Зміст:
ПАР: 100 цікавих фактів про найпівденнішу країну Африки
Південно-Африканська республіка, або ПАР є найрозвиненішою країною на Африканському континенті, і до того ж однією з найрізноманітніших з етнічної точки зору.
ПАР – найпівденніша держава на африканському континенті. Її узбережжя омивають 2 океани, на території знаходяться численні поклади золота, а кількість кліматичних зон становить 2 десятки, інформує UkrMedia.
Якщо ви вирішили відправитися в ПАР, цікаві факти про країну, її звичаї та визначні місця стануть важливою підмогою в організації маршруту.
Цікаві факти про Південно-Африканську Республіку
1. Саме територія ПАР славиться падінням метеорита.
2. ПАР є світовим лідером з видобутку платини, алмазів, золота і мінералів, які рідко зустрічаються.
3. Перша пересадка серця людини була проведена в ПАР.
4. Найдавніші в світі скелі знаходяться також в ПАР.
5. Південно-африканське вино високо цінувався Уолтом Діснеєм.
6. Знаменитий чай “ройбос” виробляють в ПАР.
7. Глибокий отвір землі знаходиться на території ПАР.
8. ПАР від країн світового простору відрізняється тим, що там тече якісна проточна вода.
9. У ПАР в середньому чоловіки доживають до 50 років, а жінки до 48 років.
10. У ПАР строго контролюється полювання, а сезон полювання триває протягом всього року.
11. На території ПАР є близько 18000 місцевих рослин.
12. ПАР є державою, яка повністю забезпечено сонцем.
13. ПАР є найбільшим великим виробником олії макадамії і таких же горіхів, експортуючи їх в інші держави.
14. ПАР – це єдина держава, в якій можна замовити стейк з мавпи.
15. Стільки морепродуктів і риби, як ПАР, не споживає ніхто.
16. ПАР має 3 столиці: Преторія, Кейптаун і Блумфонтейн.
17. ПАР є другою державою, яка експортує фрукти у великій кількості.
18. Біля ПАР проживає колонія пінгвінів.
19. ПАР – це перша держава з африканських країн, яка брала участь у чемпіонаті світу з футболу.
20. Найрозвиненішою африканською країною вважається саме ПАР.
21. Приблизно 900 різновидів птахів мешкає на території цієї держави.
22. Приблизно 5 млн. білих людей проживає на території ПАР.
23. Є В ПАР 11 офіційних мов і безліч діалектів.
24. Йоханесбург – це найбільше місто, розташоване на території ПАР.
25. Водійські права в цій країні мають 99.9% жителів.
26. У ПАР ідеальні дороги.
27. Ранд є офіційною валютою, яка є в обороті цієї країни.
28. Досить дорогими в ПАР є сигарети.
29. Горілка ПАР є бридкою і дуже дорогою.
30. У ПАР водії відрізняються ввічливістю.
31. Більшість жителів ПАР мають російські імена.
32. У ПАР дурну і зовсім не кмітливу людину можуть назвати “бабуном”.
33. ПАР є першою державою, яка змогла створити бензин з вугілля.
34. Бензин в цій країні коштує дешево.
35. У ПАР у інженера зарплата 3500 доларів.
36. Жителі ПАР в основному страждають від агресивних гіпопотамів.
37. Кінгкліп є дуже смачною рибою, яку можна знайти на території ПАР.
38. Регбі вважається найпопулярнішим видом спортивних змагань на території ПАР.
39. Менталітет жителів цієї держави схожий на слов’янський.
40. ПАР – це найбільш економічно розвинена країна континенту.
41. Якщо людині в ПАР загрожує небезпека, то законодавством допускається будь-яка ступінь самооборони.
42. Біля узбережжя ПАР затонути довелося приблизно 2000 кораблям.
43. У Південній Африці найдешевша електроенергія.
44. ПАР – це єдина держава, в якій на одній вулиці проживали 3 лауреата Нобелівської премії.
45. Людським останкам, які були знайдені на території даної країни, більше 160000 років.
46. У ПАР зростає найбільше дерево – баобаб, плоди якого називають “мавпячим хлібом”.
47. ПАР добровільним шляхом змогла відмовитися від ядерної зброї.
48. ПАР – це держава, де перспективно розвинений туристичний бізнес.
49. 280000 млинів є на території даної держави.
50. З 49 млн. лише 18 млн жителів ПАР працездатні люди.
51. Першу операцію з пересадки серця в ПАР проводив Кріс Барнард.
52. Більше 28 тисяч шкіл працює на території цієї держави.
53. Озеро, розташоване в ПАР – це єдине озеро, яке утворилося за рахунок зсуву.
54. У ПАР дуже багато різних спецій.
55. Сухе м’ясо в даній країні називається “більтонг”.
56. Жителі ПАР можуть їсти м’ясо і вранці, і вдень, і ввечері. Вони без цього продукту не можуть прожити ні дня.
57. Південноафриканські жителі воліють гострі страви.
58. У ПАР водії майже не порушують правила дорожнього руху.
59. Найбажанішим трофеєм мисливців ПАР вважається здобич лева.
60. Найнебезпечнішою твариною у процесі полювання на території цієї держави вважається буйвол.
61. Тау-Тони – це найглибша шахта ПАР, завдяки якій видобувається золото.
62. ПАР наділена всіма рельєфними формами, які існують на Землі.
63. Південно-африканська республіка вважається однією з держав розробників ядерної зброї.
64. Найбільший алмаз з назвою Куллінан вдалося знайти на території ПАР.
65. Водорості синьо-зеленого кольору, які існували 3500 мільйонів років тому, знайшли на території ПАР.
66. У ПАР курсує найкращий поїзд у світовому просторі, поїздка на якому може обійтися 1500 доларів.
67. Українська – це мова ПАР, яка схожа з флагмандською мовою.
68. Люди з хорошою спеціальністю і з вищою освітою в ПАР заробляють пристойні суми.
69. У 1999 році на території ПАР проводили Панафриканські Ігри.
70. ПАР вважається першою країною за кількістю квітучих дерев.
71. Країна має власну виноробну індустрію.
72. Банківські відділення і банкомати в аеропортах ПАР працюють цілодобово.
73. ПАР володіє сучасною мережею телекомунікацій.
74. В безлічі міст ПАР відсутній громадський транспорт.
75. У даній державі високий рівень злочинності.
76. У ПАР безліч людей, що заражені ВІЛ.
77. 80% рослин, що ростуть на території цієї держави, вважаються унікально південноафриканськими.
78. ПАР – це батьківщина баобабів.
79. Найбільший алмаз був знайдений в 1905 році в ПАР.
80. У національному парку ПАР можна побачити лева білого кольору.
81. У ПАР найдовший винний маршрут у всьому світовому просторі.
82. ПАР виробляє 2 третини всієї електроенергії Африки.
83. ПАР вважається притулком для дрібних сукулентів.
84. ПАР – це єдина держава, що виробляє мерседес-бенз З класу.
85. Троє з п’яти найбільш швидких світових тварин проживають на території даної країни. Це гепард, антилопа гну и лев.
86. У ПАР є найвищий міст для стрибків.
87. На керівних посадах в ПАР знаходяться білі люди.
86. ПАР – це багатонаціональна країна.
87. У ПАР на шахті вдалося знайти блакитний діамант.
88. Африканська мова є синтезом німецької і голландської.
89. Релігійної більшості у даній державі немає.
90. Лікар з ПАР зміг винайти унікальну технологію пересадки сітківки ока, завдяки якій Маргарет Тетчер змогла зберегти зір.
91. Жителі ПАР воліють пити пиво, ніж сильні алкогольні напої.
92. У ПАР придумані капкани з вогнемета, які дозволяють зберегти безпеку автомобіля від крадіжки.
93. Символізує ПАР мис Голковий і мис Доброї Надії.
94. 20% жителів ПАР залишилися без роботи.
95. 11% річних фінансів країни йде на охорону здоров’я.
96. На території ПАР росте понад 100 000 видів рослин, 5 000 з них – ендеміки.
97. Кам’яне вугілля тут залягає дуже близько до поверхні, тому для його видобутку не потрібні шахти.
98. Тут живуть очкові пінгвіни. Вони занесені в Міжнародну Червону книгу і дбайливо охороняються.
99. На території Південної Африки знаходиться один з найнебезпечніших пляжів світу. Називається він Fish Hoek beach.
