Готуємо традиційний вірменський суп танапур

Як пише РЕДПОСТ, танапур або спас – оригінальна та ніжна національна вірменська страва. Дуже смачний суп, який підійде як для спекотної, так і для холодної пори року. Влітку він подається холодним, а взимку – гарячим.

Що варто врахувати

Справжній спас вийде лише в тому випадку, якщо не відходити від традиційного складу інгредієнтів страви. Але якщо не знайдеться мацони, можна взяти звичайний жирний кефір. Але в цьому випадку кількість води потрібно зменшити вдвічі.

Вірменський суп танапур

Продукти на 4 порції

Мацони (або кефір (тоді води необхідно взяти 0,5 склянки)) 1 скл.
Вода 1 скл.
Курячі яйця 1 шт.
Пшенична крупа (або булгур, кус-кус) 60 гр
Цибуля ріпчаста 100 гр
Борошно пшеничне 1 стол.л.
Вершкове масло 30 гр
Сіль 2 гр
Зелень кінзи 10 гр
Петрушка 10 гр
М’ята 2 гр

Покроковий рецепт приготування

Пшеницю добре промити
Замочити пшеницю на ніч,
Воду злити,
Пшеницю промити
Варити у підсоленій воді близько 25 хвилин.
В окремій мисці збити виделкою яйце із сіллю.
Додати столову ложку борошна, що просіює.
Ретельно промішати суміш, щоб не було грудочок.
Додати в яєчну суміш мацун та воду.
Добре змішати суміш, до однорідності. Суміш має вийти густою як сметана за консистенцією.
У каструлю з крупою влити суміш і
Поставити на вогонь.
Довести до кипіння, помішуючи дерев’яною лопаткою.
Цибулю почистити і дрібно порізати.Паралельно на сковороді розігріти шматочок вершкового масла|мастила|
Обсмажити до золотистості цибулю.
Зменшити вогонь до середнього та варити суп, постійно помішуючи, щоб суміш не згорнулася.
Зелень кінзи та петрушки дрібно порізати і відправити в каструлю із супом.
Туди ж покласти цибульну піджарку з олією, перемішати.
Варити ще 10 хвилин.
Вимкнути вогонь.
Дати постояти супу під кришкою близько 15 хвилин.
Подаємо в гарячому або холодному вигляді, зі свіжою зеленню та хлібом.
Можна кинути пару листків м’яти, з такою подачею врятувати буде особливо освіжаючим.

