Menu Close

Які винятки у другому відмінюванні

Які винятки у другому відмінюванні

Іменники мають сім відмінків:

ВідмінокДопоміжне словоПитанняПриклад
1.Називний (Н.)є— хто? що?;батько, пісня
2.Родовий (Р.)немає— кого? чого? до кого? до чого?;батька, пісні
3.Давальний (Д.)даю— кому? чому?;батькові(), пісні
4.Знахідний (Зн.)шукаю, бачу— кого? що? про кого? про що?;батька, пісню
5.Орудний (Ор.)орудую, милуюся— ким? чим?;батьком, книгою
6.Місцевий (М.)стою, знаходжуся— на (у) кому? на (у) чому?;на батькові(), у пісні
7.Кличний (Кл.)вживається як звертаннябатьку, пісне

Закінчення іменника залежить не лише від того, у якому відмінку й числі він стоїть, а й від його відміни та групи, а іноді — і від значення. Тому в іменниках української мови багато різних закінчень.

Нижче, у таблицях, наведено буквені (не звукові) відмінкові закінчення іменників за відмінами й групами. Якщо в різних іменниках тої самої відміни й групи виступають різні закінчення, то вони подаються через кому: дуба, лісу-а, -у. Паралельні закінчення в тих самих іменниках подано через похилу риску (це означає: або, або): на коні, на коневі, на коню-і /-еві/ -ю. Закінчення, що трапляються, як винятки, взято в дужки: бабів— (-ів). Знаком показано нульове закінчення: парт, площ — .

1. Закінчення іменників І відміни

Від-
мінки
ОднинаМножина
Тверда група (стіна)М’яка групаМішана гупа (круча)Тверда група (стіна)М’яка групаМішана гупа
(круча)
Основа НЕ на й
(земля)
Основа на й
(мрія)
Основа НЕ на й
(земля)
Основа на й
(мрія)
Н.
Р. (-ів) (-ей, -ів ) (-ей)
Д.-ам-ям-ям-ам
Зн.Як у називному або родовому відмінку
Ор.-ою-ею-єю-ею-ами-ями-ями-ами
М. (на)Як у давальному відмінку-ах-ях-ях-ах
Кл.-е, -юЯк у називному відмінку

В и н я т к и:
Р. мн.суддів, гайдамаків, ніздрів, мамівмам), бабівбаб), губівгуб), легенівлегень); свиней, мишей, во́шей, статей.
Ор. мн.сльозамислізьми), свинямисвиньми).

2. Закінчення іменників ІІ відміни чоловічого роду

Від-
мінки
ОднинаМножина
Тверда група (стіл)М’яка групаМішана гупа (кущ)Тверда група (стіл)М’яка групаМішана гупа
(кущ)
Основа НЕ на й
(день)
Основа на й
(край)
Основа НЕ на й
(день)
Основа на й
(край)
Н., -о-и, (-і, -а)
Р.-а, -у-я, -ю-я, -ю-а, -у-ів, ()-ів, (-ей)-їв-ів
Д.-ові/-у-еві/-ю-єві/-ю-еві/-у-ам-ям-ям-ам
Зн.Як у називному або родовому відмінкуЯк у називному або родовому відмінку
Ор.-ом, -им-ем-єм-ем-ами, ( -ьми )-ями, ( -ьми )-ями-ами
М. (на)-і/ -ові/ -у-і/ -еві/ -ю-ї/ -єві/ -ю-і/ -еві/ -у-ах-ях-ях-ах
Кл.-е, -у-е, -уЯк у називному відмінку

В и н я т к и:
Н. мн.комарі, пазурі, снігурі, звірі, друзі (хоч це іменники твердої групи); вусавуси), вівса, хлібахліби з іншим значенням).
Р. мн.чобі́т, цига́н, чоловік (у значенні “осіб”); госте́й, ко́ней.
Ор. мн.гістьмигостями), кіньмиконями), чобітьмичоботами, чоботями).

