Зміст:
Яка оцінка 19 з 30
Перший курс — «страшна річ»: купа нових понять, правил, мільйон особливостей з приводу і без — тільки й встигай схоплювати й запам’ятовувати все. Пам’ятаю, одним із перших питань кожного викладача було: «А ви ж знаєте, з чого формується оцінка?», і за нашими особами, повними порожнечі, все одразу ставало зрозуміло. Тому пропоную розібратися в системі оцінювання заздалегідь, щоб потім було простіше сприймати особливості для кожного предмета.
В університетах України діє Болонська система освіти, принаймні основна її частина. Вона ж по-іншому називається ECTS (European Credit Transferand Accumulation System) — це єдиний порядок вимірювання та накопичення кредитів, який надає можливість вести облік загального обсягу часу, присвяченого дисципліні протягом усього навчального процесу, і при цьому дає студентам та викладачам свободу при переході з одного вишу до іншого без втрати цих кредитів. Не хвилюйтеся, якщо зовсім не зрозуміли попередню пропозицію — прочитайте текст у статті нижче та поверніться до неї вже з розумінням справи.
Кредити
Ні, ніхто не йде до банку. Кредит — це одиниця виміру годин навчання, що дорівнює 30 академічним годинам (академічна година = 40 хвилин), тобто, дорівнює 19 парам. Від того, як багато кредитів «важить» предмет, залежить, скільки пар цього предмета буде протягом семестру, і наскільки великий його коефіцієнт при формуванні підсумкової оцінки (так, прямо як з балами ЗНО). Зазвичай на семестр виділяється 30-32 кредити.
Ранжування
У школі була 12-бальна шкала, тепер це буде 100-бальна шкала. Якщо порівнювати з 5-бальною системою і відразу переводити в національну та систему ECTS:
- 1 = 0-34, F — незадовільно
- 2 = 35-59, FX — незадовільно
- 3 = 60-74, E, D — задовільно
- 4 = 75-89, C — добре
- 5 = 90-95, В — добре
- 5+ =96-100, A — чудово
ВАЖЛИВО: нижче 60 отримати не можна, або отримуєш 60+, або треба знову складати іспит.
Іспити
Для предметів, по якім складається іспит система одна: 60% оцінки ви заробляєте протягом семестру (тобто максимум за семестр можна отримати 60), і 40% за іспит.
Далі вже можуть змінюватись особливості кожного предмета окремо: десь за кожне завдання, лабораторну та контрольну будуть давати таку кількість балів, яка одразу в сумі дасть 60, або така, що дасть 100 і в результаті просто помножиться на 0.6. Іспит зазвичай ділиться на практичну і теоретичну частини, кожна з яких важить по 20 балів.
ВАЖЛИВО: зазвичай для «закриття» предмета необхідно набрати 60% оцінки для кожного із завдань, але деякі викладачі можуть заплющувати на це очі, якщо в цілому набирається необхідна кількість балів. А ось на іспиті потрібно набрати по 60% для кожної частини, хоча досить рідко бувають винятки.
Заліки
Для предметів, по яких здається залік, система може бути абсолютно різною — її зазвичай озвучує викладач на першій ознайомчій парі. Десь це виконання лабораторних, десь написання контрольних робіт, у деяких випадках це взагалі один проєкт на весь семестр.
Фінальний рейтинговий бал
ВАЖЛИВО: стипендіальний рейтинговий бал розраховується ТІЛЬКИ для бюджетників, які не мають ніяких академічних заборгованостей, тобто всі іспити та заліки складені вчасно.
І тут згадаймо про кредити, адже саме вони є коефіцієнтом, на який множиться отриманий бал по предмету. Процедура проводиться для кожного предмета плюс бали за курсову роботу (на неї виділяється 1 кредит), після чого всі ці цифри підсумовуються і поділяються на загальну кількість кредитів. І, начебто, ось він — заповітний рейтинговий бал, але є ще одна річ.
Додаткові бали
Ця річ, яку люблять одні та ненавидять інші, називається додатковими балами. Вони мають становити 10% від рейтингового балу. Що це означає? Наш, одержаний вище за допомогою кредитів, бал необхідно помножити ще на 0.9. Тобто у результаті, якщо з усіх предметів набрано 100 балів, фінальний рейтинговий бал без додаткових балів становитиме 90. Але не треба лякатися, додаткові бали набирати не так складно, як здається на перший погляд. Як і за що їх отримувати дивись в нашій статті «СТУДЕНТСЬКІ АКТИВНОСТІ І ДОДАТКОВІ БАЛИ».
«Сідай, п’ять!», або яка система оцінювання є кращою?
Важлива частина освітнього процесу – система оцінювання знань. Це база, що дозволяє перевірити якість засвоєння матеріалу. За кордоном давно введені 10-, 12-, 100-бальні системи, хоча батькам на пострадянському просторі більш знайома класична 5-бальна система оцінок. У вітчизняних освітніх установах з 2000 року використовують 12-бальну систему оцінювання знань.
Яка ж шкала дозволить краще оцінити знання? На що звертати увагу при оцінюванні? Якою є реакція дітей на оцінку власних успіхів і що означають для них оцінки?
А може, ідеальний варіант – той, який обрали у Фінляндії? Їхня система освіти визнана кращою, а ґрунтується вона, зокрема, на повній відсутності оцінок. Діти вчаться для отримання знань, а не заради оцінок, вважають в Міністерстві освіти. Фінські випускники демонструють високий рівень знань, а батьки відзначають психологічний комфорт, який відчувають їхні діти.
Вплив оцінок на розвиток особистості
Дорослі з раннього дитинства оцінюють поведінку дитини. Маленька людина проходить усі етапи соціалізації за допомогою так званих у психології «агентів соціалізації». Ними в різний час стає сім’я, школа, позашкільні установи. Добре ставлення цих «агентів» потрібно ще заслужити, адже нерідко і в родині дитина не сприймається такою, якою вона є, не кажучи вже про школу. Відбувається безперервна оцінка особистості.
Уже в дитячому саду дитина оцінюється. З точки зору поведінки, темпераменту, контактності, роботи в колективі, здатності до навчання. Занадто активний, замкнутий, досить розвинений, чутливий тощо. І, звичайно, діти звикають до цього.
Оцінка як фактор впливу
Надалі, у школі акцент робиться на здатності до засвоєння знань, і дитина «маркується» високими або низькими оцінками. Нерідко цей досвід переноситься і на подальше життя: уже не школяр стає відмінником або «трієчником» в інституті, а на роботі – видатним співробітником або посередністю.
5-бальна система: позитиви й негативи
Що показує нам ця система згідно з поданими цифрами?
«1» – матеріал не відомий учневі або абсолютно йому незрозумілий і не засвоєний.
«2» – значна частина матеріалу не засвоєна, учень невпевнено відчуває себе під час усних відповідей, а в письмових роботах допускає грубі помилки.
«3» – знаючи основний матеріал, учень не може без підказок застосувати ці знання на практиці. Помиляється в усних та письмових відповідях.
«4» – учень засвоїв матеріал, легко відповідає на питання і може застосувати знання на практиці. В усних або письмових відповідях допускає лише незначні помилки.
«5» – відмінно орієнтується в матеріалі, упевнено відповідає на питання, може застосувати знання на практиці, в усних або письмових відповідях помилок не допускає.
Плюси цієї системи в її традиційності і звичності, вона легко сприймається і дітьми, і батьками. Гарні оцінки впливають на позитивну оцінку власної особистості дитиною.
Але є й мінуси! Складно точно оцінити знання згідно із заданими критеріями, тому вчителі нерідко використовують оцінки, яких не існує в офіційній звітності «4+», «5-» та інші. До того ж, зростання рівня знань учня не оцінюється з об’єктивної точки зору: якщо дитина допустила менше помилок порівняно з минулим разом, її оцінка не зміниться. Погані оцінки негативно впливають на самооцінку і можуть привезти до психологічної травми.
Нерідко оцінка виставляється дитині, виходячи з суб’єктивної думки вчителя: на неї може впливати поведінка учня на уроці, особисті якості, а не об’єктивні знання.
Особливості 12-бальної системи
У цій системі досягнення дитини вже більш відпрацьовані. Ураховуються різні якісні характеристики засвоєння матеріалу.
Рівень участі в навчальному процесі