Menu Close

Як зберегти айстри зрізані довше у вазі

admin 0 Comments

Айстри: вирощування з насіння в саду, види і сорти

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 13 червня 2022 Опубліковано: 27 лютого 2019 Перша редакція: 27 червня 2014 🕒 17 хвилин 👀 163408 разів 💬 24 коментарі

  • Прослухати статтю
  • Посадка й догляд за айстрами
  • Квітка айстра – опис
  • Вирощування айстри з насіння
    • Насіння айстри
    • Коли сіяти айстри
    • Посів айстри на розсаду
    • Коли саджати айстри
    • Як посадити айстри
    • Як доглядати за айстрою
    • Можливі труднощі вирощування айстри
    • Хвороби айстр
    • Шкідники айстр
    • Садові айстри після цвітіння
    • Як зберегти айстри взимку
    • Яка айстра
    • Айстра альпійська
    • Айстра італійська
    • Айстра бессарабська
    • Айстра чагарникова
    • Айстра новобельгійська
    • Айстра новоанглійська (Aster novae-angliae)

    Двори стоять у хуртовині айстр.
    Яка рожева й синя хуртовина!
    Але чому я думаю про Вас?
    Я Вас давно забути вже повинна.

    Айстра – досить невибаглива рослина, але дуже чутлива до поливу: нашкодити може як надмірне зволоження ґрунту, так і тривала посуха.

    Ще одне слабке місце айстр – це схильність до грибкових захворювань. Наприклад, фузаріозне в’янення, одного разу проникнувши в астрарій, здатне знищити його буквально за добу!

    Для профілактики бактеріальних і вірусних захворювань ділянку під айстри потрібно попередньо «загартувати»: пролити окропом або розвести багаття.

    • Які хитрощі посіву захистять ваші айстри від підступного фузаріозу?
    • Чому не варто довго зберігати насіння вподобаних айстр?
    • Як взаємодіє айстра з чорнобривцями та календулою?
    • Як виростити багаторічну айстру?

    Прослухати статтю

    Посадка й догляд за айстрами

    • Посадка: посів насіння напровесні (в березні) або під зиму у відкритий ґрунт чи в другій половині березня на розсаду. Висадка сіянців – у квітні або травні.
    • Цвітіння: літо, осінь.
    • Освітлення: яскраве сонячне світло, притінок.
    • Ґрунт: родючі, окультурені на глибину 20 см суглинки.
    • Полив: помірний. У спеку – рідше, але рясніше.
    • Підживлення: тричі за сезон: через тиждень після появи сходів, під час бутонізації та на початку цвітіння.
    • Розмноження: однорічники – насінням, багаторічні види зазвичай вегетативно (поділом куща та живцями).
    • Шкідники: слиняві пінниці, павутинні кліщі, листові та галлові нематоди.
    • Хвороби: борошниста роса, кільцева плямистість, сіра гниль квіток, вертицильозне в’янення та вірусна жовтяниця.

    Айстра (лат. Aster) – це рід однорічних і багаторічних трав’янистих рослин родини Айстрові, або Складноцвіті, що налічує за різними думками від 200 до 500 видів, більша частина яких росте в Північній і Центральній Америці. В Європу квітка айстра потрапила в XVII ст., потайки завезена з Китаю французьким ченцем. У перекладі з латини «айстра» означає «зірка». Є китайська легенда про те, як два ченці, намагаючись дійти до зірок, піднімалися по найвищій горі Алтаю багато днів, але коли вони досягли вершини, то зірки над ними були так само далекі і так само недоступні. Тоді ченці, розчаровані, без їжі і води, провівши багато важких днів у дорозі, повернулися до підніжжя гори і побачили чудовий луг із прекрасними квітами. «Подивися, – сказав один чернець, – ми шукали зірки в небі, а вони живуть на землі!» Ченці викопали кілька квіток, принесли їх у свій монастир, стали вирощувати їх і дали їм зіркове ім’я «айстри». З тих давніх часів у Китаї айстри стали символом краси, елегантності, скромності і чарівності. Айстра – квітка народжених під знаком Діви, символ мрії про незвідане, подарунок бога людині, її оберіг, її дороговказ.

