Menu Close

Як знайти цукор на етикетці

Як знайти цукор на етикетці

Кажуть, що шопінг – улюблена жіноча справа. Для багатьох закупи – це ритуал, що триває чи не цілий день. Насправді, кожен з нас дуже по-різному ставиться до походу в магазин. Час пригадати, як робиш покупки ти.

Після прогулянки продуктовими магазинами складається враження, що люди кладуть до своїх кошиків все наугад. От справді — чи бачила ти коли-небудь, щоб люди читали склад продуктів на етикетках? Хліб, молоко, ковбаси, цукерки, алкоголь, усе це потрапляє на наші столи без попередньої ідентифікації. Єдине, на що ми справді звертаємо увагу при виборі продукту, — це вигляд упаковки і назва торгової марки. Та що насправді ховається за брендом?
Гола правда про «роздягнені» продукти
Продукти без упаковки також можуть виглядати привабливо. Але хотілось би, щоб ця привабливість забезпечувалась не винахідливими поєднаннями ненатуральних складників, а саме природними характеристиками придбаного продукту.

Трапляється, що купуєш симпатичний на вигляд хліб, а вдома виявляється, що він «тягнеться», як жувальна гумка, або ж навпаки – занадто кришиться. Якщо ти коли-небудь куштувала домашній хліб, то такі властивості цього звичного і, мабуть, найпопулярнішого в споживчому кошику, продукту мали б насторожити. Те ж саме стосується й молока. Дивно, коли в склянці воно видається синюватим чи водянистим, чи не так? Якби ми читали етикетки, то такі прикрі сюрпризи після «роздягання» продуктів тішили б нас дедалі рідше.
Етикетка. Інструкція з використання

Навіть коли ти вирішиш прочитати етикетку, то, напевне, розгубишся. Як правило, виробники товарів пишуть складники свого продукту або занадто загадково або ж вже дуже деталізовано. І часто ця інформація на етикетці надрукована настільки дрібним шрифтом, що в супермаркет, окрім торби, здалося б ще носити лупу.

Таке недобросовісне ставлення виробника до свого покупця і споживача—це те, що мало б відразу спонукати тебе поставити обраний продукт назад на полицю!

На що звертати увагу в етикетці?

Термін придатності продукту (це, напевне, найпопулярніша серед споживачів інформація з упаковок);

Умови зберігання продукту і чи були вони дотримані продавцем товару;

7 основних, найбільш важливих характеристик: вміст білків, жирів, насичених жирів, вуглеводів, цукру, солі та на енергетичну цінність продукту;

Кількість порцій в упаковці—часто виробник зазначає всі вищеперечислені характеристики на 100г продукту, тому при розрахунку денного раціону дуже важливо зважати на цей пункт;

Якщо виробник недобросовісний, то навіть під тиском стандартів та вимог до його продукції, він буде намагатись здешевити технологію виробництва, використовуючи шкідливі складники. Таким чином, він може схитрувати, применшивши значення котроїсь з характеристик, або й не вказавши її зовсім.

Наприклад, у такий спосіб виробники приховують наявність у складі трансжирів. Якщо бачите на етикетці складник «гідрогенізована олія», то за цим словом шифруються трансжири. Іноді трансжири можна вирахувати, віднявши від загальної кількості жирів насичені та ненасичені. Така ж хитрість—це маркування продукту словом «легкий» щодо жирності чи калорійності. Насправді легкий продукт має містити на 30% менше жиру чи калорій, ніж стандартний і про це має йтись на етикетці. Цукор на упаковці може ховатись під кодовими назвами сахароза, глюкоза, фруктоза, мальтоза, цукровий сироп, гідролізований крохмаль, фруктовий сироп, кукурудзяний сироп.

Слід також знати, що складники в списку розташовуються за порядком спадання, тобто першим буде той, вміст якого найбільший. Якщо ви купуєте хліб з висівками, а висівки у списку інгредієнтів на передостанньому місці, то їх вміст у цьому хлібі незначний.

А як щодо ароматизаторів? Іноді їх додають для того, щоб відновити втрачені в процесі виготовлення смак і запах складників, а іноді—щоб посилити певні нотки смаку чи аромату. Ароматизатори бувають натуральними, ідентичними натуральним і штучними. Натуральні ароматизатори виготовляються з рослинної чи тваринної сировини, до таких належить, наприклад, ваніль. Ароматизатори, ідентичні натуральним, — це штучно відтворювані точні копії молекул натуральних ароматизаторів. По смаку і хімічному складу вони не відрізняються від натуральних. Прикладом ароматизатора, ідентичного натуральному, є ванілін. Штучні ароматизатори—це, так би мовити, «підсилені» версії натуральних. Прикладом такого ароматизатора є етилванілін, який має у 3-4 рази яскравіший смак і аромат, ніж ванілін.

Обираючи певний продукт, рекомендуємо порівнювати пропозиції кількох виробників. Пам’ятай—етикетка, це не просто наліпка, що забезпечує конкурентоспроможний вигляд товару, а засіб комунікації виробника і споживача. Тому стався відповідально до свого здоров’я—читай етикетки!

Прихований цукор: як нас дурять виробники харчової продукції

Спочатку оголошуєш: «З понеділка без цукру», а потім йдеш на закупи й кладеш у кошик тільки продукти «без цукру»? Змушені вас розчарувати — не все так просто, бо треба навчитися правильно читати написане дрібним шрифтом.

Нутриціологиня Валерія Варніцька розкриває секрети виробників харчової продукції, які вони ретельно приховують за надписами «без цукру». За допомогою експертних порад ви тепер точно не станете жертвою маркетингу й навчитеся обирати саме ті продукти, які точно не містять доданого цукру.

Те, що велика кількість цукру в нашому раціоні не йде нам на користь, мабуть, відомо всім. І багато людей у намаганні зменшити споживання цукру починають стежити за кількістю доданого цукру в харчових продуктах.

Це дуже чудова тенденція! Але, на жаль, виробники не бажають так просто здаватися, тож вдаються до різних маркетингових трюків, особливо з використанням прихованих цукрів.

Валерія Варніцька

Приховані цукри — це додані цукри різноманітного походження, замасковані під менш відомими назвами. Такими, як:

  • фруктоза, фруктовий сік, нектар, концентрований сік/пюре. До речі, читайте, чи корисна фруктоза;
  • сиропи (кленовий, кукурудзяний, агавовий, фініковий тощо);
  • мед, патока, солод, мальтодекстрин. Дізнайтеся, чи можна мед при діабеті;
  • глюкоза, сахароза, мальтоза, сукроза, декстроза, галактоза.

Це лише частина, а загалом відомо понад 60 назв прихованого цукру!

Білий цукор легко замаскувати під іншими назвами / © Pexels

Найпопулярніші хитрощі з використанням прихованого цукру:

  1. Повне маскування цукру у складі під іншою назвою, але позиціювання продукту як «без цукру».
  2. Використання різних цукрів, у тому числі й звичайного, але він в найменшій кількості. У такому випадку білий/рафінований цукор буде десь наприкінці переліку інгредієнтів. Це створює враження, що загального цукру в цьому продукті мало.
  3. Продукти також можуть «похвалитися» тим, що їх виготовлено з органічних і/або «натуральних» інгредієнтів, або зі справжніх фруктів, чи вони містять лише цукри природного походження. Досить часто це лише маркетингова тактика, а сам продукт може містити більше цукру, ніж його менш «натуральні» альтернативи.

Висновок? Не ведіться на гучні назви й позначки, а завжди вивчайте етикетки (склад, харчову цінність) навіть дитячої продукції.

Валерія Варніцька

Перелік назв прихованого цукру, а також приклади складу продуктів з прихованим цукром дивіться у пості Валерії в Instagram. Для цього гортайте галерею.

До речі, ось 10 сигналів, які подає організм, коли ви їсте забагато цукру. На це варто звернути увагу!

Текст опубліковано з дозволу авторки. Оригінал.