Menu Close

Як посадити люпин насінням у відкритий ґрунт

Зміст:

Люпин – прикраса квітників практичного саду

Люпин — дуже декоративний, але чогось цікавість садівників до цієї культури значно менша, ніж до подібних за виглядом. Мабуть, через те, що він занадто простий у догляді 🙂 Якби шикарні суцвіття для своєї декоративності вимагали щоденної уваги, то, напевне, ця квітка була б більш популярною. Але сьогодні, коли в тренді практичні сади (природні, легкого догляду, «ліниві») люпин поступово відвойовує собі популярність. Тим більше, що ця культура – ще й один з найкращих сидератів. Який люпин сіють на квітниках, а який як сидерат? В цій статті розкажемо про використання люпину як декоративної рослини. В наступному матеріалі читайте про люпин як сидерат.

Люпин – прикраса квітників практичного саду

Який буває і як виглядає люпин?

Це однорічна, дворічна або багаторічна трав’яниста рослина. Цвіте білими, жовтими, голубими, кремовими, рожевими, карміновими, пурпуровими і червоними квітками, зібраними у великі суцвіття. Плід – біб.

Серед багаторічних квітів, які цвітуть довго, мають яскраве різноманітне забарвлення і не вимагають спеціального догляду, у цієї рослини не так багато конкурентів. Але, як вже йшлося вище, люпин як квіти чогось не дуже популярні серед українських садівників. Можливо, ще й тому, що ми звикли до люпину лише з синіми суцвіттями. І багато з нас навіть не знають, що садових форм цієї культури велика кількість, яка зібрала чи не всю кольорову гаму.

Найцікавіші для використання в ландшафтному дизайні багаторічні сорти люпину. І головне, що ви маєте запам’ятати про люпин: багаторічний люпин – для краси, однорічний – для оздоровлення ґрунту. Тобто як сидерат можна сіяти лише однорічний люпин!

Люпин в саду природного стилю

Далі – розберемо особливості вирощування цієї рослини на квітниках.

Особливості вирощування люпину на квітниках

Люпин віддає перевагу сонячним місцям, а ось на якому ґрунті йому рости – рослині майже байдуже. Правда, люпин не любить крайнощів. Помічено багатьма садівниками, що на дуже лужному ґрунті люпин розвивається гірше і його часто пошкоджує хлороз (жовтіють листя).

Дуже кисла земля – також не найкраща для вирощування люпину.

Як розкислити грунт, читайте тут.

При цьому, люпин може рости навіть на піску. Його коріння має одну особливість – на них розвиваються клубочки, в яких азотофіксуючі бактерії накопичують азот. Ця рослина взагалі не потребує підживлення азотом.

Догляд — потрібен чи ні?

Після посадки люпину про догляд за ним можна забути до наступного сезону. Хіба що – час від часу прополоти бур’ян. Але якщо замульчувати посадки, то і цього робити не доведеться.

Як правильно використовувати мульчу, читайте тут.

А ось наступного року рослину можна підживити мінеральними добривами. Для цього вносять, наприклад, 10-20 грамів суперфосфату і 5 грамів хлористого калію на метр квадратний.

Таке підживлення не є обов’язковим, але з ним можна добитися найбільшої яскравості квітів. Також для збереження декоративності корінь навесні підгортають, це приводить до розвитку бокових відростків, що сприяє активному росту і легкому розмноженню.

На одному місці люпин може квітнути з добрий десяток років, але після четвертого року життя його декоративність помітно зменшується. Тому садівники кущі люпину старші чотирьох років намагаються розмножити вегетативно і розсадити молоді на місця старих. Дорослі кущі дуже погано переносять пересадку.

Люпин багаторічний в природному середовищі

Щоб люпин квітнув якомога довше, квіти, які вже відцвіли, потрібно вчасно зрізати – до того, як вони почали формувати насіння. Цвіте люпин на початку літа приблизно місяць і (в підходящих умовах) повторно — ближче до осені.

Розмноження багаторічного люпину

Розмножується багаторічний люпин насінням і вегетативно. Насіння можна висівати і одразу у відкритий ґрунт, і на розсаду.

Розсадний спосіб

Насіння висівають на розсаду ранньою весною в звичайну для квіткових культур суміш – торф, дернова земля, пісок (відповідно – 1:1:0,5). Поливають розсаду помірно, не допускаючи застою води.

Щоб прискорити розвиток азотофіксуючих бактерій на коренях молодих рослин, досвідчені садівники радять перед посівом насіння люпину змішати з перетертими в порошок клубеньками с коренів старих люпинів.

Сходи люпину з’являються не дружно. Виправити це можна, якщо після посіву накрити лоток вологою марлею і тримати посіви у теплому місці, поки люпин не проклюнеться.

Через 20-30 днів у молодих люпинів має бути 5-6 листочків. В цю пору їх вже можна висаджувати на квітник. Відстань між сіянцями – 30-50 см. З висадкою краще не затягувати, бо чим старша рослина, тим гірше вона переносить пересадку.

Посів насіння у відкритий ґрунт

Насіння люпину можна сіяти одразу у відкритий ґрунт, як тільки розтане сніг. Такі рослини зацвітуть вже на наступний рік в травні-червні, в залежності від сорту. Краще посіяти люпин з осені – під зиму. Підзимні посіви люпину проводять після першого заморозку на глибину 2 см. Зверху присипають невеликим шаром торфу. Навесні, як тільки зійде сніг, рослини дружно сходять і зацвітають вже в перший сезон – на початку серпня.

Недолік насіннєвого способу розмноження – колір материнської рослини не завжди зберігається у потомства. Щоб стовідсотково забезепечити наявність всіх ознак материнського куща люпину, треба розмножити його вегетативно.

Вегетативний спосіб розмноження люпину

Розмножують цю квітку живцями і поділом куща. Але останній спосіб, через дуже міцну стрижневу кореневу систему рослини, використовують не так часто. Набагато простіше відділити від основного кореня бокові розетки (живці), які утворюються на трьох-чотирьохрічних кущах, і розсадити.

Прикореневі розетки на живці беруть: весною – ті, які розвиваються з бруньок біля основи стебла, а влітку – бокові пагони, які виникають в пазухах листя. Весною живці вирізають гострим ножем разом з частинкою прикореневої шийки і саджають в затінку у пісчану землю. Через 20-30 днів у люпина зявляються молоді корені і його можна висаджувати на постійне місце. Молоді рослини мають усі шанси зацвісти навіть у той же сезон.

Люпин у ландшафтному дизайні

Ця квітка чудово виглядає як у сольних посадках, так і поряд з іншими багаторічниками. До речі, з люпину формують шикарні букети, правда, стоять у вазі вони недовго. Це солісти квітників другого ряду. Відцвітаючи всередині літа, вони виглядають не дуже привабливо. Тому на міксбордерах і клумбах їх краще висаджувати невеликими групами не в першому ряду, а десь всередині. Перед ними варто посадити багаторічники з пишним декоративним листям, які прикриють люпини після цвітіння.

Рабатка з карликових гібридів люпину

Люпини на квітниках гарно поєднуються з хостами, ліліями, лілійниками, дельфініумами, ірисами, астильбами і іншими багаторічниками.

Люпин – види і сорти

В природі найчастіше зустрічається люпин наступних видів:

  • Люпин вузьколистний, або синій (висота 80-150 см, біле, рожеве або фіолетове забарвлення квітів);
  • Л. багатолистний (80-120 см у висоту, квіти синього кольору, цвіте двічі – в червні (приблизно три тижні) і в серпні повторно);
  • Л. білий (висота до 1,5 метра, квіти білі, блідо-рожеві або голубі);
  • Л. жовтий – однорічний (цікавий для вирощування в якості сидерата).

Найбільш декоративну цінність для вирощування в саду має люпин багатолистний, а саме його гібридні сорти:

  • Принцеса Юліанна (висота 1,1 метра, блідо-рожеві квіти, що квітнуть більше місяця, починаючи з червня);
  • Апрікот (висота – 0,9 метра, помаранчеві квіти, цвіте з другої половини червня на протязі місяця);
  • Бург Фройлінг (білосніжне забарвлення квітів);
  • Майн Шлосс (червоний з цегельним відтінком колір квіток);
  • Мінарет або Сплендіт (карликові гібриди).

А у вашому саду росте ця рослина? Поділіться досвідом його вирощування в коментарях до статті. Читачі ЗЕЛЕНОЇ САДИБИ будуть вам за це вдячні.

ЗЕЛЕНА САДИБА.

Вирощування люпину з насіння на розсаду в домашніх умовах

Чи знаєте ви, що люпин – не тільки красива, але й дуже корисна рослина? Люпинове масло за якістю не поступається оливковому, але при цьому не містить речовин, що уповільнюють травлення. Люпин одночасно і декоративна, і сидеральна, лікарська культура. Коренева система цієї рослини здатна накопичувати і перетворювати азот на більш легку для засвоєння рослинами форму. Обробляти люпин почали близько чотирьох тисячоліть тому.

Якщо вам цікава ця культура, то з нашої статті ви дізнаєтесь:

  • Коли і як сіяти люпин;
  • Як доглядати декоративний люпин;
  • Які види та сорти люпину найчастіше вирощують у культурі.

Посадка и уход за люпином

  • Посадка: посів насіння на розсаду – на початку березня, висаджування сіянців у ґрунт – на стадії розвитку 2-3 листя. Посів насіння безпосередньо в ґрунт – під зиму або у квітні.
  • Цвітіння: протягом трьох тижнів з кінця травня або з початку червня.
  • Яскраве сонячне світло.
  • Грунт: будь-яке, але краще суглинисте з реакцією від слаболужного до слабокислого.
  • Полив: навесні рясний, решта помірний.
  • Підживлення: з весни другого року один раз на сезон мінеральними комплексами, що не містять азоту.
  • Розмноження: насіннєве.
  • Шкідники: попелиця, личинки паросткової мухи, бульбочкові довгоносики.
  • Хвороби: коренева та сіра гнилі, фузаріозне в’янення, фомопсис, іржа, плямистість, вірусна мозаїка.

Детально про вирощування люпину читайте нижче

Люпин (лат. Lupinus) – рід сімейства Бобові, який представлений як однорічними, так і багаторічними трав’янистими рослинами, чагарниками, напівчагарниками та напівчагарниками. У перекладі з латині «Lupus» означає «вовк», а саму рослину в народі називають іноді «вовчі боби». Поширені квіти люпин у природі у двох регіонах: у середземноморсько-африканському виростає 11 однорічних та 1 багаторічний вид люпину, а у Західній півкулі, на території від Патагонії до Аляски та від Атлантичного до Тихого океану, росте близько 200 видів люпину. Окультуреними ж із американських видів є лише люпин мінливий, розведенням якого займалися ще інки, і люпин багатолистий.

Рослина люпин відрізняється посухостійкістю, тому деякі його види ростуть у пустелях Арізони, Каліфорнії, Техасу, Перу та Чилі, і навіть у Сахарі. У 1911 році англійський селекціонер Джордж Рассел створив високодекоративні види люпинів, які отримали назву “гібриди Рассела” і з тих пір є популярним прикрасою садів та квітників.

Шкідники та хвороби

Грибкові захворювання найчастіше спричинені порушенням агротехніки люпину.

Садові квіти, висаджені на заболочених ділянках чи грунті, де попередньої культурою були бобові, часто уражаються гнилями і плямистістю (фузаріоз, фомопсис, цератофороз).

Симптоми хвороб проявляються передчасним в’яненням суцвіття, плямами бурих відтінків на листі, пагонах, засихання наземних частин, скручування листя, нездатність зав’язування плодів.

При виявленні ознак захворювання необхідно уражені ділянки видалити та обробити люпин фунгіцидом.

Але якщо причини викликані неправильним вмістом рослини, боротися з наслідками безглуздо, доки не будуть усунуті причини: надто сиру грядку треба «підняти», насипавши ґрунт, та забезпечити якісним дренажем; Надто кислий грунт розбавити доломітовим борошном, регулярно додавати деревну золу.

Нападають на люпини і комахи: попелиця висмоктує соки з листя, бульбочкові довгоносики обгризають молоде листя і точки зростання, стеблова муха, що минує, вигризає стебло зсередини.

Кожен із цих шкідників може призвести до загибелі рослини, тому боротьба з комахами починається ще на стадії підготовки насіння до посіву – обробка марганцівкою чи фунгіцидом.

Для профілактики та боротьби зі шкідниками застосовують інсектициди.

Ботанічний опис

Коренева система у люпинів стрижнева, що йде вглиб іноді на 2 метри. Коріння вкрите невеликими здуттями, що поглинають із повітря азот і збагачують їм ґрунт під рослиною. Стебла дерев’янисті або трав’янисті, гілки стелиться, відстовбурчені або прямостоячі. Листя люпину чергове, на довгих черешках, пальчасто-складне, з’єднане зі стеблом листовою подушкою з довгим прилистком. Суцвіття – верхівкова кисть, на якій велика кількість квіток розташовується мутова, напівмутова або чергово. Розміри кисті у деяких видів досягають одного метра, забарвлення квіток різноманітне – жовті, білі, червоні, рожеві, кремові та лілові люпини, а також всіх відтінків фіолетового кольору.

Насіння люпину різних видів різняться і за формою, і за розмірами, і забарвленням. Боби люпину середньоземноморських видів більші, ніж американські. Висихаючи, боби розтріскуються і розкидають навколо себе насіння – дуже дрібні зерна люпину. Люпин не тільки прикрашає клумби, його вирощують і як сидерат: стебла, що перегнили в землі, і листя люпину стають прекрасним добривом. Крім того, вирощують кормовий люпин.

Удобрять золой и укривать на зиму

  1. Люпини спочатку адаптовані до умов гір і пустель, потужний стрижневий корінь підніме вологу з глибини.
  2. Поливають їх лише у крайньому випадку, під час посухи
  1. Від гною, перегною та інших азотовмісних підживлень відмовляєтесь повністю, Люпин сам генерує азот.
  2. Перед і після цвітіння можна підсипати золи дерев або покупних мінеральних добрив
  1. Якщо збирання насіння вас не цікавить, то кисті після цвітіння відразу зрізаються, так ваш Люпин цвістиме 2 рази на рік
  1. На зиму головне прикрити кореневу шийку, для цього досить добре замульчувати ґрунт на 5 – 7 см.
  2. У північних регіонах можна прикрити рослину лапником

Вирощування люпину з насіння

Посів насіння

Висівають насіння люпину на розсаду в пухкий грунт для пророщування насіння, що складається з торфу (одна частина), дернової землі (одна частина) і піску (півчастини). Перед посівом насіння змішують із потовченими в порошок бульбами коренів старих люпинів, щоб прискорити ріст азотопоглинаючих бактерій. Сходи з’являться через тиждень-другий, а якщо ви хочете, щоб все насіння зійшло одночасно, потрібно накрити посіви вологою марлею і тримати їх у теплі.

Вирощування розсади

Слід нагадати, що насіннєве розмноження не гарантує успадкування молодими люпинами забарвлення та інших ознак материнських рослин. Люпин із насіння вирощується зазвичай з метою селекційного експерименту. Фіолетовий і рожевий кольори домінують, тому можуть і зберегтися в наступному поколінні, а білий колір, швидше за все, при насіннєвому розмноженні загубиться. Після появи 2-3 справжніх листочків сходи висаджують на постійне місце – не затягуйте з пересадкою, оскільки стрижнева коренева система стане вам значною перешкодою.

Після пікірування

Люпин росте нормально, його коріння вже практично дістають до самого дна склянки і інтенсивно розвиваються. Моїм саджанцям 50 днів. Зростають вони повільно, але сіянці виглядають цілком здоровими.

З часу посіву люпину пройшло рівно три місяці, і він готовий до пересадки на постійне місце – у квітнику під яскравим сонечком він піде на зріст швидше, зміцніє і зацвіте вже цього літа.

Бажаю вам гарних квітів та гарного настрою.

Посадка люпина

Коли садити

Якщо ви використовуєте розсадний спосіб насіннєвого розмноження, то здійсніть посів насіння ранньою весною, на початку березня. Якщо ви вирішили сіяти навесні прямо в ґрунт, то посів люпину здійснюють у квітні, після того, як зійде сніг, проте ділянка повинна бути готова ще з осені. Багато квітникарів вважають за краще сіяти люпин під зиму, наприкінці жовтня. В осінньому посіві багато переваг і майже немає протипоказань: насіння не встигнуть прорости до зими, оскільки дозріватимуть у землі в дуже комфортних умовах. Закладають насіння в грунт на глибину 2 см, потім ділянку мульчують торфом, навесні люпин дружно зійде і зацвіте до серпня.

Якщо ви вирощує люпин розсадним способом, то, як уже говорилося, посадка люпину здійснюється, коли у сіянців з’являться 2-3 листи, і не затягуйте, щоб не було проблем з пересадкою.

Як посадити

Найбільше люпинам підійде слабокислий або слаболужний суглинистий або супіщаний грунт на сонячній ділянці. Щоб підготувати ділянку до весняної висадки розсади люпину, восени кислий ґрунт вапнують доломітовим або вапняним борошном з розрахунку 5 кг на 1 м², і цього вистачить на 3-4 роки. Занадто лужний ґрунт перекопують з торфом з тим самим розрахунком – 5 кг на 1 м². Навесні пророслі і зміцнілі сіянці висаджують у підготовлений з осені ґрунт з відривом 30-50 див друг від друга.