    Квітка айстра – опис

    Айстри – рослини кореневищні з простими листками, суцвіття – кошики, зібрані в волоті або щитки, крайові квітки у них – язичкові всіляких відтінків, а центральні – трубчасті, дрібні, майже завжди жовтого кольору. Культивують квіти айстри в Європі з XVII ст., і науковці-квітникарі досягли успіху в селекції, виростивши сорти дивовижної краси, серед яких є екземпляри різноманітних забарвлень і форм. Розмножується айстра насінням. Залежно від якості суцвіть і висоти стебла айстри використовують для бордюрів, групових посадок, рабаток, рокаріїв або як прикрасу для балконів і терас. Дуже красиві букети з айстр, які довго стоять у зрізці.

    Вирощування айстри з насіння

    Насіння айстри

    Вирощування айстри з насіння здійснюється розсадним і безрозсадним способами. Ранні сорти айстр висівають у ґрунт уже на початку або в середині березня, і тоді в липні ви вже зможете милуватися їхнім цвітінням. Більш пізні сорти – наприкінці квітня-початку травня, коли температура повітря буде не нижче 10 ºC. Але знайте, що айстри, вирощені з насіння безрозсадним способом, зацвітають пізніше, ніж ті, які ви починали вирощувати в теплиці. Посів айстри проводять у неглибокі борозенки (до 4 см завглибшки), рясно поливають, засипають ґрунтом і з настанням сухої погоди або мульчують, або накривають місце посадки покривним матеріалом доти, доки не з’являться сходи. Потім покривний матеріал використовують тільки в разі заморозків. У фазі розвитку у сіянців двох-трьох справжніх листків прорідіть їх таким чином, щоб відстань між сходами була 10-15 см. Зайві сіянці пересадіть в інше місце.

    Коли сіяти айстри

    Ранні сорти айстр зацвітають через 90 днів після посадки, середньоранні – через 110 днів (на початку серпня), пізні – через 120-130 днів (наприкінці серпня – в середині вересня). Тобто перед тим, як посіяти айстру, потрібно зробити нескладні розрахунки. Пізні сорти айстр можуть цвісти до самих морозів. Сіють айстри не тільки навесні, а й пізньої осені, під зиму, просто в борозенки по замерзлому ґрунту – в цьому випадку рослини майже не пошкоджує фузаріоз. Коли навесні з’являться сходи, прорідіть їх. До речі, не забудьте, що термін зберігання насіння невеликий: після двох років зберігання прорісність зменшується вдвічі.

    Посів айстри на розсаду

    Вирощування айстри розсадним способом набагато надійніше за безрозсадне, хоча і вимагає трохи більше часу і праці. Здійснюється посів на розсаду на початку квітня або травня, залежно від сорту. За тиждень до посіву загорніть насіння айстри в тканину і замочіть у слабкому розчині марганцівки. Через 10-12 годин відтисніть із тканини зайву вологу, покладіть у поліетиленовий пакет і помістіть його в тепле місце для пророщування. В якості посуду для вирощування айстри на розсаду можна використовувати ящики або горщики. Ґрунт для айстр мусить бути легким і родючим, перед посадкою обов’язково полийте його розчином фунгіциду. Висійте у зроблені в ґрунті борозенки насіння, що вже проклюнулося, присипте його шаром піску в 0,5 см, пролийте через дрібне сито слабким розчином марганцівки і, накривши зверху склом або плівкою, поставте в тепле місце (20-22 ºС). Якщо ви посіяли насіння, зібране торік, то можете очікувати на сходи вже за 3-5 днів. Після появи сходів перенесіть посуд у прохолодніше приміщення – приблизно 16 ºC. Пікірування паростків проводять за схемою 4х4 см, коли в них з’являться 3-4 справжніх листочки. При пікіруванні вкоротіть коріння сіянців. У ґрунт для пересадки додайте золи, поливайте пікіровані сіянці помірно.

    Посадка айстр

    Коли саджати айстри

    За тиждень після пікірування підживіть сіянці розчином комплексних добрив і продовжуйте підживлювати один раз на тиждень до самої висадки у відкритий ґрунт. Починайте поступово привчати їх до середовища, в якому їм доведеться опинитися: виносьте на час на відкрите повітря, оскільки загартована розсада краще приживається. До моменту посадки у ваших сіянців повинна бути міцна стеблинка заввишки до 10 см і 6-8 великих зелених листочків. Найкращий час для висадки розсади – приблизно квітень-травень. Айстри холодостійкі і не злякаються нічного зниження температури до 3-4 ºС. Висаджувати айстри у відкритий ґрунт найкраще ввечері.

    Як посадити айстри

    Посадка айстр починається з вибору ділянки. Місце для висадки розсади має бути сонячним, із гарним дренажем. Найбільш сприятливі попередники для айстр – чорнобривці й календула. Посадка і догляд за айстрою найкраще здійснюється на легких і родючих нейтральних ґрунтах. Місце майбутньої посадки айстр потрібно готувати заздалегідь: восени глибоко перекопайте ймовірну ділянку з перегноєм або компостом із розрахунку 2-4 кг на м², а навесні скопайте ділянку, додавши на кожен м² 20-40 г суперфосфату, 15-20 г калійної солі і стільки ж сірчанокислого амонію. Якщо ж ґрунт на ділянці не виснажений, можна добрив не вносити.

    Перед посадкою ділянку необхідно прополоти, вирівняти і розпушити на глибину 4-6 см. Бажано ще й зволожити, особливо якщо розсаду ви купували в магазині і не знаєте, скільки часу коріння в неї було відкрите. У неглибокі пролиті водою борозенки висаджують саджанці на відстані не менше 20 см один від одного, хоча відстань залежить від сорту айстр. Відстань між борознами близько півметра. Саджанці присипають сухою землею, поливати їх після посадки не потрібно, тільки за 2-4 дні. За тиждень-другий підживіть айстри азотними добривами.

    Догляд за садовою айстрою

    Як доглядати за айстрою

    Будь-який досвідчений квітникар на запитання: «Як виростити айстри?» відповість, що це дуже легко. Айстри невибагливі, і догляд за ними не потребує багато часу і зусиль. Перше правило догляду за айстрами – обов’язкове розпушування ґрунту з одночасним прополюванням бур’янів. Робити це необхідно після кожного дощу або поливання на глибину 4-6 см, не більше. Ще до початку гілкування проведіть підгортання стебла на висоту 6-8 см, щоб прискорити ріст коренів. Поливаючи айстри, пам’ятайте, що їм шкодить як нестача, так і надлишок вологи. У спекотне літо поливайте рідше, але рясніше (до 3 відер води на м²), з обов’язковим наступним розпушуванням. Спізнитеся з поливанням – суцвіття можуть втратити декоративність.

    Якщо хочете отримати від своїх айстр максимум віддачі, не забувайте їх підживлювати. За сезон підживлень повинно бути як мінімум три: вперше – за тиждень-два після посадки (20 г аміачної селітри, 10 г сульфату калію, 50 г суперфосфату на м²), при появі бутонів потрібно підживити айстри вдруге (по 50 г сульфату калію і суперфосфату на м² ) і втретє (той же склад) на самому початку цвітіння. Своєчасно видаляйте засохлі квіти.

    Можливі труднощі вирощування айстри

    Іноді невибагливі айстри все ж змушують квітникарів нервувати, особливо якщо ви вперше вирішили виростити у себе на ділянці ці маленькі «зірки»:

    • труднощі починаються з посіву: насіння може не зійти або сіянці погано ростуть і засихають. Щоб не згаяти час, відразу ж зробіть пересівання, але суворо виконайте всі агротехнічні вимоги до ґрунту – причина в його складі або недостатній передпосівній обробці;
    • однорічні айстри хворіють на фузаріоз. Не саджайте айстри там, де в минулі роки росли пасльонові (картопля, томат) або левкої, гвоздики, гладіолуси, тюльпани – після цього має пройти як мінімум п’ять років, інакше ви наразите айстри на ризик захворіти на фузаріоз; із цієї ж причини не удобрюйте айстри свіжим гноєм;
    • у айстр неповні суцвіття – можливо, рослина потерпає від попелиці або павутинного кліща, може, порушено правила агротехніки чи рослині недостатньо харчування.

