Словесний наголос в англійській мові

Словесний наголос – це виділення складу в слові. У довгих словах може бути два наголоси, основний наголос в транскрипції позначається знаком [ ‘ ], а побічний – [ ˌ ]. Важливо запам’ятати основний наголос, і необхідно розуміти, що він може змінюватися навіть у спільнокореневих словах (наприклад: photograph, photographer, photographic). Іноді буває дуже важко зрозуміти мовця, якщо наголосу не дотримуються, тому при заучуванні слів рекомендується відразу ж правильно запам’ятовувати наголоси.

Нижче наведені правила, за якими словесні наголоси ставляться в англійській мові. Однак зверніть увагу, що ці правила дотримуються не у всіх випадках, існує безліч винятків, тому краще навчитися “розуміти” музику мови, і ставити наголоси виходячи з своїх відчуттів.

1. Наголос на першому складі.

2. Наголос на останньому складі.

В англійській існує безліч слів, що складаються з двох складів, у яких змінюється значення і категорія в залежності від наголосу. Наприклад, слово present може бути іменником, прикметником і дієсловом, залежно від наголосу, при цьому змінюється так само і значення слова (див. вище). Іншими прикладами є: export (експорт – експортувати), import (імпорт – імпортувати), increase (збільшення – збільшуватися), contact (зв’язок – встановлювати зв’язок), та ін., всі ці слова можуть бути як іменниками, так і дієсловами, в залежності від того, стоїть наголос на першому або на другому складі.

3. Наголос на передостанньому складі.

В англійській мові в таких словах наголос іноді може ставитися на різних складах, наприклад: television – television.

4. Наголос на третьому складі з кінця.

5. Складні слова (слова, що складаються з двох частин).

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Транскрипція в англійській мові: просто про складне

Правильна вимова звуків — одна з перших речей, які вивчають студенти на курсах англійської мови. Адже так склалося, що написання та вимова слів там аж надто відрізняються. Майже всі слова в англійській читаються не так, як пишуться.

Навіть більше, самі звуки вимовляються зовсім по-іншому. У кожної літери є декілька варіантів її звучання. Логіка тут не працює, адже навіть максимально схожі слова можуть читатися зовсім інакше. Якщо не знаєш, то вгадати вкрай складно. Таке буває через історичний розвиток лексики протягом багатьох століть: написання змінювалося, а вимова — ні. Або навпаки.

Для прикладу, слово Queue (черга) читається як [kjuː]. Носії часто жартують, що тут вимовляється тільки перша літера, а інші просто чекають своєї черги.

Саме тому ми вивчаємо ті дивні букви та значки в квадратних дужках, які показують, як правильно вимовляти звуки у слові. Давайте дізнаємося, як англійський алфавіт читається українською мовою . Отже, поїхали!

Звуки в англійській мові досить сильно відрізняються від українських. Якщо не впевнені, чи правильно прочитали англійську транскрипцію , прослухайте звучання слова в аудіо.

І будь ласка, не використовуйте транскрипцію англійських слів українськими буквами . Це лише ускладнить вивчення мови. Англійські слова українськими буквами запам’ятовувати дійсно простіше, але вони взагалі не дають розуміння, як правильно вимовляти звуки в них. Тому в результаті виходить більше шкоди, ніж користі.

Єдиний варіант, де подібне може бути актуальним, — швидкі книжечки-розмовники для людей, яким потрібно їхати в англомовну країну без знання англійської взагалі. Лише тоді вимова англійських слів українськими буквами буде доречною.

Наголос у складах

В англомовних виданнях транскрипцію відокремлюють за допомогою слешів — // або ||. Тож не лякайтеся, якщо таке побачите. В українських підручниках за стандарт прийнято квадратні дужки [].

В українській мові наголос позначається значком над голосною буквою наголошеного складу. В англійській трохи не так — знак наголосу стоїть перед наголошеним складом:

Ukraine — |juːˈkreɪn| — Україна.

В довгих словах може бути і кілька наголосів. Тоді основний наголос позначається апострофом, а другорядні — комами.

Constitution — |ˌkɑːnstəˈtuːʃn| — Конституція.

Інколи саме від наголоса залежить значення слова. Тому тут треба буди особливо уважним. Наприклад:

Present — [ˈpreznt] — Подарунок (іменник).

Present — [prɪˈzent] — Дарувати (дієслово).

Крім того, у розмовній мові інколи слово може взагалі не мати наголосу і читатиметься разом з іншою лексемою як одне ціле. Ба більше, носії мови часто «гублять» звуки при артикуляції, а в різних діалектах вимова може відрізнятися дуже сильно.

Якщо ж у слові лише один склад, наголос у ньому не позначають.

Голосні звуки

Голосні звуки в англійській мові бувають короткими і довгими. Для зручності розуміння довгі голосні позначаються двокрапкою. Наприклад:

Також голосні поєднуються у дифтонги — комбінації з кількох голосних, які артикулююються разом. Наприклад:

Tourist — ˈtʊərɪst/ — Турист.

А зараз розберемо всі можливі варіанти звучання голосних. Звук а може вимовлятися трьома різними способами:

• [ʌ] — короткий звук, що схожий на українську [а]. Як у словах what [wʌt] або was [wʌz].
• [æ] — м’який і широкий звук, якому немає аналогів у слов’янських мовах. Як у словах bank [bæŋk], happy [ˈhæpɪ] або back [bæk]. Для його атрикуляції викладачі радять максимально розтягнути куточки губ.
• [a:] — довгий звук [a]. Точно як car [kɑːr], father [ˈfɑːðər] чи heart [hɑːrt].

У звука e є також три варіанта вимови:

• [e] — короткий звук, близький аналог українського [e]. Як в словах let [let] або bet [bet] .
• [ɜ:] — довгий звук, дещо схожий на буквосполучення [йо], але набагато м’якший. Наприклад, learn [lɜːrn] або her [hɜː(r)] . Найчастіше він йде перед буквою r. Звук r в круглих дужках означає, що його потрібно артикулювати без акценту, а можна й взагалі не вимовляти.
• [ə] — той самий звук [е], але ненаголошений, тому вимовляється слабко і часто взагалі не атрикулюється. Наприклад, different [ˈdɪfrənt].

Інші голосні мають лише по два варіанти: короткі і довгі. Почнемо зі звука i :

• [ɪ] – короткий звук як у словах big [bɪɡ] або film [fɪlm]. Зверніть увагу, знак цього звука відрізняється від букви. Тут він без крапочки.
• [i:] – довгий звук, наприклад, як у beach [biːtʃ] або each [iːtʃ].

Звук u — по тій же схемі:

• [u] — короткий звук, аналогічний нашому [у]. Наприклад, book [buk] або look [luk]. В деяких підручниках він позначається як [ʊ], щоб його не плутали з буквою.
• [u:] — довгий [у]. Як в словах root [ruːt] або boot [bu:t] . Помітили, що одне і теж буквосполучення може звучати по-іншому навіть у дуже схожих словах? Таке тут трапляться постійно, саме тому транскрипція англ слів — це базове знання.

Нарешті, звук о . Також в двох варіантах:

• [ɔ] — короткий звук, щось середнє між знайомими нам [а] та [о]. Наприклад, call [kɔːl], water [ˈwɔːtə] чи important [ɪmˈpɔːtənt].
• [ɔ:] — довгий звук, який нагадує протяжне [о]. Як у словах door [dɔːr] або floor [flɔːr].

У британському та американському варіантах англійської позначки звуків можуть дещо відрізнятися. Та й вимова слів у багатьох випадках є іншою. Тому звертайте увагу, які саме транскрипції англійських слів ви дивитесь.

З основними голосними звуками розібралися. Тепер коротко розглянемо дифтонги.

Дифтонги — це особлива категорія звуків, які поєднують кілька голосних, що вимовляються підряд і без акцентів на окремих звуках. Їх всього вісім:

А ще в англійській мові є два трифтонги. Принцип той самий — три голосних звуки, що вимовляються разом:

[aiə] — fire [ˈfaɪər], pioneer [ˌpaɪəˈnɪr];

[auə] — flower [ˈflaʊər], shower [ˈʃaʊər].

Щодо голосних, то це все, що потрібно знати. Настав час приголосних. Їх більше, але там трохи простіше.

Приголосні звуки

Не будемо глибоко вдаватися в класифікації приголосних. У лінгвістиці їх досить багато, але нас цікавить не теорія, а практика вимови.

Тому будемо діяти по-іншому. Спочатку розглянемо приголосні звуки, які мають відповідники в українській мові. А потім окремо ті, які притаманні тільки англійській. Так-так, хоч транскрипція слів з англійської мови на українську — то в цілому не дуже добра ідея, але навчитися так вимовляти звуки можна.

Кожній приголосній літері англійської мови відповідає відразу кілька звуків. До того ж різні комбінації букв можуть видавати зовсім неочікувані результати.Тому не соромтеся дивитися правильну вимову нових слів у словнику. Ось перелік фонем, які мають аналоги в українській:

Звичайно, транскрипція англійських приголосних звуків не повністю відповідає українським аналогам. Наприклад, звук [h] у деяких словах артикулюється як [г], а в інших — ближче до [х]. Різниця між ними мінімальна, але носії мови її бачать.

Проте, це вже робота над акцентом — тонкими нюансами вимови потрібно займатися на рівні не нижче Advanced. Для усіх інших достатньо і простих аналогій.

Тепер розглянемо приголосні звуки, яким немає відповідників:

• [r] — вимовляйте, наче українську [р], але не торкаючись піднебіння язиком. Виходить щось середнє між [р] та [и]. Твердої [р] в англійській мові немає.
• [θ] — щоб його отримати, потрібно сказати звук [c], затиснувши кінчик язика між зубами. Як у словах tooth [tuːθ], think [θɪŋk].
• [ð] — принцип такий же, як у попередньому випадку. Тільки потрібно сказати звук [з] таким чином. Наприклад, this [ðɪs] або other [ˈʌðər]. Звуки θ та ð вважаються найважчими для україномовних студентів. Зазвичай потрібно багато часу, щоб їх поставити. Та й на розмовній швидкості мовлення з ними виникає найбільше проблем.
• [w] — тут все простіше. Витягніть губи трубочкою та промосте звук [в], не торчаючись губ зубами. Правильна артикуляція цього звуку вкрай важлива, адже нечітка вимова може цілком змінювати значення слів. Наприклад, wet [wet] і vet [vet] . Перше слово — «мокрий», а друге — «ветеринар».
• [ŋ] — спробуйте сказати звук [н] з закритим ротом. Найчастіше він з’являється в кінці слів з закінченням -ing.

Дорослі вивчають транскрипцію слів вже на початковому рівні володіння мовою. Адже це дуже допомагає правильно вимовляти слова, над якими ви працюєте самостійно. Звичайно, можна підслухати артикуляцію онлайн, але не завжди є така можливість.

Для дітей англійська транскрипція викладається значно пізніше. Це досить складна тема, що може відбити інтерес до навчання. Саме тому її проходять не раніше за 8-9 років, коли в дитини вже є необхідний базис володіння мовою і коли вона вже здатна сприймати комплексний матеріал.

Правильна вимова англійських слів — то одна з найскладніших тем у вивченні мови. Без жартів. Навіть носії-лінгвісти інколи допускають в ній помилки, що вже казати про українців, які вчать англійську як іноземну.

Тим не менш, вірно читати транскрипцію — то основа, якою має володіти кожен. А ми у школі Speak Up вам в цьому допоможемо. Записуйтеся на уроки з досвідченими викладачами або реєструйтеся онлайн на сайті speak-up.com.ua та вивчайте англійську з задоволенням.

А ще читайте більше корисних та цікавих матеріалів у нашому блозі .

Англійська транскрипція

Транскрипція (Transcription) – це вимова звуків і слів записане певним набором знаків, тобто транскрипція повідомляє правильне вимови цього слова. Тому при вивченні будь-якої іноземної мови необхідно насамперед освоїти його систему знаків транскрипції, так як її знання дозволяє самостійно, без яких-або аудіоматеріалів дізнатися вимова будь-якого слова.

У світі існує кілька систем транскрипцій, які трохи відрізняються один від одного (кількома знаками). У даній статті Ви зможете вивчити знаки транскрипції типові для міжнародного середовища.

• Транскрипцію слова (знака) прийнято писати в квадратних дужках – […]
• Досить багато англійських звуків зовсім не схожі на російські, їх майже неможливо описати, тільки приблизно. Тому в них необхідно довго вслухатися, щоб визначити відмінність.
• Один фонетичний знак транскрипції може писатися по-різному. Однак з практикою починаєш швидко визначати, як яка буква в слові звучить.
• Головний наголос у транскрипції позначається ось таким верхнім апострофом – ‘. Він ставиться перед ударним складом: hotel [h. tel] (хоутел – наголос на склад “е”). Нижній же “,” означає другорядне наголос.
• У транскрипції слова іноді можна зустріти його знаки в круглих дужках – (…). Це означає, що даний звук може вимовлятися, а може і ні: apple [??p(?)l]
• Двокрапка після гласного звуку означає довгий, тривалий звук, наприклад:

i (I) – простий короткий, низький звук “і” (щось між звуками і-и)
i: – довгий, тривалий звук “і-іі”

В цілому це все, тепер переходьте до вивчення знаків і обов’язково прослуховуйте дані для кожного знака приклади (значок програвача). Особливо це стосується першої таблиці, в якій дані найскладніші фонетичні звуки (знаки) транскрипції англійської мови.

Після таблиць представлені інтерактивні відеоуроки на цю тему.
Фонетичні звуки, як правило, викликають труднощі

Фонетичні звуки, як правило, не викликають труднощі

Інтерактивні відеоуроки на тему фонетичних звуків