Коли і як правильно робити обрізку персика для формування дерева

Одна з примхливих культур, персик, вимагає від садівника підвищеної уваги і знань агротехніки. У догляді обов`язковою процедурою вважають формування крони садової культури, регуляцію плодоношення шляхом обрізки. Без неї деревце не зможе правильно розвиватися, а високі врожаї залежать безпосередньо від проведення цієї процедури. А ось як персик обрізати, щоб отримати позитивний результат, знають не всі.

• Які інструменти і матеріали знадобляться
• різновиди обрізки
  • формує
  • Омолоджуюча
  • Відновлювальний
  • регулююча
  • весняна
  • літня
  • Нюанси осінньої обрізки
  • чашевидних
  • кустообразная
  • віялова
  • американська
  • Для молодих саджанців
  • Для плодоносних дерев
  • Для старого персика
  • активізувати зростання молодих пагонів;
  • збільшити час плодоношення;
  • омолодити дерево;
  • підвищити стійкість персика до морозів і хвороб;
  • зробити крону акуратною і естетичною.

  Персикове дерево не зможе «прогодувати» всі з`явилися пагони, тому зайві треба прибирати. Тоді сил вистачить на дозрівання плодів. А для підвищення цукристості врожаю необхідне сонячне світло. При загущеній кроні цього не буде.

  Тому і гнити персики на гілках будуть частіше, так як їм не вистачить повітря для провітрювання.

  Регулярно проводиться процедура оновить дерево, зробить культуру врожайною, з міцним імунітетом.

  Які інструменти і матеріали знадобляться

  Для того щоб обрізати зайві гілки персика, потрібно підготуватися до процедури. Обов`язково проводять видалення гілок:

  • секатором з щільно змикаються ріжучими крайками;
  • сучкорізом з довгими ручками;
  • садовою пилкою;
  • садовим ножем;
  • ножицями, у яких закруглені кінці лез і міцні кільця рукоятки.

  Всі інструменти добре заточують, використовуючи їх для обрізання як тонких, так і товстих пагонів. Видалити товсті гілки можна тільки пилкою, а для середніх підійде сучкорез. Тонкі гілочки і слабку поросль можна обрізати ножицями або секатором, гострим, без зазубрин на ріжучих поверхнях.

  Необхідно, щоб поруч був коло для заточення в разі, якщо пила або ніж затупятся. Перед використанням інструменту ріжучі частини знезаражують, протираючи медичним спиртом або занурюючи в розчин перманганату калію. Готують відразу перед процедурою садовий вар і дезінфікуючі розчини для обробки пошкодженої деревини.

  різновиди обрізки

  Для зростаючих вгору плодових культур потрібна обрізка, метою якої є формування куща з 4-7 скелетними суками. Але існує кілька видів обрізки, у яких інші цілі і завдання. Їх використовують в залежності від віку дерева, пори року.

  формує

  Формувати крону дерева починають ще в розпліднику, коли готують саджанець. Обрізаючи верхівку основного пагона, домагаються розгалуження крони. Надалі щорічно вкорочують однорічні сучки, домагаючись утворення округлої або чашовидної форми крони з правильним розташуванням гілок. З кожним роком ступінь обрізки знижують, а вкорочувати припиняють, коли крона сформувалася, і дерево стало приносити плоди.

  Омолоджуюча

  Такий спосіб обрізки потрібен старим персиковим деревам. Отплодоносівшіе сучки персика видаляють до місця, де виросли хороші дзиги, а з нових пагонів залишають ту частину, яка заповнить оголені місця.

  Відновлювальний

  І навесні, і влітку проводять процедуру відновлення персика після зими і плодоношення. Проріджуючи крону, видаляють неповноцінні загущаючі гілки, а при потребі і здорові, і слабо розвинені. При проріджуванні крона освітлюється, а зона плодоношення наближається до основи пагонів.

  Необхідність обрізки в тому, щоб перетворити ростові пагони в плодоносні. Процедура допомагає запобігти передчасному відмирання плодових гілочок.

  регулююча

  При утворенні великої кількості кольчаток старіші зрізають. Якщо цього не робити, то кількість плодів на персику зменшиться, вони стануть дрібніше. Необрізані дерева не плодоносять щороку. Так регулюють обрізанням час і тривалість появи персиків на дереві.

  Для регулювання форми персика проводять укорочення однорічних пагонів, якщо вони більше 50 сантиметрів і різко виходять за межі крони.

  Терміни проведення робіт

  Проводити всі види обрізки треба в певні терміни, коли настала необхідність в процедурі. Не можна ігнорувати правила обрізки, інакше це відіб`ється на плодоносінні персика, його вегетації. Проводять роботи двома способами: з повним видаленням гілки або укорочуванням її.

  весняна

  Починають проріджування гілок з повним видаленням частини їх ще в лютому, навесні продовжуючи вкорочувати однорічні пагони, домагаючись розгалуженості крони. Проводять процедуру в залежності від того, яку форму для персикового дерева вибрали. Видаляти треба на третину або половину довжини щорічного приросту, причому на гілках I порядку ріжуть сильніше, ніж II порядку. Важливо зберігати молодий приріст, адже найбільше плодів утворюється на 2-3-річних гілках.

  Починають проріджувати до початку руху соків у рослини, як тільки зійде сніг. Тоді швидше персик відновиться після обрізки.

  літня

  Влітку обрізають персик з санітарної метою, очищаючи крону від сухих гілок. Часто виявляють загущення крони тоді, коли опадають квіти. Тому річна обрізка дозволить усунути ті сучки, які ростуть неправильно, всередину крони. Найкраще проводити процедуру в кінці червня. Можна в липні, коли відбувається закладка кісточок в персики.

  Багато хто не впевнені, а чи можна обрізати гілки з плодами. Процедуру проводять, коли плодів так багато, що сучки ними перевантажені.

  Нюанси осінньої обрізки

  Формування крони персика, вважають досвідчені садівники, треба проводити восени. Проведена влітку або навесні процедура призведе до зниження врожаїв кісточкової культури. Особливо підходить осіння обрізка там, де теплий клімат. Проводять її після зняття врожаю, поки тримається тепло. До настання похолодання багато часу, і дерево швидко прийде до тями після обрізки.

  Оптимальним часом формування крони персика буде початок вересня до середини жовтня, після збору врожаю. Але не треба забувати, що осінню процедуру не проводять в районах з помірним кліматом. Це може бути згубним для персика. Для людей із вадами дерево не переживе зиму, рано настала.

  Чому осіння обрізка збільшує врожайність

  Персик погано дає повноцінні плоди, якщо у нього сильний вегетативний ріст і загущена крона. Садовод може направляти розвиток дерева в потрібне русло. Саме обрізку восени після плодоношення легше проводити, щоб виправити кути відходження гілок і видалити непотрібні пагони.

  Щоб був хороший урожай і плоди не заважали один одному, слабкі прирости вкорочують на 25 сантиметрів, а плодоносні – на 35-40. Залишають на останніх до 4-8 груп нирок. Після зимівлі дерево почне швидко розвиватися, цвісти і успішно плодоносити. Обрізка навесні відсуне період закладання плодів.

  Як район виростання впливає на терміни обрізки

  Терміни обрізки персика залежать від того, де культивують рослина. На півдні Росії необхідно всі види обрізки проводити восени. Тоді і плодоношення збільшиться, і дерево буде радувати персиками регулярно.

  У середній смузі Росії зима наступає раніше, і при обрізанні персика восени він не встигне адаптуватися. Тому необхідно проводити укорочення і проріджування гілок навесні, рідше влітку. Краще робити на ранніх термінах, поки не почалося сокодвижение. Так швидше затягнуться ранки. Восени проводять тільки регулюючу і санітарну обрізку.

  Технологія і послідовність формування різних видів крони

  Перед тим як починати формуючу обрізку, необхідно визначити, який вид крони будуть робити. Для кожного виду своя схема проведення процедури. Вкорочують і видаляють сучки і поросль розумно, тоді результат обрізки буде позитивним. Щоб правильно її робити, визначають покроково дії.

  чашевидних

  Починають обрізку восени, якщо персик посаджений навесні. Однорічного саджанця підрізають вершину на 50 сантиметрів. Обов`язково залишають на втечу 2 нирки з різних сторін стовбура. Скорочуючи бічні гілки, стимулюють розвиток однорічного приросту.

  На другий рік життя персика:

  1. Центральний втечу обрізають до того місця, де бічні гілки відходять від стовбура, якщо вони довжиною в півметра.
  2. При малому прирості, тільки на 30-40 сантиметрів, вкорочують до останньої ростовой нирки.
  3. Залишають 2-3 розвинених втечі на гілках, інші прибирають до першого листочка, розташованого ближче до стовбура.

  Через рік сучки I порядку вкорочують на третину. На них потрібно залишити 3 гілки, видаливши з них ростові нирки, які дивляться вниз. Коли на 4-й рік з`являться персики, то залишається тільки зрізати вщент пагони, на яких не було суцвіть.

  Чашевидних крона буде грунтуватися внизу на 4 скелетних гілках, а вгорі – на 5. У дорослої рослини залишають до 80 плодоносних гілок.

  кустообразная

  Така крона теж популярна нарівні з чашеобразной. Формування кущем дозволяє:

  • поліпшити освітлюватися всіх гілок персика;
  • підвищити врожайність;
  • зробити дерево стійким до морозу;
  • полегшити догляд за культурою, збір плодів.

  У кущовий варіанті крони центрального пагона немає, а тільки відходять убік 3-4 гілки, що знаходяться в нижній чверті стовбура персика. Формують персикові кущі:

  • обрізаючи восени центральний втечу і бічні гілки до точки росту;
  • залишаючи при першій процедурі 3-4 нижніх втечі з 5 ростовими бруньками на кожному;
  • вибираючи на наступний рік по 6-8 основних гілок, зрізуючи інші до першого аркушу;
  • після плодоношення залишаючи правильно розташовані пагони, інші вирізаючи.

  Щороку регулюють ріст поросли і сучків, намагаючись зберегти форму крони. Якщо гілки відходять менше ніж на 45 градусів, то їх підв`язують до кілка.

  На сучок заміщення

  Зелену обрізку персика роблять короткою. Для цього на гілках залишають по 2 очка, з яких виростають 2 втечі. Один буде плодоносити, а другий – його заміщати на наступний рік. Потім у верхнього обрізають верхівку, а на нижньому сучку залишають 2-3 бруньки. Цей спосіб допомагає зупинити оголення гілок першого порядку. І плоди будуть з`являтися на торішньому прирості.

  віялова

  При створенні веерного типу крони підрізати треба так сучки, щоб вони розташовувалися ближче один одному, на відстані в 10-15 сантиметрів. Створюють потужний тип дерева з першого року життя. Спочатку обрізають центральний втечу, а бічні суки залишають в кількості 3-4 штук. Вони повинні розташовуватися під кутом в 45 градусів. Так продовжують обрізати щорічно. Коли на центральному пагоні з`являться вгорі гілки, то залишають 2, найсильніші. Необхідно на дереві залишати до 90 плодоносних гілок. При незначних врожаї збільшують до 100-120.

  Така крона вибирається фермерами, що займаються промисловим вирощуванням персиків. Особливість дерев в тому, що вони не ламаються від вітру, виживають в сніжні зими.

  американська

  За американською технологією проріджують крону вручну. Починають з квітів, коли зайві зривають. В період появи зав`язей оглядають персик. І занадто дрібні, пошкоджені зав`язі видаляють. При цьому регулюють навантаження на сучки. Коли багато плодів, то дереву не вистачить сил привести їх до технічної зрілості.

  Коректують виконану роботу через 1-2 тижні. Після такої роботи вага плодів на персику буде однаковим, і кожному вистачить світла і повітря. Завдяки американській методиці відбувається закладка нових плодових бруньок.

  Особливості проведення процедури

  Проводити видалення і укорочення гілок дерева треба з урахуванням віку персика. Для молодих дерев необхідно направити агротехнічні дії на ріст і розвиток, підготовку до плодоношення. У зрілого персика регулюють обрізанням утворення плодів, видаляючи їх надлишки. Старому рослині потрібно омолодження.

  Для молодих саджанців

  Посадку персика проводять з укорочуванням верхівки центрального пагона. Бічні гілки також підрізають на третину. Потім продовжують обрізку однорічних пагонів, формуючи крону з правильним розташуванням скелетних гілок. Видаляти треба їх довжину не менше ніж на третину. Коли приріст слабкий, до 25-30 сантиметрів, то можна не чіпати молодий персик.

  Для плодоносних дерев

  Через 3-4 роки персику не потрібно укорочення, яке може привести до відсутності врожаю. Тепер упор роблять на проріджування з видаленням слабких, підмерзлих гілок. Обов`язково видаляють ті сучки, які ведуть до загущення крони.

  Частково проводять укорочення пагонів довжиною в 50 сантиметрів. Приросту довжиною менше 20 сантиметрів доведеться видалити частину дворічної деревини. Це дозволить звести до залишення сильного приросту.

  Для старого персика

  Щоб омолодити дерево, вже не дає плоди, необхідно вкоротити скелетні гілки I порядку на третину їхньої довжини. Волчков, які залишилися на персику, також необхідно укорочення з залишенням довжини в 50-60 сантиметрів.

  Догляд після обрізки

  Після процедури треба провести ряд заходів, щоб допомогти дереву адаптуватися, захистити його від хвороб і шкідників:

  1. Зібравши обрізані гілки, спалюють їх.
  2. Ранки на персику обробляють садовим варом, невеликі зрізи – розчином перманганату калію або борної кислоти.
  3. На зиму обертають стовбур персика щільною тканиною.
  4. Підбілюють персик спеціальними розчинами.
  5. Поливають після осінньої обрізки рясно, щоб волога накопичилася в грунті.
  6. Навесні можна укласти шар мульчі в зоні пристовбурного кола.

  Необхідно уважно ставитися до дерева після обрізки, як до пацієнта після операції.

  поширені помилки

  Існує ряд помилок, коли обрізку персика проводять неправильно. І тоді не треба дивуватися, що дерево не плодоносить. Коли проводять укорочення гілок в період плодоношення, то позбавляються врожаю. Сильно обрізаючи гілки молодого дерева, відтягують початок плодоношення. Особливо це стосується здорових дерев.

  Багато хто не займаються обрізанням персика, вважаючи це зайвою процедурою. Звідси дрібні плоди і нерегулярне плодоношення. Обов`язково починають процедуру обрізання тільки з дворічних рослин. Якщо сучки відходять від стовбура менше ніж на 45 градусів, то їх прив`язують до кілочка. Рано починати укорочення не варто, а то персик може загинути.

  Не треба забувати, що ступінь і спосіб обрізки вибирають в залежності від будови, віку персика, сорти культури. Сильно вкоротити сучки легко, але це призводить до пригнічення рослини, хоча однорічний приріст буде міцним і рясним.

  Правильна схема обрізки персика восени і навесні (відеоурок і схема)

  Персик – культура складна у вирощуванні, часто хворіє та потребує знання багатьох нюансів. Одне з найголовніших правил у досягненні успіху – правильна обрізка персика, завдяки чому деревце буде активно розвиватися, давати повноцінні і стабільні врожаї. Тому, кожному садівникові для успішного вирощування цього фантастичного за смаком і ароматом фрукта треба освоїти правила формування крони, а сама посадка і догляд полягають у захисті від хвороб.

  Персик – культура дуже щедра, на деревце зав’язується плодів в рази більше, ніж воно може забезпечити поживними речовинами. Тому плоди дрібнішають, а потім більшість з них обсипається. Перевантаження урожаєм всього 2-3 роки може призвести до загибелі дерева. Щоб не трапилося такої халепи, обов’язково необхідно нормувати кількість зав’язей у початковій стадії їх розвитку, а також проводити омолодження та проріджування крони шляхом обрізки плодових гілок.

  • Види обрізки персиків
  • Як можна формувати крону персика?
  • Персикове деревце в перші роки життя
  • Обрізка плодоносних персиків
  • Омолоджуюча обрізка

  Види обрізки персиків

  Як відомо, основні прийоми обрізки всіх видів дерев і чагарників – проріджування і укорочення.

  • Проріджування – це видалення всієї гілки на кільце. Як правило, так видаляють старі, хворі, пошкоджені і зростаючі всередину крони гілки. Цей вид обрізки мало впливає на врожайність дерева, а тільки служить омолоджувальної процедурою.
  • Укорочення буває трьох видів: слабке, помірне і сильне.

  Слабке укорочення – це видалення близько чверті довжини гілки, причому, кількість обрізаних пагонів на повинен перевищувати 5% усіх гілок на дереві.

  Помірне укорочення означає, що гілки обрізають на третину, а кількість оброблених пагонів – до 10%.

  Сильна обрізка – видаляються до половини довжини, а загальна маса віддалених гілок може досягати 15-20%.

  За призначенням види обрізки бувають такі:

  • Господарська обрізка, при якій видаляють хворі та пошкоджені гілки.
  • Омолоджуюча обрізка вимагає обрізання гілок до деревини віком 2-6 років (це 35-50 см від стовбура). Кількість гілок не повинно перевищувати 15 %, інакше дерево може не відновитися, навіть якщо буде хороший догляд.
  • Контурна обрізка проводиться для формування крони певного обсягу. При цьому видаляються частини гілок, що йдуть за межі її заданого діаметра.
  • Диференційована обрізка – проріджування верхній частині крони для стимулювання розвитку нижньої. Це спрощує обслуговування дерева. Така обрізка молодого персика показана з 4 до 8 років.
  • Детальна обрізка – при цьому вкорочують всі гілки за таким принципом: видаляють половини старих гілок, а інші піддають помірної обрізанні. Так виконується обрізка персика старше 8-річного віку.
  • Відновлювальна обрізка – застосовується при пошкодженні крони морозами, сильними вітрами, градобоем. Суть її в досить сильному обрізанні уцілілих гілок до 2-3 – річної деревини з видаленням всіх пошкоджених частин.

  Як можна формувати крону персика?

  Ця культура відноситься до теплолюбних, тому в середній смузі її краще вирощувати у формі куща на 2-3 штамбах. Це означає, що посадка здійснює 1 саджанцем, на якому формують кілька рівноцінних стовбурів. І якщо мороз зашкодить один, дерево відновиться за рахунок інших і росту молодих пагонів, які через рік замінять віддалений штамб. На такий персик обрізка проводиться у такому ж обсязі, як і у південних регіонах на дерево з одним стволом.

  Ми більш докладно опишемо, як здійснює обрізка персика на декількох стовбурах – це мало описано в літературі. Але, ця ж схема працює і на одноствольном дереві. Оптимально формувати крону у вигляді чаші (вазоподобная крона) або у вигляді простої безъярусной крони. Деревце можна вирощувати на штамбі (близько 60 см) або у вигляді куща з низьким штамбом (20-30 см) або без нього. Другий варіант кращий, так як крона краще освітлюється, більш стійка до вітру і морозу, легше проводиться обрізка персика, простіше догляд, а врожайність на 20-25% вище, ніж при штамбовом вирощуванні.

  Формувати персик починають відразу ж, як була здійснена посадка його. Часто це роблять вже в розпліднику, прищипуючи основний провідник і залишаючи 5-7 пагонів.

  Персикове деревце в перші роки життя

  Головне, щоб була правильно виконана посадка дерев персика, тоді подальший догляд буде значно простіше. Куплений однорічний саджанець треба висадити на таку глибину, щоб місце щеплення було на 4-5 см вище рівня ґрунту. Це дозволить своєчасно видаляти зростаючі з пагони підщепи, які забирають багато сил у дерев і можуть призвести навіть до загибелі прищепленої частини.

  Коли виконана посадка, треба залишити 3-4 самі міцні бічні пагони, а провідник і решта – вирізати. Залишилися пагони треба обрізати до 3-4 нирок. Якщо деревця дати хороший догляд протягом сезону (особливо по частині поливу), то до осені зросте 6-8 сильних пагонів більше метра довжиною. У перший рік осіння обрізка персика не виконується.

  На другій року, як була проведена посадка, обрізка персика виконується так:

  • Ранньою весною 3-4 самі сильні пагони укорочують на чверть, залишаючи по 6-8 бруньок, з яких виростуть плодоносні гілки, інші вирізують на кільце. Обов’язковому видаленню підлягають пагони, що ростуть горизонтально.
  • В травні місяці треба виконати такий догляд – залишені гілки розмістити під кутом в 45 градусів до поверхні грунту. Для цього достатньо їх підв’язати до каменю або цегли.
  • Тоді ж, у травні, можна прищипнути верхівку пагонів. Це простимулює більше утворення плодових бруньок, які вже на третій рік дадуть урожай.

  Коли виконується обрізка персика, треба прагнути до формування кулястого куща, в якому зберігається рівновага всіх частин крони, а гілки мають однаковий розмір і силу. Цьому сприяє правильний догляд протягом вегетації – зі своєчасними поливами і регулярними підгодівлями.

  Дещо інакше формується чашевидних крона. У таких дерев висота не перевищує 3 метри, висота штамба 40-50 див. Посадка персика чашоподібної форми оптимальна для жарких посушливих регіонів, а також на схилах, але тоді треба залишати штамб 60-70 см (для зручності обслуговування).

  Схема вирощування така:

  • Посадка здійснюється на відстані не менше 2,5 метра між деревами.
  • Коли щеплений саджанець (або сіянець – це не важливо) досягне 50 см у висоту, вибирають 4-6 найміцніших втечі (2 – на запас), а вище них провідник вирізують. Видаляють нижні пагони і ті, що ростуть усередину крони.
  • Навесні обрізка проводиться так: із залишених пагонів залишають 3-4, на рівномірній відстані від стовбура по колу, і їх обрізають на 4 нирки. Інші вирізують на кільце. До осені вийде на кожному 708 периферичних гілок, на яких вже будуть плодові бруньки.
  • Важливо стежити, щоб гілки чашовидної крони були розміщені під кутом 45 градусів, для чого їх закріплюють.

  Важливо! На вертикально зростаючі гілки персика, незважаючи на догляд, урожаю практично не буває, вони першими заражаються кучерявістю і оголюються.

  Обрізка плодоносних персиків

  З третього року сформовані дерева переходять в ранг плодоносних, і мета формування крони – створення умов для отримання повноцінних щорічних приростів і стабільно високих врожаїв. Проріджування і укорочення повинні бути спрямовані на те, щоб покращити освітлення всередині крони, а також, щоб унормувати урожай. Справа в тому, що у 8-річному віці, якщо персик отримує якісний догляд, може зав’язатися до 1000-1200 плодів, тоді як рослина може забезпечити тільки штук 300-350. Тоді вони великі, смачні, добре пофарбовані. Плюс – нові пагони здорові і повноцінні.

  Для плодоносних дерев виробляються такі види:

  • Диференційована – для проріджування верху крони і зміщення плодоношення на її периферію.
  • Обрізка персика на заміщення, яка полягає в тому, що половину пагонів з квітковими бруньками обрізають на чверть довжини – на плодоношення, а другу частину дуже коротко – до 2-3 нирок – на зростання заміщають пагонів. І так, через раз.

  У південних регіонах проводиться така обрізка персика восени, а в середній смузі – навесні (у другій половині березня), після ревізії на пошкодження морозом і видалення підмерзлих пагонів на 2 нирки або під кільце.

  Омолоджуюча обрізка

  Після 8-річного віку для щеплених дерев та 10-річного – для сіянців обов’язково потрібна щорічна омолоджуюча обрізка, інакше продуктивність різко почне падати. При цьому треба видаляти усыхающие та пошкоджені гілки, а найбільш старі вкорочувати до 3-4-річної деревини. Детальніше про це розповість відеоурок.

  Омолоджуюча обрізка проводиться для сильно пошкодженого взимку персиків, або для тих, вік яких перевищує 12 років. На омолодження крони залишають 2-3 сильні гілки, які вкорочують на третину. А з тих, що ростуть від кореня пагонів починають формувати один, найсильніший. Його обрізають на третину довжини. Через два-три роки старий стовбур просто вирізують і вирощують нове дерево.

