Канабіс і алкоголь не допоможуть – лікар Руслан Буяновський про боротьбу з депресією

Після початку повномасштабної війни в Україні стрімко зріс попит на антидепресанти. За даними Forbes, у першому півріччі 2022 року цих препаратів продали на 496 млн грн (+41%), або 1,4 млн штук упаковок (+32%).

Кому потрібні антидепресанти? Чи можна приймати ці препарати за порадою друга, якому вони допомогли? Що буде, якщо одночасно приймати антидепресанти та вживати канабіс?

Про це ми поговорили з головним гастроентерологом, лікарем-інтерністом та психотерапевтом в методі когнітивно-поведінкової терапії медичної мережі «Добробут» Русланом Буяновським.

Руслан Буяновський. Фото: «Добробут»

Що таке антидепресанти і для чого вони потрібні

Що таке антидепресанти і для чого їх використовують?

Антидепресанти – це група ліків. Сучасна наука йде до відмови від цього терміну. Тенденція полягає в тому, щоб називати їх за назвою основного механізму дії препарату. Сучасна наука відійде від терміну «антидепресанти», і ми у найближчому майбутньому отримаємо багато нових термінів. Адже те, що зараз називають антидепресантами, – це дуже велика кількість препаратів з різними механізмами дії. Більше того, антидепресанти не використовуються лише для лікування депресії, це лише одне з показань. Вони лікують значно більшу кількість різних як психічних, так і фізичних розладів.

Яких саме?

Наприклад, тривожних розладів. Також антидепресанти можуть використовуватися при емоційній нестабільності, при розладах особистості, при лікуванні хронічного болю, посттравматичного стресового розладу, панічного розладу. Також ми їх використовуємо для лікування незрозумілих болів, зокрема частих головних болів, при функціональних розладах кишківника, шлунка.

Підписуйтесь на нас в Google News!

В яких випадках лікар виписує антидепресанти для лікування депресії?

Якщо це легкий депресивний розлад, він лікується за допомогою ЗОЖ і психотерапії. Якщо це розлад середньої важкості, використовується комбінація психотерапії та психофармакології. А важким розладом займається виключно психофармакологія з психотерапією потім.

Чи завжди потрібен рецепт від лікаря для отримання антидепресантів?

Звісно, рецепт потрібен завжди. Важливо розуміти, що антидепресанти має призначати лікар. Потрібно з’ясувати, чи показане пацієнту лікування антидепресантами. Крім того, антидепресанти дуже відрізняються за своїм спектром дії та ефектами. Тому не можна радити різним людям один і той самий препарат. У кожного пацієнта є певний фенотип – це те, як саме хвороба проявляється, які в неї симптоми. Одні антидепресанти краще діють на одні симптоми, інші – на інші.

Саме тому і не можна вживати антидепресанти лише тому, що їх порадив друг чи сусідка?

Звичайно, бо це може навіть погіршити наявний у людини психічний розлад.

Чи існує універсальний антидепресант

Як правильно підібрати антидепресант?

Треба врахувати бажаний ефект та потенційні побічні ефекти препарату, небажані для пацієнта. Це завжди спільний з пацієнтом вибір.

Тобто не існує антидепресантів, які підходять абсолютно всім?

Є. Це здоровий сон, фізичні навантаження та здорове харчування (посміхається – ред.). Це допомагає всім. Але це не ліки.

Наскільки швидко починають діяти антидепресанти

Скільки в середньому потрібно часу для того, щоб препарат почав діяти?

Пацієнт починає приймати антидепресант з мінімальних доз. Бувають випадки, коли спочатку відчувається деяке погіршення стану, тому що йде перебудова рецепторів мозку під дією препарату. Як правило, це погіршення триває не більше одного тижня. З другого тижня починається полегшення симптомів і покращення стану пацієнта. Ефект дози препарату ми оцінюємо з другого до четвертого тижня. У психофармакології депресії є таке поняття як гостра фаза терапії, коли ми починаємо терапію препаратами і очікуємо досягнення ремісії, коли симптоми не проявляються.