Самостійний збір насіння люпину та їх відбір для посіву

Насіння люпину зберігає свою схожість до 5-6 років. Свіжозібране насіння використовувати краще, але і через кілька років зберігання воно прекрасно проросте. Тим більше, що цей багаторічник віддає перевагу попередньої обробки насіння перед посівом, що значно підвищує відсоток схожості.

Якщо ви хочете зібрати насіння люпину самостійно, слід уважно стежити за дозріванням плодів. У люпин боби швидко розтріскуються. Тому краще не пропускати момент, коли вони поступово пожовтіють і трохи підсохнуть. Можна застосувати метод обв’язування. У люпинів плоди зрізають зазвичай у кілька прийомів.

При покупці насіння уважно перевіряйте інформацію про сорт і його характеристики — висоту рослини, густоту посадки, кращий метод розмноження та догляду. Люпини – прості у вирощуванні рослини, для яких зовсім не обов’язково вибирати лише елітні види насіння. Декоративність і естетика – головні орієнтири. А для того, щоб стати власником якісного насіння, достатньо віддати перевагу перевіреним фірмам та магазинам.

Три стратегії посіву насіння люпину:

  1. Посів у відкритий ґрунт під зиму.
  2. Посів у відкритий ґрунт навесні.
  3. Посів на розсаду

Ці три методи відрізняються і за складністю, і за термінами цвітіння, і темпами зростання. Найпростішим методом, безумовно, є підзимовий посів, найтрудомісткішим є розсадний спосіб.

Уход за люпином

Правила ухода

Догляд за люпином складності не становить. Якщо ви вирощуєте люпин багаторічний, перший рік вам доведеться періодично розпушувати грунт на ділянці і видаляти бур’яни, що з’являються. Згодом дорослі рослини потрібно буде підсапувати, оскільки в них поступово оголюється коренева шийка, а бічні розетки відокремлюються. Після п’яти-шості років зростання старі кущі доведеться видалити, оскільки відмирає середня частина куща і якість цвітіння помітно погіршується. Подбайте про опори для високорослих люпинів, щоб їх стебла не ламалися від вітру.

Якщо ви хочете, щоб люпини цвіли до самих холодів, обрізайте зів’ялі суцвіття, не дозволяючи їм засихати. Після такої маніпуляції багаторічні види здатні цвісти двічі на сезон. Поливати люпини потрібно помірно, але навесні полив має бути рясним.

Добриво

Підживлення люпинів здійснюється навесні, на другий рік зростання, мінеральними добривами, що не містять азоту: на 1 м² площі вносять приблизно до 20 г суперфосфату та 5 г хлористого кальцію. Підживлення здійснюють кожну весну, поки не настане час висаджувати нові люпини.

Шкідники та хвороби

У період бутонізації люпин може уражатися попелицею, в пізніший час – личинками паросткової мухи і бульбочковими довгоносиками. Боротися із нею доведеться обприскуванням рослин інсектицидами.

З захворювань небезпечні для люпину гнилі (сіра та коренева), фузаріозне в’янення, плямистості та мозаїки, фомопсис та іржа. Боротися з хворобами та шкідниками не доведеться, якщо дотримуватись агротехнічних вимог для люпину, і в першу чергу – правила сівозміни: розміщення люпину повторно на ділянці може відбутися лише через три роки. Найкращим попередником для люпину є злакові.

Рекомендації та часті помилки

Посадка та догляд за люпином із насіння можуть ускладнюватися при скоєнні грубих помилок. Досвідчені садівники рекомендують дотримуватися кількох правил:

  • обов’язково стратифікувати і скарифікувати зерна перед посадкою;
  • замочувати насіння навесні для набухання та швидкого проростання;
  • дезінфікувати посадковий матеріал для захисту від грибків та шкідників;
  • не забувати про досвічування розсади при вирощуванні за умов нестачі сонця.

Використовувати для посадки навесні рекомендується свіже насіння не старше одного року. Навіть при зберіганні у правильних умовах схожість зерен поступово знижується.

Чому гине розсада люпинів

Якщо розсада люпину гине, це може бути викликано кількома причинами:

  1. Нестача світла. При дефіциті сонця сіянці витягуються і слабшають, починають чахнути і вилягають.
  2. Перезволоження. Поливати люпин при вирощуванні навесні потрібно регулярно, але не дуже часто. Якщо субстрат заболотиться, культура почне гнити або постраждає від грибкових інфекцій.
  3. Перепади температури. При вирощуванні люпину на теплому підвіконні необхідно стежити, щоб із щілин не надходило холодного повітря з вулиці. Для молодої розсади становлять небезпеку як випадкові протяги, і необережні провітрювання.

