20 перемог українських спортсменів у 2020 році

2020 рік викликів: скасували сотні чемпіонатів та кубків Європи та світу, перенесені найважливіші старти чотириріччя – Олімпійські та Паралімпійські ігри, а також вболівальники змушені чекати ще рік, щоб підтримати улюблені футбольні збірні на Євро. Деякі види спорту так і не відновили змагання, а хтось зі спортсменів виступав на кількох міжнародних турнірах, так і не доїхавши до світової чи континентальної першості.

Попри такі важкі умови, 2020 рік не минув без важливих спортивних перемог. Назвати всі просто неможливо. Проте нагадаємо вам про 20 українських спортсменів, які писали історію у 2020 році.

Олексій Новіков, силова атлетика

Титул найсильнішої людини через 6 років повернувся в Україну. Олексій Новіков виграв турнір The World Strongest Man. Фінал змагань складався із шести вправ, і українець був найстабільнішим учасником, жодного разу не випавши з топової «п’ятірки». А у вправі «станова тяга» Новіков взагалі встановив світовий рекорд, піднявши штангу, яка важила 537,5 кг. Загалом у фіналі український богатир набрав 47 очок, випередивши найближчого конкурента Тома Столтмена з Великої Британії на 3,5 очки.

Новіков став другим українцем, який здобув цей титул. У 2014 році найсильнішою людиною світу був Василь Вірастюк. Проте Олексій увійшов в історію як наймолодший атлет із таким титулом. На момент перемоги йому було 24 роки.

Ігор Радівілов, спортивна гімнастика

На чемпіонаті Європи зі спортивної гімнастики українська збірна переписала історію: вперше виборола золоті нагороди саме у командному багатоборстві. Збірна України випередила Туреччину у понад чотири бали та Угорщину (різниця майже дев’ять балів). Цікаво, що взагалі востаннє «синьо-жовті» вигравали медаль у командному багатоборстві у 2014 році, тоді це була «бронза».

Загалом українська збірна на цій континентальній першості виграла 15 нагород: 7 золотих, 6 срібних та 2 бронзові. І це найкращий виступ «синьо-жовтих» на чемпіонатах Європи в історії. Попередній рекорд був встановлений у 1992 році. Тоді в активі українців було 3 «золота» та 4 «срібла». А медальний залік командного чемпіонату Європи Україна виграла вперше за 28 років.

Найбільше нагород серед дорослих виборов Ігор Радівілов. Він став чемпіоном Європи в опорному стрибку, набравши 14,733 бала, випередивши білоруса Єгора Шарамкова на 0,033 бала. Артем Долгопят з Ізраїлю став бронзовим призером.

Для Радівілова це друга нагорода вищого ґатунку на чемпіонаті Європи в його кар’єрі, у 2013-му він був першим у вправах на кільцях. Цього року на кільцях став третім.

Ілля Ковтун, спортивна гімнастика

Лідер юніорської збірної зі спортивної гімнастики Ілля Ковтун став справжнім тріумфатором у 2020 році. Українець на чемпіонаті Європи у своїй віковій категорії здобув 5 золотих та 1 срібну нагороду.

Ілля Ковтун разом з Володимиром Костюком, Радомиром Стельмахом, Іваном Севруком та Микитою Мельниковим стали переможцями командного багатоборства.

Крім того, юний український гімнаст виборов іще 4 індивідуальні нагороди – у вправах на коні, на кільцях, паралельних брусах, а також в індивідуальному багатоборстві. Друге місце Ілля Ковтун посів у опорних стрибках.

Для Ковтуна це не перший особистий «медальний кошик» у 2020 році. На турнірі Ukraine Іnternational Cup-2020 йому також не було рівних. Хлопець зібрав 6 золотих нагород – у командній першості, у багатоборстві та в окремих видах – вільні вправи, на кільцях, брусах та перекладині.

Михайло Романчук, плавання

Рекорд Європи, який тримався 8 років, побито. Український плавець Михайло Романчук у показовому запливі на дистанції 800 метрів вільним стилем у фіналі змагань International Swimming League фінішував із часом 7 хвилин 25, 73 секунди. Це на 3,5 секунди швидше від досягнення француза Янніка Аньєля, результат якого ніхто не міг перевершити з 2012 року.

