Анатомічна будова і функції ока людини: особливості, схема з позначеннями, описом. Анатомічний малюнок ока людини

Очі – є нашими помічниками в пізнанні світу, завдяки їх функціоналу ми можемо сприймати зорово будь-які картинки предмети і т. п. Далі вивчимо анатомічну будову і функції ока людини.

Зорова система є унікальною, складною. Не один рік знадобився вченим, щоб з ‘ясувати, як вона працює. За допомогою парного органу ви отримуєте близько 95 відсотків інформації про зовнішній світ.

Люди мають можливість бачити не самими очима, а за допомогою глядацького органу. За функціоналом відеоінформація може передаватися через важливу складову ока – зоровий нерв, і ще за допомогою хіазми, зорових трактів, що знаходяться в певних зонах потиличної частини мозкової оболонки. Там же утворюється образ, що стоїть перед очима. Саме ці частини зорової системи відіграють провідну роль у функціоналі.

Функції ока людини: особливості

Цікаво, що у людини два очі, це для того, щоб вийшла 3-D картинки.
Крайня права частина глядацького органу відповідає за охоплення правої частини зображення, а ліва за ліву частину. І зображення з правого ока передається в ліву півкулю, а з лівої в праву. Після цього інформація з ‘єднується в одне ціле.

При будь-яких порушеннях цього функціоналу засмучується бінокулярний огляд. Точніше у людини розвивається двоїння в очах. Ви будете бачити зовсім різні зображення, це істотно знизить якість життя.

Але мова не про те, далі вивчимо будову і функції ока людини в подробицях.

Очі працюють за принципом фотоапарата, де об ‘єктив – це рогівка з кришталиком і зіницею. За допомогою кришталика відбувається автоматичне фокусування зображень на сітківці. Завдяки сітківці запам ‘ятовуються картинки, а потім “фотографії” надходять в обробку в мозок.

Нижче дивіться анатомічну схему очного органу, там ви можете знайти інформацію, за що відповідає кожна частина очного яблука.

Як влаштовані очі людини?

• з органу зору
• до складу органу зору входить очне яблуко і зоровий нерв
• м ‘язової рухової системи
• слізного апарату
• очниці в черепі, де розташовуються очні яблука.

Схема будови очного яблука людини

Дивіться наочно, як влаштовано очне яблуко людини вище. Як бачите, схема складна, але завдяки її докладному опису далі, ви з легкістю розберетеся з нею.

• Першою йде рогівка – щільна і прозора плівка, яка покриває око. У цій оболонці є кровоносні сітки судин, завдяки якій відбувається переломлення. Рогівка контактує зі склерою. Ця оболонка на відміну від рогівки непрозора.
• Далі ви побачите передню камеру ока – ділянку розділяє райдужку, рогівку. У камері є рідина.
• Кругла райдужка має всередині невелику окружність, схожу на отвір – зіниць. Вона служить для скорочення, розслаблення зіниці і складається з м ‘язової маси. Також райдужка може бути різноманітних відтінків кольорів. У різних людей вона відрізняється, може бути синьою або зеленою. Завдяки цій частині ока змінюється світлопотік.
• Невелике темне коло в райдужці – це зіниць. Розмір його змінюється залежно від освітленості. При яскравому сонці зіниці звужуються, а ввечері – розширюється.
• Далі йде кришталик, він є “лінзою” очей. За якістю він має еластичні властивості, прозорий, змінює форму, щоб навести різкість. Кришталик вважається оптичною складовою очей.
• Субстанція у вигляді склоподібного тіла схожа на гель, знаходиться ззаду, завдяки їй зберігається певна округла форма очей. Склоподібне тіло бере участь в очній системі обміну речовин. Відноситься до оптики ока.
• Фоторецептори, нервові закінчення, які є в сітківці мають високу чутливість до світла. Нервові клітини виробляють родопсин, після чого світлова енергія перетворюється на рухову енергію нервових тканин. Тому і виникає реакція фотохімії. Також нервові закінчення завдяки високій чутливості до світла сприяють розвитку периферичного зору і баченню в темний час доби.
• Ще один важливий орган очного яблука – склера, з непрозорою структурою, вона межує з рогівкою. До цієї оболонки кріпиться шість м ‘язів, які відповідають за рух очного яблука. у склері також є безліч судин і нервових волокон.
• Відразу за склерою знаходиться судинна оболонка. Завдяки їй відбувається кровотік всередині очей. Коли розвивається недуга, то судинна оболонка має властивість запалюватися.
• Передача від нервових волокон очного яблука в головний мозок відбувається за засобами зорового нерва.

Схема будови сльозної системи ока

Далі наочно подивіться, зовнішня будова і функції ока людини, якими м ‘язами вона приводиться в рух.

Зверху на схемі представлена робота сльозної системи, в цій системі беруть участь: слізні канали, сльозний мішок, сльозне м ‘ясце, сльозні канальці (дивіться схему). Завдяки цим складовим людина може плакати. Також століттями відбувається зволоження рогівки та її очищення.

На картинці видно, що око округлої форми, приблизний розмір очного яблука у дорослих людей близько 23 міліметрів.

Органи зору знаходяться в черепі, в очницях, а зовні їм служать для захисту повіки, ресниці. Зсередини кожне століття покрито кон ‘юнктивою, зовні шкірною тканиною. Всередині століття є м ‘язова маса і хрящова тканина. Завдяки залізам з внутрішнього боку століття омивається поверхня рогівки сльозним вмістом. З внутрішнього краю століття є сльозні канали.

Будова м “язової системи ока

В очницях є вісім м ‘язів, шість з яких відповідають за рух самого ока, чотири з них – прямі, дві – косі (піднімають верхнє віко, і ще орбітальний м’ яз). М ‘язові волокна, крім останніх двох, виходять з очниці, утворюють загальне сухожильне кільце. Сухожилля ж утворюють з нервовою оболонкою джгут і впливають на фіброзну платівку, вона ж відповідає за закриття верхньої оченевої щілини.

Нижче на зображенні надано детальну будову рухової м ‘язової системи ока людини. Завдяки зовнішнім м ‘язам, які позначені на картинці, як м’ язи очі, глядацькі органи здатні пересуватися. Тому люди запросто можуть переводити свій погляд з боку в бік, дивитися на будь-які предмети або істоти, які привертають їх увагу.

Цікаво те, що очі мають допоміжні органи захисту, які можуть їх приховати від несприятливих факторів. Повіки – не тільки здатні прикрити ніжну оболонку (рогівку), а ще й є допоміжним інструментом для відтоку сліз і зволоження зовнішньої оболонки очного яблука. Сльози необхідні людині в якості зволожувачів рогівки і ще вони здійснюють бактерицидний вплив, змиваючи пилинки, соринки з поверхні рогівки.

Найцікавіше, що без остаточного аналізу сприйняття зорової інформації в мозку, в його оболонці, саме – в потиличній зоні, людина не сприйме картинку. Для повної інформації без головного мозку не обійтися.

Будова зорового нерва людського ока

За допомогою зорового нерва нервові імпульси від світлових подразників передаються з сітківки ока до зорового центру, що знаходиться в корі потиличної частини мозку.

Нижче на малюнку дивіться схему зорового аналізатора.

• Частина зображення – це очне яблуко.
• Шляхи, що проводять зоровий імпульс – зоровий нерв, хіазму, зоровий тракт.
• Підкіркові центри (на схемі під цифрою 5).
• Зорові центри в корі півкуль головного мозку.

Як намалювати анатомічний малюнок органу зору?

У наш час анатомія людини вивчена досконально, тому існує багато посібників, за якими з легкістю можна змалювати органи людини, в тому числі і глядацькі. Нижче представлений приклад такого малюнка, де є будова ока людини. За таким зображенням можна дізнатися і будову, і функції ока людини.

§ 44. Особливості функціонування ока людини. Гігієна зору

Які особливості функціонування зорової сенсорної системи людини? Взаємодія різних складових зорової сенсорної системи дає змогу людині спостерігати цілісну й безперервну картину довколишнього світу. Ця картина виникає з окремих зображень, які послідовно змінюють одне одного на сітківці правого й лівого ока.

Рухи правого й лівого ока в той час відбуваються узгоджено. Вони контролюються з боку окорухових центрів стовбура головного мозку, розташованих у ділянці моста й середнього мозку. Людині притаманний так званий бінокулярний зір, оскільки поля зору правого й лівого ока перекриваються. Завдяки цьому ми сприймаємо об’ємне зображення предметів, а також можемо точніше визначати відстань до них.

Сонячні промені – найголовніше джерело світла на нашій планеті – мають різну довжину хвиль. Людина може сприймати промені світла з довжиною хвиль від 400 до 750 нм 1 . Довгохвильові компоненти сонячного спектра ми сприймаємо як червоний колір, а короткохвильові – як синьо-фіолетовий. Між ними в певному порядку розташовані й інші кольори: блакитний, блакитно-зелений, зелений, жовтий, оранжевий. Таке розташування різних кольорів називають світловим спектром. Так, веселка, що утворюється на небі після дощу, – це розкладене на окремі компоненти сонячне світло.

1 Нанометр (скорочено – нм) дорівнює одній мільярдній частці метра. Промені, довжина хвилі яких коротша за 400 нм, називають ультрафіолетовими, а з довжиною хвилі понад 750 нм – інфрачервоними. Такі хвилі око людини не сприймає.

Тіла, які нас оточують, здатні частину світлових променів поглинати, а частину – відбивати. Око людини сприймає лише ті кольори, які відбиваються від їхньої поверхні. Якщо тіло відбиває всі хвилі світлового спектра, ми бачимо його білим, а якщо поглинає всі хвилі – чорним.

Перед тим як потрапити на світлочутливі рецептори сітківки, промені світла проходять через оптичну систему ока: рогівку, передню та задню камери ока, заповнені рідиною, кришталик, склисте тіло. При цьому вони заломлюються таким чином, що на сітківці утворюється зменшене та перевернуте зображення предмета, який ми спостерігаємо (мал. 156). Унаслідок аналізу в корі головного мозку інформації, що надходить не тільки від зорового органа, а й від інших органів чуття (слуху, нюху та ін.), людина сприймає предмети в їхньому природному положенні.

Мал. 156. Утворення зображення на сітківці ока. Завдання. Поясніть, чому зображення на сітківці виявляється зменшеним і перевернутим

Людина не здатна однаково чітко бачити предмети, розташовані на різній відстані. Для того щоб добре бачити певний предмет, промені, які від нього відбиваються, мають зібратися на сітківці. Війковий м’яз, який сполучається з капсулою, що містить кришталик, змінює ступінь її натягу. Коли капсула натягується, кришталик стає плоскішим. Коли капсула розслаблюється, кришталик унаслідок своєї еластичності набуває опуклої форми (мал. 157).

Властивість оптичної системи ока створювати чітке зображення предметів, розташованих на різній відстані, має назву акомодація.

Мал. 157. Акомодація ока: розглядання віддалених (І) і близько розташованих (II) предметів; 1 – кришталик; 2 – схема сходження променів. Завдання. Поясніть, яким стає кришталик під час розглядання віддалених і близько розташованих предметів

Найменша відстань від ока, з якої зображення ще сприймається чітко, дістала назву найближча точка ясного бачення. Для дітей і підлітків у нормі вона становить 7-10 см, але з віком, коли кришталик втрачає еластичність і гнучкість, вона зменшується.

Лабораторне дослідження

Визначення акомодації ока (роботу виконують парами)

Обладнання: аркуш паперу з отвором і літерами різних розмірів навколо нього.

1. Один учень (експериментатор) чітко пише на дошці текст.

2. Потім він тримає на відстані 10-15 см від очей другого учня (піддослідного) аркуш білого паперу з отвором у ньому та літерами по його радіусу так, щоб їх було чітко видно, а через отвір у папері можна було читати написаний на дошці текст.

3. Піддослідний читає напис на дошці через отвір у папері одним оком, прикривши друге. Потім він переводить свій погляд на літери, написані навколо отвору на аркуші паперу.

4. Зробіть висновки, відповівши на запитання: Якими здаються літери навколо отвору на папері та на дошці?

Промені, які пройшли крізь оптичну систему ока, потрапляють на сітківку, до складу якої входять фоторецептори. Ми вже згадували, що колбочки забезпечують денний і колірний зір, а палички – сутінковий та нічний.

Цікаво знати

Здатність ока бачити предмети за освітлення різної інтенсивності називають світловою акомодацією. Наприклад, коли ви з яскраво освітленого приміщення потрапляєте в темне, то спершу майже нічого не бачите. Але згодом око поступово починає звикати і вже може сприймати спочатку контури предметів, а потім – їхні деталі. Аналогічні процеси спостерігають і тоді, коли людина з темряви потрапляє в яскраво освітлене приміщення. Спочатку вона нічого не бачить, засліплена й вимушена заплющувати очі. Але поступово нормальний зір відновлюється.

Мал. 158. Шлях проходження нервового імпульсу від сітківки в зорову зону кори великих півкуль

Зорова інформація від рецепторних клітин сітківки зоровими нервами через середній і проміжний мозок передається до зорових зон – потиличних ділянок кори великих півкуль (мал. 158). Там формується остаточне відчуття форми, розмірів, забарвлення предметів, які спостерігає людина.

Які трапляються порушення зору? Яка профілактика їх? Важлива властивість зору – це його гострота. Найбільшу гостроту зору забезпечує жовта пляма. Що далі розташовані рецептори від жовтої плями, то меншу гостроту зору вони здатні забезпечувати.

Гострота зору — здатність розрізняти дрібні деталі предмета, який роздивляється людина.

Гостроту зору людини перевіряють лікарі-окулісти за допомогою спеціальних таблиць, на яких зображено літери чи інші позначення різного розміру. Нормальну гостроту зору позначають 1.0.

Ще одна важлива особливість зору людини – визначення відстані до об’єкта, на який спрямовано зір, – окомір. Правильний окомір не є вродженою властивістю людини, а виробляється протягом усього життя в результаті постійних тренувань. Він відіграє особливо важливу роль у житті людей певних професій: військових, снайперів, мисливців, пілотів, моряків, художників тощо.

Порушення нормального нічного зору спричиняє захворювання куряча сліпота. Воно полягає в тому, що людина нормально бачить удень, а з настанням сутінок майже перестає бачити навколишні предмети.

Дальтонізм – вроджена вада, пов’язана з порушенням функцій колбочок, унаслідок чого людина не розрізняє певні кольори (люди із дальтонізмом не сприймають червоний, зелений або синій кольори). Такі люди не можуть працювати водіями, пілотами тощо

Порушення акомодаційної здатності кришталика призводить до виникнення короткозорості або далекозорості. Якщо світлові промені, які пройшли через оптичну систему ока, фокусуються перед сітківкою, людина чітко бачить тільки предмети, розташовані неподалік від неї. Таким людям притаманна короткозорість (мал. 159). Вроджена короткозорість зумовлена збільшеними розмірами очного яблука чи кривизни кришталика, набута – ослабленням війкового м’яза. Це спричиняється перенапруженням очей (тривала робота за комп’ютером, безперервне перебування перед увімкнутим телевізором), читанням лежачи або в транспорті, недостатньою освітленістю робочого місця, нестачею в їжі вітаміну А тощо.

Коли промені фокусуються позаду сітківки, чітке зображення виникає тільки від предметів, розташованих далеко від людини (мал. 159).

Мал. 159. Схема заломлення променів в оці та корекція зору

Так виникає далекозорість. Як і короткозорість, далекозорість може бути вродженою або набутою. Вроджена далекозорість виникає внаслідок недостатньої здатності рогівки чи кришталика заломлювати світло, невеликими розмірами очного яблука. Набута далекозорість може бути зумовлена втратою еластичності кришталика, порушеннями функцій війкового м’яза та ін.

Для виправлення короткозорості використовують окуляри з двоввігнутими лінзами, а далекозорості – з двоопуклими.

У людини може спостерігатись косоокість, за якої порушуються одночасні й співдружні рухи очних яблук. Тоді на сітківці виникає чітке зображення від одного ока і розпливчасте від іншого. Косоокість здебільшого вроджена, але може виникати як наслідок очних захворювань, зокрема короткозорості, далекозорості, за порушення функції очних нервів.

У певних випадках людина може повністю або частково втрачати зір, тобто настає повна або часткова сліпота. Вона може виникнути, коли яскраве світло, потрапивши на сітківку, руйнує світлочутливі рецептори. Сліпоту можуть спричинити травми очей або голови, деякі захворювання (наприклад, діабет).

На гостроту зору шкідливо впливають вживання алкоголю, тютюнокуріння, наркоманія та ін. Ці шкідливі звички можуть спричинити відмирання зорового нерва, рецепторних клітин сітківки, помутніння рогівки чи кришталика. Щоб якнайдовше зберегти гостроту зору, дотримуйтеся таких правил:

• робоче місце має бути добре і рівномірно освітлене; джерело світла на робочому столі (наприклад, настільну лампу) розташовуйте ліворуч, на відстані 50-60 см від робочої поверхні;
• не слід читати в транспорті, який рухається, тому що відстань від книжки до очей постійно змінюється; це призводить до зменшення еластичності кришталика; до таких самих наслідків може призводити й читання в ліжку;
• не варто дивитися телевізор або працювати з комп’ютером більше ніж 2 години на добу;
• під час роботи з комп’ютером слід користуватись особливими окулярами, які зменшують шкідливий вплив електромагнітного випромінювання на очі; кожні 30 хв слід робити перерви;
• до складу харчового раціону має обов’язково входити їжа з достатнім умістом вітаміну А.

Важливо запобігати травмуванню очей. Травми очей бувають побутові й виробничі. Побутові травми очей часто пов’язані з необережним користуванням приладами домашнього вжитку, невмілим забиванням цвяхів, рубанням дров тощо. Виробничі травми найчастіше пов’язані

3 нехтуванням правил техніки безпеки. Це стосується й практичних занять з хімії, фізики та інших навчальних предметів.

Якщо трапиться ушкодження очей, треба вміти вчасно і кваліфіковано надати першу допомогу. Наприклад, коли в око потраплять луг, кислота або отруйна речовина, відразу промийте його чистою проточною водою протягом 15-20 хв, потім негайно зверніться до лікаря. У разі удару прикладіть до ока вату або хустинку, змочену холодною водою. Коли в око потрапить порошинка, промийте його за допомогою чистої ватки або носовичка, зніміть порошинку з повіки. Перед тим добре помийте руки, щоб не занести інфекцію.

У разі тяжкого поранення ока (наприклад, розриву склери) не можна його промивати і намагатися дістати сторонній предмет. На око слід накласти чисту пов’язку і відправити потерпілого до лікарні. Правильно надана допомога відверне тяжкі наслідки травми і допоможе зберегти зір.

Ключові терміни і поняття: акомодація ока, гострота зору, бінокулярний зір, короткозорість і далекозорість, косоокість, куряча сліпота, дальтонізм.

ПЕРЕВІРТЕ ТА ЗАСТОСУЙТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ

Дайте відповідь на запитання

1. Яке значення має зір для людини? 2. Які функції виконують колбочки та палички? 3. Що таке акомодація? Як вона відбувається? 4. Які можливі порушення зору людини? Яка їх профілактика?

Виберіть одну правильну відповідь

1. Укажіть, яким стає кришталик під час розглядання близько розташованих предметів: а) не міняється; б) опуклішим; в) сплощеним.

2. Укажіть, яким стає кришталик під час розглядання віддалених предметів: а) не міняється; б) опуклішим; в) сплощеним.

3. Виберіть окуляри, які призначає лікар-окуліст за набутої далекозорості: а) з двоввігнутими лінзами; б) двоопуклими лінзами.

4. Позначте захворювання, ознакою якого є виникнення зображення предметів позаду сітківки: а) катаракта; б) косоокість; в) далекозорість; г) короткозорість.

Поміркуйте. 1. Завдяки чому змінюється фокусна відстань під час налагоджування світлового мікроскопа? 2. Як людині, що носить окуляри, користуватися біноклем – з окулярами чи без них?

Творче завдання. З’ясуйте такі питання: Чому саме червоний колір світлофора вибрали для застереження? Якою є дія жовтого і зеленого кольорів на людину? Де ще застосовують кольори як сигнал?