Сергій Плачинда

Ти вже знаєш про далеке минуле України князівських часів. Прочитай оповідання «Богатирська застава» Сергія Плачинди і дізнайся про побут українців, які жили в давніх містах-фортецях і боронили їх від ворожих нападів.

Богатирська застава

Він стояв коло бійниці й замислено споглядав табір печенігів. Із глибокої задуми його вивів близький лункий стукіт. Аж іскри сипонули у вічі. Відсахнувшись, розгледівся. Прямо біля голови тремтіло охвістя стріли, яка щойно застрягла в просмоленій колоді біля краєчка бійниці. На два-три пальці одесную — і. стріла розтрощила б його, Будимирову, стару голову.

Поруч бренькнула тятива, і Будимир, остаточно отямившись від гірких дум своїх, побачив унизу перед стіною молодого печенізького лучника в сідлі. Це ж він цілив у сиву голову Будимира. А тепер сам хилиться з сідла, бо стріла стримить із його плеча.

— Ось так тобі! — помахав обрубком своєї десниці Будимир, угадуючи чуттям старого воїна, що рана у печеніжина не смертельна, та й ген до нього вже біжать на підмогу одноплемінники з табору.

— А Чур береже тебе, ладо, пролунав поруч молодий голос. Будимир повернув голову і побачив біля сусідньої бійниці лучника, який поранив ординця.

— Спасибі, сину, — кивнув Будимир і, зіпершись куксою об край бійниці, знову повів оком по табору печенігів.

— Будь обережний, ладо, — почувся той же молодий голос.

А. Орльонов. Княгиня Ольга із онуком Володимиром проводжає князя Святослава у військовий похід на в’ятичів. 964 рік

Будимир кивнув головою, але не відступив: печеніги не наважувалися більше під’їздити до стіни.

За спиною десь ударило било.

«Старійшини на віче скликають», — подумав Будимир, але не поворухнувся. Іти не хотілося; говоритимуть, як і коли відчинять ворота стоклятим печенігам, — голод уже допік до краю.

У нього все тіло потерпло від тужливої думки: «Невже ми здамо отим голомозим татям наш Білгород, богатирську заставу Києва? Невже маємо загинути ганебною смертю?»

Мимохіть згадав свій останній бій з печенігами. Коли ж то було? Гай-гай, двадцять та ще й п’ять літ тому.

Святослав, преславний і великий князь, вів свою дружину від ромеїв, з якими уклав вигідний мир. Везли багаті дарунки від переляканого й поступливого василевса. Вели бранців без ліку. Мито пливло на лодіях, а дружина йшла на стомлених конях понад берегом Дніпра. Так само берегом гнали і бранців.

Не змогла пробитися ослабла дружина Святослава до Києва. Мусили зазимувати в Білобережжі. А зима люта вдарила. Невдовзі почався голод. Тільки крига зійшла — рушили до Києва. Поволокли лодії повз пороги. Аж тут Куря напав.

Поміркуй!

• Яким ти уявляєш Будимира? Опиши його зовнішність.

• Як ти думаєш, що означає його ім’я?

• Що допоможе оборонцям фортеці не здатися — сила воїнів чи мудрість старійшин? Поясни свою думку.

Була січа люта. Лише воєвода Свенельд пробився до Києва зі жменькою воїв. Решта загинули. І передусім сам Святослав, що хоробро бився до останнього подиху. А йому, Будимирові, відтяли в січі правицю та в стегно поранили. Він лежав у калюжі крові, доки не підійшли з-над Тясмину вуличі й не порятували його та інших посічених-порубаних.

Відтоді в Будимира запеклася ненависть до печенігів.

Відкрити їм завтра ворота Білгорода? Стати на коліна перед степовими грабіжниками? Це ганебно й страшно.

Як запобігти лихові?

Великий князь Володимир далеко. Він пішов у Новгород (цим і скористалися сини Курі). А пішов князь у Новгород, аби набрати воїв для своєї дружини. З ним, Володимиром, подалися і двоє синів Будимирових. Що ж, не догукаєшся їх звідти.