Загалом час Романчука – другий в історії на дистанції 800 метрів у 25-метровому басейні. Світовий рекорд належить австралійцю Гранту Хакетту – 7 хвилин 23, 42 секунди, який він встановив у 2008 році. До нього Романчуку не вистачило трохи більше ніж дві секунди.

Крім того, Романчук цієї осені – усього за 8 днів – двічі «переписував» історію на дистанції 400 метрів вільним стилем. Плавець фінішував на десятому етапі ISL з результатом 3 хвилини 38,93, покращивши свій же рекордний час на 0,7 секунди.
Загалом в ISL Романчук провів чотири матчеві зустрічі, вигравши два «золота», «срібло» та «бронзу».

Семен Новіков, греко-римська боротьба

Дебютант чемпіонату Європи з греко-римської боротьби, 23-річний Семен Новіков став переможцем у ваговій категорії до 87 кілограмів. У 1/8 фіналу українець достроково переміг іспанця Гаска Фреснеду з рахунком 9:0. У чвертьфіналі був сильнішим за турка Метехана Басара (7:2), а у півфіналі на останніх секундах виборов перемогу в російського спортсмена Олександра Комарова, сутичка закінчилась з рахунком 6:3.

За «золото» Новіков змагався з угорцем Віктором Льорінзом, якого переміг з рахунком 7:1.

Це перша нагорода Семена Новікова у континентальній першості серед дорослих, проте він двічі ставав чемпіоном світу у своїй віковій категорії

Олена Старікова, велотрек

Гонка на прискорення («кейрін») стала «золотою» для Олени Старікової на чемпіонаті Європи з велотреку. У фінальному заїзді українка прискорилася ще за півтора кола до фінішу та відірвалася від конкуренток, подолавши останнє коло за 11,377 секунди. Як результат – «золото». І це четверта нагорода вищого ґатунку в історії для українців. Раніше на найвищу сходинку п’єдесталу піднімалися у 2011 році Любов Басова у спринті, у 2016-му – вона ж у «кейріні» та у 2018-му – Роман Гладиш у «скретчі».

Для самої ж Старікової – це перше «золото» на континентальній першості. Раніше в її активі було три срібних нагороди з чемпіонату Європи (у командному спринті та гіті на 500 метрів у 2018 році, у спринті у 2019 році) та три бронзові (у гіті на 500 метрів у 2019 році, жіночому та командному спринті у 2020 році).

Олена Буряк, веслування на ергометрах

Найшвидша жінка з веслування на ергометрах в приміщенні Олена Буряк підтвердила свій статус абсолютної чемпіонки світу і в цьому році. Вона знову виборола дві золоті нагороди на світовій першості.

Дистанцію у 2000 метрів українка подолала за 6,31,7. А в змаганнях на 500 метрів встановила світовий рекорд у віковій категорії 30-39 років. Її результат – 1,27,5. Що цікаво, минулий найкращий час також належив Олені Буряк.

Владислав Руднєв, бойове самбо

Українець Владислав Руднєв вже третій рік поспіль стає найкращим атлетом у бойовому самбо на чемпіонаті світу у ваговій категорії до 74 кг. На шляху до «золота» Владислав виявився сильнішим за Іслама Кудратова з Узбекистану та росіянина Загіда Гайдарова. У фіналі він переміг достроково (прийомом на задушення) Даірбека Каряєва з Киргизстану.

Таким чином Руднєв став першим українцем, який тричі підкорив світову першість з бойового самбо – у 2018, 2019 та 2020 роках.

Ярослава Магучіх, легка атлетика (стрибки у висоту)

Ярослава Магучіх на початку сезону стала переможницею серії World Athletics Indoor Tour зі стрибків у висоту, виграла фінал у Глазго (1,93 м); стала чемпіонкою України у приміщенні (2,01 м) та виграла міжнародні змагання в Ульстейнвіку (1,96 м). Здавалося, попереду Токіо і нові висоти, проте карантин вніс свої корективи. Легкоатлети майже все літо не мали змоги виїхати на змагання, а коли оголосили турніри, Магучіх майже всюди була із золотою або срібною нагородами.

У серпні вона виграла два етапи «Діамантової ліги» – у Монако і Стокгольмі, – була другою на турнірі у Польщі та повторила найкращий результат сезону у світі (2,00 метри). Що неабияка висота для 19-річної легкоатлетки. Завершила сезон українка на першому рядку світового топ-листа сезону.

Юрій Анікеєв, шашки

Український гросмейстер Юрій Анікеєв став чемпіоном світу з шашок – 100 у категорії «рапід». Представник «синьо-жовтих» випередив російських спортсменів: першого номера світового шашкового рейтингу Олександра Георгієва, багаторазових чемпіонів світу Муродулло Амріллаєва та Сергія Бєлошеєва, призерів чемпіонатів світу та Європи Олександра Гетьманського та Айнура Шайбакова.

Крім того, Анікеєв виборов «бронзу» у іншій дисципліні – «бліці». За неофіційною статистикою, українець став абсолютним чемпіоном світу за сумою двох програм.

«Мрія-2006», пляжний футбол

Історичний переможний дебют. Віцечемпіон України з пляжного футболу серед жіночих команд «Мрія-2006» з міста Ананьїв Одеської області виграла Кубок європейських чемпіонів (аналог Ліги чемпіонів). Українська команда вперше виступала в такому турнірі та одразу виборола головний трофей.

«Синьо-жовті» обіграли бельгійський «NewTeam» (4:3), іспанський «Касерес» (4:1), французький «Марсель» (5:3) та поступилися в серії пенальті російській «Зірці».
Проте за кількістю перемог та очної зустрічі з іспанським клубом саме українська «Мрія-2006» стала переможницею пляжної «Ліги чемпіонів».

Збірна України з художньої гімнастики

Попри карантин, Київ все ж таки приймав чемпіонат Європи з художньої гімнастики, а українкам вдалося не розчарувати своїх вболівальників. Збірна України з художньої гімнастики, у складі якої Діана Баєва, Маріола Боднарчук, Анастасія Возняк, Марія Височанська, Валерія Юзвяк, стали чемпіонками Європи у вправах із 5 м’ячами. Українки отримали оцінку 35,350 та обійшли команди Ізраїлю та Естонії.

У вправі з трьома обручами та двома парами булав українки припустилися помилок, отримали 31,150 балів та стали срібними призерками. Тут історичне «золото» здобула команда Туреччини, а представниці Азербайджану стали третіми.

Ще одну нагороду українські грації вибороли у багатоборстві – «бронзу». А в командному заліку, де враховуються також оцінки юніорок, «синьо-жовті» гімнастки стали першими.

Марина Бех-Романчук, легка атлетика (стрибки у довжину)

Що не старт, то перемога – саме таким був сезон у Марини Бех-Романчук. Із найяскравіших перемог у сезоні, а їх було немало, хочеться виділити турнір у Стокгольмі. Саме там у серпні українська стрибунка вперше стала переможницею «Діамантової ліги». У заключній, шостій спробі, куди допустили тільки трьох найкращих спортсменок, за підсумками попередніх стрибків, Марина Бех-Романчук махнула на 6,85 метра.

А вже за місяць вона знову стала найкращою. У вересні на етапі «Діамантової ліги» в Досі українка стрибнула на 6,91 метра, що стало найкращим результатом цього сезону та на 2 сантиметри менше за особистий рекорд Марини.

Хто змагається на Паралімпіаді. Все, що треба знати про класифікацію спортсменів

Кожен вид спорту має різні фізичні вимоги і тому має свій набір класифікацій.

Паралімпійська стрільба з лука

Стрільці на змаганнях W1 на Паралімпійських іграх у Ріо

Стрільба з лука “відкрита” для спортсменів з фізичними вадами, класифікація поділена на два класи:

Відкрита: Включає спортсменів, які мають проблеми з ногами і користуються візком або мають порушення рівноваги та стріляють стоячи або спираючись на табурет. Залежно від змагання, учасники використовують або поворотні, або складні луки.

W1: Спортсмени на візках з порушеннями в усіх чотирьох кінцівках з явною втратою м’язової сили, координації або діапазону рухів.

Паралімпійська легка атлетика

Ханна Кокрофт на шляху до слави у змаганнях T34 на 800 м у Ріо

Усі групи інвалідності можуть змагатися в легкій атлетиці, але для розрізнення кожного класу використовують систему літер і цифр.