    Хвороби айстр

    Фузаріоз – головне і найчастіше захворювання айстри. Спричиняється воно грибом роду фузаріум і проявляється вже у дорослої рослини – вона раптово слабшає, причому з одного боку, жовтіє, буріє і в’яне. Способів подолати фузаріоз поки що немає, тому так важливо дотримуватися превентивних заходів – культурозміна і сівозміна на ділянці. Чергуйте айстру з іншими рослинами, щоб вона повторно потрапляла на ділянку не раніше, ніж за п’ять років. Хворі рослини необхідно видалити і спалити, щоб зараза не поширилася на інші рослини і ділянки.

    Інше грибкове захворювання, котре вражає айстри – чорна ніжка, що проявляється почорнінням саджанця та загниванням кореневої шийки і підніжжя стебла. Збудник хвороби розвивається на кислих ґрунтах. У якості боротьби з грибом використовується видалення хворих рослин, дезінфекція ґрунту 1%-ним розчином марганцівки, посипанням ґрунту навколо рослини піском.

    Хворіють айстри іржею – на споді листя з’являються здуття зі спорами, листя в’яне, сохне. Саджайте айстри далеко від хвойних рослин (саме з них потрапляють на айстри спори іржі), в якості профілактики оббризкайте айстри 1%-ним розчином бордоської рідини, а якщо хвороба вже проявилася, то повторюйте такі обприскування щотижня. Жовтуха айстр – ще одне захворювання, що вражає айстри. Його викликає вірус, який переноситься попелицею або цикадою. Спочатку листова пластинка світлішає, потім настає загальний хлороз листка, пригнічується ріст, зокрема бутонів, які набувають зеленуватого відтінку. Щоб знищити переносників захворювання, потрібно обприскати айстри інсектицидами (Актелліком, Пірімором, Піретрумом), а уражені екземпляри рослин потрібно видалити і спалити.

    Шкідники айстр

    Щодо комах-шкідників, то загрозу становлять такі, як луговий клоп, слинява пінниця, слимаки, щипавка звичайна, павутинний кліщ, брунькова попелиця і совка. В якості профілактичних заходів пропонуємо вам:

    • ретельне осіннє перекопування землі в саду;
    • видалення та обов’язкове спалювання однорічних рослин і відмираючих до осені пагонів багаторічних рослин;
    • правильний підхід у виборі сортів рослин для саду;
    • покращення ґрунту шляхом вапнування та внесення перегною і компосту;
    • дотримання потрібної відстані між рослинами, щоб вони не росли слабкими і витягнутими через вимушену тісняву.

    Якщо ж шкідники все-таки з’явилися, то боротися з ними доведеться або отрутохімікатами, або народними засобами. Слимак або знищується механічно (збираєте і знищуєте), або використовується препарат метальдегід; щипавка звичайна – обприскуванням рослин Фундазолом, слиняву пінницю, совку, павутинного кліща і лугового клопа знищують розчином Карбофосу, Фосфаміду або Піретруму.

    Айстри відцвіли – що робити

    Садові айстри після цвітіння

    Садові (однорічні) айстри після цвітіння бажано викопати і спалити, щоб загинули віруси, гриби і шкідники, які могли в них оселитися. Якщо ви зібрали насіння сортів, які хочете виростити наступного року, то можете після перших заморозків посіяти насіння в ґрунт, але вже на іншій ділянці саду. Посійте насіння в борозенки, присипте їх торфом або перегноєм. Підзимовий посів можна проводити просто в сніг у грудні-січні. Для цього борозенки роблять безпосередньо в снігу, який попередньо приминають, а зверху насіння присипають усе тим же торфом. Посів у сніг навіть надійніший, оскільки тоді насінню не страшні раптові відлиги. Навесні, після того, як зійде сніг, для прискорення проростання насіння накрийте ділянку плівкою.

    Насіння айстр збирають так: дочекайтеся, коли зів’яне суцвіття вподобаного вам сорту, а центр його потемніє, і в ньому з’явиться білий пушок, зірвіть суцвіття, помістіть його в паперовий пакет, де воно продовжуватиме сохнути. Підпишіть пакет, щоб не переплутати сорти. І пам’ятайте: найкраще висівати на розсаду або в ґрунт тогорічне насіння, оскільки за два роки воно різко втрачає прорісність.

