ГНІЗДО, а, с. 1. У птахів – влаштоване або пристосоване місце для кладки яєць і виведення пташенят.
Гніздо́ або кубло́ (друге слово означає переважно вирите в землі) — споруда, яку будують різні види тварин (у членистоногих, риб, жаб, птахів і рептилій), для проживання, сну, висиджування яєць та вигодовування потомства.
ГНІДКО, а, ч., розм. Гнідий кінь. Яким звернув гнідка з шляху й повагом почав обминати валку (Мирний, IV, 1955, 311). Чинний правопис Української мови 2019 р.
Роз'ї́зд — роздільний пункт на одноколійній залізничній лінії, основним призначенням якого є пропуск, схрещення і обгін поїздів.
матуся
| ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
|---|---|---|
| Називний | матуся | матусі |
| Родовий | матусі | матусь |
| Давальний | матусі | матусям |
| Знахідний | матусю | матусь |
ГНІЗДО, а, с. 1. У птахів – влаштоване або пристосоване місце для кладки яєць і виведення пташенят.
гніздо: гнізда: Родовий: гнізда: гнізд: Давальний: гнізду: гніздам: Знахідний: гніздо: гнізда: Орудний: гніздом: гніздами: Місцевий: на/у гнізді: на/у гніздах: Кличний: гніздо: гнізда