Бакчарська жимолість 🌿: опис їстівних сортів, посадка і догляд

Їстівна бакчарська жимолість налічує безліч сортів різного терміну дозрівання і може вирощуватися навіть у регіонах із суворими зимами.

Опис їстівних сортів бакчарської жимолості

Один з найпопулярніших сортів жимолості раннього терміну дозрівання – «Синій птах».

1. Являє собою чагарник, що досягає 1 метра.
2. Ягоди сягають 2 см довжини.
3. Сорт дуже невибагливий до умов вирощування, відмінно переносить навіть лютий мороз і практично не обсипається.

Ще один ранньоспілий сорт – «Морена». Культура відрізняється підвищеною зимостійкістю, дає великі ягоди до 3 см на довжину. Врожайність висока. Плоди мають кисло-солодкий, приємний смак і ароматні. Сорт самовпилюваний, тому не потребує сусідства додаткових сортів жимолості, що виконують роль запилювачів. Ягоди практично не обсипаються.

Великоплідний сорт середнього терміну – «Бакчарський Велетень». Рослину відрізняють високорослі кущі, крона овальної форми, розріджена. Жимолість «Бакчарський Велетень» дає великі ягоди вагою до 2,5 г і довжиною до 5 см. Смак плодів відмінний, кисло-солодкий, дегустаційна оцінка – 4.8 бала з 5.

Жимолість бакчарська «Ювілейна» цінується високо гурманами. Цей гібрид отримано шляхом схрещування жимолості камчатської і «Турчанинова». Має кулясту крону, досягає у висоту 1.8 метра. При хорошому вмісті сорт може давати близько 3 кг плодів з куща. Терміни дозрівання залежать від регіону вирощування.

Особливості вирощування

Щоб виростити міцні, здорові чагарники жимолості, а ще й високоврожайні, слід знати особливості рослини. Жимолість дає багато втечі, і утворює досить пишну крону. У середині літа сідник починає закладати квіткові нирки майбутнього року.

Під час посадки та вибору ділянки слід враховувати будову кореневої системи. Так, коріння жимолості розростається і в глибину, і в ширину приблизно на 70 см.

Деревина жимолості дуже міцна, тому вирізати гілки доведеться за допомогою пилки. Приблизно на 4-й рік життя кора починає розтріскуватися, але це не хвороба, а особливості зростання жимолості.

Посадка у відкритий ґрунт

Посадка жимолості починається з вибору місця. Хоча якщо спочатку буде неправильно обрано ділянку, чагарник добре переживе пересадку.

Ця рослина віддає перевагу родючому сутичці та яскравому сонцю. І в тіні кущі будуть добре розвиватися, але великого врожаю в цьому випадку чекати не варто. Бажаний нейтральний ґрунт – кислий ґрунт жимолість не переносить.

Ця рослина перехресноопилюється, тому поодинці плодоносити буде дуже погано. Чим більше у їстівної жимолості буде сусідів, тим вище буде її врожайність. Висаджувати слід не менше 3 кущів поруч.

Відмінне сусідство сортів:

Прокидається ця культура рано навесні – вже наприкінці березня починають розпускатися перші нирки. У фазу спокою чагарники вступають вже наприкінці липня. Тому бажано висаджувати сідник пізно влітку або вже на початку осені. Весняна посадка культури небажана. Якщо ж виникне необхідність, то пересаджують навесні чагарники разом з грудкою землі.

Лунки для посадки кущів готують великі, глибиною близько 40 см. Між рослинами залишають мінімум 1,5 метра. При посадці в лунку додають органіку. Відмінні результати дає добриво компостом, якого висипають у кожну посадкову яму – 15-20 кг. Обов’язково під час посадки додають в кожну яму по 1 кг золи.

Лунки добре заливають водою, а потім висаджують саджанці, після чого засипають грунтом. При посадці шийку слід заглибити на 6 см, щоб вона дала додаткові відростки. У висновку посаджену рослину мульчують, що сприяє полегшенню догляду за сідником і не дає так швидко випаровуватися вологі.

На замітку! Після посадки не можна вкорачувати гілки, оскільки обрізка уповільнює зростання і зменшує кількість зав’язків.

Догляд за чагарником

Догляд за цією північною культурою дуже простий. У вересні слід провести невелику обрізку, видаливши поламані і підсохлі гілки. На кущі має залишитися не більше 19 гілок. Свого піку врожайності культура сягає на сьомий рік. Після 20 років чагарники вважаються вже старими.

Рослина не переносить застою вологи, але тим не менш потребує води. Поливають досить рясно, особливо в посуху. Норма витрати води – два відра під рослину.

Якщо при посадці були внесені добрива, їх вистачить кущу на два роки. З третього року ж починають щовесни заправляти під кожну рослину за відром органіки. Якщо ґрунт бідний азотом, то необхідно у весняний період підгодувати сідник сечовиною, розчинивши 1 ст. л. речовини у відрі води. У вересні навколоствольні кола опудрюють золою.

Після поливів необхідне розпушування, яке має бути поверхневим. Також слід мульчувати землю і видаляти сорну траву, особливо навколо молодих рослин.

Способи розмноження

Жимолість їстівна добре розмножується поділом чагарнику. Для цього годяться рослини, яким вже близько 8 років. Потрібно відокремити частину мінімум з трьома скелетними гілками, озброївшись пилкою. Діленку потрібно відразу ж висадити.

Наприкінці березня цей сідник можна черенкувати. Для цього вибирають гілки діаметром близько 7 мм. Довжина відрізка повинна бути близько 15-17 см. Чернятко відразу ж заглиблюють в тільки відтаявший грунт на глибину приблизно 10 см. Над ґрунтом повинно залишитися дві нирки. Приблизно через місяць почне відростати коренева система.

Якщо весна була пропущена, чореньки сідника можна заготовити і після цвітіння. Для цього потрібно вибрати однорічну втечу зі свіжим відростком. Його заглиблюють на 5 см. Через два тижні на гілочці повинні з’явитися листочки. Розмноження черенкуванням пройде набагато швидше, якщо зріз гілочки обробити стимулятором.

Можливо розмноження цієї культури і насінням, але це занадто довгий і трудомісткий спосіб, які квітникарі-аматори не використовують. До того ж рослини, вирощені генеративним методом, у багатьох випадках не успадковують сортові ознаки.

Боротьба з хворобами і шкідниками

Рослини сімейства жимолостні досить стійкі до появи хвороб і шкідливих комах, але все ж деякі проблеми при їх вирощуванні можуть трапитися.

Буває, що гусениці об’їдають молоді листочки на верхівках втечі. Побажання листя можуть викликати колонії, що оселилися, тлі. Випуклості на корі залишають щитівки.

Проти шкідників, які облюбували чагарники жимолості, слід використовувати обробки інсектицидними препаратами.

З хвороб найбільш страшна жимолості борошняна роса. У разі появи перших симптомів слід обприскати чагарник «Фітоспорином». Цей препарат не токсичний, тому шкоди плодам не завдасть.

Не можна забувати і про біологічні засоби профілактики хвороб. Наприклад, посаджені поруч з жимолістю оксамитові люди захистять її від багатьох хвороб.

Виростити цю північну ягоду на своїй присадибній ділянці дуже просто, настільки жимолість невибаглива у догляді. Культура абсолютно не боїться холоду, її ягоди мають прекрасні смакові якості і підходять для зимових заготовок.

Жимолість Капріфоль: опис, посадка та догляд, розмноження

Кучерява жимолість – популярна декоративна рослина, яка часто використовується для озеленення альтанок, огорож, арок. Ця ліана швидко розростається по вертикальних і горизонтальних опорах, а влітку тішить око рясним цвітінням.

Існує безліч видів і сортів декоративної жимолості з красивим овальним листям і квітками оригінальної форми і різноманітного забарвлення. Недарма ця рослина користується увагою багатьох садівників та ландшафтних дизайнерів. До того ж вирощувати та розмножувати жимолість досить просто, оскільки вона абсолютно невибаглива.

Кучерява жимолість цвіте з кінця травня до середини липня, після чого на пагонах утворюються дрібні отруйні плоди.

Опис Жимолості Капріфоль

Жимолість Капріфоль відноситься до рослин-ліан. Цей вид Жимоолості є чагарником, гілки якого за літо можуть досягти до 2 м завдовжки. П’ятирічна рослина може зрости до 5-6 м заввишки. Листя Капріфолі – густе. Колір листя – сизо-зелений, а от суцвіття можуть мати різне забарвлення: біле, жовте, червоно-фіолетове. Суцвіття невеликі, у діаметрі вони становлять близько 50 мм. Вони складаються з 5-6 квіточок, зібраних у пучок. Тичинки у квітів далеко виступають.

У період цвітіння Жимолість Капріфоль випромінює ніжний аромат, який приваблює медоносних комах. Період цвітіння недовгий, близько 20 днів. Кожна квітка «живе» трохи більше 3-х днів.

Після завершення цвітіння у рослини починають формуватися невеликі плоди, які в період дозрівання набувають яскраво-червоного кольору.

На одному місці жимолості Капріфоль може зростати близько 30 років. Вона не потребує спеціального укриття, тому що добре переносить морози. Якщо гілки все ж таки пошкоджуються морозом, навесні вони знову відновлюються.

Щоб рослина виглядала красиво, виглядало охайно, йому потрібні спеціальні опори.

Особливості вирощування

Жимолість їстівна є зимостійкою рослиною: її ростові бруньки та деревина здатні переносити заморозки до – 50 °С, а коріння та квіткові бруньки виносять до – 40 °С. Що стосується бутонів, квіток та молодих зав’язей, то їм не страшні заморозки до – 8 °С. Жимолість любить сонце і суглинистий ґрунт добре заправлений органікою, у якої кислотна реакція близька до нейтральної. В принципі, в тіні рослина росте добре, але плодоношення падає. Оскільки жимолість відноситься до перехресно запилюваної рослини, їй потрібна хороша компанія. Для хорошого плодоношення рекомендується садити жимолість групою з 3-4 кущів різних сортів. У жарку та суху погоду, особливо навесні та на початку літа, жимолість потрібно поливати, оскільки вона вологолюбна. У регіонах з високою вологістю повітря рослина також почувається чудово, оскільки любить вологе повітря. Жимолість не любить застійних вод та близького розташування до ґрунтових. У таких умовах у неї починає загнивати коренева система. На кислий ґрунт реакція у жимолості негативна: падає врожай і блідне листя. Найбільше воліє органічні підживлення, мінеральні не схвалює.

Який найкраще вибрати сорт для вирощування?

У регіонах з холодним літом найбільш придатні для вирощування такі сорти та гібриди: Морена, Павловська, Синє веретено, Амфора, Синичка, Фіалка, Німфа

Для інших регіонів добре себе зарекомендували такі сорти: Синьоока, Васюганська, Томичка, Синя птиця, Бочкарська, Борель, Блакитне веретено, Герда, Попелюшка, Чернічка та Камчадалка. Однак існують і інші сорти, які рекомендуються розплідниками для розмноження.

Раннім сортом є Морена. Цей кущ незагущується, середнього зросту і має округлу крону. Плоди великі, вагою понад 1 г. З одного куща можна зібрати до 2 кг урожаю. Ягоди мало обсипаються, мають кисло – солодкий смак, без гіркоти, із приємним, слабким ароматом.

Сорт Німфа із середнім терміном дозрівання. Кущ має округлу густу крону та середню висоту. Вага великих веретеноподібних ягід становить 1,2 г. Ягоди мало обсипаються, мають солодкий смак і сильний аромат, без гіркоти. З одного куща урожайність до 2 кг.

Сорт Віола теж із середнім терміном дозрівання. Сильнорослий кущ цього сорту має густу овальну крону. Вага плодів близько 1 г, форма овальна з невеликим потовщенням до верхівки; плоди не обсипаються, мають незначну пікантну гіркуватість. Варто відзначити, що сорт Віола скороплідний з високою врожайністю (3 – 4 кг з одного куща).

Сорт Амфора також середнього терміну дозрівання. У цього середнього розміру куща негуста округла крона, а врожайність коливається від 1,5 до 3,0 кг. Ягоди не обсипаються. До середньопізній сорт відноситься Фіалка. Кущ слаборозкидистий, середньої величини, густий, зі слабкою осипальністю плодів. Врожайність 1,3 – 1,8 кг. Ягоди без гіркуватості, з кисло – солодким смаком.

