Озима пшениця та кукурудза на Чернігівщині: оптимізація технології під конкретний результат

У ПрАТ «Чернігівеліткартопля» , незважаючи на назву, сівозміну будують на цілому спектрі сільгоспкультур. Зокрема, тут, біля Седнева Чернігівської області, на кислих, дерново-підзолистих ґрунтах навчилися успішно вирощувати кукурудзу та озиму пшеницю. Ми дізнались, що є запорукою гарних результатів та непоганих прибутків господарства.

Продуктивна пшениця без хвороб та з надійним захистом

Ми відвідували підприємство 9 вересня. І саме в цей день тут якраз сіяли озиму пшеницю. Перед сівалкою ходив трактор МТЗ з причіпом і розкидав по полю крейду. Адже господарство вирощує культури біля Седніва, що в Чернігівському районі, а ґрунти тут мають рівень кислотності pH 5,0-5,1. Тож мусять їх розкислювати.

Сіяли сорт Патрас ( DSV ), який у господарстві вирощують уже не перший рік.

«Цей сорт ми вже випробували давно і дуже ним задоволені. Минулого року отримали по ньому максимальний урожай — 8,2 т/га, зерно ІІ класу. Окрім стабільно високої врожайності, сорт вирізняється тим, що не осипається, якщо трохи десь перестояв, не боїться спеки. А ще дуже важливо, що він стійкий до багатьох хвороб, які дошкуляють озимим зерновим у нашому регіоні. Загалом же до 80% площ пшениці у нас займає селекція німецької компанії DSV», — розповів Ігор Шкурко, керівник ПрАТ «Чернігівеліткартопля», кандидат економічних наук, заслужений працівник сільського господарства України.

Правда, цьогоріч погодні умови не дали змоги досягнути ще кращих результатів. Починалося наче все непогано. Як зазначив Володимир Кальмуцький, менеджер зі збуту по Чернігівській області компанії «Ерідон» , затяжна й волога весна позитивно вплинула на розвиток ранніх зернових (пшеницю, ячмінь, жито) й озимого ріпаку (він мав можливість гарно розгілкуватись). Але у період наливу зерна встановились рекордно високі температури і повітряна посуха, що вплинули на врожайність. В середньому по пшениці отримали 5,6 т/га, хоча деякі сорти дали й по 7 т/га; по ячменю середній показник становив 5,1 т/га. При цьому, як додав Ігор Шкурко, вологість зерна була значно нижчою, ніж зазвичай: пшениці — десь на рівні 7-8%, а ячменю — 5%.

Та які б погода не приносила сюрпризи, потрібно планувати і розраховувати на кращий результат. У господарстві завжди намагаються дотримуватись визначених технологій. А визначають їх комплексно, не шкодують вкладати кошти у ті ж живлення чи захист (хоч і намагаються оптимізувати витрати — таку змогу їм дає, за словами директора, співпраця з компанією «Ерідон»), якщо бачать, що отримають більшу віддачу.

Кінець першої декади вересня — якраз оптимальний термін для сівби озимої пшениці в цьому регіоні. Тож у терміни вкладаються. З 2300 га зембанку під цю культуру відводять десь п’яту частину площ (під урожай 2021, наприклад, сіяли 557 га). Загалом намагаються до 1 жовтня посіяти усі заплановані озимі зернові.

«У пшениці всі генеративні органи закладаються з осені. Якщо вона не розкущилась, не заклала кількість пагонів, то навесні вже потрібні будуть лише ідеальні умови, аби закласти високу врожайність. Але й зарано сіяти не варто. Бо якщо пшениця рано проросте, то доведеться робити зайві фунгіцидні обробки. Загалом у сорту Патрас такої проблеми немає, він стійкий до багатьох хвороб, але все одно краще сівбу проводити вчасно. Він не любить пізніх термінів посіву, бо куститься лише восени. От сорт Самурай, який теж сіють у господарстві, можна сіяти й пізніше, він обов’язково докуститься навесні», — пояснює Володимир Кальмуцький.

Під час сівби сорту Патрас, за якою ми спостерігали, агрегатом Kverneland одночасно вносили добриво Росаферт NPK 8-24-24 у нормі 150 кг/га. Обрали таку формулу, бо в тутешніх дерново-підзолистих ґрунтах спостерігається дефіцит багатьох поживних елементів, зокрема калію. А стійкість до хвороб посилили, обробивши насіння фунгіцидним протруйником Вітавакс 200 ФФ в.с.к .

Стійкість: до хвороб, посухи та весняних морозів — напрями німецької селекції озимих зернових для південних регіонів

Раніше до системи живлення озимих входила аміачна селітра . Але потім відмовились від цього добрива, адже воно закислює і так кислі ґрунти. Відтоді вже тривалий час застосовують КАС-32 . А декілька років тому поліпшили схему – почали застосовувати разом із КАСом Thio-Sul® (розчин тіосульфату амонію) .

По-перше, таким чином забезпечили рослини сіркою, при цьому уникнувши додаткового виходу в поле. По-друге, підвищили ефективність засвоєння азоту з КАСу — цьому сприяє наявність двох форм сірки — чистої S та оксиду SO 3 . Плюс Thio-Sul® дещо зменшує кислотність ґрунту. Вносять ці добрива по мерзлоталому ґрунту, обприскувачем, в баковій суміші у нормі: КАС 250 кг/га, Тіосульфат амонію 30 кг/га.

Система захисту озимої пшениці в господарстві заснована переважно на продуктах бренду IFAGRI .

Перше внесення під урожай 2021 року проводили в середині — кінці кущення. Застосовували гербіцид Дифлейм, СЕ ( 2,4-Д-2-етилгексиловий ефір , 452,42 г/л + флорасулам , 6,25 г/л) у нормі 0,5 л/га, плюс інсектицид Еванс , КЕ ( лямбда-цигалотрин , 50 г/л) у нормі 0,15 л/га від зимуючих шкідників. До бакової суміші додають також мікродобриво Розасоль 15-45-10+МЕ у нормі 2,5 кг/га — для кращого розвитку рослин, зміцнення продуктивних пагонів а також додаткового розвитку кореневої системи.

«Цієї весни спостерігалося значне насичення хворобами, такими як септоріоз і борошниста роса. Що могло негативно впливати на розвиток культурних рослин. Тому крім того, що загалом підбираємо сорти, максимально стійкі до цих хвороб, ми також плануємо надійний захист від них», — зауважив експерт компанії «Ерідон».

Фунгіцидне внесення проводили десь на початку виходу в трубку. Застосовували Мегнер , КС ( тіофанат-метил , 500 г/л) у нормі 1,2 л/га та Кларк , ВГ ( азоксистробін , 500 г/кг) у нормі 0,3 кг/га. Також до бакової суміші додали інсектицид Інстрайкер , КЕ ( ацетаміприд , 150 г/л + лямбда-цигалотрин , 50 г/л ) у нормі 0,15 л/га. Під час цієї обробки внесли також 3 кг/га спецдобрив Розасоль 18-18-18+МЕ . За словами Володимира Кальмуцького, це добриво забезпечує дуже гарний грін-ефект, пшениця швидко зеленіє і добре почувається упродовж не менше 1-2 тижнів.

«Продукти від компанії ROSIER S.A ми використовуємо вже не один рік. Практично на всіх вирощуваних культурах. І вибираємо формулу під кожну із них — відповідно до потреб. Наприклад, застосовуючи лінійку препаратів Розалік, для картоплі робили акцент на фосфорі, для кукурудзи — на азоті, фосфорі, сірці, цинку, застосовували Розалік Zn, P, N, S, і для протруювання пшениці також. Так само і з лінійкою Розасоль — підживлюємо культури необхідними елементами у відповідні фази розвитку», — додав зі свого боку Ігор Шкурко.

Ще один фунгіцидний захист здійснили під час цвітіння — від фузаріозу та септоріозу колоса. Вносили Букат , КС ( тебуконазол , 500 г/л) у нормі 0,5 л/га + Вето , КЕ ( пропіконазол , 250 г/л) у нормі 0,5 л/га.

«Тут важливо не пропустити фазу внесення. А саме початок цвітіння. Пшениця цвіте 5-7 днів, і за цей період потрібно якомога швидше внести необхідний захист», — додав Володимир Кальмуцький.

Як зазначив директор господарства, на сорті Патрас потреби у подальших обробках уже не було — для нього цілком достатньо двох фунгіцидних.

«І в цьому році, і в минулому, ми уже використовували препарати під маркою IFAGRI. І переконалися в їхній ефективності. А девіз у мене — навіщо платити більше, якщо ціна-якість збалансовані й продукти працюють. Тому й далі плануємо схеми захисту із включенням до них гербіцидів, фунгіцидів та інсектицидів від цього бренду», — каже Ігор Шкурко.