3. Закінчення іменників ІІ відміни середнього роду

Від-
мінки
ОднинаМножина
Тверда група (село)М’яка група (поле)Мішана група (днище)Тверда група (село)М’яка група (поле)Мішана група (днище)
Н.-е, -я-а (-і)-а (-і)
Р., (-ей), (-ів), (-ей)
Д.-ам-ям-ам
Зн.Як у називному відмінкуЯк у називному відмінку
Ор.-ом-ем, -ям-ем-ами (-има)-ями (-ьми)-ами, -има
М.-і/ -у-і/ -ю-і/ -у-ах-ях-ах
Кл.Як у називному відмінкуЯк у називному відмінку

В и н я т к и:
1. Н. і Кл. мн.очі, плечі.
Р. мн.очей, плечейвіч, пліч); винятки із закінченням –ів, -їв.
Ор. мн.очима, плечима, коліньмиколінами), крильми крилами).
2. Іменники тім’я, вим’я у Р., Д. і М. одн. можуть приймати суфікс -ен-: тімені, вименіР. одн.тім’я, вим’я; Д. і М. одн.тім’ї, вим’ї).

4. Закінчення іменників III відміни

Від-
мінки
Однина
(тінь, ніч)
Множина
Основа на НЕшиплячий
(тінь)
Основа на шиплячий
(ніч)
Н., (-и)
Р.-і (-и*)-ей (-ів)-ей
Д.-ям-ам
Зн.-і (-ів)
Ор.-ями-ами
М. (на)-ях-ах
Кл.-е (-и)Як у називному відмінку

В и н я т к и: Н. і Кл. однмати. Р. мн. і Зн. мн.матерів.
*Згідно з нормами “Українського правопису” 2019 року в іменниках III відміни на -ть після приголосного, а також словах кров, любо́в, о́сінь, сіль, Русь, Білору́сь в родовому відмінку (кого? чого?) допускається варіативність закінчення –і та –и: любові й любови, радості й радости, солі й соли; гідности, крови, належности, осени, смерти, чести, Ру́си́, Білору́си.

5. Суфікси та закінчення іменників IV відміни:

Від-
мінки
ОднинаМножина
З суфіксом -ат-З суфіксом -ен-
(ім’я)
З суфіксом -ат-З суфіксом -ен-
(ім’я)
НЕ після шиплячого
(теля)
після шиплячого
(курча)
НЕ після шиплячого
(теля)
після шиплячого
(курча)
Н.-ята-ата-ена
Р.-яти-ати-ені/ -я-ят-ат-ен
Д.-яті-аті-ені-ятам-атам-енам
Зн.Як у називному відмінкуЯк у називному або родовому відмінку
Ор.-ям-ам-енем/ -ям-ятами-атами-енами (-ями)
М. (на)-яті-аті-ені-ятах-атах-енах (-ях)
Кл.Як у називному відмінкуЯк у називному відмінку

6. Закінчення множинних іменників

Іменники, що вживаються тільки в множині, мають такі самі закінчення, як і іменники, що належать до тієї чи іншої відміни: За закінченнями вони розпадаються на чотири групи:
1-й тип — подібні до іменників І відміни;
2-й тип — до іменників ІІ відміни чоловічого роду;
3-й тип — до іменників ІІ відміни середнього роду;
4-й тип — до іменників ІІІ відміни.

Від-
мінки
1-й тип
(ножиці)
2-й тип
(сходи)
3-й тип
(вила)
4-й тип
(сани)
Н.-и, -і-и, -і-и, -і
Р.-ів-ей
Д.-ам, -ям-ам, -ям-ам-ам, -ям
Зн.Як у називному або родовому відмінку
Ор.-ами, -ями-ами, -ями-ами-ми/ -има
М.-ах, -ях-ах, -ях-ах-ах, -ях
Кл.Як у називному відмінку

7. Незмінювані іменники

Не відмінюються:
а) іншомовні слова, які закінчуються на голосний (крім та –я: айва, манія): амплуа, буржуа, кіно, метро, фламінго, кашне, пенсне, парі, колібрі, журі, кенгуру, рагу, Дідро, Пуччині (але пальто відмінюється: пальта, пальту і т. д.);

б) жіночі прізвища на приголосний та : про Зою Гайдай, Ларисі Косач, з Оксаною Петрусенко (але чоловічі прізвища відмінюються: про Михайла Гайдая, Юрієві Косачу, з Андрієм Петрусенком);

в) деякі абревіатури: про НТР, на ГЕС (але: до ВАКу, на ЛАЗі).

