Menu Close

Які переваги у резидентів Сколково

admin 0 Comments

В очікуванні Дія Сіті: Які переваги отримають резиденти та як нові договори захистять ІТ-спеціалістів

15 квітня 2021 р. парламентом у першому читанні прийнято законопроєкт № 4303 «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», а 02 червня 2021 р. — законопроєкт № 5376 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», також відомі як «правовий режим Дія Сіті».

Маєте Телеграм? Два кліки – і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

З ідеями та пропозиціями розробників можна ознайомитися на сайті або у відеопрезентації проєкту від команди Дія Сіті. У ІТ-спільноті ця ініціатива викликала як побоювання, так і певні позитивні очікування. Спробуємо розібратися та оцінити всі «pro et contra».

По суті, правовий режим Дія Сіті мав би запроваджуватися спільним пакетом законопроєктів, які б комплексно регулювали певні галузі ІТ-сфери, а саме:

– основний законопроєкт № 4303 (прийнято в першому читанні);

– законопроєкт № 5376 про податкове регулювання Дія.City (прийнято в першому читанні);

– законопроєкт № 4305 зі змінами до кримінального законодавства щодо особливого порядку розслідувань (знято з розгляду).

Як бачимо, складається ситуація, коли кожен із цих законопроєктів розглядається окремо або взагалі не розглядається. Тому наразі можемо аналізувати лише ті положення, які є актуальними, тобто законопроєкти № 4303 та №5376.

Розглянемо найцікавіші, на нашу думку, положення цих законопроєктів.

Отже, передбачається запровадження «правового режиму Дія Сіті» — спеціальних норм, які регулюють діяльність резидентів Дія Сіті. Строк його дії необмежений, але не менше ніж 15 років. Упродовж цього періоду гарантується незмінність відповідних умов Дія Сіті.

Набуття статусу резидента Дія Сіті

Резидентами Дія Сіті можуть бути лише юридичні особи, які:

– відповідають встановленим критеріям;

– подали заяву про набуття статусу резидента Дія Сіті, на підставі якої вони зареєстровані у відповідному реєстрі.

Передбачено два типи вимог — загальні та спеціальні (мовою розробників «для стартапів»).

У загальному порядку для того, щоб стати резидентом Дія Сіті, потрібно бути юридичною особою-резидентом України, що:

1. У статуті або Єдиному державному реєстрі юридичних осіб має вид діяльності, який зазначений у ч. 4 ст. 5 законопроєкту № 4303. Водночас наведений перелік ширший, ніж види діяльності за КВЕД-2010, тому варто орієнтуватися все ж на те, щоб зазначати потрібний заявнику вид діяльності саме в статуті, а не орієнтуватися на той КВЕД, який буде зазначено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб.

2. Встановила розмір середньої місячної винагороди (до утримання податків) працівникам і гіг-спеціалістам кожного календарного місяця не менше, ніж еквівалент 1 200,00 євро за офіційним курсом гривні щодо євро, встановленим Національним банком України. Важливо, що цей середній розмір винагороди (по тому, як сформульовано) має розраховуватися на всіх працівників у штаті заявника, а не лише програмістів, тобто винагорода і senior-розробника, і прибиральниці будуть сукупно впливати на цей показник.

3. Має середньооблікову кількість працівників і гіг-спеціалістів не менше 9 осіб.

4. Має розмір кваліфікованого доходу (від видів діяльності, зазначених у п. 1) не менше 90 % від розміру загального доходу заявника.

5. Не має негативних обставин, які визначені в ч. 2 ст. 5 законопроєкту № 4303 (накладено санкції, кінцеві бенефіціарні власники є нерезидентами, порушено вимоги щодо розкриття кінцевих бенефіціарних власників, державна частка в статутному капіталі становить понад 25%, компанія має неприбутковий статус, є податковий борг понад 30 днів тощо).

В окремому порядку можна стати резидентом Дія Сіті, якщо заявник тимчасово не виконує всіх зазначених вище вимог і вказав про це у своїй заявці, за таких умов:

1. Заявник відповідає зазначеним вище пунктам 1, 4 і 5.

2. Заявника зареєстровано як юридичну особу не раніше, ніж за 24 місяці до набуття статусу резидента Дія Сіті.

3. Розмір доходу заявника не перевищує 7 млн грн за попередній, поточний і наступний рік від дати подання заявки та набуття статусу резидента Дія Сіті.

4. Через 6 місяців після набуття статусу резидента Дія Сіті заявник має забезпечити розмір середньої місячної винагороди (до утримання податків), установлений у п. 2.

Що ще потрібно знати про статус резидента Дія Сіті

Зазначимо, що з попередньої редакції законопроєкту умови набуття статусу зазнали певних змін на краще. Наприклад, дещо зменшили рівень середньої місячної винагороди (до цього був 1400 доларів США), а для «стартапів» виключили вимогу щодо надання бізнес-плану.

Також варто звернути увагу, що в прийнятій редакції умови набуття статусу резидента Дія Сіті є суто формальною процедурою:

– заявка подається уповноваженому органу;

– відповідність заявника перевіряється з відкритих джерел;

– а суб’єктивна оцінка поданої заявки зі сторони уповноваженого органу зведена до мінімуму.

Відсутність рішення про відмову в передбачений строк означає, що заявка є погодженою та підлягає включенню до публічного реєстру.

Окремо зупинимося на побоюваннях деяких представників ІТ-галузі, що правовий режим Дія Сіті стане обов’язковий для всіх. Цього в законопроєктах немає.

Дія Сіті — це альтернативний правовий режим, який може обиратися юридичною особою на власний розсуд. Законопроєкт № 4303 прямо забороняє змушувати до переходу в статус резидента Дія Сіті. До того ж у прийнятій у першому читанні версії прибрали норму щодо сплати членських внесків у добровільне об’єднання резидентів Дія Сіті, яка була в попередній редакції законопроєкту.

З іншого боку, представники ІТ-спільноти висловлюють зауваження, що після запуску правового режиму Дія Сіті до компаній, які будуть використовувати бізнес-моделі з залученням ФОПів, а не Дія Сіті, можлива посилена увага контролюючих органів. На нашу думку, такі побоювання мають рацію, тому до такої прискіпливості треба завчасно готуватися, зокрема, через залучення належного юридичного захисту.

Контроль за дотриманням вимог резидентами Дія Сіті

Для того, щоб підтверджувати свою відповідність вимогам для набуття статусу резидента Дія Сіті, чинні резиденти мають надавати уповноваженому органу такі документи:

1. Звіт про відповідність усім вимогам (початковий звіт і подальші річні звіти). Перший звіт подається не пізніше 5-го (3-го для «стартапів») місяця за місяцем набуття статусу резидента Дія Сіті. Річний звіт подається до 1-го червня року, наступного за звітним.

2. Незалежний висновок, наданий суб’єктом аудиторської діяльності за результатами перевірки тверджень резидента Дія Сіті, викладених у його початковому звіті про відповідність і подальших річних звітах.

Отже, обираючи статус резидента Дія Сіті, варто одразу спланувати відповідні витрати на висновки аудиторів.

Втрата статусу резидента Дія Сіті

Законопроєкт № 4303 передбачає, що рішення уповноваженого органу про втрату статусу резидента Дія Сіті набирає чинності на десятий робочий день із дня його опублікування на офіційному вебсайті уповноваженого органу в мережі інтернет. Його можна оскаржити в судовому порядку, а після набрання законної сили цим судовим рішенням юридична особа вважатиметься такою, що не втрачала статус резидента Дія Сіті.

Проте існує така проблема: на весь час судового оскарження контролюючі та правоохоронні органи не будуть визнавати раніше погоджені податкові зобов’язання такої юридичної особи за ставками правого режиму Дія Сіті. Це загрожує відповідним донарахуванням щодо «несплачених» податків на загальній системі оподаткування. Тобто єдиним захистом у такому разі буде лише просити суд забезпечити позов шляхом призупинення виконання рішення уповноваженого органу. Тому існує висока ймовірність того, що такому платнику податків треба буде сплачувати всі «донарахування» до винесення судового розгляду, і, можливо, стикатися з ризиком кримінального провадження щодо посадових осіб юридичної особи.

Позитивним же є те, що на контрагентів резидента Дія Сіті, у разі втрати ним цього статусу, жодні зміни не впливають. Законопроєкт № 4303 прямо передбачає, що до договірних правовідносин за участю резидента Дія Сіті застосовується правовий режим Дія Сіті незалежно від факту втрати такою особою статусу резидента Дія Сіті, якщо інше не передбачено договором або Законом.

Податкове регулювання правового режиму Дія Сіті

Законопроєкт № 5376 передбачає можливість самостійного обрання резидентом Дія Сіті системи оподаткування. Відповідно, можна залишитися на загальній системі оподаткування під час перебування в реєстрі.

Якщо ж резидент Дія Сіті обирає застосування до нього особливого режиму оподаткування, який передбачено законопроєктом № 5376, то потрібно подати відповідну заяву до контролюючого органу за місцем податкової адреси. У такому разі, резидент Дія Сіті переходить на особливий режим оподаткування з першого числа місяця кварталу, наступного за кварталом, у якому відбулося внесення юридичної особи до реєстру Дія Сіті.

Які ж переваги він надає?

1. Встановлюється ставка податку на прибуток 9 % лише від визначеної в законопроєкті № 5376 бази оподаткування (інша назва — податок на виведений капітал). Зокрема, до бази оподаткування віднесені суми:

– коштів або вартості майна, що повертаються або виплачуються у зв’язку з виходом зі складу учасників або акціонерів;

– виплати процентів (у тому числі тих, що були включені до суми основного боргу (тіла кредиту)), комісій, інших винагород, відшкодувань, штрафів, пені, що пов’язані із залученням або використанням коштів, на користь неплатників податку;

– надання фінансової допомоги неплатнику податку, яка не підлягає поверненню, або пов’язаній фізичній особі — неплатнику податку або пов’язаній особі — нерезиденту незалежно від наявності умови про повернення, або пов’язаній юридичній особі — неплатнику податку чи непов’язаній особі, яка залишається неповернутою протягом 12 календарних місяців (крім окремих випадків);

Водночас звертаємо увагу, що повний перелік активів, які віднесені до бази оподаткування, є ширшим за наведений, містить численні винятки й обмеження.

Базовий податковий (звітний) період такого податку на прибуток дорівнює календарному року.

2. Встановлюється ставка 5 % для оподаткування доходів фізичних осіб:

– заробітної плати працівників резидентів Дія Сіті;

– винагороди гіг-спеціалістів за гіг-контрактами, укладеними з резидентами Дія Сіті;

– авторської винагороди за створення службового твору та перехід прав на службові твори.

3. Передбачається сплата єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в розмірі:

– мінімального страхового внеску — для працівників резидентів Дія Сіті;

– 22 відсотки від визначеного з урахуванням положень гіг-контракту розміру бази нарахування ЄСВ, однак не більше максимальної та не менше мінімальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої законом для гіг-спеціалістів резидента Дія Сіті.

Хто виграє від резидентства Дія Сіті, а кому воно не підійде?

Зазначені умови повинні, за задумкою команди Дія Сіті, переконати ІТ-галузь відмовитися від використання бізнес-моделі з ФОПами. Водночас у сукупності з умовами набуття статусу резидента Дія Сіті це викликає сумніви.