100. У ПАР знаходиться один з найбільших (третій за величиною) каньйонів. Він оточує річку Блайд. Його глибина майже півтора кілометра (1400 метрів), а довжина 26 кілометрів.
Раси і расовий склад населення
Раси ― групи людей, які склалися історично і пов’язані спільним походженням, яке відбивається (передається) в загальних спадкових морфологічних і фізіологічних ознаках, що змінюються у певних межах.
Оскільки групова та індивідуальна мінливість не співпадають, людські раси є сукупностями не індивідів, а популяцій, тобто територіальних спільнот людей, між якими шлюби укладаються протягом багатьох поколінь значно частіше, ніж з особами інших спільнот.
Людські раси перебувають у стані динамічної рівноваги, тобто змінюються в просторі та в часі, й разом з тим володіють визначеною, генетично обумовленою, стійкістю.
За всіма основними морфологічними, фізіологічними і психологічними характеристиками подібність між всіма расами велика, а наявні відмінності не стосуються найбільш важливих біологічних особливостей будови і функціонування людського організму. Цілком життєздатне і плідне потомство народжується від шлюбів між представниками будь–яких рас.
Концепції існування вищих і нижчих рас та їхнє походження від різних видів вищих мавп позбавлені всякої основи. Данні антропології, приматології та палеонтології свідчать, що всі людські раси походять від одного або кількох близьких видів викопних гомінід (сімейсьво приматів).
Необмежені можливості змішування (метисації) всіх рас (міжрасові шлюби), біологічна і соціально–культурна повноцінність змішаних груп є переконливим доказом видової єдності людства.
Утворення сучасних рас
З цього питання існують різні точки зору. Одні вчені–антропологи стверджують, що вони склалися у найдавніх людей Африки, Європи і Азії. Інші ж вважають, що расова диференціація відбувалася набагато пізніше, вже після появи людини сучасного виду в Східному Середземномор’ї та сусідніх областях Південної Європи, Північної й Східної Африки та Західної Азії.
Ймовірно, що спочатку наприкінці палеоліту в людей сучасного виду були два центри расоутворення:
― західний ― на північному сході Африки і на південному заході Азії;
― східний ― на сході й південному сході Азії.
Пізніше різноманітні популяції людей розселялися по всій земній кулі, змішувалися між собою і, пристосовуючись до природно–географічних умов, розпадалися на сучасні раси.
Багато расових ознак, які утворилися спочатку шляхом мутацій, набули пристосовуюче значення і під дією природного відбору закріплювалися і розповсюджувалися в популяціях, які жили в різному географічному середовищі.
Характерні особливості негроїдів і австралоїдів складалися в Південній Азії та Африці в умовах жаркого вологого клімату з інтенсивним сонячним світлом, від шкідливого впливу якого могли захищати темний колір шкіри, і, можливо, кучеряве волосся, яке утворювало на голові своєрідну захисну природню “шапку”.
У тропіках пристосувальне значення для посиленого випаровування вологи через слизову оболонку, очевидно, мали товсті губи і поперечно розташовані широкі ніздрі.
В європеоїдів природньому відбору могли підлягати світлий колір шкіри, волосся і очей, оскільки мутації, що визначають ці ознаки, мали найбільші шанси виживання в Північній і Середній Європі, де в пізньому палеоліті переважав холодний клімат зі значною хмарністю.
У монголоїдних рас, що формувалися, вірогідно, в степах і напівпустелях Центральної Азії, пристосувальну роль відігравали епікантус і дуже розвинута складка верхньої повіки, яка захищала очі від піщаного вітру і бур, дуже характерних для сухого континентального клімату з різкими добовими і сезонними коливаннями температур.
Відбір, вірогідно, відігравав відому роль у підвищеній розповсюдженості третьої (В) групи крові в Китаї, Індії та інших країнах Азії, де були часті епідемії віспи. Люди з цією групою крові рідше хворіють віспою і легше її переносять. Можливо, з екологічною адаптацією пов’язана географічна розповсюдженість різноманітних білків сироватки крові людини.
