В українській мові дієслово має три форми часу: минулий, теперішній, майбутній.16 бер. 2020 р.
Майбутній час означає дію, яка відбувається після мовлення про неї. Майбутній час має три форми: просту доконаного виду (посаджу, зберу), просту недоконаного виду (садитиму, збиратиму) та складену недоконаного виду (буду садити, буду збирати). Дієслова майбутнього часу змінюються за особами й числами.
Дієслова мають три часи: минулий; теперішній; майбутній.
Дієслова майбутнього часу мають три форми: просту доконаного виду: наберу, наберемо, стану, накличеш, занесете; складну недоконаного виду: інфінітив + суфікс -м- + особові закінчення: учитимеш, знатимеш, знатимуть; складену недоконаного виду: інфінітив + бути в особових формах: буду знати, будеш знати.
Дієслова минулого часу означають дію, яка колись відбувалася або відбулася, дієслова теперішнього часу – дію, яка відбувається постійно або в момент мовлення, а дієслова майбутнього часу – дію, яка відбуватиметься в майбутньому. Дієслова теперішнього і майбутнього часу змінюються за числами та особами.
Особові форми дієслова Особові форми дієслів — це дієслова, у яких можна визначити особу (пишу, пишеш, пишуть). Така граматична категорія дієслова виражає відношення дії до мовця: я пишу, ти пишеш, вони пишуть.
Дієслова у формі майбутнього часу означають дію або стан, які відбуватимуться вже після моменту розмови про них: зроблю, скажу, розповідатиму, буду говорити. Змінюються за особами (І, ІІ, ІІІ) та числами (однина, множина). Розрізняють форми майбутнього часу доконаного й недоконаного видів.