Буква F призначена для спортсменів, які змагаються на майданчиках (field athletes), Т – тих, хто змагається на треку (track athletes), а вказане число означає їхні фізичні вади.

11-13: легкоатлети з вадами зору. Сліпі спортсмени змагаються у 11 класі, носять обов’язкові пов’язки на очах та бігають з поводирем. Спортсмени 12 класу мають вади зору, але бігати з гідом є необов’язковим.

20: легкоатлети з вадами розумового розвитку. Спортсмени цього класу мають труднощі з реакцією та пам’яттю.

31-38: легкоатлети з церебральним паралічем або іншими неврологічними захворюваннями, що впливають на координацію та контроль м’язів. Спортсмени 31-34 класів змагаються в сидячому положенні (за допомогою перегонового або метального стільця), а спортсмени 35-38 класів – стоячи.

40-41: легкоатлети з низьким зростом (те, що в медицині називають карликовістю).

42-44: легкоатлети з порушеннями нижніх кінцівок, які не користуються протезами.

45-47: легкоатлети з порушеннями верхніх кінцівок.

T51-54: спортсмени на візку. Спортсмени класу 51-52 мають вади як нижніх, так і верхніх кінцівок. Спортсмени Т53 мають повністю функціональні руки, але в них відсутні функції тулуба, тоді як спортсмени Т54 мають часткові функції тулуба та ніг.

F51-57: Спортсмени у візках. Спортсмени класів F51-54 мають обмежені функції плечей, рук та кистей, а також не мають функцій тулуба чи ніг, тоді як спортсмени F54 мають нормальні функції рук та кистей. У класах F55-57 збільшується функціональність тулуба та ніг.

T61-64: легкоатлети з порушеннями нижніх кінцівок, які використовують протези.

Паралімпійський бадмінтон

Учасники змагань з бадмінтону поділені на шість класів (два класи для візків та чотири для тих, хто може стояти).

Класи WH1 та WH2 призначені для спортсменів на візках. Спортсмени WH1 мають тяжчі порушення, ніж спортсмени WH2.

Класи SL3 та SL4 – це спортсмени, які можуть ходити, але з порушеннями роботи нижніх кінцівок.

Клас SU5 – це спортсмени, які можуть стояти, з порушеннями верхніх кінцівок.

Клас SH6 – це низькорослі (карликові) спортсмени.

Бочче

Бочче (гра з м’ячем, різновид боул-спорту) відкрита для спортсменів з церебральним паралічем та іншими важкими фізичними вадами (такими як м’язова дистрофія), які змагаються на інвалідних візках. Є чотири класи.

BC1: Гравці з церебральним паралічем, які здатні використовувати руки або ноги для послідовного просування м’яча у гру. Спортсмени BC1 можуть мати помічника на майданчику, щоб передавати їм м’яч перед кожним ударом, але не можуть використовувати допоміжні пристрої.

BC2: Гравці з ДЦП, які здатні користуватися руками для просування м’яча у гру і мають більші функціональні здібності, ніж спортсмен BC1.

BC3: Гравці з церебральним паралічем або іншими вадами всіх чотирьох кінцівок, які не можуть кинути або вибити м’яч у гру. Спортсменам дозволено використовувати допоміжні пристрої, такі як пандус, щоб вкинути м’яч у гру, а також їм допомагає помічник, який регулює пандус за вказівками гравця.

BC4: Гравці, які не мають ДЦП, але мають інші порушення усіх чотирьох кінцівок і мають подібні функціональні здібності зі спортсменами BC2. До цієї класифікації підпадають такі стани, як м’язова дистрофія, розщеплення хребта та тетраплегія.

Паралімпійське веслування на байдарках і каное

Колишня плавчиня Шарлотта Геншоу в Токіо змагається у своєму другому виді спорту

Усі спортсмени з фізичними вадами мають право брати участь у веслуванні на каное (VL) на байдарках (KL). Вони об’єднані у три спортивні класи для кожного типу човна.

KL1: Спортсмени цього спортивного класу не мають або мають дуже обмежену функцію тулуба та не мають функцій ніг.

