Конспект уроку з української літератури для 8 класу на тему “Хто він, Калитка? (За трагікомедією І.Карпенка-Карого “Сто тисяч”)”

Подається розробка уроку з додатками. Інноваційна ідея: нетрадиційна форма уроку (урок-дослідження, із використанням прийомів критичного мислення для формування ключових компетентностей учнів).

Комунальна організація (установа, заклад)

«Шосткинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №8

Шосткинської міської ради Сумської області»

Розробка уроку з української літератури у 8 класі

Хто він, Калитка? (Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи. За трагікомедією І.Карпенка-Карого «Сто тисяч»)

Інноваційна ідея : урок-дослідження, із використанням прийомів критичного мислення для формування ключових компетентностей учнів.

вчитель української мови та літератури

Лакоза Наталія Вікторівна

м. Шостка – 2018

ТЕМА. Хто він, Калитка? (Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи. За трагікомедією І.Карпенка-Карого «Сто тисяч»)

МЕТА: допомогти учням усвідомити виховне значення образу Калитки, засудити його поведінку; розвивати навички дослідницької роботи через прийоми критичного мислення, усне зв’язне мовлення, творчі здібності, уміння працювати з текстом; виховувати гуманізм, уміння орієнтуватися на справжні життєві цінності.

Учні знатимуть:

• зміст прочитаного твору;
• особливості характеру героїв п’єси.

Учні вмітимуть:

• висловлювати особисте ставлення до проблем, що порушуються в п’єсі, аргументувати свою точку зору прикладами та цитатами з тексту.

ОБЛАДНАННЯ: підручник, мультимедійна презентація (учителя та учнів), мультимедійна дошка, комп’ютер, картки.

МЕТОДИ, ФОРМИ, ПРИЙОМИ РОБОТИ: рольова гра, повідомлення учнів, бесіда, слово вчителя, робота зі змістом твору, словникова робота, вправа «Мозковий штурм», «Коло думок», метод «Павутинка дискусії», психологічне дослідження.

ІННОВАЦІЙНА ІДЕЯ : урок-дослідження, із використанням прийомів критичного мислення для формування ключових компетентностей учнів.

ХІД УРОКУ

Не збирайте скарбів на землі. Адже душа — дорожче.

І. Мотиваційний етап

1. Вступне слово учителя.

Кажуть, що щастя – кольорове, воно веселе, дивовижне, радісне, прекрасне. Воно робить людину світлою, доброю, наділяє її силою, впевненістю у собі. У щастя є сім кольорів, як у веселки.

– Подумайте, із чого, на вашу думку, складається щастя людини?

– Якого кольору ваше щастя?

2. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм» .

Щ астя – це життя, яке подарувала мені мама. Вона дала мені найцінніше – життя! Щастя – це здоров’я, бо це найцінніший скарб. Щастя – краса, світло, добро. Адже вони роблять людей красивішими, мудрішими, добрішими. Щастя – це люблячі, вірні друзі. Добре, коли у людини є надійний друг. Він завжди прийде на допомогу, підтримає у важку хвилину. Щастя – це знання, які для нас є скарбом. Щастя – це родина, яка є завжди поряд, підтримує мене, радіє моїм успіхам. Родина – моя надія, моя опора в житті, найцінніший скарб. Щастя – це природа, бачити велич нашої природи, милуватися нею. Це теж багатство. Щастя – це наші мрії. Усі ми маємо свої мрії, на щось сподіваємось, про щось постійно думаємо. І от, коли все це здійснюється – приходить щастя.

Отже, щоб бути щасливим, небагато треба: головне вміти бути щасливим і робити інших щасливими. Щаслива людина – духовно багата людина.

ІІ. Оголошення теми і мети уроку

• А чи був щасливим головний герой твору «Сто тисяч»?
• Чи вмів він робити інших людей щасливими?
• Хто він, Калитка?

Давати відповіді на ці питання ми будемо шляхом дослідження змісту п’єси, вчинків і характерів персонажів, шляхом дискусії.

