Хто, скільки та куди відкладатиме на старість? Уряд нарешті показав модель пенсійної реформи

Відкладати далі проведення пенсійної реформи не можна, вирішив міністр фінансів Сергій Марченко і запропонував “Слугам народу” варіант, який може запрацювати вже через рік. Про що йдеться?

Українська пенсійна система недієздатна. У майбутньому вона не зможе забезпечити пенсійні виплати всім громадянам, які зараз працюють.

Ця проблема не нова. Про неї не соромляться говорити навіть на найвищому державному рівні.

То прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявить , що через 15 років нічим буде платити пенсії, то міністр фінансів Сергій Марченко порадує всіх, кому менше 40 років, тим, що їм не варто розраховувати на пенсії від держави.

Народжуваність в Україні падає, тривалість життя – збільшується. Це означає, що в майбутньому кількість пенсіонерів зростатиме, а число працівників, завдяки яким наповнюється Пенсійний фонд, зменшуватиметься.

За розрахунками Інституту демографії імені Птухи, у 2050 році внески до Пенсійного фонду робитимуть 9,7 млн працівників, яким доведеться утримувати 11,7 млн пенсіонерів.

Розв’язати проблему пенсійного забезпечення мав би запуск другого рівня пенсійної системи, який передбачає відкриття індивідуальних пенсійних рахунків кожному працівнику. Тим більше, що норму про його запровадження містить закон “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ухвалений ще у 2003 році.

На другий рівень в Україні традиційно покладають великі надії не лише як на рятівне коло для пенсійної системи, а і як на значний інвестиційний ресурс, який повинен стимулювати економіку.

1 листопада на засіданні фракції “Слуга народу” Марченко презентував депутатам концепцію майбутньої пенсійної реформи. Закон, за яким з 2023 року більшість працездатних українців накопичуватимуть кошти на пенсію, у першому читанні можуть ухвалити в найближчі два місяці.

Кого силоміць переведуть на другий рівень, а кому дадуть право вибору, та як держава мотивуватиме українців самостійно відкладати собі на старість?

Що передбачає другий рівень пенсійної системи

Другий рівень пенсійного забезпечення – це обов’язкові накопичувальні пенсії.

Його відмінність від першого (солідарного) рівня полягає в тому, що відрахування працівників ітимуть не у “загальний казан”, звідки виплачують гроші нинішнім пенсіонерам, а накопичуватимуться на індивідуальних рахунках.

За особою, яка робитиме внески, залишатиметься право власності на ці кошти. Їх можна буде передавати в спадок, ними можна буде достроково користуватися у випадках, які встановить уряд.

Усі отримані кошти накопичувальний пенсійний фонд інвестуватиме в певні фінансові інструменти, аби вберегти їх від інфляції та отримати додатковий прибуток.

У перспективі такі відрахування навіть у невеликому обсязі можуть забезпечити великий дохід при досягненні особою пенсійного віку.

Коли запрацює другий рівень

Відповідно до концепції, яку презентував депутатам Марченко, довгоочікуваний запуск другого рівня пенсійного забезпечення відбудеться у 2023 році і матиме кілька етапів.

На кожному з них сума обов’язкових відрахувань щорічно збільшуватиметься, а з 2026 року всі учасники другого рівня отримають право самостійно обирати того, хто управлятиме їхніми пенсійними заощадженнями.

У цей період солідарні пенсії, які виплачуються в межах першого рівня пенсійної системи, нікуди не зникнуть. Їх продовжуватиме виплачувати Пенсійний фонд з єдиних соціальних внесків, які сплачують усі роботодавці та ФОПи.

Пенсії на які ми (не) заслуговуємо: чи світить міленіалам старість в достатку

“Накопичувальна пенсія виплачуватиметься додатково до солідарної та не зменшуватиме її розмір”, – уточнив Мінфін. Там розраховують, що закон про старт пенсійної реформи депутати ухвалять у першому читанні до кінця 2021 року.

Кого стосуватиметься реформа

За задумом Мінфіну, у накопичувальному рівні пенсійної системи з 2023 року почнуть брати участь громадяни, яким на момент запуску другого рівня буде менше 55 років. За підрахунками Мінсоцполітики, таких осіб в Україні близько 8 млн.

Для тих, кому на момент запуску накопичувального рівня буде понад 55 років, пенсійна система не зміниться: роботодавець сплачуватиме за них до “загального казана” 22% від зарплати, а після досягнення пенсійного віку громадяни отримуватимуть лише солідарні пенсії.