По-перше, встановлений поріг входження є істотним для суб’єктів малого підприємництва, які переважно і ведуть діяльність через схеми з ФОПами. По-друге, якщо порівняти податкове навантаження з моделлю з використанням ФОПів і з моделлю особливого режиму оподаткування резидента Дія Сіті — відсутній істотний виграш в економії зі сплати податків. Переваги ж застосування гіг-контрактів, які мають узаконити фактичні трудові відносини та зняти питання з боку контролюючих органів щодо роботи з ФОПами, на цьому етапі зовсім не очевидні (детальніше про це розповідаємо нижче).

Для кого ж тоді може підійти особливий режим оподаткування резидента Дія Сіті?

З огляду на ті умови, які закладені законопроєктом № 5376, можна припустити, що цей режим оподаткування буде цікавий насамперед ІТ-компаніями з іноземним капіталом, які мають великі виплати за кордон материнській компанії чи інвесторам.

Також цей режим оподаткування буде привабливим для компаній (ІТ, ритейл-мережі, страхові, банки), які мають окремий ІТ-департамент чи великий штат ІТ-працівників, оформлених за трудовими договорами з «білими» зарплатами — за умови виведення цього штату чи департаменту працівників в окрему компанію. Такий стартап буде надавати ті ж ІТ-послуги, але вже як окрема юридична особа, а не структурний підрозділ.

Запровадження моделей договірних відносин системи англо-американського права

Законопроєкт № 4303 впроваджує такі поняття, як гіг-контракт, договір про нерозголошення (Non-Disclosure Agreement), договір про утримання від вчинення конкурентних дій (Non-Compete Agreement), договір про непереманювання (Non-Solicitation Agreements), договір позики з альтернативним зобов’язанням (Convertible Note/ Convertible loan), правочин придбання частки в статутному капіталі з відкладальною або скасувальною обставиною (опціон) (Option), переважне право при розподілі майна та компенсації (Liquidated Damages), залучення управлінських компаній на аутсорсі (надання функцій виконавчого органу).

Щоправда, з огляду на сферу застосування та норми законопроєкту, укладати такі договори можуть лише резиденти Дія Сіті між собою або з третьою особою. Саме це питання прямо врегульовано. Водночас така позиція викликає, як мінімум, запитання щодо рівноправності інших учасників цивільних правовідносин.

Законопроєкт передбачає три альтернативні статуси для фахівців Дія Сіті:

– працівник (трудовий договір);

– фізична особа або ФОП (інший цивільно-правовий чи господарсько-правовий договір про виконання робіт (надання послуг).

Пропонуємо ознайомитися з нашою оцінкою зазначених юридичних конструкцій.

Гіг-контракт

Гіг-контракт запропоновано як «золоту середину» між трудовим і цивільно-правовим договором.

З одного боку, така схема відображає реальні відносини, що склалися у сфері ІТ. Більшість програмістів, хоч за договором і є незалежними виконавцями послуг, але підпорядковуються своєму «замовнику» як працівники. Вони зобов’язані дотримуватися внутрішнього трудового розпорядку, можуть розраховувати на оплачувану відпустку та лікарняні тощо. Донедавна це вважалося порушенням вимог чинного законодавства, зокрема, у частині ухилення від сплати податків і соціальних гарантій через приховування трудових відносин. Сьогодні це пропонують легалізувати.

З іншого боку, правовий статус гіг-спеціаліста не відповідає правовим засадам, тому може бути легко оспорений у суді. Так, гіг-контракт визначається як особливий вид цивільно-правового договору (ЦПД), але також містить ознаки трудового договору.

У статті 1 ЦК України є чітка норма: цивільні правовідносини завжди засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їхніх учасників. До інших майнових відносин цивільне законодавство не застосовується. Встановлення умов щодо соціального забезпечення гіг-фахівця, його підпорядкування внутрішнім правилам резидента Дія Сіті й інших умов явно порушує ці засади та вказує на трудові правовідносини. З огляду на превалювання норм Конституції та міжнародних договорів (наприклад, конвенцій Міжнародної організації праці), існують ризики визнання гіг-відносин саме трудовими.

Крім цього, законодавець самостійно визначає окремі умови гіг-контрактів, що унеможливлює вільне волевиявлення сторін. Укладати гіг-контракти зі своїми підрядниками матимуть право виключно резиденти Дія Сіті. Фактично, наявність у замовника статусу резидента даватиме йому змогу працевлаштовувати ІТ-спеціаліста, укладаючи з ним «ЦПД» із певними соціальними «плюшками», і виключатиме застосування до такого замовника-роботодавця юридичної відповідальності за приховування трудових відносин.

Водночас дотримання соціальних гарантій, як «перевага» гіг-контракту перед звичайним ЦПД не є тим, від чого тікає ІТ-сфера. Практично всі розробники мають і оплачувану відпустку, і лікарняні, і медичне страхування, і безкоштовні обіди, й абонемент у спортзал, що навіть більше, ніж у КЗпП України.

Фактично, є дві головні проблеми:

1. Для ІТ-індустрії України — високе податкове навантаження на фізичних осіб, що зумовлює встановлення відносин «компанія — ФОП» замість «компанія — працівник».

2. Для іноземного інвестора — відсутність розуміння суті таких відносин і корпоративної структури.

Таким чином, камінь спотикання — високе податкове навантаження на фізичних осіб-працівників. Зниження ставки ПДФО та ЄСВ для ІТ-сфери було б цілком достатнім аргументом, щоби більшість компаній могли офіційно працевлаштувати своїх фахівців.

Надалі питання вибору між ЦПД і трудовим договором уже залежало б суто від реальних умов співпраці — відповідно, на короткостроковій (проєктній) чи постійній основі. Гіг-контракт, зі свого боку, не стане панацеєю, яка дозволить відійти від схеми «компанія — ФОП» та впорядкувати корпоративну структуру.

Договір про неконкуренцію (NCA)

Договір про утримання від вчинення конкурентних дій може виглядати знайомою юридичною конструкцією в ІТ, запозиченою з англо-американського права. Варто зауважити, що деякі штати США прямо забороняють, а деякі — поступово відходять від укладення подібних договорів.

Чи відповідає така угода положенням Конституції України?

Конкурентними діями, по суті, законодавець називає використання особою її власного досвіду та навичок. Відповідно до статей 42–43 Конституції України, держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, а також має забезпечувати захист конкуренції в підприємницькій діяльності.

Законодавець натомість пропонує юридичну конструкцію для відплатної відмови від права на працю та відплатного утримання від конкуренції. Фактично, укладаючи відплатний NCA, працівник або гіг-фахівець «продають» своє право на працю, а ФОП — своє право на підприємницьку діяльність, що явно суперечить Конституції України, а також «гальмує» розвиток здорової конкуренції.

Що на це скажуть суди?

Рішення Голосіївського районного суду від 21 вересня 2020 року в справі № 752/10754/20 було прийняте на користь працівника, який уклав із роботодавцем цивільно-правовий договір про надання послуг щодо відданості, нерозкриття інтелектуальної власності, неконкуренції та непереманювання в частині відшкодування коштів. Суд вирішив стягнути з роботодавця оплату за надані працівником послуги із «відданості…» у розмірі 1 000 грн за 1 рік. Апеляційний суд згодом закрив провадження у зв’язку з укладенням сторонами мирової угоди.

Варто зауважити, що спір полягав у невиплаченій працівникові заробітній платі за трудовим договором та невиплаченій вартості послуг, а не у визнанні NCA недійсним.

Перед тим, як щось робити, потрібно зрозуміти, для чого ми це робимо. У випадку з укладанням NCA, ІТ-компанії прагнуть захистити свою комерційну таємницю в разі припинення відносин із фахівцем, а не заплатити йому за «відпочинок». Договір, який обмежує конституційні права людини, може бути легко визнаний недійсним у суді.

Більш ефективним для підприємства буде комплексний юридичний захист інформації з обмеженим доступом та об’єктів права інтелектуальної власності. ІТ-фахівець, під важелем впливу відповідальності за їхнє неправомірне використання, буде зобов’язаний самостійно відмежовувати власну конкурентну діяльність від використання інформації, отриманої чи створеної ним на його попередньому місці роботи.

Договір про непереманювання (NSA)

Предметом договору про непереманювання є відплатне утримання від спонукання однієї сторони до припинення відносин з іншою.

Що таке «спонукання» та в чому полягають «дії, які призвели до припинення відносин» — законодавець не зазначає. Фактично, такими інструментами з «переманювання» можуть бути, зокрема, вища заробітна плата для працівника або нижча вартість послуг для клієнта, що цілком нормально для ринкової економіки. Цікаво, якою буде позиція АМКУ з цього приводу, адже, з одного боку, держава має забезпечувати захист конкуренції в підприємницькій діяльності, а з іншого, сама пропонує її обмежувати за допомогою NSA.

На нашу думку, договір про непереманювання може бути юридично чинним в окремих випадках, де його застосування не порушує правові засади, наприклад:

– як додаток до договору послуг із підбору ІТ-фахівців;

– як додаток до агентського договору із залучення клієнтів.

У подібних договорах сторони можуть визначати мінімальний строк відносин із фахівцем або клієнтом як умову для виплати винагороди за їх залучення. Саме така юридична конструкція дає змогу підприємцю захистити свої інтереси від зловживань із боку зовнішніх hr-агентств або бізнес-партнерів. В інших випадках, укладення договору про непереманювання може бути абсолютно неефективним і таким, що суперечить правовим засадам.

Договір про нерозголошення (NDA)

Ця юридична конструкція загалом відповідає чинному законодавству України. Щобільше, є позитивна судова практика на користь власників конфіденційної інформації. Водночас для ефективного захисту своїх прав за такою угодою дуже важливо зафіксувати факт передачі інформації та повідомлення про її конфіденційний характер.

Для NCA, NSA та NDA окремо наведено визначення поняття «компенсація», яке запроваджується законопроєктом № 4303 — «це сума грошових коштів, що підлягає виплаті у випадках, передбачених цим Законом або договором, стороною якого є резидент Дія Сіті. До компенсації не застосовуються положення Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України про неустойку, збитки та санкції». Однак, таке визначення може викликати труднощі у випадку звернення за судовим захистом, тому що з’являється якийсь новий вид відповідальності, який не регулюється ані ЦК, ані ГК України.

У разі порушення умов NDA, резидент вправі вимагати стягнення компенсації. Водночас суд у «виключних випадках» має право «зменшити її розмір, якщо він перевищує завдані збитки». Відповідно, за умови неможливості документального доведення розміру завданих збитків та невстановлення для винної сторони штрафу, ІТ-компанія не зможе стягнути з порушника грошові кошти як компенсацію.

Тому ми рекомендуємо комплексно підходити до захисту конфіденційної інформації на підприємстві. По-перше, розробляти внутрішні положення та документально оформлювати факти розкриття комерційно цінних відомостей працівникам чи підрядникам. По-друге, укладати NDA із зазначенням у ньому чіткого розміру штрафу, а не «компенсації», за порушення умов конфіденційності.

Законопроєкт № 4303 містить спеціальні правові норми, які не узгоджуються в повному обсязі із загальними. Вітчизняна судова практика з цих питань наразі відсутня.

На нашу думку, використання запропонованих законодавцем юридичних конструкцій у реальних договорах має бути дуже обережним, з урахуванням детального аналізу протиріч, що виникають між різними галузями права (цивільне/трудове). Можна вигадати який завгодно договір та підписати його для «психологічного ефекту», але чи буде він юридично реалізованим?

Как стать резидентом «Сколково» и получить поддержку для бизнеса, даже если он не кажется инновационным

Технологические компании стремятся стать резидентами «Сколково», потому что это «легализованный офшор» на территории РФ с почти нулевыми налогами и один из важнейших институтов России, который помогает инновационным проектам развиваться. Он улучшает экономику любой компании на 20–30%, дает гранты, налоговые послабления и мощный потенциал, чтобы у нашей страны было больше оригинальных продуктов на международном рынке.

Хорошая новость: почти любая технологическая компания может попасть в Сколково при желании и неплохом воображении. До конца 2030 года в инновационном центре поставили задачу увеличить число резидентов в 2,5 раза: сейчас их около 3 000, а по KPI должно стать 7 500. Из-за повышенного спроса шансы стать резидентом возрастают. Главное — найти технологичный или коммерческий потенциал в своей компании. Как это сделать, расскажем в статье.

Меня зовут Иван Скориков, я партнер компании DV Consulting. Мы помогаем стартапам и бизнесу разного калибра привлекать государственную поддержку: гранты, субсидии, налоговые льготы и многое другое. В этой статье я поделюсь опытом нашего направления skolkovo-resident.ru и расскажу о «внутряках» и инсайдах о Фонде «Сколково», которые помогают стать резидентом почти любой компании. И покажу, почему «написать заявку и пройти экспертизу» — не залог успеха в использовании всех выгод, которые дает Сколково.

По нашим подсчетам, около 80% потенциальных резидентов Сколково видят всего две выгоды от Сколково — налоговые льготы и гранты. На наш взгляд, выгод гораздо больше, ниже опишем основные.

Резиденты Сколково получают беспрецедентные льготы, которые действуют 10 лет (либо до момента, когда выручка превысит 1 млрд и одновременно с этим прибыль накопленным итогом превысит 300 млн) и могут улучшить экономику компании на 20–30%. Пройдемся по самым важным из них:

  • 0% налог на прибыль
  • 0% налог на имущество
  • Сниженная ставка по взносам в ФСС и ПФР (14% вместо 30%)
  • Освобождение от НДС*

* — На сайте Сколково указана ставка 0%, но по факту это не совсем так. Резиденты получают не нулевую ставку, а освобождение от налога — поэтому при использовании данной льготы (ее можно использовать, а можно и отказаться) предъявлять расходы на НДС к вычету не получится. То есть пользователи льготы, находясь на ОСНО, могут выставлять как счета «без НДС», так и «с НДС» со всеми вытекающими выгодами.

Льгота особенно актуальна для компаний, у которых мало расходов с включенным НДС. С точки зрения бухгалтерии и налогового учета работа резидента Сколково, использующего льготу по НДС, похожа на работу компании на УСН, которая не платит налог по УСН и при этом может выборочно выставлять счета «с НДС». И, в отличие от компании на УСН, резиденты могут иметь выручку гораздо больше 150 млн и не становиться при этом плательщиком НДС.

Сколково помогает не только экономить на налогах, но и возместить убытки благодаря субсидиям федерального бюджета. Вот какие компенсации мы выделяем:

Частные инвесторы, которые инвестируют в компанию — резидента Сколково, могут вернуть до 50% инвестиций через уплаченный НДФЛ. Механизм похож на механизм налоговых вычетов. Если инвестор проинвестировал в компанию-резидента 10 млн рублей и в прошлом году заплатил не менее 5 млн НДФЛ, Сколково вернет ему 5 млн из этих 10 млн.

Более подробное описание льготы можно посмотреть на сайте Сколково.

В отличие от других программ, эти гранты обычно выдают не авансом, а в качестве компенсации. Авансом такие гранты выдают только при условии, что тратить деньги вы будете у аккредитованного партнера Сколково.

В Сколково есть несколько грантовых программ, мы собрали их в таблицу, чтобы наглядно показать разницу и специфику каждой.

В последнее время четко выражен следующий тренд: количество одобренных грантов сильно выросло, при этом средний размер гранта снизился. Для сравнения: в 2012 году Фонд «Сколково» выдал 1,5 млрд рублей 12 компаниям, а в 2019 году — 2 млрд рублей 1 300 компаниям.

Салатовым цветом выделено количество микрогрантов в общем составе выделенных средств. На графике видно, что их количество растет

Еще один важный тренд последних лет: из-за высокого количества одобряемых заявок средства, выделенные на гранты, заканчиваются за первые 6 месяцев. После этого программы замораживаются до следующего года. В 2019 и 2020 годах бюджет исчерпывался к июню/июлю и выдачу грантов замораживали до января.

Шильдик Sk — знак качества, который помогает создать хорошую репутацию. Он подтверждает, что у компании действительно есть инновационный продукт, и повышает его ценность в глазах заказчика.

Особенную ценность шильдик Sk несет в двух случаях:

Молодым и неизвестным компаниям трудно пробиться к инвесторам, партнерам и заказчикам. Если они являются резидентами Сколково, у них больше шансов привлечь к себе внимание.

У госкомпаний часто есть KPI на закупку инновационного продукта. Если она закупает продукт у резидента Сколково, она автоматически выполняет это требование. К тому же в тендерной документации на закупку НИОКР у крупных компаний (например, у Роснефти, Лукойла) все чаще появляется вопрос: «Являетесь ли вы резидентом Сколково?» Поэтому у резидентов есть преимущество при торгах.

Сколково — это большая тусовка молодых компаний, которые двигают российскую экономику вперед. Здесь легко можно найти партнеров по бизнесу, если услуги резидентов будут друг другу интересны. Также в Сколково можно посещать отраслевые выставки и конференции, на которые приезжают первые лица государства. Можно найти клиентов, партнеров, инвесторов или бизнес-ангелов для своего проекта.

Сколково предоставляет и доступ к своей инфраструктуре, в которой 64 сервиса. Например, можно найти ментора по специальной программе и лично с ним пообщаться, выйти на рынок СНГ и других стран или получить дополнительные инвестиции от венчурного фонда Skolkovo Ventures.

Миф 1: надо зарегистрироваться в инновационном центре «Сколково» или арендовать там площади

До 2019 года это действительно было так. Затем государство отменило территориальные ограничения и внесло изменения в закон «Об инновационном центре Сколково». Теперь компании могут становиться резидентами из любой точки РФ без смены юридического адреса.