У зошити учні записують тему, епіграф уроку.

ІІ І . Актуалізація опорних знань учнів

– Хто такий Герасим Калитка? ( головний герой трагікомедії, багатий селянин, він має дружину Параску Іванівну, сина Романа, доньку, наймичку Мотрю та робітника Клима ).

– Коли відбуваються події п’єси? (80-90 рр. ХІХ століття – пореформений період)

– Що означає прізвище головного героя? (с.151 підручник) ( Додаток 1 )

– Чому саме таке прізвище має герой?

1. Робота з текстом.Виразне читання: с. 154-155 монолог Герасима Калитки.

– Чим займається Калитка? ( Скуповує землі )

– З якою інтонацією звучать слова Калитки про землю? (Р озчулено ).

– Яке найбільше бажання Герасима Калитки? ( Найбільше бажання Герасима Калитки – збагачення, купити землю, життя в його розумінні складається з двох понять – грошей і землі, всі думки його та мрії, розмови та вчинки базуються на них).

– Для чого драматург застосовує художній засіб – повторення?

– Що непокоїть героя ? (Де взяти гроші на землю Смоквинова – 250 десятин. У чому секрет багатства Жолудя).

– Хто такі Смоквинов і Борщ, Жолудь і Пузир? (поміщики, Смоквинов і Борщ розорилися, бо не змогли пристосуватися до нових умов господарювання в пореформений період, а Жолудь і Пузир багатіють, скуповуючи землі, овець інших багатіїв. З’являється на селі новий прошарок – сільська буржуазія).

– Як ставиться до них Герасим Никодимович? Чому? (Заздрить і боїться)

3. Вправа «Знайди портрет Герасима Калитки».

Про що думає Калитка ми дізналися. Час побачити, як він виглядає.

МЗ: «Вічний образ» скнари в зарубіжній та українській літературах: Гобсек, Скрудж, Калитка.

-Як ви розумієте слово скнара ? (глитай, скупий, лихвар, стяжатель, жаднюга)

4. Перевіримо. Відеофрагмент із фільму «Сто тисяч».

• Який фрагмент із п’єси ми переглянули?
• Яким ви бачите Калитку в ньому?

Висновок: Як бачимо, образ глитая, скнари – спільний для творів зарубіжної та української літератур: Оноре де Бальзак у повісті «Гобсек» і Мольєр у п’єсі «Скупий»(Франція), Чарльз Діккенс у «Різдвяній пісні у прозі»(Англія) і багато інших майстрів художнього слова. Не лишився осторонь і український драматург І. Карпенко-Карий. У комедії «Сто тисяч» він ставив за мету піддати сатирі ті негативні явища, які побутували у 80–90 роках X ІХ століття. Сільські багатії всіляко намагалися примножити свої багатства. Часто гонитва за грошима ставала самоціллю, гроші витісняли з життя людини такі поняття, як честь і мораль. І тоді з’являлися такі постаті, як Герасим Калитка — головний герой комедії «Сто тисяч».

IV . Сприйняття та засвоєння учнями нового матеріалу

Ми сказали, що Герасим Калитка – заможний селянин. Проведімо дослідження: як збагачується герой? Які шляхи збагачення він обирає?

1.Проведення дослідження «Шляхи збагачення Калитки».

Робота з текстом, зачитування учнями цитат.

Калитка сам тяжко працює і його дружина (с.155) – експлуатує наймитів – сина Романа хоче одружити з дочкою Пузиря (с.161), не вкладає кошти в освіту дітей (с.157) – дочці на весіллі не додав приданого (5тис.) – куму позичає гроші під відсоток – економить на всьому (Климу не дає хліба (с.160), дружині коней доїхати до церкви (с.163), скупиться по-людськи смачно поїсти – годує копача Бонавентуру (с.154) – іде на шахрайство.

Висновок: Шлях Герасима Калитки до збагачення – довгий і тернистий. На початку цього шляху він чесно тяжко працює і має певний прибуток, але цього йому мало. Потім він бере наймитів і починає їх експлуатувати, економити на всьому, але є багатші за нього люди. Нарешті Калитка зважується на шахрайство: хоче купити за 5 тис. справжніх рублів сто тисяч фальшивих.

– У чому бачить щастя Калитка?

– Про що мріє герой твору?

– Якого кольору його щастя? (Земля, яку обожнює, і гроші – єдина мета, єдина любов і покликання, а ще заздрість, як іржа, що точить його із середини).

2.Вправа «Рольова гра».

Герасим Никодимович – не самотня людина. Поряд із ним рідні люди і друзі, наймити. Що вони розкажуть про Калитку: Савка , Бонавентура , Роман , Параска Іванівна (Додаток 2) .

3 . Давньогрецький філософ Сократ якось сказав: «Заговори зі мною, щоб я тебе побачив». Хай заговорить Калитка, а ми послухаємо: результати дослід ження «М ов а героя» (Додаток 3).

4. Вправа «Коло думок»

Робота в зошитах: Запишіть у таблицю риси характеру героя ( негативні: жадоба наживи, жорстокість, деспотизм, безкультурність, нечесність, хитрість, скнарість, здирництво, втрата людських цінностей; позитивні: працьовитість, вміння господарювати, любов до землі, худоби, бережливість).

• Чому Калитка має так багато негативних рис?
• Що так згубно впливає на нього? (Гроші)
• Про що свідчить те, що Калитка має як негативні, так і позитивні риси? (Реалістичний персонаж і твір)
• Яким епізодом закінчується п’єса? (с. 169 «Обікрали… ограбили… Краще смерть, ніж така потеря).

Страшні слова розчарованої людини, яка нібито втратила сенс життя. Невже немає ніякого виходу для Калитки з даної ситуації?

5. Мультимедійна презентація «Меценати Сумщини ХІХ століття»

(Додаток 4)

V . Підсумок уроку. Робота в групах і парах

1 група. Метод «Павутинка дискусії» (3 аргументи «За» і 3 аргументи «Проти»).

– Чи може змінитися Калитка і повернути ті духовні цінності, які повинна мати людина?

2 група. Скласти сенкан «Калитка».

3 група. Укласти «Кодекс честі» сучасної людини.

Ми з вами – сучасні люди. І ми теж маємо справу з грошима: заробляємо їх, щось купуємо, позичаємо. Щоб не перетворитися на калиток, для яких гроші – мета життя, щастя чи навіть покликання, пропоную укласти «Кодекс честі» сучасної людини.

Герасим Калитка Ми

• скупість щедрість
• жорстокість доброта
• лицемірство чесність, відвертість
• егоїзм допомога іншим, турбота про інших
• безкультурність вихованість, освіченість, толерантність
• духовна обмеженість духовне багатство

V І . Рефлексія

Ми починали наш урок із осмислення слова щастя .

• Як ви думаєте, чи був Калитка по-справжньому щасливою людиною?
• Що б ви побажали герою п’єси?

Заключне слово вчителя

• Не все на світі можна купити за гроші. Потрібно пам’ятати, що справжнім багатієм є не той, хто має вдосталь грошей, а той, хто має здоров’я, дружню родину, друзів, свободу, має можливість подорожувати, навчатися, жити чесно й просто, зростати духовно. Такі багатства неоціненні, вони коштують набагато більше, аніж «сто тисяч» .

V ІІ. Оцінювання учнів

V ІІІ. Домашнє завдання (на вибір учнів):

1. Доведіть, що «Сто тисяч» – трагікомедія с. 141-142.
2. Проведіть психологічне дослідження «Скільки в кожному з нас від Калитки?» (Додаток 5).
3. Напишіть листа герою п’єси.

Додаток 1

Словник до твору І.Карпенка-Карого «Сто тисяч»

Скнара (англ. miser) — надміру скупа, жадібна людина, яка нехтує навіть елементарними побутовими зручностями, з головною метою — максимальне збереження наявних коштів, скарбу чи майна.

Шпанка – порода овець
Фактор (від лат. facto – роблю) – тут: посередник
Гендель – ба ришництво, торгівля
Пров’янт (провіант) – продукти харчування
Фураж – корм для худоби й птиці
Агент – довірена особа якоїсь організації , що виконує певні доручення
Крумер – знаряддя для розпушування грунту
Харциз – розбійник, злодій

Ко́декс ( лат. codex — книга ) — зведення правил у певній сфері, що може мати офіційно закріплений характер, проте позбавлене безпосередньої юридичної сили.

Додаток 2

Вправа «Рольова гра»

С авка . Я – Савка, кум Герасима Калитки. Проживаю з ним в одному селі, одружений. Селянин я бідний. Ледве утримую сім’ю. Інколи позичаю гроші в Герасима Никодимовича.

Коли мені кум не хотів зразу віддати мою долю, я виймав ніж, який приготував, бо знаю його натуру, і сказав, щоб мене не розпалював, бо тут йому й амінь. Кум теж виймав з-за халяви ножа, але ми заспокоїлися і почали ділити гроші. Та то не гроші були. Тільки на трьох пачках спереду і ззаду наклеєні гроші, а то все чистісінький папір. Кум чисто збожеволів: хвата бумажки, розрива і кида. Я йому кажу: «Куме, схаменіться, Що з воза впало, те й пропало». А він – вішатися.

Каюсь. Мене лихий попутав. Хотів легко розбагатіти. Тепер – ні! Ніколи в світі не буду хотіть грошей більше, ніж Бог дає.

Я – Бонавентура копач, дворянин, жертва суспільних відносин. Я розумна, освічена людина. Хочу поїхати в Париж. Я думаю, Калитка заздрив Жолудеві, Пузиреві і хотів взяти верх над ними. Він вирішив, що Жолудь , «не інакше, як нечесним путьом» досягнув свого багатства. Тому й захопила його перспектива вигідно придбати 100 тисяч. Я зняв Калитку, коли той вішався, а він сказав: «Обікрали, ограбили! Пропала земля Смоктинова. Нащо ви мене зняли з вірьовки? Краще смерть, ніж така потеря». Я вік прожив, а й трісочки чужої не брав.

Я – Параска Іванівна , дружина Герасима Калитки. З ним і проживаю. Маємо сина Романа і дочку. Весь вік тяжко працювала, «рук з діжі не виймала». У чоловіка ж немає різниці чи наймит, чи дружина – працюй з ранку до вечора. Відчувала, що з ним щось коїться погане. Не хотів у церкву коней давати, казав, що до церкви можна і пішки піти, тут недалеко – три версти, що худобу гонить у празник гріх. Коли щось почала казати, то він погрозився дати по потилиці. Думаю: вступлюся – знов руку піднімати буде. Харциз. Коняку жаліє, а жінку бить збирається.

Додаток 3

Результати дослід ження «М ов а героя»

Про землю

«Ох, земелько, свята земелько – Божа ти донечко!» «Шматочок кругленький». «Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки…» «Ай, кусочок же! Двісті п’ятдесят десятин». «Дихання спирає…» «…Легко по своїй власній землі ходить».

Про гроші

«Скотина гроші коштує». «Гроші всьому голова». «А скільки Пузир дасть приданого за дочкою грішми?» «З грішми, сказано ж, і чорт не брат» « Серце перестає биться, як подумаю: за п’ять — сто тисяч! »

Про рідних

«Стара, Параско!» «Хліб крадуть з-під носа, гарна хазяйка!» «Не лайся, щоб не дав тобі по потилиці!» «Ах ти ж відьма чортова…» «Тільки прийдеться сплатить, то я тебе (Романа) живого облуплю». «Мені треба невістку з приданим, з грішми».

Про наймитів

«… робітники та собаки надворі повинні буть». «Неділя святая, а ти ні світ, ні зоря вже й жереш! Не пропадеш, як до обіду попостиш…» «…а то жує та жує, прямо душу з тебе вимотує: хліб з’їдає і час гаїть…» «Хоч би молились (робітники), а то стоїть, чухається…» «Робітники їдять, як сарана». «Губами плямкають». «Вони надолужать: то вмиваннячком, то взуваннячком…»

Ви сновок:

Отже, мова Герасима Калитки свідчить про те, що це груба, неосвічена, невихована, людина. Герой використовує лайливі вислови, діалектні та просторічні слова, повтори, навіть вдається до прокльонів. Зневажливо ставиться до членів родини та робітників.

Проте вживає поетичні та пестливо-зменшувальні слова, коли мова заходить про землю.

Додаток 4

Презентація «Меценати Сумщини ХІХ століття»

Терещенки – українські промисловці, землевласники та меценати ХІХ – поч. ХХ століття. Походили з козаків міста Глухова. Відомі глава родини Артем Якович та його сини Микола і Федір. Родина Терещенків уславилася багатьма добродійними справами, на які вони витратили близько 5млн. крб., підтверджуючи тим самим девіз їхнього дворянського герба – «Прагнули до громадських справ».

У Києві значною мірою завдяки Терещенку та членам його родини з’явилася безкоштовна лікарня для чорноробів, а також нічліжний притулок.

А в рідному місті Глухові у 1872 р. Артем Якович Терещенко заснував притулок для дітей-сиріт і дітей бідних родин.

Вагомою за суспільним значенням була доброчинність Терещенків у військовий час, особливо в роки Першої світової війни. Зокрема,у 1915 р. вони утримували і Києві 6 лазаретів для поранених та хворих воїнів, 2 притулки для солдатів з ампутованими кінцівками, а також Київське відділення із забезпечення скалічених воїнів протезами.

Як відомо, окрасою міста Глухова є перший в Україні учительський інститут, збудований на кошти меценатів Терещенків у 1874 році. Без Терещенків не було б 4-х знаменитих музеїв – Національного художнього, музею російського мистецтва, музею західного та східного мистецтва (імені Богдана та Варвари Ханенків) та музею Тараса Шевченка.

Харитоненко Іван Герасимович – український землевласник, промисловець-цукрозаводчик і меценат. Належав до найбагатших власників цукрових заводів і Україні. Збудував і утримував дитячий притулок,будинок мед факультету і студентський гуртожиток Харківського університету, церкву в Нижній Сироватці. Також на гроші родини Харитоненків був збудований Троїцький собор за проектом Карла Шольца.

Слід додати, що відомий на всю країну пам’ятник Богдану Хмельницькому в Києві теж спонсорувався Павлом Харитоненком.

При Сумському реальному училищі була затверджена стипендія імені І.Г.Харитоненка. Заснував також у Сумах дитячу лікарню, виділив гроші для заснування кадетського корпусу. Крім цього, були численні пожертвування навчальним закладам, пенсії, стипендії.

Висновок: Прочитавши п’єсу І.Карпенка-Карого «Сто тисяч», можна зробити висновок, що Герасим Калитка – багатий селянин, який має землю, гроші, але жадоба до наживи вбиває в ньому людську подобу. Він не вкладає гроші в освіту своїх дітей, не механізує працю робітників, не може дозволити собі їсти смачно, не витрачається на новий одяг. Отже,він живе за принципом – збагачення заради збагачення.

На щастя, наша Україна має людей, які на противагу Герасиму Калитці здатні пожертвувати свої гроші на користь держави. І саме тому українська громадськість повинна з вдячністю знати імена наших земляків – родину Терещенків та Івана й Павла Харитоненків, які щедро ділилися своїми коштами. Благодійницьку діяльність старшого покоління продовжують у новому тисячолітті сучасні доброчинці і хочеться вірити, що цей потік добра і безкорисливого служіння рідному краю не припиниться й надалі.