Чомусь знову згадався голод у Білобережжі. І як волхв Овсій вміло годував людей, здавалося б, з нічого.

Несподівана зухвала думка полонила Будимира. Він заспішив на віче.

— Чув, що хочете здаватися печенігам? — запитав їх Будимир.

— Не стерплять люди голоду, — розвели руками.

— Послухайте мене. Не здавайтеся ще два дні і зробіть усе так, як я вам скажу.

Його шанували. Найперше — він нащадок великого Кия, правнук Щека. Друге: Будимир — чередник. Пасе так, що за двадцять літ жодна корова в нього не пропала. Ось і тепер першим дізнався, що йде орда. Попередив білгородчан про небезпеку через свого підпасича, а сам загнав череду в такі нетрі, що ніякий ординець не знайде.

Поміркуй!

• Чому, на твою думку, Будимир не залишився байдужим до того, якою буде доля його рідного міста?

• Про які риси характеру головного героя це свідчить?

• Як ставляться до Будимира білгородці? Свою думку обґрунтуй цитатами з тексту

Міг би він теж перебути в тому надійному схроні. Та не такий Будимир. Пекло його за долю білгородців. Залишив череду під наглядом волхвів, а сам — на випадок, мовляв, тривалої облоги — пригнав перед самісіньким носом у печенігів черідку биків та вгодованих телиць-ялівок.

Тому з пошаною дослуховуються до його слів.

— Ідіть від хати до хати, — мовить Будимир, — і зберіть по жмені вівса, пшениці або висівок. А чого — не питайте.

А він порядкував біля церкви, вимахуючи порожнім рукавом правиці. Одним наказав, де копати два колодязі по коліна. Не глибше! Накликав добрих теслярів, аби вони хутко спорудили добрячі цямрини. Жінкам звелів збовтати ціжу, з якої варять кисіль.

Збовтали. Тую кисільну бовтанку залили в широкий кадіб, який на вимогу Будимира поставили у виритий колодязь. І вельми подивувалися всі, бо виходило, ніби колодязь ущерть повний кисільної бовтанки.

— Це ще не все, — сказав Будимир. Він був збуджений. Його чередницька шапка-ковпак з’їхала набік. Заросле сивою щетиною, худе лице почервоніло. Чорні очі палали молодо й завзято. Навіть зморшки на лиці розгладилися.

— Хоч убийтеся, а знайдіть мені трохи меду.

Невдовзі таки знайшли велику миску меду, що була схована в княжій медовні.

Будимир попрохав жінок приготувати з меду солодку ситу, вилити її в кадіб, який поставити в другий колодязь.

— Тепер шліть за печенігами. Тільки най посли наші будуть не вельми худі.

Оборона Білгорода: кисіль із колодязя. Мініатюра з Радзивіллівського літопису. XV століття

Коли печеніги вступили в город, навчені Будимиром старійшини привітали гостей і сказали їм:

— Пощо губите ви себе? Хіба в змозі перестояти нас? Якщо стовбичитимете тут і десять років, то нічого не заподієте нам. Бо нас годує сама земля. Вона харч нам дає. Ось погляньте, коли не вірите.

Привели печенігів до колодязів. Спочатку до того, де була ціжа для киселю.

Поміркуй!

• Як білгородцям вдалося вийти з облоги? Яка у цьому роль Будимира?

• Як поводиться Будимир після облоги? Що насамперед його турбує ? Чому?

Поставали над колодязем печеніги і аж роти пороззявляли од подиву. Старійшини ж зачерпнули відром ціжі, розлили в лотки — великі глиняні сковороди — і на очах у сторопілих кочівників зварили кисіль. Потім пішли до другого колодязя, Зачерпнули солодкої сити. Самі їли й частували печенігів. Ті смакували, аж губами плямкали, і дивувалися. Врешті сказали:

— Ми бачимо диво. Але наші хани не повірять нам, якщо самі не скуштують.

Старійшини налили по глекові ціжі та сити й вручили посередникам.

Ждали день, вечір, ніч. А на ранок полегшено зітхнула вся богатирська застава: знялися печеніги! Пішли. Повіялися.

Тут же, на стіні, біля бійниць, білгородці обіймалися, цілувалися, плакали. А Будимир погрозливо помахав услід ординцям порожнім рукавом своєї десниці.

— Ось так вам, дурні набиті!

Потім він згадав про свою череду, яка зараз у лісових нетрях під доглядом вірних волхвів. Прикинув, що до обіду прижене сюди корів і напоїть молоком голодних білгородців. А волхви ще й сиру нагнітили цілий віз. І хліба напекли. Тож по обіді голоду в Білгороді вже не буде.

Від цих думок чередник повеселів і почав хутко опускатися з фортечної галереї.

Мовна скарбничка

В українській мові постійно з’являються нові слова — неологізми, що позначають нові явища, поняття, предмети. А деякі слова виходять із активного вжитку, адже зникають самі поняття, що вони пояснюють, або ж змінюються слова, які їх позначають. Такі застарілі слова називають архаїзмами. В оповіданні «Богатирська застава» автор використав багато архаїзмів, аби створити в читача/читачки відчуття подорожі в далеке минуле:

Десниця, одесную — права рука, праворуч.

Било — підвішена до стовпа чи дерева дошка або рейка для відбивання сигналів, годин доби.

Віче — народні збори, що були найвищим органом влади Київської Русі.

Дружина — збройний загін, що становив постійну військову силу князя і брав участь в управлінні князівством у Київській Русі.

Вої — воїни в князівському війську.

Сита — мед, розведений водою, або медовий відвар на воді.

Про інші незрозумілі тобі слова з оповідання «Богатирська застава» довідайся із «Тлумачного словника української мови».

Ти вже вмієш створювати усну характеристику образів-персонажів художнього твору. Склади письмову характеристику Будимира — головного героя оповідання Сергія Плачинди «Богатирська застава» за планом:

• 1. Відомості про головного героя (місце народження, рід діяльності, родинний стан).
• 2. Портрет образу-персонажа.
• 3. Вчинки героя, як вони розкривають його риси характеру.
• 4. Мова героя, як вона його характеризує.
• 5. Головний герой і його оточення: які взаємини головного героя з іншими персонажами твору?
• 6. Додаткові відомості (описи, роздуми, що характеризують внутрішній світ головного героя, зміни, які з ним відбуваються).
• 7. Моє ставлення до головного героя.

Літературознавчий клуб

Автором оповідання «Богатирська застава» є український письменник Сергій Плачинда (1928-2013). Він народився неподалік міста Кропивницького, на степовому хуторі Шевченковому, пережив там часи Голодомору й воєнне лихоліття. У Київському університеті здобув фах філолога. Завжди обстоював патріотичні погляди. За це за радянських часів письменника постійно переслідували, звільнили з роботи.

Сергій Плачинда

Надто захоплювала митця й науковця прадавня історія України. Його ідеї, припущення спираються на давні народні легенди й перекази, літописні згадки.

Особливістю оповідання С. Плачинди «Богатирська застава» є те, що автор розповідає в ньому про події, які відбувалися понад 1000 років тому. Згадки про ці події збереглися в різних джерелах — літописах, переказах, народних піснях. Тому це історичне оповідання. У ньому йдеться про облогу Білгорода (передмістя Києва) печенігами за часів київського князя Володимира Святославича. Така тема цього літературного твору.

Літературознавчий словничок

Історичне оповідання — оповідання про реальних осіб, справжні події, що відбувалися в минулі часи.

О. Мезенцев. Ілюстрація до збірки С. Плачинди «Київські фрески»

У стародавніх літописах знаходимо багато згадок про постійні набіги кочових племен на Київську Русь. Щоб подолати це лихо, київський князь Володимир Святославич наказав спорудити вздовж кордону з Диким полем низку укріплень, так званих «богатирських застав». Найміцніші з них оточували столицю Київ. Одна з таких фортець Білгородська застава, споруджена 992 року Її головним завданням було вчасно повідомляти князя і його дружину про напади кочовиків і надавати мешканцям навколишніх поселень прихисток під час набігів. Службу в цих військових поселеннях несли найсильніші й найдосвідченіші воїни — богатирі, про яких ти вже знаєш із народних та літературних казок.

Головний герой оповідання «Богатирська застава» Будимир — узагальнений образ воїна, який колись був справжнім богатирем. Через каліцтво, якого зазнав в одній із битв, він уже не може служити у війську. А тому стає мудрим порадником у заставі. Будимир — справжній патріот своєї землі, бо, незважаючи на похилий вік, прагне допомогти мешканцям рідного міста, уберегти їх від голоду в обложеній фортеці. Такі відважні й мудрі люди, як Будимир, і сьогодні вкрай потрібні Україні, яка відбиває ворожу навалу.

Особливою є і мова історичного оповідання: для створення правдивої атмосфери давніх часів автор використовує застарілі слова архаїзми,

У колі мистецтв

Найпопулярнішому серед богатирів — Іллі Муромцю у місті Києві на Трухановому острові споруджено пам’ятник. Як відомо з історичних джерел, цей богатир народився в Моровійську поблизу Чернігова. Він служив у дружині князя Володимира Святославича, а на схилі літ став послушником Києво-Печерської лаври. Пам’ятник герою створено за унікальною сучасною технологією за допомогою 3D-принтера. Позував для образу богатиря Іллі наш сучасник — відомий український спортсмен Василь Вірастюк, володар звання «Найсильніша людина світу».

Пам’ятник Іллі Муромцю (м. Київ). Скульптор В. Журавель

Поміркуй!

• Розглянь ілюстрацію О. Мезенцева до збірки творів С. Плачинди. Чому, на твою думку, художник обрав саме чорно-білу тональність для зображення богатиря?

• Як вона увиразнює цей образ? Порівняй ілюстрацію О. Мезенцева до збірки С. Плачинди «Київські фрески» з ілюстрацією І. Вишинського до книги «Робін Гуд». Чому художники, на твою думку, обрали саме чорно-білу тональність для зображення картин далекого минулого?

Читай і досліджуй!

Одне із застарілих слів, що зустрілося тобі в цьому оповіданні — десниця. Про його значення йшлося в рубриці «Мовна скарбничка».

Проведи невеличке дослідження: зіскануй QR-код і довідайся, чому назва однієї з найбільших і найпрекрасніших річок України — Десна, співзвучна зі словом десниця.

Підсумуй!

• Що нового ти дізнався/дізналася про історичне минуле України?

• Доведи, що «Богатирська застава» Сергія Плачинди — історичне оповідання.

• Яка тема цього літературного твору?

• Які вчинки головного героя Будимира характеризують його як патріота рідної землі?

• Назви особливості мови оповідання «Богатирська застава».

• Які почуття і переживання викликали в тебе події, описані в оповіданні?

• Оціни свою роботу над оповіданням С. Плачинди «Богатирська застава» за допомогою смайликів.

Читацьке дозвілля

Цікаво і змістовно організувати своє читацьке дозвілля ти зможеш, скориставшись QR-кодом.

Чим відрізняється варіатор від автомата? Повний огляд двох популярних видів КПП

Про механічні коробки передач давно все відомо і вивчено. Здавалося б, і про автоматичні коробки передач досить багато інформації. Але з появою на ринку моделей автомобілів з варіатором перед покупцями авто постало велике питання. Виявилося, досить складно вибрати між АКПП та варіатором (CVT). Річ у тому, що коробка-автомат вже звична тема, а варіатор – відносно нова модифікація КПП: вдосконалена, економічна та сучасна. То що краще? Варіатор чи автомат? Яка різниця між варіатором та автоматом? Про це детально поговоримо у цій статті.

АКПП: плюси та мінуси автомата, технічна частина, особливості

Перша подоба сучасної автоматичної коробки з’явилася на початку минулого століття. У 1903 році була зібрана гідромуфта, яка виконувала гідродинамічну передачу та розв’язувала мотор та гвинт корабля. Така гідромуфта досі використовується у кожній АКПП і є її невід’ємною частиною. Вперше автоматична коробка була встановлена в автомобіль американцями в 1940 році. За весь час коробка модифікувалася, але її принцип залишився незмінним – в основі кожної коробки-автомат лежить редуктор і гідротрансформатор (ГДТ). ГДТ виконує роль плавного перемикання передачі. Редуктор шляхом шестерень виконує зчеплення з гідротрансформатором. У результаті виходить цілісна конструкція.

Технічний конструктив автомата

Конструкція автоматичної коробки практично доведена до ідеалу в більшості сучасних моделей автомобіля. Можливо, саме тому 50% продажів світового ринку притаманні АКПП.

Гідротрансформатор передає момент, що крутить, під тиском масла, диски з фрикціонами відповідають за зчеплення, муфти відповідають за перемикання передачі. У конструкцію також включені гідроблок та помпа високого тиску.

Безумовно, технічна частина АКПП дуже складна, кожна деталь виконує важливу функцію. Але найважливішу роль грають перелічені деталі.

Чому ламається АКПП?

Як показує практика, причиною поламання в більшості випадків є сам автовласник, який недбало ставиться до питання технічного обслуговування АКПП, експлуатує авто при дуже високих навантаженнях. Дуже рідко зустрічаються виробничі шлюби, хоча і вони мають місце.

Несвоєчасна заміна олії та заміна розхідників – найпоширеніша причина утворення ламань. Брудна робоча рідина, їзда понад 70 000 км на ньому без заміни призводять до катастрофічних наслідків. Вони торкаються абсолютно всіх життєво важливих деталей коробки.

Олія (ATF) грає ключову роль АКПП. Воно змащує всі деталі та дає тиск, без якого вузол не може працювати. Логічно, що старе, чорне масло негативно впливає на всю коробку, наводячи її в несправність. Звичайно ж, якщо відсутня ТО коробки, то навіть при чистому маслі можуть бути проблеми через природне зношування деталей, які повинні вчасно змінюватися.

Як продовжити життя автомату?

Насамперед завжди орієнтуватися на регламент, що диктується виробником за частотою заміни олії в АКПП. Залежно від моделі коробки, віку автомобіля частота заміни може змінюватись від 30 до 60 тисяч кілометрів пробігу. Це обов’язкова вимога! Щоб коробка побігала довше, рекомендується:

• Разом з маслом міняти фільтр (якщо масло брудне, фільтр буде таким самим);
• Промивати піддон від продуктів зношування;
• Промити олією радіатор, який контролює температуру в системі коробки передач;
• Прочистить магніти.

Пам’ятайте! Немає автоматичних коробок передач, які не потребують обслуговування!

Особливу увагу приділяйте коробці, якщо купуєте автомобіль б/у. Краще відразу перевірити стан олії в майстерні або замінити її.

Переваги АКПП

Ключова відмінність АКПП від варіатора полягає в тому, що коробка-автомат добре вивчена. Вона давно на ринку і знайома всім майстрам та автоаматорам. Отже, щодо необхідності ремонту АКПП великих проблем не з’явиться. Ремонтують коробку автоматичного перемикання автомата кожна автомайстерня. До того ж ремонт найдешевший, тому, що конструкція АКПП простіше, ніж варіатора, та й запчастин на ринку достатньо.

Але є ще не менш важливі плюси автоматичної трансмісії:

• Зручне керування. Водію не потрібно думати, коли перемикнути передачу, автомат все робить сам;
• Економія на олії. Так, для автомата потрібна спеціальна робоча рідина. Але в доступному продажу багато різновидів та їх ціна нижча, ніж вартість олії для варіаторної коробки;
• М’яке перемикання передачі на високій швидкості;
• Дуже рідкісне утворення поламання електронної частини. АКПП взаємодіє з електронним блоком керування, який є мозком вузла. Але на нього припадає лише 20-30% від усього принципу керування автомобілем. Решта – класична механіка;
• При належному догляді за коробкою вона проїде 300 000 – 400 000 тисяч і не вимагатиме капіталу.

Недоліки АКПП

На жаль, навіть така, здавалося б, досконала конструкція має свої значні недоліки в порівнянні з варіаторною трансмісією:

• Нижчий ККД. Автомат не може похвалитися гарним зчепленням із мотором. За це відповідає ГДТ, який працює шляхом тиску олії. Тому частина ККД йде на цей процес;
• Поштовхи під час перемикання. Оскільки передачі є, то за їх перемиканням можуть відчуватися поштовхи;
• Знижена динаміка;
• Більша витрата олії. Для АКПП необхідно до 10 літрів ATF, для варіатора – до 8, для механіки – до 3.

Об’єктивно, недоліки АКПП не такі вже й серйозні на тлі міцності та надійності агрегату. Але для автовласників можуть бути вирішальними на користь вибору варіатора. Поговоримо докладніше про цю модифікацію трансмісії.

Детально про CVT: плюси та мінуси варіатора, як відрізнити варіатор від автомата

Хоча варіатор вважається новою модифікацією коробки передач, її прототип був створений самим Леонардо Да Вінчі, який розробив схожу систему для роботи млина. А ось для автомобілів варіатор почав використовуватися лише у 50-60 роках минулого сторіччя. Вперше він був залучений в автомобілі DAF, а згодом ідею підхопив автовиробник Ford. Сьогодні багато концернів, що випускають автомобілі високого класу, використовують безступінчасту трансмісію.

Конструкція варіатора

Основна відмінність варіатора від автомата полягає в тому, що перший не має швидкостей. За роботу коробки відповідають два шківи, розташовані один навпроти одного, і перетягнуті металевим тросом (саме так візуально можна відрізнити варіатор від автомата).

Саме ремінь імітує перемикання передач залежно від положення. У момент розсування ведучого шківа, трос рухається меншим діаметром, імітуючи 5-6 передачу. Коли шків рухається по більшому діаметру, виконується імітація передачі 1.

Рухи шківів відбувається дуже плавно. І хоч фактично передач немає, передавальні числа повністю відповідають їм, як у АКПП. Це дозволяє варіатору надавати максимальне ККД, що покращує динаміку автомобіля та дозволяє йому плавно брати розгін.

Чому варіатор ламається?

Варіаторна коробка має дуже складну конструкцію та вкрай вимоглива до обслуговування. Його необхідно проводити кожних 50-80 тисяч пробігу, інакше проблем не уникнути. Як показує практика нашої майстерні, саме відсутність ТО призводить до ряду ламань:

• Несвоєчасна заміна олії;
• Забитий гідроблок;
• Проблемы з ременем;
• Збої в електроніці.

Ресурс трансмісії близько 100 – 150 тисяч кілометрів. Навіть при систематичній заміні масла після закінчення цієї прогалини рекомендується замінити ремінь. Це робить варіатор більш примхливою КПП.

Переваги CVT

• Автомобіль з варіатором – ідеальний варіант для водіїв-новачків. Водію не потрібно думати про перемикання передач, немає ривків;
• ККД варіаторної коробки вище на 8-10% порівняно з АКПП. Тому динаміка автомобіля краща, це відчувається відразу з моменту торкання;
• Розгін автомобіля набагато динамічніший – окремий плюс водіям, які віддають перевагу швидкій їзді зі старту;
• Менше споживає палива;
• Менше необхідно олії
• Хороша стійкість авто на високих оборотах.

Варіатор, з погляду його плюсів та відчуттів за кермом, більш сучасний варіант коробки передач. Він надає комфорт під час їзди, робить машину м’якшою в ходу, що неодмінно відчутно “бувалим” автолюбителям.

Недоліки варіаторної коробки

Хоча CVT – найновіша модифікація КПП, вона не користується такою популярністю, як АКПП. І ось чому:

• Дуже складна конструкція. Це робить ремонт варіатора набагато складнішим і дуже дорогим. Крім цього, через невелику популярність автомобілів з варіатором, та й взагалі в Україні, дуже мало майстерень займаються ремонтом цієї коробки. В результаті в автовласника з’являється серйозна проблема у пошуку хороших майстрів, які справді можуть допомогти у питанні ремонту;
• Кожні 100 000 – 150 000 тисяч кілометрів пробігу потрібно міняти ремінь. Це задоволення аж ніяк не з дешевих;
• Переважно варіаторна коробка складається з електроніки, яка нерідко виходить з ладу. Знайти справді проблему нелегко. Знов-таки, через складність у конструкції;
• Масло. Це окрема тема. Олія потрібна спеціальна, безпосередньо під певного автовиробника. Ви будете використовувати інше – поламання не уникнути. Знайти спеціальне масло не так і легко, та й коштує воно дорого.
• Ще один важливий нюанс, який треба зазначити саме тут. Це низка технологічних нюансів у конструкції варіатора. Якщо з’являється поламання, то для її усунення потрібне спеціальне обладнання. Воно дуже дороге. Тому станції технічного обслуговування не прагнуть його закуповувати.

Офіційні автодилери також не завжди погоджуються на ремонт будь-якої деталі коробки, пропонуючи її повністю замінити. Купити в Україні необхідну деталь дуже складно, це велика рідкість.

Перелік недоліків вже відповідає на запитання, чому варіатор гірший за автомат. Ми не можемо однозначно, але точно одне – варіаторна коробка набагато вимогливіша, ніж АКПП.

Тож що краще: варіатор чи автомат?

Ми привели ключові плюси та мінуси кожного виду коробки перемикання передач. Висновки робіть самі.

Ми можемо лише сказати. Якщо ви любите їзду на високій швидкості, подобається відчувати хорошу динаміку свого автомобіля, вичавлюючи з нього по максимуму і хочете спробувати щось нове, то варіатор – гарний варіант.

Автоматична коробка, в порівнянні з варіаторною, більш традиційний вибір. Вона спокійна, невибаглива, має свої нюанси (причому у кожного виробника свої особливості) і не така вимоглива. Але при цьому поступається у показниках динаміки та потребам у маслі та паливі своєму опоненту.

При виборі автомобіля зважте переваги та недоліки, а після вирішуйте, що вам краще – автомат або варіатор.

10 цікавих фактів про богатирів

Богатирі – художні образи героїв у билинах, переказах і піснях, які захищали землі Київської Русі від нашестя ворогів.

10 цікавих фактів про богатирів

1. У тверському літописі ім’я Олешко Поповича зв’язується з літом 1216, коли в битві при Калці богатир убив 70 осіб. Ім’я з часом було змінено на Альошу.

2. Ілля Муромець, Добриня Микитич та Альоша Попович в реальному житті ніколи не зустрічалися і жили в різний час.

3. Слово Богатир запозичене з мов тюркської групи, де існує в різних формах: багатур, Бахадір, Багадур, батур, батир, батор, баатар і означає доблесний воїн, герой.

4. Червоноармійська будьонівка формою нагадувала середньовічну “еріхонку” або шелом з барміцей – частина обладунків билинних російських богатирів, за що відразу з появою отримала повсякденну назву “багатирка”.

5. Біблійний герой Самсон мав сім кос, і саме в цих косах була його могутня сила. Після того, як їх таємно зрізала коханка під час сну, богатир втратив свою силу.

6. Столиця Монголії Улан-Батор (монг. Улаанбаатар) – в перекладі з монгольської означає червоний богатир.

7. Справжнім новонародженим богатирем став народжений в Італії в 1955 році хлопчик вагою в 10,2 кг і 76 см на зріст.

8. Українець Дмитро Халаджі побив рекорд стародавнього богатиря Бібона, піднявши камінь вагою 152 кг однією рукою. Відомому давньогрецькому атлету Бібону, який жив в VI столітті до н.е., вдалося підняти однією рукою камінь, вага якого складала 143,5 кг. До речі, цей камінчик до цих пір зберігається в музеї міста Олімпія.

9. У радянському фільмі “Ілля Муромець” брали участь 106 000 солдатів-статистів і 11 000 коней (найбільше число тварин у масовці за всю історію кінематографа ).

10. Достеменно відомо, що під старість Ілля Муромець прийняв рішення закінчити свої дні ченцем і прийняв постриг у Феодосіївському монастирі (нині Києво -Печерська лавра), де і був пізніше похований, а після канонізований. Дослідження мощів показало, що на зріст богатир був близько 180 см, а хребет було деформовано можливо через перенесений в дитинстві параліч. Отже, можливо й не бреше казка про те, що Муромець на печі 33 роки просидів.