Способи розмноження жимолості відведеннями та живцями

Розмноження жимолості зеленими живцями – один із найпопулярніших способів. Він відомий серед садівників, завдяки високому відсотку успішного отримання культурної рослини, що дає добрий урожай. Жимолість цінується своїми декоративними якостями та корисними властивостями та підходить для вирощування в .

Жимолість перша відкриває сезон свіжих плодів, поповнюючи запаси вітамінів в організмі після зими. Вона є ранньостиглими ягодами, її можна збирати вже в кінці весни – початку літа.

Цю культуру можна виростити з насіння, відведеннями або живцями. Розмноження жимолості насінням не надто ефективно, оскільки в цьому випадку вона втрачає якості, властиві сорту. Крім того, можна отримати взагалі дику рослину з неїстівними або дрібними плодами, тому професійні садівники використовують розмноження жимолості зеленими живцями.

Сорти

Жимолість капріфоль має дві декоративні форми:

• альба – рослина, що зацвітає білими квітками на два тижні раніше за основний вид;
• малоквіткова – дуже приваблива рослина, що квітне рожево-червоними квітками, але не так рясно, як типова форма капріфолі та капріфоль альба.

Існує ще жимолість капріфоль Інга з білими, рожевими, червоними або жовтими ароматними квітками, зібраними в колосові або головчасті суцвіття.

Що стосується таких часто згадуваних у спеціальній літературі культур, як жимолість капріфоль Брауна і жимолість кучерява, то перша рослина ніякого відношення до капріфолі не має: це гібрид між жимолістю шорсткою і жимолістю вічнозеленою. До гібридних рослин відносяться також жимолості американська та Хекротта. А жимолість кучерява, або німецька, є самостійним видом роду, як жимолість каприфоль і жимолості сіро-попеляста, жовта, сиза, синова, покривальна, Ледебура, звичайна, татарська та інші.

Опис рослини

Жимолість каприфоль, також відома як жимолість запашна, є кучерник з висотою до 6 м. Салатові пагони, що покриваються супротивно розташованими листовими пластинами, у верхніх пазухах яких утворюються жовто-білі квіти, у міру старіння змінюють забарвлення на бурий. На місці ароматних квіток у період плодоношення, що припадає на другу половину літа, утворюються червоні ягоди на коротких плодоніжках, через що створюється вигляд, що плоди приклеєні до листків.

Ароматна ліана представлена ​​двома декоративними формами:

• альба – рослини з білими квітками, що розпускаються на півмісяця раніше, ніж у типового виду; • малоквіткова – рослини з рожево-червоними квітками, кількість яких набагато менше, ніж у основного виду або вищезгаданої форми.

Подальший догляд

Живці та сіянці вимагають систематичного догляду. Вони повинні знаходитися у вологому субстраті постійно, тому ґрунт у парнику потрібно поливати так, щоб він залишався завжди вологим, регулярно розпушувати. Весь період укорінення жимолість повинна бути під плівкою, яка зберігає вологість повітря. Парник потрібно провітрювати щодня.

У догляд за саджанцями жимолості входить підживлення. Першу роблять у момент посадки, вносячи до ямки по 1 ст. л. добрива AVA. Потім підгодовують за 3 роки. Це добриво вносять у верхній шар ґрунту в 0,5 м від проекції крони куща – у цьому місці у нього знаходяться всмоктуючі корені. Більше нічим удобрювати не треба.

Жимолість каприфоль посадка та догляд

Найпростіше висадити для розмноження насіння жимолості каприфоль. Добірне насіння пророщують, і висаджують паростки у ґрунт. Популярним способами розмноження є також живцювання та відведення.

• Посадка живців проводиться зазвичай навесні, влітку, восени. При осінньому живці відбираються сильні пагони 10-15см завдовжки. Вічків на них має бути не менше 4-5 штук. Посадка проводиться в підготовлений пухкий ґрунт, після чого слід добре зволоження. На поверхні залишають одну бруньку. Місце посадки мульчується листям.
• Влітку посадку роблять, коли рослина відцвіла, приблизно наприкінці липня. Відбираються живці з двома міжвузлями, а нижнє листя видаляється. Розміщення у парнику, із захистом від прямих променів сонця. Між живцями має бути 15-25см, а глибина має становити 2-3см. Краще прикрити їх склом, яке забирається після появи нових листочків. Нирки зволожуються кілька разів на день. На зиму вони мульчуються торфом, залишаються так до весни, потім пересідають у відкритий ґрунт.
• Розмноження насінням – процес тривалий, якщо заготовляти насіння самому. Відбираються вони після цвітіння – наприкінці липня. Ретельно промиваються та просушуються, зберігаються в сухому місці. У лютому це насіння змішується з вологим піском і тримається два місяці в холодильнику. Далі вони готові до сівби. Після проростання насіння потрібно стежити за рівнем вологості ґрунту, який потрібно розпушувати та звільнити від бур’янів. Готові саджанці висаджуються, як правило, на постійне місце восени або напровесні.
• Більш пишним чагарник вийде, якщо на ділянці використовувати три та більше бруньок. Нирки дають молоді пагони і при правильному догляді вони створюють живоплот. Якщо висаджувати через ямку, пагони незабаром сформують кущ.
• При посадці в траншею зрештою вийде вертикальне озеленення. Рослина надає перевагу добре освітленим місцям. Від освітленості залежатиме велика кількість кольорів. У разі вибору затіненого місця пагони будуть здоровими, але пишного кольору не буде.

У догляді рослина невимоглива, тому навіть садівник-початківець впорається з цим. Для забезпечення нормального розвитку потрібна підпора. Якщо можливості її спорудження поруч із ліаною немає, жимолість садять біля стіни альтанки чи будинку. Опорою можуть бути всі вертикальні поверхні. Підпора потрібна, щоб гілки могли повзти вгору.

Зазвичай, описана садова культура досягає в довжину 4-5м. Такі розміри можна досягти через п’ять років після посадки. Пагони мають коріння, у міру зростання чіпляються за шорстку поверхню. За відсутності підпори гілки розповзаються по поверхні, і з розмноженням проблем немає.

Для активного розвитку листя та яскравих плодів, перед посадкою грунт удобрюється. Як добрива використовується:

• перегній із гною;
• мінеральні та органічні добрива;
• мікроелементи;
• торф.

Перших пагонів чекати можна наприкінці травня – на початку червня. При належному догляді пагони протягом року життя виростають до 2м. Надалі теж потрібне періодичне підживлення. Рослина добре приймає калійні та азотні добрива, перегній 2-3 років. Можуть бути використані рослинні добрива із ділянки. Досвідчені садівники використовують свої добрива, які завчасно заготовляють.

Якщо рослинні відходи в компостній ямі періодично пересипати торфом, через рік можна буде отримати власний торфокомпост.

Укорінення у воді та субстраті зелених живців

Перед тим як виростити із заготовок плодоносну дорослу рослину, потрібно допомогти їм наростити перші коріння, а потім перемістити на постійне місце проживання. Для укорінення зелених живців використовують воду або спеціальний субстрат. До пророщування коріння можна приступати відразу після нарізки пагонів.

Укорінення у воді – простий спосіб нарощування перших корінців. Заздалегідь підготовлену гілку відправляють в ємність зрізом вниз. Рідина періодично доливають, але не повністю змінюють. Як тільки коріння підростуть до 1,5-2 см, заготовки відправляють у субстрат для подальшого забезпечення поживними речовинами. Досвідчені садівники стверджують, що можна не чекати появи коренів, а обмежитися перебуванням гілочок у воді на добу, щоб вони наситилися вологою.

Впровадження у субстраті

Грунт купують у магазині або готують самостійно із трьох частин торфу та однієї частини піску. Перед зануренням у субстрат нижній зріз обробляють розчином препарату-стимулятора росту коріння (Корневін або Циркон).

Процес укорінення живців у живильному субстраті:

1. Заготівлю заглиблюють у ґрунт нижнім зрізом до серединки міжвузля. Відстань між посадковим матеріалом має бути 5 см.
2. Для стимулювання зростання коріння встановлюють парник. Підійде пластикова пляшка, банку чи прозорий контейнер, для кількох живців – плівка.
3. Щодня ґрунт зволожують, конденсат зі стінок парника забирають. Якщо волога не накопичується на укритті, необхідно підвищити рівень вологості. У тепличних умовах живці вдається вкоренити за 2-3 тижні.
4. З появою першого паростка укриття спочатку знімають на кілька годин, потім зовсім забирають, кількість поливів скорочують.
5. Восени зміцнілі молоді рослини вкривають від холоду, присипавши листям і прикривши лапником.
6. Протягом року саджанці жимолості дорощують, а наступного року переміщують на постійне місце.

Способи розмноження

Є три способи розмноження жимолості: насінням, відведеннями та живцями. При належному догляді за паростком кожен із цих методів дозволяє отримати нову рослину.

Відведеннями

Простий спосіб розмноження, що дає стовідсотковий результат. На початку літа нижню гілку (старше 1 року) куща притискають до ґрунту і присипають землею. Верхівку залишають зовні. До осені втеча пустить коріння, щоправда, відокремити його від материнської рослини і пересадити на нове місце можна буде наступної весни.

Насінням

При розмноженні жимолості насінням повноцінна рослина доведеться чекати кілька років. Насіння збирає восени і відразу висіває у відкритий грунт або в склянки з торф’яним субстратом. У разі штучного вирощування за паростком потрібно стежити, регулярно його поливати, а в теплу пору року висадити у відкритий ґрунт. Насіння жимолості дає сходи без стратифікації.

Живцями

Влітку можна з верхівки куща нарізати живці, що одеревіли, довжиною 10 см, обірвати листочки і поставити у воду. Для того, щоб гілочки пустили коріння, їм стимулюють коренеутворення. Пагони ставлять у воду з рослиною, яка вже має коріння.

Після появи корінців живці висаджують у склянки з субстратом. Протягом року паростки тримають у приміщенні, доглядають їх, поливають, а навесні пересаджують у відкритий ґрунт.

Популярні помилки садівників

При розмноженні жимолості трапляється, що невдача в укоріненні та загибелі молодого саджанця відбувається через помилки.

Ось список найпоширеніших:

• При розмноженні насінням садівники висаджують однорічні саджанці у відкритий ґрунт. Але рослини ще виробили захисний механізм перед холодами і за перших морозах замерзнуть.
• При укоріненні зеленими живцями – нарізають живці набагато більшого розміру, ніж потрібно. У цьому випадку рослина нарощуватиме верхню частину на шкоду корінням.
• При розподілі – починають ділити кущ перед самими холодами, у цьому випадку жимолість не встигає добре укорінитися і приготуватися до морозів і може замерзнути за зиму.

Розведення жимолості не вимагає і особливих знань та вмінь. Головне, намагатися дотримуватися основних правил укорінення рослин. Не бійтеся експериментів і ваші старання будуть винагороджені добрими врожаями із самостійно розмножених сортів.

Посадка жимолості каприфоль у відкритому ґрунті.

Коли садити

Посадка жимолості каприфоль та догляд за нею не складніше, ніж вирощування будь-якого іншого декоративного чагарника. Кращий час для посадки жимолості капріфолю в саду – квітень або травень, хоча деякі садівники радять садити рослину в пору листопада. Вибираючи місце для рослини, пам’ятайте, що рясно цвітіння може бути тільки при яскравому сонячному освітленні, хоча жимолість може перенести і часткове затінення. Ліана жимолість каприфоль любить вологий родючий грунт, в який перед посадкою необхідно внести під перекопування мінеральні та органічні добрива: калій, азот і коров’ячий гній. Причому перекопати ґрунт із добривами потрібно як мінімум тижнів за два до посадки.

Як посадити

Залежно від того, з яким наміром ви висаджуєте рослину, викопайте яму чи траншею. Розмір ями повинен бути приблизно 50х50х50 см, а траншеї – 50 см завглибшки та 50 см завширшки. Якщо посадка здійснюється на ділянці, де може статися застій води, покладіть на дно ями шар дренажу з битої цегли, керамічної плитки або щебеню, після чого заповніть яму майже догори родючим ґрунтом. Потім в яму поміщають саджанець, розправляють його коріння і заповнюють ґрунтом простір, що залишився. Посадку проводять з урахуванням просідання ґрунту, тому кореневу шийку залишають на 5 см вище за рівень землі. Після рясного поливу земля осяде, і шия виявиться врівень з поверхнею. Коли вода вбереться, замульчуйте органічний матеріал.

У траншеї саджанці жимолості капріфолі розташовують на відстані не менше 1 м один від одного, а в групових посадках їх розташовують не ближче 1,5 м. І не забудьте відразу вкопати опори для рослини, якщо ви не збираєтеся використовувати для цієї мети стіни будівлі або паркан . Опора для жимолості каприфоль може виглядати як металева або дерев’яна конструкція, рейки з натягнутими шнурами або сітки.

Пересадка

Жимолість на одному місці може простояти кілька десятиліть. Згодом, розростаючись, кущі починають заважати один одному чи сусіднім культурам. Це впливає на врожайність, тож без пересадок тут не обійтись.

Коли пересаджувати

Ця культура прокидається дуже рано – досить найменшої відлиги, щоб набрякли нирки. Тому з весняними пересадками не завжди можна встигнути. Навіть якщо повернуться заморозки, рослина зупиняє розвиток, потім знову прокидається. Така ситуація іноді повторюється кілька разів за весну, тому вгадати з оптимальним часом для пересадки буде складно.

Капріфоль готується до сплячки

Всі дії варто перенести на осінь, а вірніше на початок вересня для жителів півночі (бо в серпні каприфоль вже готується до сплячки) і на жовтень для жителів півдня. Термін вибирають таким чином, щоб можна було вкоренити кущі на новому місці до заморозків.

Правила пересадки

Визначаючи, як жимолість розсаджувати, спочатку вибирають підходящу ділянку для пересадки, віддавши перевагу сонячним височинам. Враховують сусідство з іншими кущами та деревами – від них до жимолості відстань має бути не менше 1 м. Ґрунт бажано вибирати оптимально легким, низькокислотним. Якщо ця умова не зовсім здійсненна, в ямки на дно кладуть дернову землю або пісок.

Весь процес передислокації дорослої рослини зводиться до таких моментів:

• готуються лунки, глибиною 45-50 см, у легкому ґрунті і до 30 см – у тяжкому;
• удобрюють виключно деревною золою (гній попалить коріння);
• попередньо проводиться обрізка куща: старі гілки вкорочують, пошкоджені повністю вирізають, молоденькі пагони не чіпають;
• акуратно викопують кущ, намагаючись не зачепити коріння; якщо необхідно провести поділ, цю дію виконують на даному етапі з урахуванням правил, описаних вище;
• капріфоль рекомендується переносити на нове місце з невеликою грудкою землі;
• поставивши рослину в лунку, акуратно розправляють коріння;
• засипавши ямку землею, навколо куща формують борт (він необхідний для утримання поливних вод).

Рясно зволоживши ґрунт, його покривають мульчею. Товстий шар тирси, сіна, листя дозволить зберегти вологу в прикореневій зоні, стане хорошим захистом від морозів і в той же час є непоганим підгодовуванням.

Грамотна пересадка старих кущів на нове місце дозволить їх омолодити, що позитивно впливає на підвищення врожайності. Переселившись на іншу ділянку, доросла каприфоль не перестане плодоносити і наступного року обдарує господаря великою кількістю ягід.

Усвідомивши, як розмножується жимолість або пересідає на нове місце, новоспеченим дачникам простіше займатися плануванням своєї ділянки. Враховуючи всі важливі моменти, можна отримати здорові, кущі капріфолі, що добре вкоренилися, які багато років будуть радувати цілющими смачними плодами.

Для живцювання потрібно вибрати сильну прикореневу гілку. Підійде гілка з великою кількістю однорічних пагонів або одним великим зеленим відростком. Живці жимолості погано приживаються, тому необхідно заготовляти зелені пагони з двома або трьома міжвузлями.

Варіанти композицій із жимолістю Капріфоль

Якщо посадити ліану вздовж паркану, вона швидко обплете конструкцію, створивши щільну живопліт. За допомогою таких заростей можна приховати негарні будівлі. Якщо пустити батоги по стіні альтанки, через кілька років можна отримати тінисте місце для відпочинку в саду.

У ландшафтному дизайні ароматна ліана використовується і у групових посадках. Варіантів поєднання кілька:

1. Гарно виглядають поряд 2 сорти жимолості з різними відтінками квіток.
2. Вдалими сусідами будуть хвойні чагарники: сорти ялівцю козацького, західної туї.
3. Максимальної декоративності при вертикальному озелененні добиваються, розміщуючи поруч із ліаною чагарники з довгими дугоподібними втечами, наприклад, плетисті троянди.
4. Цікавим рішенням є поєднання з іншими ягідними чагарниками.

Вирощування запашної жимолості в саду не викликає особливих труднощів навіть у новачків. Зовсім залишати поза увагою її не можна. Якщо пустити все на самоплив, на ділянці замість витонченої огорожі виросте безформний кущ. Невеликі зусилля з обрізання та розміщення ліани на опорі окупляться, коли рослина пошириться по конструкції пишним квітучим килимом.

Умови успішного розведення жимолості

Для отримання хорошого посадкового матеріалу та врожаю потрібно:

• Відбирайте сильні і молоді кущі не схильні до хвороб і шкідників.
• Створіть умови для активного утворення кореневої системи (дотримуйтесь температурного режиму 24-28 ° C, вологе повітря 90-95%).
• Укорінені рослини не поспішайте висаджувати, бажано дорощувати ще рік, щоб коріння встигло розроститися.
• Висаджуйте рослини на вулицю в сад у віці 2-3 років.
• Бажано посадити на своїй ділянці 3-5 сортів жимолості, або більше.

Які бувають хвороби та шкідники у жимолості, ви можете прочитати тут.

Терміни розмноження жимолості

Жимолість розмножують практично цілий рік.

Терміни залежать від обраного способу:

• Відведеннями – навесні до розкриття нирок.
• Живцюванням – від моменту цвітіння і до листопада.
• Поділом – восени, коли рослини скинуть все листя, або навесні, до набухання нирок.
• Насінням – можна сіяти з весни до осені, виняток – зимовий період.

Характеристика рослин

Існує багато видів декоративної жимолості (Lonicera). Серед них є як кучеряві, так і чагарникові рослини. Кучеряві поєднують кращі якості декоративних ліан. Вони гарні з весни до осені за рахунок яскравого цвітіння та пишної зелені.

Цвіте жимолість із травня до середини літа, а деякі сорти – і восени. Висота ліан досягає 5-6 м. Квіти ростуть гронами на кінцях гілок. Відтінків їх безліч – від блідих пастельних до густих червоних. Більшість сортів випромінює сильний аромат, що нагадує запах жасмину. Він приваблює метеликів та бджіл.