Додаток 5

Психологічне дослідження « Скільки в кожного з нас від Калитки ? »

Ситуація 1. Уявіть, що в и фермер. Жнива. Ви відправляєте найнятих комбайнерів далеко й надовго в поле. При цьому ви :

а) даєте їм консерви й «Мівіну», щоб вони там пообідали;

б) відряджаєте з ними кухаря, даєте продукти, матеріали для побудови польового табору й організації гарячого харчування та відпочинку робітників (у такому випадку ваш прибуток зменшується вдвічі);

в) вважаєте, що це турбота самих робітників.

Ситуація 2. Ви підприємець у сільському господарстві. Завтра ярмарок, на якому можна укласти дуже вигідні угоди. Але ввечері раптом ви захворіли, у вас висока температура. Ви:

а) ковтаєте купу пігулок і їдете на ярмарок, отримуєте значний прибуток, але хвороба дає ускладнення;

б) звертаєтеся до лікаря й лікуєтеся , але угода зривається;

в) підключаєте помічників, членів родини, які все-таки укладають угоду, але не таку вигідну, ви втрачаєте половину прибутку.

Сертифікати на житло в “Дії”: як розраховують вартість і чи вистачить усім?

З 1 січня через “Дію” можна отримати сертифікати для купівлі нового житла. Як ініціатива вплине на вартість нерухомості в регіонах?

Щ об отримати сертифікат “єВідновлення” через “Дію”, потрібно виконати кілька кроків: подати повідомлення про зруйноване майно в “Дії”, подати заяву про виплату, дочекатися отримання сертифіката, подати заяву в “Дії” для бронювання коштів за сертифікатом, дочекатися підтвердження, укласти угоду в нотаріуса, після чого заброньовані кошти будуть використані для оплати нерухомості.

Після випуску сертифіката треба укласти угоду протягом 30 днів. Якщо цього не зробити, то заявку доведеться подавати повторно. Оформляти угоду необхідно в нотаріусів, які мають доступ до Реєстру пошкодженого та знищеного майна. Якщо все зробити правильно, то протягом пʼяти днів кошти надійдуть продавцю житла.

Суму виплати за сертифікатом “єВідновлення” розраховує комісія за формулою. Для зруйнованих квартир вона виглядає так.

В_і – розмір компенсації за знищене житло,

В_ср – показник вартості квадратного метра житла на вторинному ринку в Україні, що становить 36 422,33 грн,

К_р – регіональний коефіцієнт, який враховує відмінність ціни за квадратний метр залежно від розташування квартири,

К_кімн – коефіцієнт, який враховує відмінність ціни за квадратний метр залежно від кількості кімнат знищеної квартири,

К_рік – коефіцієнт, який враховує відмінність ціни за квадратний метр залежно від року забудови,

S_зн – площа знищеного об’єкта нерухомого майна, квадратних метрів,

В_іпов – компенсація за знищений об’єкт нерухомого майна, визначена за показником опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, гривень,

П_ов – показник опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України відповідно до розташування такого майна, затверджений наказом Мінінфраструктури на дату виплати компенсації, гривень.

Переглянути всі коефіцієнти можна на сайті Верховної Ради, де розміщена відповідна постанова. Загалом формула є простим добутком з п’ятьма множниками і виглядає складніше, ніж її застосування на практиці.

Візьмімо для порівняння дві квартири: у Сумській області і в Дарницькому районі Києва. Обидві мають по дві кімнати, площа 60 кв м, будинки зведені у 1993 році. За формулою та коефіцієнтами, наведеними в урядовому “Порядку надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна”, відшкодування становитиме 1,047 млн грн за квартиру на Сумщині і майже 3,4 млн грн – у столиці.

Для будинків розрахунок трохи простіший.

В_ср – показник вартості квадратного метра індивідуальних житлових будинків на вторинному ринку в Україні, що становить 22 197,14 грн,

К_р – регіональний коефіцієнт, який враховує відмінність ціни квадратного метра залежно від розташування знищеного будинку.

Компенсації здійснюватимуться в межах наявного обсягу коштів на небюджетному рахунку Мінінфраструктури до його закриття.