Расові спільноти
Серед рас сучасних людей, які належать до одного виду Homo Sapiens, перш за все виділяють великі підрозділи ― домінуючі раси:
― європеоїдна (євразійська);
― монголоїдна (азіатсько–американська);
― негро–австралоїдна (екваторіальна).
Багато дослідників замість єдиної екваторіальної раси виділяють дві самостійні екваторіальні раси: негроїдну (африканську) і австралоїдну (океанійську).
Точка зору про існування чотирьох великих рас являється найбільш обгрунтованою. У зоні контактів великих рас існують ряд перехідних і змішаних расових типів.
Перехідними називають такі раси, які сформувалися у ті далекі часи, що нині важко встановити, чи вони ― результат змішування кількох рас чи ж зберігають риси, що існували у великих расових типів до їхнього розчленування.
Змішані ж расові типи утворилися не тільки в давнину, але й у середньовіччя, а також у новий і новітній часи у процесі метисації.
Перехідною деякі дослідники вважають, наприклад, ефіопську расу на сході Африки, типові ж представники змішаних рас ― метиси і мулати Америки.
Всередині великих рас є дрібніші расові підрозділи. В їхній класифікації виділяються: стовбур, гілка, локальна раса, група популяцій.
Східний амеро–азійський стовбур містить дві гілки: американоїдну (американську) і азіатську.
Перша гілка складається з двох локальних рас ― північноамериканської та центрально–південноамериканської.
Друга гілка ― з монголоїдної, північномонголоїдної, арктичної, тібетської, північноазійської, південносибірської та уральської рас.
Західний євро–африканський стовбур має три гілки: європеоїдну, негроїдну і австралоїдну.
Перша гілка складається з трьох локальних рас: балтійської, або північноєвропейської, центральноєвропейської й середземноморської, або південноєвропейської.
Друга гілка ― з південноіндійської, ефіопської, негритянської, центральноафриканської й південноафриканської.
Третя гілка ― з андаманської, негритоської материкової, негритоської філіпінської, австралійської, меланезійської, тасманійської, полінезійської та айнської, або курильської, локальних рас.
Отже, в популяційно–генетичній класифікації виділяють 25 локальних рас, які об’єднують у 5 гілок, які складають 2 стовбури.
Великі раси світу
Найбільшою (за кількістю) расою є європеоїдна ― 46,4% населення світу (разом з перехідними і змішаними формами). Європеоїди мають пряме або хвилясте м’яке волосся відтінків від світлого до темного, у них світла або смаглява шкіра, велика різнокольоровість райдужної оболонки очей (від темних до сірих і блакитних), дуже розвинений третинний волосяний покрив (борода у чоловіків), недостатній або середній виступ щелеп, вузький ніс, тонкі або середньої товщини губи. Серед європеоїдів виділяють гілки ― південну і північну.
Північна гілка характерна для країн Північної Європи; південна ― розповсюджена на півдні Європи і в Північній Америці, Передній Азії та Північній Індії, до неї відносять і європеоїдне населення Латинської Америки. Між південною і північними гілками розташована широка смуга перехідних типів, що включає населення Центральної і частково Східної Європи, Сибіру і Далекого Сходу Росії, а також європеоїдне населення Північної Америки і Австралії.
Монголоїдна (азіатсько–американська) раса разом з перехідними і змішаними формами становить понад 36% населення світу. Для монголоїдів притаманні: жовтий колір шкіри, чорне пряме волосся, недостатньо розвинений третинний волосяний покрив; характерні темні очі з епікантусом (складка верхнього віка), вузький або середньоширокий ніс, вилиці, що дуже випирають.
Виділяють дві гілки: азійську і американську. Монголоїди Азії поділяються на дві основні групи: континентальну і тихоокеанську.
Серед континентальних монголоїдів найбільш розповсюджені північні, або сибірські (монголи, буряти, якути, евенки та інші), менше ― східні монголоїди, головним чином китайці. Північні групи тихоокеанських монголоїдів представлені північними тібетцями, корейцями та іншими. До американської гілки монголоїдів відносять корінних жителів Північної та Південної Америки ― індіанців.
До перехідних форм монголоїдної раси належить населення, що має значні австралоїдні ознаки: хвилясте волосся, смаглява і оливкових відтінків шкіра, плоске обличчя, широкий ніс. Це в’єти, лао, кхмери, малайці, яванці, південні китайці, японці та інші народи В’єтнаму, Таїланду, М’янми, Індонезії та Філіппін.
Уральська раса. На східних межах свого ареалу європеоїди взаємодіяли з монголоїдами. У результаті їхнього раннього змішування, яке почалося ще в епоху мезоліту (10―7 тис. років тому), склалася на північному заході Сибіру і на крайньому сході Європи уральська раса (ханти, мансі та інші), для якої характерне поєднання проміжних монголоїдно–європеоїдних особливостей з деякими специфічними рисами (наприклад, низьким обличчям, послабленою пігментацією тощо).
До уральської раси близька лапоїдна раса з дуже низьким обличчям (саамі). Деякі антропологи об’єднують обидві ці раси в одну ― урало– лапоїдну, особливості якої вирізняються в менш різкій формі в удмуртів, марійців, деяких груп мордви.
На думку багатьох дослідників, у формуванні уральської раси брали участь найдавніші популяції монголоїдного виду, позбавлені пігментації. Пізніше (з перших століть нашої ери) в степовій смузі між Уралом і Єнісеєм у процесі змішування монголоїдів і європеоїдів сформувалася південосибірська раса з дуже широким обличчям і виразною короткоголовістю. У середні віки на території Середньої та Центральної Азії виникли нові змішані європеоїдно– монголоїдні популяції (частина узбеків, уйгури, салари) [2, c.20].
Негроїдна (африканська) раса (16,6% населення світу), а також її перехідні й змішані форми характеризуються темнокоричневим кольором шкіри, чорним кучерявим волоссям, темними очима, помірно виступаючими вилицями, товстими губами, широким носом, дуже розвиненим прогнатизмом. До неї відносять корінне населення Африки (на південь від Сахари) ― негрів, а також негритянське населення США, Центральної Америки, Антильських островів, Бразилії.
Окрему групу становлять дуже низькорослі племена тропічних лісів ― негриллі (пігмеї), а також південно–африканські бушмени і готтентоти, у яких негроїдні риси поєднуються з окремими монголоїдними рисами.
Австралоїдна (океанійська) раса (0,3% населення світу) представлена меланезійцями, папуасами Нової Гвінеї і аборигенами Австралії. Австралоїди дуже подібні до негроїдів. Для них характерні темний колір шкіри, хвилясте волосся, значний третинний волосяний покрив на обличчі й тілі у чоловіків, широкий ніс. Серед папуасів і меланезійців Океанії трапляються низькорослі племена ― негритоси, що живуть на півострові Малакка і на Андаманських островах; у важкодоступних районах Індії та в країнах Південно–Східної Азії проживають невеликі племена ведів; на Японських островах ― айни.
До інших расових типів (змішаних) ― близько 14 млн осіб, відносять полінезійців, мікронезійців, гавайців, малагасійців (змішування південних монголоїдів з негроїдами і південними європеоїдами ― арабами), метисів (європеоїди з монголоїдами), мулатів (європейців з неграми), самбо (негрів з індіанцями).
Расовий склад населення
Населення Європи майже повністю належить до європеоїдної раси (близько 17% населення реґіону належить до північних європеоїдів, 32% ― до південних і більше половини ― до перехідних і середньоєвропейських форм).
На території колишнього СРСР більшість населення (85,4% за даними 1987 р.) належать до європеоїдної раси, що представлена всіма своїми гілками. До північної гілки належать південно–західні групи росіян, до південної ― більшість народів Кавказу.
Корінні народи Східного Сибіру і Далекого Сходу ― монголоїди. До перехідних форм належать більшість росіян, українців, білорусів і деяких інших народів Східної Європи, а також народи Уралу, Західного Сибіру, Алтаю і Казахстану, що проживають у контактній зоні з монголоїдами.
В Азії розповсюджені різні групи всіх чотирьох рас: 29% ― європеоїди (Південно–Західна Азія і Північна Індія); азіатські монголоїди ― 31% та південні монголоїди ― 25% (Південний Китай, Індонезія, Індокитай); японський тип ― 4,3%, понад 10 млн осіб представляють австралоїдів; на Аравійському півострові у частини населення є риси негроїдів.
