Menu Close

Як дозволити характерні інтервали

admin 0 Comments

Інтервали музичні

Інтервал – це відстань між двома звуками.
Відстань між звуками в музиці вимірюється півтонами.
Півтон – це найкоротша відстань між двома звуками, тобто два сусідні звуки.
(Якщо рахувати на фортепіано, то між двома клавішами. Нагадую, чорні – це теж клавіші)
Тон = 2 півтона.

Інтервал має ступіневу і тонову величини.
Основна для визначення інтервала – ступенева величина (тобто скільки ступенів (різних за назвою нот) уміщується між двома звуками інтервалу, не залежно від того як він фактично звучить). Наприклад: мі-ляb – це зменшена кварта, хоча звучить вона як велика терція (мі-соль#), але якщо порахувати кількість ступенів (мі-фа-соль-ляb), то виходить кварта.

Розміри інтервалів до октави

  • Прима (ч1) = 0 тонів
  • Мала секунда (м2) = пів тона
  • Велика секунда (б2) = 1 тон
  • Мала терція (мЗ) = 1,5 тона
  • Велика терція (б3) = 2 тона
  • Кварта (ч4) = 2,5 тона
  • Тритон (зб4 или зм5) = 3 тона
  • Квінта (ч5) = 3,5 тона
  • Мала секста (м6) = 4 тона
  • Велика секста (б6) = 4,5 тона
  • Мала септима (м7) = 5 тонів
  • Велика септима (б7) = 5,5
  • Октава (ч8) = 6 тонів
  • великі (в), малі (м), чисті (ч), збільшені (зб), зменшені (зм)
  • гармонічні (2 звуки звучать одночасно)
    мелодичні (2 звуки звучать по черзі)
  • прості (до октави): прима (1), секунда (2), терція (3), кварта (4), квінта (5), секста (6), септима (7), октава (8)
    складені (більше октави): нона (9) = секунда через октаву, децима (10) = терція через октаву, ундецима (11) = кварта через октаву, дуодецима (12) = квінта через октаву, терцдецима (13) = секста через октаву, квартдецима (14) = септима через октаву, квінтдецима (15) = дві октави
  • консонанси (милозвучні)
    досконалі консонанси (чисті: прима (1), кварта (4), квінта (5), октава (8))
    недосконалі консонанси (великі і малі: терція (3) и секста (6))

Обернення інтервалів – це перенесення нижнього звуку на октаву вгору (або навпаки – верхнього звуку на октаву вниз)

Інтервали на ступенях тональності

ІнтервалиМажорМінор
Прима (ч1) и Октава (ч8)всі ступенівсі ступені
Мала секунда (м2)III, VIIII, V
Велика секунда (в2)I, II, IV, V, VII, III, IV, VI, VII
Мала терція (м3)II, III, VI, VIII, ІІ, IV, V
Велика терція (в3)I, IV, VIII, VI, VII
Чиста кварта (ч4)всі ступені, крім IVвсі ступені, крім VI
Чиста квінта (ч5)всі ступені, крім VIIвсі ступені, крім II
Мала секста (м6)III, VI, VIII, II, V
Велика секста (в6)I, II, IV, VIII, IV, VI, VII
Мала септима (м7)II, III, V, VI, VIII, II, IV, V, VII
Велика септима (в7)I, IVIII, VI

Характерні інтервали – це збільшені та зменшені інтервали, які будують в гармонічних ладах.
Розв’язання інтервалів – це перехід дисонуючих (нестійких) звуків в сусідні стійкі за певними правилами.

План побудови всіх характерних інтервалів:

  1. Записати гармонічну гаму.
  2. Записати стійкі та нестійкі звуки.
  3. Побудувати від нестійких звуків:
    – дві зменшені квінти (зм5) на VII і II ступенях
    – дві збільшені кварти (зб4) на IV і VI ступенях
    – зменшену септіму (зм7) на VII cтупені
    – збільшену секунду (зб2) на VI ступені
    – зменшену кварту (зм4) на III ступені в мажорі і на VII ступені в мінорі
    – збільшену квінту (зб5) на VI ступені в мажорі і на III ступені в мінорі
  4. Розв’язати нестійкі звуки інтервалів в стійкі.
    При цьому пам’ятати (!) – збільшені інтервали розширюються, а зменшені – звужуються.

Як будувати характерні інтервали в будь-якій тональності?

Сьогодні поговоримо про те, як будувати характерні інтервали в будь-якій тональності: в мажорі чи в мінорі. Для початку потрібно розібратися, що таке характерні інтервали взагалі, як вони з’являються і на яких щаблях будуються.

Насамперед, характерні інтервали – це інтервали, тобто поєднання двох звуків в мелодії або гармонії. Інтервали бувають різні: чисті, малі, великі і т.д. Нас в даному випадку будуть цікавити збільшені і зменшені інтервали, а саме збільшені секунда і квінта, зменшені септима і кварта (їх всього чотири, вони дуже легко запам’ятовуються – ув2, ув5 , розум7, розум4).

Характерними ці інтервали називаються тому, що вони з’являються тільки в гармонічному мажорі чи мінорі у зв’язку з «характерними» для цих видів мажору і мінору підвищеними і зниженими ступенями. Що тут мається на увазі? Як відомо, в гармонічному мажорі знижена шоста ступінь, а в гармонічному мінорі – підвищена сьома.

Так от, в будь-якому з чотирьох характерних інтервалів обов’язково один зі звуків (нижній або верхній) буде ось цієї «характерною» сходинкою (VI низькою, якщо це мажор, або VII високою, якщо ми знаходимося в мінорі).

Як будувати характерні інтервали?

Тепер перейдемо безпосередньо до питання про те, як будувати характерні інтервали в мінорі або в мажорі. Це робиться дуже просто. Спочатку потрібно представити потрібну тональність, написати, якщо потрібно, її ключові знаки, і обчислити, який звук тут «характерний». А далі можна рухатися двома шляхами.

Перший шлях виходить з наступною аксіоми: всі чотири характерних інтервалу крутяться навколо «характерною сходинки». Подивіться, як це працює.

Приклад 1. Характерні інтервали в до мажорі і до мінорі

Приклад 2. Характерні інтервали в фа мажорі і фа мінорі

Приклад 3. Характерні інтервали в ля мажорі і ля мінорі

У всіх цих прикладах ми наочно бачимо, як всякі збільшені секунди з зменшеними квартами буквально «крутяться» навколо нашої чарівної сходинки (нагадую, що в мажорі «чарівна сходинка» – шоста, а в мінорі – сьома). У першому прикладі ці щаблі виділені жовтим маркером.

Другий шлях – Теж варіант: просто побудувати потрібні інтервали на потрібних щаблях, тим більше що один-то звук нам вже відомий. У цій справі вам сильно допоможе ось така табличка (рекомендується замалювати собі в зошити):

Є один секрет, за допомогою якого цю табличку можна легко запам’ятати. Мотайте на вуса: в мажорі всі збільшені інтервали будуються на зниженій шостий ступені, в мінорі всі зменшені інтервали будуються на підвищеній сьомий!

Як цей секрет нам може допомогти? По-перше, ми вже знаємо, на якому щаблі будуються два інтервали з чотирьох (або пара зменшеними – кварта і септима, або пара збільшених – квінта і секунда).

По-друге, побудувавши цю пару інтервалів (наприклад, обидва збільшених), ми майже автоматично отримуємо другу пару характерних інтервалів (обидва зменшеними) – достатньо лише «перевернути з ніг на голову» те, що ми побудували.

Чому так? Та тому що одні інтервали просто звертаються в інші за принципом дзеркального відображення: секунда перетворюється на септиму, кварта в квінту, зменшені інтервали при зверненні стають збільшеними і навпаки . Не вірите? Самі дивіться!

Приклад 4. Характерні інтервали в ре мажорі і ре мінорі

Приклад 5. Характерні інтервали в сіль мажорі і сіль мінорі

Як вирішуються характерні інтервали в мажорі і в мінорі?

Характерні інтервали співзвуччя нестійкі і вимагають правильного вирішення в стійкі тонічні співзвуччя. Тут діє просте правило: при дозволі в тоніку збільшені інтерв али потрібно збільшувати, а зменшені – зменшувати.

При цьому будь-який нестійкий звук просто переходить в найближчий стійкий. А в парі інтервалів ув5– розум4 взагалі необхідно дозволити тільки один звук («цікаву» щабель), так як другий звук у цих інтервалах – стійка третій ступінь, яка залишається на місці. А вже наші «цікаві» сходинки дозволяються завжди однаково: знижена шоста прагне в п’яту, а підвищена сьома – в першу.

Ось і виходить, що збільшена секунда дозволяється в чисту кварту, а зменшена септима – в чисту квінту- збільшена квінта, збільшуючись, переходить при дозволі в більшу сексту, а зменшена кварта, зменшуючись, переходить в малу терцію.

Приклад 6. Характерні інтервали в мі мажорі і ми мінорі

Приклад 7. Характерні інтервали в сі мажорі і сі мінорі

Розмова про ці прикольних інтервалах можна, звичайно, продовжувати нескінченно, але ми зараз на цьому зупинимося. Додам тільки ще пару слів: не потрібно плутати характерні інтервали з третинами. Так, дійсно, в гармонійних ладах з’являється друга пара тритонів (одна пара ув4 з розум5 є і в діатоніці), тим не менш, тритони ми розглядаємо окремо. Про тритонах поподробнее можна почитати тут.

Бажаю успіхів у вивченні музики! Візьми за правило: сподобався матеріал – поділися з другом, користуючись соціальними кнопочками!

© Автор – Євген Зав’ялов (адмін).