В цілому, відпрацювання ефекту одного препарату має тривати від 8 до 12 тижнів. Під час перших трьох місяців лікування кожні два-три тижні відбуваються зустрічі з пацієнтом, на яких ми оцінюємо, на скільки відсотків є покращення, яка первинна відповідь. Результат може бути добрий, частковий чи геть ніякий. В цілому, 80% пацієнтів відповідають на терапію і відчувають ремісію. 20% мають часткову відповідь, тобто якісь залишкові симптоми, пов’язані з депресією, залишаються. Якщо ми не отримали ефект за цей строк, то потрібно модифікувати терапію: препарат або змінюють, або до нього додають ще один. Все робиться згідно з чіткими протоколами.

Як довго треба продовжувати лікування депресії?

Після того, як людина увійшла в ремісію і не має симптомів депресії, вона продовжує лікування щонайменше один рік. Саме така довготривала терапія і дає лікувальний ефект. Довготривалий прийом препарату в нормальному стані пацієнта призводить до оздоровлення мозку – в ньому «вмикаються» процеси відновлення, формуються нові нейронні контакти, покращується нейрогенез. Така тривалість терапії зменшує ризики повернення хвороби.

Руслан Буяновський. Фото: «Добробут»

Побічні дії антидепресантів. Як зрозуміти, що препарат не підходить

Які можуть бути побічні ефекти від антидепресанту?

У плацебо-дослідженнях побічні ефекти від антидепресантів частіше виявлялися в людей, які пили плацебо. Адже в людей, які пили антидепресант, стан покращувався, зменшувалася тривога, і неприємних симптомів ставало менше. А в людей, які мали депресивні тривожні розлади і пили плацебо, стан не покращувався – відповідно, вони відчували більше побічних ефектів. Але це не були справжні побічні ефекти, це були прояви їхнього розладу. Взагалі побічні ефекти антидепресантів – найчастіше це ефекти тривожності щодо прийому препарату. Водночас, справжні побічні ефекти також можуть виникати — вони різні, багато з них зменшуються з часом, по мірі звикання до препарату.

Як пацієнт може зрозуміти, що препарат йому не підходить?

Перший критерій: немає покращення. Пацієнта запитують про його відчуття: на скільки відсотків ваш стан став краще порівняно зі станом перед початком лікування? Іноді це оцінюють за допомогою спеціальних тестів. Другий критерій: немає зменшення побічних ефектів, і вони вкрай погіршують якість життя. Наприклад: сильна сонливість протягом дня, яка заважає працювати, «туман» у голові, запаморочення, постійна нудота, великий набір ваги, сильна роздратованість тощо.

Чи є якісь стани або хвороби, за яких вживання антидепресантів протипоказане?

Так. По-перше, це алергія на препарат. По-друге, їх не можна комбінувати з деякими іншими препаратами, які називаються інгібітори моноаміноксидази. Крім того антидепресанти не мають використовуються для лікування розладу, що не підлягає лікуванню цим препаратом. Наприклад, ніхто в здоровому глузді не лікуватиме антидепресантом біполярний розлад першого типу.

Антидепресант + канабіс/алкоголь — що буде?

Що буде з пацієнтом, який приймає виписаний антидепресант за графіком, але одночасно вживає якісь психоактивні речовини – наркотики, алкоголь?

Часто пацієнти паралельно з антидепресантами вживають канабіс. Почнемо з того, що розлад вживання психоактивних речовин – це частина психічних розладів. Нерідко пацієнти з депресивними й тривожними розладами, з ПТСР, з розладами особистості схильні до нездорового способу прибрати свій душевний біль через звернення до наркотичних речовин. Багато психоактивних речовин погіршують перебіг депресії. Доведено, що якщо людина вживає той самий канабіс під час депресії, то кількість суїцидальних думок у неї збільшується. Алкоголь також не покращує перебіг депресії або панічного розладу. В цілому небезпека полягає не так у взаємодії антидепресантів і психоактивних речовин, як у погіршенні перебігу основної хвороби, заради якої призначається антидепресант.

Your browser doesn’t support HTML5 video.

Руслан Буяновський про лікування депресії

А якщо пацієнт не вживає «зайвих» речовин, але при цьому порушує графік приймання антидепресантів – на що це може вплинути?

Якщо пацієнт уже довго знаходиться в стані ремісії і давно приймає препарат – це нормально, що він може час від часу забувати випити пігулки. В такому разі наступного дня людина просто приймає препарат – дозу подвоювати не потрібно. Якщо ж триває гостра фаза терапії, і пацієнт не дотримується графіку приймання, це вплине негативно. Крім того, у пацієнта з важкими розладами різке припинення приймання препарату може супроводжуватися синдромом відміни з погіршенням самопочуття пацієнта.

Чи частіше стали до вас звертатися пацієнти з проблемами психічного характеру після початку повномасштабної війни?

Таких запитів завжди було багато. А зараз рівень тривожності підвищений. Розлади стали більш резистентними до лікування та більш важкими.

Бетоптик ® S (Betoptic ® S) ATC-классификация

бетаксолол (1-<4-[2-(циклопропилметокси)этил]фенокси>-3-изопропиламинопропан-2-ол гидрохлорид) — кардиоселективный блокатор β₁-адренорецепторов, без ВСА и существенного мембраностабилизирующего действия. При введении в глаз суспензия Бетоптик S снижает повышенное внутриглазное давление, сопровождающееся глаукомой, или без нее. Бетаксолол в виде глазных капель минимально влияет на дыхательную и сердечно-сосудистую системы.
Повышенное внутриглазное давление — ведущий фактор риска развития глаукоматозной скотомы. Чем выше внутриглазное давление, тем выше вероятность поражения глазного нерва и сужения поля зрения. Бетаксолол может снижать как повышенное, так и нормальное внутриглазное давление. Механизм его гипотензивного действия связан со снижением продукции внутриглазной жидкости.
В контролируемых двойных слепых исследованиях степень и продолжительность гипотензивного офтальмологического эффекта суспензии Бетоптик S и 0,5% р-ра Бетоптик были клинически эквивалентными, однако суспензия Бетоптик S переносилась намного лучше, чем р-р Бетоптик.
В контролируемых клинических испытаниях на пациентах с хронической открытоугольной глаукомой и внутриглазной гипертензией показано, что лечение бетаксололом обеспечивает более продолжительное положительное влияние на поле зрения, чем таковое с использованием тимолола или неселективного блокатора β-адренорецептора. Более того, было отмечено, что бетаксолол не только не ухудшал кровоснабжение глазного нерва, а и улучшал глазное кровообращение.
Бетаксолол имеет высокую липофильность, благодаря чему создаются высокие концентрации препарата в тканях глаза. Начинает действовать через 30 мин, а максимальный эффект, как правило, достигается через 2 ч после местного применения. Разовая доза обеспечивает снижение внутриглазного давления в течение 12 ч.
Полярная природа бетаксолола может вызвать дискомфорт при закапывании в глаз. В препарате Бетоптик S молекулы бетаксолола связаны ионной связью с амберлитовой смолой. После инстилляции молекулы бетаксолола переносятся ионами в слезную пленку. Процесс перемещения проходит в течение нескольких минут, уменьшая дискомфорт при применении препарата.

Показания Бетоптик S

открытоугольная глаукома, повышение внутриглазного давления.

Применение Бетоптик S

взрослым (в том числе пациентам пожилого возраста) рекомендуемая доза составляет 1–2 капли в пораженный глаз(а) 2 раза в сутки. У некоторых пациентов для стабилизации гипотензивного действия может потребоваться несколько недель. Необходимо тщательное наблюдение за больными с глаукомой. Если при назначении рекомендованных доз адекватное снижение внутриглазного давления не достигнуто, можно применить комбинированную терапию с пилокарпином или другими миотиками и/или эпинефрином (адреналином), и/или ингибиторами карбоангидразы.
Объем одной капли составляет 24 мкл.
Перед применением флакон с препаратом необходимо хорошо встряхнуть.

Противопоказания

повышенная чувствительность к компонентам препарата. Бетоптик S противопоказан пациентам с синусной брадикардией, AV-блокадой сердца II или III степени, кардиогенным шоком и больным с выраженной сердечной недостаточностью в анамнезе.

Побочные эффекты

Местные : сразу после закапывания возможен кратковременный дискомфорт в глазах. Иногда — точечный кератит роговицы, светобоязнь, слезотечение, зуд, сухость глаз, боль в глазу, снижение остроты зрения, образование корочек на краях век. Кроме того, при применении других препаратов бетаксолола побочные эффекты включали в себя аллергические реакции, снижение чувствительности роговицы, точечную окраску роговицы, отек и анизокорию.
Системные — редко, но могут развиться и при местном применении блокаторов в₁-адренорецепторов:
— со стороны сердечно-сосудистой системы: брадикардия, AV-блокада, усиление выраженности симптомов сердечной недостаточности;
— со стороны дыхательной системы: диспноэ с бронхоспазмом, повышенной бронхиальной секрецией и дыхательной недостаточностью;
— со стороны ЦНС: бессонница, головокружение, головная боль, депрессия, вялость, усиление выраженности симптомов и признаков миастении;
— другие: сыпь, токсический эпидермальный некролиз, выпадение волос, глоссит. Были сообщения об изменении вкусовых ощущений и запахов.

