Практичні рекомендації щодо зариблення вирощувальних ставів

Із цієї консультації ви дізнаєтесь: про нормативи які слід ураховувати при зарибленні риб у вирощувальні стави як за дволітнього, так і за трилітнього циклу ведення рибного господарства та про порядок документального оформлення цих операцій.

Загальні положення

За дволітнього циклу в рибогосподарському виробництві використовуються просто вирощувальні стави, а за трилітнього – вирощувальні стави І та ІІ порядку. Зауважимо, що вирощувальні стави ІІ порядку призначені для вирощування дволіток, які за трилітнього циклу господарства не є товарною рибою, а вважаються її рибопосадковим матеріалом на третьому році вирощування.

Оптимальна площа вирощувальних ставів – до 15 га, допустима – до 50 га за середньої глибини 0,5–0,8 м, максимальної – до 1,5 м.

З ариблення вирощувальних ставів при вирощуванні цьоголітки проводять три-чотиридобовими личинками або підрощеною до життєздатних стадій молоддю. Практикується зариблення ставів у полікультурі (спільне вирощування кількох видів риб, які розрізняються за об’єктами живлення) за такими варіантами:

л ичинки коропа і личинки рослиноїдних риб;
підрощена молодь коропа і підрощена молодь рослиноїдних риб;
підрощена молодь рослиноїдних риб та личинки коропа;
підрощена мо лодь коропа та личинки рослиноїдних риб.

З метою підвищення рибопродуктивності вирощувальних ставів після посадки молоді у вирощувальні стави проводиться комплекс інтенсифікаційних заходів, а саме:

молодь годують, вносять органічні та мінеральні добрива;
створюють умови покращення кисневого режиму, використовуючи проточність, аерацію, вапнування;
проводять контрольні лови (раз на декаду) для отримання інформації про інтенсивність росту риби протяго м усього періоду вирощування та її кількість.

Розрахунок кількості молоді риб для посадки у вирощувальні стави

Основними величинами для розрахунку кількості рибопосадкового матеріалу (личинок, мальків) для посадки у вирощувальні стави є рибопродуктивність ставу та нормативні вимоги (середня маса цьоголітки або дволітки, а за трилітнього циклу – і триліток та відсоток виходу (виживання) молоді від кількості посадженого рибопосадкового матеріалу).

Так, кількість рибопосадкового матеріалу (Х, шт.), необхідного для посадки у вирощувальний став у цілому на 1 га ставу, обчислюється за формулою

Х = (Г х Пр : См) : В х 100,

де Г – площа ставу, га;

Пр – природна рибопродуктивність ставу, кг/га;

См – середня маса цьоголітки (дволітки або триліток), яку планується отримати при облові ставу (за нормами для даної зони), кг;

В – запланований кількісний вихід (виживання) цьоголітки при облові (за нормативами у %).

Цю формулу слід застосовувати при вирощуванні риби як у монокультурі, так і у полікультурі, але в останньому випадку норми посадки кожного виду риб слід розраховувати окремо.

Нормативи зариблення ставів за дволітнього циклу

Нормативи природної рибопродуктивності (кг/га) вирощувальних ставів за видами риб наведемо у таблиці.

Природна рибопродуктивність ставів (середня) за коропом

Природна рибопродуктивність ставів (середня) за коропом за умови застосування мінеральних добрив

Природна рибопродуктивність ставів (середня) за рослиноїдними рибами за умови застосування мінеральних добрив (середня):

Примітка.

1. Поправочний коефіцієнт для різних ґрунтів вирощувальних ставів: галькові, піщані та солончакові, торф’яні та чорноземи відповідно – 0,4; 0,6; 0,5; 1,2.

2. При невнесенні мінеральних добрив рибопродуктивність вирощувальних ставів за рослиноїдними рибами зменшується у середньому в 1,5 разу.

Середня нормативна маса (г) цьоголітки, вирощеної у ставкових рибницьких господарствах, становить:

у з оні Полісся: коропа – 25–30, строкатого товстолобика – 20, гібрида товстолобиків – 20, білого амура – 20;
Лісостеповій зоні: коропа – 27, білий товстолобик – 20, строкатий товстолобик – 20, білий амур – 25;
Північностеповій та Південностеповій зонах: короп – 27 і 30, білий товстолобик – 25, строкатий товстолобик – 20 і 25, білий амур – 30.

Середн я маса цьоголітки великоротого буфало, отриманої від личинки, – 20–30 г, від підрощеної молоді – 35–45 г.

Нормативна величина виходу цьоголітки від підрощеної личинки або мальків коропа становить 65 %, рослиноїдних риб – 60–65 % залежно від зони ведення аквакультури, а від непідрощеної личинки за коропом – 32–35 %, по рослиноїдних рибах – 25–30 %. Вихід цьоголітки великоротого буфало від личинки – 40 %, від підрощеної молоді – 70 %.

Щільність посадки при вирощуванні риби в монокультурі (тис. шт/га) непідрощеної (три- чотиридобової) личинки на Поліссі становить:

за оптимальними нормами – 100, за допустимими – 80–120;
у Лісостепу – відповідно 120 та 80–150;
Степу – 150 та 120–200.

А щільність посадки підрощеної личинки або мальків рослиноїдних риб на Поліссі становить (тис. шт/га):

за опт имальними нормами – 60, за допустимими – 40–80;
у Лісостепу – відповідно 80 та 60–100;
Степу – 100 та 80–150.

Оптимальні норми щільності посадки при вирощуванні в полікультурі (тис. шт/га) непідрощеної личинки рослиноїдних риб і коропа становить:

на Поліссі – 190–225, у тому числі коропа – 120, строкатого товстолобика – 60, гібрида товс толобиків – 95, білого амура – 10;
у Лісостепу – 230, зокрема коропа – 120, білого товстолобика – 60, строкатого товстолобика – 40, білого амура – 10;
Північному степу – 250, із них коропа – 125, білого товстолобика – 75, строкатого товстолобика – 35, білого амура – 10;
Південному степу – 265, у тому числі коропа – 125, білого товстолобика – 110, строкатого товстолобика – 20, білого амура – 10.

Щільність посадки підрощеної личинки або мальків рослиноїдних риб і коропа (тис. шт/га) за оптимальними нормами становить:

на Поліссі – 90–105, зокрема коропа – 60, строкатого товстолобика – 25, гібрида товстолобиків – 40, білого амуру – 5;
у Лісостепу – 115, зокрема коропа – 60, білого товстолобика – 30, строкатого товстолобика – 20, білого амура – 5;
Північному степу – 120, із них коропа – 65, білого товстолобика – 35, строкатого товстолобика – 15, білого амура – 5;
Південно му степу – 130, у тому числі коропа – 65, білого товстолобика – 50, строкатого товстолобика – 10, білого амура – 5.

Щільність посадки личинки великоротого буфало (тис. шт/га) становить: на Поліссі – 80, в Лісостепу – 100, Степу – 120.

Слід пам’ятати, що щільність посадки молоді риб за умови її регулярної годівлі можна значно збільшити з урахуванням якості комбікормів.

Звертаємо увагу: висаджувати до вирощувальних ставів непідрощену личинку веслоноса не рекомендується, оскільки вихід його підрощеної молоді варіює у межах від 0 до 42,5 % і в більшості випадків не перевищує 10 %. Більш надійним є підрощування їх личинки у проточних басейнах і лотках.

Нормативи зариблення ставів за трилітнього циклу

Норми зариблення вирощувальних ставів І порядку (вирощування цьоголітки). За нормами загальна щільність посадки непідрощених (три-чотиридобових) личинок коропо-сазанового гібрида та рослиноїдних риб при вирощуванні у полікультурі становить 200–250 тис. шт/га, зокрема коропо-сазановий гібрид – 170–200, гібрид білого і строкатого товстолобиків – 25–40, білого амура – 5–10.

Орієнтовна величина середньої маси цьоголітки коропо-сазанового гібрида, вирощеної в монокультурі, повинна становити 10–15 г, а середня маса цьоголітки, вирощеної у полікультурі, у тому числі коропо-сазанового гібрида – 10–15 г, рослиноїдних риб – 25–30 г.