Миф 2: придется платить Сколково взносы, абонентскую плату или часть прибыли

После получения резидентства у вас не будет никаких финансовых взаимоотношений со Сколково. Фонд представляет интересы государства — ему важно, чтобы новые продукты продавались на российском и международном рынке, вливали в экономику новые деньги, в том числе валюту, и увеличивали ВВП. Поэтому у Сколково нет необходимости брать деньги с самой компании.

Миф 3: Сколково заберет права на интеллектуальную собственность

Сколково никак не отчуждает результаты вашей интеллектуальной деятельности — это прописано в его уставе. Более того, Фонд приветствует, если вы регистрируете патенты и результаты труда, и помогает это сделать.

Сначала давайте обратимся к списку резидентов. Полный список 3 000+ резидентов находится на сайте Сколково. По нему видно, что далеко не все компании находятся на передовом рубеже науки/инноваций, например изобретают лекарства от рака. В Сколково есть ряд компаний, деятельность которых нельзя отнести к инновационной деятельности или хотя бы к технологичным компаниям. Но они успешно ведут свой бизнес, являются резидентами Сколково уже не первый год и получают все льготы, которые им предоставляются по закону. Есть даже совсем экстремальные примеры, когда компания-резидент предоставляет откровенно аутсорсинговые услуги.

Почему же так происходит и какие есть требования к резидентам? С формальной точки зрения резидентами Сколково могут быть компании, которые удовлетворяют двум требованиям:

Ее суть — доказать Фонду, что проект обладает конкурентными преимуществами перед аналогами, хорошей перспективой коммерциализации, а также в целом реализуем заявленной командой. При проведении экспертизы не оценивают напрямую «инновационность» или «технологичность», но об этом поговорим позднее.

Когда компания прошла экспертизу и получила статус резидента, ей дается один месяц, в редких случаях два, чтобы привести всю договорную базу в порядок и оставить на юрлице только ту деятельность, которая соответствует правилам. Например, если резидент закупал и перепродавал инструменты, ему нужно перевести эту деятельность на другое юрлицо или обосновать, почему в его случае такая деятельность не нарушает правила.

Узнать, насколько хорошо компания адаптировалась к правилам, можно будет только во время ежегодной проверки отчетов. Если она пройдет успешно, резидент не получит никаких вопросов от Сколково. Если Фонд выявит нарушения, он может вынести предупреждение или лишить статуса резидента.

В Сколково работают не бюрократы, а понимающие и адекватные сотрудники с гибким мышлением. Им всегда можно объяснить, почему вы считаете, что правило не было нарушено, обсудить замечания. Если удастся их убедить, статуса не лишат. Также бывают незначительные нарушения в первый год, которые легко исправить, и они не ставят вопрос резидентства под угрозу.

Если резюмировать, то задача стать резидентом сводится к двум моментам, которые надо детально проработать: пройти экспертизу и правильно «упаковать» деятельность компании для соответствия правилам. 99% компаний делают упор на прохождение экспертизы, а упаковкой пренебрегают. Мы же считаем, что именно упаковка гарантирует, что вы не просто попадете в Сколково, но и сохраните статус на все 10 лет.

Давайте разберемся подробнее, почему упаковка так важна.

По нашим подсчетам, у 85–90% компаний, которые хотят стать участниками проекта Сколково, немного искаженное мнение о резидентстве. Они считают, что главная задача — попасть в Сколково, а затем они будут спокойно получать всевозможные выгоды 10 лет, то есть максимальный срок резидентства. Это не так.

После того как компания получает статус резидента, она обязана привести свою деятельность в соответствие с правилами Сколково. Иначе ее могут лишить статуса в первый же год проверки. Поэтому правила нужно учитывать еще на этапе создания заявки, чтобы потом не было проблем.

Согласно правилам, участники должны вести исключительно:

  • исследовательскую деятельность — то есть разрабатывать продукт или технологию для дальнейшей продажи;
  • коммерциализацию этой исследовательской деятельности — то есть продавать свой продукт или технологию;
  • некоторые прочие виды деятельности, необходимые для ведения исследований и коммерциализации результатов. Например, обучение работе с продуктом, который продал резидент.

Резиденты не имеют права вести иную деятельность, а также должны соблюдать ряд ограничений. Например, они не могут получать выручку от агентских комиссий, продавать с наценкой услуги/товары, которые не связаны с исследованиями и их коммерциализацией, сдавать в аренду имущество и помещения.

О том, что придется соответствовать правилам Сколково и получать выручку только от коммерциализации своего продукта или технологии, нужно помнить еще на этапе написания заявки. Важно продумать все нюансы и подготовить почву, которая в дальнейшем позволит правильно отвечать на запросы Сколково и не бояться, что деятельность могут признать не соответствующей правилам и компанию лишат статуса или попросят вывести ее в отдельное юрлицо.

Иногда участники сами отказываются от статуса после консультации со своим проектным менеджером. Или изначально не идут в Сколково, узнав об этих правилах: боятся, что не подойдут и придется перестраивать деятельность всей компании, теряя большую часть выгоды и смысла от льгот.

Но, по нашему опыту, «упаковаться» и соответствовать правилам, продолжая вести привычную деятельность (формально, не юридически), может почти любая компания, которая успешно прошла экспертизу.

Расскажу о четырех важных моментах, которые позволят лучше понять, как устроены правила на самом деле. Они могут приободрить даже те компании, которые не считают себя достаточно технологичными для Сколково.

Понятие «коммерциализация исследовательской деятельности» очень размытое. В большинстве случаев почти любую деятельность технологической компании можно подвести под это понятие — главное, чтобы были правильное позиционирование и юридическая упаковка. Для этого нужно нанять опытного юриста, который разбирается в правилах Сколково, или привлечь консалтинговое агентство, в котором есть команда юристов, налоговых консультантов и которое имеет большой опыт в решении деликатных вопросов со Сколково. Оно поможет юридически упаковаться «под правила», корректно составить ежегодную отчетность, чтобы Фонд убедился, что никаких нарушений формально нет и компания может оставаться в статусе резидента.

