Споры Базарова с Павлом Петровичем: Конфликт и противопоставление в романе Отцы и дети

В статье рассматривается противостояние и споры между главными героями романа Отцы и дети – Базаровым и Павлом Петровичем, их различия в мировоззрении и влияние этих споров на сюжет.

Споры Базарова с Павлом Петровичем: Конфликт и противопоставление в романе Отцы и дети обновлено: 23 сентября, 2023 автором: Научные Статьи.Ру

Введение

В романе “Отцы и дети” И.С. Тургенева особое внимание уделяется противостоянию двух главных героев – Евгения Базарова и Павла Петровича Кирсанова. Эти два персонажа представляют разные мировоззрения и идеалы, что приводит к ожесточенным спорам и конфликтам. В данном уроке мы рассмотрим характеристику Базарова и Павла Петровича, их первую встречу, споры и противостояние, а также их влияние на сюжет романа.

Нужна помощь в написании работы?

Мы – биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Наша система гарантирует сдачу работы к сроку без плагиата. Правки вносим бесплатно.

Характеристика Базарова и Павла Петровича

Базаров:

Евгений Васильевич Базаров – главный герой романа “Отцы и дети” Ивана Тургенева. Он представляет собой типичного нигилиста – человека, отвергающего все устаревшие идеалы и традиции, и полагающегося только на научные знания и опыт. Базаров – молодой и умный студент-медик, который отличается своей независимостью и критическим мышлением.

Он отрицает все формы авторитета и власти, не признает никаких идеалов, кроме науки и практической пользы. Базаров считает, что только научные знания и опыт могут привести к прогрессу и улучшению общества. Он отвергает романтическую любовь и эмоциональные связи, считая их ненужными и бесполезными.

Базаров также известен своими навыками в области медицины и науки. Он проводит эксперименты и исследования, стремясь найти новые способы лечения и улучшения жизни людей. Он не боится рисковать и идти против общепринятых норм и правил.

Павел Петрович:

Павел Петрович Кирсанов – отец главного героя романа “Отцы и дети”. Он представляет собой типичного представителя старой знатной землевладельческой семьи. Павел Петрович – старый и богатый дворянин, который придерживается традиционных ценностей и образа жизни.

Он считает, что обязанности и ответственность перед семьей и обществом являются главными ценностями. Павел Петрович придерживается консервативных взглядов и не верит в прогресс и изменения. Он считает, что старые порядки и идеалы должны сохраняться.

Павел Петрович также известен своими образованными и интеллектуальными вкусами. Он интересуется искусством, литературой и философией. Он проводит время в обществе своих друзей, обсуждая культурные и политические вопросы.

Однако, Павел Петрович также проявляет консервативные и узколобые взгляды. Он не принимает новые идеи и отвергает нигилистические взгляды Базарова. Он считает, что молодежь должна уважать старших и следовать их советам и указаниям.

Первая встреча Базарова и Павла Петровича

Первая встреча Базарова и Павла Петровича происходит в доме Аринушкиных, где Базаров приезжает вместе с Аркадием. Павел Петрович, брат Аркадия, встречает их с радостью и гостеприимством.

С самого начала встречи становится ясно, что Базаров и Павел Петрович имеют разные взгляды на жизнь и идеалы. Павел Петрович представляет старую интеллигенцию, которая придерживается консервативных взглядов, в то время как Базаров является представителем нового поколения, нигилистически настроенного.

Павел Петрович проявляет интерес к Базарову и его идеям, но в то же время выражает свое несогласие с ним. Они начинают спорить о роли науки, искусства и общества в жизни человека. Павел Петрович отстаивает традиционные ценности и утверждает, что искусство и культура должны быть основой общества, а Базаров утверждает, что наука и практическая польза имеют большее значение.

В ходе спора Базаров и Павел Петрович выражают свои аргументы и стараются убедить друг друга в своей правоте. Они обсуждают роль интеллигенции в обществе, свободу мысли и индивидуальность. Встреча заканчивается без явного победителя, но оставляет глубокое впечатление на обоих героев.

Первая встреча Базарова и Павла Петровича ставит начало их противостоянию и спорам, которые будут продолжаться на протяжении всего романа. Она также подчеркивает различия в мировоззрении и идеалах героев, что является одной из ключевых тем романа “Отцы и дети”.

Споры и противостояние между Базаровым и Павлом Петровичем

В романе “Отцы и дети” споры и противостояние между Базаровым и Павлом Петровичем являются одним из центральных элементов сюжета. Эти два главных героя представляют разные мировоззрения и идеалы, что приводит к ожесточенным дебатам и конфликтам.

Базаров, молодой студент-медик, является представителем нового поколения, которое отвергает старые традиции и ищет новые пути развития общества. Он придерживается материалистического взгляда на мир, отрицает роль интеллигенции и идеалы романтизма. Базаров считает, что наука и практическая деятельность являются единственными источниками прогресса и полезными для общества.

Павел Петрович, старший брат Аркадия, представляет старое поколение, которое придерживается консервативных взглядов и ценностей. Он является представителем интеллигенции, которая считает себя высшим слоем общества и имеет право на привилегии. Павел Петрович отстаивает идеалы романтизма, верит в эстетическую и духовную ценность искусства и литературы.

Споры между Базаровым и Павлом Петровичем касаются различных аспектов жизни и общества. Они обсуждают роль интеллигенции в обществе, свободу мысли и индивидуальность. Базаров отвергает идею привилегированного положения интеллигенции и считает, что она должна быть полезной для общества, а не просто наслаждаться своими привилегиями. Павел Петрович, напротив, считает, что интеллигенция имеет право на особое положение и должна быть охранительницей духовных ценностей.

