Зміст:

Різні частини пісні, які повинен знати кожен

Назва пісні дуже важлива; подумайте про себе як про продавця, якому потрібно представити продукт, а назву — як назву цього продукту. Ви б хотіли, щоб ваша назва запам’яталася та відповідала темі пісні. Ви також повинні виділити свою назву, розмістивши її в тексті пісні.

Розміщення заголовка

В Форма пісні AAA , заголовки розміщуються на початку або в кінці кожного вірша. В AABA , заголовок зазвичай з’являється на початку або в кінці розділу A. В куплет/приспів і куплет/приспів/міст пісні, назва часто починає або закінчує приспів.

Вірш

Вірш — частина пісні, яка розповідає історію. Знову думайте про себе як про продавця, вам потрібно буде використовувати правильні слова, щоб передати інформацію про свій продукт, щоб продати його. Вірш функціонує так само; це дає слухачам більше розуміння, що веде до основного меседжу пісні, і рухає історію вперед. Пісня може мати декілька куплетів залежно від форми, кожен із яких складається з кількох рядків.

Рефрен

Приспів – це рядок (також може бути заголовком), який повторюється в кінці кожного вірша. Давайте візьмемо наш приклад для форми пісні AAA: в кінці кожного куплета «Bridge Over Troubled Water» повторюється рядок (який також є назвою) «Like a bridge over burned water». Приспів відрізняється від приспіву.

Приспів

Приспів – це частина пісні, яка часто застряє в свідомості слухача, оскільки контрастує з куплетом і повторюється кілька разів. Головна тема виражена в приспіві; назва пісні зазвичай також включається в приспів. Повертаючись до нашої аналогії з продавцем, подумайте про приспів як про слоган, слова, які ефективно підсумовують, чому споживачі повинні купувати ваш продукт.

Відмінності між рефреном і хором

Існує деяка плутанина щодо функції рефрену та хору. Хоча в обох є рядки, які повторюються і можуть містити назву, приспів і приспів відрізняються за довжиною. Приспів коротший за приспів; часто рефрен складається з 2 рядків, тоді як приспів може складатися з кількох рядків. Приспів також мелодійно, ритмічно і лірично відрізняється від куплета і виражає основний посил пісні.

Попередній приспів

Також відома як «підйом», ця частина пісні мелодійно та лірично відрізняється від куплета і стоїть перед приспівом. Причина, чому його називають сходженням, полягає в тому, що він посилює очікування слухачів майбутньої кульмінації, якою є хор. Прикладом пісні з підйомом є “If Ever You’re In My Arms Again” Пібо Брайсона:

Підйом:
У нас був один раз у житті
Але я просто не міг бачити
Поки не зникло
Другий раз у житті
Можливо, забагато просити
Але клянусь відтепер.

міст (AABA)

В ААБА пісенна форма , міст (B) музично та лірично відрізняється від розділів A. У цій формі міст надає пісні контраст перед переходом до останньої секції A, тому він є необхідною частиною пісні.

Міст (Куплет/Приспів/Міст)

Однак у формі пісні куплет/приспів/бридж бридж функціонує інакше. Він коротший, ніж куплет, і має навести причину, чому останній приспів потрібно повторити. Він також мелодійно, лірично й ритмічно відрізняється від куплета й приспіву. У пісні «Just Once», записаній Джеймсом Інгремом, частина бриджу починається з рядка «Just once I want to understand. »

Coda

Coda — це італійське слово, що означає «хвіст», це додаткові рядки пісні, які завершують її. Код є необов’язковим доповненням до пісні.

Календарно-обрядові пісні

Ти ознайомишся з календарно-обрядовими народними піснями, їх різновидами. Довідаєшся, якими святами та обрядами звеселяли своє життя наші предки. А ще ти дізнаєшся, яка з українських народних пісень стала найвідомішою у світі.

Ти вже знаєш, що таке фольклор і чим він відрізняється від авторської літератури. Тобі також відомі різні жанри фольклору — колискові пісні, прислів’я, приказки, загадки, легенди, казки тощо. Коротко поділися із однокласниками / однокласницями своїми знаннями.

Літературознавчий клуб

Один із найпопулярніших жанрів фольклору — пісня. Це невеликий віршовано-музичний твір, призначений для співу.

Багатьом пісням сотні років. Так дійшло до сьогодення, збереглося у записах понад пів мільйона українських народних пісень. Тому й називають Україну співучим краєм, а нашу мову — солов’їною. Славні традиції пісенної творчості мають і багато інших народів.

Як виникли пісні? Кожну з них створювала якась талановита людина на основі усталеної вже традиції. Якщо пісня подобалася, її починали співати інші, передавали усно — із уст в уста. А ім’я автора чи авторки з роками забувалося. Водночас кожен виконавець або виконавиця могли щось доповнити, змінити у тексті чи мелодії за своїм уподобанням. Так у різні епохи та в різних місцевостях з’являлися нові варіанти однієї й тієї самої пісні. Саме тому зазвичай автором / авторкою фольклорних творів фактично є не одна особа, а колектив людей — народ.

Схема. Основні ознаки фольклору

Пісні за родовими ознаками переважно належать до лірики. Значна частина народних ліричних пісень є обрядовими. Тобто їх виконували під час певних обрядів. А що ж таке обряд? Це традиційні символічні дії, що в образній формі відтворюють якісь священні чи особливо важливі події.

• Тобі відомо, що в літературі існує три роди — епос, лірика та драма. Пригадай, у чому полягає відмінність між ними.

Найдавнішими з тих пісень, що збереглися, є календарно-обрядові. Це ті пісні, що пов’язані з календарними обрядами, річним колом свят. Вони походять ще з давніх часів. Тоді люди одухотворювали, обожнювали природу і поклонялися багатьом богам.

Наші пращури намагалися задобрювати сили природи для того, щоб мати мир, злагоду, здоров’я, зібрати щедрий урожай і жити в достатку. А також щиро дякували духам, божествам за прихильність, допомогу. Для цього й виконували різні обряди з певними священнодійствами, піснями, іграми.

Схема. Річне коло. Обряди і пісні

У давні часи люди були сонцепоклонниками. Розуміли, що саме Сонце дає світло, тепло, дарує життя. Положення Землі щодо Сонця зумовлює зміну дня і ночі, пори року. На підставі цього вибудовувався й календар, річний цикл (тобто коло). Люди вирізняли чотири переломні моменти у положенні Землі щодо своєї зірки: зимове сонцестояння (21 грудня), коли день найкоротший; літнє сонцестояння (21 червня), коли день найдовший; весняне рівнодення (21 березня); осіннє рівнодення (23 вересня) — у ці дати однакова тривалість дня і ночі.

Річне коло зумовлювало й основні обряди та календарно-обрядові пісні. В українському фольклорі їх поділяють на три цикли.

• Що таке пісня? Чому Україну називають співучим краєм?

• Як виникли й поширювалися народні пісні?

• Які пісні називають календарно-обрядовими?

• Чому вони пов’язані з положенням Землі щодо Сонця?

§ 8-11. Пісні літературного походження

• Які твори називають піснями літературного походження?

1. Пісні літературного походження.

• Прочитайте уривок із пісні.

Рідна мати моя, ти ночей не доспала,

Ти водила мене у поля край села,

І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,

І рушник вишиваний на щастя дала.

Чимало людей знають слова цієї пісні. Можливо, і ви її вже чули. Буває так, що якусь пісню любить і співає багато людей, але хто її автор, відомо не всім. Такі твори називають народними піснями літературного походження. Справді, «Пісня про рушник» нагадує народну пісню: у ній легка та проста рима; художні образи матері, рушника, дороги й зорі; постійні епітети (далека дорога, рушник вишиваний ). Проте в цієї воістину народної пісні є автор, його ім’я — Андрій Малишко. Отже, літературною називають пісню, слова якої написані конкретною людиною.

Багато літературних пісень стали народними, а саме: «Ще не вмерла України. » П. Чубинського, «Молитва» О. Кониського, «Ой у лузі червона калина похилилася» С. Чарнецького та Г. Труха, «Як тебе не любити, Києве мій» Д. Луценка та ін.

2. Народження гімну.

Пісня «Ще не вмерла України. » відома передусім як Державний Гімн України.

Гімн — це урочиста пісня. Він зародився ще в Стародавній Греції як хвала на честь богів. Гімни бувають державні, релігійні, на честь видатних подій чи героїв. Їх виконують під час урочистих подій.