У жовтні 2021 року середня пенсія становила 3 915 грн, мінімальна – 1 854 грн.

Оскільки сплачувати внески до накопичувального фонду, як і до солідарного, за людину буде її роботодавець, то реформа стосуватиметься офіційно працевлаштованих осіб. Однак до неї зможуть долучитися і ФОПи та самозайняті особи.

Зараз ФОПи сплачують ЄСВ за себе виходячи з мінімальної зарплати. Якщо підприємці захочуть приєднатися до накопичувального рівня пенсійного забезпечення, то їм доведеться робити додаткові внески.

Держава обіцяє також робити внески за кожного такого ФОПа на паритетних засадах.

Скільки треба буде платити

Розмір внесків до накопичувального рівня в перший рік його функціонування становитиме 1% від зарплати. Джерелом його сплати будуть 22% ЄСВ, який зменшать на відповідну суму.

Тобто запровадження другого рівня пенсійної системи не повинно створити додаткового податкового навантаження ні на роботодавців, ні на працівників. Сума внесків на соціальне забезпечення, яка сплачується з фонду зарплати працівників, залишиться незмінною і становитиме 22%.

Розмір відрахувань до накопичувального пенсійного фонду поступово збільшуватиметься: у 2024 році він становитиме 1,5%, а з 2025 року – 2%. Розмір сплати ЄСВ до соціальних фондів зменшуватиметься до 20,5% та 20% відповідно.

Внесок, який робитиме за працівника його роботодавець, дублюватиме держава з держбюджету. Тобто у 2023 році щомісяця на накопичувальний рахунок працівника надходитимуть 2% від його зарплати (1% від роботодавця та 1% з бюджету), у 2024 році – по 3%, з 2025 року – по 4%.

Існуватиме можливість добровільного переказу грошей на свій накопичувальний пенсійний рахунок.

Такі дії також заохочуватимуть: кожен добровільний внесок держава подвоюватиме в межах певного ліміту. Його пропонують встановити на рівні 3% від середньої зарплати (наразі це 5 тис грн на рік).

Хто зберігатиме накопичення

Найбільшою проблемою другого рівня в уряді називають брак довіри населення до фінансової системи, тому на першому етапі кошти акумулюватиме Державний накопичувальний пенсійний фонд.

Уряд розглядає можливість його створення на базі державних підприємств та фондів. Так було з “Німецько-українським фондом”, створеним у 1996 році Німецьким банком розвитку спільно з українським урядом та НБУ.

У 2020 році його перейменували на Фонд розвитку підприємництва і почали фінансувати через нього пільгові кредити в межах програми ” 5-7-9% ” та ” Доступна іпотека 7% “.

Не виключається і створення накопичувального пенсійного фонду “з нуля”.

Програма не досягла цілі: банки просять згорнути антикризові кредити під 5-7-9% від Зеленського

Державний накопичувальний фонд буде обов’язковим та єдиним для всіх українців, що братимуть участь у другому рівні пенсійного забезпечення, до кінця 2025 року.

З 1 січня 2026 року держава дозволить громадянам переносити свої пенсійні накопичення до недержавних фондів (НПФ). Зараз їх в Україні 63, з яких, за розрахунками Мінсоцполітики, активними є 15-20.

Громадяни зможуть самостійно обирати НПФ, якому довірятимуть свої пенсійні заощадження.

Участь тих чи інших НПФ в управлінні коштами українських пенсіонерів буде можлива лише за умови проходження відповідної авторизації Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Така модель повинна створити конкуренцію за пенсійні накопичення українців. Фонди змагатимуться, пропонуючи різні плани інвестування коштів, вищі інвестиційні доходи.

Якщо людина не захоче довірити свої пенсійні внески приватному пенсійному фонду, то зможе продовжувати працювати з державним.

Держава планує запровадити систему гарантій пенсійних накопичень на зразок системи гарантування депозитів у банках. Як працюватиме ця система, наразі невідомо.

Зрозуміло одне: пенсійні заощадження в державному накопичувальному фонді гарантуватимуться в повному обсязі.

Скільки коштуватиме реформа

Запропонована Мінфіном модель впровадження другого рівня передбачає створення бюджетної програми для виплати коштів на рахунки українців.

За приблизними розрахунками, за кожен 1% від зарплати, який держава додатково переказуватиме на накопичувальні рахунки громадян, з бюджету доведеться заплатити 22 млрд грн.

Крім того, запровадження накопичувальних пенсій позбавить солідарний Пенсійний фонд значного ресурсу, адже обсяг ЄСВ, який переказуватиметься туди, знизиться. Дефіцит ПФ теж покриватимуть коштом платників податків.

Навіть зараз майже половину витрат фонду компенсує держбюджет. У 2021 році на це передбачено 195 млрд грн. Після 2023 року діра зростатиме ще більшими темпами, тож і видатки з бюджету на її покриття суттєво збільшаться.

ЕП звернулася до Міністерства фінансів з проханням надати розрахунки щодо обсягу додаткових видатків з бюджету для проведення пенсійної реформи, однак відповіді на це питання не отримала.

Так само відомство не відповіло на питання, звідки держава братиме гроші на проведення реформи.

Куди інвестують кошти

Отримані від українців внески накопичувальні пенсійні фонди інвестуватимуть в активи з низьким ступенем ризику. Вимоги до таких активів прописані а законі “Про недержавне пенсійне забезпечення”.

Зокрема, НПФ можуть класти акумульовані гроші на депозити, але не більше 50% від усіх активів.

Також НПФ можуть інвестувати у такі цінні папери:

✔ урядові та муніципальні облігації,

✔ акції українських емітентів,

✔ облігації українських компаній з високим рейтингом надійності,

✔ облігації, виплати за якими гарантовані урядами інших країн та високим рейтингом,

✔ облігації міжнародних фінансових організацій, які розташовані в Україні,

✔ облігації іноземних компаній з високим рейтингом надійності,

✔ акції іноземних компаній, допущених до торгів на Нью-Йоркській, Лондонській, Токійській, Франкфуртській фондових біржах або NASDAQ,

✔ іпотечні облігації.

Наразі НПФ більшість заощаджень своїх вкладників зберігають у державних цінних паперах. За даними НКЦПФР, в ОВДП інвестовано 47,2% активів НПФ, у банківські депозити – 35,6%, в акції приватних компаній – 1,5%.

Така ситуація збережеться і після запуску другого рівня пенсійної системи, упевнені в уряді.

“На початкових етапах у портфелі системи прогнозується висока частка ОВДП, що потребуватиме активного управління”, – зазначили ЕП у Мінфіні.

Це означає, що після запуску другого рівня накопичення українців не стимулюватимуть розвиток реального сектору економіки, а витрачатимуться переважно на покриття державних видатків, зокрема на проведенням пенсійної реформи.

Іншими словами, пенсійні накопичення будуть далі витрачатися на виплати нинішнім пенсіонерам, хоча й не прямо та за винагороду.

Опитані ЕП фінансові аналітики погоджуються, що найбільш очевидним напрямком пенсійних інвестицій стануть державні облігації.

“Потреба в довгострокових інвестиціях в Україні є, але я не впевнений, що наразі існує достатньо якісних інструментів”, – сказав керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій.

Альтернативою ОВДП можуть стати хіба що інвестиції в цінні папери іноземних компаній.

“На жаль, на нашому ринку недостатньо надійних українських емітентів, але це компенсується більш широким вибором іноземних акцій, які можуть забезпечити валютну та географічну диверсифікацію вкладень”, – зазначив керуючий локальними активами групи ICU Григорій Овчаренко.

Звісно, можна сподіватися, що попит породить пропозицію, і якісні інструменти на українському ринку з’являться після появи на ньому довгострокового інвестиційного ресурсу.

Однак без змін у сфері діяльності фондового ринку проведення пенсійної реформи ризикує перетворитися на ще один інструмент латання дір у бюджеті та спосіб виведення капіталу за кордон.

Поки що прогресу на цьому напрямку уряд не демонструє.

ЄСВ можна не платити: кого стосується й чи можуть позбавити пенсії

Відповідно, ті підприємці, які припинили сплачувати ЄСВ – не накопичують страховий стаж. Варто зауважити, що цього року, щоб вийти на пенсію у 60 років, потрібно накопичити не менше, ніж 30 років страхового стажу.

На скільки звільнили від сплати ЄСВ

Бухгалтер Михайло Смокович у коментарі 24 Каналу нагадав, що ФОПи 1 та 2 групи, починаючи з 1 квітня 2022 року, мають право не сплачувати єдиний податок, і ця пільга буде діяти до моменту закінчення воєнного стану.