У другій половині літа дома квіток з’являються маленькі червоні чи оранжеві плоди. У декоративної жимолості вони неїстівні.

Листя овальної форми росте один проти одного і іноді об’єднуються навколо стебла, утворюючи довгасті чашки. Листя зазвичай синьо-зелене, але в деяких сортів помітні темно-зелені та мідні відтінки.

Посадка

Щоб Капріфоль у ландшафтному дизайні мала по-справжньому декоративний вигляд, необхідно дотримуватися правил посадки та вирощування. Рослина розмножується стебловими відведеннями, насінням, живцями. Початківцю садівнику простіше і найшвидше виростити жимолість із саджанця. Перш ніж посадити саджанець, необхідно провести підготовчу роботу: підібрати сонячну ділянку з урахуванням характеристик ґрунту, її кислотності, щільності.

Перетворення огорожіДжерело mcdn01.gittigidiyor.net

Підійде пухкий, родючий і добре зволожений, помірковано кислий ґрунт. Варто відмовитися від низини та місця з високим рівнем ґрунтових вод: через надлишок вологи ліана хворітиме. Також необхідно забезпечити опору, до якої підв’язуватиметься ліана – стіну, паркан, альтанку або шпалеру.

У розплідник Джерело sadkubis.ucoz.ru

Найкращим часом для посадки вважається квітень або травень; щоб отримати здорову та красиву рослину, вибирають дворічні саджанці заввишки 30 см, з 2-3 розгалуженнями. Посадку проводять у кілька етапів:

• Викопується яма діаметром 40 см і такої ж глибини.
• На дно укладається дренаж, пісок чи гравій.

Посадка Джерело rastenievod.com

• На дренаж закладається компост (поживна суміш), зверху формується невелика гірка землі.
• На гірку садять жимолість, зверху засипають землю, що залишилася.
• Після висадки рослини в ґрунт вносять підживлення, рясно поливають, проводять мульчування.

Підживлення Джерело elektro-sadovnik.ru

Підготовка посадкового матеріалу

Пагони жимолості наріжте на живці, залишаючи на кожному 2-3 бруньки. Живці можуть бути як зеленими, так і напівдерев’янілими. Нижній зріз зробіть навскіс, щоб полегшити надходження води. Від верхнього листа відступіть приблизно 1 см і зробіть рівний зріз. Щоб зменшити випаровування вологи, нижнє листя обріжте повністю, а верхнє – наполовину.

Якщо у черешка є «п’ята», акуратно підріжте її тонку частину, приберіть кору, що відшаровується. Тим самим ви запобігти загниванню посадкового матеріалу.

Підготовлені живці можна поставити в розчин стимулятора коренеутворення на 6 годин, а можна приступати до посадки відразу, попередньо опудривши стимулятор нижні зрізи.

Література

1. Читайте на тему на Вікіпедії
2. Особливості та інші рослини сімейства.
3. Перелік усіх видів на The Plant List
4. Додаткова інформація на World Flora Online
5. Інформація про Садові рослини
6. Інформація про Багаторічні рослини
7. Інформація про Кустарник
8. Інформація про Ліану

Живучка: вирощування з насіння, види та сорти Заманиха: вирощування, властивості та протипоказання

Після цієї статті зазвичай читають

Кращі сорти та види декоративної жимолості

Є морозостійкі сорти, які легко виростити у таких областях, як Скандинавія, Урал

Декоративна жимолість Брауна

Пофарбовані неоднорідно: знизу – блакитне забарвлення, зверху – насичене зелене. По краях пагонів 2 листові пари зрощуються та утворюють подібність диска.

Квіти різних відтінків: від жовтих до фіолетових. Зрілі плоди мають темно-червоне забарвлення. Вони з’являються наприкінці серпня. Чудово переносить морози.

Декоративна жимолість сорту Сиза

Добре переносить посуху, морози.

Цвітіння хоч і коротке, проте вражаюче: чагарник покривають жовті з пурпурним або зеленим відтінком суцвіття. Після цього утворюються яскраво-червоні ягоди. Восени вони виглядають особливо чарівно.

Коли потрібно черенковати жимолість

Найкраще приживання буде, якщо взяти живці в період початку плодоношення. А точніше, в момент першого збору ягід, бо як живці необхідно взяти лише молоді гілочки-приріст цього року. Залежно від регіону зростання, це – початок і кінець червня.

Більш точний період живцювання жимолості залежить від сорту, тому що, наприклад, у сорту Нижегородської ранньої ягоди встигають у перших числах червня, а пізні сорти жимолості дають стиглу ягоду в період кінець червня-початок липня.

Червневі живці жимолості називають зеленими, тому що, насправді, у них кора ще зелена порівняно з деревами, що здерев’янілими, минулого року, у яких кора має коричневий колір.

Ботанічний опис

Декоративна жимолість каприфоль являє собою листя, що в’ється, чагарник висотою до 6 м, молоді пагони якого світло-зеленого кольору, іноді з фіолетовим відтінком, з віком стають бурими. Листя у жимолості каприфоль широкоеліптичні, супротивні, довжиною від 4 до 10 см, з верхньої сторони темно-зелені, знизу сизі. Кілька пар верхнього листя можуть зростатися основами та утворювати еліптичну пластинку. Жовтувато-білі ароматні квітки, що часто мають зовні червонуватий відтінок, зібрані в пазухах верхнього листя в мутовки. Помаранчеві або червоні неїстівні плоди жимолості каприфоль діаметром 6-8 см дозрівають наприкінці липня або на початку серпня. Вони розташовуються на таких коротких плодоніжках, що здається, ніби їх приклеїли до листя.

Короткий опис культури

Дуже зручно висаджувати рослину вздовж огорож. У цьому випадку батоги жимолості каприфоль формують пишну живоплот. З них також можна створити тінисту альтанку, обступивши заздалегідь підготовлений ліанами каркас з підпірок. А наприкінці літнього дня квіти цієї рослини будуть веселити тонким вишуканим ароматом.

Наприкінці весни і на початку літа жимолість капріфоль починає пишно цвісти. Кущ при цьому буває повністю усипаний жовтуватими або рожевими невеликими квітами неоднорідного забарвлення. Вони чимось нагадують орхідеї. Довжина квітки може сягати 5 сантиметрів. У його підставі розташовуються листи, що зрослися. Цвітіння триває до трьох тижнів, у той час як цикл життя окремої квітки не перевищує чотирьох днів.