Споры между Базаровым и Павлом Петровичем часто принимают ожесточенный характер. Они оба страстно отстаивают свои взгляды и не соглашаются с аргументами друг друга. Встречи и дебаты между ними становятся настоящими битвами интеллектов и идеологий.

Результаты споров и противостояния между Базаровым и Павлом Петровичем оказывают существенное влияние на сюжет романа. Они приводят к изменениям в отношениях героев, вызывают внутренние конфликты и приводят к трагическим последствиям. Споры и противостояние между Базаровым и Павлом Петровичем являются неотъемлемой частью развития сюжета и помогают автору выразить свои идеи и мысли о противоречиях и проблемах своего времени.

Различия в мировоззрении и идеалах героев

Базаров и Павел Петрович – два главных героя романа, которые представляют разные мировоззрения и идеалы. Их противостояние и споры основаны на этих различиях.

Базаров

Базаров – молодой студент-медик, представитель нового поколения, которое отвергает старые традиции и идеалы. Он является типичным нигилистом, человеком, который не верит в ничто, кроме научных фактов и материальной выгоды. Он отрицает все общественные нормы и ценности, считая их лишь иллюзией и препятствием для свободы и индивидуальности. Базаров стремится к научной и практической деятельности, считая ее единственно значимой и полезной для общества.

Павел Петрович

Павел Петрович – старший брат Аркадия, представитель старой знатной интеллигенции. Он является типичным представителем своего класса, который придерживается традиционных ценностей и идеалов. Павел Петрович верит в роль и значимость образования, культуры и эстетики. Он считает, что искусство и красота способны изменить мир и привести к гармонии и счастью. Павел Петрович относится к нигилизму с непониманием и считает его опасным и разрушительным для общества.

Таким образом, Базаров и Павел Петрович представляют две противоположные философии и идеалы. Базаров отрицает все, что связано с традициями и общественными нормами, стремясь к научной и практической деятельности. Павел Петрович, напротив, придерживается старых ценностей и верит в роль искусства и культуры. Их противостояние и споры отражают противоречия и проблемы своего времени и помогают автору выразить свои идеи и мысли о них.

Результаты споров и их влияние на сюжет

Споры и противостояние между Базаровым и Павлом Петровичем имеют значительное влияние на сюжет романа. Они не только развивают характеры героев, но и помогают автору выразить свои идеи и мысли о противоречиях и проблемах своего времени.

Во время споров Базаров и Павел Петрович выражают свои противоположные взгляды на жизнь и идеалы. Базаров отрицает все, что связано с традициями и общественными нормами, стремясь к научной и практической деятельности. Он считает, что только наука и практика могут привести к прогрессу и счастью. Павел Петрович, напротив, придерживается старых ценностей и верит в роль искусства и культуры. Он считает, что искусство может преобразить мир и привести к гармонии и красоте.

Результаты споров между Базаровым и Павлом Петровичем оказывают влияние на сюжет романа. Они помогают читателю лучше понять характеры героев и их мировоззрение. Споры также создают напряжение и драматическую ситуацию в романе, делая его более интересным и захватывающим.

Кроме того, споры и противостояние между Базаровым и Павлом Петровичем приводят к изменениям в отношениях героев. Вначале они просто не соглашаются друг с другом и спорят, но постепенно начинают понимать и уважать друг друга. Это приводит к изменению их отношений и создает новые возможности для развития сюжета.

Таким образом, результаты споров и противостояния между Базаровым и Павлом Петровичем имеют глубокое влияние на сюжет романа. Они помогают развить характеры героев, выразить идеи и мысли автора, создать напряжение и драматическую ситуацию, а также изменить отношения между героями и открыть новые возможности для развития сюжета.

Таблица сравнения Базарова и Павла Петровича

Заключение

В романе “Отцы и дети” И.С. Тургенева, встреча и противостояние Базарова и Павла Петровича являются ключевыми моментами, отражающими различия в мировоззрении и идеалах героев. Базаров, представитель нового поколения, выступает за науку, прогресс и отрицает старые традиции, в то время как Павел Петрович, представитель старой знати, придерживается консервативных взглядов и ценностей. Их споры и противостояние приводят к различным последствиям, влияющим на сюжет романа.

Споры Базарова с Павлом Петровичем: Конфликт и противопоставление в романе Отцы и дети обновлено: 23 сентября, 2023 автором: Научные Статьи.Ру

Ставлення Павла Петровича до аристократії. Базаров і Павло Петрович Кірсанів. Триєдина дидактична мета

Конспект уроку вчителі російської мови та літератури МБОУ «Арх-Голіцинська ЗОШ» Міхєєвої Людмили Миколаївни.

Проблема поколінь. Порівняльна характеристика Є. Базарова та П. Кірсанова. (за романом І. С. Тургенєва «Батьки та діти»)

Цілі: 1.Удосконалювати вміння учнів складати порівняльну характеристику персонажів. 2. Вміти визначати моральні та ідейні позиції героїв твору. 3. Розвивати мислення учнів, мовлення. 4. Розвивати інтерес учнів до читання роману.

Обладнання: Портрет І. С. Тургенєва, презентація «Батьки та діти».

1. Оргмомент.
2. Повідомлення теми та цілей уроку. На екрані – портрет І. С. Тургенєва) Ми продовжуємо вивчення роману І. С. Тургенєва «Батьки та діти». “Все моє життя – в моїх творах”, – писав він. У Тургенєва-особливе почуття часу. «Наш час вимагає вловити сучасність у її образах, що приходять; занадто запізнюватися не можна». У своїх творах він “вловлював” те нове, що тільки зароджувалося в російському житті. Сьогодні на уроці ми спробуємо відповісти з вами на запитання: -У чому сенс назви роману? -Як і чому йде суперечка між представниками різних поколінь? Хлопці, будинки ви становили порівняльну характеристику образів П. П. Кірсанова та Є. Базарова. 3. Робота за таблицею.

Порівняльна характеристика Є. Базарова та П. П. Кірсанова.

Конфлікт поколінь Ця проблема актуальна в усі часи. – У яких творах розглянуто цю проблему? (Шекспір ​​«Ромео і Джульєтта», А. Островський «Гроза» та ін.) У середині 19 століття, напередодні скасування кріпосного права в Росії, різко загострилися суперечки між лібералами та революційними демократами, аристократами та різночинцями. Про це розповідає нам І. С. Тургенєв у своєму романі.

Хто з героїв роману протистоїть одне одному?

Як називають таких людей? (антиподи)

Антипод -Людина, протилежний кому-небудь за переконаннями, властивостями, смаками. (Тлумачний словник російської С. І. Ожегова)

Назвіть антиподи у російській литературе.(Гринев і Швабрін, Обломов і Штольц, Чацький і Молчалин…) Сьогодні ми проведемо порівняльну характеристику нових героїв роману.

1. Що ви можете сказати про походження, соціальну приналежність героїв ? П.Кірсанов – Дворянин, аристократ, син генерала, офіцер у відставці, ліберал-консерватор. Є. Базаров -Син військового лікаря, мав селянське коріння, студент мед. Факультету Петербурзького університету, різночинець, демократ-нігіліст».

2. Портрет. Базарів – «високого зросту в довгому балахоні з кистями». Обличчя «довге і худе, з широким чолом, зверху плоским, донизу загостреним носом, великими зеленими очима і високими бакенбардами пісочного кольору…» У нього «оголені червоні руки».

П. П. Кірсанов- у всьому зовнішньому вигляді «лоск і чепурність», вигляд «витончений і породистий», гарні руки з довгими рожевими нігтями .

3. Мова – П. П. Кірсанов вживає у розмові французькі висловлювання, мова вишукана, часто спотворює російські слова іноземний манер (принСипы та інших.) Є. Базаров- говорить просто і нехитро, мова простонародна, часто вживає приказки та афоризми. (читаємо з тексту)

1. Між героями багато відмінностей, але, мабуть, найголовніше, що робить їх непримиренними супротивниками це філософські позиції кожного.

– Про що ж сперечаються наші герої?

1. Про ставлення до дворянства

П. Кірсанов . Павло Петрович саме у аристократах бачить основну громадську силу. Значення аристократії, на його думку, у тому, що колись вона в Англії дала свободу, що в аристократах сильно розвинене почуття власної гідності, самоповаги. Їхня самоповага важлива, тому що суспільство будується на особистості

Є. Базаров. Розмова у тому, що аристократія давала Англії свободу – «Стара пісня», багато що змінилося після сімнадцятого століття, тому посилання Павла Петровича неспроможна бути доказом. Від аристократії немає нікому жодної користі, їхнє основне заняття – байдикування («сидять склавши руки»). Вони дбають лише про себе, про свій зовнішній вигляд. У цих умовах їхня гідність і самоповага виглядають як порожні слова. Аристократизм – марне слово. У неробстві і порожній балачки Базаров бачить основний політичний принцип всього дворянського суспільства, що живе за чужий рахунок.

2.Про принцип діяльності нігілістів

Павло Петрович стоїть збереження старих порядків. Йому страшно уявити руйнацію «всього» у суспільстві. Він згоден піти лише на дрібні зміни при поєднанні основ існуючого ладу, пристосування до нових умов, як це робить брат. Вони не реакціонери, вони ліберали

Є. Базаров . Нігілісти діють обдумано, виходячи з принципу корисності діяльності суспільства. Вони заперечують суспільний устрій, тобто самодержавство, релігію, такий сенс слова «ВСЕ». Базаров зауважує, що свобода, про яку клопочеться уряд, навряд чи піде на користь; у цій фразі міститься натяк на реформи, що готувалися. Базаров не приймає реформу як зміни громадського становища. Заперечення сприймається новими людьми як діяльність, а не балаканина.

П. Кірсанов . Російський народ – патріархальний, свято цінує перекази, неспроможна жити без релігії. Ці слов’янофільські погляди (при способі життя англійською) говорять про реакційності. Він розчулюється відсталістю народу і в цьому бачить запоруку порятунку суспільства.

Є. Базаров . Становище народу викликає у Базарові не розчулення, а гнів. Він бачить неблагополуччя у всіх галузях народного життя. Базаров виявляється далекоглядним і засуджує те, що згодом стане символом віри народництва. Невипадково він каже, що російському народу непотрібні марні слова типу «лібералізм», «прогрес». У Базарова тверезе ставлення до народу. Він бачить неосвіченість та забобони народу. Ці недоліки він зневажає. Проте Базаров бачить як забитість, а й невдоволення народу.

4.Про погляди на мистецтво

П. Кірсанов. Нові художники-передвижники відмовляються від застиглих академічних традицій, від сліпого слідування старим зразкам, зокрема і Рафаелю. Художники-передвижники, на його думку, абсолютно відмовлялися традицій. Нові художники «безсилі і безплідні до гидоти».

Є. Базаров. Заперечує і старе і нове мистецтво: «Рафаель гроша ламаного не вартий, та й вони не кращі за нього».

Хто бере гору в суперечках?

Чи має Базаров право так принизливо судити про свого опонента та його «принсіпи»? (Треба поважати чужу думку, вік.)

5. Ставлення до кохання. (Слайд «Сцена освідчення в коханні Є. Базарова до А. Одинцової»)

П. П. Кірсанов завжди мав успіх у жінок, йому заздрили чоловіки. Він вів активний спосіб життя, але все вмить змінилося, коли в його житті з’явилася княгиня Р., яку Кірсанов зустрів на балу і яку закохався пристрасно. Княгиня незабаром охолола до нього, і він ледве збожеволів, став ганятися за нею по всьому світу, виявляючи малодушність. Змучений цими стосунками, Павло Петрович постарів, посивів і втратив інтерес до життя.

Базарів до любові ставиться дуже холодно. «Людина, яка все своє життя поставила на карту жіночого кохання, і коли йому цю карту вбили, розкис і опустився до того, що ні на що не став здатним, така людина – не чоловік», – зауважує він. Любов здалася випробуванням для Базарова . Любов перемагає егоїзм, просвітлює світ, це почуття виявилося не фізіологією, як припускав герой, це потрясає і травмує. На словах він заперечував любов, а насправді життя змусило її визнати.
Для Базарова подібна драма означає приниження і сприймається як прояв ганебної слабкості.

Є розбіжності Базарова і Павла Петровича щодо мистецтва, природи. З погляду Базарова, “читати Пушкіна – втрачений час, займатися музикою смішно, насолоджуватися природою – безглуздо”. Павло Петрович, навпаки, любить природу, музику. Мистецтво (і література, і живопис, і музика) розм’якшує душу, відволікає від справи. Усе це “романтизм”, “нісенітниця”. Розглядаючи альбом Саксонської Швейцарії, Базаров каже Одинцовій: “Ви не припускаєте в мені художнього сенсу – та в мені дійсно його немає, але ці види могли мене зацікавити з геологічного погляду”. Базаров намагається розвінчати бездіяльні „принсіпи”, не приймає ілюзорної мрійливості, відмовляючись від досягнень культури (“Рафаель гроша мідного не варто”) та утилітарно сприймаючи природу.
Кірсанов і Базаров залишаються кожний на своїй думці.
Базаров – ворог абстрактної науки, відірваної від життя. Він за науку, яка була б зрозумілою для народу. Базаров – трудівник науки, він невтомний у своїх експериментах, повністю поглинений улюбленою професією.

7.Ставлення один до одного.

Базаров ні забувати про повагу до покоління старших. Він перекреслює все життя П. Кірсанова, який вважав, що веде життя благородне та гідний поваги.

4.Підведення підсумків уроку.

– Чи є переможець у суперечці?

Чи хотіли герої знайти істину чи просто з’ясовували стосунки?

Як ви вважаєте, на чиєму боці автор? І. С. Тургенєв відносить себе до покоління «батьків», намагається донести до нас думку про важливу роль «старих» у минулому та сучасному Росії. Не можна заперечувати весь накопичений людський досвід, мистецтво, релігію, духовний бік життя суспільства. Автор намагався донести до читача думку про знаходження компромісу між поколіннями.

6. Домашнє завдання. Аналіз останніх розділів роману. “Смерть Базарова”.

Яскравим представником та захисником старшого покоління є Павло Петрович Кірсанов. Роман побудований таким чином, що «батьки» пасують перед «дітьми» і Павло Петрович із суперечок із Базаровим аж ніяк не виходить переможцем. У цьому Тургенєв мав певний умисел. У листі до Случевського 14-го квітня 1862 року він каже: «Базаров постійно розбиває Павла Петровича, а не навпаки… Вся моя повість спрямована проти дворянства, як передового класу… Естетичне почуття змусило мене взяти саме добрих представників дворянства, щоб тим вірніше довести мою тему: якщо вершки погані, що ж молоко… Микола Петрович – це я, Огарьов та тисячі інших, Павло Петрович – Столипін, Єсаков, Боссет – теж наші сучасники. Вони найкращі з дворян — і тому й вибрані мною, щоб довести їхню неспроможність». І справді, Павло Петрович має багато якостей, які роблять його «кращим із дворян». У ньому багато при народженому джентльменстві. Він сам заявляє з гордістю, що його «усі знають за людину ліберальну і люблячу прогрес». Він захищає мистецтво, поезію, вимагає, щоб у кожної людини були ідеали та принципи. Він людина розумна, не здатна погрязнути в дрібних інтересах провінційного дворянства, якого ставився з зневагою. Його поважали представники і старшого, і молодого покоління, особливо за його «бездоганну чесність». Господарські чвари наводили на нього тугу, і він недбало надавав грошову допомогу своєму братові Миколі Петровичу, господарство якого, заведене нещодавно на новий лад, скрипіло як немазане колесо. У цьому джентльмені багато спільного з «зайвими людьми», з Онєгіними та Лаврецькими. І підсумки його життя ті самі, що й у них. Це — «зайва людина» в новій обстановці, марна, нудьгуюча і тужлива, але вже з домішкою озлоблення, бо вона відчуває, що на неї полпають. Нові люди з’явилися і потрясли його покої. Подібно до багатьох «зайвих людей» Кірсанов погубив своє життя завдяки невдалому коханню. Він витратив це життя на романтичне почуття і самотній доживав свої дні на селі, славлячись серед місцевих дам за «чарівного меланхоліка».
Цей старий тип «зайвої людини» з його меланхолією, джентльменством, прогресивними та гуманними поглядами набуває в «Батьках і дітях» нового вигляду перед нещадним судом Базарова. Різночинець грубо викрив те, що ховалося в поезії старого панства. Базаров не цінує ні їхньої любовної туги, ні їхнього гуманного поводження з селянами. Ось який підсумок підводить Базаров життя Кірсанова: «Людина, яка все своє життя поставила на карту жіночого кохання, і коли йому цю карту вбили, розкис і опустився до того, що ні на що не став здатним, така людина – не чоловік, але самець . Ти кажеш, що він нещасливий: тобі краще знати; але дурниця з нього не вся вийшла. Я впевнений, що він не жартома уявляє себе слушною людиною, тому що читає Галиньяшку і раз на місяць позбавить мужика від розправи». Так засудив Тургенєв вустами Базарова тих, про кого він сказав: Це я, Огарьов, мої сучасники.

ЄВГЕН
БАЗАРОВ І ПАВЕЛ КІРСАНОВ У РОМАНІ І.С.
ТУРГЕНЄВА “БАТЬКИ ТА ДІТИ”

У романі “Батьки
та діти” І.С. Тургенєва стикаються
представники різних характерів, Павло
Петрович Кірсанов та Євген Базаров. Обидва
вони абсолютно протилежні за ідеями і
устремлінням люди: кожен із них
виховувався у своїй епосі і тому має
свої погляди життя.

За першої
ж зустрічі майбутні вороги відчули
неприязнь: Павло Петрович Кірсанов був
вражений зарозумілістю молодої людини,
його зовнішністю, червоними руками. Незабаром і
без того напружена обстановка ще більше
розжарилася, і між Базаровим та Павлом
Петровичем зав’язується суперечка. В ньому
розкриваються ідейні позиції цих людей.

Павло
Петрович, який “чекав лише прийменника,
щоб накинутися на ворога”, неправильно
розуміє висловлювання Базарова про
аристократи. Він розцінює слова “погань
і аристократиш-ка” як нанесене
аристократам образи і люто
починає обстоювати їхні права. За словами
Кірсанова, в аристократі розвинене почуття
власної гідності та поваги до себе.
Сам він у всьому намагається наслідувати
англійським аристократам: модно одягається,
від нього завжди пахне одеколоном.

Базарів,
відразу помітив невідповідність одягу,
благородних манер Павла Петровича із життям
у селі, каже: “. ви ось поважаєте себе
і сидіть склавши руки; яка ж від цього
користь суспільному благу? Ви б не
поважали себе і те саме робили”.

На це
противник Базарова нічого не може сказати,
а тільки блідне, що доводить його
повна поразка у цьому питанні.

Знову
зібравшись із силами, Павло Петрович
продовжує вперто наполягати на своєму та
починає суперечку про принципи. Він каже: “. аристократизм
– Принсип, а без принсипів жити в наш час
можуть одні аморальні чи порожні люди. ”,
на що

Базарів
зауважує: “Аристократизм, лібералізм,
прогрес, принципи. подумаєш, скільки
іноземних та. марних слів! Російському
людині вони даремно не потрібні”. Но не тільки
іноземні слова заперечує Базаров, він
заперечує все, навіть основи суспільного
ладу.

Коли мова
заходить про російський народ, Павло Петрович,
хоча сам дуже далекий від нього, намагається
показати, що Базаров не знає народу, що
російський народ не змінився протягом століть:
“Ні, російський народ не такий, яким ви його
уявляєте. Він свято шанує перекази, він –
патріархальний, він може жити без віри. ”
Наскільки Павло Петрович намагається
прикрасити народ і стати на його бік,
настільки Євген Базаров зневажає його за
невігластво, але водночас і любить. “Мій
дід землю орав”, – каже Євген.

Базарів, в
на відміну від Павла Петровича, – нігіліст. В
своїй суперечці з Кірсановим він ніби дає
визначення нігілізму: “Ми. наважилися ні за
що не прийматися. І лаятись. І це
називається нігілізмом”. Тургенєв
визначив значення цього слова так: “І якщо
він називається нігілістом

,
то треба читати: революціонером!

Павло
Петрович та Базаров – абсолютно різні
за поглядами люди: один – ідеаліст, інший –
матеріаліст; один – ліберал та романтик,
інший – демократ і реаліст. Їх
зіткнення у романі цілком логічно
завершується дуеллю

Відмінність
ідейних позицій настільки велике, що вони
стають непримиренними ворогами.

Базарів,
про якого Тургенєв каже: “Він чесний,
правдивий і демократ до кінця нігтів”, та
Павло Петрович Кірсанов, який є
представником “зайвих людей”, ніколи не
зможуть одне одного зрозуміти, бо вони –
люди різних поколінь, у них
протилежні погляди життя.

Назва роману Тургенєва “Батьки та діти” дуже точно відображає основний конфлікт твору. Письменник піднімає пласт культурних, сімейних, романтичних, платонічних та дружніх тем, але на перший план виходять стосунки двох поколінь – старшого та молодшого. Суперечка Базарова та Кірсанова – яскравий зразок цього протистояння. Історичним тлом для ідеологічних конфліктів послужила середина 19 століття, час перед скасуванням кріпацтва в Російській імперії. Тоді ж ліберали та революційні демократи зіткнулися лоб у лоб. Деталі та результат полеміки розглянемо з прикладу наших героїв.

Центральний конфлікт роману «Батьки та діти» – суперечка Базарова та Кірсанова

Помилково думати, що суть твору “Батьки і діти” зводиться до лише зміни ідеології поколінь, що має соціально-політичний підтекст. Цей роман Тургенєв наділив глибоким психологізмом та багатошаровим сюжетом. При поверхневому читанні фокус читача знаходиться лише на конфлікті аристократії та різночинців. Допомагає виявити погляди, яких дотримуються Базаров та Кірсанов, суперечка. Таблиця, подана нижче, відображає суть цих протиріч. І якщо копнути глибше, то можемо помітити, що тут є ідилія сімейного щастя, і інтриги, і емансипація, і гротеск, і вічність природи, і роздуми про майбутнє.

Євген Базаров опиняється в епіцентрі конфлікту батьків та дітей, коли погоджується разом із університетським другом Аркадієм приїхати в гості до Мар’їно. У будинку товариша атмосфера одразу не залагодилася. Манери, зовнішній вигляд, розбіжність поглядів – це провокує взаємну антипатію з дядьком Аркадія. Подальша суперечка Базарова і Кірсанова розгоряється через безліч тем: мистецтва, політики, філософії, російського народу.

Портрет Євгена Базарова

Євген Базаров – представник покоління “дітей” у романі. Він – молодий студент із прогресивними поглядами, але при цьому схильний до нігілізму, що ганьблять “батьки”. Тургенєв ніби навмисне одягнув героя безглуздо і недбало. Деталі його портрета підкреслюють грубість і стихійність молодої людини: широке чоло, червоні руки, самовпевнена поведінка. Базаров, в принципі, зовні непривабливий, але має глибокий розум.

Суперечка Базарова та Кірсанова загострюється тим, що перший не визнає жодних догм та авторитетів. Євген переконаний, що будь-яка істина починається із сумніву. Також герой вважає, що все можна перевірити досвідченим шляхом, міркування на віру не приймає. Посилює ситуацію нетерпимість Базарова до протилежних думок. Він підкреслено різання у своїх висловлюваннях.

Портрет Павла Петровича Кірсанова

Павло Кірсанов – типовий дворянин, представник покоління “батьків”. Він – зніжений аристократ та переконаний консерватор, який дотримується ліберальних політичних поглядів. Одягається вишукано та акуратно, носить строгі костюми на англійський манер та крохмалює комірці. Опонент Базарова зовні дуже доглянутий, витончений у манерах. Він усім виглядом показує свою “породу”.

На його думку, усталені традиції та принципи повинні залишатися непорушними. Суперечка Базарова і Кірсанова підкріплена тим, що Павло Петрович все нове сприймає негативно і навіть вороже. Тут дається взнаки себе вроджений консерватизм. Кірсанов схиляється перед старими авторитетами, лише вони є йому істинними.

Суперечка Базарова та Кірсанова: таблиця розбіжностей

Найголовніша проблема вже озвучена Тургенєвим у назві роману – різниця поколінь. Лінію спору основних героїв можна простежити за цією таблицею.

Манери та портрет героїв

Недбалий у своїх висловлюваннях та поведінці. Самовпевнена, але розумна молода людина.

Підтягнутий, вишуканий аристократ. Незважаючи на поважний вік, зберіг стрункість та презентабельний зовнішній вигляд.

Просуває нігілістичні ідеї, за якими також слідує Аркадій. Немає авторитетів. Визнає лише те, що вважає за корисне для суспільства.

Дотримується ліберальних поглядів. Головною цінністю вважає особистість та самоповагу.

Ставлення до простого народу

Зневажає простолюдинів, хоч і пишається дідом, який все життя працював на землі.

Вступає на захист селянства, але має дистанцію з ними.

Філософсько-естетичні погляди

Переконаний матеріаліст. Не вважає філософію чимось важливим.

Немає принципів, керується відчуттями. Поважає людей, яких слухають, або ненавидять.

Головним принципом уважає аристократизм. А людей безпринципних прирівнює до душевної порожнечі та аморальності.

Ставлення до мистецтва

Заперечує естетичну складову життя. Не визнає поезію будь-який інший прояв мистецтва.

Вважає мистецтво важливим, але сам не цікавиться. Людина суха і неромантична.

Добровільно відмовляється від кохання. Розглядає її лише з погляду фізіології людини.

До жінок ставиться трепетно, побожно, шанобливо. У коханні – справжній лицар.

Хто такі нігілісти

Ідеї ​​нігілізму яскраво проявляються у протистоянні опонентів, якими є Павло Кірсанов, Базаров. Суперечка оголює бунтарський дух Євгена Базарова. Він не схиляється перед авторитетами, а це поєднує його з революціонер-демократами. Герой ставить під сумнів і заперечує все, що бачить у суспільстві. Саме ця риса властива нігілістам.

Результат сюжетної лінії

У цілому нині Базаров належить до категорії громадян справи. Він не приймає умовностей та напускного аристократичного етикету. Герой перебуває у щоденних пошуках істини. Одним з таких пошуків і є суперечка Базарова та Кірсанова. Таблиця чітко показує протиріччя з-поміж них.

Кірсанов гарний у полеміці, лише далі розмов справи не заходять. Він розмірковує про життя простого народу, але про його істинний зв’язок з ним говорить лише попільничка у формі лаптя на його робочому столі. Павло Петрович з пафосом розмірковує про служіння на благо Батьківщини, а сам живе ситим і спокійним життям.

