Бузок який рід

СЛОВНИК.ua містить тлумачний словник української мови – понад 130 000 тлумачень із СУМ* та понад 21 000 тлумачень, доданих командою та користувачами СЛОВНИК.ua. Словоформи (орфографічний словник української мови) для більше ніж 260 000 слів. Сервіс звертання містить понад 2600 імен та по батькові. Сервіс транслітерації містить офіційну “паспортну” (КМУ 2010) транслітерацію онлайн. СЛОВНИК.ua містить Помічника, який допоможе вам уникнути суржику та підкаже правильне слово. База “антисуржика” містить понад 700 слів та виразів. Також на нашому сайті розміщено зручний новий правопис Української мови 2019 онлайн з пошуком. А ще у нас є сервіс “Наголоси”, що розставляє наголоси в українських текстах.

* СУМ – Словник української мови в 11 томах. Дозвіл на використання люб’язно надано Інститутом Мовознавства ім. О.О.Потебні.

Бузок: види і сорти з фото, вирощування, розмноження, обрізка|

Бузок (лат. Syringa) — рід чагарників сімейства маслинові (лат. Oleaceae). Існують різні версії походження назви.

• опис
• Види, гібриди, сорти
• Фотогалерея видів
• Вирощування і догляд
• розмноження
• обрізка
• Використання в ландшафтному дизайні

• від давньогрецького музичного інструменту, типу флейти, виготовленої Паном (богом лісів) з тростини, в який була перетворена німфа Сиринга;
• від грецького слова «syrinx», що означає «трубка», ймовірно, пов’язано з формою квіток.

Бузок популярна повсюдно і широко використовується в озелененні. У символізмі вона часто асоціюється з першим коханням. У Греції, Лівані, на острові Кіпр носить назву, співзвучну зі святом Великдень. А в США в Рочестері, Бостоні, Гамільтоні і ряді інших міст щорічно проводять фестивалі, присвячені цьому чудовому рослині.

У природі бузок поширена в Європі (Угорщина, Балканський півострів, Карпати) і в Азії (переважно в Китаї).

Цікавий факт: Колесніков Леонід Олексійович — радянський селекціонер-самоучка, творець найкрасивіших сортів бузку на планеті. Його сорти висаджені для прикраси території не тільки Кремля, але і Букінгемського палацу, конгресу США, а також в найвідоміших ботанічних садах світу. Найбільш відомі шедеври: чарівна серця «Красуня Москви», ніжна біло-бузкова «Надія», яскрава «Червона Москва», загадкова «Індія» і сотні інших, кожен з яких унікальний.

Бузок звичайний «Красуня Москви» (S. vulgaris ‘Beauty of Moscow’) — найкрасивіша бузок в світі, виведена Колесніковим Л.А. в 1947 р

опис

Бузок — чагарник, квітучий в травні або червні. Висота від 2 до 10 м, діаметр стовбура / стовбурів з віком може доходити до 20 — 30 см. Листки супротивні, опадає на зиму, цільні або перисто-роздільні.

Суцвіття складне — волоть з двостатеві дрібними квітками (від 5 до 10 мм). Забарвлення різноманітний: від сніжно-білого до темно-фіолетового. У квітці дві тичинки. Суцвіття багатьох сортів мають приємний і сильний аромат. Плід — щільна коричнева двостулкові коробочка, з двома продовгуватими насінням в кожній стулці. Кущі бузку мають довге життя — 60 — 90 років.

Види, гібриди, сорти

У ботаніків не існує єдиної думки про те, зі скількох видів складається рід Бузок. За одними даними — 13 видів, за іншими — понад 30. Крім природних у бузку є гібридні різновиди, які відбулися в результаті схрещування видів в природному середовищі і в культурі. Кількість таких видів не постійно і збільшується, більш того, науці відомі не всі «учасники» таких міжвидових схрещувань. Наприклад, С. гіацінтоцветная утворилася в результаті схрещування С. шіроклістной (S. oblata) і С. звичайної (S. vulgaris).

Найбільш відомі гібриди бузку: гіацінтоцветная (лат. S. x hyacinthiflora), китайська (лат. S. x chinensis), Генрі (лат. S. × henryi), перська (лат. S. x persica).

Деякі природні види бузку:

С. звичайна (лат. S. vulgaris). Чагарник або невелике деревце висотою від 2 до 7 м. Коренева система розгалужена. Кора зазвичай сірого кольору, молоді гілки жовтуваті або оливкові. Завдяки такій кореневій системі цей вид бузку використовується для захисту схилів, схильних до розмивів. Листя мають овальну форму, біля основи серцеподібні, а на кінці загострені; матові, гладкі, до 10 см завдовжки і до 5 см шириною; черешки довжиною до 15 см.

У С. звичайної квітки з’являються одночасно з листям в травні. Суцвіття густі і багатоквіткові. Квітки дрібні і запашні, різних кольорів. У природному середовищі виростає серед інших чагарників у лісах на схилах. Цей вид дуже витривалий: морозостійкий (витримує і сильний мороз — 30 ° С), стійкий до посухи, може рости в легких затінених. Тому на його основі виведено багато гібридної бузку.

С. широколистная (лат. S. oblata) схожа на С. звичайну, але має більш дрібні квітки, зате більші листя і починає цвітіння трохи раніше.

С. угорська (лат. S. josikaea). Чагарник цього виду в висоту від 2 до 4 м, стовбури сірого кольору. Листя овальної форми довжиною до 8 см і шириною до 3 см, з невеликим черешком до 2 см. Рослина має прямостоячі гілки. У молодого куща вони опушені. Квітки зібрані на кінцях багатоквіткових волоті, часто темно-фіолетового кольору, ароматні. Ця бузок цвіте в червні. У природі зустрічається в лісах Угорщини, Румунії, України та країн колишньої Югославії.

На С. угорську схожі деякі інші види: С. Звегінцова (лат. S. sweginzowii), С. Комарова (лат. S. komarowii), С. Вольфа (лат. S. wolfii), С. волохата (лат. S. villosa), причому відмінності настільки тонкі, що доступні лише професіоналам.

Бузок звичайний, сорт «Катерина Хавемейер», виведений в 1922 році у Франції

С. амурська (лат. S. amurensis) більше схожа на дерево, ніж на чагарник. Рослини виростають дуже високими до 10 м. В природі зустрічаються на Далекому Сході. Цвітіння настає в кінці червня. Суцвіття пухнасті з кремовими квітками, як і у С. сітчастої (лат. S. reticulata).

Дуже красиві і широко поширені на Заході в декоративному квітникарстві С. дрібнолиста (лат. S. microphylla), С. Мейера (лат. S. meyeri), С. пухнаста (лат. S. pubescens), що відносяться до так званим пухнастим. Суцвіття і листя у них мають легке опушення. Квітки дрібніші, ніж у інших видів, але ароматні. С. дрібнолиста має дуже мініатюрні листочки і компактні розміри куща.

Не у всіх видів листя мають гладкі краю, є види з більш вузькими, високо-розділеними листям. Це: С. пір’яста (лат. S. pinnatifolia), гібрид С. разнолистная (лат. S. x diversifolia), а також С. перська (лат. S. persica).

Сортове різноманіття бузку дуже багате: налічується кілька десятків тисяч сортів, більше половини з яких виведено на основі С. звичайної. Існує спеціальна міжнародна класифікація, в якій сорти бузку описуються виходячи з форми квітки (простий або махровий) і його кольору (вісім категорій: білий, фіолетовий, блакитний, бузковий, рожевий, пурпурний і перехідною (складний).