Як живе лисичка в зимовий час в лісі?

Лисиця – хороший мисливець. Крім спостережливості та кмітливості, у неї чудова зорова пам’ять, гарний нюх і гострий слух.

Щоб вижити в зимовий час, хижакам доводиться бути більш активними. Це пов’язано з холодною морозною погодою, відсутністю рослинності, великою кількістю снігу, і дещо іншим характером живлення. У літній час лисиця воліє полювати ввечері, або рано вранці, на сході сонця. Взимку день неймовірно короткий, і часу для полювання у хижака мало. З цієї причини вона виходить на полювання вдень, не чекаючи заходу сонця, або ж рано вранці. Вночі лисиця віддає перевагу відпочивати, інформує UkrMedia.

Як правило, хижак полює в межах певної території, за яку намагається не виходити. З початком зими її площа значно розширюється. Швидше за все, це пов’язано із збільшенням кількості лисиць на даній території, і зменшенням числа тварин, на яких вони полюють. Також на розмір мисливської території роблять вплив: товщина снігового покриву і його структура, температура навколишнього повітря, кількість доступної їжі.

Площа території, на якій полює лисиця, становить до 20 кілометрів квадратних. У пошуках їжі, хижак може проходити до сорока кілометрів протягом доби. І це далеко не межа. У разі крайньої необхідності (дефіцит харчування) ця відстань може бути в кілька разів збільшена. Для полегшення пересування, тварина може користуватися дорогами і втоптаними стежками, які прокладенні людиною. Крім того, це пов’язано з тим, що вздовж таких доріг можна знайти залишені людьми недоїдки. Для голодної тварина це справжній подарунок. Ну і, звичайно ж, лисиця цілком може відвідати людське житло, залізти в курник і загризти пару курок. Все це пов’язано з дефіцитом їжі, і труднощами, що виникають при житті в зимовому лісі.

З цієї причини рекомендується допомагати тваринам, які відчувають брак їжі. У тих же лісництвах можна обладнати спеціальні кормові майданчики, де розміщують сіно, кукурудзяні качани, солому, а також корм для хижаків.

Як тваринам вдається пережити зимову сплячку

Тварини впадають у сплячку зовсім не тому, що надто ліниві. У періоди, коли на вулиці панує сувора погода, а їжі катастрофічно не вистачає, звірі засинають, щоб зберегти енергію. Фактично, сплячка є необхідною умовою виживання.

Друга назва зимової сплячки – режим гібернації. В такому режимі у тварин уповільнюється обмін речовин, знижується кількість скорочень серця, слабшає дихання та падає температура тіла.

Саме зниження метаболізму дає змогу пережити зимову сплячку та не померти від голоду.

У теплу зиму деякі ведмеді можуть не заснути / Фото Unsplash

Є 2 типи організмів

Існують ектотерми – холоднокровні тварини та ендотерми – теплокровні тварини. Вони переносять сплячку по-різному.

Температура ектотермів залежить від температури зовнішнього середовища. До них відносять риб, земноводних та рептилій. Низька температура призводить до того, що ці тварини стають в’ялими та неактивними.

Холоднокровні тварини не можуть активно рухатися, коли на дворі надто холодно / Фото Unsplash

Ендотерми можуть виробляти внутрішнє тепло і так регулюють температуру свого тіла. Теплокровним тваринам потрібно багато “палива” у вигляді їжі, щоб вижити взимку. Саме через це деякі з них і впадають у сплячку, накопичивши перед тим достатньо ваги.

Уповільнений метаболізм дозволяє тваринам тривалий час виживати на власному жирі. Вони виробляють достатньо тепла, щоб не замерзнути в період гібернації.

У світі ще стільки всього, що можна вивчати чи не щодня. Зокрема, флора та фауна, які багаті на дивовижі. Та навіть домашні улюбленці, яких ми бачимо щодня, вміють дивувати. Особливо, випрошуючи порцію корму Purina®, який не тільки смачний, але й корисний.