Карта поширення прізвищ України

Інтерактивна карта поширення прізвищ на території нашої країни, станом на 2011-2013 роки. Внаслідок війни відбулися внутрішні та зовнішні переселення понад 10 мільйонів громадян України. Ця карта залишиться незмінною, як знімок стану поширення прізвищ на довоєнний час, на основі тодішнього адміністративного поділу. А вже після перемоги створимо нову версію карти.
Введіть прізвище українською мовою. Або почніть вводити російською чи транслітом, а у підказці оберіть офіційне написання українською. В результаті, крім статистичних даних поширення прізвища в Україні, подаються згадки прізвища в різних списках за сооціальною верствою, згадки в деяких козацьких компутах та реєстрах, а також походження прізвища з низки етимологічних словників. Крім цього, опираючись на географію осередку поширення певного прізвища, ми доповнили картину етнографічними даними. Вам сподобається.
Згенеровану карту прізвища Ви можете завантажити як зображення у форматі .png
У випадках, коли жіночий варіант прізвища відрізняється від чоловічого (Ковалевський / Ковалевська) – карта їх не поєднує, тому що є сотні прізвищ, у яких жіноча форма збігається з незмінною за родами формою іншого прізвища. Наприклад: (ч.Чупри́н + ж.Чуприна́) ≠ (ч.Чупри́на + ж.Чупри́на).

100 найпоширеніших прізвищ України

Звідки родом ваше прізвище: як дізнатись регіон походження по закінченню

Українські прізвища мають різне походження. Деякі виникли від назв професій, частина — запозичені із інших мов. Однак навіть утворені від одного слова вони можуть мати особливість — закінчення. Популярність варіювалась в залежності від регіону.

Про це пише Український генеалогічний портал “Родовід”. Зазначається, що прізвища утворені від словосполучень, наприклад Добривечір, Нетудихата та схожі, були козацькими. Вони поширювались із Запоріжжя та півдня України.

Найпоширенішим є закінчення -енко (єнко), його можна знайти в усіх регіонах, хоча максимального поширення набули на Наддніпрянщині, Полтавщині, Слобожанщині, Запоріжжі. Однак є особливі, місцеві закінчення, які можуть вказувати на походження з певного місця.

Так, для Галичини характерні закінчення –ів, -ишин, для Гуцульщини — -ук, -юк, Лемківщини — -ич. На Волині часто прізвища закінчувалися на -чук. В Закарпатті поширене закінчення -ович. Окрім прізвищ-поєднань, для Запоріжжя також характерне закінчення -ко.

Щож до тяжіння українських прізвищ до сусідніх народів, то шляхта і українська, і польска часто мала прізвища на -ський, -цький . Зрусифіковані або російські прізвища закінчувалися на -ов, -ин.

Раніше “Телеграф” розповідав, які прізвища українців мають походження від освітян та працівників мистецької сфери. Серед них є й неочевидні варіанти.