Слова пісні «Ще не вмерла України. » (1862) написав П. Чубинський, а мелодію до неї створив композитор М. Вербицький. У той час Україна не мала своєї державності: її землі входили до складу різних імперій. З 1918 р. цю пісню виконували вже як Державний Гімн Української Народної Республіки. За радянських часів вона була заборонена, але з відновленням незалежності нашої держави її було повернуто до життя.

ЩЕ НЕ ВМЕРЛА УКРАЇНИ.

Ще не вмерла України і слава, і воля.

Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.

Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці,

Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Душу й тіло ми положим за нашу свободу

І покажем, що ми, браття, козацького роду.

Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону,

В ріднім краю панувати не дамо нікому;

Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє,

Ще у нашій Україні доленька наспіє.

А завзяття, праця щира свого ще докаже,

Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже,

За Карпати відоб’ється, згомонить степами,

України слава стане поміж ворогами.

Верховна Рада України затвердила перший куплет і приспів пісні «Ще не вмерла України. » як текст Державного Гімну України. Його виконують на урочистих заходах загальнодержавного значення. Гімн є одним із символів державної символіки, він ідентифікує державу на міжнародних зібраннях, форумах, спортивних змаганнях. Наруга над Державним Гімном України тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Знайдіть у мережі «Інтернет» річки Сян і Дон. Яка із цих річок протікає територією сучасної України? Які українські географічні назви мають корінь -дон-?

Гра «Так — ні»

Підтвердьте (так) або заперечте (ні) подані твердження.

1. Слова пісні «Ще не вмерла України. » написав М. Вербицький.

2. Пісня «Ще не вмерла України. » стала Державним Гімном 1862 р.

3. У пісні згадано Дон, Сян і Дністер.

4. Державним Гімном України стали перші два куплети пісні «Ще не вмерла України. ».

5. Пісню прикрашає образ Чорного моря.

6. Державний Гімн України виник ще в Стародавній Греції.

7. Гімн — це урочиста пісня.

3. Духовний гімн українського народу.

Саме так називають пісню О. Кониського «Молитва» (1885), адже її ліричний герой звертається до Господа з проханням берегти Україну від бід. Він молить Бога дати українському народу волю, долю, щастя і «многая літа». Мелодію до неї написав відомий український композитор М. Лисенко. Пісня належить до патріотичної лірики, її тональність урочиста й водночас спокійна.

Ти її осіни 1 .

Дай йому волю, дай йому долю

1 Осінити — освітити, осяяти.

• Перегляньте кліп до пісні «Молитва» та виконайте завдання.

YouTube Боже, великий, єдиний! (Духовний гімн України) HD Great Ukraine

1. Хто виконує цю пісню?
2. Охарактеризуйте мелодію.
3. Які місця й об’єкти, побачені в кліпі, вам знайомі? Назвіть їх.
4. Чому, на вашу думку, саме храми та простори України прикрасили цей кліп?
5. Яке враження справила на вас пісня?

4. Найвідоміша стрілецька пісня.

На початку Першої світової війни (1914) у Галичині було створено добровільні загони січових стрільців (тоді цей край входив до Австро-Угорської імперії). Серед них було багато інтелігентних та освічених людей, які зі зброєю в руках боролися за незалежність України.

Пісні, що були створені й побутували серед січових стрільців під час національно-визвольної боротьби українського народу, називають стрілецькими. Найвідоміша з-поміж них — «Ой у лузі червона калина похилилася» (1914). Її тривалий час виконували як гімн. І хоч українські патріоти зазнали поразки у визвольних змаганнях, проте вони залишили в історії яскравий та героїчний спомин, заповівши нам завжди прагнути до свободи й незалежності.

Пісня «Ой у лузі червона калина похилилася» написана С. Чарнецьким за мотивами останнього куплету народної козацької пісні XVII ст. «Розлилися круті бережечки», пізніше доповнена Г. Трухом.

ОЙ У ЛУЗІ ЧЕРВОНА КАЛИНА ПОХИЛИЛАСЯ

Ой у лузі червона калина похилилася,

Чогось наша славна Україна зажурилася.

А ми тую червону калину підіймемо,