  Персик: вирощування в саду, посадка і догляд

  Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 01 серпня 2023 Опубліковано: 28 лютого 2019 Перша редакція: 28 квітня 2016 🕒 26 хвилин 👀 96586 разів 💬 15 коментарів

  • Посадка й догляд за персиком
  • Дерево персик – опис
  • Посадка персика
    • Коли садити персик
    • Посадка персика навесні
    • Посадка персика восени
    • Догляд за персиком навесні
    • Догляд за персиком улітку
    • Догляд за персиком восени
    • Полив персика
    • Підживлення персика
    • Зимівля персика
    • Коли обрізувати персик
    • Як обрізувати персик
    • Обрізування персика навесні
    • Обрізування персика восени
    • Як розмножувати персик
    • Розмноження персика насінням
    • Щеплення персика
    • Обработка персика
    • Підвиди персика
    • Сорти персика
    • Ранні сорти персика
    • Середні сорти персика
    • Пізні сорти персика
    • Коментарі

    Персик (лат. Prunus persica) – рослина підроду Мигдаль родини Розові. Звідки походить рослина, достовірних даних немає. У всякому разі, відомо, що в природі Північного Китаю росте персик Давида, який є дикоростучою формою персика звичайного.

    У культурі дерево вирощують у теплих регіонах, а чемпіоном із промислового вирощування персиків є Китай.

    Посадка й догляд за персиком

    • Посадка: у місцевості з прохолодним кліматом – навесні (до початку сокоруху), в теплих регіонах – і навесні, й восени.
    • Цвітіння: з середини квітня.
    • Освітлення: яскраве сонце.
    • Ґрунт: будь-який добре дренований.
    • Полив: ранні сорти – у середньому 2-3 рази за сезон, пізні – 5-6 разів. Витрата води – від 2 до 5 відер на кожне дерево залежно від віку та розміру. Поливають персики рано-вранці або ввечері. Перше поливання – у кінці травня або на початку червня, друге – у першій половині липня, третє – у першій половині серпня. Ґрунт просочують водою на глибину 60-70 см. Для якості плодів важливий полив за 3-4 тижні до збору врожаю: залежно від віку дерева витрата води – від 30 до 60 л. Наступне поливання – тільки після збору врожаю. Останнє поливання – підзимнє, жовтневе. Витрата води для вологозарядкового поливу – 90-100 л на кожен м² пристовбурного кола.
    • Підживлення: бідні ґрунти підживлюють щорічно й органікою, й мінеральними добривами, у родючий ґрунт один раз на 2-3 роки вносять органічні добрива.
    • Обрізування: санітарне і формувальне – навесні, між початком сокоруху та цвітінням персика. Восени – обрізування в санітарних цілях.
    • Розмноження: насінням, щепленням, живцюванням.
    • Шкідники: плодожерки сливова та східна, попелиця, щитівки, смугасті молі, довгоносики-квіткоїди, фруктова й мінуюча молі, павутинні кліщі.
    • Хвороби: клястероспоріоз, моніліоз, борошниста роса, кучерявість листя, кокомікоз, пархи, плодова та сіра гнилі, цитоспороз, молочний блиск, камедетеча, вертицильоз, гомоз (грибний опік).

    Дерево персик – опис

    Коренева система персика розташовується близько до поверхні – всього на глибині 20-50 см. У висоту персикові дерева досягають у середньому 4 м, а їхня крона може розростатися до 6 м у діаметрі. Листя персика ланцетоподібне, дрібнозубчасте по краях. Квітки рожевого або червоного кольору, майже сидячі, розкриваються в середині або наприкінці квітня, до того, як на персику з’являється листя, тому здалеку квітучий персик нагадує сакуру. Плід персика, зазвичай оксамитовий, може бути плоским, округлим або подовжено-еліптичним із борозенкою на одному боці. Кісточка плоду – зморшкувата, борозниста, із загостреною верхівкою.

    Персикові дерева починають плодоносити через 2-4 роки з моменту посадки, триває період плодоношення 10-15 років. Персик так само, як манго й апельсини, є одним із найсмачніших плодів із найтоншим ароматом і освіжаючим смаком. Він доводиться родичем таким плодовим деревам, як мигдаль, від якого він відрізняється тільки плодами, абрикос, ірга, айва, аронія, слива, горобина, глід, шипшина, кизильник, яблуня, груша та мушмула. Пропонуємо вам старанно відібраний нами матеріал про те, як виростити персик у своєму саду і як правильно доглядати за персиком, чим обробляти персик від шкідників і хвороб, як удобрювати персик протягом усього сезону і як прищепити персик, якщо у вас з’явилося бажання зайнятися його розмноженням.

    Посадка персика

    Коли садити персик

    Час посадки персика залежить від кліматичних особливостей вашої місцевості. Що південніше ви живете, то доцільніша буде посадка персика восени. У північних районах висаджувати саджанці у відкритий ґрунт краще навесні, щоб протягом весняно-літнього сезону деревця добре вкоренилися і встигли піти в ріст. Умови середньої смуги уможливлюють як весняну, так і осінню посадку персика, однак перевагу краще віддати останній.

    Для персика вибирають піднесене і захищене від вітру, але сонячне місце на південній стороні ділянки. Великі дерева, чагарники і будівлі не повинні закривати саджанець від сонця. Розташовуйте персик на відстані як мінімум 3 м від інших рослин. Не саджайте персик там, де до нього росли полуниця, люцерна, конюшина, пасльонові і баштанні культури, оскільки він може захворіти на вертицильоз. Після перерахованих рослин висаджувати на ділянці персик можна тільки через 3-4 роки.

    Посадка персика навесні

    Котлован для саджанця потрібно викопувати заздалегідь – що більше мине часу від риття котловану до посадки дерева, то якіснішим буде ґрунт. Якщо ви зібралися садити персик навесні, підготуйте для нього яму восени, за півроку до посадки. Глибина котловану залежить від розмірів кореневої системи, але, як правило, яму для саджанця копають діаметром 50-70 см, такою ж має бути і її глибина. У дно ями по центру вбивають міцний довгий кілок такої довжини, щоб він виступав як мінімум на півметра над рівнем поверхні.

    Якщо ґрунт на ділянці бідний, верхній шар вийнятого з котловану ґрунту змішують із перепрілим гноєм, перегноєм або компостом у кількості 5-8 кг, додають 200-300 г деревної золи, 50 г суперфосфату, 50 г хлористого калію і старанно все перемішують. У родючий ґрунт додають лише мінеральні добрива і золу. Ґрунт із добавками насипають гіркою в центр ями.

    При купівлі саджанців варто поцікавитися, наскільки вони адаптовані до місцевості, в якій ростимуть. Переконайтеся, що місце зрощення прищепи з підщепою гладке, без напливів. Кора персика і його коренева система теж мають бути здоровими – відщипніть шматочок кори: її виворіт повинен бути не коричневого, а зеленого кольору. Уважно огляньте коріння саджанця і переконайтеся, що воно не пересушене і не гниє. Найкраще приживаються у відкритому ґрунті однорічні саджанці персика.

    Деревце поміщають на горбок у центрі ями, обережно розправляють його корені і засипають котлован ґрунтом. У результаті місце щеплення має виявитися на кілька сантиметрів вище поверхні ділянки. Ґрунт утоптують від країв пристовбурного кола до стовбура, потім саджанець поливають двома-трьома відрами води. Коли вода вбереться і місце щеплення саджанця виявиться на рівні поверхні, підв’яжіть деревце до кілочка, а пристовбурні кола замульчуйте шаром гною завтовшки 8-10 см. Прослідкуйте за тим, щоб мульча не стикалася зі стовбуром саджанця.

    Посадка персика восени

    Яму під саджанець напередодні осінньої посадки викопують як мінімум за 2-3 тижні, але восени з ґрунтом змішують тільки золу і мінеральні добрива. Ґрунт із добривами так само, як і під час весняної посадки, насипають гіркою в центр ями навколо кілочка. Садять персик восени точно так само, як і навесні, але після посадки і поливання саджанця, коли ґрунт висохне, деревце підгортають на висоту 20-30 см, а напередодні настання холодів стовбур персика загортають мішковиною, проробивши в ній із південного боку отвори для вентиляції.

    Догляд за персиком

    Догляд за персиком навесні

    Догляд за персиком починають із середини квітня: перша процедура – обробка дерева по набубнявілих бруньках від плодожерки, попелиці та інших шкідників. Потім вам належить обробити персик трипроцентною бордоською рідиною від грибків. По рожевому бутону проводять обрізування персика на заміщення й обробку від грибків препаратами, які заміняють бордоською рідиною, оскільки в період активної вегетації обприскувати персик мідьвмісними препаратами не можна.

    Після цвітіння проводять комбіновану обробку дерев від шкідників і хвороб.

    Якщо зима була безсніжною, а весна сухою, не забудьте в травні полити персик.

    Догляд за персиком улітку

    Після того, як з дерева осиплеться зайва зав’язь, розподіліть навантаження плодів на дереві: на кожному плодоносному пагоні залиште стільки плодів, щоб на 8-10 см довжини припадало по одній зав’язі, інші плоди видаліть. Слідкуйте за станом ґрунту в пристовбурних колах – розпушуйте ґрунт і видаляйте бур’ян. Персик улітку потребує поливу, особливо коли настає затяжна спека, однак спочатку дочекайтеся затвердіння кісточки, інакше плоди почнуть розтріскуватися. Щоб не втратити врожаю, обробляйте дерево від захворювань і шкідників.

    До збору плодів доцільно провести 2-3 позакореневих підживлення персика калійними добривами для збільшення цукру в плодах, які можна поєднати з обробкою від шкідників і борошнистої роси. Не пізніше, ніж за місяць до збору врожаю, проводять полив персика – це дозволить збільшити плоди в розмірі на третину.

    Догляд за персиком восени

    Персик у серпні і вересні закладає і формує квіткові бруньки, і їхня зимостійкість безпосередньо залежить від кількості вологи в землі, тому таким важливим є вологозарядковий полив персика, який проводять у ці терміни.

    Якщо ви помітили, що ваше дерево часто уражається грибковими захворюваннями, в якості превентивного заходу у жовтні, коли листя почне міняти забарвлення, проведіть обробку персика трипроцентною бордоською рідиною, а після падолисту – однопроцентним розчином мідного купоросу або семивідсотковим розчином сечовини.

    Восени в ґрунт пристовбурного кола закладають органічні і мінеральні добрива, яких дереву має вистачити до весни.

    Полив персика

    Кількість поливань протягом вегетаційного періоду залежить від погодних умов, але в середньому ранні сорти персика поливають 2-3 рази за сезон, а пізні – 5-6 разів. За сеанс на одне дерево витрачається від 2 до 5 відер води. Поливання здійснюють рано-вранці або ввечері. Уперше персик поливають на початку червня, а якщо зима була без снігу, а весна без дощів, то краще полити рослину в кінці травня. Наступне поливання здійснюють у першій половині липня, а третє – в першій половині серпня. Намагайтеся промочити ґрунт на глибину залягання коренів – 60-70 см.

    Дуже важливо за 3-4 тижні до збору врожаю провести поливання, яке дозволить плодам наростити масу. Кількість води на кожен м² пристовбурного кола – 30-60 л залежно від віку дерева. Після цього до самого збору врожаю персик поливати не можна, інакше його плоди стануть водянистими і втратять цукристість.

    Не менш важливим є підзимний полив персика, що насичує ґрунт вологою і підвищує зимостійкість дерева. Витрата води для вологозарядкового поливання 90-100 л на м² пристовбурного кола.

    Підживлення персика

    Вирощування персика передбачає щорічне внесення добрив у ґрунт. Кількість і склад підживлення залежить від якості ґрунту. Наприклад, бідні ґрунти вимагають щорічного внесення і мінеральних добрив, і органіки, а в родючі ґрунти органічні добрива вносять раз на 2-3 роки. В умовах, коли доводиться часто поливати персик, кількість внесених добрив збільшують, оскільки при поливі вони вимиваються.

    Першим весняним підживленням персика по ще сплячих бруньках може бути обробка дерева семивідсотковим розчином сечовини: цей захід забезпечить рослину азотом і, до того ж, знищить хвороботворні мікроорганізми та комах-шкідників, що зимували в тріщинах кори і в верхньому шарі ґрунту. Перед тим, як обробити персик, переконайтеся, що бруньки на деревах ще сплять, інакше сечовина спалить їх. Якщо ви запізнились, і бруньки почали розпускатися, замість обробки по листю перекопайте ґрунт у пристовбурних колах персиків з одночасним внесенням під молоді дерева 70 г аміачної селітри і 50 г сечовини на м² пристовбурного кола. Що старше дерево, то більше необхідно добрив на одиницю площі: через кожні 2-3 роки доза кожного добрива збільшується на 15-20 г.

    У літню пору краще вносити добрива некореневим способом. Чим підживити персик у період зростання і дозрівання плодів? Добре реагує культура на такий склад добрива: 100-150 г водної витяжки суперфосфату, 50-60 г аміачної селітри або 30-50 г сечовини, 50-80 г сірчанокислого амонію і 30-60 г хлористого кальцію або 50-70 г сірчанокислого калію, 15 г марганцю і 10 г бури, розчинені в 10 л води. Якщо плоди на персику вже починають достигати, виключіть із цього складу азотну складову і буру.

    Для досягнення більш інтенсивного забарвлення і підвищення цукристості плодів у фазу їхнього дозрівання проводять позакореневі підживлення персика розчином 30 г калійної солі або сірчанокислого калію в 10 л води.

    Восени під перекопування пристовбурного кола в ґрунт вносять 40 г суперфосфату і 50 г хлористого кальцію на м². Раз на 2-3 роки восени в ґрунт додають органічні добрива – перегній або компост, але замість цього можна вирощувати в міжряддях сидерати – олійну редьку, суріпицю, люпин чи ріпак.

    Зимівля персика

    Персик – рослина теплолюбна, і на зиму його потрібно вкривати: поруч зі стовбуром у землю вбивають два кілочки заввишки як штамб дерева й обгортають стовбур і кілочки мішком від цукру. Можна зробити з картону козуб навколо стовбура і обгорнути його плівкою. Якщо зими у вас не дуже холодні, підгорніть штамб персика землею на висоту 50-60 см. Пристовбурне коло на зиму мульчують шаром торфу або перегною завтовшки 10-15 см.

    Обрізування персика

    Коли обрізувати персик

    Найкращий час для обрізування персика – часовий проміжок у два-три тижні між початком сокоруху і початком цвітіння. Найлегше рослина переживе стрижку з початку появи рожевих бутонів до початку їхнього розкриття – це проміжок часу приблизно на тиждень. У цю пору мінімальний ризик зараження персика цитоспорозом. Після збору врожаю слід провести санітарне обрізування дерева.

    Формування персика необхідно починати вже з першого року зростання, і завершено цей процес буде лише через чотири роки. Наскільки потрібне формуюче обрізування крони? По-перше, воно регулює баланс між кроною і кореневою системою рослини. По-друге, воно дозволяє підтримувати здоров’я дерева в гарному стані. По-третє, сприяє більш ранньому вступу персика в плодоношення, а також забезпечує вам зручності при зборі врожаю.

    Як обрізувати персик

    Персики різного віку обрізують по-різному. Крону дерева зазвичай формують у вигляді чаші. Як це робиться? У рік посадки провідник саджанця обрізують на висоті 60-70 см. Розташована найвище гілка персика повинна мати широкий кут відходження. Виберіть трохи нижче ще два прирости, розташовані під таким же кутом, і обріжте всі три гілки до 10 см на зовнішні бруньки. Решту пагонів, розташованих на штамбі і провіднику, обріжте відразу після того, як розпустяться бруньки.

    На скелетних гілках дерев другого року життя важливо зберегти оптимальний нахил. Прирости продовження вкорочують до 60-70 см. Сильні верхні і нижні прирости видаляють, бічні проріджують, а решту вкорочують на дві бруньки.

    На верхній скелетній гілці дерев третього року життя вибирають два потужних відгалуження другого порядку й обрізують їх до 60 см від роздвоєння основної гілки. Також обрізують частину провідника, котра підноситься над верхньою гілкою. Верхні і нижні боки скелетних гілок звільняють від потужних приростів. Однорічні прирости, що досягли 80 см довжини, підрізають на дві бруньки для утворення плодової ланки. Нижній пагін підрізають до 50 см. На вкорочених торік на дві бруньки гілках прирости, що ростуть догори, вкорочують на плодоношення, а нижні – на дві бруньки. У наступному році з них будуть сформовані плодові ланки.

    На четвертий рік життя персика на розгалуженнях другого порядку скелетних гілок вибирають по два вдалих розгалуження третього порядку і вкорочують їх на третину початкової довжини. На розгалуженнях другого порядку завершують формування плодових ланок, а прирости на розгалуженнях третього порядку проріджують і деякі підрізають коротко – на дві бруньки, а інші не чіпають, щоб використовувати їх як непостійні плодоносні гілки. На плодових ланках першого порядку видаляють не плодоносні частини. Коротко обрізані торік гілки нижнього приросту обрізають на дві бруньки, розташовані знизу. На верхніх приростах для стимуляції майбутнього плодоношення видаляють 7-8 груп бруньок.

    Обрізування персика навесні

    Формуюче обрізування, про яке ми вам розповіли, здійснюється навесні для того, щоб надати кроні зручної для догляду за персиком і збору врожаю чашоподібної форми. Але обрізування персика має також санітарну мету: після весни на дереві можна виявити підмерзлі, хворі або пошкоджені гілки, які необхідно видалити. Після обрізування обробіть зрізи садовим варом.

    Обрізування персика восени

    Восени дерева готують до зими: обережно обрізують старі, хворі, сухі і пошкоджені при зборі врожаю плодів гілки, а також ті, які ростуть усередину крони, загущуючи її: дерево має витрачати сили та живлення тільки на здорові гілки і пагони, які в наступному році дадуть урожай. Формуючим обрізуванням восени не займаються, для цього буде час навесні.

    Влітку плодоносний персик без потреби не обрізують.

    Розмноження персика

    Як розмножувати персик

    Персики розмножують насіннєвим способом, щепленням і живцюванням. Вирощувати кореневласні персики з живців можна тільки в умовах садівничих господарств, оскільки любителю дуже складно створити необхідні для вкорінення живців умови.

    Вирощування персика з насіння має деякі недоліки: вирощена з кісточки рослина може не успадкувати характеристик материнського дерева. Крім того, знайти гарний посівний матеріал не так легко: в магазинах і супермаркетах зазвичай продають персики, з кісточки яких важко щось виростити, та й ринкові персики не завжди відповідають потрібним вимогам. Найкраще брати посівний матеріал у власників здорових районованих персикових дерев, і тоді залишиться лише педантично виконувати розроблені фахівцями інструкції з вирощування персика з кісточки.

    Є недоліки і у способу розмноження персика щепленням. По-перше, не так легко придбати правильну підщепу, а якщо вирощувати її самостійно, на це піде як мінімум рік. По-друге, необхідно, щоб була сумісність між тканинами прищепи і підщепи, інакше вони не зростуться. По-третє, потрібно педантично дотримуватись інструкції, інакше найменша помилка може звести нанівець усі ваші зусилля.

    Розмноження персика насінням

    Насіннєве розмноження персика, крім недоліків, має і безсумнівні переваги:

    • кореневласні саджанці, вирощені з кісточки, живуть удвічі довше, ніж щеплені персики;
    • вони більш стійкі до посух, холодів, камедетечі та інших хвороб;
    • в окремих випадках кореневласні саджанці з багатьох характеристик перевершують своїх батьків.

    Якщо ви сповнені бажання виростити персик із насіння, ми готові розповісти вам, як потрібно це робити правильно.

    Знайдіть для майбутніх персиків ділянку, яка розташована мінімум за 3-4 м від будь-яких дорослих дерев, великих кущів і будівель. Місце має бути сонячним, але водночас захищеним від холодних зимових вітрів. Посадкою найкраще займатися в жовтні або листопаді, щоб насіння в землі за зиму пройшло природну стратифікацію.

    Перед посадкою кісточки не замочують, навпаки, їх підсушують у затінку і, обережно розкривши, виймають із них ядра. На ділянці викопують траншею, заповнюють її родючим пухким ґрунтом, в який садять насіння персика через кожні 25-30 см на глибину 5-6 см. Після посадки насіння загортають і поливають. Не панікуйте, якщо довго не побачите сходів: спочатку з насіння розвинеться корінець, і тільки потім з’явиться паросток. Саме тому ґрунт у траншею засипають м’який і пухкий. Попервах ділянку поливають щодня. Коли навесні з’являться сходи, їх підживлюють слабким розчином перегною, а також здійснюють обробку сіянців по листю препаратами Ридоміл або Тіовіт – теж слабкої концентрації.

    Сіянці персика пересаджують тричі. Уперше персик разом із земляною грудкою потрібно викопати, коли у нього сформується 8-10 листків. Центральний корінь сіянця обережно обрізають на 6 см нижче кореневої шийки, потім саджанець висаджують на колишнє місце, після чого ущільнюють і поливають навколо нього ґрунт.

    Другу пересадку здійснюють, коли персики досягнуть висоти 90-100 см. Роблять це навесні, до початку сокоруху: сіянці обкопують по периметру на відстані 25-30 см від стовбурів і, вийнявши їх разом із земляною грудкою, пересаджують, міняючи місцями.

    Утретє персики, коли вони досить підростуть і зміцніють, пересаджують на постійне місце.

    Щеплення персика

    Персик – культура з обмеженою зимостійкістю, але він чудово зносить посуху – це одна з його безперечних чеснот. Щепити сортовий персик можна, використовуючи в якості підщепи саджанець абрикоса, сливи, мигдалю або айви. Технологія щеплення на будь-яку з цих підщеп однакова: слід заздалегідь приготувати держак потрібного вам сорту і прищепити його на однорічний або дворічний саджанець однієї з перерахованих культур.

    Заготовляють живці в кінці осені перед початком заморозків, зберігають їх у погребі чи в саду, укривши теплим матеріалом, а зверху засипавши шаром тирси завтовшки 20 см. Як тільки потеплішає, живці переносять в овочевий ящик холодильника. Здійснюють щеплення навесні, після початку сокоруху.

    В якості підщепи можна використовувати як вирощені з насіння сіянці персика, так і дички перерахованих нами культур, товщина яких не менше 1,5 см. Підщепу обрізають на потрібну висоту, перевіряють, щоб кора була гладкою і без бруньок. Способи щеплення, залежно від того, чи збігається товщина прищепи з товщиною підщепи, можуть бути такими: брунькою, живцем або в розщіп.

    Хвороби персика

    Хвороби і шкідники персика здатні дуже ускладнити життя і йому, і вам. Захворювань персика сила-силенна – це одна з вад культури. Поговоримо про ті хвороби, які зустрічаються найчастіше і є для рослини найбільш небезпечними.

    Клястероспоріоз – напрочуд шкідливе грибкове захворювання персика, яке вражає також нектарин. Потерпають від цієї хвороби всі наземні органи дерева. На листках з’являються світло-коричневі плями з малиновою або брудно-червоною облямівкою, тканина всередині плям підсихає, відмирає і випадає, залишаючи діри, через що клястероспоріоз часто називають дірчастою плямистістю. Кора молодих пагонів однорічних саджанців вкривається помаранчевими лакованими плямами, які розпливаються в довжину по волокнах, кора тріскається, а з тріщин виділяється камедь. Уражені пагони відмирають, персик сохне.

    Кучерявість листя. Це, мабуть, найнебезпечніше для персика захворювання, яке найчастіше виникає в умовах затяжної і вологої весни. Листки хворого дерева вкриваються червоними здуттями, їхня поверхня стає нерівною, хвилястою, вони бубнявіють, на споді листової пластини утворюється білий наліт, листя буріє й опадає. Пагони оголюються, набуваючи вигляду лев’ячого хвоста з листям замість пензлика на кінці, викривлюються, товщають і жовтіють. Якщо не боротися з кучерявістю, персик почне відставати в розвитку і врешті загине.

    Борошниста роса утворює на споді листків, верхній частині пагонів поточного року і плодах білий повстяний наліт. Пагони починають відставати в рості, деформуються, частково відмирають. Перші симптоми хвороби проявляються з кінця квітня до середини травня, а максимального розвитку захворювання досягає у найбільшу спеку – в середині літа.

    Моніліоз кісточкових – поширене захворювання, від якого всихають пагони й окремі гілки, на плодах персика з’являються і розростаються темні плями, м’якоть плоду буріє, гнилі персики викривлюються і сохнуть. Здоровий плід може заразитися моніліозом від хворого.

    Обработка персика

    Лікування персика від клястероспоріозу проводиться вперше хлорокисом міді або препаратом Метеор у період набубнявіння бруньок, однак потрібно встигнути провести її до того, як вони почнуть розкриватися. Наступні обробки проводять перед цвітінням і після нього препаратами Хорус або Топсин М відповідно до інструкції. Навесні, до початку цвітіння, необхідно обрізати всі уражені гілки і пагони, обробивши зрізи восьмивідсотковим розчином вапна з додаванням двовідсоткового розчину залізного або мідного купоросу, після чого зрізи слід вкрити садовим варом.

    Якщо ви визначили, що персик вразила кучерявість, після збору врожаю, коли почнеться падолист, проведіть обробку дерева хлорокисом міді або Метеором. Напровесні і в період початку появи рожевих бутонів персик обробляють тими самими мідьвмісними препаратами, які можна замінити Хорусом або Скором із додаванням Делану. Хворі листя та пагони зрізують і спалюють до початку спороношення.

    Для захисту від борошнистої роси персик у кінці цвітіння обробляють препаратами Топаз, Топсин М, Скор, Вектра або Стробі. В якості профілактичних заходів дуже важливі весняне й осіннє обрізування вражених хворобою пагонів із подальшим їх спаленням, збір і знищення опалого листя і плодів та перекопування ґрунту в пристовбурних колах.

    Від моніліозу персик доведеться обробляти тричі: препаратом Хорус перед цвітінням, у фазі рожевого бутона, препаратом Топаз після цвітіння і Топсином через два тижні після другої обробки. Пошкоджені хворобою ділянки обрізають і знищують.

    Крім описаних захворювань, персик може потерпіти від кокомікозу, парху (парші), плодової або сірої гнилі, цитоспорозу, молочного блиску, камедетечі, вертицильозу, гомозу або грибного опіку.

    Шкідники персика

    У персика з усіма кісточковими культурами шкідники спільні, але деякі з них воліють селитися саме на персикових деревах. Представляємо вам найбільш поширені види комах, що паразитують на персику.

    Східна і сливова плодожерки – метелики невеликих розмірів, що використовують персик для прохарчування свого потомства і як місце для зимівлі. Гусінь метеликів поїдає молоді пагони персика, дорослі особини харчуються кісточками його плодів. Зимові холоди комахи проводять у коконах у тріщинах кори персика або під опалим листям у пристовбурних колах.

    Способи боротьби. Позбавити персик від плодожерок вам допоможе триразова обробка дерева такими інсектицидами, як Хлорофос, Метафос, Карбофос або Дурбан. Інтервал між сеансами 2 тижні.

    Попелиця (тля) може паразитувати на будь-якій рослині, висмоктуючи з неї соки і послаблюючи її імунітет. Продукти життєдіяльності попелиці є сприятливим середовищем для сажистого грибка, який вкриває листя і пагони персика темним нальотом. Але найстрашніше, що тля є переносником вірусних захворювань, які не піддаються лікуванню, тому, як тільки ви помітите попелицю на персику, негайно беріться до боротьби з нею. Персик вражають такі її види, як зелена персикова, або оранжерейна, велика персикова і чорна персикова попелиці.

    Способи боротьби. Поки попелиці не надто багато, її можна видалити механічно, протерши після цього вражені ділянки мильним розчином. Але якщо ви проґавили появу попелиці, і вона встигла розплодитись, обробіть персик Карбофосом, Актелліком або будь-яким іншим подібним препаратом. Можливо, обробку доведеться повторити. Інтервал між сеансами 10-14 днів. Остання обробка проводиться не пізніше, ніж за 2-3 тижні до збору врожаю.

    Щитівка пошкоджує всі наземні частини персика: через добу після присмоктування шкідника на корі і плодах з’являються червоні плями. Щитівки виснажують дерево, заселяючи скелетні гілки, верхівки пагонів і стовбур. У дерева, на якому поселяються щитівки, кора розтріскується і відмирає, листя передчасно опадає, прирости всихають, плоди дрібнішають і деформуються.

    Способи боротьби. У боротьбі зі щитівкою є ефективною обробка персика такими препаратами, як Актеллік, Актара, Банкол, Інта-вір або Моспілан відповідно до інструкції. З народних засобів найбільш відомі перцева настоянка або цибулева вода, проте вони малоефективні.

    Смугаста міль не менш небезпечний шкідник. Її гусінь вгризається в бруньки та молоді пагони, виїдаючи серцевину, через що уражені ділянки сохнуть і гинуть. Пошкоджені в районі плодоніжки плоди стікають камеддю. Одна гусениця здатна пошкодити від 3 до 5 пагонів.

    Способи боротьби. Під час розпускання бруньок обробіть персик Карбофосом, Хлорофосом або Золоном. Своєчасно розпізнавайте й вирізуйте пошкоджені пагони та спалюйте їх.

    Небезпечними для персика можуть виявитися також довгоносики-квіткоїди, фруктова і мінуюча міль, кліщі та інші шкідливі комахи.

    Сорти персика

    Підвиди персика

    Вид Персик поділяється на кілька підвидів:

    • персик звичайний – його опис ми давали на початку статті;
    • персик (або мигдаль) Потаніна – низькоросле дерево, що досягає у висоту 2 м, з червонуватою корою, великими білими або рожевими квітками та округлими плодами з подовженою кісточкою, непридатними в їжу. Цей різновид персика зустрічається тільки в природі Китаю. Оскільки плоди цього підвиду не мають харчової цінності, в культурі його не вирощують;
    • персик Давида – дерево, що виростає у висоту до 3 м. Плоди у цього підвиду дрібні, з сухим насінником і малосоковитою кисло-солодкою м’якоттю, тому вирощують персик Давида переважно з декоративною метою;
    • персик гасуанський зростає в дикій природі Китаю. Це середньоросле дерево заввишки 3-4 м, воно дуже ефектно виглядає під час цвітіння, коли його вкривають дрібні рожеві і білі квіти. Плоди у цього персика з низькими смаковими якостями невеликі, округлі, жовтуватого відтінку, з жорсткою м’якоттю білого кольору. Цей підвид служить основою для виведення цінних сортів персика звичайного, наділяючи їх своєю стійкістю до хвороб і морозостійкістю;
    • персик мира (гуан-хе-тао) – дикоростучий високорослий східний підвид, що досягає у висоту 8 м, з кулястими плодами низьких смакових якостей. Для культивування цінності не становить;
    • нектарин дуже схожий на персик. Його головна відмінність – гладка слизька шкірка. Забарвлення нектарина може бути жовтим, білим або жовто-червоним. М’якоть плодів соковита, жовтого кольору, не така солодка, як у персика, зате насіння в кісточках якраз солодке, його можна використовувати, як ядра мигдалю;
    • деякі науковці в окремий підвид виділяють також персик інжирний, або ферганський – дерево заввишки до 5 м із широкою розлогою кроною. До інжиру цей підвид не має ніякого відношення. Плоди у персика інжирного округлі і сплюснуті, з втисненою вершиною. Шкірочка слабкоопушена, щільна, жовта з зеленуватим відтінком. М’якоть світло-жовта, волокниста, солодка й ароматна. Кісточка дрібна. Перевагою різновиду є стійкість до вимерзання бруньок та бутонів.

    Сорти персика

    Сьогодні існує безліч сортів персика, плоди яких відрізняються за формою, розміром, ароматом, смаком, забарвленням і текстурою шкірки та м’якоті.

    За видом плодів персики поділяються на чотири класи:

    • справжні персики – оксамитові плоди, м’якоть яких легко відділяється від кісточки;
    • павії – оксамитові плоди, м’якоть яких не відділяється від кісточки;
    • нектарини – голі плоди, м’якоть яких легко відділяється від кісточки;
    • бруньони – голі плоди, у яких м’якоть не відділяється від кісточки.

    За кольором плодів сорти персиків поділяються на:

    • жовті (Пам’яті Родіонова, Сонячний, Донецький жовтий, Гло Хейвен і Богун);
    • червоні (Санкрест, Хармоні, Краснодарець);
    • зелені (Соковитий, Грінсборо).

    До найкращих сортів нектарину належать Рясний, Рожева принцеса, Осінній рум’янець, Рілайнс, Скіф, Лола. А найкращими зимостійкими сортами нектарину вважаються Скіф, Краснодарець, Фодор, Улюбленець 1 і Улюбленець 2.

    За термінами дозрівання сорти персика поділяються на ранні, середньостиглі та пізні.

    Ранні сорти персика

    До найкращих сортів персика раннього дозрівання можна віднести наступні:

    • Мореттіні – надранній самозапильний швидкоплідний сорт італійської селекції, що вступає в плодоношення через 2-3 роки після посадки. Врожайність цього сорту – до 30 кг із дерева. Плоди середніх розмірів вагою до 115 г вкриті яскраво-жовтою ніжно опушеною шкіркою з яскравим червоним рум’янцем у вигляді плям і цяток, які займають 60 % поверхні плоду. М’якоть жовто-кремова, запашна, соковита, з ніжними волокнами. Кісточка середньої величини важко відділяється від м’якоті;
    • Оксамитуватий – середньорослий врожайний сорт із середніми і великими плодами вагою до 140 г округлої форми, яскраво-жовтого кольору з кармінним рум’янцем, що майже повністю вкриває поверхню. Опушення плодів слабке, замшеве. Дуже соковита м’якоть золотисто-жовтого кольору з ніжними волокнами прекрасного смаку. Маленька кісточка погано відділяється від м’якоті;
    • Київський ранній – скоростиглий, зимостійкий і високоврожайний сорт української селекції, невимогливий до умов вирощування. Округло-видовжені світло-жовті плоди середніх розмірів вагою до 100 г іноді можуть бути вкриті яскравим рум’янцем. М’якоть плодів зеленувато-білого кольору, соковита, смачна;
    • Редхейвен – стійкий до морозів і кучерявості сорт із великими плодами вагою до 150 г оранжево-жовтого кольору з червоними плямами і цятками. М’якоть жовта, ніжна, дуже запашна. На жаль, дерева цього сорту при недотриманні агротехніки уражаються грибками;
    • Коллінз – зимостійкий і урожайний сорт, стійкий до борошнистої роси і кучерявості, з опушеними плодами вагою до 150 г червоно-жовтого кольору, на смак солодкими із приємною кислинкою. Цей сорт вимагає дбайливого догляду – частих підживлень, поливань і своєчасного обрізування.

    Крім описаних, популярністю користуються такі сорти, як Лісостеповий ранній, Соковитий, Пухнастий ранній, Пам’яті Родіонова, Грінсборо, Новоселівський, Травнева квітка, Арп, Ранній Ріверса, Вітчизняний, Відмінник, Ред Берд Клінг та інші.

    Середні сорти персика

    Із сортів персика середнього терміну дозрівання найчастіше вирощуються:

    • Ветеран – зимостійкий високоврожайний сорт канадської селекції з округлими слабкоопушеними плодами масою до 130 г жовтого кольору з червоним рум’янцем, що вкриває значну частину поверхні. М’якоть плодів жовтого кольору, середньої щільності, соковита, запашна, кислувато-солодка. Кісточка легко відділяється від м’якоті. Сорт стійкий до борошнистої роси;
    • Посол миру – зимостійкий самоплідний врожайний сорт із дуже великими плодами вагою до 220 г жовто-кармінного забарвлення зі щільною жовтою, соковитою, волокнистою м’якоттю, приємною на смак, яка погано відділяється від кісточки. Дозрівають персики цього сорту в середині серпня;
    • Нектарин Краснодарець – сорт із дрібними округлими плодами із ледь помітним швом, масою до 50 г жовтого кольору з яскраво-червоним рум’янцем, що складається з цяток і смужок. Шкірка у плодів цього сорту гладка, без опушення. М’якоть жовтого кольору, соковита, смачна, з ніжними волокнами;
    • Радянський – сорт, районований для південних районів України з овально-притупленими плодами вагою до 170 г, злегка здавленими з боків. Шкірочка середньої оксамитуватості, жовта з кармінним рум’янцем. М’якоть жовта, середньоволокниста, дуже соковита і запашна. Кісточка середніх розмірів легко відділяється від м’якоті;
    • Дружба – зимостійкий сорт, виведений із китайського матеріалу, з округлими плодами вагою від 140 до 250 г з ребристим черевним швом. Шкірочка ніжна й еластична, з ледь помітним опушенням, кремово-жовта, з рум’янцем із цяток і штрихів червоного кольору. М’якоть кремово-біла, солодка і дуже соковита, легко відділяється від кісточки.

    Цікавість викликають також такі середньостиглі сорти персика, як Білий лебідь, Золотий ювілей, Чемпіон, Дакота, Тоскан Клінг, Подвійний гірський, Новий урожайний, Прекрасний, Нектарин ананасовий, Саламі та інші.

    Пізні сорти персика

    Пізніх сортів персика не так багато, як ранніх і середньостиглих, але для теплолюбної культури це природно. Найкращими пізніми сортами вважаються:

    • Джамінат – високоврожайний сорт із плодами подовженої форми, злегка здавленими з боків, яскраво-жовтого кольору з мармуровою червоністю. Яскраво-помаранчева м’якоть середньої щільності, дуже соковита і солодка, з ледь помітним кислуватим присмаком. Кісточка добре відділяється від м’якоті;
    • Ірганайський пізній – морозостійкий сорт з округлими плодами вагою до 160 г. Шкірочка із замшевим опушенням, яскраво-жовта, з красивими червоними плямами. М’якоть жовто-оранжева, солодка, ніжноволокниста. Невелика кісточка добре відділяється від м’якоті. Сорт нестійкий до клястероспоріозу і кучерявості;
    • Кремлівський – урожайний сорт, районований для Криму і півдня України, з округлими плодами вагою до 200 г із жовто-помаранчевою шкіркою і мармуровим карміновий-бордовим рум’янцем, що займає значну частину поверхні. Шкірочка з м’яким опушенням. Помаранчево-жовта ароматна м’якоть середньої щільності і соковитості дуже приємна на смак і легко відділяється від невеликої кісточки;
    • Золота Москва – зимостійкий високоврожайний сорт із плодами вагою до 180 г із яскраво-жовтим основним забарвленням і розмитим червоним рум’янцем, що вкриває велику частину плоду. Опушення шкірки слабке, оксамитове. М’якоть жовта, запашна, щільна, середньої соковитості, добре відходить від кісточки;
    • Турист – відносно зимостійкий сорт, районований для Криму і півдня України, з плодами округлої широкоовальної форми вагою до 200 г, зеленувато-кремового забарвлення з розмитим рум’янцем бордового кольору, що займає майже половину поверхні плоду. Опушення шкірки слабке, замшеве. Зеленувато-біла м’якоть волокниста, середньої щільності, соковита й запашна, солодка з незначною кислинкою. Велика кісточка добре відділяється від м’якоті.

    Із пізніх сортів персика гарну характеристику мають також Айдиновський довгастий, Чемпіон пізній, Худіставський пізній жовтий, Геокчайський пізній, Жовтневий та інші.