Через безкомпромісність героїв істина не народжується у романі “Батьки та діти”. Суперечка Базарова та Кірсанова завершується дуеллю, яка демонструє порожнечу дворянського лицарства. Крах ідей нігілізму ототожнюється зі смертю Євгена від зараження крові. А пасивність лібералів підтверджує Павло Петрович, оскільки залишається жити в Дрездені, хоча життя далеко від Батьківщини йому дається важко.

• Кірсанов Н. П. Кірсанов П. П. Зовнішній вигляд Невисокий чоловік трохи за сорок. Після давнього перелому ноги накульгує. Риси обличчя приємні, вираз сумний. Красивий доглянутий чоловік середнього віку. Одягається чепурно, на англійський манер. Легкість у рухах видає людину спортивну. Сімейний стан Вдовець більше 10 років був дуже щасливий у шлюбі. Є молода коханка Фенечка. Двоє синів: Аркадій та шестимісячний Митя. Холостяк. У минулому мав успіх у жінок. Після […]
• Євген Базаров Ганна Одинцова Павло Кірсанов Микола Кірсанов Зовнішність Довга обличчя, широкий лоб, величезні зелені очі, ніс, плоский зверху і загострений знизу. Русе довге волосся, бакенбарди пісочного кольору, самовпевнена посмішка на тонких губах. Голі червоні руки Шляхетна постава, стрункий стан, високий зріст, гарні похилі плечі. Світлі очі, блискуче волосся, трохи помітна посмішка. 28 років Середнього зростання, породистий, років 45. Модний, по-юнацькому стрункий та витончений. […]
• Толстой у своєму романі «Війна і мир» представляє багато різних героїв. Він розповідає нам про їхнє життя, про стосунки між ними. Вже майже з перших сторінок роману можна зрозуміти, що з усіх героїв та героїнь Наташа Ростова є улюбленою героїнею письменника. Хто така Наталя Ростова, коли Мар’я Болконська попросила П’єра Безухова розповісти про Наталю, він відповів: «Я не знаю, як відповідати на ваше запитання. Я зовсім не знаю, що це за дівчина; я не можу аналізувати її. Вона чарівна. А чому, […]
• Суперечки Базарова і Павла Петровича представляють соціальну сторону конфлікту романі Тургенєва «Батьки і діти». Тут стикаються не просто різні погляди представників двох поколінь, а й дві принципово різні політичні погляди. Базаров і Павло Петрович виявляються по різні боки барикад відповідно до всіх параметрів. Базаров – різночинець, виходець із бідної сім’ї, змушений самостійно пробивати собі дорогу у житті. Павло Петрович – потомствений дворянин, хранитель сімейних уз і […]
• Образ Базарова суперечливий і складний, його роздирають сумніви, він переживає душевні травми, насамперед через те, що відкидає природне начало. Теорія життя Базарова, цієї вкрай практичної людини, медика та нігіліста, була дуже проста. У житті немає любові – це фізіологічна потреба, немає краси – це лише поєднання властивостей організму, немає поезії – вона не потрібна. Для Базарова немає авторитетів, і значно доводив свою думку до того часу, поки життя не переконала його. […]
• Найвидатнішими жіночими фігурами у романі Тургенєва «Батьки та діти» є Одинцова Ганна Сергіївна, Фенечка та Кукшина. Ці три образи дуже несхожі один на одного, проте ми спробуємо їх порівняти. Тургенєв дуже шанобливо ставився до жінок, можливо тому їх образи докладно і яскраво описані в романі. Цих жінок об’єднує знайомство з Базаровим. Кожна з них внесла свій внесок у зміну його світогляду. Найзначнішу роль відіграла Ганна Сергіївна Одинцова. Саме їй судилося […]
• Кожен письменник, створюючи свій твір, чи то фантастична новела чи багатотомний роман, відповідає за долі героїв. Автор намагається непросто розповісти про життя людини, зобразивши найяскравіші її моменти, а й показати, як сформувався характер його героя, у яких розвивався, які особливості психології та світогляду тієї чи іншої персонажа призвели до щасливої ​​чи трагічної розв’язки. Фінал будь-якого твору, у якому автор проводить своєрідну межу під певним [. ]
• Випробування дуеллю. Базаров та його друг знову проїжджає тим же колом: Мар’їно – Микільське – батьківський будинок. Ситуація зовні майже буквально відтворює ту, що на перший приїзд. Аркадій насолоджується літнім відпочинком і, тільки-но знайшовши привід, повертається в Микільське, до Каті. Базаров продовжує природничі досліди. Щоправда, цього разу автор висловлюється інакше: «на нього знайшла лихоманка роботи». Новий Базаров відмовився від напружених ідеологічних суперечок із Павлом Петровичем. Лише зрідка кидає достатньо […]
• Роман І. С. Тургенєва «Батьки та діти» містить у собі велику кількість конфліктів загалом. До них відносяться любовний конфлікт, зіткнення світоглядів двох поколінь, соціальний конфлікт та внутрішній конфлікт головного героя. Базаров – головний герой роману «Батьки та діти» – напрочуд яскрава постать, персонаж, у якому автор замислював показати все молоде покоління того часу. Не слід забувати, що цей твір не просто опис подій на той час, а й глибоко прочувані цілком реальні […]
• Задум роману з’являється в І. З. Тургенєва в I860 року у невеликому приморському містечку Вентноре, в Англії. «. Справа була у серпні місяці 1860 року, коли мені спало на думку перша думка «Батьків і дітей». » Це був важкий для письменника час. Щойно стався його розрив із журналом «Сучасник». Приводом стала стаття Н. А. Добролюбова про роман «Напередодні». І. С. Тургенєв не прийняв революційних висновків, що містяться в ній. Причина ж розриву була глибшою: неприйняття революційних ідей, «мужицького демократизму […]