Та якщо можливість платити є, Михайло рекомендує сплачувати, адже зараз для нашої країни це важливо як ніколи. Крім того, всі підприємці звільнені від сплати ЄСВ, починаючи від 1 березня і ще протягом 12 місяців після закінчення воєнного стану.

Михайло Смокович

Бухгалтер та експерт з ведення ФОПів

Тому де-факто підприємці 1 та 2 групи зараз взагалі можуть не сплачувати податки. Підприємці ж 3 групи будуть сплачувати єдиний податок лише в тому випадку, якщо отримуватимуть дохід.

Смокович зауважує, що ці звільнення та спрощення ідуть без будь-яких умов. Тобто ФОП може далі продовжувати працювати, отримувати дохід і все одно користуватись вище згаданими пільгами.

Зверніть увагу! Також скасували штрафи за невчасну сплату ЄСВ. Ще 90 днів з моменту закінчення воєнного стану буде можливість сплатити ЄСВ без будь-яких штрафів та пені.

ЄСВ за мобілізованого працівника

Підприємці, яких було мобілізовано, можуть не сплачувати ЄСВ за себе, при чому отримувати нарахування страхового стажу, адже ЄСВ за них сплачує держава,
– пояснює бухгалтер.

Також мобілізовані ФОПи можуть не подавати звітність. Однак для цього їм потрібно звернутись у податкову службу за місцем реєстрації та надати копію військового квитка або іншого документу з центру комплектування, в якому зазначені відомості про мобілізацію.

Зробити це можна або одразу по мобілізації, або протягом 10 днів після демобілізації (лікування/реабілітації).

Мобілізація, податки та доплати пенсіонерам: які зміни чекають на українців у серпні

У серпні на українців чекає чимало змін та нововведень. Так, частина переселенців лишиться виплат, а деякі пенсіонери отримують доплати. До того ж в Україні триває загальна мобілізація та воєнний стан, тож на строковиків чекають деякі зміни. Також підприємцям доведеться сплачувати більші податки.

Мобілізація

Військовозобов’язаних громадян, які придатні до військової служби за станом здоров’я та які не мають відстрочки, продовжують призивати до лав ЗСУ. При цьому напередодні Верховна Рада змінила правила надання відстрочення від мобілізації.

Раніше на відстрочку претендували особи, чиї дружини, один із батьків або батьків дружини (подружжя) мають інвалідність I або II групи. Тепер відстрочку можна отримати лише у тому випадку, якщо в сім’ї військовозобов’язаного немає інших людей, здатних утримувати особу з інвалідністю.

Крім того, наприкінці червня набув чинності закон, який передбачає, що військовослужбовці строкової служби можуть добровільно стати мобілізованими.

Ті військовослужбовці, у яких завершився строк дії й військова служба яких продовжена понад встановлені терміни, і які під час дії воєнного стану прослужили не менше шести місяців, за власним бажанням можуть бути переведені до категорії мобілізованих.

До того ж внесли зміни до постанови, яка регулює бронь військовозобов’язаних. Тепер сфер, які можуть надати працівнику відстрочку, стало більше.

Також з 1 серпня передбачається запровадження щомісячної додаткової винагороди для строковиків.

Три види повісток

Повістки можуть вручати особисто під підпис за місцем проживання військовозобов’язаного або в громадських місцях. Також таке право має роботодавець, якщо відповідний наказ надійшов від начальника районного/обласного ТЦК. Військовозобов’язаним можуть видати такі повістки:

• Повістка для уточнення даних. Її вручають для уточнення та оновлення інформації про склад сім’ї, стан здоров’я військовозобов’язаних, місце роботи тощо.
• Повістка на проходження військово-лікарської комісії. Ця повістка за підписом начальника ТЦК зобов’язує пройти медичне обстеження. До повістки додається картка дослідження та медичного огляду військовозобов’язаного. Після медкомісії у цій картці буде вказаний висновок військово-лікарської комісії про придатність, непридатність чи обмежену придатність до військової служби.
• Мобілізаційне розпорядження. Ця повістка вручається військовозобов’язаному після проходження медкомісії, якщо його визнано придатним до проходження військової служби.

Доплати пенсіонерам

У серпні певні категорії українських пенсіонерів отримають одноразову доплату до Дня незалежності України. Грошова надбавка передбачена для ветеранів війни й жертв нацистських переслідувань.

Ці виплати зазвичай присвячувалися Дню перемоги та виплачувались у травні, але цього року Кабмін ухвалив рішення перенести виплату на серпень.

Крім того, доплати у серпні отримають ветерани російсько-української війни та члени сімей загиблих.

Також грошові надбавки отримають пенсіонери з інвалідністю.

Виплати переселенцям

Для всіх внутрішньо переміщених осіб, які отримують допомогу зараз, з 1 серпня 2023 року буде автоматично продовжено виплату допомоги ще на пів року, до кінця січня 2024 року.

Допомога продовжується для всіх переселенців, які проживають в Україні і є внутрішньо переміщеними особами у розмірах:

Громадянам для продовження виплат нічого додаткового робити не потрібно, виплати продовжуватимуться автоматично. Виплати внутрішньо переміщеним особам будуть здійснюватися 15 та 28 числа кожного місяця.

Кого з переселенців можуть позбавити грошової допомоги

Виплати не продовжуватимуть внутрішньо переміщеним особам, які:

• перебувають за кордоном понад 30 календарних днів поспіль без обґрунтованих причин, що підтверджуються документально (обґрунтованими вважаються причини, коли людина була у службовому відрядженні чи на стажуванні, перебувала на лікуванні або реабілітації, доглядала за хворою дитиною, оздоровлювала дитину та ін.);
• повернулися до покинутого місця проживання;
• відбувають покарання в місцях позбавлення волі або були засуджені за колабораціонізм.

Також з 1 вересня переселенці можуть втратити допомогу, якщо з моменту ухвалення постанови уряду (з 11 липня), у них було зафіксовано суттєві витрати:

• купили новий автомобіль (крім випадків, якщо авто передано на потреби ЗСУ);
• купили на суму понад 100 тис. грн земельну ділянку, квартиру, будівлю, цінні папери, віртуальні активи, іноземну валюту, банківські метали, техніку тощо;
• мають на депозитному банківському рахунку кошти на понад 100 тис. грн;
• мають на території поза зоною бойових дій житло площею понад 13,65 кв. м на одного члена сім’ї.

Допомога потерпілим від підтоплення: список розширили

В уряді розширили список громадян постраждалих від підтоплення внаслідок підриву Каховської ГЕС, які можуть оформити одноразову допомогу у сумі 5 тис. грн.

Відтепер громадяни можуть отримати одноразову грошову допомогу незалежно від того, чи зареєстровані вони як ВПО і чи отримують щомісячні виплати на проживання.

Звернутися з заявою до органів соціального захисту необхідно до 31 серпня 2023 року (включно). Разом із заявою потрібно надати:

• документ, що посвідчує особу чи єДокумент;
• документ, що підтверджує реєстраційний номер облікової картки платника податків;
• свідоцтва про народження дітей.

Подати заяву на отримання допомоги можна у будь-якому управлінні соціального захисту.

Виплати від ADRA Ukraine

Мешканці Херсона та Херсонської області, якщо їхнє житло постраждало внаслідок підриву Каховської ГЕС, можуть отримати фінансову допомогу від благодійної організації ADRA Ukraine.

Для отримання допомоги потрібно мати на руках акт чи офіційний документ, який це підтверджує. Українці отримають по 6600 грн на кожну зареєстровану людину.

Щоб отримати фінансову допомогу, спочатку потрібно звернутися за консультацією на гарячу лінію. Далі потрібно прийти до пункту реєстрації, де вас проконсультують на місці та зареєструють для отримання допомоги.

Перелік районів Херсона, де реєструють для отримання допомоги: Суворовський, Дніпровський, Корабельний. Громади, в яких здійснюється реєстрація – Чорнобаївська, Білозерська, Дар’євська, Новокахівська.

Крім того, постраждалі від підтоплення окремо можуть отримати одноразову грошову допомогу у розмірі 6600 гривень від Міжнародної організації з міграції ООН.

Грошова допомога від ООН

У серпні в Україні триватиме прийом заявок на грошову допомогу від Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН).

На допомогу можуть претендувати родини, які не отримували раніше допомогу від міжнародних організацій, мають дохід, менш ніж 5 400 грн на одну людину, а також належать до таких категорій:

• переселенці, які перемістилися після 24 лютого 2022 року;
• особи, які не виїздили після 24 лютого, але постраждали від воєнних дій у Дніпропетровській, Полтавській, Одеській, Запорізькій, Кіровоградській, Черкаській, Харківській, Чернігівській, Сумській, Миколаївській, Херсонській областях (перелік може бути доповнений);
• люди, які через воєнні дії були вимушені залишити свої домівки, та вже повернулися до постійного місця проживання (зокрема, і з-за кордону).

УВКБ ООН також встановило обов’язкові критерії вразливості для усіх трьох вищезазначених категорій, що дають можливість подати заявку на допомогу.

Для отримання виплат необхідно звернутися до пунктів реєстрації благодійного фонду «Право на захист», який є партнером УВКБ ООН.

Якщо ваша родина відповідає усім критеріям, після розгляду заявки ви отримаєте на свою картку виплату в розмірі 2 220 грн (на одну особу). Гроші будуть надходити щомісячно протягом трьох місяців.

Грошова допомога українкам, яких звільнили з полону

У серпні звільнені з полону українські жінки можуть отримати одноразову фінансову допомогу у розмірі 10 тис. злотих (приблизно 90 тис. грн). Виплати здійснює польський Фонд Шептицького в рамках реалізації програми підтримки українських жінок, визволених з російського полону.

Подати заявку на допомогу можна заповнивши електронну форму.

Заявки на отримання фінансової допомоги приймаються до 30 серпня 2023 року включно або до завершення фінансування даної програми.

Виплати на літнє оздоровлення дітей

В Україні в серпні продовжить працювати програма монетизації послуги дитячого оздоровлення та відпочинку. Батьки дітей, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки, зможуть отримати по 14 165 гривень на путівку до табору, який зможуть обрати самі.

Розраховувати на допомогу можуть:

• сім’ї з дітьми, які мають соціальний статус;
• діти з інвалідністю;
• діти з багатодітних сімей віком від 7−18 років з-поміж малозабезпечених, які проживають в одній із областей: Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Луганська, Миколаївська, Сумська, Харківська, Херсонська, Чернігівська та Київська.

Механізм отримання коштів розписаний в інструкції.

Поповнення банківських карток через термінали

З 1 серпня внесення готівки через термінали вимагатиме від платника ввести номер мобільного телефону. Так, додаються реквізити до квитанцій, які формуються під час здійснення готівкових операцій з використанням платіжних пристроїв, зокрема через термінали. Зокрема, квитанції за результатами операцій із внесення готівки за допомогою терміналів для її зарахування на рахунки додатково повинні містити номер мобільного телефону платника.

У зв’язку з цим для зарахування грошей на рахунок платник при здійсненні такої операції через термінал повинен:

• ввести номер свого мобільного телефону на екрані термінала;
• отримати на цей номер одноразовий пароль (шляхом повідомлення або за допомогою телефонного дзвінка);
• ввести на екрані термінала одноразовий пароль, що підтверджує згоду на виконання платіжної операції;
  отримати квитанцію.

Довоєнні податки повертаються: які зміни чекають на підприємців

Повернення довоєнних податків – це одна з ключових вимог МВФ у межах Меморандуму нової Моніторингової програми для України (PMB). Якщо Україна виконає вимоги Меморандуму, то вже цього року зможе розраховувати на фінансування за програмою Upper-Credit Tranche. Наша економіка дуже сильно постраждала від війни, тому без фінансування МВФ втримати її хоч якусь стабільність буде просто неможливо.

ФОПи 3-ї групи та юридичні особи більше не зможуть сплачувати Єдиний податок у розмірі 2% від суми доходу. Далі можливі такі варіанти подій:

• ФОПи самостійно оберуть, за якою ставкою платити податки (відповідну заяву потрібно подати до серпня);
• якщо вони цього не зроблять, їх автоматично переведуть на ту податкову ставку, на якій вони перебували до війни;
• якщо ФОП зареєстрований під час війни і підприємець обрав ставку у 2%, його автоматично перекине до платників Єдиного податку зі ставкою у 5%.

Важливо! З початком повномасштабної війни в Україні скасували обов’язкову сплату ЄСВ для ФОПів 1-ї та 2-ї групи. З 1 серпня 2023 року обов’язкові платежі знову набирають чинності.

Зауважимо, оскільки підприємці поблизу лінії зіткнення працюють у надзвичайно складних та небезпечних умовах, то для них поки що діють особливі правила. Зокрема, закон дозволяє підприємцям на прифронтових територіях та територіях можливих бойових дій платити ЄСВ та Єдиний податок добровільно.