Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка). Корінь: -будинок-.
Корінь — це головна значуща частина слова, яка містить спільне значення всіх споріднених слів. Слова з однаковим коренем ще називаються спільнокореневими: сад, садок, садівник. Щоб знайти в слові корінь, треба дібрати і зіставити кілька спільнокореневих слів. Спільна частина й буде коренем.
Корінь – центральна частина слова, яка є неподільною і обов'язковою для всіх слів. Префікс – частина слова, що стоїть перед коренем і служить для створення нових слів. Суфікс – частина слова що стоїть після кореня і перед закінченням (якщо воно є у слові). Закінчення – змінна частина слова, яка стоїть у кінці слова.
Будова слова – це цеглинки, з яких складається кожне слово. Аналізуючи слово за будовою, виділяємо його найменші частини – морфеми: префікс, суфікс, корінь, закінчення.
будинок
| ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
|---|---|---|
| Називний | будинок | будинки |
| Родовий | будинку | будинків |
| Давальний | будинкові, будинку | будинкам |
| Знахідний | будинок | будинки |
Будова слова будинок. буд – корінь. ин – суфікс; ок- суфікс; нульове закінчення; будинок – основа слова. Корінь — це центральна частина слова, яка є неподільною частиною споріднених слів.