Ефект Шредінгера: як Мін’юст бореться з «мертвими» партіями

В Україні зареєстровано понад 300 партій, проте більшість із них існують лише на папері. Законодавство передбачає механізм припинення діяльності таких політичних сил: з 2016 року Міністерство юстиції подало до суду 53 позови із проханням анулювати їхні реєстраційні свідоцтва.

Суд підтримав вимоги міністерства в 11 справах. В усіх інших випадках провадження або досі відкрите в судах різних інстанцій, або рішення було прийняте на користь партій.

Рух «Чесно» проаналізував, скільки партій ігнорували загальнонаціональні вибори протягом останніх років та як Мінʼюст із цим бореться.

Мін’юст vs партії

Основною метою діяльності партій є реалізація політичних інтересів населення, тож одним із показників їхньої роботи вважається участь у всеукраїнських виборах – як парламентських, так і президентських. Звісно, під час дії воєнного стану вибори проводити не можна. Проте існують партії, які не брали участі у виборах жодного разу із дня реєстрації, або ж востаннє це було 15 і більше років тому. Так виникає «ефект Шредінгера» в українській політиці – партії нібито діють, але водночас і ні.

У тому числі через це в Україні існує «ринок» політичних проєктів. Партії реєструються та не ведуть жодної діяльності, а потім у потрібний момент змінюють назву та очільників, що часто є показником «продажу». Важливо зазначити, що офіційно купити собі політичну силу неможливо, тобто такі операції здійснюються в обхід законодавства.

Закон про політичні партії в Україні передбачає, що однією з умов для анулювання є невисування кандидатів та ігнорування парламентських або президентських виборів протягом останніх 10 років. Якщо суд встановив, що партія дійсно не активна, то вона має припинити свою політичну діяльність, розпустити керівні органи, осередки та всі інші статутні утворення.

Також анулювати свідоцтво можуть, якщо партія подала недостовірні відомості у реєстраційних документах або за пів року з початку офіційної діяльності не сформувала осередки щонайменше у 14 регіонах України.

Основним органом центральної виконавчої влади, що реєструє та в певному розумінні контролює партії, є Міністерство юстиції. Саме воно може звернутися до суду, якщо є потреба анулювати реєстраційне свідоцтво партії.

З 2016 року Мінʼюст подав 53 позови про анулювання реєстраційних свідоцтв, що було зазначено у відповіді на запит Руху «Чесно». За відповідними рішеннями суду 11 партій припинили свою діяльність.

Лише чотири такі справи завершилися ще в суді першої інстанції – щодо маловідомих «Справедливої країни», «Народної довіри», «Кияни передусім» та Партії українського народу.

При цьому кінцеві рішення на користь партій були винесені лише у восьми провадженнях.

Проте значно цікавіші інші випадки. Так, 49 із 53 позовів були передані до суду ще 7 лютого 2020 року, тобто понад чотири роки тому. А останній позов датується груднем 2021 року. За цей час 20 справ досі залишаються на етапі відкритого провадження в суді першої інстанції.

Така ситуація склалася через Окружний адміністративний суд м. Києва (який, за законодавством, мав розглядати подібні справи) та його ліквідацію 15 грудня 2022 року. Відповідно, усі ці провадження або вже перейшли, або ще чекають передачі до Київського окружного адміністративного суду. Судячи з дати останніх ухвал, щонайменше вісім справ про анулювання реєстрації партій досі не були передані.

З іншими партіями Мін’юсту довелося судитися роками, а деякі справи декілька разів встигли побувати у Верховному суді.

Найгучніші історії

Декілька місяців тому Верховний суд повернув розгляд позову до партії «Організація українських націоналістів» до апеляційного. У постанові містяться декілька важливих моментів, які впливатимуть і на розгляд наступних подібних справ.

Так, наприклад, партія стверджувала, що висунула свого кандидата на проміжних парламентських виборах у 2021 році (вже після відкриття провадження), проте ЦВК відмовила йому в реєстрації. Суд же постановив, що цього достатньо для того, аби партія «задекларувала» свій інтерес до виборів. Крім того, необхідно враховувати причину відмови ЦВК та чи дійсно партія мала можливість зареєструвати кандидата.

На рішення суду має впливати й те, чи взагалі відбувалися вибори протягом цих 10 років. Адже якщо їх не було, то партії просто не могли брати у них участь. Тут варто враховувати, що ми не можемо передбачити, скільки ще триватимуть обмеження воєнного стану і коли відбудуться наступні вибори.

Законодавство також не визначає, як саме має обчислюватися цей десятирічний термін. В апеляційному суді це стало аргументом на користь анулювання партії. Проте Верховний суд у своєму рішенні вказав, що строк починається не з дати реєстрації партії, а від дня відповідного звернення Мінʼюсту до суду. Раніше ця норма трактувалася навпаки, по суті, історія діяльності партій розбивалася на рівні десятирічні проміжки.

Слід розуміти, що механізм анулювання реєстрації існує не для примусового припинення діяльності партій. У першу чергу він створений для того, аби ті політичні сили, що фактично більше не працюють, не існували і на папері. Конкретно справа щодо ОУН нині знову перебуває на розгляді Апеляційного суду, проте цікаві випадки нею не обмежуються.

У більшості випадків (21 рішення) окружний суд ставав на бік Міністерства юстиції. Схожа історія відбувалася на етапі апеляцій. А от Верховний суд, навпаки, частіше підтримував вимоги партій та вирішував або не анулювати реєстрації, або повертати справу до попередніх інстанцій.