Кухня Вірменії

КУХНЯ Вірменська кухня – це самостійна пам’ятка країни. Одна з найдавніших у світі, вона і в наші дні зберігає вікові традиції вірменського народу, заслужено рахуючись однією з найбільш самобутніх кулінарних традицій планети. Вірменська кухня – це зелень (багато зелені!), Сири, овочі, м’ясо і, звичайно, лаваш! Сотні видів трав, які будь-яка вірменська господиня з рідкісним мистецтвом використовує для приготування страв, в усьому іншому світі просто порахують бур’янами. А тут без них немислимі ні закуска, ні сир, ні м’ясну страву. І при цьому рецептура на перший погляд вкрай проста – продукти піддаються мінімальній обробці, практично не використовуються рослинні масла, ну і, звичайно, готові страви супроводжуються величезною кількістю зелені і приправ. Споконвіку тут їдять кисломолочний “мацюн” і його розведений холодною водою варіант – “тан”, всілякі солоні овочі і трави, кручений сир “Чечіль” і м’який сир “жажік” з травами і зеленим часником, всілякі салати з використанням бобових, зелені всіх видів і м’ясних продуктів, плов “плав”, а також найрізноманітніші приправи з часнику. Особливою повагою користуються м’ясні страви – шашлик з великих шматків м’яса “хоровац” ( “Карс” – готується на мангалі, “Хазанов” – в каструлі), шашлик з яловичини і курдючного сала “ики-бір”, м’ясні кульки з відбитого особливим чином і відвареного м’яса – “кюфта”, круглі фрикадельки в бульйоні “коколік”, знаменита “толма” і її пісний варіант – “пасуц толма”, найтонші смужки відвареної яловичини “баскиртат”, кашоподібна маса з курячого м’яса і пшениці “Аріса”, відварна баранина з горохом і зеленню “бозбаш”, “путук”, “бастурма”, смажене курча з баклажанами і мацюном “борани”, м’ясний “суджух”, абсолютно неймовірне асорті з ліверу і овочів “тісвжік”, “кчуч” з баранини, “пастинери “,” Аміче “, різні плови – з гранатом (” нров плав “), з копченою рибою (” плав апхтац дзков “) або сухофруктами (” чров плав “) і т. д. Одне з” самих вірменських “страв – смажена на рожні севанская форель “ішхан хоровац”. Також хороші “Кутан”, “рибний кчуч” і “ішхан у вині”. Попередня підготовка м’яса складна і багатоступенева, тому всі вірменські м’ясні страви мають абсолютно унікальний смак. Важливе місце на столі займають супи – юшка з яловичого хвоста “поч”, суп з мацюна “врятував”, знаменитий суп “Хаш”, суп з яловичини з курагою “яйні”, курячий суп “тархана”, рисовий суп з цибулею “чулумбур Апуре “, грибний суп з рисом” Сунки Апуре “, суп з кураги” анушапур “, круп’яні супи” воспнапур “і” хрчік “, фруктові супи” анушапур “,” чірапур “і ін. до супів зазвичай подаються відварне м’ясо, зелень і неодмінний лаваш. Вірменської кухні без лаваша просто не існує. Цей тонкий прісний хліб досі печуть за старовинною технологією в глиняних печах-тонуються. Також постійно на столі хліб овальної або круглої форми “матнакаш” і маленькі бутерброди з сиром “дурум”. Гарні місцеві солодощі і кондитерські вироби – традиційна широка коржик з слена тіста з начинкою “гата” (Кята), “назук”, “югатерт”, печиво “ншабліт”, “багардж”, “Шпот”, “шароц”, зацукровані абрикоси ” Шалах “, курага і інжир, домашня халва, начинені різноманітними горіхами персики, солодкий” суджух “, численні види печива з горіхами і фруктовими джемами, пиріжки та різноманітні варення. Національний напій країни – коньяк. Коньячне виробництво в Вірменії засновано всього лише трохи більше ста років тому, але за такий незначний термін країна придбала заслужену славу одного з кращих виробників цього напою. Вірменський коньяк виробляють з добірних сортів винограду – “хутра”, “Кахеті”, “Гарандмак”, “Воскеат”, “Чилар” і ін., Які ростуть в Араратській долині, чия вулканічний грунт ідеально підходить для вирощування коньячних сортів винограду. Сьогодні Єреванський коньячний завод (входить в трест “Перно Рікар”) випускає такі знаменитий коньяки, як “Ані” (витримка 6 років), “Добірна” (7 років), “Ахтамар”, “Ювілейний”, “Вірменія”, “Двин “(10 років),” Святковий “(15 років),” Васпуракан “(18 років) і” Наірі “(20 років), а також десятки ексклюзивних сортів, що експортуються в багато країн світу. З найдавніших часів вірмени вміли робити і хороше вино, але в наші дні його випуск значно скоротився, і вживається воно, в основному, тільки в межах країни. Зате вірменська шовковична горілка, яка випускається як промислово, так і кустарним способом (майже в кожному дворі) вважається цілющим напоєм, що володіє до того ж чудовим смаком. З безалкогольних напоїв, без сумніву, найбільш відомий “тархун” (зовсім не те, що можна купити в пластиковій пляшці). Також дуже популярні чудові мінеральні води країни і фруктові соки. Кава і чай – на кожному розі і чудової якості.

Вірменська страва танів абур