KL2: Спортсмени мають часткову функцію тулуба та ніг; вони здатні сидіти прямо у байдарці. Водночас у них буде обмежений рух ніг під час веслування.

KL3: Спортсмени мають функцію тулуба та частково ніг і зазвичай можуть використовувати принаймні один протез.

VL1: Спортсмени без динамічної функції тулуба.

VL2: Спортсмени отримують бали залежно від їхніх функцій тулуба та функцій ніг, і цей клас включає спортсменів, які набрали нижчий бал за одну функцію, ніж за іншу.

VL3: Спортсмени мають повну або майже повну динамічну функцію тулуба.

Паралімпійський велосипедний спорт

Велосипедний спорт “відкритий” для спортсменів, які мають порушення м’язової сили, діапазон рухів, порушення в кінцівках, різницю в довжині ніг, гіпертонус, атаксію, атетоз (що може бути наслідком ДЦП, травми мозку, інсульту або розсіяного склерозу) або порушення зору.

Спортсмени змагаються на велосипедах на треках та на шосе, а також на велосипедах з ручним керуванням та триколісних велосипедах на шосе.

C1-5: Спортсмени змагаються на велосипедах, які можуть бути адаптовані до їхніх фізичних вад. Вони можуть мати такі стани, як ДЦП або ампутацію ноги чи руки. Спортсмени С1 мають найбільші вади, тоді як спортсмени С5 відповідають мінімальним критеріям вад. Наприклад, спортсмен з ампутацією обох ніг змагатиметься у класі С3, тоді як спортсмен з ампутацією однієї ноги змагатиметься у класі С4.

В: Спортсмени з вадами зору змагаються на велосипедах-тандемах з гідом.

H1-5: Категорії для спортсменів на велосипедах з ручним керуванням. Спортсмени в групі H1-4 змагаються лежачи. Спортсмени H1 не мають функцій тулуба або ніг та мають обмежені функції рук, тоді як спортсмени H3 не мають функцій ніг, але мають хороші функції тулуба та рук. Спортсмени H5 сидять на колінах і використовують руки та тулуб.

T1-2: Категорії для спортсменів, які не можуть їздити на велосипеді через захворювання, що впливає на їхню рівновагу та координацію, і замість цього використовують триколісні велосипеди. Спортсмени класу Т1 мають більш серйозні проблеми з координацією, ніж спортсмени Т2.

Паралімпійський кінний спорт

Усі групи з інвалідністю можуть брати участь у паралімпійській виїздці – єдиному змаганні з кінного спорту в програмі Паралімпіади.

У спорті є п’ять класів, де спортсмени розподілені залежно від характеру та ступеня їхніх вад. Усі спортсмени змагаються разом – спортсмени з фізичними вадами та вадами зору, а також чоловіки та жінки. Рівень складності завдань, які вони виконують, залежить від ступеня вад.

I ступінь: спортсмени з серйозною інвалідністю з порушеннями роботи всіх кінцівок та поганим контролем тулуба, які зазвичай користуються інвалідним візком у повсякденному житті.

II ступінь: Спортсмени з сильно зниженою здатністю контролювати тулуб та мінімальними порушеннями верхніх кінцівок або помірними порушеннями верхніх та нижніх кінцівок та тулуба. Більшість із них користується інвалідним візком у повсякденному житті.

III ступінь: Спортсмени мають дуже обмежену функціональність обох нижніх кінцівок і хороший баланс тулуба, або менші порушення верхніх і нижніх кінцівок та гірший контроль тулуба. Деякі користуються інвалідним візком у повсякденному житті.

IV ступінь: Спортсмени, які можуть самостійно ходити та мають порушення обох рук або не мають рук, або мають помірні порушення всіх чотирьох кінцівок. Ця категорія також включає сліпих вершників та людей із такими станами, як карликовість.

V ступінь: Спортсмени, які можуть самостійно ходити, з погіршенням зору або зниженням руху або сили м’язів або порушенням функції рук або ніг.

Мініфутбол

У мініфутбол грають люди з вадами зору.

Усі гравці мають носити захисні картузи, окрім воротаря, який бачить, але не може виходити за межі воротарського майданчика. Не існує правил офсайду.

Футбольний м’яч містить кульові підшипники, які видають шум під час руху.

Голбол

У голбол грають спортсмени з вадами зору, і класифікації у цьому виді спорту немає.

Учасники носять затемнені маски, щоб усі, незалежно від того, незрячі вони чи з вадами зору, були в рівних умовах. Маски перевіряють під час гри.

Усередині м’яча є дзвіночки, які допомагають зорієнтувати гравців.

Дзюдо

Лусія Брешкович проти Наомі Соази у поєдинку за бронзу серед жінок у Ріо-2016

У дзюдо змагаються лише спортсмени з вадами зору. Категоризації також немає, оскільки спортсмени поділені за вагою – так само як і зрячі.

Основна відмінність полягає в тому, що спортсмени починають поєдинок “у стисканні” (тримаючи один одного), а не окремо.

Червоне коло на рукаві їхнього дзюдогі (спортивного вбрання) означає повністю незрячого спортсмена, тоді як глухі учасники мають маленьке синє коло на задньому правому куті їхнього вбрання.

Паверліфтинг

Паверліфтинг відкритий для всіх спортсменів з фізичними вадами і класифікується лише за вагою.

Паверліфтери, які змагаються на Паралімпіаді, мають вади нижніх кінцівок або стегон, зокрема параліч, ДЦП та ампутацію нижніх кінцівок.

І жінки, і чоловіки беруть участь у 10 окремих вагових категоріях.

Паралімпійське академічне веслування

Академічне веслування поділяється на три класи:

PR1: Спортсмени можуть вільно рухати руками та плечима з обмеженою функцією ніг або взагалі без неї, наприклад, внаслідок травми спинного мозку. Вони мають поганий баланс, тому прив’язані до човна.

PR2: Спортсмени з хорошим рівнем руху тулуба та рук, але порушеннями руху ніг. Ці спортсмени не можуть користуватися ковзаючим сидінням під час веслування.

PR3: Відкритий для спортсменів з вадами, які можуть рухати ногами, тулубом та руками. До цього класу також належать веслярі з вадами зору.

Паралімпійська стрільба

Стрільці поділяються на групи залежно від того, чи можуть вони ходити чи використовують візок.

Ці групи поділені на шість підкласів, кожен з яких визначає тип обладнання для пересування, яким може користуватися учасник.

SH1: Для стрільців з пістолетів і гвинтівок, яким не потрібна підставка для стрільби. У спортсменів цього класу зазвичай є порушення роботи однієї кінцівки. Спортсмени можуть вибирати змагання сидячи або стоячи.

SH2: Для стрільців з гвинтівок, які мають пошкодження рук і тому потребують підставки для стрільби. Більшість спортсменів у цьому класі змагаються на інвалідному візку.

Сидячий волейбол

У сидячому волейболі змагаються спортсмени з фізичними вадами, більшість з яких мають ампутації.

Існує два класи – з мінімальними вадами (MD) та серйозними вадами (D), і команда може мати лише одного гравця MD на майданчику, тоді як інші п’ять гравців мають бути класифіковані як D.

Приклади гравців з мінімальними вадами – включають травми передньої хрестоподібної зв’язки та відсутні пальці.

Паралімпійське плавання

Британська плавчиня Еллі Сіммондс

Плавання – єдиний вид спорту, який поєднує в собі втрати кінцівок, церебральний параліч (обмеження координації та рухів), травми спинного мозку (слабкість або параліч будь-якої комбінації кінцівок) та інші вади (такі як карликовість та серйозні порушення суглобів) в межах класів.

1-10: Плавці з вадами фізичного розвитку. Чим менша ця цифра, тим серйозніше порушення.

11-13: Плавці з вадами зору. Плавці в категорії 11 мають носити затемнені окуляри та використовувати допомогу тапера, щоб забезпечити їхню безпеку при наближенні до стіни. Плавці в 12 і 13 класах можуть обирати, використовувати тапера чи ні.

14: Плавці з вадами розумового розвитку.

Префікс S позначає вільний стиль, плавання на спині та батерфляй. SB позначає брас, а SM – індивідуальне комплексне плавання.

Префікс і номер класу утворюють низку класифікацій – від плавців з тяжкою інвалідністю (S1, SB1, SM1) до тих, хто має мінімальну інвалідність (S10, SB9, SM10).

