наскільки? якою мірою? Обставина може виражатися відмінковими формами іменника з прийменниками або без них, дієприслівником, інфінітивом і фразеологічними зворотами прислівникового значення.
Обставини виражаються: дієприслівником, дієприслівниковим зворотом: Він зрадів, побачивши сина. неозначеною формою дієслова: Він прийшов послухати. словосполученням: Люди стоять у три ряди.
Теорія:
| Вид | Що означає | Приклади |
|---|---|---|
| Причини | Причину, підставу дії | Сказав спересердя. |
| Мети | Мету дії | Покликали обідати. |
| Умови | Умову, за якої відбувається дія | Концерт відбудеться за наявності глядачів. |
| Допусту | Умову, всупереч якій відбувається дія | Писав попри заборону. |
Обставина – це другорядний член речення, який указує на місце, час, причину, мету, умову дії, а також на її спосіб або інтенсивність. У ролі обставини вживаємо здебільшого прислівники, діє-прислівники та іменники в непрямих відмінках. НАПРИКЛАД: Сиджу на березі ріки, дивлюсь вогким навколо зором (В. Сосюра).
Відокремлені обставини виділяються на письмі комами з обох боків.
Обставина — це другорядний член речення, який указує на час, місце, причину, умову, мету дії, спосіб її виконання.
ВИДИ ОБСТАВИН (ЗА ЗНАЧЕННЯМ). СПОСОБИ ЇХ ВИРАЖЕННЯ. Мета: • навчальна: поглибити знання учнів про обставину як другорядний член речення, сформувати вміння визначати види …