Особые указания

с осторожностью назначают Бетоптик S больным с сердечной недостаточностью или AV-блокадой сердца в анамнезе. Применение препарата следует немедленно прекратить при первых признаках сердечной недостаточности.
Сахарный диабет
Блокаторы β-адренорецепторов с осторожностью назначают больным со спонтанной гипогликемией и пациентам, которые принимают инсулин или пероральные гипогликемические препараты. Блокаторы β-адренорецепторов могут маскировать признаки и симптомы острой гипогликемии.
Тиреотоксикоз
Блокаторы β-адренорецепторов могут маскировать некоторые клинические признаки гипертиреоза (например тахикардию). Больные с подозрением на тиреотоксикоз должны находиться под постоянным медицинским наблюдением, чтобы не допустить внезапного прекращения приема блокатора β-адренорецептора, способного резко ухудшить состояние пациента.
Миастения
Блокаторы β-адренорецепторов могут усиливать мышечную слабость и некоторые симптомы миастении (например диплопию, птоз и общую слабость).
Хирургическое вмешательство
Перед общей анестезией применение препарата необходимо прекращать постепенно, снижая тем самым чувствительность сердца к β -адренергической стимуляции.
Респираторная система
Хотя результаты тестов не показали вредного влияния на функцию легких у больных, принимавших бетаксолол в виде глазных капель, не следует пренебрегать вероятностью возникновения побочных реакций со стороны дыхательной системы у пациентов, чувствительных к блокаторам β-адренорецепторов.
Вероятность аллергических реакций
Больные, имеющие в анамнезе атопию или острую анафилактическую реакцию на различные аллергены, во время приема блокаторов β-адренорецепторов могут быть более чувствительны к повторному, случайному, диагностическому или лечебному введению соответствующих аллергенов и не реагировать на обычные дозы эпинефрина, применяемые для устранения анафилактической реакции.
Орган зрения
У больных с закрытоугольной глаукомой целью лечения является раскрытие угла путем сужения зрачка при помощи миотиков. Бетаксолол мало или вообще не влияет на зрачок. Если Бетоптик S используется для снижения внутриглазного давления при закрытоугольной глаукоме, его необходимо применять только в комбинации с миотическими средствами .
Были сообщения о сухости глаз, обусловленной местным использованием блокаторов β-адренорецепторов. С осторожностью назначают блокаторы β-адренорецепторов больным с синдромом Шегрена или нарушениями образования слезной пленки иного генеза. Пациенты, которые носят контактные линзы, должны снимать их перед применением препарата Бетоптик S и подождать 15 мин после закапывания глаз, прежде чем снова надеть контактные линзы.
Запрещается прикасаться кончиком флакона-капельницы к любым поверхностям, поскольку это может привести к загрязнению содержимого флакона.
Период беременности и кормления грудью
Адекватных, хорошо контролируемых исследований на беременных проведено не было. Бетоптик S следует назначать в период беременности только в том случае, когда потенциальная польза от применения препарата оправдывает возможный риск для плода.
Неизвестно, проникает ли бетаксолола гидрохлорид в грудное молоко, поэтому с осторожностью назначают Бетоптик S в период кормления грудью.
Дети
Клинические испытания эффективности и безопасности препарата у детей не проводились.
Влияние на способность управлять автотранспортными или другими потенциально опасными механизмами ограничивается нечеткостью зрения, которое возникает непосредственно после применения препарата Бетоптик S, но быстро проходит.

Взаимодействия

необходимо тщательное наблюдение за больными, одновременно принимающими симпатолитики (такие как резерпин), поскольку возможны синергические эффекты с развитием выраженной гипотензии и/или брадикардии.
С осторожностью назначают Бетоптик S пациентам, которые параллельно принимают адренергические психотропные препараты.

Передозировка

при местном применении препарата — не описана. В случае местной передозировки суспензией Бетоптик S необходимо быстро промыть глаз с помощью ватного тампона, смоченного теплой водой.

Условия хранения

при температуре 8–30 °С. Держать флакон плотно закрытым. Не использовать более 28 дней после вскрытия флакона.