Вейгела: вирощування в саду, види і сорти

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 02 серпня 2023 Опубліковано: 28 лютого 2019 Перша редакція: 28 березня 2015 🕒 11 хвилин 👀 82892 рази 💬 2 коментарі

• Прослухати статтю
• Посадка й догляд за вейгелою
• Чагарник вейгела – опис
• Посадка вейгели
  • Коли саджати вейгелу
  • Як посадити вейгелу
  • Вейгела навесні
  • Цвітіння вейгели
  • Розмноження вейгели
  • Обрізування вейгели
  • Шкідники та хвороби вейгели
  • Як і коли збирати насіння вейгели
  • Вейгела взимку
  • Рання вейгела, або вейгела приємна (Weigela praecox)
  • Вейгела квітуча, або вейгела флорида (Weigela florida)
  • Вейгела гібридна (Weigela hybrida)
  • Вейгела Міддендорфа (Weigela middendorffiana)
  • Коментарі

  Серед декоративних чагарників не багато таких, які здатні цвісти два рази за сезон. А ось вейгела саме такий чагарник. Ще однією перевагою культури є її зимостійкість: навіть після сильних морозів, вейгела швидко відновлюється.

  Що стосується декоративності, то вейгела просто чарівна: під час цвітіння вона вся усипана ароматними квітками. рожевого, білого, жовтого або червоного кольору.

  Ми пропонуємо вам ретельно підібраний нашими фахівцями матеріал, з якого ви можете дізнатися:

  • як посадити вейгелу;
  • як доглядати за цією рослиною до і після цвітіння;
  • коли і як потрібно обрізати вейгелу;
  • як підготувати рослину до зимівлі.

  Прослухати статтю

  Посадка й догляд за вейгелою

  • Посадка: березень або квітень.
  • Цвітіння: з середини травня впродовж місяця, повторне цвітіння – в серпні-вересні.
  • Освітлення: яскраве сонячне світло.
  • Ґрунт: пухкий, свіжий, у міру зволожений і багатий на гумус суглинний або супіщаний ґрунт слабколужної або нейтральної реакції.
  • Полив: помірний полив тільки в посушливий період.
  • Підживлення: після внесення добрив при посадці рослину можна не підживлювати два роки, в подальшому в період вегетації проводять три підживлення: напровесні повним мінеральним добривом, на початку літа калійно-фосфорним добривом, а під осіннє перекопування – деревною золою.
  • Обрізування: молоді кущі обрізують тільки напровесні в санітарних цілях, дорослим навесні роблять санітарне обрізування, а формувальне – улітку, після першого цвітіння. Один раз на 3-4 роки проводять омолоджувальне обрізування куща.
  • Розмноження: насінням, зеленими та напівздеревілими живцями, відсадками та паростю.
  • Шкідники: попелиця, трипси, гусінь, павутинні кліщі, хрущі та капустянки.
  • Хвороби: сіра гниль, плямистості.

  Рослина вейгела (лат. Weigela) належить до роду чагарників родини Жимолостеві. Назву рослина отримала на честь німецького хіміка, ботаніка і фармаколога Крістіана Еренфріда фон Вайгеля. У природі квіти вейгела поширені на сході і південному сході Азії, а також на острові Ява та на Далекому Сході. Рід обчислюється п’ятнадцятьма видами, в культурі ж вирощується найчастіше 7 видів і близько 10 високодекоративних сортів вейгели – це листопадні чагарники, які мають такі переваги, як краса і легкість у розмноженні та догляді.

  Чагарник вейгела – опис

  Квітка вейгела вологолюбна і відносно тіньовитривала. Цей прямостоячий чагарник не утворює столонів, листя розташовується на його пагонах супротивно, черешкове, без прилистків, пилчасте або зубчасто-пилчасте. Квітки, воронкоподібні або дзвоникуваті, до 5 см завдовжки, одиночні або зібрані в дірчасті суцвіття, бувають рожевого, кремового, жовтого, кармінно-червоного та інших кольорів, які можуть змінюватися в процесі цвітіння від більш світлого відтінку до більш насиченого. Після цвітіння кущ вейгела утворює плоди – двостулкові коробочки з дрібним насінням.

  Посадка вейгели

  Коли саджати вейгелу

  Вейгела найкраще приживається навесні, у часовий проміжок між початком прогрівання ґрунту і набубнявінням бруньок. Осіння ж посадка вейгели зазвичай гине в першу зиму. Виберіть для чагарника місце на узвишші, захищене від північних вітрів і сильних протягів, через які квітки і бутони рослини можуть обсипатися – найкраще вейгела зростає з південного боку будинку. Аби цвітіння вейгели було яскравим і рясним, бажано гарне освітлення. Ґрунт для вейгели підходить багатий на гумус і пухкий – супіщаний або суглинний із слабколужною або нейтральною реакцією. Виняток становить тільки вейгела Міддендорфа (Weigela middendorffiana), яка може рости і на слабкокислих торф’янистих ґрунтах. Для посадки годяться саджанці, не молодші за три роки.