У будь-якому класі плавці можуть починати дистанцію з занурення або безпосередньо у воді. Це враховується при класифікації спортсмена.

Паралімпійський настільний теніс

Ірландка Рена Маккаррон Руні проти Су-Єн Сео з Південної Кореї в Ріо-2016

У настільний теніс грають спортсмени з фізичними чи розумовими вадами, розподілені на 11 класів.

1-5: спортсмени змагаються на інвалідному візку, перший клас – найважчі вади, а п’ятий – найменші.

6-10: спортсмени, які можуть ходити, шостий клас – найважчі вади, а 10 клас – найменші.

11: спортсмени з вадами інтелекту.

Паралімпійське тхеквондо

Тхеквондо вперше увійшло до паралімпійської програми

У Токіо 2020 відбудуться змагання для спортсменів класу К43 та К44. Змагання об’єднані під назвою K44. Для кожної статі буде три вагові категорії.

К43 включає спортсменів з двосторонньою ампутацією нижче ліктя або еквівалентною втратою функцій в обох верхніх кінцівках.

К44 включає спортсменів з односторонньою ампутацією руки (або еквівалентною втратою функції) або втратою пальців ніг.

Паралімпійський тріатлон

Двократна паралімпійська спортсменка Мелісса Стоквелл, США

Тріатлон поділяється на шість класів як для чоловіків, так і для жінок.

PT1: Цей клас призначений для спортсменів на інвалідних візках. Вони плавають, їздять на велосипеді з ручним керуванням і долають 5 км на перегоновому візку.

PT2-5: Ці класи призначені для спортсменів, які можуть ходити і мають порушення на кшталт втрати м’язової сили, діапазону рухів та втрату кінцівок. Вони можуть їздити на відповідно адаптованому велосипеді й бігати з протезами або без них

PTVI: Цей клас призначений для спортсменів з вадами зору, які мають можливість їхати на тандемі та бігати з гідом.

Баскетбол на візках

Баскетбол відкритий для спортсменів на інвалідних візках, чиї вади можуть включати параплегію, ампутацію нижніх кінцівок, ДЦП та поліомієліт.

Спортсмени класифікуються відповідно до їхньої фізичної здатності виконувати всі завдання, пов’язані з баскетбольною грою.

Усі гравці отримують бали від 1,0 до 4,5 – гравець 1,0 бала має найважчі порушення, 4,5 – найменші.

Кожна команда має п’ять гравців, але загальна кількість балів гравців на полі не може перевищувати 14.

Фехтування на візках

Фехтування відкрите для спортсменів на інвалідних візках, чиї вади можуть включати травми спинного мозку, ампутацію нижніх кінцівок та ДЦП, які не дозволяють їм конкурувати з фехтувальниками без вад.

Спортсмени, які беруть участь у цих змаганнях, поділені на два класи.

Категорія А: Спортсмени з хорошим балансом і відновленням, а також повним рухом тулуба з повністю функціонуючою активною рукою. Не всі спортсмени цього класу користуються інвалідним візком у повсякденному житті.

Категорія В: Спортсмени з поганою рівновагою та відновленням, але повністю функціональною однією чи обома руками. Активна рука може мати ушкодження і, як правило, під час змагань вони можуть підтримувати її іншою рукою.

Регбі на візках

Спортсмени класифікуються за системою балів – з найважчими порушеннями мають 0,5 бала, а з легшими – до 3,5 балів.

Кожна команда складається з чотирьох гравців, і загальна кількість балів на майданчику не має перевищувати 4.

Теніс на візках

У теніс на візках грають у двох класах – відкритий та квад (гравці цього класу мають порушення трьох і більше кінцівок).

У змаганнях з тенісу на візках гравцям дозволяється два відскоки м’яча, перший – у межах корту.

Гравці класу квад мають серйозні порушення в ногах з певним ступенем порушення в ігровій руці. Більшість гравців цього класу зазвичай прикріплюють ракетку до руки за допомогою ремінця.

Відкритий клас призначений для всіх інших спортсменів з вадами, які користуються візком, але деякі спортсмени цього класу не користуються візком у повсякденному житті.

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!