Населення Африки (54%) належить до негроїдної раси, що переважає в країнах, розташованих на південь від Сахари.
На півночі континенту живуть європеоїди (25% населення Африки), на півдні ― живуть близько 5 млн європеоїдів та їх нащадків, що переселилися в минулому із Західної Європи. Для сучасного населення Африки характерна велика кількість перехідних форм (ефіопи, фульбе ― негроїди і європеоїди, малагасійці ― монголоїди, негроїди, європеоїди).
В Америці расовий склад населення відрізняється великою строкатістю, що пов’язано з участю представників трьох великих рас у його формуванні. Аборигени (монголоїди: індіанці, алеути, ескімоси) проживають компактно лише в окремих районах Мексиканського нагір’я, в Андах, у глибинних областях Південної Америки, в арктичних районах (5,5%). Нині переважає європеоїдна раса ― 51% (майже 9/10 населення США і Канади, понад 1/4 населення Латинської Америки).
Численними є метиси ― 23% (майже все населення Мексики, центральноамериканських країн, Венесуели, Чилі, Парагваю та інших країн), менше мулатів ― 13% (афроамериканці США, Бразилії, Куби, Венесуели, народи Вест–Індії), є групи самбо. Негроїди (майже 7%) живуть у Бразилії, США, становлять основне населення Гаїті, Ямайки й інших країн Вест–Індії.
В Австралії та Новій Зеландії переважають представники європеоїдної раси (77% усього населення), меланезійці й папуаси становлять 16,5%, полінезійці й мікронезійці ― 4,2%. Змішування океанійців з європеоїдами, а також з переселенцями з Азії призвело до утворення великих метисних груп у Полінезії, Мікронезії, на островах Фіджі та в Новій Каледонії.
Кількість окремих рас зростає нерівномірно: за останню чверть століття чисельність негроїдів зросла у 2,3 рази, метисів і мулатів Америки ― майже у 2 рази, південних монголоїдів ― на 78%, європеоїдів ― на 48% (північної гілки ― всього на 19%, південної ― на 72%).
Висновки
Отже, раси ― великі ареальні спільності людей, що виділяються за генетичною спорідненістю, яка зовнішньо проявляється у певній подібності фізичних ознак: кольорі шкіри й райдужній оболонці очей, формі й кольорі волосся, зрості та інших.
Початок формування рас ― кінець кам’яного віку на базі найбільших територіальних популяцій. Вочевидь, існували два головні первинні центри расоутворення: західний (євроафриканський) і східний (азіатсько–тихоокеанський). У першому центрі формувалися негроїди і європеоїди, а в другому ― австралоїди і монголоїди. Пізніше при освоєнні нових земель виникли змішані расові популяції.
У популяційно–генетичній класифікації виділяють 25 локальних рас, які об’єднують у 5 гілок, які складають 2 стовбури.
Східний амеро–азіатський стовбур має американоїдну (американську) і азіатську раси.
Західний євро–африканський стовбур має європеоїдну, негроїдну і австралоїдн ураси.
Серед сучасних рас європеоїдна (євразійська), яка є найбільшою за кількістю (46,4% населення світу разом з перехідними і змішаними формами). Європеоїди мають південну і північну гілки.
Монголоїдна (азіатсько–американська) раса разом з перехідними і змішаними формами становить понад 36% населення світу, поділяється на дві гілки: азійську і американську.
Що ж стосується негро–австралоїдної (екваторіальної) раси, то багато дослідників замість єдиної екваторіальної раси виділяють дві самостійні раси: негроїдну (африканську), яка становить 16,6% населення світу (до неї відносять корінне населення Африки на південь від Сахари ― негрів, а також негритянське населення США, Центральної Америки, Антильських островів, Бразилії), і австралоїдну (океанійську) ― 0,3% населення світу (представлена меланезійцями, папуасами Нової Гвінеї і аборигенами Австралії).
У зоні контактів великих рас існують ряд перехідних і змішаних расових типів.
1. Економічна і соціальна географія світу: Навчальний посібник/За ред. Кузика С. П. – Л .: Світ, 2005.
2. Весь мир: Расы. Народы. Нации и народности: Энциклопедический справочник.— Мн.: Харвест, М.: ООО “Издательство АСТ”, 2000.
Читайте також: