Група крові / резус-фактор

Група крові – набір білків та полісахаридів, які знаходяться на поверхні червоних кров’яних клітин (еритроцитів) і в плазмі крові. Цей набір успадковується від батьків і не змінюється протягом життя.

Існує велика кількість таких груп крові – більше 30. Найбільш поширена система АВ0, яка успішно використовується вже більше століття. Згідно з цією системою розрізняють 4 групи крові: першу (0), другу (A), третю (B) і четверту (AB).

Резус-фактор (Rh), також як й група крові є білком, розташованим на поверхні червоних кров’яних клітин. Еритроцити близько 85 % європейців містять цей білок, що позначається в аналізі як Rh (+). Така кров називається резус-позитивною. Інші 15 % населения Європи не мають у своїх червоних кров’яних клітинах резус-фактора. Їх кров є резус-негативною – Rh (-).

На що впливає група крові та чому потрібно знати свій резус-фактор

Щоб відповісти на це запитання, для початку з’ясуймо, навіщо кров узагалі ділять на групи і чим ці групи відрізняються між собою. Всі ми знаємо, що є І, II, III та IV групі крові. Проте насправді класифікація є дещо іншою. І група називається “0”, II – “А”, III – В, а IV – “АВ”.

Назва групи крові – 0 (І), А (II), В (III) та АВ (IV) – залежить від білка, який міститься на поверхні еритроцитів, та антитіл, які виявляють у плазмі крові. Якщо у крові додатково присутній антиген D, говоримо, що резус-фактор є позитивним (Rh+). А якщо він відсутній, то тоді кажемо, що резус-фактор є негативним (Rh-).

Розглянемо цей аспект детальніше.

Кров складається із плазми й “формених” елементів – еритроцитів (червоних кров’яних тілець), лейкоцитів (білих кров’яних тілець) і тромбоцитів (кров’яних пластинок). Основне завдання, яке виконують еритроцити – транспортують кисень у всі куточки людського тіла. До складу цих клітин входять специфічні білки, відомі як “антигени”: А та В. Насправді їх значно більше (кількадесят), але 2 згадані є найважливішими. Залежно від того, який набір антигенів (А, В або одночасно і А, і В) присутній на поверхні червоних кров’яних тілець (а може бути й таке, що й жодного немає), ми говоримо про те, що у людини конкретно ця група крові, а не інша, тобто А, В, АВ або 0.

Найбільш рідкісною групою вважається група AB Rh- / Фото Pexels

Група крові не змінюється протягом життя. Виняток – трансплантація кісткового мозку від родинного або неродинного донора, оскільки новий кістковий мозок може (хоч і необов’язково) виробляти еритроцити з донорськими антигенами.

Своєю чергою плазма містить природні антитіла, націлені на антигени, які відсутні у крові. Таким чином:

• група крові А має у плазмі антитіла до групи В;
• група крові В має у плазмі антитіла до групи А;
• група крові АВ немає у плазмі жодних антитіл;
• група крові 0 має у плазмі антитіла до двох груп – і А, і В.

Далі “у гру” вступає антиген D. Як уже згадувалося, якщо він присутній у крові, ми говоримо, що резус-фактор у такої людини є позитивним (Rh+). Якщо його немає – негативним (Rh-). Цей антиген може бути як присутнім, так і відсутнім у будь-якій групі крові, тобто у кожній із груп може зустрічатися як Rh+, так і Rh-. Якщо його там немає (за різними оцінками, у 15% європейців), у плазмі крові виявляються антитіла до нього.

Еритроцити у людей з групою крові АВ Rh+ будуть містити антигени А, В і D. Антитіла до антигенів Rh утворюються при контакті з чужорідними клітинами крові. Якщо людині з Rh- перелити кров Rh+, у плазмі такого пацієнта з’являться антитіла.

Яка група крові найбільш рідкісна

В Україні приблизно 1% населення має групу крові АВ Rh- / Фото Pexels

Найбільш рідкісною групою крові на Землі вважається група AB Rh-. Проте у деяких країнах світу у найбільшому дефіциті – група B Rh-, зокрема в Ефіопії, Чилі й Тайвані. Як правило, найрідкіснішу групу крові має не більше 1% населення. А от найпоширенішою є група A Rh+. Таку зазвичай має приблизно третина популяції.

В Україні приблизно 1% населення має групу крові АВ Rh-. Рідкісною є й група крові В Rh- (має не більше 2% населення). Не часто зустрічаються й такі групи як A Rh- та 0 Rh-. Як бачимо, у всіх випадках резус-фактор є негативним. Якщо не брати до уваги Rh, то найбільш рідкісною групою крові є АВ. Таку групу має лише 6% українців.

Чому важливо знати свою групу крові і резус-фактор

Це потрібно знати з трьох причин.

