Menu Close

Який кашель при ринофарингіті

admin 0 Comments

Кашель: норма і патологія

Кашель – це природна рефлекторна реакція організму у вигляді різкого видиху, найчастіше пов’язана з подразненням дихальних шляхів. При цьому кашель може бути як симптомом захворювання, так і нормальним явищем у цілком здорової людини. Які причини кашлю, як відрізнити “здоровий” кашель від кашлю внаслідок патологічного процесу, і, нарешті, як правильно лікувати кашель і чи можна його попередити – давайте розберемося.

Нормальний і патологічний кашель: основні відмінності

Основною природною функцією кашлю є рефлекторна (тобто несвідома) очистка дихальних шляхів від слизу, подразнюючих речовин, таких як пил або дим, і чужорідних тіл. Такий “очищающий” кашель час від часу виникає у кожної здорової людини і нерідко взагалі не фіксується мозком, оскільки є повсякденним явищем. Відразу після видалення подразника нормальний кашель повністю припиняється, не викликаючи занепокоєння і не залишаючи ніяких наслідків.

Патологічний кашель є симптомом цілого ряду захворювань і відрізняється від нормального рефлексу частотою виникнення кашльових поштовхів, тривалістю і наявністю супутніх симптомів/ проявів, таких як відходження мокроти, поява мокроти з кров’ю, наявність хрипів в легенях і т.п. Залежно від тривалості, патологічний кашель ділиться на:

  • Гострий кашель – триває не більше 3 тижнів,
  • Підгострий кашель – триває від 3 до 8 тижнів,
  • Хронічний кашель – триває більше 8 тижнів.

У переважній більшості випадків люди стикаються з гострим кашлем, який припиняється або значно полегшується протягом 2 тижнів.

Найчастіші причини кашлю

Як говорилося вище, причинами “здорового” кашлю є вдихання диму, пилу або скупчення нормального секрету слизової оболонки, наприклад за час нічного сну. У патологічного кашлю набагато більше потенційних причин, які зустрічаються більш-менш часто.

Перше місце в переліку причин патологічного кашлю займають бактеріальні та вірусні інфекції. Патогенні мікроорганізми вражають клітини слизової оболонки верхніх і/або нижніх дихальних шляхів, що призводить до запалення, набряку слизової і підвищеного слизоутворення. Нервова система сприймає запальний процес як дратівливий чинник і запускає кашльовий рефлекс. При гострих інфекціях, як правило, спочатку з’являється сухий кашель (без виділення мокроти), який через кілька днів змінюється вологим кашлем, що супроводжується відходженням слизу (мокротиння). Загострення хронічних інфекцій дихальних шляхів нерідко відразу викликають вологий кашель. Серед інфекційних причин кашлю є як легкі і безпечні захворювання (наприклад, банальна ГРВІ), так і важкі бактеріальні та вірусні інфекції (наприклад, пневмонія, туберкульоз, коклюш).

Другий за частотою причиною кашлю є куріння. Компоненти тютюнового диму дратують слизову оболонку, викликаючи спочатку сухий кашель, а потім, у міру розвитку хронічного ларингіту та бронхіту (так званий “бронхіт курця”), починає відділятися мокротиння, і кашель стає вологим. Слід пам’ятати, що поява кашлю і, в перспективі, розвиток хронічних запальних захворювань загрожує не тільки активним, але і пасивним курцям.

У дітей другою найчастішою причиною кашлю після вірусних інфекцій вважається бронхіальна астма. Поява кашлю в даному випадку викликана різким звуженням просвіту бронхів і утворенням специфічного “скляного” мокротиння, що погано відходить у відповідь на дію пускового фактора, наприклад алергену. В результаті астматичний кашель має характерні ознаки, які дозволяють відрізнити його від інших різновидів кашлю.

Дуже специфічною і часто недооціненою причиною кашлю є застосування деяких лікарських препаратів. Найчастіше кашель викликають препарати з групи інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (ІАПФ, такі як раміпріл, еналапріл та інші), які широко використовуються для лікування артеріальної гіпертензії, захворювань нирок і серця. Сухий кашель в даному випадку пов’язаний з механізмом дії препарату і є нешкідливим побічним ефектом. Після відміни препарату кашель повністю припиняється, не залишаючи ніяких наслідків.

Ще однією причиною кашлю, яка до недавнього часу майже не враховувалась є синдром постназального затікання. В основі цього синдрому лежить надмірне утворення слизу в носі, носоглотці і носових пазухах при риніті, синуситах і ринофарингіті. Слиз стікає по задній стінці глотки в нижні відділи дихальних шляхів, дратує рецептори і викликає розвиток підгострого або хронічного кашлю.

Іншою частою причиною хронічного кашлю є гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, при якій вміст шлунка періодично закидається в стравохід, що не є нормою. Такий закид кислого вмісту викликає роздратування нервових закінчень в стравоході і поруч розташованої трахеї, що призводить до появи кашлю.

