Вхід вихід вулика

Що таке інформаційна система «Вулик»

Програмний комплекс автоматизації центрів надання адміністративних послуг (Інформаційна система «Вулик») як підсистема Системи електронної взаємодії органів виконавчої влади (СЕВ ОВВ) розроблено в рамках проекту EGOV4UKRAINE (проект підтримки програми ULEAD з Європою) спільно з Державним агентством з питань електронного урядування (постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2019 р. № 829 Державне агентство з питань електронного урядування України було реорганізовано і створено Міністерство цифрової трансформації України) для центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП).

Метою створення системи є підвищення доступності та якості надання ЦНАП послуг та забезпечення надійного зберігання й захисту інформації. ІС «Вулик» має прискорити роботу адміністраторів ЦНАП завдяки переходу до роботи з заявками громадян в електронному вигляді та спрощеній взаємодії з державними реєстрами в режимі реального часу.

Чому виникла потреба у створенні такої системи

В Україні працювало близько 800 ЦНАП, і майже 80–85% з них не мали інформаційних систем управління процесом надання послуг, які би значно підвищили ефективність роботи з обслуговування громадян. Тому Державне агентство з питань електронного урядування України ініціювало впровадження типової інформаційної системи для забезпечення єдиних високих стандартів роботи ЦНАП по всій території країни. Система дістала влучну назву «Вулик».

ІС «Вулик» — централізована система і тому адмініструється віддалено, що дозволяє надавати технічну підтримку дистанційно та швидко, без потреби наймати місцевих ІТ-спеціалістів.

ІС «Вулик» відрізняється від інших систем тим, що має доступ до державних реєстрів та можливість онлайн обміну даними через систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів «Трембіта». Це дозволить значно пришвидшити процес надання адміністративних послуг громадянам.

Водночас слід розуміти, що використання цієї можливості залежить від низки факторів. Насамперед від підключення до «Трембіти» тих чи інших державних реєстрів і, відповідно, готовності органів виконавчої влади до здійснення обміну інформацією. Це поступовий процес, що вимагає нормативно-організаційних та технічних рішень.

У серпні 2018 — травні 2019 рр. відбулося пілотування «Вулика» в 10 містах України з чисельністю населення від 4 до 100 тисяч мешканців. З серпня 2019-го розпочалося підключення до ІС «Вулика» ЦНАП, які відкривалися за підтримки проекту EGOV4UKRAINE. Проект є частиною програми децентралізації в Україні для створення більш прозорого та підзвітного врядування та підтримує заходи, що фінансуються програмою “U-LEAD з Європою”. Програма фінансується ЄС та його країнами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею, Швецією та Словенією.

У серпні було розпочато процес підключення до ІС «Вулика» ЦНАП, які відкривалися в новостворених об’єднаних територіальних громадах за допомогою програми “U-LEAD з Європою”. Станом на 1 липня 2020 року в ІС «Вулик» працювали понад 100 ЦНАП.

Розвиток та адміністрування

На сьогоднішній день до цієї системи підключено понад 800 ЦНАП і цей показник зростає.

Планується, що інформаційна система буде доступною для всіх ЦНАП, які виявлять бажання користуватися нею. Супроводження та адміністрування системи заплановано в рамках бюджетних видатків, тому для ЦНАП система буде безоплатною.

Програмне забезпечення для «Вулика» розроблено українською ІТ-компанією SoftXpansion.

Технічним адміністратором ІС «Вулик» є Державне підприємство «ДІЯ».

Взаємозв’язок “вхід – перетворення – вихід” у типових виробничих системах

До характерних ознак функціонування фармацевтичного підприємства як виробничої системи відносяться:

– цілеспрямованість, тобто здатність створювати готові лікарські засоби, надавати послуги (оскільки такі системи створені для задоволення визначених потреб);

– поліструктурність, тобто одночасне існування на підприємстві (як системи) підсистем, які взаємно перетинаються, (цехів, ділянок, відділів і т.п.), де майже кожен елемент системи одночасно є складовою кількох підсистем і функціонує відповідно до їх вимог і цілей;

– відкритість, яка проявляється у тісній взаємодії підприємства із зовнішнім середовищем – у матеріальному, енергетичному, інформаційному, фінансовому й іншому видах обміну з зовнішнім середовищем;

– складність, яка обумовлена таким головним елементом системи, як працівники, а також поліструктурністю, стохастичними змінами стану елементів системи і впливом зовнішнього середовища, та полягає у величезній кількості елементів системи з численними складовими та альтернативними зв’язками, великою кількістю здійснюваних процесів.

Підприємство являє собою динамічну систему, здатну змінюватися, переходити з одного якісного стану в інше, залишаючись системою завдяки визначеним властивостям. До властивостей системи організації виробництва відносяться:

– результативність – здатність виготовляти готові лікарські засоби або надавати послуги. Вона забезпечується організацією виробничої системи;

– надійність – стійке функціонування, здатність локалізувати у порівняно невеликих частинах системи негативні наслідки стохастичних збурювань, що відбуваються як усередині системи, так і в зовнішньому середовищі. Надійність системи підвищується при обмеженні величин і частоти стохастичних збурювань, а також за рахунок збільшення внутрисистемних резервів і забезпечується системою керування;

– гнучкість – можливість пристосовувати виробничі системи до умов зовнішнього середовища, які змінюються (підвищення рівня конкуренції, змін потреб ринку й ін.);

– керованість – характеристика процесу керування фармацевтичним підприємством як системою. Система керована, якщо в заданий час досягає мети керування та укладається при цьому в обмеження по ресурсах. Система некерована, якщо не досягає мети. Система погано керована, якщо досягає наміченої мети не точно, а приблизно або виходить за встановлені обмеженнями по ресурсах.

Таким чином, всі елементи виробничої системи повинні функціонувати з метою випуску продукції, надання послуг відповідної якості, обсягу та номенклатури.

studopedia.org – Студопедия.Орг – 2014-2024 год. Студопедия не является автором материалов, которые размещены. Но предоставляет возможность бесплатного использования (0.007 с) .

Скільки меду дає один вулик за сезон

Пасіка – це не тільки миле хобі, а й засіб заробітку, тому питання про те, скільки меду дає один вулик за сезон, надзвичайно важливий.

Досвідчені бджолярі знають, що «врожайність» меду може бути різним, але є фактори, які на це впливають.

Що впливає на кількість меду у вулику: основні чинники

На кількість меду впливають такі чинники:

1. Розмір вулика і кількість рамок;
2. Здоров’я і порода бджіл. Сильні бджолосім’ї видобувають більше меду, слабкі, відповідно, менше. Не кожна бджола може легко пристосуватися до збіру в певному регіоні. Так, в одній місцевості ефективно тримати карпатських бджіл, а на іншій – степову породу.
3. Наявність достатку медоносних рослин і клімат регіону. Деякі бджолярі через несприятливі умови займаються кочовим бджільництвом, що допомагає збільшити віддачу вуликів.

При малій кількості збіру меду деякі пасіки переформовуються на розведення і продаж бджолопакетів, що теж досить прибутково, та збирають квітковий пилок.

Скільки меду можна отримати з 1 вулика за сезон?

Який прибуток з одного вулика? На це питання немає однозначної відповіді.

Стандартний бджолиний дадановський вулик складається з 20 рамок.

На півдні України в середньому збирають по 50 кг меду за сезон (1 бідон).

З соняшника збирають в серьедньому 5-6 бутильків (пів-бідона), з акації – від 5 до 50 кг.

Скільки важить 1 кг меду? В 1 літрі меду – 1 440 грамів (в 3 літровій банці – 4,5 кілограма меду).

За сезон бджоли можуть наповнити вулик як від 0 кг, так і в сприятливі роки кількість меду зростає до 70-100 кг (1,5-2 бідони).

Як збільшити кількість товарного меду?

Досвідчені бджолярі збирають з одного вулика до 200 кг товарного меду в рік.

Для цього потрібно дуже часто кочувати.

Давайте розглянемо деякі поради:

1. Розташування бджіл повинно бути оптимально наближене до медоносів. В радіусі 1 км навколо пасіки повинна розташовуватися велика медоносна база, адже далі комахи просто не полетять. Дуже добре підходять місцевості з полями або фруктовими садами.
2. Потрібно, щоб на пасіці були поїлки, щоб бджоли не витрачали енергію в пошуках води.
3. У розпорядженні працьовитих комах повинні бути ранні і пізні квітучі медоноси. В іншому випадку пасічник отримає мед з 1-2 рослин, а в решту часу для бджіл просто не буде роботи.

Якщо всі ці умови дотримані і комах оточують безперервно квітучі рослини, то річний дохід з одного вулика перевищить 150 кг, а ви будете спустошувати вулик від 8 до 10 разів на рік.

Для збільшення продуктивності бджіл необхідно посилювати сім’ї, створюючи для проживання комах оптимальний простір.

Так, щоб позбавити їх від необхідності виносити сміття (20% витрат енергії), у вулику встановлюється сітчасте дно.

Зручні поїлки і постійна наявність води на пасіці теж оптимізують роботу бджіл.

Що робити, якщо відсутня медоносна база?

Секретів, скінчено, багато, але без великої кількості медоносів прискорити наповнення вуликів технічно неможливо.

Відсутність медоносів вирішується одним шляхом – кочівка пасіки.

Переміщення бджіл машиною або покупка павільйону і подорож з ними – завдання складне, але здійсненне, тим більше що в кінці сезону це принесе гарний прибуток.

Ви будете перевозити бджіл по регіону та за його межами, встигаючи отримати мед з найкращих і багатих медоносів.

Щоб полегшити це завдання, рекомендується об’єднатися з одним або знайти партнера для кочового бджільництва.

Можна і потрібно поліпшувати пасіку, посилювати сім’ї та оптимізувати робочий простір.

Рекомендується ретельно підбирати регіон для продуктивного торгового бджільництва, адже разом з кількістю меду у вулику зростає кількість прополісу, маточного молочка та перги, які на сучасному ринку цінуються високо.

Схожі записи: