X = (1500 м * 6°С)/1000 м = -9°С. Отже, температура знизиться на 9 °С, обчислюємо: +26 – 9 = +17°С.
На метеорологічних станціях температуру повітря вимірюють за допомогою сухого термометра станційного психрометра, яким також визначають характеристики вологості (ТМ-4). Психрометричні термометри мають вставну шкалу з молочного скла з ціною поділки 0.2°С. Відліки проводяться з точністю до 0.1°С.
Якщо з підняттям на кожні 100 м висоти температура знижується на 0,6°С, то з підняттям на 1 км вона знизиться на 6°С. Звідси ми можемо визначити на скільки градусів знизиться температура при піднятті на 2 км: 2 × 6 = 12°С.
Повітря нагрівається від земної поверхні, тому з висотою температура знижується (при підйомі на 1000 м знижується на 6 ℃).
Встановлено, що на кожний кілометр висоти температура повітря знижується в середньому на 6 ˚С. Високо в горах земна поверхня отримує більше сонячного тепла, ніж біля підніжжя. Проте з висотою тепло швидше випромінюється. Тому при підйомі в гори температура повітря загалом знижується.
1) 6° × 9 км = 54°С – на стільки знизиться температура повітря; 2) 30°– 54 °= – 24°С – температура на вершині гори. Відповідь: температура на вершині Джомолунгми становитиме – 24°С. Інші задачі з …