Чому лінивці такі повільні? З лінощами це не пов’язано

Як свідчить сама їхня назва, лінивці не надто квапляться щось робити. Мешкають вони переважно у верховітті лісів, що вкривають Центральну та Південну Америку, а на землю злазять тільки для дефекації. Їхнє життя спливає в надзвичайно повільному темпі.

Чому саме ці тваринки рухаються так повільно? Виною всьому – химерні викрутаси еволюції.

Сучасні лінивці (трипалий та двопалий) – це здрібніла форма лінивців, що жили в доісторичному світі. Гігантські лінивці ходили по землі під час останнього льодовикового періоду приблизно 11 тисяч років тому.

Деякі з цих тварин важили по кілька тонн. Вони харчувалися листям дерев, стаючи на задні лапи, щоб дотягнутися до крони.

“Тепер вони лазять по деревах, але основу харчування і досі майже повністю складає листя”, – розповіла Каміла Маццоні з Дослідницького інституту Лейбніца в Німеччині, де вивчають тварин і дику природу.

“У листі дерев мало поживних речовин, тому кількість спожитих калорій незначна. Щоб вижити на низькокалорійних харчах, лінивцям потрібно мати дуже повільний метаболізм”.

Ще одна причина – у тому, де вони живуть.

Основну частину життя лінивці проводять на деревах, подалі від хижаків тропічного лісу

Усі шість видів лінивців – мешканці тропічних лісів. У цьому спекотно-вологому середовищі деякі переваги теплокровних організмів насправді зайві.

Середовище вже й так тепле, тому не доводиться витрачати величезну кількість енергії, щоб зігріти м’язи та серцево-судинну систему. Тож лінивці й не витрачають.

У приналежності до ссавців є свої переваги. Здатні до терморегуляції, ссавці можуть жити в прохолоднішому кліматі – набагато холоднішому, ніж рептилії та інші холоднокровні тварини.

Але “теплокровний” трюк еволюції має також і свої недоліки. Ця система ненаситна в споживанні енергії. Щоб її підживлювати, ссавці повинні багато їсти й тримати в теплі м’язи, необхідні для руху.

Ось чому ссавці здатні енергійно бігати в прохолодний день, тоді як ящірки рухаються мляво чи взагалі не ворушаться.

Ця ендотермічна адаптація дозволила ссавцям колонізувати більшість середовищ на планеті Земля – зокрема й крижані простори обох полюсів.

Проте на інших обширах деякі ссавці відмовились від еволюційного дарунка – ендотермічних особливостей. Вони запозичили вповільнений, енергоощадний спосіб життя, більш притаманний холоднокровним тваринам.

“Терморегуляція організму більшості ссавців потребує багато енергії, – пояснила пані Маццоні. – Але оскільки у лінивців її нема, то енергії потрібно значно менше.

“Однак жити вони можуть лише у тропіках, а не високо в горах, де буває досить холодно. Хоча двопалий лінивець може мешкати трохи вище в горах Коста-Рики”.

Листя, яке поїдає лінивець, майже не містить поживних речовин і небагате на калорії

Живучи на деревах, лінивець майже не ризикує потрапити в лапи хижака, наприклад, ягуара. Це ще одна причина, чому він не потребує блискавичних реакцій (і величезного обсягу енергії для їхнього підтримання). “У лінивців є тісний зв’язок з деревами, – зазначила пані Маццоні. – Тваринки повністю від них залежать”.

Як розповіла вчена, вранці лінивці “часто видираються на верхівку дерева, щоб трохи зарядитися енергією сонця, а коли стає спекотно, спускаються в прохолоду й затінок крони”. Така поведінка більш притаманна холоднокровним тваринам (ящіркам та іншим рептиліям), а не решті ссавців.

Беккі Кліфф, британська зоологиня, що працює у Фонді збереження лінивців Коста-Рики, розказує: ви до кінця не усвідомите, які неквапливі насправді лінивці, доки не побачите їх у дикій природі. “Вам відомо, що вони повільно рухаються.

Але уважніше придивившись до кожної частини їхнього тіла, коли повертають голову чи навіть кліпають повіками, ви зрозумієте, як мегаповільно це все відбувається. Але щоб поспостерігати за лінивцем у дикій природі, треба терпляче вичікувати “в полі”.

Шерсть лінивця часто має зелений відтінок. Невже ці тварини так мало рухаються, що вже обросли мохом? Ні, справжня причина в сто разів цікавіша, загадково всміхається пані Маццоні.

“Волосяний покрив лінивців зазнав змін. У ньому є своєрідні пори, де можуть оселитися водорості та грибки, – пояснює вона. – Нам відомо, що там відбувається певний симбіоз”.

Малюки-лінивці мусять постійно смоктати молоко, бо материнський організм виробляє лише крихітну його порцію за раз

Навіщо потрібні ці водорості? Над цим сушать голову чимало науковців. “Можливо, для маскування”, – припускає пані Маццоні. “Позеленілі” лінивці можуть зливатися з лісовим покривом.

“Або так вони отримують додатковий білок. Бо іноді лінивці злизують водорості з шерсті, – пояснює вчена. – А ще грибки також можуть стримувати розмноження паразитів. Шубки лінивців майже повністю водонепроникні й затримують багатьох паразитів. У порівнянні зі ссавцями подібного розміру, у лінивців менше паразитів “.

Ще одна унікальна функція організму ссавців, без якої обходяться лінивці, – це кількість молока, яку виробляє організм матері для малюків.

“Матері-лінивиці не накопичують молоко, тому воно надходить краплина за краплиною, – пояснює пані Кліфф. – Дитина чіпляється ближче до соска і цмулить потроху.

Роки, проведені за спогляданням лінивців у джунглях Коста-Рики, допомогли пані Кліфф краще зрозуміти поведінку цих тварин.

“Вони не стрибають і не бігають. Але в них дуже розвинені передні лапи. Якби людина та лінивець зайнялися армреслінгом, то однозначно перемога була б за лінивцем”.

А от задні лапи не потрібні лінивцеві для карколомної швидкості чи навіть підтримання всієї ваги тіла, тому не мають такої самої м’язової маси.

Лінивець спокійно ставиться до життя. Але не варто пояснювати це лінощами, застерігає пані Кліфф. “Вони не ледацюги. Для порівняння: мавпи-ревуни, що живуть у лісі, сплять 18 годин на добу, а лінивці – близько 10 годин”.

Якби лінивці не оселилися в спекотному вологому кліматі, в прихистку дерев, то вони були б бадьорішими, жили б у швидшому темпі. Однак у процесі еволюції у них виробився темп життя, що ідеально пасує середовищу проживання.

“Коли дивишся на них, стає зрозуміло: не треба весь час метушитися в пошуках їжі, – підсумовує пані Кліфф. – Тому їхні організми спокійні та розслаблені”.

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Future.

Хочете поділитися з нами своїми життєвими історіями? Напишіть про себе на адресу [email protected], і наші журналісти з вами зв’яжуться.

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Лінивець – самий повільний звір

Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.

Опис, будова, характеристика

Зовнішній вид лінивця самий дивовижний і унікальний, він не схожий на жодного іншого представника тваринного світу. Навіть їхні найближчі родичі з загону неповнозубих – мурахоїди (до речі теж з дивним зовнішнім виглядом) і броненосці на них зовсім несхожі. Характерною рисою лінивця є наявність спеціальних палець у вигляді гачків. Пальців у лінивця зазвичай три, але є види, у яких їх лише два. Пальці ці не тільки заради краси, вони насправді дуже сильні і чіпкі, з їх допомогою лінивці можуть запросто повисати на гілках дерев, де й проводять більшу частину свого життя. Розміри лінивців не великі: довжина тіла цього звіра зазвичай становить 50-60 см, маса 4-6 кг. Тіло лінивця вкрите шерстю, яка має коричнево-сірий окрас. Голова лінивця маленька і також покрита шерстю, часом настільки сильно, що видно лише очі тварини. В цілому мордочка лінивця чимось нагадує чи то Чубаку з «Зоряних воєн», чи то просто незвичайну кудлату мавпу. Цікавий факт: зуби лінивця позбавлені емалі, тим не менш, вони всі рівні, як на підбір. Чи є у лінивців хвіст? Так, є, але він у них дуже маленький, так що під густою шерстю його практично не видно. Природа подарувала цим звірам відмінний нюх, а от з іншими органами почуттів не дуже склалося: зір і слух у лінивців розвинені слабо. Також невеликих розмірів і їхній мозок, малі розміри якого ймовірно грають роль в їх повільності, але з іншого боку ці звірі завжди спокійні, добродушні, флегматичні. Внутрішня будова тіла лінивця не така як у інших ссавців, наприклад, печінка розташована ближче до спини, селезінка знаходиться праворуч, шлунок і кишечник у них непропорційно більшого розміру, і це неспроста. Справа в тому, що лінивці дуже охайні тварини, і щоб справити нужду, вони спускаються з дерев на землю, де стають беззахисними перед хижаками, які не проти поласувати ними. Щоб мінімізувати цей ризик, лінивці справляють нужду не так часто, в середньому раз в тиждень, і можуть це робити завдяки більшого розміру шлунку. Дуже комічно виглядає пересування лінивця по землі, а все через довгі, з великими гачками пальці, створюється враження, що лінивці з величезними зусиллями намагаються подолати навіть найменшу перешкоду. Швидкість пересування лінивця по землі становить лише кілька метрів в хвилину! Зате як це не дивно, лінивці чудові плавці, плавають вони в рази швидше, ніж пересуваються по суші. Також цікаво, що у лінивців одна з самих низьких температур тіла серед ссавців, вона в середньому становить від 30 до 33 градусів, а часом падає і до 24 градусів. Така низька температура зумовлена тим, що обмін речовин у лінивців проходить вкрай повільно. А ще лінивці виправдовують свою назву не тільки повільністю, але і любов’ю гарненько поспати. Так, вони великі соні, скільки лінивець спить на добу? Зазвичай вони сплять від 10 до 15 годин на добу, що також рідкість у тваринному світі. Причому цікаво, що лінивці сплять часом, просто повиснувши на гілках дерева вниз головою. Як ось цей сплячий лінивець.

Місцепроживання

Де мешкає лінивець? Лінивці з-за низької температури тіла, дуже люблять тепло і як наслідок мешкають виключно в теплих тропічних районах Центральної і Південної Америки: зустрічаються вони в Бразилії, Гондурасі, Парагваї, Уругваї, Панамі, на півночі Аргентини. В якості місць проживання вони завжди вибирають густі ліси, де почувають себе комфортно серед крон дерев.

Харчування

Вороги

А ось вже самі лінивці в свою чергу можуть статті їжею для різних хижаків Південної Америки, в першу чергу для анаконди, пуми, ягуара та його меланованого родича пантери. Нападають на лінивців хижаки, як правило, в той момент, коли ті спускаються з дерев, на яких вони у відносній безпеці, на землю. Як ми писали вище на землю лінивці спускаються в основному для того, щоб справити велику нужду і в цей момент їх і підстерігає найбільша небезпека. Також одвічним ворогом лінивця здавна є і людина: американські індіанці протягом століть полювали на лінивців, знаходячи їх м’ясо смачним та поживним. Тим не менш, американські індіанці, не в приклад білій людині, дбайливо ставилися до природи і не вбивали більше лінивців, ніж їм потрібно для прожитку.

Тривалість життя

Спосіб життя

Лінивці таки дійсно ліниві і флегматичні тварини, які більшу частину часу проводять похропуючи на гілках. Також лінивці люблять і цінують самотність, і їх рідко можна зустріти групами або навіть хоча б дві особини разом. Але якщо лінивцям все ж доводиться зустрічати собі подібного, то завдяки добродушності і мирному характеру цих тварин вони ніколи не виявлять і найменших ознак агресії, будуть собі спокійно годуватися або спати поруч. Максимум своє невдоволення лінивець може висловити гучним сопінням.

Види, фото та назви

В цілому в природі є шість видів лінивців, з яких чотири види належать до трьохпалих лінивців, у яких в розпорядженні три пальця та два види лінивців є двопалими лінивцями. Нижче ми опишемо найбільш цікавих з них.

Трипалий лінивець

Карликовий лінивець

Двопалий лінивець

Розмноження

Цікаві факти

• Саме лінивцями встановлений світовий рекорд по самій повільній дефекації, вона триває в них найдовше, але з іншої сторони здійснюється не частіше, ніж раз на тиждень.
• Навіть після смерті багато лінивців інколи так і залишаються висіти на гілці, настільки чіпка у них хватка.
• Останнім часом лінивці стали приручаться людьми і навіть можна зустріти господарів, які мають свого домашнього лінивця, в якості вихованця типу кішки або собаки. А чому б і ні, адже лінивці добродушні, невибагливі, більшу частину часу сплять і не заподіють якихось особливих незручностей.

Автор: Павло Чайка, головний редактор журналу Пізнавайка

При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв’язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту [email protected] або у Фейсбук.

Ця стаття доступна англійською – Sloth.