• Роман І.С. Тургенєва «Батьки та діти» закінчується смертю головного героя. Чому? Тургенєв відчував щось нове, бачив нових людей, але не міг уявити, як вони діятимуть. Базаров помирає дуже молодим, не встигнувши приступити до жодної діяльності. Своєю смертю він ніби викуповує однобічність своїх поглядів, яку не сприймає автор. Вмираючи, головний герой не зрадив ні свого сарказму, ні своєї прямоти, але став м’якшим, добрішим, і говорить інакше, навіть романтично, що […]
• Можливі два взаємовиключні твердження: “Незважаючи на зовнішню черствість і навіть грубість Базарова у поводженні з батьками, він ніжно любить їх” (Г.Бялий) і “Хіба не проявляється щодо Базарова до батьків та душевна черство, яка не може бути виправдана”. Однак у діалозі Базарова та Аркадія крапки над i розставлені: “Так бачиш, які у мене батьки. Народ не суворий. – Ти їх любиш, Євгене? – Люблю, Аркадію!” Тут варто згадати і сцену смерті Базарова, та його останню розмову з […]
• У лютневій книзі «Російського вісника» утворюється роман Tургенєва «Батьки та діти». Роман цей, мабуть, становить питання. звертається до молодого покоління і голосно ставить йому питання: «Що ви за люди?» Такий справжній сенс роману. Д. І. Писарєв, Реалісти Євген Базаров, за свідченнями листів І. С. Тургенєва до друзів, «найсимпатичніша з моїх фігур», «це моє улюблене дітище. на якого я витратив всі фарби, що знаходяться в моєму розташуванні». «Цей розумник, цей герой» постає перед читачем натурою […]
• Шановна Ганно Сергіївно! Дозвольте звернутися до вас особисто та висловити свої думки на папері, тому що вимовити деякі слова вголос для мене є непереборною проблемою. Зрозуміти мене дуже важко, але сподіваюся, що цей лист трохи прояснить моє ставлення до вас. До знайомства з вами, я був супротивником культури, моральних цінностей, людських почуттів. Але численні життєві випробування змусили мене по-іншому подивитись навколишній світ і переоцінити свої життєві принципи. Вперше я […]
• Чим є насправді конфлікт Базарова та Павла Петровича Кірсанова? Вічною суперечкою поколінь? Протистоянням прихильників різних політичних поглядів? Катастрофічним розбіжністю між прогресом і стабільністю, що межує із застоєм? Віднесемо суперечки, які згодом переросли в дуель, до однієї з категорій, і сюжет стане плоским, втратить гостроту. У той же час твір Тургенєва, в якому проблему було піднято вперше в історії вітчизняної літератури, актуально й досі. І сьогодні вимагають змін [. ]
• Аркадій і Базаров дуже несхожі люди, і дружба, що виникла між ними, тим дивовижніша. Незважаючи на належність молодих людей до однієї епохи, вони дуже різні. Необхідно врахувати, що вони належать до різних кіл суспільства. Аркадій – син дворянина, він з раннього дитинства ввібрав те, що Базаров зневажає і заперечує у своєму нігілізмі. Батько і дядько Кірсанова інтелігентні люди, які цінують естетику, красу та поезію. З погляду Базарова, Аркадій – м’якосерцевий «барич», розмазня. Базаров не хоче […]
• У романі І.С.Тургенєва «Батьки та діти» головним героєм виступає Євген Базаров. Він з гордістю говорить про те, що він – нігіліст. Поняття нігілізм означає такий вид переконань, в основі якого – заперечення всього накопиченого протягом довгих століть культурного та наукового досвіду, всіх традицій та уявлень про соціальні норми. Історія цього громадського руху на Росії пов’язана з 60 -70-ми гг. XIX століття, коли в суспільстві намітився перелом у традиційних суспільних поглядах та наукових науках.
• Дія роману І.С. Тургенєва “Батьки і діти” розгортається влітку 1859, напередодні скасування кріпацтва. На той час у Росії гостро стояло питання: хто ж може очолити суспільство? З одного боку, на провідну соціальну роль претендувало дворянство, яке складалося як із досить вільнодумних лібералів, так і з аристократів, які думають так само, як і на початку століття. На іншому полюсі суспільства знаходилися революціонери – демократи, більшість з яких складали різночинці. Головний герой роману […]
• Взаємини Євгена Базарова та Ганни Сергіївни Одинцової, героїв роману І.С. Тургенєва «Батьки і діти», не склалися з багатьох причин. Матеріаліст і нігіліст базарів заперечує не тільки мистецтво, красу природи, але й любов як людське почуття. Тому і Одинцову він спочатку оцінює лише з погляду її зовнішніх даних. «Таке багате тіло! Хоч зараз у анатомічний театр», […]
• Дія роману І. С. Тургенєва «Батьки та діти» належить до 1859 року, а роботу над ним письменник завершив у 1861 році. Час дії та створення роману поділяють лише два роки. То була одна з найнапруженіших епох російської історії. Наприкінці 1850-х років вся країна жила в умовах революційної ситуації, під знаком близького крутого повороту в долі народу і суспільства – звільнення селян, що насувається. Знову, вкотре, Росія «піднімалася дибки» над невідомою прірвою, і майбутнє її для одних осяялося […]