1. На випадок значної крововтрати, що передбачає необхідність проведення термінової трансфузії.

Через наявність різних антитіл у крові переливати будь-яку кров людині не можна, інакше антитіла почнуть атакувати антигени, що може призвести до серйозних ускладнень, а без належного лікування – навіть стати причиною смерті!

Які групи крові дозволяється “змішувати”?

• Групу 0 можна переливати будь-кому. Для людей з групою 0 донорами можуть стати лише люди з тією ж групою крові.
• Людям з групою АВ можна переливати будь-яку кров, однак таку кров можна переливати лише реципієнтам тієї самої групи.
• Людям з групою крові А не можна переливати кров групи В.
• Людям з групою крові В не можна переливати кров групи А.

А як щодо сумісності резус-факторів?

Переливання крові Rh+ пацієнту з Rh+ (або навпаки) може призвести до розпаду еритроцитів та анемії.

Необхідно зазначити, що сьогодні медики дедалі частіше відмовляються від переливання крові іншої, ніж у реципієнта, групи, а також переливання цільної крові (воліють переливати окремі її компоненти). У такий спосіб кількість чужорідних речовин, які потрапляють в організм пацієнта, вдається звести до мінімуму.

2. Інформація щодо групи крові і Rh важлива при трансплантації органів.

3. Кожна жінка, яка планує вагітність, повинна знати, який у неї резус-фактор.

Якщо негативний, а у чоловіка – позитивний, завдяки відповідним профілактичним заходам зможе уникнути серологічного конфлікту.

Дитина може успадкувати групу крові від свого батька. Якщо у крові матері немає антигену D, а у плоду – є, тоді й може виникнути цей конфлікт.

Небезпека не є серйозною, якщо це перша вагітність. Але під час пологів антиген D потрапляє у кров жінки і її організм починає виробляти до нього антитіла. Вони залишаються у крові й під час наступної вагітності проникають крізь плаценту та беруться атакувати клітини крові дитини. Виникає гемолітична анемія плоду, більш відома як “резус-конфлікт”.

У пологових будинках таким жінкам після перших пологів вводять спеціальний препарат – імуноглобулін, який руйнує антиген Rh+, до того, як імунна система жінки встигне на нього відреагувати.

Важливо! Цей матеріал має винятково загальноінформаційний характер і не може бути основою для встановлення діагнозу або медичних висновків. Публікації на сайті засновані на останніх актуальних і науково обґрунтованих дослідженнях у сфері медицини. Але якщо Вам потрібні встановлення діагнозу або медична консультація, обов’язково зверніться до лікаря.

Як визначається група крові та резус-фактор людини

Допомогти людині швидше одужати можна різними способами. Один із них – пожертвувати частину власної крові. Донорство щорічно рятує мільйони життів. Переливання потрібне людям при сильних опіках, поганій згортання, інфекційних та ракових захворюваннях. Щоб процедура пішла на користь, лікарі враховують резус-фактор, групу донора та пацієнта.

Теоретичні аспекти

Кров на 80% складається з рідкої частини (плазми) та на 20% з формених елементів (еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів). При сильних кровотечах або серйозних захворюваннях заповнити недостатній обсяг плазми людині допомагає переливання. Для цього використовується очищена кров, отримана від здорових дорослих людей – донорів.

Група крові (ГК) передається у спадок і залишається постійною протягом усього життя.

В окремих випадках вона може змінитися, наприклад, при трансплантації кісткового мозку.

Таке можливо, якщо у донора стовбурових клітин та реципієнта (одержувача) були різні типи крові.

Антитіла

Імунна система людини при контакті з потенційною небезпекою починає виробляти специфічні білки – антитіла. Вони працюють як захисники, нейтралізують бактерії та віруси. Якщо людина отримує неправильну ГК, її організм також виробляє антитіла. Вони поступово знищують чужорідні клітини.

Для пацієнта ця помилка не проходить безвісти. Агресивна реакція організму викликає жар, озноб, низький артеріальний тиск.

Це може призвести до небезпечних наслідків, таких як відмова життєво важливих органів, наприклад системи дихання або нирок.

Антигени

Ці молекули розташовані на поверхні червоних кров’яних тілець (еритроцитів), бувають двох типів A і B. Імунітет людини здатний розпізнавати будь-які антигени. Ті, хто є чужорідними для конкретного організму, будуть атаковані антитілами, зруйновані. Для безпечного переливання тип донорських антигенів має збігатися з маркерами реципієнта.

Система АВО

Вченим відомо понад 29 різних класифікацій типів крові. З них найважливішими для медицини є система AB0 і резус-фактор. По ній кров усіх людей незалежно від віку, статі чи раси поділяється на 4 групи: A, B, 0 та AB. Першим ученим, який почав використовувати таку систему, був Карл Ландштейнер.