    Як зберегти айстри взимку

    Багаторічні айстри можуть рости на одній ділянці до п’яти років, тому осінь – саме час викопати і розсадити багаторічні айстри, які досягли п’ятирічного віку, тим більше що вони добре розмножуються діленням куща. Будьте обережні з кореневою системою, намагайтеся її не пошкодити.

    Багаторічні айстри морозостійкі, тому їхня зимівля у відкритому ґрунті особливої тривоги у квіткарів не викликає. Але є деякі сорти, молоді рослини яких бажано на зиму вкривати торфом, сухим листям або ялиновим гіллям. Якщо стебла айстр висохли, краще їх перед укриттям зрізати. Навесні зніміть укриття, щоб ваші айстри якнайскоріше пішли в ріст і прикрасили ваш сад своїми незвичайними квітами.

    Види і сорти айстри

    Це так природно – відстані і час.
    Я вже забула. Не моя провина,–
    то музика нагадує про Вас,
    то раптом ця осіння хуртовина.

    Яка айстра

    Існує одна складність: коли ми говоримо про айстри, потрібно розуміти, що мається на увазі. Є рід айстр, до якого належать як однорічні, так і багаторічні види і сорти, про які ми говорили вище, а є так звана садова айстра, яку дилетанти приймають за однорічну айстру, котра насправді є дещо іншою рослиною. Айстра однорічна, або, як її правильно називати Каллістефус (лат. Callistephus) – китайський монотипний рід квіткових рослин родини Айстрові, або Складноцвіті, близький до роду Айстр. Каллістефус – рослина одно-або дворічна, у квітникарстві звана «айстра китайська», або «айстра садова», батьківщина якої, як ясно з назви, Китай. У 1825 році цей єдиний представник роду було описано Карлом Ліннеєм під назвою Aster chinensis, в окремий рід її виділив Олександр Кассіні, назвавши Callistephus chinensis, або Каллістемма китайська.

    Стебла у рослини зелені, іноді темно-червоні, гіллясті чи прості. Коренева система мичкувата, потужна, добре розгалужена. Листки чергові, черешкові, суцвіття – кошик, плід – сім’янка. У культурі існує близько 40 груп, що включають в себе близько 4000 сортів. Ось із цим родичем айстри ми зазвичай маємо справу, коли висаджуємо в садах айстри однорічні.

    Багаторічні айстри

    Багатолітники роду айстр поділяються за термінами цвітіння на дві групи: ранньоквітучі та осінньоквітучі.

    Ранньоквітучі багаторічні айстри

    Група ранньоквітучих не надто численна і представлена тільки такими видами, як айстра альпійська (Aster alpinus), айстра бессарабська (Аster bessarabicus) та айстра італійська (Aster amellus).

    Айстра альпійська

    Айстри багаторічні з групи альпійських цвітуть у травні, мають зріст від 15 до 30 см, поодинокі суцвіття діаметром до 5 см схожі на прості стокротки, часто використовуються для рокаріїв. Сорти:

    • айстра альпійська Glory, висота – 25 см, діаметр квітки – 4 см, синьо-блакитна ромашка з жовтогарячою серединою;
    • айстра Wargrave – висота до 30 см, діаметр рожевої квітки з жовтою серединою 4 см, цвіте в травні-червні.

    Айстра італійська

    або, як її ще називають, ромашкова, цвіте в червні-липні. Суцвіття у неї великі – до 5 см, кошики – щитоподібні суцвіття, кущики висотою до 70 см. Гарна для кам’янистих садів і рокаріїв. Сорти:

    • айстра Rosea має язичкові квітки рожевого кольору, а трубчасті – світло-коричневого. Цвіте до трьох місяців з червня;
    • сорт Rudolf Goeth – великі щиткові суцвіття до 4-5 см діаметром, язичкові квітки – фіолетові, трубчасті – жовті;

    Айстра бессарабська

    Ще називають несправжньоіталійська. Кущ заввишки до 75 см, численні лілові квітки з коричнюватою серединою.

    Осінньоквітучі багаторічні айстри

    Осінньоквітучі айстри представлені більш різноманітно: айстра новобельгійська, айстра чагарникова та айстра новоанглійська.

    Айстра чагарникова

    Найбільш рання з осінніх айстр – айстра чагарникова (Aster dumosus), батьківщина якої – Північна Америка. Ростуть сорти цього виду у висоту від 20 до 60 см, стебла так сильно вкриті листям, що навіть у неквітучому стані здатні прикрасити сад, як кущики самшиту. Найвідоміші сорти:

    • Ніобея і Альба флор Плена – айстри з білими квітками;
    • Блю Берд – карликовий сорт до 25 см заввишки з ніжно-блакитними квітками, як і більш гінкі Блю букет і Lady in Blue;

    Айстра новобельгійська

    Найпоширеніші в наших садах айстри належать до айстр новобельгійських (Aster novi-belgii), або айстр віргінських, які мають як карликові сорти (30-40 см), так і високорослі – до 140 см заввишки. Кущі у цього виду айстр потужні, суцвіття волотисті, забарвлення квіток синє, біле, фіолетове, всі відтінки рожевого і бордового. Сорти:

    • карликові – Snowsprite з білими квітками 35 см висоти, Jenny – червоні айстри, заввишки до 30 см, рожевий сорт Audrey заввишки до 45 см;
    • середньорослі – синьо-фіолетовий Royal Velvet до 60 см заввишки, Winston S. Churchill – соковито-рубіновий, кущ заввишки 70-75 см;
    • високорослі – Дасті роуз – кущ заввишки до 1 м з ніжно-малиновими квітками діаметром до 4 см, Дезерт блу – бузково-сині квітки до 3,5 см у діаметрі на кущах заввишки до 1 м.

    Айстра новоанглійська (Aster novae-angliae)

    або айстра північноамериканська, теж популярний вид у наших осінніх садах. Відрізняється від інших багаторічних айстр тим, що її кущі досягають у висоту 160 см. У всьому іншому вона схожа на новобельгійську: дуже рясне цвітіння дрібних суцвіть. Сорти:

    • Browmann – кущ до 120 см заввишки, діаметр гроноподібних суцвіть – до 4 см, рясно цвіте з вересня. Язичкові квітки – фіолетові;
    • сорт Constance – висота куща може досягати 180 см, стебла гіллясті, міцні, суцвіття до 3,5 см діаметром, трубчасті квітки – коричневого або жовтого кольору, язичкові – фіолетові. Цвіте у вересні, морозостійкий;
    • Септемберрубін – півтораметровий кущ, язичкові квітки – червоно-рожеві, суцвіття діаметром 3,5 см.

    Однорічні айстри

    Айстра садова, або айстра китайська, або каллістефус – однорічний родич айстри багаторічної, сьогодні представлений більш ніж 4000 сортів. Іноді айстри однорічні настільки несхожі на власне айстри, що їх можна сплутати з жоржинами, хризантемами, півоніями та іншими квітами. Намагаючись навести порядок у цьому неймовірному розмаїтті сортів і видів, науковці створювали різні класифікації, але жодна з них не є досконалою. Познайомимо вас коротенько з деякими класифікаціями.

    За часом цвітіння айстри поділяються на:

    • ранні (цвітуть із липня);
    • середні (цвітуть від початку серпня);
    • пізні (цвітуть із середини або кінця серпня).

    За висотою куща айстри поділяють на п’ять груп:

    За метою вирощування існують три групи:

    • зрізувальні (високого зросту, квітки великі, квітконоси довгі);
    • обсаджувальні (компактні, невисокі, гарні як для квітників, так і в якості горщикових рослин);
    • універсальні (компактні, середніх розмірів, квітконоси довгі, суцвіття великі).

    За будовою суцвіть айстри поділяються на три групи:

    • трубчасті – суцвіття складаються виключно з трубчастих квіток;
    • перехідні – суцвіття мають 1-2 ряди язичкових квіток і трубчасті квітки, що заповнюють середину;
    • язичкові – суцвіття, в яких язичкові квітки закривають трубчасті або трубчастих немає взагалі.

    Язичкова група поділяється за принципом будови суцвіть на такі типи:

    немахрові прості:

    • Едельвейс, Піноккіо, Вальдерзее – сорти з дрібними суцвіттями;
    • Саломе – сорт із середніми суцвіттями;
    • Рейнбой, Маргарита – сорти з великими суцвіттями;
    • Маделін, Зоненштайн – сорти з дуже великими суцвіттями.

    вінцеві:

    • Аріаке, Тікума – дрібні суцвіття;
    • Аврора, Прінетта, Лаплата – середні;
    • Принцеса, Анемоноподібна, Рамона – великі;
    • Ерфордія, Принцеса гігантська, Фантазія – дуже великі.

    напівмахрові:

    • дрібні: Вікторія, Мацумото;
    • середні: Міньйон, Розетт.

    кучеряві:

    • Комета, Тайгер павз – середні суцвіття;
    • Страусове перо, Королева ринку – великі;
    • айстра хризантемоподібна, Каліфорнійська – велетенська.

    кулясті (сферичні):

    • Міледі, Лідо, Тріумф – середні суцвіття;
    • Американська красуня, Німеччина, айстра півонієподібна – великі суцвіття;
    • Куляста – дуже великі суцвіття.

    черепитчаті:

    голчасті:

    • Рекорд, Екзотика – середні суцвіття;
    • Рів’єра, Стар – великі;
    • Комплімент, Ризен, Ювілейна – дуже великі.

    напівсферичні:

    • середні суцвіття: Міс, Амор, трояндоподібна;
    • айстра помпонна – великі суцвіття.

    А ось за забарвленням квіток класифікації нема, хоча кольорів і відтінків айстр існує безліч: різні відтінки синього кольору, що в світі квітів досить рідкісне явище, фіолетові, бузкові, кремові, жовті, рожеві, червоні, не кажучи вже про білі. Є двобарвні айстри. Немає поки що тільки зелених і помаранчевих айстр.

    Варто ще раз зазначити, що жодна з класифікацій не є повною і бездоганною, тим більше що з кожним роком з’являються все нові види прекрасних екземплярів, які важко віднести до вже існуючих видів і сортогруп.

    Це так природно – музика і час,
    і Ваша скрізь присутність невловима.
    Двори стоять у хуртовині айстр.
    Яка сумна й красива хуртовина!
    (Ліна Костенко)

    Як зберегти надовго свіжими зрізані троянди: інструкція

    Незалежно від того, купили ви троянди в магазині, отримали в подарунок чи виростили у власному саду, хочеться, щоб квіти тішили вас якомога довше. Як зробити так, щоб вони не втрачали свіжий вигляд у вазах якнайдовше, розповідає «Зелена садиба».

    Як правильно зрізати троянди для букетів

    Якщо ви купили троянди в магазині, може сміливо пропустити цей пункт і одразу читати наступний, бо на етапі зрізу виробник вже потурбувався про те, щоб ваш букет троянд стояв у вазі якнайдовше. Якщо ж ви збираєтеся самостійно нарізати квітів у вазу, пам’ятайте, що найкраще зрізати троянди для букетів ввечері, можна – вранці, в момент, коли ранкова роса вже зійшла, але квіти повністю ще не розкрилися. Квіти зрізані під час ранкової роси або одразу після дощу у вазі довго не стоять.

    Використовуємо для зрізу тільки гостро наточений інструмент (секатор), робимо акуратний косий зріз, не рвемо кору, не роздавлюємо пагони. У дорослих сильних кущів квіти зрізаємо на 1,5-2 см вище від першої (нижньої) бруньки на пагоні. У кущів-першорічок або слабких, після хвороби, квіти краще зрізати над другою брунькою від основи пагона. Брунька, над якою зрізають троянди, має бути здоровою і сильною, щоб мати змогу дати новий розвинутий пагін. Якщо зрізати троянди, не залишаючи сильну бруньку, наступне цвітіння буде значно біднішим.

    В залежності від сорту троянди, визначається найкращий момент для її зрізу в букет стосовно зрілості квітів. Троянди з «махровими» квітами розпускаються повільно, такі квіти краще зрізати, коли вони розкрилися наполовину. Більшість сортів ріжуть, коли бутон розкрився приблизно на чверть від можливого.

