Чому український авіаносець “Варяг” продали у Китай?
“Ляонін” – окраса китайського флоту. Судно бере участь майже у всіх морських навчаннях останніх двох років, а численні сюжети на китайському телебаченні демонструють, що авіаносець живе активним життям – несе на борту 26 винищувачів та 14 гелікоптерів, озброєний зенітною артилерією та надсучасними ракетними системами.
Це нині, а в далеких 90-х збудований на 70 відсотків авіаносець “Варяг” продали в Піднебесну мало не за ціною брухту. Судно мало стати на чергування на північному флоті, але СРСР розпався, фінансування припинилось і корабель став тягарем для українського бюджету, стояв просто неба і руйнувався.
У 1999 році судно забрали китайці, що викликало резонанс в Україні – мовляв, флот слабенький, а цілий авіаносець віддали за безцінь. Та експерти переконані, що такі кораблі, як “Варяг”, Україні не потрібні.
Чому те що лежить у нас під ногами, не потрібне Україні, але цікавить Азію? Дивіться у Спецкорі на 2+2!
Перебудований український «Варяг» став гордістю китайського флоту
Перший авіаносець військово-морських сил КНР вийшов у вівторок у море на випробування. Китайці переробили його з недобудованого радянського авіаносного крейсера “Варяг”, придбаного в України ще тринадцять років тому.
Авіаносець «Ші Лан» – колишній “Варяг”Фото: AP
Авіаносець «Ші Лан», колишній радянський «Варяг», рано вранці у вівторок, 9 серпня, залишив морський порт в місті Далянь на північному сході КНР і вийшов у відкрите море. Далі авіаносець повернувся на суднобудівний завод для проведення монтажних та випробувальних робіт. Як очікується, додаткове оснащення корабля та останні монтажні роботи триватимуть ще кілька років. Поки ж ідеться про перший, тестовий вихід корабля у море. «Символічність цієї події переважає її практичне значення. Ми вже є морською силою, і саме тому потребуємо відповідного устаткування, чи то йдеться про прості кораблі або авіаносці. Так само, як їх мають США або ж Великобританія», – сказав Ні Лексьонг, експерт з китайського мореплавання в університеті політичних досліджень Шанхаю.
Питання престижу
“Варяг” у порту Миколаєва. Архівне фото, 1997 р.Фото: AP
«Основу» для першого китайського авіаносця було придбано в Україні за 20 мільйонів доларів. Після розпаду СРСР, коли Україна та Росія ділили Чорноморський флот, недобудований 1991-го року крейсер «Варяг» дістався у спадок Україні. Особливого застосування йому в Україні не знайшли і 1998 року продали до Китаю. У Пекіні не приховують, що метою китайського керівництва є встановлення військово-морської рівноваги з супердержавами світу. Одночасно в Китаї запевнили, що «Ші Лан» використовуватимуть насамперед у тренувальних, а не воєнних цілях.
Тим не менше, повідомлення про вихід у море першого китайського авіаносця вже викликали дискусії в країнах-сусідах Китаю, повідомляє агентство Reuters. У регіоні побоюються швидкого нарощування військової сили Китаю, який, нагадаємо, має декілька нерозв’язаних територіальних суперечок, зокрема з Тайванем. Свої побоювання з приводу китайських морських амбіцій раніше висловлювали Японія, Філіппіни та В’єтнам.
Китайський військовий парадФото: picture-alliance/dpa
«За цим всім стоїть питання престижу, – розмірковує Ешлі Тауншенд з Інституту міжнародної політики Лові у Сіднеї, – Китайські амбіції на морі пов’язанні з їхнім бажанням бачити себе супердержавою, а усі супердержави мають великий флот і великі авіаносці», – каже експерт.
Подальші розробки
Незважаючи на те, що Китай має найбільшу армію у світі до повноцінного оснащення, аби конкурувати, наприклад зі США, їй необхідно обзавестися ще десятком таких кораблів, адже у американців їх аж 11. Одночасно Китай розробляє літаки палубної авіації. В азійському регіоні авіаносці на балансі морських сил утримують також Індія і Таїланд. Австралія нещодавно замовила собі два такі кораблі.
У 1990-ті роки Китай придбав три радянських авіаносці – недобудований «Варяг», а також списані кораблі «Київ» та «Мінськ», які були переобладнані в розважальні центри в Тяньцзіні та Шеньчжені.
Дмитро Каневський / reuters, afp
Редактор: Євген Тейзе