  Як посадити вейгелу

  Посадка рослини вейгела здійснюється в яму завглибшки 30-40 см, але якщо ґрунт на ділянці небагатий, то глибина ями повинна бути трохи більшою, щоб можна було укласти на її дно, крім п’ятнадцятисантиметрового шару дренажу з битої цегли, гравію чи піску, шар родючої землі з добривами – по 100 г нітрофоски та по півтора відра компосту під кожен кущ вейгели. Поживну добавку потрібно ретельно перемішати з компостом. Щоб підвищити приживлюваність посадкового матеріалу, коріння саджанців можна обробити розчином стимулятора коренеутворення, наприклад, Радіфармом або Віва+. Саджанці вейгели великих сортів (заввишки до 2,5 м) розташовують на відстані півтора-два метри один від одного, для невисоких сортів (до метра) досить проміжку у 80 см. При посадці коріння саджанців акуратно розправляють, землю, щоб уникнути утворення порожнин навколо коренів, ретельно ущільнюють. Кореневу шийку саджанця заглиблюють не більше ніж на 1-2 см, а краще, щоб, коли земля осяде, вона виявилася врівні з поверхнею. Після посадки саджанці рясно поливають, ділянку мульчують.

  Догляд за вейгелою

  Вейгела навесні

  Вирощування вейгели не трудомістке, і ви з ним обов’язково впораєтеся. Весняну посадку завершено, і тепер вам залишається тільки здійснювати догляд за вейгелою відповідно до правил агротехніки: помірно поливати в посушливий період (якщо ділянка замульчована, необхідність частих поливань вам не загрожує), видаляти бур’яни в міру їхньої появи й обов’язково обережно, щоб не пошкодити коріння чагарника, розпушувати ґрунт на глибину багнета лопати. Догляд за вейгелою включає і підживлення, але якщо ви під час посадки внесли під коріння компост та нітрофоску, то два роки можете вейгелу не підживлювати. На третьому році ранньою весною, щоб стимулювати зростання нових пагонів і листя, внесіть у ґрунт повне мінеральне добриво – амофоску, діамофоску, Кеміру-люкс або інше добриво, що містить фосфор, калій і азот. Наприкінці травня або на початку червня, коли вейгела формує бутони, зробіть друге підживлення, що складається з калійних і фосфорних добрив (суперфосфату, сірчанокислого калію), які забезпечать більш довге та пишне цвітіння, а заодно і зміцнять гілки рослини до зими. Третє підживлення проводиться під осіннє перекопування – вноситься деревна зола з розрахунку 200 грамів на квадратний метр ділянки або добриво Кеміра – осінь у дозуванні, зазначеному в інструкції.

  Цвітіння вейгели

  Найчудовішою перевагою вейгели перед іншими садовими чагарниками є те, що вона цвіте двічі за сезон: перше, дуже рясне цвітіння проходить на тогорічних пагонах із середини травня до середини червня, вдруге, але вже не так пишно, вейгела цвіте в серпні-вересні на пагонах поточного року. Квітуча вейгела – чарівне видовище.

  Розмноження вейгели

  Вейгела легко розмножується насінням, але оскільки прорісність насіння зберігається лише протягом одного або двох років, немає ніякого сенсу затягувати з посівом в ящики і теплиці. Тим більше, що набагато простіше залишити в землі насіння, що просипалося восени, а навесні, коли воно проросте, залишити найсильніші сходи та дорощувати їх два роки, поки не настане час пересадити їх на постійне місце. Однак слід пам’ятати, що при насіннєвому розмноженні видові властивості рослин можуть не зберегтися, тому квітникарі віддають перевагу вегетативному способу розмноження, а не насіннєвому: літніми зеленими або тогорічними напівздеревілими живцями, молодою паростю від пня або відсадками (щепами). Із зелених пагонів поточного року, зрізаних у кінці червня, або напівздеревілих тогорічних пагонів, нарізаних ранньою весною до початку сокоруху, а також із прикореневої парості нарізають живці завдовжки 10-15 см, видаляють з них нижнє листя, а верхнє вкорочують наполовину. Нижній зріз живців обробляють корневіном, потім живці висаджують у суміш піску і торфу, вкритий чотирисантиметровим шаром піску. Посадка живців не повинна бути глибокою, досить заглиблення на один сантиметр. Зверху кожен живець накривають скляною банкою або обрізаною пластиковою пляшкою, яку щодня знімають для провітрювання та зволоження живців. Щойно ви виявите у якогось живця новий пагін, прищипніть його, щоб стимулювати кущіння. Відсадками розмножують так: один із нижніх пагонів пригинають до землі, у тому місці, де він стикається з ґрунтом, злегка пошкоджують кору відсадка, прикріплюють його до землі і присипають ґрунтом. Наступної весни у вас буде повноцінний саджанець вейгели. Врахуйте, що і живці, і щепи до висадки на постійне місце потрібно ростити три роки.

  Обрізування вейгели

  Як і будь-який чагарник, вейгела потребує стрижки. Молодим кущам потрібне тільки санітарне обрізування, при якому ранньою весною видаляють поламані, підмерзлі, хворі або загущуючі кущ гілки. Дорослі кущі піддають формуючому обрізуванню, яке проводять у середині літа після першого цвітіння вейгели, поки нові пагони ще не відросли. Але врахуйте, що друге цвітіння відбувається якраз на пагонах поточного року, тому якщо ви проґавили час літньої стрижки і пагони пішли в ріст, краще літнє обрізування взагалі не проводити. Крім того, дорослі кущі раз на три-чотири роки потребують омолоджуючого обрізування, під час якого видаляють усі гілки, яким більше трьох років, а решту вкорочують на третину. Іноді є сенс обрізати взагалі всі пагони – і не переймайтеся, вейгела після такого обрізування прекрасно відновлюється.

  Шкідники та хвороби вейгели

  Найчастіше вражають вейгелу попелиця і листогризучі гусені, а в сильну спеку – павутинні кліщі і трипси, але зазвичай до того часу, коли настає спека, перше цвітіння вейгели вже добігає кінця. Для боротьби зі шкідниками використовують рогор, нітрафен, кельтан – пестициди, що завдають шкоди довкіллю. Щоб цього уникнути, краще з метою знищення шкідників використовувати інсектицидні рослинні настої, наприклад, з полину, гіркого перцю або часнику. Якщо саджанці після посадки починають жовтіти і в’янути, цілком можливо, що їхню кореневу систему вразили личинки хруща або капустянки, які могли потрапити в посадкову яму з перегноєм або компостом. У цьому випадку пролийте ґрунт розчином карбофосу або актари.

  Із хвороб небезпеку для вейгели становить іржа, сіра гниль і плямистості. Для боротьби з бактеріальними і грибковими хворобами використовують обробку бордоською рідиною – вапняним молоком із мідним купоросом. З метою профілактики захворювань доцільно обробляти вейгелу в період появи листя трипроцентним розчином Топсину.

  Вейгела після цвітіння

  Як і коли збирати насіння вейгели

  Дозріває насіння вейгели у вересні, а збирати його потрібно в листопаді, коли коробочки починають тріскатися. Аби вміст коробочок не просипався в ґрунт, обгорніть у вересні кілька насіннєвих коробочок марлею і закріпіть її на гілці, а в листопаді зріжте коробочку разом із марлею, внесіть до приміщення, обережно зніміть марлю, витрусіть насіння на газету, просушіть його, зсипте в коробочку, напишіть на ній назву рослини, сорту, дату закладки і покладіть до весни на зберігання в сухе темне місце. Пам’ятайте, що прорісність насіння вейгели втрачає за рік-два, а вирощені з насіння рослини рідко зберігають сортові ознаки батьків.

  Вейгела взимку

  У кінці жовтня або на початку листопада, коли з вейгели опаде все листя, присипте пристовбурні кола вейгели землею, утворивши пагорб заввишки 15-20 см. Гілки вейгели краще пригнути до землі і притиснути їх до неї, як це роблять із гортензією, а згори закрити руберойдом або спанбондом, зафіксувавши покриття, щоб його не зірвало вітром. Можна не пригинати гілки до землі, а щільно стягти їх мотузком або шпагатом, обгородити кущ каркасом із металевої або пластикової сітки, всередину цієї споруди насипати для тепла сухого листя, а згори обгорнути цю конструкцію щільним покривним матеріалом.

  Види і сорти вейгели

  Для садівників наших широт найбільшу цінність становлять більш-менш зимостійкі види і сорти вейгели. До таких належать:

  Рання вейгела, або вейгела приємна (Weigela praecox)

  у природі зростає на Далекому Сході. У висоту кущ вейгели ранньої сягає двох метрів, листя має опушене, крону кулясту. Яскраво-рожеві зовні квітки зібрані в суцвіття по 2-3 штуки на бічних пагонах поточного року. Іноді зів квіток забарвлений у жовтувато-білий колір, бутони мають пурпурний відтінок. Цвіте цей вид з кінця травня протягом 10-30 днів. Зацікавлення викликає вейгела варієгатна – строкатолистий різновид вейгели ранньої, зелене листя якої покрите жовтими плямами, що влітку набувають кремового відтінку.

  Вейгела квітуча, або вейгела флорида (Weigela florida)

  – чагарник заввишки до трьох метрів, на пагонах – два ряди волосинок. Листя на коротких черешках, пильчасте, зверху опушене тільки по центральній жилці, знизу – по всіх його жилах. Суцвіття з 3-4 яскраво-рожевих квіток розкриваються в кінці травня і цвітуть до трьох тижнів. Найпопулярніші форми:

  • вейгела пурпурова, або вейгела червона (Weigela Purpurea) – кущ з густою кроною, що досягає у висоту півтора метра, листя червоно-коричневе, квітки насичено-рожеві з жовтим зівом, цвіте в червні-липні. Сорт Nana Purpurea – майже точна, але зменшена копія вейгели пурпурової;
  • Альба – карликова форма з білими квітками, які із зів’яненням рожевіють;
  • Variegata – витончена і найбільш морозостійка форма з дрібним листям, яскраво-рожевими квітками, зібраними в китиці;
  • вейгела рожева (Weigela florida Bunge) – форма з квітками рожево-кармінового відтінку зовні і блідо-рожевого, майже білого всередині;
  • вейгела Вікторія (Weigela florida Victoria) – метровий кущ із червоно-коричневим листям, квітки багряного відтінку.

  Вейгела гібридна (Weigela hybrida)

  має розкидисту крону, цвіте рясно. У висоту досягає півтора метра. Ароматні трубчасто-воронкоподібні квітки, зібрані в пухкі суцвіття або одиночні, цвітуть залежно від сорту білим, рожевим, пурпуровим, ліловим і червоно-фіолетовим. Найпопулярнішими сортами є:

  • вейгела Брістоль Рубі – сорт, виведений у США в 1941 році. Висота куща від 2,5 до 3 м, діаметр крони до 3,5 м. Листя яскраво-зеленого кольору. Квітки рожеві з червоно-рубіновим краєм, іноді з помаранчевою серединою. Вейгела Брістоль Рубі дуже швидко росте, зацвітає в кінці червня;
  • вейгела Ред Принц – компактний кущ також американської селекції висотою в півтора метра, крона розлога, гілки пониклі, квітки насиченого червоного кольору виглядають контрастно на фоні яскраво-зеленого листя.

  Вейгела Міддендорфа (Weigela middendorffiana)

  кущ заввишки 1-1,5 м, пагони висхідні, квітки великі (3-4 см), жовтого відтінку з помаранчевими цятками в зіві, одиночні або зібрані в малоквіткові суцвіття від 2 до 6 штук у кожному. Цвіте двічі за сезон.

  Крім цих популярних видів, їхніх різновидів і сортів, у культурі вирощують ще вейгелу рясноквітучу, вейгелу приємну, вейгелу ранню, вейгелу японську, вейгелу садову, вейгелу Максимовича і вейгелу корейську.

  Чагарник вейгела: посадка і догляд навесні, влітку, фото, відео

  Посадка і догляд за вейгелой у відкритому грунті повинні здійснюватися правильно, щоб цей чагарник добре відчував себе в садах на території Росії. Створити для вейгели оптимальні умови не так вже й складно, якщо знати, до чого звикла ця східна гостя.

  • Особливості вирощування вейгели
    • Що любить і чого не любить вейгела
    • Як зберегти саджанці вейгели до висадки в грунт
    • Що можна посадити поруч з вейгелой
    • Коли висаджувати вейгелу в грунт: навесні або восени
    • Вибір відповідного місця
    • Яку грунт любить вейгела
    • Як садити вейгелу
    • Коли краще пересаджувати вейгелу
    • Вибір місця і підготовка грунту для вейгели
    • Як пересадити вейгелу навесні
    • Графік поливу
    • Чим підгодувати вейгелу навесні і влітку
    • обрізка

    Особливості вирощування вейгели

    На вибір відповідного місця, дотримання правил посадки і сумлінну догляд вейгела відгукнеться мальовничим цвітінням, що підтверджують численні фото, зроблені садівниками-аматорами.

    Що любить і чого не любить вейгела

    Вейгела віддає перевагу відкритим, добре прогріваються сонячні ділянки, захищені від холодних вітрів. Ці характеристики місця для посадки вейгели потрібно враховувати в першу чергу, тому що в подальшому вплинути на них буде неможливо. Велике значення для вейгели має і якість грунту: вона повинна бути легкою, водо- і повітропроникною, родючої. Грунт підійде слаболужною або нейтральний. Не можна висаджувати кущі в низинах або в місцях, де ґрунтові води розташовані дуже близько до поверхні, оскільки ніжна коренева система рослини не переносить надлишкової зволоженості.

    Як зберегти саджанці вейгели до висадки в грунт

    Якщо саджанці вейгели куплені взимку, то до посадки у відкритий грунт потрібно створити їм певні умови. Щоб рослини завчасно не пішли в ріст, їх зберігають в прохолодному місці без доступу світла. Існує кілька способів зберегти саджанці до весни:

    1. Живці можна прикопати на ділянці, поклавши на землю під ухилом і присипавши кореневу систему і крону землею.
    2. Загорнути саджанці в тонку поліетиленову плівку, зробити в ній отвори для доступу повітря, обернути газетою, зафіксувати згортки гумками, укласти в пластикові коробки та прибрати в прохолодне місце, наприклад, на засклений балкон або в холодний погріб.
    3. Зберігати живці на нижній полиці в холодильнику.
    4. Якщо саджанці великі, укласти їх в контейнери з зволоженим піском.

    Увага! Зберігати саджанці вейгели потрібно при температурі від +5 до + 10 ° C.
    

    Що можна посадити поруч з вейгелой

    Рясно квітуча вейгела прекрасно виглядає в солітерних посадках, однак її можна вдало поєднувати з іншими красиво квітучими чагарниками або квітами. Підбирати рослини в такі композиції слід з урахуванням термінів і тривалості цвітіння, розмірів, умов вирощування та особливостей догляду. Вейгела виглядає живописно навіть в період між цвітінням, тому на тлі її листя будуть добре виглядати інші квітучі культури. Вейгела живописно виглядає в одиночних посадках на тлі великих дерев або на газонах. Дуже ефектно виглядає поєднання вейгели з хвойними, наприклад, з ялівцем, кипарисом або модриною. Поєднують її і з барбарисом, рододендроном, ягідним тисом, бузком, різними трав`янистими рослинами. У живих огорожах вейгелу доповнять бузок, кольквіція, дейція, бобовнік. Можна висадити її під високими деревами – такий прийом часто використовують ландшафтні дизайнери, щоб створити багаторівневі композиції з рослин різної висоти. Слід врахувати, що надмірна затененность погано позначається на цвітінні вейгели.

    Де і як посадити вейгелу

    Найголовніше при вирощуванні вейгели – вибрати відповідне з точки зору освітленості і захищеності від протягів місце і дотримати терміни і правила посадки та догляду. На несприятливе розташування або грубе порушення агротехніки вейгела відреагує мізерним цвітінням або повним його припиненням.

    Коли висаджувати вейгелу в грунт: навесні або восени

    Щоб теплолюбна вейгела встигла вкоренитися і набратися сил до настання зимових холодів, її посадку в грунт потрібно здійснювати навесні (в березні-квітні). До цього часу земля вже досить прогрівається, а саджанець ще не рушає в зростання. Якщо придбаний держак із закритою кореневою системою, висадити його на постійне місце можна до червня, головне – постаратися встигнути до сильної спеки.

    Увага! Не рекомендується посадка вейгели восени, так як в цьому випадку вона може не пережити зиму.
    

    Вибір відповідного місця

    З огляду на природні потреби вейгели, найкраще вибрати для її посадки місце на підвищених ділянках, затоплення яких виключено. Місце для неї має бути добре освітлено і захищене від сильних холодних вітрів, які можуть пошкодити цвітіння. Допускається садити цей чагарник в тіні високих дерев з нещільної кроною, але слід враховувати, що при недостатньому освітленні вейгела буде цвісти не так рясно і яскраво.

    Яку грунт любить вейгела

    Вейгела буде добре рости в слаболужних або нейтральних легких і родючих ґрунтах. Найкраще для неї підходять суглинки. Вейгела Миддендорфа комфортно почуває себе в слабокислих торф`яних ґрунтах. Головне для кореневої системи цієї рослини – водо- і повітропроникність субстрату.

    Як садити вейгелу

    Для посадки краще всього підходять саджанці у віці трьох років, оскільки, чим молодша вейгела, тим краще вона приживається. Садять живці у відкритий грунт в кілька етапів:

    1. Готують поживну грунтосуміш з дерну, перегною і піску або з родючої землі, змішаної з компостом. На кожен саджанець в суміш додають по 100-130 г нітрофоски.
    2. Викопують посадочні ями довжиною і шириною близько 0,5 м і глибиною на 20 см більше висоти земляного кома саджанця. Чим щільніше грунт, тим більше повинен бути розмір ями, іноді її глибина може досягати 1 м.
    3. На дно висипають дренаж – бита цегла або гравій, пересипаний піском, шар повинен становити приблизно 15 см.
    4. Держак витягують з контейнера і уважно оглядають коріння, підгнилі ділянки відрізають, рослина акуратно поміщають в центр ями.
    5. Саджанець з відкритою кореневою системою перед посадкою обробляють стимулятором коренеутворення. На дно ями насипають приготовлену живильну грунтосуміш і акуратно розподіляють коріння рослини.
    6. Рослина закопують так, щоб коренева шийка не була занадто заглиблена.
    7. Грунт утрамбовують, щоб між країнами не залишалося повітря, поливають і досипають поживну грунтову суміш.
    8. Саджанець мульчують гноєм, тирсою або торфом.
    9. Молоді рослини протягом декількох днів після посадки затінюють від попадання прямих сонячних променів.

    Вейгелу великих сортів рекомендується висаджувати так, щоб відстань між кущами становило не менше 150 см. Для сортів середньої висоти достатньо 80 см. При траншейних посадках рослини можна розташовувати через кожні 50 см.

    Як пересадити вейгелу на інше місце

    Якщо виникла необхідність пересадки вейгели, необхідно діяти дуже акуратно і з великою обережністю, оскільки доросла рослина погано приживається на новому місці. Пересадка виправдана, якщо спочатку місце вибрано неправильно і немає ніякої можливості поліпшити ситуацію менш радикальними способами.

    Коли краще пересаджувати вейгелу

    Так само, як і в разі посадки живців у відкритий грунт, пересаджувати доросла рослина рекомендується в квітні, коли грунт вже відтане, а процес вегетації ще не почнеться. Пересадка вейгели восени вкрай небажана, оскільки в цьому випадку її тендітна коренева система не встигне адаптуватися до нового місця до початку зимових холодів.

    Вибір місця і підготовка грунту для вейгели

    Місце для пересадки вейгели вибирають за тими ж критеріями, що і для посадки нових рослин:

    • велика кількість сонячного світла і захищеність від холодних вітрів;
    • відсутність застою вологи в грунті;
    • легкий родючий грунт.

    Ділянка під вейгелу готують з осені. Рослина віддає перевагу слаболужну грунт, тому, якщо грунт кислий, його вапнують. Вейгела Миддендорфа добре відчуває себе в слабокислом субстрате- в разі потреби землю для неї збагачують торфом. Супіски, занадто швидко втрачають вологу, перемішують з глиною і торфом.

    Якщо немає можливості уникнути посадки чагарнику на важких, схильних до заболочування грунтах, в них додають пісок, цегляну крихту, дрібний гравій, іноді споруджують дренажні системи.

    Субстрат удобрюють компостом або гноєм, а також комплексними мінеральними підживлення. Всі компоненти, які необхідно внести в грунт, перемішують, розсипають по ділянці і перекопують на штик лопати.

    Якщо ділянка дуже низький, роблять невеликі насипи, які легко буде оформити в альпійську гірку.

    Навесні, приблизно за 14 днів до посадки, готують ями.

    Як пересадити вейгелу навесні

    Технології пересадки дорослої рослини і висадки саджанця у відкритий грунт практично не відрізняються: також готують поживну грунтову суміш, викопують і дренують посадочні ями, закопують, поливають і мульчують знову висаджені рослина.

    Пересадка куща має такі відмінні риси:

    1. Навесні кущ дуже акуратно обкопують по периметру, намагаючись не пошкодити кореневу систему, і витягують разом із земляною грудкою.
    2. Кущ поміщають в яму таким чином, щоб його коренева шийка перебувала на тому ж рівні, що і на попередньому місці.
    3. Відразу після пересадки обрізають всі пошкоджені, сухі і старі гілки.

    Увага! Чим старше кущ вейгели, тим дбайливіше потрібно обходитися з ним при пересадці.

    Подальший догляд за кущем, які перенесли посадку на нове місце, також не відрізняється від догляду за іншими рослинами вейгели з тією лише різницею, що готувати таку рослину до зими потрібно особливо ретельно.

    Як доглядати за вейгелой

    При правильній посадці вейгели, догляд за нею не буде занадто трудомістким, і вже з 3-річного віку молодий чагарник два рази в році буде радувати численними ніжними кольорами.

    Основний догляд за цим видом рослин полягає в поливах, підгодівлі, обрізаннях, розпушуванні і профілактиці захворювань і шкідників. Особливе значення в кліматі середньої смуги має підготовка вейгели до зими – мульчування пристовбурного кола і спорудження зимового укриття.

    Графік поливу

    Цей чагарник не потребує великої кількості вологи і не переносить застою води біля коріння. Рясний полив потрібен тільки 1 раз за сезон, на початку весни, відразу після відкриття вейгели. Якщо після зимівлі рослина виглядає засохлі і неживим, помірний полив все одно проводять, оскільки в більшості випадків рослина відновлюється і може зацвісти вже в цьому ж сезоні.

    Влітку в жарку погоду посадки поливають 1 раз в 7 днів, в звичайні дні досить зволожувати грунт не частіше двох разів на місяць. Якщо чагарник мульчувати, поливати його можна ще рідше.

    Якщо встановилася суха осінь, помірні поливи продовжують протягом усього сезону, аж до перших заморозків. Передзимових поливи не тільки живлять кореневу систему, а й готують її до зими.

    Чим підгодувати вейгелу навесні і влітку

    Якщо місце для вейгели підготовлено належним чином і були внесені всі необхідні добрива, вейгелу годі й підгодовувати протягом двох років після висадки. Далі рослина потребує підгодівлі, що стимулюють вегетацію. Догляд за вейгелой ранньою весною починається ще до повного сходу снігу. Тоді виробляють першу підгодівлю: навколо кущів розсипають сечовину, калійну сіль, суперфосфат. З талою водою поживні компоненти добрив потрапляють безпосередньо до кореневої системи рослин.

    Щоб вейгела рясно зацвіла, а молоді пагони зміцнилися до зими, рекомендується провести другу підгодівлю в кінці весни, коли на рослині формуються бутони. У цей час під кожен кущ вносять 2 ст. л. суперфосфату.

    У перервах між цими основними підгодівлею корисно вносити натуральні добрива: коров`як, деревну золу, перегній, компост.

    При бажанні можна обприскувати крону спеціальними розчинами для позакореневого підживлення, які продаються в спеціалізованих магазинах або садових центрах. Таку підгодівлю досить провести 2 3 рази за сезон.

    Увага! При внесенні добрив слід дотримуватися помірності. Занадто часті і рясні підгодівлі сильно шкодять рослині.

    обрізка

    Вейгела потребує санітарної, формує і омолоджуючої обрізку. Ранньою весною видаляють пошкоджені побегі- в середині літа, після завершення першого цвітіння, формують крону і зрізають суцвіття. Осінню обрізку вейгели не проводять, щоб не пошкодити пагони, на яких формуються квіткові бруньки.

    Шкідники і хвороби

    При гарному догляді вейгела рідко хворіє, але небезпеку можуть представляти комахи-шкідники. Найбільш часто вона піддається навалі попелиці, гусениць, трипсів і павутинних кліщів. Сильна спека і низька вологість підвищують ризик навали на посадки цих комах. Для боротьби з ними застосовують токсичні препарати, наприклад, кельтана, Нітрафен або Рогор. Для повного позбавлення від комах досить дворазової обробки заражених кущів одним з цих інсектицидів. Більш безпечними для навколишнього середовища засобами є водні настої з полину, гіркого перцю, часнику або картопляної гички.

    Увага! Убезпечити посадки вейгели від навали попелиці можна, якщо посадити по сусідству чорнобривці або дельфініум.

    Іноді коріння чагарника вражають личинки хруща або капустянки. Запідозрити їх наявність можна по пожовтіння і в`янення листя незабаром після посадки саджанця. Позбутися від цих шкідників допоможуть розчини Актари або Карбофоса.

    Якщо посадки вейгели постраждали від бактеріальних або грибкових захворювань, таких як сіра гниль, іржа або плямистість, їх слід обробити бордоською рідиною.

    З метою профілактики під час розпускання листя слід обприскати чагарник 3% розчином топсин.

    висновок

    Посадка і догляд за вейгелой у відкритому грунті не уявляють складності. Чагарник відноситься до невибагливим видам і вимагає не більше уваги, ніж більшість красивоквітучих культур. Догляд за цією рослиною спрямований на поліпшення цветенія- його декоративні якості здатні здивувати навіть досвідченого квітникаря. Широкі можливості використання вейгели в ландшафтному дизайні роблять її все більш популярною у садівників нашої країни незалежно від регіону, а при дотриманні правил вирощування і хорошому догляді рясні яскраві квіти вейгели будуть предметом особливої ​​гордості саду протягом декількох десятиліть.

    Вейгела — один з найкращих квітучих кущів весни

    Колись давно в гостях побачив і закохався відразу і назавжди в цей кущ. Звичайно, для цього мені потрібно було побачити його у всій красі, а саме – в момент цвітіння. Ось і зараз, коли я пишу цю статтю, за вікном надихає мене рожевого кольору масивний чагарник – вейгела. Названий він на честь німецького вченого 18-19 століть. У ті далекі часи, вчений, як правило, був фахівцем відразу в багатьох галузях – і в ботаніці, і в хімії, і в фармацевтиці. Таким і був фон Вайгель. Чим же примітний декоративний чагарник, названий його ім’ям? Якого догляду від вас вимагатиме, і як його найкраще розмножити?

    Вейгела — один з найкращих квітучих кущів весни

    Зміст:

    Короткий опис рослини

    Вейгела – це листопадний чагарник, який в дикій природі зустрічається в Східній Азії. Звичайно, вчені-селекціонери давно звернули на нього увагу і вивели багато цікавих сортів. Адже, в першу чергу, вейгела – це гарно квітучий весняний чагарник.

    Забарвлення квітів може варіюватися від білого, кремового, рожевого до насиченого бордового. Дзвіночки квітів великі, до 5 см, і рослина в момент цвітіння покрита ними повністю, з самого низу до верху. Мало того, при хорошому догляді і правильно підібраному місці посадки, вейгела може радувати і повторним цвітінням (тобто бути ремонтантною) в кінці літа-на початку осені.

    До речі, крім своїх дуже красивих квіток, вейгели виділяються і своїм листям. Навіть після цвітіння чагарник виглядає дуже декоративно, на відміну від того ж бузку або деяких видів спиреї. А якщо врахувати, що виведені сорти з жовтим і строкатим листям, так і поготів!

    Як легко розмножити вейгелу живцями

    Звичайно, варто пошукати готовий саджанець в своєму місцевому садовому центрі, це найпростіший варіант отримати рослину в своєму саду. Але якщо такої можливості немає, або ви завзятий садівник, то можна вейгелу, причому – досить просто, розмножити самому.

    Для цього найкращий спосіб – зрізати з «знайомого» куща кілька гілочок. Робити це рекомендують до початку висування бутонів, приблизно в перших числах травня. Але я нарізаю гілки на протязі всього вегетаційного періоду. Правда, варто враховувати, що зелені гілки і зроблені з них живці, вкорінюються швидше і краще, ніж ті, що вже одерев’яніли.

    Отже, гілки гострим ножем ділимо на кілька частин з двома парами листя. З нижньої частини держака листя і черешки зрізаємо, а верхні (вони у вейгели досить великі і вологи випаровують багато) укорочуємо наполовину, а то і більше.

