Еозинофілія (лат. eosіnophіlіa < грец. eos — зоря + philia — схильність, любов; син. лейкоцитоз еозинофільний) — збільшення числа еозинофілів у крові порівняно з нормою (нормальний вміст еозинофілів у крові дорослих становить 20–300 клітин у 1 мкл крові, або 0,5–5% усіх лейкоцитів).
Еозинофіли – один з основних типів білих кров'яних тілець, що відповідають за боротьбу з інфекцією та чужорідними антигенами. Кількість еозинофілів в крові визначається при проведенні загального аналізу крові. змогу ізолювати та контролювати хворобу, але воно також руйнує тканини.
2. Еозинофіли (EOS \ EOSIN) — різновид лейкоцитів, що показує наявність алергічної реакції. Якщо еозинофілів серед лейкоцитів більше 10, значить є алергічна реакція або глистяні інвазії.
Еозинофілія – це стан, для якого характерне збільшення рівня еозинофілів у крові через розвиток паразитарних, алергічних процесів, а також інфекційних запалень, туберкульозу та інші стани.
Еозинофіли* – беруть участь у боротьбі за паразитарними інвазіями та алергією. Підвищення рівня еозинофілів характерне для паразитарних захворювань, бронхіальної астми, алергій, екземи, скарлатини.
Еозинофіли – форма лейкоцитів, яка належить до родини гранулоцитів разом із нейтрофілами та базофілами. Еозинофіли, так само, як і решта лейкоцитів, беруть участь у відбитті атак на …