Моторолер “Мураха” – історія і характеристики
Трохи історії. У 1945 році Агостіно Д ‘Асканіо, відомий італійський авіаційний конструктор, який працював на заводі Пьяджо, сконструював незвичайну і дивовижну на ті часи машину, яка незабаром отримала назву “моторолер”. Саме це слово застосовувалося і до цього, але їм позначали моторні самокати, які будувалися самостійно юними техніками. А моторолерів у нас тоді ще не було. Це диво техніки мало невеликі розміри, було дешевим і маневреним. Автор цього винаходу розвинув ідею далі, зробив кілька модифікацій моторолера, найпопулярнішим з них став триколісний невеликий вантажівок. Починаючи з квітня наступного року, в 1946 році, завод Пьяджо став серійно випускати цей диво-автомобіль. А через два роки машину вже виробляли в багатьох країнах.
Через деякий час цей автомобіль привернув увагу радянського керівництва. У 1956 році було прийнято Постанову Ради Міністрів про початок випуску таких машин у Радянському Союзі. А вже 7 липня 1956 р. Тульському заводу доручили випустити до кінця року 2500 машин. Була зроблена досвідчена партія таких моторолерів під назвою “Т-200 Тулиця”. Тут треба зазначити, що ця марка була ще двоколісною, а не вантажною моделлю.
У 1957 році конструктори І. Г. Лерман і В. С. Махонін на базі “Т-200” сконструювали вже вантажний моторолер. Вони зробили його у двох модифікаціях. “ТГ-200К” – з кузовом, “ТГ-200Ф” – модифікація з фургоном. Після цього була випущена досвідчена партія пристроїв у кількості 999 штук. Ці вантажні моторолери стали використовувати для внутрішньозаводських перевезень, де стало зрозуміло, що вони відмінно підходять для цих цілей. Потім машинами забезпечили господарські служби міста. Вони себе відмінно показали і стали затребуваними. На наступний рік виробництво цих машин було включено в державне замовлення.
У 1969 році базову, основну модель замінили іншою, більш досконалою. Цій машині дали таке позначення, як “ТДА-200”. І вона отримала власне ім ‘я. Її назвали моторолер “Мураха”. У порівнянні з попередньою моделлю, потужність збільшилася на 40 відсотків. Удосконалений мотор назвали “Т200А” і встановили на моторолер “Мураха”. Так його випускали в 1980-1985 роках.
1987-1989 рр. були кращими у виробництві тульських вантажних моторолерів. З 1987 року став випускатися “Мураха-2”. Максимальне навантаження його становило 315 кілограмів.
Моторолер “Мураха”. Характеристики
Машина могла долати підйом до 40 градусів, могла їхати по бездоріжжю з максимальною швидкістю 3 кілометри на годину. Цей вантажний моторолер вивозили в 21 країну світу. Виробництво машини тривало до 1995 року.
Коротко кажучи, були ось які модифікації цієї машини. Спочатку це був “ТГ-200” (моторолер “Мураха”), потім “Т-200М” – його модифікація, потім був випущений “Турист”, після – три модифікації “Мураха-2”.
У 2009 році ВАТ “АК” Туламашзавод “вирішив спробувати знову виробляти цей моторолер. Була наведена інформація про дослідний зразок під назвою “ГТС-1”. Була вказана можлива ціна: 100000 гривень. Але подальших згадок про розвиток цього проекту знайти не вдалося.
Треба зауважити, що моторолер “Мураха”, незважаючи на невеликі розміри, залишив помітний слід в історії радянського автомобілебудування і зберігає свою актуальність досі.
Розкажемо про саму машину. Незважаючи на те, що з припинення виробництва в 1995 році пройшло вже багато років, активно використовується і зараз моторолер “Мураха”. Технічні характеристики його такі:
- він має максимальну швидкість 60 кілометрів на годину;
- вантажопідйомність – 280 кілограм;
- 240 кілограм власної ваги;
- потужність двигуна – 12 кінських сил.
У нього висока прохідність і він незамінний у господарстві в сільській місцевості.
І вантажівка не потрібна: за що хвалили і на що нарікали в моторолері «Мураха»
Перший радянський вантажний моторолер з’явився в 1959 році і отримав назву «Мураха». Транспорт мав замінити собою невеликі вантажівки у господарстві громадян, колгоспах і виробництвах. Перші моделі «Мурах» вийшли дуже неоднозначними. Саме час розібратися в тому, на що нарікали водії і за що хвалили цей моторолер.
У 1950-х роках почалася активна автомобілізація Радянського Союзу. Дуже швидко конструктори зрозуміли, що населення має потребу у вантажному транспорті. Однак, повнорозмірна вантажівка для простих людей була занадто дорогою, технічно складною і відверто надмірною. Так народилася ідея створення невеликого вантажного моторолера, який міг би частково замінити звичайні вантажівки на виробництво у колективному та індивідуальному сільському господарстві. У 1959 році інженерами Тульського машинобудівного заводу був спроєктований моторолер «Мураха» з колісною формулою 3х2.
Довгий час «Мураха» залишався, по суті, єдиною альтернативою для повноцінної вантажівки. Потрібно віддати належне: моторолер вийшов надзвичайно вдалим. Загалом у СРСР було розроблено і випущено 8 модифікацій «Мурашки». Офіційно робили його аж 1995 року. І хоча «Мураху» не випускають вже майже 25 років, моторолери, що залишилися, все ще знаходяться на ходу і користуються незмінним попитом, насамперед серед сільських жителів.
Любили водії «Мураху» за невибагливість, витривалість, відмінну прохідність та вантажопідйомність. Максимальне навантаження цього малюка становить 250 кг. Порожнім транспортний засіб може розганятися до 60 км/год. Місткість паливного бака при цьому становить 13 літрів. У рух «Мураха» приводиться бензиновим агрегатом потужністю 11 к.с. з 5 200 об/хв.
Проте були у «Мурахи» і конкретні недоліки. У міру зношування конструкції власник моторолера все частіше повинен був займатися дрібним ремонтом. Що цікаво, ще з радянських часів деталі та вузли від цього транспортного засобу мають великий попит у «саморобників» з народу. Ще один важливий недолік моторолера – невелика потужність двигуна, яка особливо дається взнаки при максимальному завантаженні транспорту. Врешті, третій серйозний недолік – високе споживання палива. При тому, що у “Мурахи” був 1-циліндровий двигун, їв він по 7-8 літрів! А після зношування поршневої групи ТЗ споживав до 10 літрів бензину.
Хочеться дізнатися ще більше цікавого? Як щодо того, щоб прочитати про 5 найкращих мотоциклів часів СРСР, які і сьогодні чудово виглядають