Як знайти роботу

Якщо ви шукаєте роботу, ця інструкція — для вас. Ви дізнаєтеся, як написати резюме та супровідний лист, пройти співбесіду та отримати бажану посаду. Виконайте усі пункти з цієї інструкції, і робота обов’язково знайдеться!

З чого почати?

Спочатку потрібно вирішити, яку роботу ви хочете знайти.

Майте на увазі, на роботі вам потрібно буде проводити третину свого життя. Було б непогано одразу вибрати те, що подобається, щоб потім не страждати.

Дайте собі відповіді на такі питання:

Можливо, ви давно хотіли спробувати себе в рекламі або у продажах. Чи з дитинства мріяли стати перукарем. Добре поміркуйте, що вам подобається, про яку роботу мрієте.

Тепер оцініть власні здібності. Чи достатньо ви товариські для продажів або ж зосереджені для перукаря? Чи знаєте ви, що таке маркетингова стратегія та вмієте її складати тощо. Чи, може, ви гарно ремонтуєте техніку, тоді нащо розмінюватися на пропозиції, що не підходять — сміливо йдіть в ремонтники!

Оцініть, скільки грошей вам потрібно на життя. Але будьте реалістом, відштовхуйтеся не від максимуму, а від мінімуму.

Пошукайте вакансії, які схожі на те, чим ви вирішили займатися — дізнайтеся, яку зарплату пропонують на таких посадах, залежно від регіону та досвіду.

Якщо ви живете там, де з роботою «не дуже», пошукайте варіанти в обласних центрах чи найближчих містах. Завжди можна переїхати туди, де зарплата більше та й умови кращі. Або пошукайте дистанційну роботу — так можна працювати там, де хочеться, не змінюючи місця проживання.

Якщо вам важко визначитися, подивіться вакансії, дізнайтеся, що пропонують на ринку, які професії мають попит, які вимоги висувають роботодавці.

А як шукати після декрету, тим, кому за 40, пенсіонерам, студентам чи кандидатам без досвіду або з інвалідністю?

Так само, як і всім іншим — дотримуйтеся цієї інструкції. Але можна збільшити свої шанси, якщо розширити напрям пошуків.

• Наприклад, пенсіонерам може підійти робота вахтером, нянею, сторожем, кухарем, водієм, касиром і навіть оператором call-центру. Ось вам ідея для пошуку.
• Для студентів на Work.ua є спеціальний розділ «Робота для студентів», а також їм можна придивитися до роботи з неповною зайнятістю чи шукати дистанційну роботу.
• Людям без досвіду потрібно шукати роботу в тому напрямку, який подобається, орієнтуючись на знання та захоплення.
• Люди з інвалідністю знайдуть вакансії, на які роботодавці 100% готові взяти таких кандидатів, у спеціальному розділі на Work.ua.

Знайти роботу може кожен, головне — не припиняти пошуки після невдачі та знати напевно, чого ви хочете. У наших статтях ви знайдете підказки для пошуку роботи, які підійдуть кожному : .

Як тільки визначитеся, складіть резюме.

Як написати резюме?

Резюме — це документ, в якому вам потрібно описати роботодавцю свій досвід роботи, освіту, а також навички, знання, досягнення та бажану зарплату. Без резюме знайти роботу буде значно важче.

Щоб правильно скласти резюме, керуйтеся нашим прикладом.

Простіше за все скласти резюме на Work.ua. Для цього потрібно зареєструватися та заповнити форму, щоб отримати готове резюме, а після цього розіслати його на вакансії. Резюме можна зберегти на комп’ютер або роздрукувати.

Краще, щоб воно у вас було. Але якщо у вакансії не просять надіслати резюме, а вказано номер телефону, зателефонуйте роботодавцю.

Резюме готове. Де шукати роботу?

Щоб не пропустити «свою» вакансію — краще вибрати з декількох пропозицій, ніж йти туди, куди візьмуть. Підключайте всі можливості.

Сайти з пошуку роботи

Це найдієвіший спосіб. Ми, звісно, рекомендуємо Work.ua — тут вакансій найбільше, та ще й перевірених суворими модераторами. Розмістіть своє резюме, щоб роботодавці самі вас знаходили, шукайте вакансії та обов’язково підпишіться на розсилку вакансій за потрібним вам запитом. Але можна шукати роботу й на інших сайтах, наприклад, на Robota.ua, grc.ua, Jobs.uа.

Мобільні застосунки

Якщо вам простіше шукати роботу зі смартфону, завантажуйте спеціальні мобільні застосунки. Це набагато зручніше та швидше, і вам не доведеться шукати сайт серед вкладок у браузері. Зараз застосунки є у багатьох сервісів з пошуку роботи. Рекомендуємо спробувати застосунок Work.ua.

Знайомі

Досить дієвий варіант. Дізнавайтеся у друзів та знайомих, чи не шукають в їхніх компаніях нових людей. Можливо, саме це і є ваш шанс влаштуватися на потрібну посаду.

Сайти компаній

Знаєте, в якій компанії хочете працювати? Заходьте на її сайт у розділ «Про нас» або «Кар’єра/Вакансії», зазвичай там розміщують пропозиції про роботу. Або підпишіться на вакансії конкретної компанії на Work.ua.

Соціальні мережі

За запитом «робота» можна знайти групи з вакансіями. А ще можна викликати силу Facebook та написати на своїй сторінці «крик про допомогу», що ви в пошуку. Знайомі побачать ваш допис, та сарафанне радіо зробить свою справу.

Служба зайнятості

Там завжди є вакансії для тих, хто в пошуку. Ставайте на облік та отримуйте відповідні пропозиції. Знайти роботу можна також і на сайті Служби зайнятості.

Газети

У газетах з оголошеннями про роботу публікують безліч вакансій. Частіше за все — для робочих спеціальностей. Але можна знайти пропозиції й для офісних працівників.

Як дізнатися, що вакансія мені підходить?

Ось на що треба звернути увагу.

Дізнайтеся, що треба робити.

Зрозумійте, чи підходите ви роботодавцю.

Оцініть, чи цікава вам пропозиція.

Переконайтеся, що перед вами не вакансія-обманка.

Тепер потрібно пошукати інформацію про компанію, дізнатися, чим вона займається, яку продукцію випускає, які проєкти веде, хто там працює. Це допоможе вам скласти враження про можливе місце роботи і на співбесіді стане в пригоді.

«Читати» вакансії не так вже й складно, якщо ви знаєте, що вам потрібно.

Якщо все збіглося: ваші вміння + вимоги роботодавця + графік роботи + зарплата та розташування місця роботи — на таку вакансію можна сміливо надсилати резюме.

Мені точно все підходить, надсилаю резюме?

Зверніть увагу, чи потрібно надсилати разом із резюме ще щось? Часом роботодавці просять виконати тестове завдання, написати кодове слово чи пройти тест. Без цих умов резюме розглядати не будуть.

Так. І не забудьте перевірити, чи відповідає заголовок вашого резюме назві вакансії.

А ще пам’ятайте про супровідний лист. Саме він допоможе роботодавцю зрозуміти, що перед ним кандидат, який вартий уваги.

Супровідний лист — це текст, який можна надіслати роботодавцю разом із резюме. В ньому потрібно коротко, але максимально містко описати, чому варто віддати перевагу саме вам. Тут вам можуть знадобитися приклади реальних супровідних листів, щоб скласти власний грамотний текст.

Все надіслав, коли мені зателефонують?

Якщо ви підходите роботодавцю, скоріше за все, протягом тижня вам зателефонують або напишуть листа.

Після того як ви надіслали резюме, тримайте руку на пульсі. Беріть слухавку, коли телефонують з незнайомого номера, ввічливо вітайтеся з тим, хто телефонує, передзвонюйте на пропущені. Не забувайте, в які компанії та на які посади ви надіслали резюме. І взагалі — будьте готові до дзвінка від роботодавця, щоб він не застав вас зненацька.

Перевіряйте пошту — не всі роботодавці передзвонюють.