13 цікавих фактів про лінивця

Чи правда, що лінивець постійно спить? Чому він так повільно пересувається? Ходить чи по землі? Журналісти Nat-geo.ru Олена Срапян і Олександр Федоров з’їздили в Коста-Ріку, поспілкувалися з науковцями і зібрали незвичайні факти про цих милих істот.

Лінивці бувають різними

У світі є два сімейства лінивців – двопалі і трипалі, і між ними мало спільного. Вага двопалі лінивця сягає 9 кг, харчуються вони в тому числі незрілими фруктами – і тому мають найгострішими різцями. Трипалі ж лінивці невеликі, чорно-білого забарвлення, харчуються тільки листям, тому у них немає гострих зубів. Раніше двопалих і трипалих лінивців об’єднували в одне сімейство Bradypodidae , але дослідження показали: їх схожість – данина адаптації до подібної середовищі, а еволюція обох сімейств йшла різними шляхами.

Вчені не знають про лінивців практично нічого

Скільки років живе лінивець? Як він рухається? Чому їсть тільки те, що їсть? І наскільки він розумний? Точної відповіді на ці (і багато інших) питання у зоологів поки немає. Особливо це стосується двопалих лінивців: трипалих все ж іноді вивчають: вони більш дружелюбним і дозволяють вченим надіти потрібні прилади.

Люди вважають лінивця злим і брудним

Як не сумно про це говорити, населення Коста-Ріки і Панами до недавнього часу поголовно вважало лінивців брудними, агресивними і небезпечними тваринами. Але на ділі виявилося, що лінивці – наймиліші істоти: посадкам не шкодять, на людей не нападають і хвороби людські не переносять.

Лінивці НЕ соні

Зазвичай лінивці сплять 12-14 годин на день – не менше багатьох людей. Але вони змушені повільно пересуватися і постійно відпочивати: їжа лінивця дуже низькокалорійна, а переварювання її в чотирьох відсіках величезного шлунка займає до місяця. Так що енергію доводиться економити.

Лінивці дуже сильні

У тілі лінивця всього 20% м’язів: для порівняння, в тілі зрілої людини м’язи займають 35-50%. Але при цьому лінивці дуже сильні: вони можуть висіти вниз головою, не змінюючи положення, більше доби.

Лінивий ходить в туалет раз в тиждень

Все життя лінивці проводять на деревах. Але для дефекації лінивцеві потрібно спускатися. Екскременти, закопані під своїм деревом, демонструють іншим особам: тут вже зайнято – проходите далі. На землі дуже небезпечно, так що дорослі лінивці ходять в туалет не частіше разу на тиждень, зате дуже рясно – по кілограму за раз.

Але воду не п’є

Лінивці отримують необхідну вологу з їжі – листя і зелених фруктів.

Ходити по землі лінивці майже не вміють

Якщо ти 200 тисяч років висів вниз головою, складно впевнено встати на лапи. Так що по землі лінивець пересувається поповзом. І в такі моменти він дуже схожий на п’яницю, який не в змозі дійти додому з бару.https://www.youtube.com/embed/B0mkBRQIIfs

Вагітність лінивців неможливо розгледіти

Дитинча народжується настільки маленьким, що помітити вагітність самки можна тільки за допомогою УЗД. При цьому строки значні: плід формується 11 місяців, так що новонароджені вже мають вовняним покровом, повністю розвиненими зубами, очима, вухами і життєво важливими системами.

Метаболізм лінивця швидше людського

Незважаючи на повільність, лінивці мають швидкий метаболізм: рани цих тварин заживають в два рази швидше людських. Ростуть лінивці теж швидко.

лінивцеві холодно

Лінивці живуть в дощових лісах, де температура повітря рідко опускається нижче 30 градусів за Цельсієм. Тому у багатьох виникає питання: чому вони настільки волохаті? Відповідь проста: лінивець майже не рухається, і тому він мерзне більше, ніж інші тварини.

Головний ворог лінивців – гігантська гарпія

Лінивці живуть високо на Сейба і інших деревах, так що дістати їх наземним хижакам важко. А для більшості великих птахів лінивець крупноват. Але не для американської гарпії, розмах крил якої досягає двох метрів. На жаль для світу (і на щастя для лінивців), зараз гарпія практично винищена.

Майже у всіх мовах слова «лінь» і «лінивець» – родинні

А по-японськи лінивця звуть «намакемото» (ナ マ ケ モ ノ), і це значить «лінива річ, яка живе на дереві».