Визначте, у якому відмінку вжито перші іменники у словосполученнях.
(Як виконувати завдання)

У відповідях використовуйте такі скорочення для відмінків: називний – Н., родовий – Р., давальний – Д., знахідний – З., орудний – О., місцевий – М., кличний – К.

виключення Дієслова 1 та 2 дієвідміни: таблиця

У даній статті ви дізнаєтеся, що собою представляють дієслова-винятки в російській граматиці першого, другого дієвідміни. Читайте в подробицях, як їх схиляють, і як простіше запам’ятати ці слова?

Відмінюванням дієслів у російській граматиці називається їх відмінювання за числами, особам (наприклад, я співаю, вони співають). Якщо говорити про відмінюванні, то існує два: перше, друге. Знання правил відмінювання потрібно для того, щоб з’ясувати, які пишуться літери в закінченнях дієслів: Е, В.

Якщо коротко, то до першого спряжению зараховуються слова з закінченнями: (ет), (у, у), (їж), (єте), (ем), (ут). А дієслова другої дієвідміни мають закінчення: (у), (ю), (їм), (ат, ят), (єте), (бач). Але з цих правил, як часто буває в російській мові існують дієслова-винятки. Саме про них йтиметься далі.

Дієслова-винятки 1, 2 дієвідміни: що таке відмінювання, таблиця?

Згідно з правилами граматики – морфологічним ознакою дієслів є відмінювання. Якщо твердо знати правила відмінювання дієслів, то можна навчитися правильно визначати, яке закінчення слід вживати в тому чи іншому слові.

Давайте детальніше розберемося, які дієслова мають перше відмінювання, а які друге.

Для визначення дієвідміни застосовують різні варіанти. Який вибрати спосіб, визначати вам. Для цього спочатку слід визначитися з наголосом в дієслові. Якщо ударне закінчення, то пишеться та буква, яка чується. І відповідно по закінченню і можна встановити, до якого спряжению і належить слово.

Коли на склад закінчення не падає наголос, то перевірку можна зробити наступним методом: змініть форму дієслова у МНЖ. число третьої особи. Якщо в результаті вийде закінчення (ут, ют), то такі дієслова належать до першого спряжению, а слова з закінченнями (ат, ят) – до другого. Нагадаємо також, що до першого спряжению належать слова з закінченнями:

Існує й інший варіант визначення дієвідміни. Для цього слово слід змінити в невизначену форму. Точніше дієслово в цій формі повинен відповідати на питання: ЩО ЗРОБИТИ? Коли в слові буде суфікс ТЬ, перед ним голосна І, то слово зараховується до другого спряжению. Слова з голосними перед суфіксом ТЬ: (а), (о), (я), (е), (и), (у)дієслова першої дієвідміни.

ВАЖЛИВО: В російській граматиці є дієслова-винятки, які незважаючи на свої закінчення, належать іншому спряжению. Їх слід запам’ятати.

Приклади дієслів першої, другої дієвідміни:

Слово пограєш на кінці з ненаголошеним закінченням ЇЖ. Щоб не робити помилки в написанні дієслова, зверніть дієслово у МНЖ. число, третя особа. Такі слова повинні відповідати на питання: ЩО ЗРОБЛЯТЬ? – Пограють. А закінчення ЮТЬ – це перша дієвідміна.

Ще можна перевірити і іншим методом. Для цього поставимо слово в невизначену форму, Воно повинно відповідати на питання: ЩО ЗРОБИТИ? – Пограти. Перед суфіксом ТЬ, А варто, це означає, що дієслово має перша дієвідміна.

Далі дізнаємося, яка дієвідміна у слова спите. Наголос на другий склад, голосну І, закінчення ВІТЬ вказує на те, що дієслово другої дієвідміни.

Відмінювання дієслів, таблиця:

В яке число?В якому обличчі?У першому відмінюванніУ другому відмінюванні
Яке закінчення?Наприклад:Яке закінчення:Наприклад: