Menu Close

Як розводити сульфат калію для підживлення

Зміст:

Чим замінити сульфат калію: інструкція із застосування та як розводити, аналоги

Сульфат калію також називають сірчанокислим калієм. Він вважається одним із найдієвіших добрив. Склад застосовують для підживлення рослин. Особливо ефективний він під час догляду за культурами, які негативно реагують на хлор. При правильному застосуванні речовина допомагає досягти чудових результатів. Однак іноді садівники цікавляться, чим можна замінити сульфат калію.

Що таке сульфат калію і для чого він потрібен

Сульфатом калію називають ефективне добриво без вмісту хлору. У його складі є калій, який потрібний для нормального розвитку культурних рослин. Зазвичай підживлення випускають у формі гранул білого кольору.

Добриво застосовують для підживлення в сухому вигляді та для поливу шляхом зрошення культур, які вирощуються у закритому або відкритому ґрунті. Склад використовують протягом періоду вегетації.

Переваги та недоліки

До основних переваг підгодівлі відносять наступне:

  1. Збільшення вмісту цукру та вітамінів у структурі клітин рослини, підвищення стійкості до різних патологій та зменшення ймовірності ураження плодів сірою гниллю.
  2. Відновлення життєздатності багаторічників після зими.
  3. Можливість застосування для рослин, які відрізняються чутливістю до хлору.
  4. Поліпшення циркуляції рідини в клітинах рослин.
  5. Ефективний вплив на розвиток рослин, активізація формування нових пагонів.
  6. Невисока вартість.
  7. Простота застосування.
  8. Відсутність шкоди для людей при дотриманні техніки застосування.

При цьому добриво має й деякі мінуси:

  1. Можливість поєднання не з усіма підживленнями. Це створює складності за необхідності внесення кількох добрив.
  2. Ризик поглинання важливих мікроелементів із ґрунту.

Коли застосовують

Препарат максимально ефективний при використанні на торф’яних, піщаних, червоноземних типах ґрунту. Також його можна застосовувати для суглинків та чорнозему, проте в цьому випадку потрібно якісно зволожувати ґрунт. Максимальну потребу в калії відчувають культури, які ростуть на вапняних ділянках, оскільки в такому ґрунті є мінімум солей.

Добрива підходить для наступних культур:

  • бобові;
  • представники сімейства Хрестоцвітих – капуста, ріпа, буряк, морква;
  • соняшник;
  • полуниця;
  • огірки;
  • помідори;
  • перець;
  • баклажани;
  • ягідні чагарники;
  • плодові дерева.

Як розводити та інструкція щодо застосування

Вносити препарат допустимо різними способами:

  1. У сухому вигляді засіб використовують рано навесні або восени. У першому випадку препарат застосовують до початку посадки, у другому – при перекопуванні ділянки на зиму.
  2. Рідке підживлення вважається найбільш дієвим способом. Кристали, розведені у воді, значно швидше потрапляють до кореневої системи.
  3. Розчин для обприскування можна застосовувати під час вегетації. Для його виготовлення потрібно взяти 35-40 г гранул і змішати з 10 літрами води. Отриманий склад застосовують для обприскування зеленої маси.

Запобіжні заходи

При використанні речовини важливо користуватися індивідуальними захисними засобами – респіратором та рукавичками. Їх слід застосовувати незалежно від способу використання речовини. Захисні засоби допоможуть запобігти попаданню засобу на шкіру та слизові оболонки, а також вдихання токсичного пилу та випарів. Після завершення робіт потрібно ретельно вимити руки з милом.

Сумісність з іншими добривами

При поєднанні сульфату калію з іншими речовинами рекомендується дотримуватися таких правил:

  • склад заборонено комбінувати з крейдою та сечовиною;
  • препарат варто поєднувати з азотними засобами безпосередньо перед внесенням у ґрунт;
  • при використанні сульфату калію на кислих ґрунтах його рекомендується поєднувати з вапном.

Чим його можна замінити?