    Тепер встромляємо низ держака в пухкий субстрат, так, щоб нижні бруньки опинилися під поверхнею субстрату, а верхні, з залишками листя – над поверхнею. Накриваємо зверху прозорою банкою і регулярно поливаємо, підтримуючи субстрат постійно у вологому стані.

    Звичайно, це можна робити і в відкритому грунті, і в контейнері, але слід пам’ятати, що в процесі вкорінення сонце не повинно палити живці, краще нехай таїнство вкорінення відбувається при приглушеному світлі – в тіні.

    Приблизно через місяць повинні утворитися перші корінці. Але не поспішайте, дайте юному саджанцю зміцніти два-три місяці перед посадкою його на постійне місце.

    Найкраще вкорінюються зелені живці вейгели

    Де посадити вейгелу в саду?

    Для вейгели в саду багато садівників рекомендують добре освітлені, відкриті сонцю ділянки. Але зі свого досвіду можу сказати, що вейгела цілком добре розвивається і в розсіяній тіні під покровом, скажімо, абрикоса, і в умовах, коли півдня знаходиться в тіні будинку. Причому, в обох випадках – без шкоди для цвітіння.

    А ось чого вона не любить, особливо перші пару років, так це сильного вітру. Ще тонкі і слабкі гілки легко гнуться і пошкоджуються – рослина виглядає погано, тому або саджайте під захистом будівель, або перші роки підв’язуйте саджанець до опори. Згодом кущ стає більш стійким.

    Як правильно посадити вейгелу

    Про підготовку посадкової ями для вейгели можна написати, що вона любить родючі грунти і вимоглива до їх складу. Але на ділі все набагато простіше. При посадці додаю відро компосту, і цього вистачає для хорошого старту на два роки. При цьому, навіть на моїх бідних і піщаних грунтах, які не тримають вологу і добрива, вейгела розвивається відмінно. Ось чого не варто допускати, так це застою води в коренях.

    При посадці варто враховувати і розміри майбутнього куща. Зазвичай, вони виростають на 2 метри у висоту і на стільки ж в ширину. Тому для вейгели використовують формуючу обрізку, так кущ виглядає більш щільним і компактним.

    Догляд за вейгелою

    Обрізка і формування

    Минулої осені я вирішив сформувати вейгелу на штамбі, але не звичайному, а переплетеному і зрощеному з трьох гілок. Експеримент проходить цілком успішно, гілки зростаються, а верхівка цвіте. Згодом сподіваюся сформувати кульку на ніжці.

    Правда, як і більшість гарно квітучих чагарників на штамбі, вейгела вимагає підв’язки до рівної палиці. Найоптимальніший варіант – бамбук, і вигляд не псує, і прослужить довго.

    Про обрізку ще одне важливе зауваження. Вейгела цвіте (основне цвітіння) на торішніх пагонах, а значить, щоб побачити всю її красу і обрізати її варто після закінчення цвітіння. Така обрізка стимулює пробудження нових бруньок, зростання нових пагонів і, як результат – більш рясне цвітіння в наступному сезоні (або навіть восени цього сезону). Через кілька років вейгелу рекомендується омолоджувати, повністю видаляючи старі пагони.

    Читайте також нашу статтю про інші декоративні кущі, які варто обрізати після цвітіння, а не весною.

    Моя вейгела на штамбі

    Підживлення

    Удобрювати вейгелу варто, особливо на бідних грунтах. Я роблю це тричі за сезон. Спочатку вношу комплексне мінеральне добриво багате азотом. Скажімо – нітроамофоску буквально по снігу, що розтає. А влітку і восени вношу добрива з малою кількістю азоту, але з великим вмістом фосфору, калію і мікроелементів. У червні, після цвітіння, це сприяє утворенню нових квіткових бруньок, а приблизно в жовтні – гарній зимівлі.

    Поливи

    Звичайно, для повноцінного і здорового розвитку куща весь вегетаційний період потрібні регулярні поливи. Зазвичай, в саму спеку, приблизно один раз в тиждень, я виливаю 10-12 л води під кожен кущ вейгели. Не завадить їй і мульчування.

    З приводу морозостійкості … Наскільки мені відомо, в Україні вейгела чудово зимує без укриття.

    Вейгела чудово росте не тільки на відкритому сонці

    Хвороби і шкідники вейгели

    На жаль, вейгелу НЕ віднесеш до рослин «лінивого» саду – трохи пропустиш момент і, замість красивого куща, побачиш пагони, обліплені попелицею, або листя, погризене гусінню. Або ще гірше – пошкоджене павутинним кліщем. Люблять вейгелу не тільки люди, а й шкідники. Так що, при перших ознаках сучасні інсектициди вам у поміч, або народні.

    Та й хвороби вейгелу стороною не оминають. Зазвичай, це грибні – іржа, гнилі, плямистості – тоді запасіться фунгіцидами. Хоча при правильній агротехніці цілком ймовірно, що ці напасті вас минуть.

    Не дивлячись на схильність до хвороб і шкідників, мені вейгела дуже подобається. І одним кущем тут навряд чи обійдешся. Хочу бачити її в різних куточках свого саду …