Жовтіти і гинути люпин із насіння навесні може при вирощуванні на закисленому грунті – у культури розвивається хлороз.

У процесі пророщування люпинового насіння потрібно стежити, щоб сіянці не атакували мошки, попелиця та інші шкідники.

Види та сорти

Представимо вам кілька найбільш відомих у природі видів люпинів.

Люпин вузьколистий, або синій

Трав’яниста рослина висотою від 80 см до 150 см з рідкоопушеним прямостоячим стеблом. Листя пальчасто-роздільні, також опушені знизу. Квітки без запаху, білого, рожевого або фіолетового кольору, який чомусь вважали синім, тому назвали вигляд «синім люпином»;

Люпин багатолистий

Походить із Північного Заходу Північної Америки. Він зимостійкий, тому чудово росте у наших широтах. Висотою від 80 см до 120 см, стебла прямі та майже голі, лист люпину багатолистого – пальчастий, на довгому черешку, опушений знизу. Суцвіття 30-35 см завдовжки складаються з багатьох синіх квіток. Цвіте близько трьох тижнів у червні, за умови дотримання умови своєчасного видалення зів’ялих суцвіть цвіте вдруге наприкінці літа.

Люпин жовтий

Однорічник з малооблиственним опушеним стеблом, таким же опушеним листям на довгих черешках, що складаються з 5-9 лопатей. Жовті квітки з ароматом, що нагадує резеду, зібрані в китицю;

Люпин білий

Росте до 150 см заввишки. Стебло у нього прямостояче, розгалужене у верхній частині. Листя пальчасте, густоопушене знизу таким чином, що ворсинки утворюють навколо листя сріблястий обідок. Верхня сторона листя гладка. Квітки без запаху, білі, блідо-рожеві або світло-блакитні, розташовуються у суцвітті по спіралі.

Крім цих видів привертають увагу й такі: люпин мінливий, люпин багаторічний, люпин дрібнолистий, люпин карликовий, люпін нутканський, люпин деревоподібний та інші.

У культурі найчастіше вирощуються гібридні сорти люпину багатолистого, такі, як:

  • Принцеса Юліана – до 110 см заввишки, квітки біло-рожеві зібрані в кисті завдовжки до 40 см, цвіте до 40 днів із червня;
  • Априкот – висотою до 90 см, квіти помаранчеві, суцвіття до 40 см завдовжки, цвіте із середини червня 30-35 днів.

Але найкрасивіші та найулюбленіші квітникарі сорти вивів селекціонер Рассел: «Бург Фройлін» – з чисто білим забарвленням, Майн Шлосс – з червоно-цегляним відтінком, серія низькорослих яскравих гібридів Мінарет або Сплендид – сортогрупу однотонних гібридів і сортів з вітрилом білого.

Відгуки квітникарів

Квіткова фея

Вирощувала через розсаду, садила в окремі склянки, тому що люпин не переносить пересадку. Коли виросли висадила на клумбу. Наступного року цвіли.

Люпин я колись садив сухим насінням у парник, він дуже швидко зійшов. потім підрослі рослини можна розсадити туди, куди потрібно.

Батьківщина та умови виростання рослини

Люпин – рослина трав’яниста. У дикій природі воно зустрічається в Африці, Середземномор’ї, Південній та Північній Америці. Садівники на своїх дачних ділянках висаджують різні окультурені форми квітки, що відрізняються від рослин диких своїм рясним цвітінням.

Рослина дуже любить супіщаний і суглинистий грунт. Переважне освітлення – легке (мереживна тінь дерев).

Загальні відомості

У садах люпин в основному висаджують у декоративних цілях, оскільки виглядає він чудово в будь-якому ландшафтному дизайні. Звичайне його місце – середина клумби, тому що зростанням він досить високий і добре вирізняється серед інших рослин. Добре виглядає він і серед кущів та дерев, але при цьому місце має бути добре освітленим.

При вирощуванні з насіння люпину багаторічного фіолетовий відтінок є домінуючим. Деякі сорти люпину можуть цвісти і на початку літа, і наприкінці теплого сезону (аж до жовтня місяця), проте суцвіття їх швидко відмирають.

Люпин, будучи сидератом (рослини, що вирощуються для підживлення ґрунту різними корисними елементами), чудово збагачує ґрунт азотом та покращує якість ґрунту. Після повного проростання його стебла і листя, висмикнуті й закріплені в грунт, перетворюються на чудове добриво для інших культур.