Не кажіть “криворожиці”: як українською правильно називати мешканців різних міст

Багато українців із самого початку війни переходять на рідну мову. Втім, іноді з деякими її особливостями ряд громадян може мати проблеми. Наприклад, з тим, як правильно називати мешканців того чи іншого міста, чи регіону.

“Телеграф“, посилаючись на книгу доцента Київського університету імені Бориса Грінченка Олександра Авраменка, розповідає, як це робити правильно. Існує кілька нескладних правил.

Наприклад, як назвати мешканців населених пунктів, що мають складну чи складену назву на зразок: Кам’янець-Подільський, Горішні Плавні та подібні. Треба вибрати головне слово й утворити назву за певним усталеним словотвірним зразком. У назві Кам’янець-Подільський головне слово – Кам’янець, отже, мешканці міста – кам’янчани, а жителі Горішніх Плавнів – плавнівці, бо головне слово в цій назві – Плавні.

А от мешканців Кривого Рогу правильно називати не криворожани і не криворожиці, а криворіжці. Жінок краще називати мешканка Кривого Рогу.

І щоб нагадати — назви мешканців усіх обласних центрів та міст Сімферополь та Севастополь:

Житомир – житомирці, житомиряни

Луганськ – луганці, луганчани

Полтава – полтавці, полтавчани

Рівне – рівненці, рівненчани, рівняни

Тернопіль – тернопільці, тернопільчани

Харків – харківці, харків’яни

Черкаси – черкасці, черкащани

Чернігів – чернігівці, чернігівчани

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що як правильно говорити українською мовою “протягом” або “протягом”.

Харківці чи харків’яни, полтавчани чи полтавці: як правильно називати жителів міст

Коли ми говоримо, що нас гостинно прийняли черкащани чи полтавчани, то припускаємося мовної помилки.

Філологиня Ольга Васильєва на своїй сторінці у Facebook пояснює, чому казати на жителів міст треба інакше.

“Під час насильницького зближення мов в українські катойконіми просочилися різні -чани, і зʼявилися в нас кримчани, полтавчани, краматорчани, луганчани. Тоді полтавці змушені були забути про “Наталку Полтавку” свого видатного земляка Котляревського і назвати фабрику “Полтавчанкою”, – пише у своєму дописі Ольга Васильєва.

Про це писав і Борис Антоненко-Давидович у праці “Як ми говоримо”: “Хтозна, чим не сподобались нашим сучасникам давні українські іменники полтавець і полтавка на визначення мешканця й мешканки Полтави, як і лубенець, лубенка — на позначення жителів Лубен, чи канівець, канівка — на позначення жителів Канева. Появу дивовижних полтавчанин, лубенчанин, канівчанин можна пояснити лише втратою мовного чуття, забуттям законів словотворення й чергування звуків (для появи звука [ч] треба, щоб у назві був звук [к]: порівняйте: м. Гребінка — гребінчанин, хоча природним є також гребінківець)”, зазначила філологиня.

Українська мова милозвучна, тому найпродуктивнішим у назвах жителів є суфікс -ець (у формі чоловічого роду), зафіксований ще в XlV столітті:

полтавець — полтавка — полтавці;

луганець — луганка — луганці;

краматорець — краматорка — краматорці;

маріуполець — маріуполька — маріупольці.

Із -чани утворюються назви тільки від тих населених пунктів, які мають суфікси -иць-, -ець-, -цьк-, -ц-, -ч-, -к-:

Щодо -ш: Калуш — калушани, але Золотоноша — золотонісці, а не золотоношани.

Професор Олександр Пономарів вважав чужими в українській мові такі слова:

черкащани, замість якого має бути черкасці;

криворожани, замість якого має бути криворіжці;

сумчани, замість якого має бути сумʼяни.

“Інші філологи обстоюють ще слово сумці, бо воно найдавніше. Мені теж сумці звучить природніше, ніж сумʼяни, але сумʼяни краще, ніж сумчани. Кременчужани — теж росіянізм, бо утворилося від Кременчуг, а треба від Кременчук, тому правильно кременчуківці. А як тоді українізувати назву жителів Криму? Кримці. Ця форма зафіксована ще у словнику Бориса Грінченка і стосується не тільки кримських татар: “Кримець, -мця, Житель Криму”. Отже, киримли, караїми, кримчаки, українці та інші етноси, що мешкають у Криму, звуться кримці, а не кримчани”, – наголосила редакторка.

“Ви запитаєте, в жіночому роді тоді кримка, а жителька Сум — сумка? Авжеж. У Сумській області є і річка Сумка. Кому не подобається — може називатися сумʼянкою за порадою професора Пономарева. Назва сіл Кримка в Джанкойському, Бердянському та Первомайському районах теж походить від назви мешканки Криму”, – зауважує Васильєва.

Ось правильні назви жителів українських обласних центрів: