Ненависть, злість, страх. Як не «отруїтися» токсичними емоціями

Ми знаємо, як небезпечно випити, з’їсти чи вдихнути отруту. Проте емоції теж можуть бути токсичними та руйнувати нас. Мільйони українців через війну відчувають ненависть, злість та страх чи не щодня. З одного боку, це цілком зрозуміло. З іншого, нам важливо навчитися керувати ними, щоб зберегти себе.

« Неправильних» емоцій не існує — кожна з них має важливу функцію. Переключення на такі емоції, як ненависть, злість та страх, у кризових умовах навіть корисне. Адже вони допомагають нам не розслаблятися та адекватно реагувати на загрози для життя.

Всі емоції, зокрема й «негативні», треба проживати. Проте варто вчитися регулювати їхню інтенсивність та тривалість, інакше вони шкодитимуть нашому здоров’ю, стосункам, роботі. Можливо, якщо ви застигли в цьому стані — саме сьогодні хороший день для « прибирання будинку».

Ненависть

Загалом існує два види ненависті: звернена назовні ( «вибух») та звернена всередину ( «імплозія»). Обидві можуть « з’їсти» зсередини, якщо довго з ними жити.

Ненависть — це відносно стабільне почуття сильної активної ворожості до іншої людини, сутності чи групи. На ненависть витрачається значна емоційна енергія. Коли хтось відчуває ненависть до іншої людини, він часто проводить більшу частину свого часу, зациклюючись на цьому.

Але хіба можливо не відчувати ненависть, коли на твою країну напали з війною? Пригадаймо епізод з книги Радханатха Свамі Подорож додому, в якому йдеться про війну між Індією та Пакистаном на релігійному ґрунті. Старці вечорами збиралися навколо радіо і, дізнавшись про нове кровопролиття, оплакували людські страждання. А після закінчення випуску новин вимикали радіо та знову занурювалися в бесіди про Господа. За кілька хвилин вони відновлювали душевну рівновагу, знову могли відчувати радість та любов.

Ненависть руйнує життя тільки того, хто її відчуває, а також через стосунки — його оточення. Людям, яких ми ненавидимо, байдужі наші емоції. Ба більше — якщо дати цим емоціям керувати своїм життям, це навіть підсилює тих, хто заподіяв шкоду.

Як контролювати злість: поради психологині

Злість – одна з базових емоцій людини. Завдяки їй наші предки змогли вижити й захистити себе у ворожих умовах. Щось схоже відбувається з нами й сьогодні: можемо злитися на дитину, яка не прибирає за собою іграшки, колег, що турбують у неробочий час, чи пасажира в автобусі, який ненароком наступив вам на ногу. І відчути цю емоцію абсолютно нормально. Головне — правильно прожити злість і не дати їй перерости в агресію чи інше почуття, що може нашкодити людині. А як це зробити, розповість психологиня “Фонду Маша” Ірина Лябах.

Як сподобатися чоловіку: 7 безвідмовних способів Дивіться також

Злість виникає у відповідь на небезпечну ситуацію, порушення особистих кордонів, незадоволення власних потреб. Ця емоція повідомляє нам, що потрібно себе захистити, задовольнити якісь свої потреби чи змінити ситуацію, яка нам не підходить. Відчувати та проживати цю емоцію потрібно й корисно. Ігнорувати злість чи навіть подавляти її — теж не варіант. У цьому випадку вона може спрямуватися проти нас же самих у формі образи, вини, суму, аутоагресії та різних психосоматичних хвороб.

Прожити злість ми можемо двома способами:

1. Конструктивно.
2. Деструктивно (з появою агресії: починаємо на когось кричати, бити, штурхати).

Потрібно відрізняти злість від агресії. Злість — це емоція, яка дозволяє нам захистити себе та свої кордони у відповідь, коли нас ображають. А агресія — це поведінка, що може завдати шкоди нам та іншим людям, — пояснює Ірина Лябах. — Контролювати злість, щоб не дати їй перерости в агресію, реально. Головне, щоб людина усвідомлено над цим працювала.

Як можна навчитися контролювати злість? Найперше, що радить зробити психологиня, — зрозуміти, чому виникає ця емоція. Можна поставити собі наступні запитання: “На що чи на кого я злюсь?”, “Які саме слова чи дії мене зачепили?”. Це допоможе зрозуміти, які потреби були не задоволені, де та яким чином порушили кордони. Також важливо відзначити, наскільки сильно ви зараз злитесь. У цьому може допомогти, наприклад, “емоційний термометр”, де 0 – це майже не злюсь, 10 – максимально злюсь. Або ж про себе визначте, що ви зараз відчуваєте. Наприклад: це легкий дискомфорт, роздратування, злість, агресія.

Після того, як ви усвідомили ці процеси, можна зробити наступні техніки, які допоможуть знизити градус злості, прожити її екологічно та конструктивно:

● Порахувати до 10, 20, 30 або ж від 30 до 0

● М’язова релаксація: стиснути пальці рук у кулак і розтиснути

● Якщо дозволяють обставини, то можна покричати, поспівати, поричати

● Попити води чи вмитись, потримати руки під холодною водою

● Сказати про те, що вас злить, через “Я-повідомлення”, не переходячи на образи та докори

● Рвати папір, бити подушку, тупотіти ногами

● Прогулятися на свіжому повітрі

● Зробити зарядку, зайнятися спортом

● Виразити злість через творчість: малювати, ліпити, вирізати

● Підняти вгору руки та опустити, зробивши глибокий видих

● Знайти опори: відчути підлогу під ногами, обпертися об стіну

Також не забувайте відпочивати та поповнювати свій ресурс. Адже в період стресу, який ми зараз переживаємо, в умовах браку сну та відпочинку ми можемо бути недостатньо уважними до себе й не встигнути усвідомити причину появи злості. Як результат — прояв агресії. — Тому обов’язково включайте в свій режим дня повноцінний сон, здорове харчування, прогулянки та справи, які приносять задоволення й наповнюють вас ресурсом. Це дасть змогу ясно дивитися на ситуацію.

Нагадаємо, ранішк Люкс писав про щоденні ранкові звички, які викликають стрес у кожного.

3 2 1 1 0 0 Натхнення Поради Публікації Поділитись: