Цим пояснюються різноманітні кольори зір: сині зорі мають температуру 12 000 K, червоні — 3000 K. Для вимірювання температури далеких космічних світил астрономи використовують закони випромінювання абсолютно чорного тіла.15 лист. 2021 р.
Побудувавши по отриманим точкам пряму обчислюють її нахил до осі абсцис(1/λ). Потім за відомим абсолютним спектофотометричним градієнтом і знайденним відносним спектрофотометричним градієнтом, знаходять шуканий спектрофотометричний градієнт і спектрофотометричну температуру зорі.
Температуру зорі можна визначити за допомогою законів випромінювання чорного тіла (див. §6). Найпростіший метод вимірювання температури зорі полягає у визначенні її кольору.
Астрономи переважно вимірюють відстані саме у парсеках, аніж у світлових роках; останні використовуються більше у популярних медіа, де вони переважним чином конвертуються у світлові роки з табульованих значень у парсеках.
Температура зір визначає їх колір. Зорі з найбільшою температури поверхні (близько 30 000 К) мають блакитно-біле забарвлення. Зорі, поверхнева температура яких близько 3000 К, мають червоне забарвлення. Сонце з температурою 6000 К на поверхні має жовте забарвлення.
Бі́лі ка́рлики — зорі низької світності з масами, порівняними з масою Сонця, та високими ефективними температурами.
Зміст. 1 Методи визначення температури зірок. 1.1 Іонізаційний. 1.2 Спектрофотометричний. 1.3 За інтенсивністю емісійних смуг. 2 Див. також. Методи визначення температури зірок. Іонізаційний.