Похідні слова — слова, утворені від інших слів. Їхній спосіб творення можна простежити: осінній ← осін + н + ій; праліс ← пра + лiс. Твiрне слово — це слово, яке «лягає» в основу слова похiдного, як-от: лiс — твірне, праліс — похідне.
Є слова похідні – це ті, що утворені від твірних, та непохідні – це ті, що не утворені від інших слів. Наприклад: "ніч" – твірне слово для "щоночі". Таким чином, "ніч" виконує роль непохідного, а слово "щоночі" – похідного. Утворене слово "щоночі" і "ніч" мають спільну частину, яка називається твірною (що-ноч-і – ніч).
Слова, що утворюються від твірних, називаються похідними. Слова, які не утворені від інших слів, називаються непохідними. Приклад: У нашому випадку непохідним є слово «день», а похідним є слово «щодня».
Наприклад: мова —> мовити; учити —> учитель. Основа, від якої утворено нове слово, називається твірною. Щоб визначити твірну основу, потрібно знайти слово, від якого утворено подане. Спільна для цих слів основа є твірною основою.
Похідна (мотивована) основа – це основа, до складу якої, крім кореневої морфеми, входять словотворчі афікси і яка мотивується через семантико-словотвірні зв'язки з іншими словами того ж кореня, наприклад: генетичний (генетика), мовний (мова), білизна (білий).
Антонімічні префікси й суфікси Значущими частинами слова є корінь, суфікс, префікс, закінчення. Корінь — це головна значуща частина слова, яка містить у собі спільне значення споріднених слів: мова — мовний — замовити. Префікс — це значуща частина слова, яка розташована перед коренем і слугує для утворення нових слів.
Слова, що утворюються від твірних, називаються похідними. Слова, які не утворені від інших слів, називаються непохідними.