І нарешті, не частими, але дуже важкими причинами появи кашлю є такі серйозні захворювання як легенева емболія, серцева недостатність, а також онкологічні захворювання органів дихальної системи.

Окремо слід відзначити ряд станів, пов’язаних з кашлем які потребують невідкладної медичної допомоги. Негайного звернення за допомогою вимагає кашель, який супроводжується сильною задишкою/задухою, виділенням крові, сильним болем у грудях, втратою або сплутаністю свідомості, появою синюшного відтінку шкірних покривів і вираженим підвищенням температури тіла.

Діагностика при кашлі

Оскільки кашель – це не захворювання, а лише симптом, розробити єдиний алгоритм діагностики для всіх варіантів кашлю неможливо. Загальним для всіх випадків є лише початкове обстеження, яке проводиться педіатр, терапевт або сімейний лікар. На цьому етапі лікар проводить загальний огляд пацієнта з акцентом на зміни з боку дихальних шляхів і докладно розпитує хворого про характеристики кашлю. Діагностику захворювання полегшує точна інформація про тривалість, характер (сухий або вологий, гавкаючий, надсадний, беззвучний і т.д.) кашлю, а також про супутні симптоми. Результати первинного обстеження визначають подальші дії лікаря і пацієнта, тобто призначення терапії або перехід до поглибленої діагностики з використанням лабораторних аналізів, інструментальних досліджень і залученням вузьких фахівців.

До досліджень/аналізів, які найчастіше призначаються для пошуку причини кашлю, відносяться:

  • Загальний аналіз крові
  • Алергічні проби
  • Аналіз мокротиння на туберкульоз
  • Рентгенографія органів грудної клітки
  • Комп’ютерна томографія
  • Ехокардіографія (УЗД серця)
  • Дослідження кислотності шлункового вмісту
  • УЗД органів черевної порожнини

Лікування хворих, що кашляють

Необхідність в лікуванні і характер терапії безпосередньо залежать від причини кашлю. В одних випадках (наприклад, при кашлі, викликаному курінням) досить змінити спосіб життя і розлучитися з шкідливою звичкою, в інших – не обійтися без лікарської терапії.

При кашлі, викликаному найчастішою причиною – ГРВІ, в більшості випадків допомагає немедикаментозна терапія в поєднанні з використанням безрецептурних препаратів. Стан полегшується, якщо виконувати наступні поради:

  1. Більше пийте – це позбавить слизову оболонку дихальних шляхів від пересушування і прискорить виведення токсичних продуктів обміну.
  2. Спіть з піднятим узголів’ям або використовуйте дві подушки – це поліпшить прохідність дихальних шляхів і знизити частоту епізодів кашлю.
  3. Використовуйте льодяники від кашлю, щоб зменшити неприємні відчуття в горлі.
  4. Полощіть горло теплою солоною водою – це допоможе видалити слиз і полегшити дискофморт в носоглотці.
  5. Дихайте чистим, свіжим повітрям, уникайте задимлених і запилених приміщень.
  6. Пийте чай з медом або імбиром – це полегшить кашель і поліпшить прохідність дихальних шляхів.
  7. При закладеності носа – використовуйте судинозвужувальні краплі в ніс. Ці краплі допоможуть відновити дихання і зменшать утворення слизу, що знизить роздратування глотки і інтенсивність кашлю при постназальному затіканні.

У більш важких випадках і при захворюваннях, відмінних від легкої ГРВІ, лікар може призначити лікування більш серйозними лікарськими препаратами. Це можуть бути:

  • Противірусні препарати
  • Антибіотики
  • Препарати на основі кодеїну для пригнічення кашльового рефлексу
  • Муколитики. Муколитики – це засоби, що розріджують слиз і мокроту і, як наслідок, полегшують видалення слизу/мокротиння з дихальних шляхів. Найвідомішим муколитиком є карбоцистеїн, на основі якого розроблено безліч лікарських препаратів, що використовуються для лікування захворювань, що викликають кашель. Прикладом такого препарату може бути сироп Флюдітек, виробництва французької компанії INNOTHERA CHOUZY. Цей препарат призначений для лікування дорослих і дітей з гострими і хронічними бронхолегеневими захворюваннями, а також захворюваннями середнього вуха, носоглотки, придаткових пазух і порожнини носа, які супроводжуються утворенням в’язкого слизу або мокротиння. Флюдітек не тільки розріджує слиз і мокроту, він також нормалізує склад і властивості бронхіального секрету, активізує діяльність епітелію слизової дихальних шляхів і підвищує рівень протиінфекційного захисту в органах дихальної системи. Сироп Флюдітек показаний для лікування дорослих і дітей у віці від 2 років. Доза препарату і кратність застосування залежать від віку хворого.

Способи профілактики кашлю

Незважаючи на те, що кашель – це не захворювання, у багатьох випадках його появу цілком можливо попередити. Так, дуже просто захиститися від хронічного кашлю, викликаного курінням – для цього достатньо просто кинути палити. Також добре відомо, що знизити ризик розвитку захворювань, пов’язаних з хронічним кашлем, допомагає дієта з високим споживанням фруктів, харчових волокон і флавоноїдів. У період підвищеного ризику зараження збудниками грипу та інших ГРВІ ефективним профілактичним заходом є відмова від відвідування місць великого скупчення людей і контактів з уже хворими знайомими, співробітниками і рідними. Також знизити ризик інфікування вірусом грипу допомагає своєчасно введена протигрипозна вакцина. І, нарешті, при наявності хронічних захворювань, таких як гастроезофагеальна рефлюксна хвороба або бронхіальна астма, знизити частоту/інтенсивність кашлю або зовсім попередити його появу допомагає грамотне лікування основної хвороби.

Розроблено компанією МІР. Всі права захищені. 2024

Інформація, яка міститься на цьому сайті, призначена винятково для користувачів на території України.

Представництво «Лабораторія Іннотек Інтернасьйональ» в Україні, 01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська/Михайлівська, буд. 6/5. Реклама лікарського засобу. Протипоказання та можливі побічні реакції зазначені в інструкції для медичного застосування Флюдітек. Зберігати в недоступному для дітей місці. Перед застосуванням обов’язково ознайомтесь з інструкцією та проконсультуйтесь з лікарем. Препарат відпускається без рецепта.

РП №UA/8082/01/02, №UA/8082/01/01 наказ МОЗ України №1422 від 01.08.2018.

Флюдітек, розчин оральний (750 мг/10 мл) РП № UA/8082/02/01 Наказ МОЗ №971 від 28.08.2017. Зміни внесено 21.06.2018 Наказ МОЗ №1191.

Виробник: ІННОТЕРА ШУЗІ, Франція/INNOTHERA CHOUZY, France. Представництво «Лабораторія Іннотек Інтернасьйональ» в Україні, 01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська/Михайлівська, 6/5.

Цей сайт використовує cookies для більш комфортної роботи користувача. Продовжуючи перегляд сторінок сайту, ви погоджуєтесь з використанням файлів cookies Якщо вам необхідна додаткова інформація, будь-ласка, ознайомтесь з умовами використання сайту та політикою про конфіденційність.

Ринофарингіт: що за діагноз

Іноді, звертаючись до лікаря з банальною застудою, пацієнт чує невтішний, а часом і страшний діагноз – ринофарингіт. Насправді цей звучний медичний термін вказує лише на місце локалізації запалення, у нашому випадку носові пазухи та горло, і не варто наперед лякатися незнайомого слова. Сьогодні в деталях поговоримо, що таке ринофарингіт, які характерні симптоми та якими препаратами лікують цей клінічний стан.

Про захворювання

Як ми вже зрозуміли, термін ринофарингіт складається з двох слів: rhinos (ніс) і pharynx (горло), і вказує на місце запалення. Причиною хвороби може бути вірус чи бактеріальна інфекція. У першому випадку початок хвороби буде гострим, з підвищенням температури тіла до 39 градусів, і супроводжуватиметься іншими катаральними явищами (кашлем, нежитем). У другому випадку, тобто при бактеріальній інфекції, початок хвороби може бути плавним, практично не помітним, з поступовим погіршенням стану хворого.

За статистикою, причиною ринофарингіту у 90% випадків буває саме вірус, який лікарі називають загальним терміном ГРВІ. Бактеріальна природа захворювання зустрічається значно рідше — лише у 10% випадків. Однак при бактеріальному зараженні потрібне застосування антибіотиків, які виявляють ефективність проти конкретної мікрофлори. Виявити це допоможуть відповідні аналізи, після чого лікар підбере системні та місцеві препарати.

Симптоми ринофарингіту

До основних симптомів цього захворювання відносять:

  • біль у горлі при ковтанні, а також під час розмови;
  • сухий, непродуктивний кашель, що часто пов’язаний з тим, що слиз стікає по задній стінці горла, викликаючи біль та пирхоту;
  • підвищена температура тіла;
  • біль при «порожньому» ковтку, іноді віддає у вуха;
  • нежить, закладеність носа;
  • утруднене носове дихання;
  • відчуття пирхоти в носогорлі та носових пазухах, почуття сверблячки або печіння.

Лікування ринофарингіту

При вірусному ринофарингіті лікарі призначають місцеві засоби — краплі та спреї в ніс, полоскання горла, пастилки для розсмоктування або зрошення горлянки. Також високу ефективність показують засоби на рослинній основі, які призначають для підвищення імунітету та покращення опірності організму. До таких речовин належать препарати Імупрет.

До складу входить комплекс цілющих рослин, який допомагає розріджувати мокротиння в носі та горлі, легше відхаркуватись, знімає набряк, біль, а також ефективно бореться з вірусом у крові. Препарат випускають у формі таблеток та крапель, що дозволяє легко приймати засіб дорослим та дітям.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями!