Порядок обчислення процесуальних строків

Для того щоб вчинити процесуальну дію точно в строк, для нього відведений, необхідно знати, як обчислюються процесуальні терміни.

Терміни, що встановлюються точною календарною датою, обчислюються тим же роком, місяцем, днем, числом, годиною. Як правило, ці терміни встановлюються судом. Прикладом тому може служити дата призначення судового засідання (25 березня 2010 року, 10 годин). Якщо ж такий термін визначається календарною датою без вказівки конкретного години, то процесуальна дія можна зробити протягом усього календарного дня.

Строки, що визначаються вказівкою на подію або дію, мають свою специфіку обчислення. Процесуальні дії можна і потрібно здійснювати тільки до або після настання якої-небудь події або дії. Наприклад, скористатися правом на заяву відводу можливо тільки до початку розгляду справи по суті (ч. 2 ст. 19 ЦПК). Класичною ілюстрацією обчислення процесуальних строків даного виду є терміни призупинення провадження у справі (ст. 217 ЦПК). Зокрема, в разі смерті громадянина (коли спірні правовідносини допускають правонаступництво) суд зобов’язаний зупинити провадження у справі згідно з абз. 2 ст. 215 ЦПК. Таке призупинення необхідно для того, щоб визначити правонаступника по справі. При цьому слід зазначити, що встановити точну календарну дату або період часу, протягом якого відбудеться заміна вибула боку її правонаступником, не представляється можливим. Саме тому законодавством передбачена можливість обчислення строків вказівкою на подію або дію. Як тільки правонаступник буде визначено і готовий продовжити участь замість правопредшественника, закінчиться термін призупинення провадження у справі.

При обчисленні строків, визначених періодом часу, необхідно встановити початок обчислення процесуального строку і його закінчення. Так, початком обчислення даного виду термінів є наступний день після дати або настання події, яким визначено його початок. Відповідно до ч. 1 ст. 237 ЦПК відповідач вправі звернутися до суду із заявою про перегляд заочного рішення в семиденний строк з дня вручення йому копії заочного рішення. Таким чином, зазначений термін для відповідача почне обчислюватися на наступний день після того, як він отримає копію заочного рішення. Двомісячний термін на розгляд заяви про присудження компенсації за порушення права на судочинство в розумний строк або права на виконання судового акта в розумний строк починає своє літочислення з дня надходження заяви разом зі справою до суду (ст. 224.7 ЦПК). Таким чином, фіксуючи початок обчислення процесуального строку, який визначається періодом часу, слід встановити або точну дату, з якої починається обчислення, або настання події, що є “точкою відліку” процесуального строку.

Закінченням процесуального строку, який визначений періодом часу, є завершення його обчислення (dies certus pro completo habetur). Стаття 108 ЦПК закріплює моменти такого закінчення в залежності від того, якими періодами часу термін визначений.

Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідне число останнього року строку. Так, якщо офіційні результати виборів, референдумів були опубліковані 25 травня 2012 р то згідно з ч. 4 ст. 260 ЦПК заява в суд може бути подано протягом року з дати подання такого публічного, тобто термін на подачу заяви закінчується 25 травня 2013 р

Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця. Шестимісячний термін на оскарження судових ухвал у порядку касації, наприклад, закінчується 12 травня 2013 року, якщо оскаржувана постанова набрала законної чинності 12 листопада 2012. При цьому слід враховувати, що якщо термін, який обчислюється місяцями, закінчується у такий місяць, що не має такого відповідного числа, строк закінчується в останній день цього місяця. Прикладом тому може служити місячний термін на розгляд судом справи за касаційною скаргою або поданням, якщо така справа надійшла до касаційної інстанції 29 січня. У разі відсутності календарного дня 29 лютого в році закінченням терміну буде 28 лютого.

Закінчення процесуального строку, який обчислюється днями, визначається останнім днем ​​терміну. Процесуальна дія, для якої встановлено строк, може або повинно бути здійснено до 24 годин останнього дня терміну (ч. 3 ст. 108 ЦПК). У разі якщо останній день процесуального строку припадає на неробочий день, то днем ​​закінчення строку вважається наступний за ним робочий день. Дане правило також поширюється і на терміни, які обчислюються роками і місяцями.

