Які винятки у другому відмінюванні

Іменники мають сім відмінків:

Закінчення іменника залежить не лише від того, у якому відмінку й числі він стоїть, а й від його відміни та групи, а іноді — і від значення. Тому в іменниках української мови багато різних закінчень.

Нижче, у таблицях, наведено буквені (не звукові) відмінкові закінчення іменників за відмінами й групами. Якщо в різних іменниках тої самої відміни й групи виступають різні закінчення, то вони подаються через кому: дуба, лісу — -а, -у. Паралельні закінчення в тих самих іменниках подано через похилу риску (це означає: або, або): на коні, на коневі, на коню — -і /-еві/ -ю. Закінчення, що трапляються, як винятки, взято в дужки: бабів— (-ів). Знаком □ показано нульове закінчення: парт, площ — □.

В и н я т к и:
Р. мн. — суддів, гайдамаків, ніздрів, мамів (і мам), бабів (і баб), губів (і губ), легенів (і легень); свиней, мишей, во́шей, статей.
Ор. мн. — сльозами (і слізьми), свинями (і свиньми).

В и н я т к и:
Н. мн. — комарі, пазурі, снігурі, звірі, друзі (хоч це іменники твердої групи); вуса (і вуси), вівса, хліба (і хліби з іншим значенням).
Р. мн. — чобі́т, цига́н, чоловік (у значенні “осіб”); госте́й, ко́ней.
Ор. мн. — гістьми (і гостями), кіньми (і конями), чобітьми (і чоботами, чоботями).

В и н я т к и:
1. Н. і Кл. мн. — очі, плечі.
Р. мн. — очей, плечей (і віч, пліч); винятки із закінченням –ів, -їв.
Ор. мн. — очима, плечима, коліньми (і колінами), крильми (і крилами).
2. Іменники тім’я, вим’я у Р., Д. і М. одн. можуть приймати суфікс -ен-: тімені, вимені (і Р. одн. — тім’я, вим’я; Д. і М. одн. — тім’ї, вим’ї).

В и н я т к и: Н. і Кл. одн — мати. Р. мн. і Зн. мн. — матерів.
*Згідно з нормами “Українського правопису” 2019 року в іменниках III відміни на -ть після приголосного, а також словах кров, любо́в, о́сінь, сіль, Русь, Білору́сь в родовому відмінку (кого? чого?) допускається варіативність закінчення –і та –и: любові й любови, радості й радости, солі й соли; гідности, крови, належности, осени, смерти, чести, Ру́си́, Білору́си.

6. Закінчення множинних іменників

Іменники, що вживаються тільки в множині, мають такі самі закінчення, як і іменники, що належать до тієї чи іншої відміни: За закінченнями вони розпадаються на чотири групи:
1-й тип — подібні до іменників І відміни;
2-й тип — до іменників ІІ відміни чоловічого роду;
3-й тип — до іменників ІІ відміни середнього роду;
4-й тип — до іменників ІІІ відміни.

7. Незмінювані іменники

Не відмінюються:
а) іншомовні слова, які закінчуються на голосний (крім та –я: айва, манія): амплуа, буржуа, кіно, метро, фламінго, кашне, пенсне, парі, колібрі, журі, кенгуру, рагу, Дідро, Пуччині (але пальто відмінюється: пальта, пальту і т. д.);

б) жіночі прізвища на приголосний та -о: про Зою Гайдай, Ларисі Косач, з Оксаною Петрусенко (але чоловічі прізвища відмінюються: про Михайла Гайдая, Юрієві Косачу, з Андрієм Петрусенком);

в) деякі абревіатури: про НТР, на ГЕС (але: до ВАКу, на ЛАЗі).

Визначте, у якому відмінку вжито перші іменники у словосполученнях.
(Як виконувати завдання)

У відповідях використовуйте такі скорочення для відмінків: називний – Н., родовий – Р., давальний – Д., знахідний – З., орудний – О., місцевий – М., кличний – К.

виключення Дієслова 1 та 2 дієвідміни: таблиця

У даній статті ви дізнаєтеся, що собою представляють дієслова-винятки в російській граматиці першого, другого дієвідміни. Читайте в подробицях, як їх схиляють, і як простіше запам’ятати ці слова?

Відмінюванням дієслів у російській граматиці називається їх відмінювання за числами, особам (наприклад, я співаю, вони співають). Якщо говорити про відмінюванні, то існує два: перше, друге. Знання правил відмінювання потрібно для того, щоб з’ясувати, які пишуться літери в закінченнях дієслів: Е, В.

Якщо коротко, то до першого спряжению зараховуються слова з закінченнями: (ет), (у, у), (їж), (єте), (ем), (ут). А дієслова другої дієвідміни мають закінчення: (у), (ю), (їм), (ат, ят), (єте), (бач). Але з цих правил, як часто буває в російській мові існують дієслова-винятки. Саме про них йтиметься далі.

Дієслова-винятки 1, 2 дієвідміни: що таке відмінювання, таблиця?

Згідно з правилами граматики – морфологічним ознакою дієслів є відмінювання. Якщо твердо знати правила відмінювання дієслів, то можна навчитися правильно визначати, яке закінчення слід вживати в тому чи іншому слові.

Давайте детальніше розберемося, які дієслова мають перше відмінювання, а які друге.

Для визначення дієвідміни застосовують різні варіанти. Який вибрати спосіб, визначати вам. Для цього спочатку слід визначитися з наголосом в дієслові. Якщо ударне закінчення, то пишеться та буква, яка чується. І відповідно по закінченню і можна встановити, до якого спряжению і належить слово.

Коли на склад закінчення не падає наголос, то перевірку можна зробити наступним методом: змініть форму дієслова у МНЖ. число третьої особи. Якщо в результаті вийде закінчення (ут, ют), то такі дієслова належать до першого спряжению, а слова з закінченнями (ат, ят) – до другого. Нагадаємо також, що до першого спряжению належать слова з закінченнями:

Існує й інший варіант визначення дієвідміни. Для цього слово слід змінити в невизначену форму. Точніше дієслово в цій формі повинен відповідати на питання: ЩО ЗРОБИТИ? Коли в слові буде суфікс ТЬ, перед ним голосна І, то слово зараховується до другого спряжению. Слова з голосними перед суфіксом ТЬ: (а), (о), (я), (е), (и), (у) – дієслова першої дієвідміни.

ВАЖЛИВО: В російській граматиці є дієслова-винятки, які незважаючи на свої закінчення, належать іншому спряжению. Їх слід запам’ятати.

Приклади дієслів першої, другої дієвідміни:

Слово пограєш на кінці з ненаголошеним закінченням ЇЖ. Щоб не робити помилки в написанні дієслова, зверніть дієслово у МНЖ. число, третя особа. Такі слова повинні відповідати на питання: ЩО ЗРОБЛЯТЬ? – Пограють. А закінчення ЮТЬ – це перша дієвідміна.

Ще можна перевірити і іншим методом. Для цього поставимо слово в невизначену форму, Воно повинно відповідати на питання: ЩО ЗРОБИТИ? – Пограти. Перед суфіксом ТЬ, А варто, це означає, що дієслово має перша дієвідміна.

Далі дізнаємося, яка дієвідміна у слова спите. Наголос на другий склад, голосну І, закінчення ВІТЬ вказує на те, що дієслово другої дієвідміни.

Відмінювання дієслів, таблиця: