Як наймати на роботу

Тут треба знайти золоту середину. Скажімо, ви хочете, щоб вони підібрали доброго кандидата, нехай навіть без необхідної, на їхню думку, освіти чи досвіду. З іншого боку, ви не хочете витрачати час на співбесіду з кандидатами, які не годяться на дану посаду.

Отже, як на початковому етапі, так і в кінцевому рахунку відповідальність за набір добрих працівників у вашу команду лежить на вас.

На що ви повинні звернути увагу.

Кандидат змінив занадто багато місць роботи. Більше ніж одне місце роботи на рік – таке минуле повинно негайно включити у вас у голові сигнал тривоги. Вам належить віддати перевагу тому, хто пропрацював на кожному місці щонайменше два-три роки.

Барвистий опис власних досягнень. Спробуйте переконатись у ході співбесіди, що це не явні перебільшення.

Неясно сформульовані посади. Розпитайте, які були реальні службові обов’язки на кожному місці роботи. Не слід думати, що визначена посада в іншій фірмі означає те ж саме, що й у вашій.

Попередня зарплата. Зарплата, імовірно, являє собою більш точний індикатор ступеня відповідальності, ніж посада. Хоча в різних галузях промисловості практикуються різні рівні винагороди.

Пам’ятайте, що для деяких посад попередній досвід не обов’язковий і може виявитись навіть недоліком даного кандидата, якщо ви припускає навчити його працювати відповідно до ваших вимог.

Інтелект і освіта

Підбирайте людину до місця. Якщо ви призначите висококваліфікованих фахівців на нижчі посади, у вас з’явиться маса незадоволених співробітників і зросте плинність кадрів.

І навпаки, не призначайте малокваліфікованих людей на посади, де, як не намагайся, справитися з обов’язками ніхто з них не зможе. Ви лише підведете їх і себе.

Книжкові знання рідко прямо можуть застосовуватись на роботі, хоча і можуть вселити кандидату ілюзорну віру у власні можливості. Розсудливість і бажання учитися завжди являють більшу цінність, ніж академічна освіта.

Зовнішній вигляд

Ви маєте повне право очікувати, що кандидат, який з’явився на співбесіду, буде виглядати охайним і добре доглянутим. Це вказує на властиве йому почуття власного достоїнства і дає підставу припустити, що його робота буде відрізнятись такою ж акуратністю.

Якщо він приходить на співбесіду в непрезентабельному вигляді, будьте впевнені, він буде виглядати не краще, коли з’явиться на роботу.

І навпаки, тільки та обставина, що він прийшов на співбесіду, одягнений як комівояжер фірми «Ай-бі-ем», ще не повинно наводити вас на думку, що саме так він буде завжди виглядати на роботі.

Здатність до адаптації

Можливо, вам не приходило в голову, але це дуже важлива риса характеру. «Дубовість», відсутність психологічної гнучкості створюють серйозні проблеми, тому що заважають росту й розвитку працівника.

Риси характеру

Вашим співробітникам не доведеться брати участь у конкурсі на найбільш популярну особистість, проте:

• Чи тактовна людина, стримана, упевнена в собі?
• Чи легко з нею спілкуватись?
• Чи може вона сполучитися з іншими співробітниками у групі?
• Чи любить вона самітність чи їй приємніше бути на людях?

Постарайтесь поставити запитання, на які не можна було підготувати стандартні відповіді. Зверніть увагу на нервозність – в одних випадках це не має великого значення, але в інших може виявитись украй важливим.

Методика співбесіди при прийомі на роботу

Ви маєте прийняти рішення, наслідки якого будуть відчуватись багато років. Робіть це продумано. Співбесіда з кандидатом на роботу вимагає підготовки.

Постійно пам’ятайте, на яку посаду варто підібрати працівника.

Знайдіть час, щоби прочитати перед співбесідою біографію кандидата. Це допоможе заощадити час.

Визначте запитання, що припускаєте поставити. Якщо ви не зробите цього, кандидат може почати брати інтерв’ю у вас самого.

Постарайтесь бути у відповідному настрої. Якщо ви стомлені чи роздратовані, то не зможете по достоїнству оцінити кандидата.

Сплануйте бесіду так, щоб ніщо не відволікало його уваги. Ви приймаєте важливе рішення. Усуньте всі перешкоди, як телефонні дзвінки і т. д.

Виберіть для бесіди тихе, комфортабельне приміщення, що забезпечує конфіденційність.

Ваше ставлення

Не виявляйте упередженості. Наскільки можливо, відкиньте всі ваші забобони. Перше враження часто продиктоване забобонами і може виявитися зовсім необґрунтованим.

Переконайтеся, що кандидат знає, хто ви такий – ваше ім’я й посаду.

Відразу називайте кандидата на ім’я і робіть це частіше.

Ставтесь до кандидата як до цікавої людини, від якої ви можете щось довідатись. І лише у крайньому випадку по-іншому, якщо ви не хочете брати його на роботу.

Намацайте загальну сферу, де ваші інтереси та інтереси кандидата збігаються. Це зміцнить його довіру та спонукає до того, щоб розкритись перед вами.

Посміхайтесь. Будьте дружелюбні. Наляканий кандидат не зможе продемонструвати вам свої достоїнства.

Ставтесь до кандидата так, як вам хотілось би, щоби ставились до вас, якби ви помінялись ролями.

Повідомте необхідні відомості

Ви відповідальні за те, щоб кандидат одержав від вас необхідні відомості й розумів, що вони означають.

Повідомте йому відомості, що стосуються посади, – як її привабливі сторони, так і неприємні.

Сюди входять вимоги до працівника, тривалість робочого дня, умови роботи, техніка безпеки, можливості для просування по службі, привілеї, якими користується співробітник, рівень його зарплати.

Говоріть повільно й чітко. Дайте йому досить часу, щоб можна було усвідомити сказане. У ситуації, коли кандидат відчуває велику нервову напругу, можливо, йому важко вас сприймати.

Не давайте обіцянок, які ви не в змозі виконати. Не перебільшуйте можливості просування по службі. Якщо таких можливостей не буде, розчарований працівник може образитись на вас.

Зробіть так, щоб кандидат говорив більше, ніж ви самі. Пам’ятайте, це ви берете інтерв’ю в нього, а не він – у вас. Метикований кандидат може розговорити вас так, що залишиться найсприятливіше враження про нього, хоча ви слухали самого себе.

Формулюйте питання чітко та стисло. Не ставте занадто хитромудрих запитань.

Ставте запитання по одному.

Почніть із легких запитань, залишіть більш складні на кінець бесіди.

Запитайте, що він робив, що хоче робити, що може робити і що буде робити.

Ще запитання

Не ставте запитань, відповіді на які очевидні. (Наприклад: «Ви старанні?», «Ви легко уживаєтеся з колегами?») Він спробує дати відповіді, яких ви від нього чекаєте. Не варто занадто спрощувати ситуацію.

Перевіряйте ще раз відповіді, ставлячи пізніше ті ж самі запитання, але в іншому формулюванні.

Ставте такі запитання, що вимагають більш розгорнутої відповіді, ніж просто «так» чи «ні».

Зверніть увагу на запитання, що він ставить вам. Чи не підкажуть вони, чи та ця людина, яку ви хотіли би мати у своїй команді?

Про що ви хочете довідатись

Чи старанний кандидат чи ледачий?

Чи має кандидат швидку реакцію?

Чи відкритий кандидат для сприйняття нового чи він упертий і схильний до догматизму?

Чи спостережливий кандидат?

Чи ініціативний кандидат чи має потребу в тому, щоб йому віддавали розпорядження?

Чи володіє кандидат ентузіазмом?

Чи чесний кандидат у малому й у великому?

Чому кандидат усе-таки залишив колишню роботу?

Наскільки кандидат копіткий у роботі (і повільний у виконанні), чи він швидкий, але недбалий?

Чи відчуває кандидат гордість за свою роботу?

На що звернути увагу

Свої висновки не будуйте лише на письмовій характеристиці. Людина зазвичай являє собою щось більше (чи менше), ніж її характеристика на двох-трьох аркушах паперу.

Сприймайте кандидата всіма своїми почуттями. Безсловесний контакт не менш важливий, ніж словесний. Що каже вам міміка кандидата, жестикуляція його рук, поза, вираз очей?

Відповіді часто містять інформацію у сферах, досить віддалених від безпосереднього предмета розмови.

Намагайтесь відразу повідомити кандидату свою думку, у всякому разі, що стосується його шансів одержати роботу. Не давайте йому надії, якщо в нього немає шансів. Не принижуючи його достоїнства, поясніть йому, чому його шанси на одержання роботи незначні.

Незалежно від результату співбесіди постарайтеся зробити так, щоб вона підняла йому настрій. Підлестіть його почуттю власного достоїнства компліментом.

Посміхніться, пожміть руку, побажайте удачі.

Фінансист — що він робить та скільки заробляє?

Що робить фінансист? Скільки він заробляє та чи є йому місце на сучасному ринку праці? На ці питання ми надамо відповіді у даній статті, через що її варто прочитати всім поточним та потенційним студентам факультету «Фінанси».

Варто визнати, що професія фінансиста звучить досить престижно. Безсумнівно, людина, яка виконує це, знайома з економікою у широкому її розумінні, також він повинен бути експертом у фінансових питаннях. Що конкретно робить фінансист? Скільки він заробляє та чи є йому місце на сучасному ринку праці? На ці питання ми надамо відповіді у даній статті, через що її варто прочитати всім поточним та потенційним студентам факультету «Фінанси».

Що є основними обов’язками фінансиста?

Фінансистами називають представників багатьох позицій, пов’язаних з грошима. Де можна їх зустріти? У внутрішніх фінансових та бухгалтерських відділах підприємств різних галузей, у банківських структурах або фінансових установах. Тому обсяг обов’язків буде залежати від того, яку посаду обіймає фінансист, та де саме він працює.

Робота бухгалтера виглядає інакше, ніж страхового агента або фінансового директора, тому було б досить важко перелічити всі обов’язки, які характеризують всі подібні професії. Попри це, ясно одне: спеціаліст з фінансів повинен бути знайомий з грошима, мати аналітичний склад розуму, знати фінансові процедури, процеси, які визначають успіх компанії на ринку, та принципи управління ризиками. Ситуація всієї компанії часто залежить від рішень, прийнятих цими фахівцями.

Фінансист — як та де отримати кваліфікацію?

Щоб стати фінансистом, слід здобути вищу освіту. Найпопулярніші напрямки? Бухгалтерський облік, економіка, та, звичайно, банківська справа та фінанси. Диплом хорошого університету дозволить багато заробляти на початку професійної кар’єри. Це стосується особливо тих, хто може похвалитися знанням двох іноземних мов або студентською практикою у надійного роботодавця. Рекрутери цінують кандидатів, які пройшли спеціалізовані курси, можуть відзначитися міжнародними сертифікатами та володіють м’якими навичками, такими як стресостійкість, старанність та комунікабельність. Якщо Ви серйозно замислюєтеся про отримання даної спеціальності, фахівці UP-STUDY рекомендують звернути увагу на наступні ВНЗ:

Якщо цікавлять установи освіти зі спеціальністю, що дозволяє займатися фінансами, звертайтеся за детальною інформацією до будь-якого представництва UP-STUDY.

Що приваблює молодих людей у ​​цій професії? Звичайно, стабільність зайнятості та задовільна заробітна плата. Чим вища посада, тим більше компетенцій вона вимагає, але вони добре оплачуються.

Скільки заробляє фінансист у 2019/2020 році?

Заробітна плата фінансиста визначається місцем роботи та займаною посадою. Посада, у свою чергу, залежить від освіти, досвіду та схильності. Однак варто навести кілька прикладів рівня заробітку у фінансовій індустрії на різних позиціях.

Середня заробітна плата брутто на місяць була розрахована у Національному огляді винагород за травень 2019 року, та аналогічним чином прогнозується на 2020 рік:

• фінансовий спеціаліст — 4720;
• оцінювач майна — 5480;
• фінансовий аналітик та бізнес-аналітик — 7190;
• податковий консультант — 7200;
• фінансовий аудитор — 7490;
• інвестиційний консультант — 8290;
• менеджери з фінансів та контролю — 10 480;
• фінансовий директор — 17 130.

Отже, як бачите, вибір такої кар’єри може бути дуже вигідним. Більш того, робота для фінансистів буде знайдена майже у всій Польщі, та попит на кваліфікованих фахівців залишиться високим у найближчі роки. Щоб відбутися на цьому терені, варто отримати якісну освіту та краще обрати один з ВНЗ-партнерів UP-STUDY, оскільки вони дають не тільки знання, але всіляко сприяють просуванню своїх студентів до міжнародних компаній.