ГК встановлюють залежно від того, містить вона молекули-антигени чи ні:

• Якщо на еритроцитах немає жодного з двох антигенів (A або B) – це 0 або перша (I) ГК.
• Коли червоні кров’яні тільця є носіями лише молекул типу A, надається буква A або 2 (II) група. За такою самою схемою відбувається обчислення типу B (III ГК).
• Якщо аналіз виявив наявність антигенів виду A та B, у пацієнта 4 (IV) група або AB.

Разом з антигенами у людини присутні парні білки плазми і β. Вони теж відіграють важливу роль під час переливання. Якщо пацієнтові з білком α влити донорські еритроцити з антигеном A, відбудеться аглютинація (склеювання), червоні тільця руйнуватимуться. Така ситуація загрожує небезпечними наслідками, може призвести до смерті.

Група 0

Її носіями є приблизно 33% мешканців земної кулі. Вона вважається найдавнішою. Перша група крові не містить антигенів, але в її плазмі присутні відразу два антитіла – α та β. При нестачі донорської крові потерпілому вливають еритроцити групи 0.

Група А

в Україні її країнах ближнього зарубіжжя це II тип крові. ГК містить антигени A на поверхні еритроцитів та β-білок у плазмі. Вважається, що вона з’явилася, коли людина тільки-но почала освоювати землеробство. На планеті близько 37% населення мають кров типу A. Найбільше людей із ІІ групою проживають у країнах Євросоюзу.

Група В

За іншою класифікацією цей тип називається третім. До його складу входить антиген B, плазмовий білок альфа (?). Вперше групу B виявили у представників монголоїдної раси, але згодом стали виявляти у жителів європейського континенту. Сьогодні більшість носіїв проживає в Азії та Східній Європі. У світі її мають лише близько 20% населення.

Група АВ

Четвертий тип з’явився нещодавно при змішуванні кровей індоєвропейців, монголоїдів, носіїв II і III ГК. На поверхні еритроцитів вченими виявлено антигени A і B, але при цьому відсутні будь-які антитіла в плазмі. Група AB зустрічається лише у 8% населення планети.

Резус фактор

Інша характеристика крові – резус-фактор, який уперше виявили у макакі у 1940 році. У медицині його позначають Rh. Система містить понад 50 антигенів, але найважливіший з них – D. Його наявність чи відсутність позначається знаками плюс та мінус. За статистикою у 85% людей Rh позитивний, в інших – негативний.

Антиген D – це спадковий чинник, який змінюється протягом усього життя.

Визначення характеристики важливо задля унеможливлення небезпечних реакцій організму як час переливання, а й за вагітності.

Якщо у негативної матері дитина матиме позитивний Rh, у крові утворюються антитіла, які руйнівно діють плід.

Визначення групи крові

Забір біоматеріалу проводять у лабораторії не раніше ніж через 3 години після їжі. До аналізу можна пити воду без газу. Важливо врахувати, що прийом деяких ліків може вплинути на результати (особливо під час встановлення резус-фактора). Поговоріть із лікарем про можливість відміни препаратів на 1-2 дні.

Визначення групи крові людини важливе у таких ситуаціях:

• перед переливанням;
• якщо людина вирішила стати донором;
• при хірургічному втручанні;
• під час вагітності (якщо матері негативний резус-фактор);
• при гемолітичній хворобі у новонароджених (наслідки резус-конфлікту).

Дослідження проводять у кілька етапів:

1. Для виявлення ГК біоматеріал людини поділяють на 2 частини.
2. Першу половину наносять на тест смужку з антитілами типу A, другу додають реагента з аглютинінами анти-B.
3. Потім лаборант спостерігає реакцію. Наприклад, якщо в першій частині відбувається склеювання еритроцитів, людина має антиген A. Відсутність реакції на другій тест-смужці говорить, що у пацієнта немає антигену B.
4. Отриману інформацію лікар зіставляє з відомими даними про ЦК.
5. Результати заносять у медичну картку.

Сумісність за групами крові

Щоб переливання не стало трагедією, перед процедурою у пацієнта та донора обов’язково беруть кров на аналіз. Несумісність ГК або резус-факторів може призвести до тяжкої гемолітичної реакції, шоку, ниркової недостатності та зупинки дихання.

Згідно з сучасним законодавством, дозволено переливати кров лише тієї ж групи, що й у пацієнта. Раніше застосовувався принцип, за якого 1 ЦК могла використовуватися людям з будь-якою іншою, а хворим з 4 підходила і 1, і 2, і 3. Сьогодні ці знання можуть бути використані лише при роботі в екстремальних умовах.

При переливанні обов’язково враховують резус-фактор. Його визначають разом із ДК. Людина з позитивним резус-фактором без наслідків може прийняти еритроцити з Rh-. Негативна група крові сумісна лише з таким самим резусом.