Що таке ТОВ

Товариство з Обмеженою Відповідальністю (ТОВ) — це найбільш поширена організаційна форма юридичної особи в Україні. У США і Великобританії аналогом ТОВ є LTD.

Органом управління ТОВ є Рада директорів або Рада засновників, який на Зборах ухвалює будь-які рішення, зокрема, про призначення директора, який здійснює організаційну, господарську та фінансову діяльності компанії.

Учасники ТОВ щорічно отримують свою частину прибутку, яка відповідає % частки кожного партнера в статутному капіталі. За бажанням прибуток, погоджений всіма учасниками, може витрачатися на потреби підприємства: додаткове придбання основних засобів (службове авто, офіс, новий магазин, обладнання тощо).

Якщо порівняти ТОВ з іншими організаційними формами юридичних осіб, наприклад, Акціонерним Товариством (АТ), то головною перевагою буде малий розмір необхідного Статутного капіталу, який знадобиться для реєстрації ТОВ.

Як і в АТ, капітал ТОВ в заздалегідь домовлених пропорціях ділиться між засновниками компанії, але права здійснювати емісію акцій немає, отже, немає можливості розбити в майбутньому частки учасників.

Переваги ТОВ проти ФОП

На відміну від ФОП (Фізична особа-підприємець), Товариство з обмеженою відповідальністю має досить великий перелік переваг.

Відповідальність учасників ТОВ

Учасники ТОВ відповідають за зобов’язання компанії майном, яке перебуває на балансі компанії та часткою свого внеску в Статутний Фонд. Це знижує ризики наслідків у разі збитків та банкрутства. ФОП в таких випадках несе відповідальність за зобов’язання всім своїм майном.

Кількість учасників ТОВ

Заснувати Товариство з обмеженою відповідальністю може від 2 до 100 фізичних і юридичних осіб, що для ФОП — неможливо.
Це важливий момент, тому що в разі ведення спільної діяльності двома і більше підприємцями в Статуті ТОВ заздалегідь позначають частки прибутку, розміри й форми внесків кожного з учасників. У такій ситуації ТОВ це найбільш вдала організаційна форма компанії.

Залучення кредитних коштів

Ця форма юридичної особи полегшує можливість залучення кредиторів. Фінанси, майнові (будівлі, земля, автомобілі) і немайнові права (інтелектуальна власність), які перебувають на балансі компанії, можуть бути запорукою забезпечення виконання боргових зобов’язань перед банком або іншою кредитною організацією.

Залучення інвесторів

Товариству з обмеженою відповідальністю простіше залучити інвесторів, адже частки учасників компанії можуть передаватися іншим особам (за згодою всіх учасників ТОВ).

Вихід на новий рівень

ТОВ спрощує формат роботи B2B («business-to-business» — продаж послуг або товарів однією юридичною особою іншій), тобто зменшуються будь-які взаємодії з середнім та великим бізнесом.

Продаж бізнесу

На відміну від ФОП, у якого немає можливості продати бізнес (можливо тільки закриття), у Товаристві з обмеженою відповідальністю можна продати і весь бізнес, і його частину. Для цього потрібна згода всіх співвласників компанії, проведення Зборів засновників і підготовка офіційного оформлення угоди в нотаріальній конторі.

ТОВ vs ФОП: особливості

Реєстрація Товариства

До особливостей ТОВ належить більш складний і дорогий процес реєстрації. Вам знадобиться підготувати чималий пакет документів, грамотно скласти «Статут Товариства з обмеженою відповідальністю», який необхідно буде зареєструвати в нотаріуса за додаткову плату. Для реєстрації краще звернутися до юристів, вартість послуг яких становить від 3000 до 5000 грн.

Бухгалтерський облік

Для ТОВ потрібен набагато складніший бухгалтерський облік, що зумовлює витрати на бухгалтера. Мінімальна вартість послуг бухгалтера — від 2000 грн.

Юридична адреса

Якщо для ФОП юридичною адресою є адреса прописки підприємця, то з ТОВ все не так просто. Є нюанси, які важливо врахувати для уникнення проблем. Для ТОВ юридична адреса необхідна для:

• взаємодії з фіскальними органами: за цією адресою будуть проводитися будь-які податкові перевірки, надсилатися листи й т. д. ;
• реєстрації в Пенсійному фонді України;
• укладання договорів з клієнтами або партнерами ТОВ.

