Відмірюючи тканину, східні купці натягували її на свою руку до плеча. Інакше кажучи, вони вимірювали товар аршинами. Це було дуже зручно, адже такий вимірювальний прилад перебував завжди при собі. Проте хитрі купці шукали прикажчиків з найкоротшими руками, щоб на аршин доводилося поменше тканини.
Для чого потрібно робити вимірювання і чи можна без них обійтися? Як вимірювали наші предки. На Русі-Україні користувалися мірою довжини перестріл – відстанню, що її пролетить стріла, випущена з лука. За одиницю маси найчастіше приймали масу зерна або гривни, яка становить приблизно 409,5 г.
Одини́ця вимі́рювання (англ. unit of measurement, measurement unit) — дійсна скалярна величина, визначена та прийнята умовно, з якою можна порівняти будь-яку іншу величину того самого роду, щоб виразити відношення двох величин у вигляді числа. Значення цієї величини приймають рівним одиниці.
Метр (від грец. μέτρον — міра, розмір) — одиниця вимірювання довжини в Міжнародній системі одиниць (SI) та в деяких інших метричних системах одиниць. Скорочено метр позначається малою літерою м, міжнародне позначення m.
Лікоть у світі 38,5 см, самоський лікоть — 28 пальців 518 мм. Єгипетський «малий лікоть» дорівнював 44,4 см, «царський лікоть» — 52,5. Використовували лікоть і в африканських і азійських країнах: лікоть у Марокко — 51,7 см і 53,3, у Тунісі — 47,3, у Калькутті — 44,7, у Шрі-Ланці — до 47 см.
Уявлення про міри склалися в давнину, коли з’явилась необхідність у вимірюванні відстаней, наділів землі, пасовищ, житла, сипких та рідких тіл.