При правильной упаковке можно обойти некоторые запреты. Например, Сколково запрещает получать деньги от агентских комиссий, но есть множество юридических способов превратить агентскую комиссию в «плату за услуги платформы». Это подходит добросовестным резидентам, которые делают действительно крутой продукт, но ограничения сильно бьют по их компании.

Фокус Сколково в последнее время смещается от инноваций к стартапам. Изначально Фонд поддерживал тех резидентов, у которых в проекте ярко проявлялся научный, инновационный потенциал. И плохо реагировал на компании, где инновацией является бизнес-модель, а не технология/продукт. Сейчас, на наш взгляд, фокус Сколково сместился в сторону помощи стартапам, хотя в правилах это пока не отражено. Если компания придумала прорывное решение, новую бизнес-модель и может стать лидером в своей отрасли — у нее есть все шансы стать резидентом. И неважно, что это решение не сильно наукоемкое/инновационное.

Фонд делает акцент на коммерческих показателях, а не на исследованиях. В планах Сколково — до конца 2030 года привлечь в 2,5 раза больше резидентов и увеличить суммарную ежегодную выручку со 160 до 500 млрд рублей. Это значит, что в дальнейшем Фонд может уделять больше внимания в заявках коммерческим показателям, а не наличию фундаментальных исследований, ведь им нужно достигнуть KPI.

Учитывая эти моменты, компании в большинстве случаев могут подогнать всю деятельность под правила Сколково. Хотя иногда проще создать отдельный R&D-центр и перевести в эту новую компанию деятельность, связанную с разработкой и исследованиями, а заодно и значительную часть штата.

Для того чтобы стать резидентом Сколково, необходимо пройти экспертизу. Экспертиза состоит в том, что пять независимых экспертов Сколково оценивают написанную компанией заявку. Заявка — это примерно 60–90-страничный документ с описанием проекта/технологии/компании. Сама заявка жестко регламентирована по разделам и содержанию, но в нее можно добавлять сколько угодно примечаний, которые, как правило, составляют 50–80% от объема.

Эксперты оценивают заявку по пяти вопросам, на которые нужно ответить «да» или «нет». Чтобы успешно пройти экспертизу, по всем вопросам должно быть хотя бы три «да» из пяти. Самые главные из них — о конкурентных преимуществах перед аналогами и о коммерциализации на рынке.

Если вы не знаете пять вопросов для оценки заявки, загляните под спойлер.

  • Обладает ли создаваемый продукт и/или технология потенциальными конкурентными преимуществами перед мировыми аналогами?
  • Обладает ли создаваемый продукт и/или технология существенным потенциалом коммерциализации как минимум на российском, а в перспективе — на мировом рынке?
  • Является ли проект теоретически реализуемым и не противоречащим основополагающим научным принципам?
  • Обладают ли ключевые исследователи, разработчики и менеджеры проекта необходимыми для успешной реализации проекта и относящимися к тематике проекта знаниями, научным или индустриальным опытом и предпринимательским потенциалом?
  • Достаточно ли представленных материалов для оценки проекта?

На деле 99% компаний срезаются на первом и втором вопросе. Хотя в них нет акцента на научности и инновационности, мы по опыту знаем: эксперты подсознательно ищут в проектах именно что-то новое, потому что Сколково для них — это инновации и наука.

Важно понимать, каков состав экспертов и как они оценивают заявку, чтобы иметь полное представление о процедуре.

Эксперты на оценку заявки подбираются рандомно. Их набирают из пула примерно в 800 человек. Даже сотрудники Сколково не знают, кто будет на экспертизе, — у них есть только их номера id.

У экспертов могут быть поверхностные знания по узкой теме вашего проекта. Если учесть, что в каждом из четырех кластеров есть около 100 узких направлений, выходит, что на каждое из них приходится в среднем два эксперта. Понятно, что есть смежные темы и в целом эксперты Сколково неплохо разбираются во всех направлениях. Но не исключена ситуация, когда заявку могут оценивать люди, которые не имеют должных знаний в узкой специализации, по которой написана заявка.

Например, если вы делаете PropTech-проект в сфере разработки софта для BIM-проектирования, ни у одного из ваших оценщиков может не оказаться релевантного опыта и знаний, кроме сведений из статей и научных журналов. При этом все они неплохо понимают в ИТ: кто-то специализируется на Big Data, кто-то на AI и пр.

Всем экспертам важно в вашей заявке разное. Разброс в знаниях и экспертизе очень большой: экспертом может быть профессор университета, бизнес-аналитик венчурного фонда, топ-менеджер крупной компании или серийный предприниматель. Их восприятие мира и взгляд на одинаковые вещи могут быть разными, как и погружение в заявку. Одни эксперты досконально изучают заявку и тратят целый день на проверку достоверности данных, а другие делают вывод после 20-минутного прочтения по диагонали.

Вывод: важно не только круто расписать и упаковать свой проект, но и понравиться как можно большему количеству экспертов. Задача пройти в Сколково значительно усложняется субъективностью оценок и взглядов, а также наличием ограничений в виде правил ведения исследовательской деятельности. Поэтому, если хотите, чтобы ожидания по экономии на льготах совпадали с реальностью, нужно детально прорабатывать модели коммерциализации и соответствие правилам, а не только написать красивую заявку и пройти экспертизу.

Важно написать такую заявку, которая заставит экспертов поверить в проект и положительно ответить на все вопросы. Обычно харизматичные фаундеры неплохо справляются с такой задачей, иногда даже лучше любых консультантов. Но детальная проработка может занять до 3–4 месяцев самостоятельной работы плюс еще столько же времени уйдет на несколько экспертиз (меньше 30% заявок одобряются с первого раза). Сейчас ввели правило, по которому одна заявка может подаваться не больше трех раз, но если значительно перерабатывать ее от экспертизы к экспертизе, то можно подавать и 10+ раз.

Если нет сил/времени/желания, всегда можно обратиться к консультантам. На рынке есть компании, которые помогают с написанием заявки и прохождением экспертизы. Мы считаем, что к ним стоит обращаться, если вы получите от льгот в Сколково за 2–4 месяца как минимум столько же, сколько стоят услуги консультантов. Если меньше — выгоднее подаваться в Сколково самостоятельно.

Гораздо сложнее податься самостоятельно, если ваш проект на первый взгляд не до конца подходит под требования Сколково и вы не знаете, как правильно его упаковать. Если вы не имели опыта взаимодействия со Сколково и у вас нет десятка бизнес-консультантов, юристов, налоговых и других экспертов, то вы потратите много нервов и при этом вряд ли максимизируете свои выгоды.

Компаний, которые помогают с правильной упаковкой, гораздо меньше. Обычно консультанты готовят документы, консультируют во время экспертизы, но не делают ничего сверх этого, не учитывают юридические и налоговые нюансы/лазейки. Всего 2–3 компании могут помочь упаковаться не самому инновационному с точки зрения Сколково проекту. Например, в нашей компании упаковкой и аккаунтингом занимается больше 10 человек: они упаковывают сотни компаний, помогают адаптироваться к правилам, осуществляют поддержку при проверках Сколково. Но, по словам руководителя отдела сопровождения клиентов, полное понимание правил и реальное осознание, как надо делать в каждом конкретном случае, к ней пришло только спустя несколько лет тесного взаимодействия, тысяч часов общения со Сколково и решения 50–60 сложных кейсов по упаковке.

В качестве иллюстрации приведу несколько примеров реальных кейсов, когда к нам приходили компании уже после получения статуса, потому что их модель работы не соответствовала правилам Сколково, а создание отдельного юрлица для R&D убивало экономический смысл от льгот.

Кейс: как наш клиент сохранил статус Сколково, несмотря на заработок с комиссии

К нам обратилась компания «Разработчик» (названия изменены — прим. авт.). Она помогает получить банковские гарантии участникам госзакупок. У их продукта действительно есть конкурентные преимущества на рынке, но видимых инновационных решений нет. В Сколково они попали с нашей помощью — грамотная упаковка и позиционирование сделали свое дело.

Планировалось, что коммерциализировать продукт компания будет через лицензионный договор. Но когда пришло время сдавать отчетность, выяснилось, что все это время применялась агентская схема с комиссией, потому что она в большей степени была актуальна для пользователей-партнеров.

Для Сколково такой вид коммерциализации — как красная тряпка для быка. Мы помогли компании успешно сдать отчет, но затем Фонд устроил камеральную налоговую проверку. Снова потребовалась наша помощь — иначе компанию могли лишить статуса.

В результате мы дали развернутые ответы на все запросы Правового департамента, обосновали необходимость применения агентской схемы и ее связь с инновационным проектом. Во многом решающим стало обоснование применения данной схемы в соответствии с правилами проекта и имеющимися кейсами резидентов.

Кейс: как наш клиент сэкономил на налогах и избежал перехода на работу с НДС

Компания «Агентство» оказывает маркетинговые услуги. Из-за роста оборота ей вскоре грозила утрата права применять УСН, а значит, и работать без НДС. Учитывая, что его основные клиенты — индивидуальные предприниматели и юрлица на УСН, «Агентству» было очень невыгодно оплачивать услуги компании с НДС.

«Агентство» обратилось к нам, чтобы оптимизировать свою деятельность, разработать новый IT-продукт и стать резидентом Сколково — и таким образом получить нужные льготы. У компании уже были идеи и наброски по своему ПО как неотъемлемой части их маркетинговых услуг. Более того, за период заключения договора с нами и подготовки заявки они были уже на последних стадиях разработки MVP.

Мы пришли к следующим договоренностям, которые помогли клиенту успешно получить статус и применять льготы:

— Когда компания станет резидентом, у нее уже должна быть какая-то версия продукта, чтобы можно было использовать ее в своей деятельности. Это условие коммерциализации в соответствии с правилами проекта.

— В договорах клиента будет обозначено, что все услуги, которые они оказывают, реализуются с применением этого ПО.

Таким образом, «Агенство» получило статус резидента Сколково с нашей помощью и продолжает работать без НДС.

  • Резидентство в Сколково — реальная возможность улучшить экономику компании на 20–30%, получить гранты, компенсации, налоговые послабления и доступ к инфраструктуре фонда.
  • Попасть в Сколково может почти любая технологическая компания, если грамотно позиционировать себя и правильно упаковаться.
  • Чтобы стать резидентом, не надо регистрировать компанию на территории Сколково, отчуждать интеллектуальную собственность или платить взносы Фонду. Организация заинтересована только в том, чтобы с помощью участников развивать российскую экономику и выводить больше технологических продуктов на международный рынок.
  • Необходимо пройти экспертизу и упаковать компанию по правилам Сколково. Второе особенно важно — иначе статус резидента могут отобрать вместе со всеми льготами.
  • Чтобы удержаться в Сколково, нужно учитывать специфику Фонда: помнить, что его фокус сместился с инноваций к стартапам и достойные коммерческие показатели иногда могут вытянуть посредственную исследовательскую базу.
  • На этапе экспертизы нужно понравиться наибольшему количеству экспертов, среди которых есть как профессоры университетов, так и бизнес-аналитики.
  • Если нет сил, времени или желания писать заявку и упаковывать проект самостоятельно, всегда можно обратиться в консалтинговую компанию. Особенно это важно, если проект не кажется достаточно инновационным даже его создателям — специалисты помогут создать правильное позиционирование и подсветить важные места.