    Одразу після зрізування на троянді видаляють зайві листки. Залишають тільки у верхній частині – здорове, гарно розвинене листя. Якщо шипи занадто колючі – видаляємо і шипи, хоча багато садівників стверджують, що з шипами троянда у вазі зберігається довше.

    Зрізані троянди одразу ставимо у місткість з водою кімнатної температури. Оптимальними умовами для зберігання зрізаних троянд вважається прохолодне приміщення з температурою від 0 до +1°С та з високою вологістю повітря. Якщо букет ви плануєте подарувати чи продати, зрізані квіти одразу краще поставити у відро з водою кімнатної температури, зануривши стебла у воду по саму квітку, і винести його в темне і прохолодне приміщення. Якщо дозволяють розміри холодильника – там для зрізаних квітів ідеальні умови.

    Як правило, для зрізу вирощують сорти чайно-гібридних троянд, які мають високі стебла і акуратну форму квітки. Від сорту троянди залежить і те, наскільки довго вона буде свіжою у вазі. Деякі сорти при правильному догляді можуть мати прекрасний вигляд після зрізу і два тижні, інші за таких самих умов простоять у вазі кілька днів.

    Підготовка квітів і вази

    Перед тим, як поставити квіти у вазу, якщо вони зрізані не у цей день, гострим інструментом трохи підріжте стебла, щоб освіжити зріз. Ідеально, якщо ви зможете зробити вертикальний розріз на пару сантиметрів вглиб стебла. Це максимально забезпечить зрізані квіти доступом до води. Але будьте обережні зі звичайним кухонним ножем, краще працювати спеціальним флористичним або скальпелем.

    Видаліть зайве листя, воно не повинне потрапляти у воду, і крайні пелюстки квітів. Крайні пелюстки – це так звані захисні пелюстки на бутоні, часто вони мають трохи не той колір, що квітка, і навіть виглядають не дуже здоровими.

    Вазу наповнюйте водою приблизно на ¾ від її об’єму. Місткість, в яких стоятимуть зрізані квіти, має бути чистою.

    Як доглядати за трояндами у вазі

    Якщо ви хочете зберегти свої троянди свіжими надовго, міняти воду у вазі треба щодня. При цьому обов’язково помийте вазу з засобом для дезінфекції (можна і звичайним засобом для миття посуду).

    Часто можна прочитати в інтернеті поради, що у воду з трояндами треба додавати цукор, лимонну кислоту чи аспірин, активоване вугілля, марганцівку і навіть рідке мило. Проте на практиці дієвість цих методів дуже сумнівна.

    Пропорції можна прочитати різні. Не буду повторювати ці поради, бо вважаю такі народні методи збереження свіжого вигляду зрізаних троянд не дієвими. Я неодноразово експериментувала і не помітила, що з цукром, наприклад, троянди у вазі зберігаються довше.

    Дійсно продовжує свіжість троянд спеціальний препарат – консервант флористичний для зрізаних квітів. Коштує недорого, але він призначений для тривалого зберігання свіжих квітів в холодильнику в передпродажний період. При кімнатних температурах консервант не працює, тож його не додають у вази для продовження свіжості квітів.

    Натомість додають спеціальне живлення, часто пакетики невеликого фасування з ним дають в подарунок у флористичних магазинах при покупці букета. Таке професійне живлення для зрізаних квітів дійсно може продовжити життя букета на 50%. До його складу входять мікроелементи, вітаміни, фітогормони, які забезпечують свіжість зрізаним квітам.

    Коли правильно підготовлені свіжозрізані квіти перебувають в прохолоді (якщо в кімнатних умовах, то якомога далі від сонця), не на протягах, ви щодня міняєте їм воду і миєте вазу, вони матимуть свіжий вигляд не менш як тиждень, а деякі сорти і два.

    Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter

    • Новини Чернівців
    • Новини Закарпаття
    • Новини Хмельницького
    • Новини Тернополя
    • Новини Волині
    • Новини Івано-Франківська
    • Новини Рівного
    • Сад
    • Квіти
    • Дім