Судова практика (позиція ЄСПЛ): Суд не може прийняти думку Уряду РФ, що відповідно до національного законодавства можливо відкласти термін обігу лікарні в суд для вирішення питання про подальше перебування особи в психіатричному стаціонарі, якщо передбачений законом термін потрапляє на неробочий день. Положення ЦПК, на які посилається Уряд РФ, регулюють лише обчислення процесуальних строків, виражених в днях, місяцях і роках і очевидно, що застосовуються до процедури звернення до суду для вирішення питання про подальшу госпіталізацію особи в психіатричну лікарню, в якій терміни встановлюються в годиннику. Суд не вважає прийнятним той факт, що, як вказує Уряд, 15 і 16 червня 2002 р були робочими днями і справа заявника не могло бути розглянуто до початку робочого тижня. У разі, якщо під загрозою знаходиться свобода особи, держави повинні забезпечити доступ до судів навіть під час свят або вихідних, щоб гарантувати швидкий розгляд термінових питань відповідно до передбаченої національним законодавством процедурою (Постанова ЄСПЛ від 22.04.2010 “Бик проти Російської Федерації” ( Bik v. Russia)).

Виняток становлять терміни для таких дій, вчинення яких здійснюється безпосередньо в суді або іншої організації. У цьому випадку термін закінчується в останню годину робочого часу відповідного суду або іншої організації (ч. 4 ст. 108 ЦПК).

Таким чином, питання про обчислення строків має важливе прикладне значення. Правильне обчислення процесуальних строків не дозволить відповідному суб’єкту його пропустити і, як наслідок, унеможливити здійснення ним своїх обов’язків або реалізацію прав.

ТЕМА № 7. ПРОЦЕСУАЛЬНІ СТРОКИ І ВИТРАТИ

Встановлення в законі порядку обчислення, продовження і поновлення строків обумовлюється необхідністю досягнення завдань кримінального провадження та забезпечення законних інтересів і прав суб’єктів кримінального процесу.

Приписи КПК України про строки регламентують тривалість строків, порядок їх обчислення та наслідки закінчення строків. У кримінальному процесуальному законодавстві України строки встановлюються, продовжуються й поновлюються.

Суворе дотримання строків у кримінальному процесі неможливе без чіткого знання правил їх обчислення. Для правильного обчислення строку важливого значення набувають приписи правових норм, які стосуються визначення початкового моменту перебігу строку, обставин, що впливають на його перебіг і встановлення моменту його закінчення.

Процесуальні строки диференціюються залежно від величин, якими вони обчислюються. Такими розмірами відліку, як прямо зазначено в законі, є години, дні і місяці (ст.115 КПК). Водночас тривалість процесуальних строків встановлюється не лише зазначеними величинами, але і роками (ст. 289 ч.1; ст. 539 ч.6 КПК). У зв’язку з цим при обчисленні строків необхідно строки у роках перекладати на місяці. Крім цього, законодавець використовує терміни «дні» і «доба» як синоніми, тобто доба за тривалістю дорівнює дню. Інші варіанти переведення процесуальних строків (годин у дні, днів у місяці) є неприпустимими.

При обчисленні строку годинами строк закінчується в останню хвилину останньої години. Наприклад, якщо затримання особи відбулося 1 квітня о 14 годині 45 хвилин, то строк затримання закінчиться 4 квітня о 14 годині 45 хвилин (строк затримання не може перевищувати 72 годин).

При обчисленні строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку.

При обчисленні строків місяцями строк закінчується у відповідне число останнього місяця. Якщо закінчення строку, який обчислюється місяцями, припадає на той місяць, який не має відповідного числа, то строк закінчується в останній день цього місяця.

При обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу. Наприклад, 10 квітня о 9 годині до слідчого надійшло клопотання сторони захисту, строк його розгляду (не більше трьох днів) закінчиться 14 квітня о 24 годині.

Якщо відповідну дію належить вчинити в суді або в органах досудового розслідування, то строк закінчується у встановлений час закінчення робочого дня в цих установах.

При обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні, а при обчисленні строку годинами – і неробочий час. Якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день, за винятком обчислення строків тримання під вартою та перебування в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи.

При визначенні початку обчислення строку важливо точно знати момент, з якого починається його перебіг. Не викликає труднощів визначення його тоді, коли він прямо зазначений у законі. У тих випадках, коли початок перебігу строку не позначено, ним слід вважати момент учинення тієї процесуальної дії або настання події, що спричиняє виникнення відповідного процесуального обов’язку, для виконання якого і встановлюється даний строк.

Будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого КПК України, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.

Судові справи щодо спорів, що випливають з факту окупації чи правопорушень, пов’язаних з окупацією, відносяться до окремої категорії справ, які розглядаються за відповідними процесуальними нормами з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Справа визнається такою, що пов’язана з окупацією, вмотивованою ухвалою судді. У разі участі в справі іноземного елемента судові доручення, повістки та інші судові документи вручаються не пізніше ніж за 15 діб до початку процесуальної дії.

Якщо в справах, пов’язаних з окупацією, стороною кримінального провадження або цивільним відповідачем є іноземний суб’єкт державної власності, включаючи його органи, установи чи організації, або іноземна юридична особа, передбачена ч. 2 ст. 96-4 КК України, зносини здійснюються через посольство або постійне представництво.

В деяких випадках процесуальні строки можуть бути продовженні, наприклад строки досудового розслідування, строки застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти, а для осіб, які тримаються під вартою або перебувають у медичному чи психіатричному стаціонарі, спеціальній навчально-виховній установі, – якщо скаргу або інший документ подано службовій особі відповідної установи до закінчення строку.

Пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Поважні причини можна поділити на три групи: 1) причини об`єктивного характеру (стихійне лихо тощо); 2) причини суб`єктивного характеру (відрядження, хвороба тощо); 3) невиконання посадовою особою, яка веде процес, своїх обов’язків, що унеможливило або затруднило реалізацію у встановлений законом строк учасником процесу свого права (несвоєчасне вручення копії рішення, яке може бути оскаржене тощо). Будь-яку із вказаних учасником процесу причин у клопотанні слід розглядати в кожному випадку. Водночас ухвала слідчого судді, суду про поновлення чи відмову в поновленні процесуального строку може бути оскаржена.

У кримінальному процесуальному правi є багато норм, якi за своєю, спрямованістю i юридичною природою близькi до норм, що встановлюють строки. Йдеться про норми закону, що містять вимогу негайногo здійснення тiєї чи iншої дiї, передбаченої законом. Вимога «негайності» є бiльш жорсткою, порiвняно зi строком, умовою здiйснення визначеної процесуальної дiї. Зокрема, ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором (ст. 175 КПК) та ін. Вiдмiннiстъ таких вимог закону вiд строкiв полягає в тому, що вони встановлюють визначений перiод часу i потребуютъ мiнiмальної перерви в часi мiж рiзними процесуальними дiями. Ця вiдмiннiсть не перешкоджає розглядати вимоги негайного здiйснення тих чи iнших дiй як однорiднi процесуальнi строки.

Калькулятор розрахунку годин і хвилин

Цей онлайн сервіс виконує розрахунок часового інтервалу в годинах і хвилинах між двома значеннями часу.

У формі калькулятора введіть два значення часу і натисніть “Порахувати”.

Калькулятор

Час – форма протікання фізичних і психічних процесів, умова можливості зміни. Одне з основних понять філософії і фізики, міра тривалості існування всіх об’єктів, характеристика послідовної зміни їх станів у процесах зміни і розвитку, а також одна з координат єдиного простору-часу, уявлення про який розвиваються в теорії відносності.

Час – фізична величина, одна з семи основних величин Міжнародної системи величин, а одиниця виміру часу “секунда” – одна з семи основних одиниць в Міжнародній системі одиниць.

Година – позасистемна одиниця виміру часу. За сучасним визначенням година в точності дорівнює 3600 секундам, що відповідає 60 хвилинам.

Хвилина – позасистемна одиниця виміру часу. За сучасним визначенням, хвилина дорівнює 60 секундам (1/60 години або 1/1440 діб). Хвилина не є одиницею Міжнародної системи одиниць (СІ), але зважаючи на широке вживання хвилини в повсякденному житті Міжнародний комітет мір і ваг прийняв її для використання поряд з одиницями СІ.