Засновникам під час реєстрації ТОВ може знадобитися довести фіскальним органам, що для здійснення майбутньої діяльності компанії є можливість користуватися приміщенням, яке зазначено як юридична адреса.

• домашня адреса одного із засновників — деякі види діяльності потребують особливих умов: мережа ресторанів не може працювати в житловій квартирі. Крім того, знадобиться офіційна згода всіх власників квартири. Також потрібно пам’ятати, що за цією адресою будуть здійснюватися планові й непланові перевірки податкових органів;
• адреса офісу або приміщення, де ведеться господарська діяльність ТОВ або постійно перебуває бухгалтерія і керівництво. Приміщення може бути й орендоване, і власне. Щоб у податковій не виникало претензій в першому випадку, обов’язкове укладання договору оренди, в другому — бажано або внести адресу приміщення в Статутний Фонд, або оформити договір оренди між власником і ТОВ.
• орендована юридична адреса: у цьому випадку посередники, що зазвичай надають таку послугу, здають в оренду приміщення, на яких зареєстровані десятки компаній у занедбаних або «вигаданих» будівлях.

Статутний капітал

На відміну від ФОП, для ТОВ необхідний і обов’язковий Статутний капітал. Цей недолік компенсується тим, що розмір статутного капіталу може бути мінімальним. Також це можуть бути не тільки фінансові кошти, а й інші матеріальні та нематеріальні цінності: інтелектуальна власність, нерухомість, транспортні засоби тощо.

Отримання прибутку

На відміну від ФОП, який може розпоряджатися прибутком за власним бажанням, для ТОВ все не так просто. Отримання прибутку можливо тільки двома способами:

• виплати дивідендів з прибутку — раз на рік відповідно до частки учасника Товариства. Водночас з отриманих дивідендів доведеться заплатити податки на прибуток фізичної особи від 5% до 18% + 1.5% військового збору;
• виплати офіційної щомісячної зарплати — податки на зарплату складуть: ЄСВ (22%) + ПДФО (18%) + військовий збір (1.5%) = 41.5% від нарахованої заробітної плати.

Закриття ТОВ

На відміну від ФОП, де підприємець сам ухвалює всі рішення, закриття ТОВ — складний процес, який вимагає часу (мінімум пів року), додаткових витрат і обов’язкової згоди всіх засновників. Способів закриття декілька:

• банкрутство — найбільш юридично складна процедура, застосовується у разі накопичення боргів, які неможливо погасити;
• погоджене рішення власників, яке вимагає орієнтовно 30 кроків для отримання в списку реєстрації юридичних осіб записи «припинено»;
• продаж ТОВ — найпростіша процедура закриття ТОВ, але вона теж вимагає пошуку покупця, підготовки пакету документів та нотаріальних витрат.

Кому підходить ТОВ

Незважаючи на всі перераховані вище особливості, Товариство з обмеженою відповідальністю вибирають підприємці, які:

• «дозріли» до нового рівня бізнесу і хочуть розширюватися;
• знайшли бізнес-партнерів або інвесторів, яким необхідна прозорість у розподілі прибутку і часткою бізнесу;
• працюють з великим і середнім бізнесом;
• вибрали такий вид діяльності, за якого неможлива інша юридична форма підприємства: страхова або фінансова діяльність, туристичний бізнес та ін.

ЗМІНА СКЛАДУ УЧАСНИКІВ ТОВ: ЩО ТРЕБА ЗНАТИ

Актуальним для кожного учасника товариства з обмеженою відповідальністю, є запитання: «З яких підстав, я як учасник ТОВ, можу добровільно або примусово припинити свою участь у ТОВ?». Майже рік тому запрацював новий Закон про ТОВ, який суттєво змінив порядок і умови проведення держреєстрації змін до складу учасників ТОВ. Хто повинен подавати документи, щодо зміни учасників ТОВ та з якого моменту особа вважається новим учасником ТОВ, ми розглянемо у даній статті.

Підставами для зміни складу учасників ТОВ є:

• виключення учасника з ТОВ;
• відчуження частки у статутному капіталі учасником;
• перехід частки до спадкоємця або правонаступника;
• добровільний вихід учасника з ТОВ.

Розглянемо кожну підставу для зміни складу учасників товариства детальніше.

Виключення учасника

У новому Законі про ТОВ істотно змінились підстави для виключення учасника. Їх всього дві.

Перша підстава. Якщо учасник товариства не вніс вклад для погашення заборгованості протягом наданого додаткового строку[1], виконавчий орган товариства має скликати загальні збори учасників, які можуть прийняти рішення про виключення учасника товариства, який має заборгованість із внесення вкладу (ч.2 ст.15 Закону про ТОВ).

Приклад. Кондратюк Л.І. є учасником ТОВ «ГІК» з 01.07.18 р. Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру, вклад Кондратюка Л.І. становить 10 000, 00 грн. Відповідно до ч.1 ст.14 Закону про ТОВ та Статуту ТОВ «ГІК» кожен учасник товариства повинен повністю внести свій вклад протягом 6 місяців з дати державної реєстрації товариства. Станом на 01.01.19 р. Кондратюк Л.І. не вніс свій вклад. Директор ТОВ «ГІК» 01.02.19 р. надіслав Кондратюку Л.І. письмове попередження про прострочення з визначенням додаткового строку, для погашення заборгованості 30 календарних днів. Кондратюк Л.І. отримав повідомлення 05.02.19 р. та протягом 30 календарних днів свою заборгованість не погасив. В такому випадку загальні збори учасників мають право прийняти рішення про виключення учасника з ТОВ.

Друга підстава. Загальні збори учасників ТОВ можуть прийняти рішення про виключення учасника з ТОВ у зв’язку з:

• для учасників — фізосіб: смертю, оголошення судом безвісно відсутнім або померлим;
• припиненням учасника – юридичної особи.

Таке виключення можливе, якщо протягом 1 року з дня закінчення строку для прийняття спадщини (6 місяців), спадкоємці (правонаступники) такого учасника не подали заяву про вступ до товариства. Дане положення вступає в силу з 18 червня 2019 року (ч. 2 ст. 23. та ч. 1. Прикінцевих положень Закону про ТОВ).

Приклад. У ТОВ «НІК» 2 учасники – Мельник С.Г. (50%) та Іванюк Д.І. (50%). Мельник С.Г. помер 01.06.17 р. Спадкоємці Мельника С.Г. не звертались до ТОВ з заявою про вступ в ТОВ «НІК» протягом 18 місяців з моменту смерті учасника. Відомості про учасника Мельник С.Г. продовжують міститися в Єдиному державному реєстру. З 18.06.19 р., загальні збори учасників ТОВ «НІК» отримують право прийняти рішення про виключення такого учасника зі складу ТОВ.

Рішення загальних зборів учасників щодо виключення учасника з ТОВ, мають бути прийняті одностайно всіма учасниками товариства (ч. 3 ст. 34. та ч. 5 ст. 30 Закону про ТОВ).

При цьому, голоси, що припадають на частку учасника, який має заборгованість перед товариством, не враховують при визначенні результатів голосування для прийняття рішення (ч. 3 ст. 15 Закону про ТОВ). Тобто, якщо учасника виключають з ТОВ з підстав не внесення ним свого вкладу, його голоси не враховують при голосуванні.

У разі смерті, оголошення судом безвісно відсутнім або померлим учасника – фізособи (чи припинення учасника – юрособи), частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50%, рішення загальних зборів учасників також приймають без врахування голосів учасника, якого виключають. У випадку, якщо частка такого учасника перевищує 50%, товариство може приймати рішення виключно пов’язані з ліквідацією товариства, без врахування голосів цього учасника (ч. 2 ст. 23 Закону про ТОВ). Отже, у разі смерті учасника – фізособи (чи припинення учасника – юрособи), його голоси не враховують при голосуванні на загальних зборах учасників, за умови, що його частка у ТОВ менше 50%.

Для держреєстрації зміни складу учасників шляхом виключення, подають (абз.1 ч. 5 ст. 17 Закону про держреєстрацію):

1) заяву про державну реєстрацію змін до цих відомостей (форма 3);

2) документ про сплату адміністративного збору;

3) нотаріально посвідчене рішення загальних зборів учасників товариства про виключення учасника з товариства.

4) нотаріально посвідчену копію документу, що встановлює факт смерті учасника (свідоцтво про смерть), оголошення його судом безвісно відсутнім або померлим (рішення суду) або чи припинення учасника – юридичної особи (витяг з ЄДР).

Дані документи подає держреєстратору керівник ТОВ або уповноважена особа за довіреністю (абз.6 ч.5 ст.17 Закону про держреєстрацію).

Відчуження частки у статутному капіталі ТОВ

Відчуження частки у статутному капіталі ТОВ оформляють договором купівлі-продажу, міни або дарування. Що потрібно пам’ятати учаснику, який бажає відчужити свою частку:

Умова 1. Учасник ТОВ має право відчужити свою частку у статутному капіталі лише в тій частині, в якій вона є оплаченою (ч. 3 ст. 21 Закону про ТОВ). Тобто, перед відчуженням частки переконайтесь, що вами внесено внесок в статутний капітал ТОВ, який зафіксовано в Єдиному державному реєстрі.

Умова 2. Учасник ТОВ має переважне право на придбання частки іншого учасника товариства, який продають третій особі (ч. 1 ст. 20 Закону про ТОВ).

Учасник ТОВ, який має намір продати свою частку третій особі, зобов’язаний письмово повідомити про це інших учасників товариства та поінформувати про:

1) ціну;

2) розмір частки, що відчужується;

3) інші умови такого продажу.

Якщо жоден з учасників ТОВ протягом 30 днів з дати отримання повідомлення про намір учасника продати частку не повідомив його письмово про намір скористатися своїм переважним правом, вважається, що такий учасник товариства надав свою згоду на продаж частки на 31 день з дати отримання повідомлення. Тоді така частка може бути відчужена третій особі на умовах, які були повідомлені учасникам ТОВ (ч. 3 ст. 20 Закону про ТОВ).

Якщо учасник товариства, який має намір продати свою частку третій особі, отримав від іншого учасника письмову заяву про намір скористатися своїм переважним правом, такі учасники зобов’язані протягом одного місяця укласти договір купівлі-продажу пропонованої до продажу частки (ч. 4 ст. 20 Закону про ТОВ).

Учасник ТОВ має право вимагати в суді переведення на себе прав і обов’язків покупця частки, якщо переважне право такого учасника товариства є порушеним. Позовна давність за такими вимогами — один рік (ч. 5 ст. 20 Закону про ТОВ).

Переважно право на придбання частки іншими учасниками ТОВ, діє для договорів купівлі-продажу часток, і не поширюється, наприклад, на договір дарування частки.

Умова 3. Після укладення договору купівлі-продажу, міни або дарування, продавець зобов’язаний укласти із покупцем нотаріально посвідчений акт приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства (абз.1 ч.5 ст.17 Закону про держреєстрацію).

Саме акт приймання-передачі частки є підставою для державної реєстрації змін до складу учасників у зв’язку з відчуженням частки, а не договір.

Умова 4. Також, Закон про держреєстрацію надає право продавцю або покупцю зареєструвати зміни до складу учасників без рішення загальних зборів учасників (абз.5 ч.5 ст.17 Закону про держреєстрацію).

Приклад. У ТОВ «НІК» 2 часники – Кононенко С.Г. та Гук Д.І.

Кононенко С.Г. уклав договір купівлі-продажу з учасником Гуком Д.І, а після цього нотаріально посвідчений акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ. Кононенку С.Г. не потрібно проводити загальні збори учасників ТОВ «НІК» і просити Директора Товариства подати документи в реєстраційну службу. Він може самостійно подати документи держаному реєстратору і змінити склад учасників ТОВ.

Для держреєстрації зміни складу учасників, шляхом відчуження частки, подають наступні документи (абз. 1 ч. 5 ст. 17 Закону про держреєстрацію):

1) заяву про державну реєстрацію змін до цих відомостей – форма 3;

2) документ про сплату адміністративного збору;

3) нотаріально посвідчений акт приймання-передачі часткиу статутному капіталі товариства.

Ці документи держреєстратору подає або новий власник частки у статутному капіталі ТОВ, або — попередній власник (абз.6 ч. 5 ст. 17 Закону про держ. реєстрацію).

Цікаве запитання: з якого моменту особа вважається новим учасником ТОВ — з дня укладення договору чи з дня внесення держреєстратором відомостей про учасника в Єдиний державний реєстр?

Верховний суд у постанові[2] від 13.11.18 р. у справі № 910/605/18, зазначив: «Право власності на частку в статутному капіталі ТОВ або ТДВ у третьої особи виникає з моменту укладення договору, якщо інше не встановлено домовленістю сторін… Набуття права власності на частку в статутному капіталі надає третій особі право на вступ до ТОВ.

Право участі у ТОВ є особистим немайновим правом, а отже, автоматичного набуття статусу учасника товариства у зв’язку з набуттям третьою особою права власності на частку в статутному капіталі не відбувається…

…згідно з положеннями статті 89 ЦК України відомості про зміни у складі учасників ТОВ або ТДВ підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру… (виділено авт. — О.М.».

Тож можна зробити висновок: моментом, коли особа вважається повноправним учасником ТОВ є внесення відомостей про таку особу в Єдиний державний реєстр.

Відчуження частки шляхом звернення стягнення

Тепер виконавець також має право звернути стягнення на частку учасника ТОВ за умови, що у боржника відсутні кошти та інше майно, достатнє для задоволення вимог стягувача.

Як відбувається процедура звернення стягнення на частку учасника ТОВ:

Крок 1. Звернення стягнення на частку учасника ТОВ здійснюється на виконання виконавчого документа про стягнення з учасника грошових коштів або на підставі виконавчого документа про звернення стягнення на частку майнового поручителя (ч. 1 ст. 22 Закону про ТОВ).

Виконавець повідомляє ТОВ про намір звернути стягнення на частку учасника ТОВ (боржника) та надсилає постанову про накладення арешту на частку.

Крок 2. ТОВ повинне протягом 30 днів з дня одержання такого повідомлення надати відомості, необхідні для розрахунку вартості частки боржника (ч. 2 ст. 22 Закону про ТОВ). Вартість частки учасника визначають виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників ТОВ пропорційно до розміру частки такого учасника.

Також, ТОВ зобов’язане надавати виконавцю та боржнику доступ до документів фінансової звітності, інших документів, необхідних для визначення вартості частки боржника (ч. 3 ст. 22 Закону про ТОВ).

Крок 3. Протягом 15 днів з дня закінчення 30-денного строку, виконавець здійснює розрахунок вартості частки боржника та пропонує іншим учасникам ТОВ придбати частку (ч.ч. 4, 5 ст. 22 Закону про ТОВ). Покупець повинен сплатити вартість частки протягом 10 днів з дня укладення договору купівлі-продажу (ч. 6 ст. 22 Закону про ТОВ).

Крок 4. Якщо ТОВ не виконає вищезазначених обов’язків або учасники ТОВ не скористаються правом на придбання частки, або якщо договір купівлі-продажу вважатиметься розірваним, частка передають на реалізацію на аукціоні в загальному порядку (ч. 8 ст. 22 Закону про ТОВ).

Перехід частки до спадкоємця або правонаступника учасника

У разі смерті або припинення учасника товариства його частка переходить до його спадкоємця чи правонаступника без згоди учасників товариства (ч. 1 ст. 23. Закону про ТОВ).

Тобто, отримання рішення загальних зборів ТОВ для включення спадкоємця або правонаступника не потрібно.

Для держреєстрації зміни складу учасників, спадкоємцю або правонаступнику учасника достатньо подати держреєстратору наступні документи (абз.1 ч. 5 ст. 17 Закону про держреєстрацію):

1) заяву про державну реєстрацію змін до цих відомостей – форма 3;

2) документ про сплату адміністративного збору;

3) нотаріально посвідчену заяву про вступ в ТОВ;

4) нотаріально посвідчену копію документу, що підтверджує набуття права на спадщину (свідоцтво про право на спадщину)або доказ правонаступництва(витяг з ЄДР).

Якщо відповідно до статуту товариства вимагається згода інших учасників на вступ до товариства, подають також така згода, справжність підписів на якій засвідчують нотаріально.

Вихід учасника з товариства

Учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50%, може вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників.

Для виходу учасника, частка якого становить 50% або більше, знадобиться згода інших учасників (ч.ч. 1, 2 ст. 24 Закону про ТОВ).

Приклад. У ТОВ «КІК» 2 учасники – Іванчук С.Г. (40%) та Петров Д.І. (60%). Статут ТОВ «КІК» не містить вимоги, що вихід учасника менше 50 відсотків відбувається за наявності згоди інших учасників ТОВ. Іванчук С.Г. нотаріально оформив свою заяву про вихід з ТОВ. Згідно вимог чинного законодавства,Іванчук С.Г. має право в будь який момент, без згоди Петрова Д.І. вийти зі складу учасників ТОВ «КІК», звернувшись до суб’єкта, який здійснює державну реєстрацію, з нижчезазначеним пакетом документів.