Якщо вам не відповіли чи відмовили, просто продовжуйте пошуки. З першого разу знайти роботу мрії буває непросто. Навіть якщо ваше резюме ідеальне, пошук може затягнутися на тижні, а іноді й на місяці. Тому повертаємося до пункту 3 і все повторюємо знову.

Але якщо ви дуже хотіли працювати саме в цій компанії, нагадайте про себе ще раз. Можливо, ваш лист потрапив у спам чи рекрутер просто його не помітив. Але майте на увазі — одного разу для нагадування достатньо.

Ура!
Мене запрошують на співбесіду, що робити?

Правильно прийняти запрошення на співбесіду

Якщо вам надіслали відповідь на пошту, обов’язково треба відповісти. Подякуйте за зворотний зв’язок. Уточніть, куди їхати, як дістатися до офісу.

Якщо ж з вами зв’язалися телефоном, покажіть, що раді дзвінку, будьте привітні. Говоріть чітко та ясно. Узгодьте час зустрічі, який буде для вас зручним. По закінченню розмови ввічливо попрощайтеся та подякуйте.

Підготуватися до співбесіди

Пам’ятаєте, ми казали, що треба якомога більше дізнатися про компанію? Час істини настав. З великою ймовірністю на співбесіді вас запитають, що ви знаєте про компанію. Добре, якщо ви пам’ятаєте її назву. Чудово, якщо ви розумієте, чим вона займається. Щоб зрозуміти, підходить вам робота чи ні, дізнайтеся про цінності компанії та принципи роботи в ній. Наприклад, на сайті компанії та в описі вакансії.

Роботодавець хоче говорити не тільки про себе. Якщо ви хочете отримати роботу, доведеться здебільшого говорити про власний досвід, навички, знання, кар’єрний шлях та досягнення. Тому радимо заздалегідь підготувати коротеньку розповідь про себе, пригадати те, що було у вашому професійному житті, під час навчання у виші, а може навіть у школі. Продумайте відповіді на можливі питання рекрутера, щоб не розгубитися на співбесіді.

Щоб краще розуміти, чи підійде вам робота, не мовчіть під час розмови з роботодавцем. Питайте про роботу в компанії, колектив, керівництво, зарплату. Якщо не знаєте, що спитати, скористайтеся нашою шпаргалкою.

А що? Співбесіда — як перше побачення, тільки романтики менше, а серйозності більше. Тож виберіть щось в класичному стилі: костюм чи ділову сукню. Дівчата, легше з макіяжем, чоловіки — будьте галантні. Перевірте зачіску та манікюр. Як не крути, але ви самі знаєте — зустрічають за одягом 🙂

Навіть на 2 хвилини, навіть якщо на вулиці град чи буран. Вийдіть завчасно, сплануйте час, тільки не запізнюйтеся. Краще трішки почекати самому, ніж змусити рекрутера чекати на вас. Доки є 5-10 зайвих хвилин, роздивіться, візуально ознайомтеся з інтер’єром, зверніть увагу, як спілкуються між собою співробітники. Це дозволить зробити попередні висновки про роботу компанії.

На співбесіді не забувайте про посмішку, будьте привітні, не хвилюйтеся і не «замикайтеся». Поводьтеся природно та будьте максимально відверті. Брехня на співбесіді — шлях до провалу.

Домовтеся, коли та як ви дізнаєтеся про рішення роботодавця, якщо він не повідомив про це одразу. Якщо обіцяють перетелефонувати — уточніть, коли саме. Інакше такого дзвінка можна чекати вічно.

Як оцінити результати співбесіди?

Якщо вас запросили на роботу — вітаємо! Зважте всі «за» та «проти». Погоджуйтесь, якщо робота вам до душі. Перед виходом на нове місце, почитайте, як влитися в новий колектив та не наробити помилок новачків. Якщо вас запросили одразу у декілька компаній — дізнайтеся, як зробити правильний вибір.

Якщо вас не запросили на роботу — продовжуйте пошуки. Дізнайтеся, чому вас не запросили на посаду. Проаналізуйте ситуацію, зробіть висновки, та знову до справи. Починаємо з пункту 3 та рухаємося до мети.

Work.ua впевнений, що робота мрії вже не за горами. Треба тільки трошки докласти зусиль. Почніть шукати роботу прямо зараз — створіть резюме та надсилайте його на відповідні вакансії.

Бажаємо успіхів у пошуку!

У підсумку

Відмічайте в цьому списку кожний пункт, який виконали, і нова робота вам гарантована!

Визначитися, ким я хочу працювати, на яку зарплату згоден, чи планую переїхати.

Зареєструватися на Work.ua та інших сайтах з пошуку роботи, завантажити мобільний застосунок, подивитися сайти компаній, спитати знайомих.

Підготуватися до дзвінка від роботодавця (брати слухавку, не грубіянити, пам’ятати про всі вакансії, на які надіслав резюме).

Підготуватися до співбесіди (дізнатися про роботодавця, підготувати розповідь про себе та питання, причепуритися, не запізнюватися та посміхатися).

Сподобалася інструкція?

Поділіться статтею з друзями та знайомим, запостіть її у себе в соціальних мережах, розкажіть про неї безробітним родичам. Адже кожен вартий отримати роботу своєї мрії!

Знаєте, як покращити?

Напишіть нам, що треба виправити або видалити, і ми щось придумаємо.

Зробимо село щасливим

Аргументів багато. Перший з них – село відрізане від цивілізації.

Дійсно, за радянських часів так і було. Грунтові дороги, один телефон у сільраді, та ще й відсутність паспортів у колгоспників. Мій прадід Костянтин до кінця 1960-х років займався проведенням електрики у села. Ні, не в глухі гірські колиби, а в якихось 40 кілометрах від Києва!

Зараз все змінюється.

Президентська програма “Велике будівництво” почалася з ремонту доріг державного значення і триває на місцевих автошляхах. А новим школам і дитсадкам у сільських громадах, що будуються в межах цієї програми, позаздрять навіть батьки столичних дітей.

Мобільний зв’язок вирішив проблему телефонізації. А Кабмін своєю постановою передбачив субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення широкосмугового інтернету в сільській місцевості. Чи буде ваша громада онлайн – залежить від активності її керівництва, яке ви ж самі й обрали минулої осені.

Другий аргумент – товари й послуги. За продуктами – на базар до райцентру. За довідкою – знову ж таки до міста.

Аргумент про продукти наводять ті, хто давно не був у селах. Магазин у великому селі асортиментом мало відрізняється від свого “колеги” у спальному районі Києва.

Довідка теж перестає бути проблемою. По-перше, ЦНАПи тепер відкривають у громадах, а не лише “у районі”. По-друге, ми розвиваємо цифровий додаток “Дія”, куди вже цього року буде перенесено частину “паперових” державних послуг.

Йдемо далі. В селі єдина розвага – пити пиво біля розваленого сільського клубу.

Проблема є, і ми вже її вирішуємо.

Внаслідок децентралізації громади отримали “на руки” реальні гроші. І мають можливість використати їх в тому числі на культурну та спортивну інфраструктури.

А нещодавно ухвалені закони про центри культурних послуг та бібліотеки стимулюють розвиток закладів культури у громадах – зокрема забороняють закривати такі заклади без створення альтернативи.

Це все добре, скажете ви. Але що мені у вашому селі робити – картоплю копати?

І тут ми підходимо до основної проблеми. Гроші – це те, чого в українському селі дійсно бракує. В пошуках роботи люди їдуть до Києва або Польщі, а в селах залишаються бабусі й дідусі.

Як залучити кошти в село? Перш за все – розвивати аграрний сектор, який історично є основою сільської економіки.

Основними рушіями розвитку ми вважаємо децентралізацію і земельну реформу. Це була принципова вимога “Слуги Народу” – державною землею мають розпоряджатися громади. І громади мають самі обирати, що з нею робити.

Наші опоненти продовжують активну кампанію з дискредитації ринку землі.

“В умовах зубожіння селян земля не може стати товаром”, – це реальна цитата одного з них.

Панове, саме відсутність ринку землі, а точніше, тіньовий її обіг і призвели до того самого зубожіння! Ми чудово знаємо, що мораторій існував лише на папері, а “для потрібних людей” за неофіційними схемами земля ще й як продавалася і купувалася.

До речі, порахуйте, в лавах якої з партій присутня найбільша кількість “латифундистів”. Дивним чином ми натрапимо на політичну силу, що з усіх рупорів кричить про “народну землю”, яку влада хоче “віддати іноземцям за безцінь”. А іноземці, звісна річ, вивезуть собі за кордон український чорнозем “КамАЗами”.

Хтось зауважить, що розвиток сільського господарства не означає розвиток села. Адже сама суть індустріальної економіки полягала в прогресуючій автоматизації аграрного виробництва. А це, в свою чергу, призводило до зменшення потреби в робочих руках. Простіше кажучи, врожай збирає трактор, а не людина.

Це правильно – але для сировинної економіки. Якою, на жаль, поки що і є український агробізнес. Інша справа – виробництво продукції з високою доданою вартістю.

Наприклад, останніми роками українські аграрії розвивають експорт десертних яблук.

На відміну від промислових яблук, що йдуть на виробництво соків чи пюре, ці плоди призначені для кінцевого споживання. Країни, для яких яблука – екзотика, готові платити за них як за преміальний продукт. Це, наприклад, ОАЕ та Сінгапур.

Але імпортери таких яблук виставляють суворі вимоги до виробництва, зберігання та транспортування продукції. Отже, потрібна праця – кваліфікована людська, а не “тракторна”.

Яблука – лише один із прикладів. У цивілізованому світі – шалений попит на “органіку”, за яку люди готові платити велику ціну. Україна – в тренді.

Наше завдання – підтримати таких фермерів, адже поки що вони працюють “всупереч”, а не “завдяки” законодавчій базі.

Ми працюємо над спрощенням умов для дрібних українських виноробів, пивоварів, сироварів. Адже в багатьох випадках у законах відсутнє саме поняття “малого виробника”, що змушує фермерів проходити бюрократичні процедури на рівні агрокорпорацій.

Ми хочемо піти далі.

Мої колеги вийшли із законодавчою ініціативою зобов’язати великі мережі супермаркетів пріоритетно закуповувати продукцію у місцевих виробників, передусім дрібних фермерів. Таким чином вони стануть більш конкурентоспроможними перед імпортними постачальниками.

Я розумію, що ініціатива ще потребує обговорення з усіма причетними сторонами – і ми вже розпочинаємо такі діалоги.

Втім, село не має обмежуватися лише аграрним сектором.

Постіндустріальна економіка – це IT, креативні індустрії, сфера розваг, туризм, виробництво органічних продуктів, відновлювальна енергетика. Все це відкриває для села можливості, надає “друге дихання”. І своє завдання ми бачимо у тому, щоб цими можливостями скористатися.

Як саме? Організувавши взаємодію між креативною економікою та сільською.

Село може запропонувати креативній економіці й креативному класу те, що ще довго не зможуть запропонувати великі міста: рекреацію, своєрідний “детокс”, можливість жити в іншому часовому режимі, ніж креативний клас живе у місті.

Як не дивно, пандемія COVID-19 тут грає на руку. Згадайте, як під час локдауну “креативщики” з міста їздили до села рятуватися від некомфортної самоізоляції в квартирах. IT, дизайн, комунікації, індустрія розваг, журналістика, мистецтво – це далеко не повний перелік сфер, які повністю або частково допускають дистанційну роботу.

Завдяки президентській програмі “Велика реставрація” сільські громади отримають відреставровані замки та палаци. Отже, матимуть шанс залучити туристів. А це – ночівлі в приватних садибах, купівля сувенірів, дегустації місцевих продуктів.

Ми готові до діалогу з усіх питань розвитку села. Але за тієї умови, що це буде діалог, а не чергові маніпуляції для набору “політичних балів”.

Є ідеї – підкажіть їх нам! Разом ми зробимо село щасливим.

Олександр Корнієнко

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція “Української правди” не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної нформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція “Української правди” не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.