Жива огорожа з жимолості капріфоль

Ягоди насичено-жовтогарячої фарби з’являються після того, як закінчується цвітіння. Вперше жимолість капріфоль зацвіте і плодоноситиме після досягнення кущем чотирирічного року. Інтенсивне зростання продовжується з початку квітня до середини осені. Морози рослина переносить досить добре. Окремий кущ може проіснувати більше 50 років при належному догляді.

Трапляються сорти даної рослини:

• малоквіткова. Не надто пишно цвіте, покриваючись рожевими з червоними квітками;
• білий. Назва сорту говорить про те, що квітки цієї жимолості капріфолі мають білий колір.

Жимолість розводять за допомогою насіння, живцями та відведеннями.

Чому садівники вважають за краще застосовувати живцювання?

Жимолість – витончена мешканка саду, яка наприкінці весни однією з перших починає цвісти та плодоносити. Щоб збільшити кількість врожаю, любителі терпких синьо-фіолетових ягід використовують кілька варіантів розмноження чагарнику на ділянці. У хід йдуть:

Картопля Кроне: опис сорту, фото, відгуки

Генеративний метод розмноження досить клопіткий, не призначений для сортових рослин. Замість плодового багаторічника може зрости декоративний кущ. Для розмноження відведеннями одну з гілок жимолості нахиляють до землі і прикопують, а потім чекають на її самостійне вкорінення. Діяти в цьому випадку треба акуратно, тому що можна пошкодити крихкі гілки. Частину рослини, що вкоренилася, відокремлюють від материнської і пересаджують на заздалегідь підготовлене місце.

Для розподілу жимолості потрібна розвинена коренева система дорослої рослини. Його повністю викопують і поділяють так, щоб на кожній частині залишилося щонайменше 2-3 втечі і велике кореневище.

Зручніше розвести жимолість живцями, такий метод дозволяє зберегти всі сортові ознаки материнської рослини. Інші переваги:

1. Саджанці успішно приживаються і швидко починають плодоносити.
2. Зібрати посадковий матеріал можна як навесні, так і влітку, восени під час санітарних та формуючих обрізок.
3. З одного куща одержують кілька десятків заготовок.

Нюанси формування

Ліана, яка висаджена як прикраса дачної ділянки або саду, потребує обрізки. Завдання кожного садівника – сформувати форму куща таким чином, щоб жодна втеча не вибивалася із загальної картини.

Для цього проводять кілька стрижок за період вегетації рослини:

• Перше формування жимолості проводиться до моменту розвитку, після зимового сну – обрізають рослину, поки нирки не набухли і сік не почав свій рух. При весняному обрізанні видаляються всі пагони, що не перезимували, а здорові батоги підрізаються до необхідної довжини. Створення єдиної форми кулі, колони, стіни, живоплоту – обов’язково. Форму рослині можна надати, встановивши відповідні опори та підв’язавши пагони по кілька штук.
• Друге формування проводиться після того, як рослина відцвіте. Як правило, вдруге формують жимолість у третій декаді червня – першої липня. У цей момент пік вегетації ліани проходить, і в конструкції починають проглядатися пробіли. У період літнього формування видаляють нижні молоді гілочки та ті, що виросли у розріз з формою. Варто зауважити, що опорні гілки видаляти не варто, тому що саме завдяки їм рослина підтримує жорстку форму.
• Третє обрізування – санітарне. Її проводять після того, як останній лист упаде з ліани.

Секрети формування жимолості

Ось кілька нюансів, які видають професіонали:

• Опора для рослини має бути міцною і надійною. Використовують дерев’яні чи металеві конструкції, капронову сітку.
• Пагони ліани спрямовують у потрібне русло вручну.
• Досягши необхідної висоти ліану обрізають.
• Нижня частина рослини може оголюватися. Для приховування такого недоліку її поєднують з іншою рослиною.

Формування жимолості – це ціла наука, яка потребує досвіду. Чим довше час, протягом якого садівник вирощує ліану дільниці, тим досконаліше створюються форми. До того ж жимолість можна вирощувати не лише з декоративною метою. Висадка плодоносних їстівних ліан дозволить отримати 2в1: гарний декор та корисні плоди.

Процедура посадки ліани, необхідні умови та підготовка

Жимолість Капріфоль тепло- та світлолюбна. Для неї слід підібрати відкриту сонячну ділянку, захистивши при цьому від холодних протягів. Садіть ліану з південної чи східної сторони паркану, стіни будівлі. У тіні темпи зростання різко падають, бутони розкриваються в повному обсязі.

Висадка жимолості Капріфоль на відкритому місці, де вона отримає достатньо світла і тепла – запорука цвітіння в майбутньому

Ще рослина категорично не переносить ґрунтових вод, що підходять до поверхні ґрунту на 1,5 м і ближче. Це провокує загнивання коріння та загибель ліани. З тієї ж причини не підходять низини та глинистий ґрунт, де теж застоюється вода. В іншому до якості субстрату Капріфоль невимоглива, як і до його кислотності (показники можуть змінюватись в межах 4.0–7.7). Але оптимальний варіант для неї – родючий повітропроникний ґрунт з рН 5.5-6.5.

Місце для висаджування жимолості Капріфоль вибирають з урахуванням усіх важливих нюансів — не факт, що спроба пересадити рослину увінчається успіхом

Саджають Капріфоль найчастіше навесні, у квітні-травні. Допустима також висадка у липні-серпні. При осінній посадці (особливо у середній смузі України) саджанець може перенести зимових морозів навіть під укриттям.

Найкраще приживаються дворічні саджанці. У них має бути 2-3 втечі довжиною близько 30 см. Кора має бути еластичною, однорідного кольору, самі гілки – пружними. Коріння – гнучкими, без наростів, слідів плісняви ​​та гнилі.

Залежно від того, скільки екземплярів висаджується, потрібно викопати яму або траншею глибиною та шириною близько 50 см. Відстань між саджанцями при формуванні живоплоту — 50–60 см. На дно шаром завтовшки 5–8 см засипають будь-який дренаж. Яму або траншею наполовину заповнюють сумішшю дернового ґрунту, витягнутого з нього, перегною, торф’яної крихти та великого піску (3:2:1:1). У родючий субстрат добрива можна не вносити, інакше додають ще 25-30 г азотного, 60-80 г фосфорного та 40-50 г калійного добрива. Готують місце для висаджування за 2-3 тижні до процедури.

Дренаж на дні посадкової ями не дасть воді застоюватися біля коріння рослини

Каприфоль «повзе» не лише вгору, а й убік. Тому необхідно передбачити для неї опору. Краще, якщо матеріал буде трохи шорстким (для кращого «зчеплення»). Опора має бути досить міцною, щоб витримати значну масу рослини. Дуже красиво виглядають обплетені жимолістю арки, альтанки, стовпчики, каркаси з рейок у формі ґрат, куреня.

Опору для жимолості Капріфоль нескладно виготовити самостійно – вас обмежує лише власна фантазія

Садити жимолість Капріфоль нескладно:

1. На добу замочіть коріння саджанців у теплій воді або розчині будь-якого біостимулятора (можна використовувати і покупні препарати, і народні засоби). Якщо кінці засохли, підріжте їх до живої тканини.
2. Зволожіть ґрунт на дні ями або траншеї, витрачаючи по 4-5 л на рослину.
3. Висадіть саджанці, розпрямляючи коріння і не даючи їм загинатися нагору. Засипте ями землею, періодично ущільнюючи її і залишаючи кореневу шийку 4-5 см над поверхнею ґрунту.
4. Ще раз полийте рослину (8-10 л), мульчуйте ґрунт.

Інтервал між сусідніми саджанцями жимолості Капріфоль при висадці залежить від того, як використовуватиметься рослина — найтісніше їх садять при формуванні живоплоту

Що врахувати під час посадки капріфолі?

Садити жимолість треба так, щоб пагони були на сонці, хоча невелика півтінь теж не сильно шкодитиме рослині. А ось коріння має бути в тіні. І ґрунт має бути вологим. Перевага каприфоль віддає лужному грунту, але зростатиме і на слабокислому. Піщаний ґрунт тримає вологу гірше, ніж глинистий. Тому найгірший варіант – пісок. Але найкраще саджати жимолість у хороший живильний ґрунт, з достатньою кількістю гумусу. У наступні роки можна тільки додавати навесні шар 5-6 см хорошого компосту навколо куща, і ліана буде добре рости і цвісти.

На початку цвітіння можна внести під рослину фосфорно-калійні добрива. Після закінчення цвітіння потрібно провести проріджування. Це буде профілактикою грибкових захворювань.

У посушливі періоди потрібно поливати капріфоль.

Треба знати такий нюанс: капріфоль обвиває опори, закручуючи пагони проти годинникової стрілки. Сама піднятися по гладкій поверхні вона не зможе. Потрібно дати пагонам опору. Коли дорослі пагони здерев’янюють, знімати їх з опори не можна, вони можуть легко розколотися вздовж.

Капріфоль не вимагає укриття. І її пагони спокійно зимують навіть при -30 С. Але в районах з малосніжними та морозними зимами можна вкривати кореневу систему рослини лапником.

Рекомендації щодо вибору місця, термінів висадки саджанців

Посадка та догляд, виконані за правилами, захистять рослину від вимерзання, хвороб та шкідників

Дачнику важливо знати, коли садити ліану і куди, як правильно її готувати до зими

Особливості підготовки куща до посадки:

1. Кучерява жимолість вкрай болісно переносить пересадки, тому кущ рекомендується розміщувати відразу в тому місці, де він зростатиме постійно.
2. Обов’язково наявність опори у вигляді паркану, споруди або штучно встановленої шпалери. Опора повинна витримувати тяжкість батогів.
3. Ґрунтові води мають залягати низько – коренева система жимолості може загнити.
4. Місце підбирається сонячним, з легким півтінню. Добре, коли у першій половині дня кущ висвітлюється, а у другій перебуває у півтіні. Багаторічник, що росте в тіні, не буде рясно цвісти.
5. Ґрунти для запашної жимолості підбираються легкі, добре дреновані, з нейтральною або слаболужною реакцією.

Переміщати саджанець на ділянку можна навесні після сходження снігу. Вже до літа ліана порадує садівника молодими пагонами. За сприятливих умов у перший рік кущ може витягнутися до 1,5 м. Можливе й осіння висадка, переміщувати саджанець у відкритий ґрунт рекомендується у теплий день серпня або вересня. Осінні роботи переважно через високу чутливість рослини до зміни місця проростання.

Як розмножити жимолість заготовленими живцями?

Досвідчені садівники стверджують, що успішно можна розмножити жимолість живцями, покритими молодою корою. Їх збирають після осіннього листопада або напровесні до початку розпускання нирок (приблизно кінець березня). Беруть однорічні гілки діаметром 5-7 см. За спостереженнями багатьох дачників відсоток укорінення не такий великий (30%).

1. Осінні пагони, що одеревіли, вкривають тканиною і відправляють на зимівлю в темне прохолодне місце, наприклад льох.
2. Гілки, зрізані навесні, можна нарізати для укорінення. Довжина заготовок 12-18 см. У живців, зібраних восени, має бути від 2 до 5 міжвузлів.
3. Посадку проводять у пасму, як тільки відтає ґрунт, або домашню тепличку.
   Підготовлені заготівлі для посадки
4. Поглиблюють на 10-12 см, щоб згори залишилося 2 бруньки.

Коріння у здеревілого посадкового матеріалу утворюються через 30-45 днів.

Дорощують посадки протягом двох років. Наведений спосіб дає низький відсоток приживання, тому новачкам його не варто використовувати.

Зимівка та весняна обрізка

Коли будуть наступати холоди, вкривати рослину вам не доведеться. Капріфоль дуже холодостійка рослина, тому переносить зимовий період цілком легко. У зимовий період обрізати Капріфоль не потрібно.

Якщо прогноз погоди обіцяє сильні морози, то молоді рослини у перші кілька років потрібно вкривати шаром лапника, а утеплювати коріння за допомогою торфу.

З настанням весни почнуть пробиватися нові паростки, і ви легко побачите, які пагони вижили, а які загинули. Зростання їх почнеться не відразу, доведеться трохи зачекати. Ті, що не змогли перенести зиму, потрібно одразу видалити. Висаджувати жимолість можна на ділянці з будь-яким освітленням. Але врахуйте, що добре цвіте ліана лише за достатньої кількості світла.