Учаснику, який вирішив вийти з ТОВ, слід:

Крок 1. Звернутися до нотаріуса для оформлення заяви про вихід.

Крок 2. Повідомити ТОВ про свій вихід, надіславши нотаріально посвідчену копію заяви. Належним доказом повідомлення ТОВ про вихід учасника є опис вкладення у поштовий конверт, в якому зазначено, що вкладено заяву про вихід учасника, та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція) – (п. 61 Поштових правил).

Крок 3. Для учасника ТОВ, частка якого у статутному капіталі товариства становить 50% або більше — отримати згоду інших учасників ТОВ щодо надання згоди на вихід (ч. 2 ст. 24 Закону про ТОВ).

Крок 4. Учасник, який виходить з ТОВ, подає держреєстратору наступні документи для реєстрації змін до складу учасників (абз.1 ч. 5 ст. 17 Закону про держреєстрацію):

1) заяву про державну реєстрацію змін до цих відомостей – форма 3;

2) документ про сплату адміністративного збору;

3) нотаріально посвідчену заяву про вихід з ТОВ.

Якщо відповідно до закону або статуту ТОВ потрібна згода інших учасників на вихід з товариства, доведеться подати також таку згоду, справжність підписів на якій засвідчена нотаріально.

Учасник вважається таким, що вийшов з товариства, з дня держреєстрації його виходу (ч. 5 ч. 24. Закону про ТОВ).

Крок 5. Не пізніше 30 днів з дня, коли ТОВ дізналося про вихід учасника, воно зобов’язане повідомити такому колишньому учаснику вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку. Вартість частки учасника визначають станом на день, що передував дню подання учасником держреєстратору відповідної заяви (ч. 6 ст. 24 Закону про ТОВ).

Крок 6. Виплату вартості частки учасника, що вийшов, ТОВ повинно провести протягом 1 року з дня, коли воно дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, якщо інший строк не передбачений статутом ТОВ (ч. 7 ст. 24 Закону про ТОВ).

Вартість частки учасника визначають виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника (ч. 8 ст. 24 Закону про ТОВ).

Щодо механізму обчислення ринкової вартості, то новим Законом про ТОВ прямо не установлено будь-яких обов’язкових вимог до її визначення. Передбачено, що статутом ТОВ може бути передбачено порядок вибору суб’єкта оціночної діяльності.

За погодженням учасника товариства, який вийшов, та товариства зобов’язання зі сплати грошових коштів може бути замінено зобов’язанням із передачі іншого майна (ч. 9 ст. 24 Закону про ТОВ). Якщо такого погодженням учасника немає, ТОВ зобов’язане сплати вартість його частки грошовими коштами.

Також, варто звернути увагу, на порядок розрахунку адміністративного збору, який сплачується за проведення змін до складу учасників ТОВ із чотирьох описаних вище підстав.

Зверніть увагу: учасник, що виходить із ТОВ, при зверненні до держреєстратора має оплатити адміністративний збір у розмірі 0,3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (576,30 грн.) (ч.1 ст. 36 Закону про держреєстрацію). А також справляється збір за виписки з Єдиного державного реєстру, які надають заявнику, товариству, особам, які були зазначені у реєстрі як учасники товариства до проведення реєстраційної дії, та особам, які зазначені у реєстрі як учасники товариства після проведення реєстраційної дії (ч.4 ст. 25 Закону про державну реєстрацію). Вартість однієї виписки становить 0,01 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (19,21 грн.).

[1] Кожен учасник товариства повинен повністю внести свій вклад протягом 6 місяців з дати держреєстрації товариства, якщо інше не передбачено статутом (ч. 1 ст. 14 Закону про ТОВ). Якщо учасник прострочив внесення вкладу чи його частини, виконавчий орган товариства має надіслати йому письмове попередження про прострочення, у якому вказати додатковий строк, наданий для погашення заборгованості. Цей строк не може перевищувати 30 днів (ч. 1 ст. 15 Закону про ТОВ).

Олеся ПАРАЩУК,
Адвокат ТОВ «ЮК «Лекс Консалтинг»