Для простих речовин немолекулярної будови формульної одиницею є атом, тому їх формули записують просто знаками хімічних елементів без індексів. Приклад: Cu («Купрум») — формула міді, яка показує, що її формульної одиницею є атом. Fe 2 O 3 («Ферум — два — о —три») — найпростіша формула ферум( III ) оксиду.
При складанні формули даної речовини треба написати в ряд символи хімічних елементів, що входять до складу цієї речовини, і справа кожного з них внизу маленькою цифрою (індексом) позначити кількість атомів кожного елементу.
- чотири молекули води — 4H2O;
- десять молекул кисню — 10О2;
- три молекули водню — 3H2;
- п'ять атомів сірки — 5S.
Щоб розрахувати відносну молекулярну формулу треба використати формулу: Mr(AxBy) = Ar(A) * x + Ar(B) * y де х або у – кількість атомів хімічного елемента в молекулі речовини; (Е) – відносна атомна маса хімічного елемента; (речовини) – відносна молекулярна маса речовини.
Індекс – цифра у хімічній формулі, яка ставиться справа внизу від хімічного знака і позначає число атомів даного елемента. Коефіцієнт – цифра у хімічному записі, яка ставиться перед формулою і показує число окремих атомів, молекул або формульних одиниць. Чітко, коротко та лаконічно!
Коефіцієнти — числа, що стоять перед формулами речовин і показують число частинок даної речовини. Зверни увагу! Коефіцієнт «1» перед формулою речовини не ставиться, але враховується при підрахунку суми коефіцієнтів у рівнянні реакції.
Для запису хімічної формули кожної сполуки треба знати з яких хімічних елементів складається молекула даної речовини та кількісний склад молекули.