При придбанні помешкання за допомогою сертифіката не діють обмеження стосовно локації або ціни нерухомості. Власник документа може вибрати будь-які будинок чи квартиру на первинному або вторинному ринках.

Якщо вартість обраної нерухомості перевищує суму сертифіката, покупець може сплатити різницю зі своїх коштів. Якщо ціна нижча, то невикористану суму відшкодують після завершення процедури отримання репарацій від рф.

Також сертифікат попередньо можна буде комбінувати з іпотекою “єОселя”. Враховуючи, що доступними кредитами вже скористалися понад 6 тис родин, таке поєднання може суттєво допомогти в придбанні нерухомості.

Компенсація за зруйноване житло: хто може взяти участь у програмі та як вона працює

У цьому випадку сума сертифіката може бути зарахована як перший платіж, а різницю покриє кредит. До того ж, з 2024 року “єОселя” має включати приватні будинки і таунхауси, що робить поєднання двох програм ще більш універсальним.

Якщо умови державної допомоги зрозумілі, а деталі можна знайти у “Дії”, то питання вкладення коштів та впливу на ринок – набагато складніші.

З точки зору особи, що отримує відшкодування, можна обрати дві оптимальні стратегії. У випадку, коли було знищене єдине житло і необхідно якнайшвидше знайти нове місце для родини, доцільно шукати об’єкти на вторинному ринку.

Якщо взяти за базу компенсацію 25 тис дол за квартиру на Сумщині та понад 80 тис дол за житло в Дарницькому районі Києва, а також можливість узяти кредит під 7% за “єОселею”, то вийде пристойна сума, яка дорівнює або перевищує середню вартість угод у 2023 році щодо аналогічних зруйнованих об’єктів.

Проблеми з’являться тоді, коли багато покупців почнуть полювати за одними й тими ж об’єктами. На вторинному ринку обмежена пропозиція, а нестача житла була хронічною проблемою України ще до великої війни.

Це може спричинити зростання вартості житла на 20-40% у ходовому сегменті і замість двокімнатної квартири доведеться обирати однокімнатну або студію. Інший варіант – добирати решту вартості кредитом, хоча тоді треба буде зважати на обмеження від “єОселі” щодо площі такого житла.

Це ще більше деформує ринок, бо навіть об’єкти поганої якості, які будуть відповідати вимогам програм, можуть непропорційно швидко дорожчати.

Другою опцією є вкладення в первинний ринок. Якщо родина не потребує житла прямо зараз, інвестиції терміном два-три роки можуть бути потужним інструментом не лише збереження коштів, а й примноження чистого капіталу.

Хоча у 2023 році девелопери підіймали ціни, зараз більшість забудовників Києва перебувають майже на рівні собівартості з урахуванням більш дорогих матеріалів та робочої сили. Це означає, що вони не зможуть довго тримати таку планку вартості і будуть змушені підвищувати ціни.

Отже, нерухомість майже гарантовано подорожчає вже на етапі спорудження – навіть якщо зовнішні умови виявляться несприятливими. За скромними розрахунками, такі інвестиції можуть дати 50-70% за кілька років у валюті.

Така стратегія може бути більш здоровою для економіки. Замість того, щоб “розігрівати” вторинний ринок, кошти будуть вкладатися в будівництво, виробництво матеріалів та виплату заробітної плати будівельникам.

Однак кожен випадок є окремим кейсом. Доцільність вкладення коштів у первинну чи вторинну нерухомість або вибір між власним регіоном чи мегаполісами має бути рішенням кожного майбутнього власника житла.

У часи, коли війни руйнують життя і домівки, державні програми відновлення відіграють критичну роль у підтримці постраждалих. Україна з програмою “єВідновлення” прагне допомогти людям і дати поштовх економіці. При цьому держава не обмежує вкладення грошей регіоном або типом житла, тому відповідальність за важливе фінансове рішення залишається за покупцем.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції “Економічної правди” та “Української правди” може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.