Вихід цьоголітки від непідрощеної личинки коропо-сазанового гібрида за нормами має дорівнювати 50 %, рослиноїдних риб – 35 %.

Рибопродуктивність вирощувальних ставів І порядку при вирощуванні коропо-сазанового гібрида у монокультурі має дорівнювати понад 1,4 т/га. Бажано, щоб загальна рибопродуктивність при вирощуванні цьоголітки у полікультурі становила понад 1,5 т/га, у тому числі за коропо-сазановим гібридом – понад 1,2, рослиноїдними рибами – понад 0,3 т/га.

Норми зариблення вирощувальних ставів ІІ порядку (вирощування дволітки). Загальна щільність посадки однорічки у вирощувальні стави ІІ порядку у полікультурі має становити 30–35 тис. шт/га, у тому числі коропо-сазанового гібрида – 25–30, гібрида білого і строкатого товстолобиків – 2,5–4,5, білого амура – до 0,5.

Орієнтовна величина середньої маси дволітки, у тому числі коропо-сазанового гібрида становить понад 70–80 г, рослиноїдних риб – понад 200–250 г. Вихід дволітки коропо-сазанового гібрида – 85 %, рослиноїдних риб – 80 %.

Рибопродуктивність вирощувальних ставів ІІ порядку при вирощуванні коропо-сазанового гібрида має становити понад 1,9 т/г, рослиноїдних риб – понад 0,6 т/га.

Зверніть увагу: переважна більшість нормативної документації щодо ведення рибогосподарської діяльності була розроблена ще протягом 70–90-х років минулого століття, але є чинною й дотепер. Указані вище норми можна знайти у таких нормативно-методичних виданнях:

Сб орник нормативно-технологической документации по товарному рыбоводству: в 2 т. – М.: Агропромиздат, 1986. Т. 1. – 230 с.;
Інтенсивне рибництво: Збірник інструктивно-технологічної документації. – К.: Аграрна наука, 1995. – 186 с.,
Андрющенко А. І., Алимов С. І. Ставове рибництво. – К.: НАУ, 2008. – 636 с.,
Методи підвищення природної рибопродуктивності ставів. – К.: Інститут рибного господарства УААН, 1998. – 1 23 с.

Визначимо на умовному прикладі щільність посадки личинки коропа у вирощувальні стави, оскільки він краще за всіх риб поїдає корм, тому рибопродуктивність ставів із коропом вища, ніж у ставах з іншими рибами.

Приклад

Площа вирощувального ставу (Г) – 3 га, природна рибопродуктивність (Пр) – 240 кг/га. Середня маса цьоголітки коропа, яка планується до вилову восени (См), – 0,030 кг (30 г). Загальний вихід цьоголітки восени (В) – 65 %.

Знаючи рибопродуктивність і заплановану до вилову середню масу цьоголіток коропа, визначимо, скільки риби можна виростити на 1 га ставу:

240 кг : 0,030 кг = 8 000 шт.

Застосовуючи норматив щільності посадки для певної зони аквакультури (рибництва), проведемо розрахунок потреб у личинках коропа на всю площу вирощувального ставу.

Отже, якщо взяти до уваги, що вихід цьоголітки від кількості посаджених личинок – 65 %, то щільність зариблення становитиме 12 308 шт/га (8 000 шт. : 65 % х 100 %).

Отже, на весь став буде потрібно 36 924 личинки (12 308 шт/га х 3 га). Такий самий результат буде, якщо використати вищенаведену формулу, а саме:

(3 га х 240 кг/га : 0,030 кг) : 65 % х 100 % = 36 923 шт. (різниця в 1 шт. утворюється за рахунок округлень).

Слід пам’ятати: витрати, пов’язані з утриманням плідників, отриманням личинки риб і посадкою молоді риби у вирощувальні стави, вартість мальків, пересаджених із нерестових (малькових) ставів і придбаних в інших господарствах, а також витрати на утримання вирощувальних ставів і вирощування цьоголітки обліковуються на аналітичному субрахунку 2312 «Вирощування цьоголітки».

Документальне оформлення

Результати зариблення вирощувальних ставів фіксуються в Акті про зариблення (форма № А-10, затверджена наказом Мінагропроду від 19.06.12 р. № 362, далі – Наказ № 362, див. фрагмент у кінці консультації).

Акт складається у двох примірниках спеціально створеною комісією. Для встановлення загальних результатів зариблення на підставі актів головний рибовод (рибовод) складає у двох примірниках Зведену відомість про зариблення (форма № А-11, затверджена Наказом № 362).

Зариблення ставка коропом

Питання, для чого проводиться зариблення водойм, швидше риторичне. Кожній людині очевидно, що риба оживляє будь який ставок. Сидячи на березі, так приємно спостерігати за тим, як граціозно вона рухається. Безумовно, в підтримці рівноваги у воді кисню і вуглекислого газу роль морських і річкових мешканців традиційно перебільшують.

Незаперечна, разом з тим, і їх користь, адже риба постійно ковтає личинок комарів. У декоративних ставках присутність рибок завжди бажано і несе на собі естетичне навантаження продаж риби для зариблення водойм справа дуже складна, що вимагає професійного підходу. Необхідно дотримуватися деяких особливі процедури.

Перш ніж приступити до вирощування риби, необхідно знати, в яких умовах вона буде рости, як придбати посадковий матеріал, маршрут його перевезення, правила транспортування, кількість води, необхідної для перевезення малька. Важливі також температура повітря, кількість кисню, розчиненого у воді. Найбільш сприятлива температура води для теплолюбних риб влітку 10-12 °, навесні і восени – 5-6 °. Взимку можна перевозити всі види риб при температурі води 1 -2 °. Воду для перевезення беруть з річки, озера чи ставка. Температура її повинна бути однаковою з тією, в якій знаходилася риба і туди її випускають. Різниця не повинна перевищувати 1-2 °, в іншому випадку температуру необхідно зрівняти і тільки після цього випускати рибу в ставок. Не можна брати воду з джерел, колодязів або водопроводу, так як вона бідна киснем. Транспортувати рибу найкраще в прохолодну погоду рано вранці або ввечері. При транспортуванні вдень треба запастися льодом (не менше 5 кг на 100 л води). Лід в бочку слід класти тільки загорнутим в мішковину або марлю. Зміну води проводити поступово: з транспортної тари випускати, одночасно додаючи свіжу. При різкій зміні температури води у риб порушується нормальне дихання, і вона може загинути від температурного шоку.

Ставки та копанки рекомендується заповнювати в кінці весняного водопілля, коли вода багата біогенними елементами, необхідними для розвитку кормової бази. Бажано заливати водойми в період найбільшого вильоту комарів, щоб було якомога більше їх личинок. Перш заливають поглиблення і канави (вода повинна поступово просочитися в ґрунт), що сприяє збільшенню нітратного азоту в ґрунті в 2-3 рази. Посилюється процес аеробного розкладання органічних речовин. При швидкому заповненні сполуки азоту, фосфору, калію і кальцію проникають в глибокі шари ґрунту і стають недоступними для фітопланктону. Перед зарибненням знищують зарості рослинності, ставок вапнують з розрахунку 3-20 ц вапна на 1 гектар до заповнення водою або по воді. На проточних ставках на водостоку встановлюють сміттєуловлювачі з дрібної сітки, а на скиданні – загороджувальні грати для запобігання відходу риби зі ставка.
Вибір видів риб для вирощування

Успішне ведення рибного господарства, повністю залежить від правильного вибору риби і поєднання видів.

Від зони в якій розташована водойма, господарство, буде залежить вибір вирощуваної в ньому риби. Вибір видів риби визначається кліматичними особливостями, температурним режимом водойми. Для північних і південних районів визначені особливі види риби. На розведення і вирощування риби впливає якість води джерела водопостачання. Щоб добитися великих успіхів в рибництві необхідно враховувати всі біологічні особливості, господарсько корисні якості вирощуваної риби.

Найбільш поширеним в рибництві є – короп.

Короп – це велика риба, зустрічаються особини до 25 кг. довжиною більше 1 метра. Короп швидко зростає, за типом лускатого покриву коропа розрізняють: дзеркально розкиданий, дзеркально лінійний голий, шкірясті, Карпати лускатий.

Короп відрізняється цінними біологічними особливостями, господарсько корисними якостями. Розведення коропа дуже популярно.
Коропи дуже плідні, самки мають масу 5-8 кг, і виметивают близько 1млн. шт. ікринок. Плодючість коропів залежить від умов утримання. У природних умовах проживання нерест коропа проходить при температурі 17-20 С,нерест проходить на прибережних ділянках водойми, які покриті луговий і водною рослинністю, на яку клеяться ікринки. Ембріональний розвиток відбувається за 3-6 доби, залежить від температури. Після вилуплення личинки на другий-третій день починають активно харчуватися. В цей час важливу роль відіграє корм – в перші дні личинки живляться дрібними представниками зоопланктону (коловертки, дафнії, циклопи). Потім вони починають поїдати більші форми. Дорослі коропи в основному харчуються бентосними організмами, особливо гарна їжа для них личинки хірономід (мотиль), олігохети, молюски. Охоче коропи поїдають і добре засвоюють корми рослинного і тваринного походження.

Короп – теплолюбна риба. За швидкістю зростання, витривалості, всеїдності, використання кормів, а також хорошим смаковим якостям він перевершує багато прісноводні риби. До умов утримання короп не примхливий, дуже легко пристосовується до змін гідрохімічного режиму, кормової бази. У віці 2-5 років у коропа настає статева зрілість, це залежить від температурного режиму водойми. У центральних і північних районах країни статева зрілість самок наступає на 4-5 рік життя, в південних районах на 2-3 роки самці коропа дозрівають раніше самок. Якщо температурні режими високі, то самці і самки статевої зрілості досягають у віці 1 рік.
розрахунок зариблення
здійснюється за спеціальною формулою: А = Г х П х 100. (В – в) р.
Де: А – кількість посадки риби у ставок (в шт.)
Г – площа водойми (га)
П – природна рибопродуктивність (кг / га)
У – планована маса риби восени (кг / шт.)
В – маса посадкового матеріалу (кг / шт.)
р – вихід риби восени (в% від посадки).

В одному ставку можна вирощувати мальків і товарну рибу в співвідношенні 3:1. На природну кормову базу водойми, яка залежить від багатьох факторів (якості води, грунтів, наявності біогенних матеріалів, органічних речовин, температури води), в ставок можна посадити на 1 га 1,5-3 тисячі мальків і 500-800 годовиков. У ряді водойм з несприятливим кисневим режимом виправдовує себе посадка срібного карася (60-80 відсотків). Зариблення ставків годовікамі слід проводити в квітні, а мальками – у червні-липні. При цьому потрібно пам`ятати, що при спільному вирощуванні риб різного віку у них з`являється канібалізм, тому до годовікам краще підсаджувати підрощених мальків. Їли в ставках є верховодка, плітка, окунь, піскар, то підсаджують хижих риб, які повинні бути за розмірами менше перших.

В якості підгодівлі використовують залишки хліба, крихти, різні каші, макухи, зерно пшениці, ячменю, горох, кукурудзу, комбікорм.

В середньому на 1 кг приросту потрібно витрачати не менше 5-6 кг кормів. У теплий період літа годувати не менше 3 разів на добу. Корм кладуть у годівниці, які влаштовують. У місцях зі сприятливим кисневим режимом на глибині 0,6-0,8 м.

Для поліпшення якості води рекомендується періодично протягом літа вносити по воді вапно з розрахунку 100-150 кг / га, рівномірно розподіляючи її по всіх ділянках ставка. З органічних добрив в мілководні ділянки рекомендується вносити в весняний і ранньолітній періоди перегній з розрахунку 1 т / га. пров’ялену рослинність – до 3 т / га, пташиний послід – 5 ц / га