Деякі ж справи пройшли аж декілька таких кіл. Нині Верховний суд по другому колу розглядає справи ще трьох партій – «Дітей війни», Партії захисників України та Партії захисту прав людини.

Найдовша історія була у Соціальної партії України: саме вона нібито не сформувала достатню кількість місцевих осередків. Позов проти неї подали ще у 2016 році, а останнє рішення датується 2024 роком. Верховний суд двічі повертав справу на розгляд до Апеляційного суду, і лише на третьому колі розгляду її закрили. Під час розгляду справи виявилося, що партія взагалі не має статусу юридичної особи – нині її навіть неможливо знайти в реєстрах.

Особливості воєнного стану

Міністерство юстиції у відповіді на запит «Чесно» зазначило, що нині не готує нових позовів до політичних партій. Принаймні, у них немає в роботі відповідних матеріалів.

Проте нині законодавством ніяк не регулюється вимога щодо участі партій у виборах щонайменше раз на 10 років за умови дії воєнного стану. Адже вибори зараз провести неможливо – як з організаційної точки зору, так і з урахуванням обмежень Конституції та інших норм законодавства.

Відповідно, вже наступного року партії, що востаннє брали участь у виборах 2014 року, ризикують отримати додаткові проблеми у вигляді позову від Міністерства юстиції.

Нещодавно у Верховній Раді нардепи від забороненої ОПЗЖ Антоніна Славицька (нині співголова групи «Відновлення України») та Анатолій Бурміч зареєстрували законопроєкт № 10463 про зупинення строку анулювання реєстрації партії за неучасть у виборах на період дії воєнного стану.

Хоча це може спростити роботу деяких партій та позбавити їх загрози позову про анулювання реєстрації, досі не зрозуміло, що робити з «мертвими» політичними проєктами та з «ринком» партій.

Під час воєнного стану реєстрація нових партій заборонена. Відповідно, ті, хто хотів би мати власний політичний проєкт, починають їх купувати. Так, Рух «Чесно» вже фіксував, що минулого року щонайменше 19 партій змінили назву та/або керівника. А в Україні зареєстровано біля 300 партій. Скільки з них дійсно є активними, досі залишається відкритим питанням.

Партія Путіна знову отримує конституційну більшість. Підсумки виборів у Росії

У вівторок зранку Центрвиборчком Росії оголосив про обробку 100% протоколів:

• “Єдина Росія” – 49,82%
• КПРФ – 18,93%,
• ЛДПР – 7,55%
• “Справедлива Росія” – 7,46%
• “Нові люди” -5,32%

Головною умовно опозиційною партією на цих російських виборах були комуністи, яким вдалося покращити свій попередній результат (у 2016 році вони отримали 13,34%) і зайняти друге місце після пропрезидентської партії “Єдина Росія”.

Вперше за останні 15 років у російському парламенті буде ще одна фракція – “Нові люди” змогли подолати прохідний бар’єр.

“Нові люди” з’явилися в 2020 році, політсилу очолює засновник косметичної компанії Faberlic Олексій Нечаєв. До цих виборів партія брала участь у кількох регіональних кампаніях.

Російські ЗМІ називають “Нових людей” одним з проєктів адміністрації президента Путіна.

Інша нова партія на російських виборах, “Зелена альтернатива”, не змогла набрати і відсотка голосів.

Так само і опозиційна ліберальна партія “Яблуко” не змогла подолати п’ятивідсотковий бар’єр та не провела жодного одномандатника в Держдуму.

Вибори у Криму

Україна не визнає проведення російських виборів у анексованому Криму.

СБУ відкрила провадження проти людей, які організовували вибори на півострові.

“Документуються всі причетні до цього псевдоголосування: як з-поміж офіційних представників РФ, так і серед громадян України, які, порушуючи вітчизняне законодавство, допомагали державі-агресору”, – повідомляють в українській спецслужбі.

Стаття передбачає від 12 до 15 років в’язниці.

“Також Служба безпеки України надала РНБО матеріали для запровадження санкцій стосовно організаторів і учасників виборів до російських органів влади на території тимчасово окупованого Криму. Зокрема, мова йде про 33-х кандидатів у депутати Держдуми РФ і 54-х членів територіальних виборчих комісій”, – додають в СБУ.

У п’ятницю РНБО запровадила санкції проти згаданих людей.

А в ЄС заявили, що не визнають результати виборів у анексованому Криму.

Також відомо, що російські партії активно агітували у так званих “ДНР” і “ЛНР” та організовували виїзд людей звідти у Ростов для “голосування”.

“Електронне голосування”

Автор фото, SAVOSTIANOV SERGEI/TASS

Цього разу в Росії частково запровадили процедуру дистанційного електронного голосування.

Зокрема так можна було проголосувати у Москві.

Хоча очікувалося, що електронне голосування покаже результати швидко (на голосуванні за поправки до конституції РФ в 2020 році воно завершило підрахунок голосів через дві години після закінчення голосування), зараз оголошення підсумків надовго затрималося і їх оприлюднили лише наступного дня.

До цього були відомі результати голосування на виборчих дільницях. У кількох округах, за цими даними, перемагали опозиційні кандидати.

Але коли нарешті опублікували повні результати з електронним голосуванням, ніхто з опозиційних кандидатів в Москві не переміг.

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!