Засіб можна замінити іншими калійними добривами, проте при цьому важливо дотримуватися ряду правил:

  1. Хлористий калій – відрізняється найбільшою питомою вагою оксиду калію. Однак склад містить хлор, який вважається токсичним для більшості рослин. Тому хлористий калій можна використовувати тільки при глибокому перекопуванні під зиму.
  2. Калійна селітра – у її складі присутні оксид калію та азот. Склад можна застосовувати навіть після формування зав’язей. Однак найчастіше його використовують для підживлення коренеплодів та ягідних культур. Вносити склад допустимо в сухому вигляді або у формі розчину.
  3. Калімагнезія – являє собою комбіноване добриво на основі калію та магнію. У ньому немає хлору. Склад застосовують у формі підживлення при невисокому вмісті магнію в грунті.

Сульфат калію є ефективним засобом, який часто застосовують для удобрення культурних рослин. Однак, при необхідності, його можна замінити іншими калійними складами, чітко дотримуючись інструкції.

Рекомендуємо

Янтарин: інструкція щодо застосування регулятора росту, як розводити та аналоги

Склад та властивості «Янтарину», коли використовують препарат? Інструкція із застосування та норми витрати для різних культур. Заходи безпеки під час роботи. Умови та термін зберігання.

Сульфат калію: інструкція із застосування та склад сірчанокислого добрива, дозування

Використання сульфату калію, сухе та рідке внесення, застосування на різних за типом ґрунтах, некореневе внесення. Сумісність з іншими агрозасобами, зберігання, аналоги.

Гумат калію: що це таке, інструкція із застосування, для чого він потрібен

Обробку рослин гуматом калію проводять трьома основними способами. Позитивний вплив на зростання та розвиток культур відмічено при використанні будь-якої форми препарату. Від виду культури залежить норма витрачання та правила застосування.

Як розводити сульфат калію для підживлення

Карбамід, або сечовина належить до категорії азотних добрив. Використовують сечовину в якості добрива і великі господарства і садівники, а також городники, які володіють кількома сотками землі. Така затребуваність карбаміду пояснюється тим, що це добриво досить ефективно і відносно недороге.

Опис карбаміду

Карбамід – це мінеральне добриво, хімічна формула якого має вигляд (NH2) 2CO. Сечовина непогано розчиняється в сірчистого ангідриду, рідкому аміаку і в воді. Отримують сечовину шляхом синтезу з аміаку і вуглекислого газу при температурі близько 150 градусів вище нуля. Крім застосування в якості добрива сечовина використовується і в харчовій промисловості – зазвичай як харчова добавка під номером Е-927, найбільш часто така добавка застосовується в різних жувальних гумках.

У складі сечовини практично половина азоту (близько 44%). Азот рослинам потрібен в першу чергу для повноцінного їх зростання і розвитку. У випадку з сечовиною важливо знати, що рослини зможуть використовувати лише половину дози азоту, що міститься в даному добриві. Однак, незважаючи на це, дозування сечовини краще не підвищувати через процес нітрування.

Якщо грунт бідна азотом, то краще підвищити його зміст шляхом поєднання сечовини і сульфату магнію, тоді нітрування в такому обсязі, як при внесенні великих доз сечовини, не спостерігається.

Сечовина випускається зазвичай під двома марками – А і Б. Зазвичай сечовина марки А використовується в промисловості, а ось Б якраз і застосовується як добриво. Зовні – це гранули білуватого кольору з помітним відтінком жовтизни. В останні кілька років почали випускати і таблетки, що містять сечовину, однак знайти їх у вільному продажі поки складно. Таблетки хороші тим, що мають спеціальну оболонку, яка перешкоджає випаровуванню азоту до потрапляння добрива в грунт при поверхневому внесенні. З огляду на це, таблеток у ваговому відношенні потрібно істотно менше, ніж гранул, проте вартість сечовини в таблетках вище, тому економічний ефект практично непомітний.

Переваги та недоліки карбаміду

Безперечні переваги карбаміду – це прискорення зростання вегетативної маси, збільшення вмісту білка у злакових культур, зміцнення імунітету рослин, профілактика від розмноження шкідників, безсумнівну зручність використання, в тому числі і завдяки повного розчинення без залишку.

Недоліки сечовини: передозування добрива в більшості випадків викликає сильні опіки у рослин і може привести до їх загибелі, з цілим рядом добрив сечовина не сполучається (деревна зола, кальцієва селітра, простий суперфосфат, вапно, крейда, гіпс і доломітове борошно).

Поєднувати сечовину можна з фосфоритного борошном і сульфатом амонію – для швидкого внесення (ці склади не придатні для зберігання) або з натрієвої селітрою, калієвої селітрою, аміачною селітрою, хлористим калієм, сульфатом калію і гноєм – ці склади можуть зберігатися довго.

Чому не можна поєднувати сечовину з рядом добрив? Справа в тому, що це добриво висококислотних, тому якщо одночасно з сечовиною внести вапно, деревну золу, крейда або доломітове борошно, то виникне реакція, яка просто нейтралізує даний склад, виділяючи одночасно в грунт багато солей.

Якщо ж змішати сечовину і монофосфат або кальцієву селітру, то грунт буде не засоляются, а закісляется, тому що в основі всіх цих добрив лежать кислоти.

Як використовувати карбамід в якості добрива?

У переважній кількості азот, а, отже, і азотні добрива необхідні рослинам навесні, в той період, коли починається активне сокодвижение і вегетація. Внесення сечовини восени може викликати активацію ростових процесів і рослини просто вимерзнуть або сильно підмерзнуть взимку. Однак, якщо ділянка пустує і посадка на ньому запланована восени, то і восени можна удобрити грунт сечовиною, тільки потрібно мати на увазі, що приблизно 40-45% з міститься в мочевине азоту при внесенні її в осінню пору в грунт може досить швидко розкластися і буквально зникнути.

При внесенні карбаміду навесні використовувати краще не сухе добриво, а розчинена у воді, це зведе до мінімуму ризик виникнення опіків у рослин. Слід пам’ятати, що вносити навіть розчинену у воді сечовину найкраще в заздалегідь зволожений грунт або після рясного дощу. Суху сечовину вносити краще на ділянки, призначені до посадки, і робити це не простим розкиданням по поверхні, а з обов’язковою заробкою в грунт шляхом перекопування або оранки. При цьому від розкидання сечовини по поверхні грунту до перекопування або оранки грунту повинно пройти мінімум часу, інакше велика частина азоту може просто випаруватися або перетворитися в аміак. Загальні терміни розкладання сечовини досить короткі – зазвичай не більше п’яти днів.

Серйозний прорахунок допускають садівники і городники, які розкидають гранули сечовини навесні в саду і городі прямо на не розтануло ще сніг або вносять сечовину під час дощу (також шляхом розкидання по поверхні грунту). При такому внесення велика частина азоту, що міститься в мочевине, або випарується, або вимиється в більш глибокі, недоступні коріння шари грунту.

Найоптимальніший варіант підживлення сечовиною плодових рослин і ягідних кущів полягає в її внесення в розчиненому у воді вигляді в заздалегідь викопані в прікустовиє зоні або пристовбурної смузі ямки або траншейки, глибиною в 3-4 см (під потужні рослини можна до 10 см). Відразу після внесення добрив і ямки, і траншейки потрібно закопати. Таке внесення перешкоджає випаровуванню азоту, що міститься в мочевине, і не допускає його вимивання в більш глибокі шари грунту.

У період вегетації використання сечовини в якості підгодівлі найбільше виправдано, якщо у рослин спостерігаються явні ознаки азотного голодування, тобто рослини розвиваються вкрай повільно, мають пригнічений вигляд, листові пластинки у них нетипово малого розміру, а зав’язі в значній мірі обсипаються. Початковий ознака нестачі азоту – це пожовтіння або освітлення листових пластинок, однак, в даному випадку можна допустити і помилку, оскільки на брак вологи і недолік заліза в грунті рослини реагують так само.

Щоб відрізнити брак заліза і вологи від нестачі азоту, необхідно уважніше розглянути листові пластинки рослин в денний час: якщо дійсно мало азоту, то в денні години ви не помітите в’янення листових пластинок, а в тому випадку, якщо в грунті мало вологи або заліза, то в’янення листя буде спостерігатися. Крім того, при нестачі саме заліза молоді листочки будуть жовтіти в першу чергу і тільки після цього пожовтіння буде помітно і на старих листових пластинках, а ось при нестачі в грунті азоту спершу жовтіти будуть саме старі листові пластинки і тільки потім – молоді.

У розпал вегетаційного періоду, при нестачі в грунті азоту, сечовину можна вносити як в сухому вигляді, так і в рідкому, а можна і обробляти нею рослини, проводячи позакореневе підживлення.

Як приготувати рідке добриво з карбаміду?

Рідке добриво з сечовини приготувати досить просто на увазі його хорошою розчинності у воді (навіть без осаду). Найчастіше роблять розчини, які містять або 0,5% сечовини, або 1%. Це означає, що у відрі води потрібно розчинити або 50 і 100 г сечовини, відповідно, або 5 і 10 г сечовини розчинити в літрі води.

Норми внесення сечовини

Карбамід вважають універсальним азотним добривом, воно підходить як для овочевих культур, так і для ягідних, плодових і квіткових, і може бути використано на будь-яких типах грунтів.

Якщо слідувати інструкції по внесенню сечовини, то дозування будуть наступними: у вигляді гранул, тобто в сухому вигляді, на квадратний метр грунту потрібно внести близько 5-10 г добрива, заглубив його на 3-7 см (до 10 см, в залежності від розміру рослини) в заздалегідь увлаженной грунт; розчинена у воді добриво потрібно вносити в кількості 20 г на квадратний метр грунту як під овочеві, так і під плодові або ягідні культури; обробка розчиненої у воді сечовиною, тобто позакореневе підживлення – тут дозування під овочеві культури наступна – 5 г на відро води в перерахунку на квадратний метр, під чагарники і дерева – 10 г на відро води і також на квадратний метр; при висадці рослин в грунт в посадкову ямку потрібно внести 4-5 г добрива, але обов’язково перемішати його з ґрунтом, щоб виключити контакт коренів з карбамідом.

Використання карбаміду для різних культур

Як озимий, так і ярий часник можна підгодовувати карбамідом в перших числах червня. Далі використовувати сечовину під часник не можна, це може привести до нарощування зеленої маси на шкоду цибулин. Вносити сечовину під часник потрібно в розчиненому у воді вигляді і додавати в розчин хлористий калій – 10 г сечовини, 10 г хлористого калію на відро води, це норма на квадратний метр часниковою грядки.

Доречно підгодовувати сечовиною огірки тільки через два тижні після висадки розсади на ділянку. Вносять сечовину в розчиненому у воді вигляді при нормі 15 г на відро води в перерахунку на квадратний метр площі. Припустимо в розчин додавати 45-50 г суперфосфату. Підживлення буде максимально ефективною, якщо грунт перед її внесенням добре зволожити.

У теплиці огірки можна обробляти сечовиною, тобто здійснювати позакореневе підживлення, особливо вона потрібна при зміні кольору листових пластинок (знебарвленні).

Для повноцінної позакореневого підживлення огірків в теплиці необхідно в відрі води розчинити 15 г сечовини, 20 г суперфосфату і 15 г хлористого калію. Обробляти рослини бажано в похмуру погоду і обов’язково після попереднього поливу.

Томатам подобається обробка сечовиною. Зазвичай удобрюють сечовиною томати при посадці розсади на ділянку, вносячи в кожну лунку по 12-14 г суміші сечовини і суперфосфату (по 6-7 г кожного добрива).

Зазвичай використовують сечовину на капусті при першій підгодівлі. Перед підгодівлею капусту рясно поливають, далі розчиняють 30 г сечовини в відрі води і витрачають цей розчин на квадратний метр грунту.

Під картоплю, що відрізняється слабким засвоєнням мінеральних добрив, грунт потрібно удобрювати сечовиною ще до висадки бульб. Зазвичай удобрюють ґрунт за пару тижнів до посадки картоплі, при цьому бажано вносити сечовину разом з калійним добривом. На сотку потрібно приблизно 1,5 кг сечовини і 0,5 кг калійного добрива.

У тому випадку, якщо перед посадкою картоплі ви з якихось причин сечовину не внесли, то її можна додати в грунт через п’ять днів після посадки бульб, але не в сухому, а в розчиненому у воді вигляді. Норма приблизно 15-16 г на відро води, цього розчину вистачить на 20 рослин (приблизно по 0,5 літра на кожне).

Суниця садова (полуниця)

Під цю культуру вносити сечовину бажано тільки в разі потреби, адже якщо суниця садова буде відчувати дефіцит азоту, то розмір ягід буде невеликим, як і їх кількість, а смак – посереднім. А в разі надлишку азоту ягода буде водянистою і позбавленою аромату. Рекомендується вносити сечовину під суницю садову відразу ж після танення снігу по 15-20 г добрива в розчиненому вигляді на квадратний метр, не більше. Якщо ж потрібні підвищені дози азотних добрив, то краще використовуйте нітрофоску або диаммофос.

Плодові дерева і великі чагарники

На підгодівлі сечовиною плодові дерева і великі чагарники відгукуються досить добре. Підгодовувати сечовиною такі рослини можна до трьох разів за сезон. Зазвичай їх підгодовують відразу після танення снігу, під час цвітіння і в період дозрівання врожаю. Перед внесенням сечовини грунт в прікустовиє або пристовбурної смузі рихлять, поливають, а потім вносять карбамід так, щоб добриво було заглиблене у борозни грунт на 3-4 см. Після внесення сечовину бажано вкрити грунтом.

Норми подкормок різняться в залежності від віку рослин: так, до вступу в плодоношення дерев і великих чагарників вони мало не на третину менше. Наприклад, під яблуню, ще не вступила в плодоношення, потрібно приблизно 75-80 г добрива, під вишню 85-90 г, під сливу 110-115 г і під чагарники (ірга, аронія і так далі) 100-110 г. Після вступу в плодоношення яблуня вимагає вже по 150-160 г на дерево, вишня 110-120 г, слива 125-140 г і чагарники (ірга, аронія та подібні) 135-145 г на кущ.

Квіти сечовиною необхідно удобрювати на самому початку їх активного росту для нарощування вегетативної маси. Далі такі підгодівлі стануть не доречні, оскільки на шкоду цвітінню буде продовжувати формуватися вегетативна маса, як кажуть квітникарі, «квітка піде в листя». Примітно, що при преізбитке азоту квіти можуть зовсім не формувати бутони, а якщо азоту буде дуже багато, то буде спостерігатися масове опадання заложившихся бутонів і суцвіть, як з розпустилися квітками, так і з нерозкритими.

Вносити сечовину під квіткові культури потрібно тільки в розчиненому у воді вигляді, для чого потрібно приблизно чотири грами цього добрива розчинити в літрі води і цю норму використовувати під великий квітка типу півонії або розділити на дві частини, якщо квітка невеликий, типу тюльпана або конвалії.

Використання карбаміду проти шкідників

Зазвичай сечовину використовують проти шкідників, якщо немає можливості або бажання застосовувати хімію. Обробляють нею рослини, рясно поливаючи, зазвичай до розпускання бруньок, коли температура повітря підніметься вище п’яти градусів тепла. За допомогою обробок сечовиною можна позбутися від довгоносика, попелиці, яблуневого квіткоїда і медяниці. Для цього доречно використовувати розчинена у воді добриво в кількості 30 г на відро води. Якщо в минулому сезоні зазначалося сильне ураження шкідниками, то дозу можна збільшити до 100 г на відро води, проте перевищувати дану дозування не можна, цим можна нашкодити рослинам.

Правила зберігання сечовини

Зберігати сечовину, враховуючи її підвищену гігроскопічність, потрібно в сухому і провітрюваному приміщенні, при вологості повітря в 50% і нижче. Припустимо зберігання сечовини в більш вологих приміщеннях, але при цьому в герметично закритій тарі.

Зазвичай гарантований термін зберігання всього півроку, але термін використання сечовини необмежений. Справа в тому, що виробник гарантує відсутність злежуваності сечовини протягом півроку, а потім перед використанням, у разі злежуваності, її потрібно буде роздрібнити і можна використовувати протягом необмеженого кількості часу. Однак, потрібно враховувати той факт, що з роками кількість азоту в мочевине може незначно, але зменшуватися і використовувати добрива з дуже тривалими періодами зберігання потрібно з урахуванням цього факту.

Пошук по сайту
Продукція
  • Прайс-лист
  • Азотні добрива
    • Карбамід
    • Аміачна селітра
    • Карбамідно-аміачна суміш (КАС)
    • Аміачна вода
    • Подвійний суперфосфат
    • Нітроамофоска
    • Рідкі комплексні добріва
    • Тукосуміш “СТІМУЛ”
    • Органо-мінеральне добриво “Агролайф”
    • Монофосфат калія
    • Амофос
    • Каустик (натр їдкий)
    • Гіпохлорит натрію
    • Сода кальцинована
    • Борна кислота