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій

За його словами, незважаючи на не дуже сприятливі для озимих зернових умови, що склалися цьогоріч, добре вибудувана технологія — починаючи з вибору генетики — дала можливість по сорту Патрас отримати 6,6 т/га.

Загалом же господарство націлюється на середній показник по пшениці 8 т/га. Через постійні погодні «сюрпризи» в останні роки поки що цю відмітку не стабілізували, але свої середні 6-7 т/га мають завжди. Враховують досвід, випробовують новинки, тож поставлена мета — цілком реальна.

Холодостійка кукурудза — нові гібриди, посилені інокулянтом

Окрім поля пшениці, Ігор Шкурко продемонстрував також 29 демо-ділянок гібридів кукурудзи. У господарстві, перш ніж ввести будь-який новий гібрид у товарні посіви, його спочатку випробовують на власних ділянках. Цьогоріч на демо висіяна лінійка продуктів брендів IFAGRI ( Сканер , ФАО 250; Староф , ФАО 290; Вархол , ФАО 300; Блекрок , ФАО 340; Мітинг , ФАО 380), DSV (Пятов, ФАО 350) і RAGT ( РЖТ Гекксагон , ФАО 370, РЖТ Екксклам, ФАО 270, РЖТ Інедіккс , ФАО 320, РЖТ Ліпеккс (ФАО 290) та інші.

«Більшість гібридів, і на цих демо-ділянках, і у нас в товарних посівах, мають ФАО вище 300. Минулого року, наприклад, ми по гібридах із ФАО 360 отримували урожайність 11 т/га за вологи 24%. Хоч загалом це трохи ризиковано, бо останніми роками не знаєш, чи вистачить вологи у ґрунті, щоб кукурудза вегетувала потрібний для дозрівання термін. Але, як бачите, зараз майже середина вересня, а зерно ще визріває, перебуває у фазі кінця молочної стиглості. Хоча цьогоріч влітку були такі температури, що кукурудза могла й не вижити», — каже Ігор Шкурко.

Володимир Кальмуцький зауважує, що в останні роки рекомендує господарствам звертати увагу на холодостійкі гібриди кукурудзи, адже площі під культурою постійно розширюються і засіяти усі поля в оптимальні терміни вдається не завжди.

«Має бути градація за ФАО, холодостійкістю гібридів. Щоб можна було розтягнути збирання кукурудзи у часі і при цьому вона не перестоювала в полях, якщо увесь масив дозрів одночасно. В лінійці IFAGRI наразі маємо гібриди з ФАО від 250 до 370, це оптимальний діапазон для зони, в якій розташоване господарство. Крім того, саме в цій зоні себе чудово проявляють гібриди RAGT з ФАО 370, але частка таких гібридів від загальної площі посівів кукурудзи повинна становити не більше ніж 15-20%. Варто наголосити і про густоти рослин кукурудзи на момент збирання. Кожний наступний рік відрізняється від попереднього, тобто шаблонів густоти посіву не може бути. Ті густоти, які ми раніше сіяли, — в межах 80-95 тис./га, все частіше негативно впливають на врожайність. Адже в умовах несвоєчасного забезпечення вологою, особливо в критичні періоди вегетації, дані густоти спричиняють неповноцінне формування качана або взагалі його відсутність. Наше бачення — густота посіву в Чернігівській обл. має бути в межах 60-72 тис./га, залежно від гібриду», — каже фахівець.

Пан Володимир акцентує увагу на гібриді ДСВ Пятов (ФАО 350), який було зареєстровано в Україні тільки цього року.

«Ми ще самі його випробовуємо, адже для України це абсолютна новинка. Тож разом з партнерськими господарствами, такими, як «Чернігівеліткартопля», висіяли цей гібрид і тепер придивляємося, оцінюємо його. Можу сказати, що на всіх цих демо-ділянках є досить непогані види на врожай, але все, звичайно, покаже бункер», — зазначив Володимир Кальмуцький.

Прогнози на продуктивність кукурудзи у господарстві роблять досить оптимістичні, враховуючи, що цьогоріч тут вперше застосували інокулянт для кукурудзи. Про такі препарати в Україні вже чули і дехто навіть встиг їх випробувати в себе на полях, проте тема інокуляції кукурудзи поки що залишається досить новою.

«У цьому році ми вперше завезли в Україну продукт МайкроСорч Плюс Кукурудза N + P Мобілайзер — якісний інокулянт із вмістом азотофіксуючих та фосформобілізуючих бактерій», — каже Володимир Матраєв, менеджер з агрономічних питань компанії «Ерідон».

За словами фахівця, фосфор є одним з основних поживних макроелементів для рослини, а його достатня наявність у ґрунті в доступній для рослин формі є обов’язковою умовою для успішного вирощування сільгоспкультур. Однак

ґрунтові запаси доступного для рослин фосфору знижуються через винос цього елементу з ґрунту рослинами, а після внесення фосфорних добрив у ґрунті швидко формуються сполуки, які рослини не здатні засвоювати. Перспективним підходом у вирішенні зазначеної проблеми є використання фосформобілізуючих бактерій, які здатні мобілізувати фосфор з ґрунту шляхом його мінералізації та розчинення і перетворити недоступні для рослин сполуки у форми, що є оптимальними для рослинного метаболізму . Вони стають доступні для розвитку кореневої системи кукурудзи. Оскільки у кукурудзи коренева система стрижнева, на перших етапах вона слабо засвоює поживні елементи, поки не перейде на автотрофне живлення, і треба їй у цьому посприяти.

«Ми не впроваджували цей препарат 2 роки, приглядатися до нього, випробовували у своїх господарствах, і дійшли висновку, що він справді ефективний. Тому що, наприклад, в 2019 році ми випробували його в Житомирській області, в нашому дослідному господарстві. Прибавка урожаю тоді становила 0,85 т/га на кукурудзі порівняно з контролем. А минулого року в цьому ж господарстві за тих посушливих умов отримали прибавку 1,29 т/га порівняно з ділянкою, яка було необроблена. Тепер ми почали його пропонувати сільгоспвиробникам. У цьому році вже є позитивні результати випробування даного продукту на інших культурах — одне з господарств області використало його для обробки посівного матеріалу соняшнику в товарних посівах. Отримані результати вселяють оптимізм — урожайність плюс 0,5 т/га до контролю та натура зерна вища на 20 г», — розповів Володимир Матраєв.

Директор господарства Ігор Шкурко взявся перевірити ефективність інокулянта на власних посівах, щоб розуміти, наскільки він буде працювати в умовах його господарства.

«Моє завдання — досягти середньої урожайності 13 т/га, щоб було не гірше, ніж в США. Тож шукаю нові рішення та підходи, зокрема, випробовую інокулянт для кукурудзи. Якщо ми спробували і побачили, що є результат, ми вводимо в технологію цей продукт. Я ще завжди дивлюся на рентабельність і роблю аналіз по кожному полю. Адже якщо витрати будуть захмарними, то і врожайність 13 т/га не таке вже досягнення», — каже Ігор Шкурко.

Комплексний підхід, гарні партнери, вміння рахувати — основні секрети успіху господарства «Чернігівеліткартопля», в якому, незважаючи на назву, вміють отримувати прибутки з широкого спектру вирощуваних культур.

Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.

Кукурудза на зерно: збирання, технологія вирощування, норма висіву, зберігання

При недостатньому (менше 50% від рекомендованої норми) внесенні органічних добрив обробіток кукурудзи однією ділянці понад 3-5 років заборонена. У цьому випадку кукурудзу чергують із 3-4-річним вирощуванням люцерни або 1-2-річним – зернових культур.

1. Економічно виправдано розміщення ділянок кукурудзи поблизу ферм: скорочуються транспортні витрати, ефективно використовується післядія гною, можливість мінімізації обробітку ґрунту та зниження пестицидного навантаження.
2. Кукурудза – добрий попередник майже для всіх сільськогосподарських культур.
3. ВИБІР ДІЛЯНКИ

При виборі постійних ділянок чи полів сівозміни особливу увагу слід приділяти рельєфу місцевості: найбільш придатні ділянки південної експозиції. Наявність ухилу в південному напрямку всього 10 відповідає зсуву в широтному напрямку на 100 км на південь.

У районах, де сума ефективних температур менше 7500, перевагу слід віддавати полям з малою контурністю, прикритим з півночі та північного сходу лісовими масивами, пагорбами чи іншими природними укриттями.

При осінньому внесенні органічних добрив на зв’язних ґрунтах у вересні, на легенях — у жовтні слід проводять оранку на глибину орного шару. Використовують плуги загального призначення, на засмічених камінням ґрунтах – спеціальні. Після багаторічних трав застосовують плуги з напівгвинтовими або гвинтовими відвалами за швидкості руху агрегату – 7-9 км/год.

При весняному внесенні органічних добрив зяблева обробка грунту складається з лущення, дискування чи чизелювання. Оранку проводять навесні одночасно з закладенням гною на глибину 14-16 см.

Після пізноприбираються просапних попередників, чистих від бур’янів і під які вносили гній, осінню обробку грунту не проводять. Навесні застосовують дискування з наступною передпосівною культивацією.

• Якщо попередником була кукурудза, допускається осіннє чизелювання на глибину 18-20 см.
• На засмічених ділянках після збирання просапних проводять оранку.
• ВНЕСЕННЯ ПОДОБІВ
• На дерново-підзолистих ґрунтах внесення органічних добрив обов’язково, якщо їхня післядія кукурудзою не використовується.
• Підстилковий гній вносять у дозах:
• На окультурених суглинистих ґрунтах – 35-40 т/га,
• Супіщаних – 40-50,
• Піщаних – 60-80 т/га.
• Напіврідкий і рідкий гній – в еквівалентній кількості (за азотом).
• Органічні добрива на зв’язкових ґрунтах вносять восени.
• Заорювання сидератів із врожайністю зеленої маси 250-300 ц/га замінює внесення органічних добрив.

Доза азотних добрив і натомість внесення органічних — 90-120 кг/га буд. Вносять:

На зв’язних ґрунтах – повну дозу в передпосівну культивацію,

На легенях — до 2/3 на підживлення під час вегетації кукурудзи.

Підживлення азотом здійснюють при міжрядній обробці з використанням культиваторів-рослини живильників КРН-5,6-01 або КРВН-5,6-04. Вибір культиватора визначається шириною захвату кукурудзяної сівалки.

Рідкі форми азотних добрив без розведення вносять у міжряддя, при розведенні водою у пропорції 1:3 – суцільну підгодівлювальною обприскувачами.

Доза фосфорних добрив – 60-80 кг/га д. в., з яких основну частину вносять до посіву і 10-20 кг/га – в рядки при сівбі. При високому вмісті фосфору в грунті або за недостатньої забезпеченості господарств фосфорними добривами їх вносять тільки при сівбі — 20 кг/га д. в.

Доза калійних добрив – 90-120 кг/га буд. Вносять під оранку або під культивацію до посіву залежно від вмісту калію в ґрунті, щоб не допустити його перевищення в кормах понад 3% на суху речовину.

1. При використанні післядії органічних добрив або недостатньому внесенні дози азоту і калію збільшують на 25%.
2. Форми мінеральних добрив – будь-які.
3. Норми добрив залежно від планованої врожайності наведено у таблиці 1.

Кислі ґрунти вапнують. Доза вапна розраховується за гідролітичною кислотністю ґрунтів.

Вимоги до виконання технологічних операцій при внесенні добрив та методи оцінки якості робіт наведено у додатку 2.

ПІДГОТОВКА НАСІННЯ ДО СПІВУ

Насіння кукурудзи власного виробництва та необроблені в заводських умовах заздалегідь не пізніше 15 днів до сівби протруюють. Використовують такі препарати (таблиця 2).

При протравленні додають клеючу речовину NaКМЦ – 0,2 кг/т. Витрата води – 10 л/т.

Протруювання насіння безпосередньо в господарствах проводять за допомогою мобільних або стаціонарних протруювачів ПС-10А, ПС-30, Мобітокс-супер, КПС-10 та ін.

Вологість насіння після протруювання – не більше 14%. Протруювач має бути рівномірно розподілений по всій масі зерна.

• ПОСІВ
• Для сівби використовують кондиційне насіння гібридів, сортові та посівні якості яких повинні відповідати вимогам СТБ 1073-97.
• Перелік районованих гібридів кукурудзи, занесених до Держреєстру РБ, наведено у таблиці 3.

При обробітку кукурудзи на силос у північній зоні та на зерно у південній висівають гібриди з меншим числом ФАО.

Початок оптимального терміну сівби – стійке прогрівання ґрунту до +8-100С на глибині закладення насіння (зазвичай це третя декада квітня). Тривалість сівби – 10-12 днів.

Спосіб сівби – пунктирний з шириною міжрядь 70 см. Використовують спеціальні сівалки СУПН-8А, СУПН-8М, УПС-8, СТУ – 8, СТВ-8, Monosem NG, Amazone ED 601-K, Optima і інші, що забезпечують точний висів та припосівне внесення добрив. Швидкість руху сівалок – 6-8 км/год.

1. Глибина загортання насіння:
2. При ранній сівбі та виключенні довсходових боронувань – 2 – 3 см;
3. Під час проведення довсходових боронувань:
4. На зв’язних ґрунтах – на 1 см глибше,
5. На ґрунтах легкого механічного складу – на 2 см глибше;
6. При дефіциті вологи ще на 1-2 см глибше.
7. Оптимальна густота стояння рослин:
8. При вирощуванні на зерно

Для ранньостиглих (ФАТ 131-180) – 80-90 тис. шт./га;

Для середньоранніх гібридів (ФАТ 181-230) – 70-80 тис. шт./га;

Для середньоранніх – 110-120 тис. шт./га;

Для середньостиглих (ФАО 231-280) – 100-110;

Для середньопізніх (ФАТ 281-330) – 90-100 тис. шт./га.

Норму висіву насіння визначають за формулою:

Перше довсходове боронування проводять через 4-6 днів після сівби, якщо він проведений одночасно з передпосівною обробкою ґрунту. Повторюють боронування (при необхідності) через такий самий проміжок часу.

Під перше боронування вносять ґрунтові гербіциди (за винятком мерліну, що не вимагає закладення в ґрунт). Подальші боронування виключаються.

Друге боронування проводять лише за умови, якщо:

Не внесені гербіциди під перше боронування та поява сходів очікується не раніше ніж через 15 днів;

Короткий період появи сходів (через 9-11 днів) за високої засміченості поля. Ефективність боронування у фазу появи «шилець» максимальна: бур’яна рослинність знищується до 90%; немає небезпеки зріджування посівів за рахунок високої польової схожості насіння.

• Боронування проводять з появою ниткоподібних проростків бур’янів.
• Боронування у фазу «шилець» при тривалому періоді появи сходів (13 днів і більше) до утворення 2 листків культури через небезпеку зріджування посівів неприпустимо.
• Післясходове боронування проводять при необхідності у фазу 3-4 листя в суху погоду та в денні години.

Використовують легкі – БП-0,6, сітчасті – БСО-4, середні – БЗСС-1,0 борони або прополочні агрегати АБ-5, АБ-9. Заглиблення зубів борін – на 1-2 см менше глибини загортання насіння.

1. Допустимий відсоток загибелі культурних рослин при боронуванні:
2. У фазу шилець – до 10%,
3. 3-4-х листя – до 7%.

Міжрядні обробки проводять після позначення рядків. Використовують культиватори КРН-4,2, КРН-5,6, КМС-5,4 (на 6рядних посівах після відповідного переобладнання) зі стрілчастими і лапами з гоління. Глибина обробітку ґрунту – 4-6 см, на засмічених багаторічними бур’янами – 8-10 см.

Ширина захисної зони – 13-15 см з кожної сторони ряду. У захисній зоні бур’яни знищують боронками.

На легких ґрунтах міжрядну обробку поєднують з підживленням рослин азотом.

При висоті рослин кукурудзи 25-30 см використовують відвальні або дискові окучники. Встановлюють їх на глибину 6 см та на відстані від рядка – 15 см. Швидкість руху агрегату – 4-6 км/год, при висоті рослин 40-50 см – 7-9 км/год.

На чистих від бур’янів посівах у посушливі роки проводять лише одне розпушування міжрядь. Його можна виключити за наявності в сівбі менше 10 бур’янів/м2, у т. ч. просо куряче — 5 шт./м2.

боротьба з бур’янами та шкідниками

Хімічні методи боротьби з бур’янами є основними. Обробку посівів проводять за середнього (10-15 шт./м2) і сильного (більше 50 шт./м2) ступеня засміченості полів.

Використовують такі препарати (таблиця 5).

При стрічковому внесенні гербіцидів використовують культиватор КРН-56-02 з пристроєм АВПУ-12.

Для захисту посівів кукурудзи від шкідників та хвороб застосовують наступні інсектициди (таблиця 6)

Збирання кукурудзи на силос починають у стадії молочно-воскової та воскової стиглості зерна або після пошкодження її заморозками, незалежно від фази (не пізніше трьох діб).

Оптимальна вологість маси, що забирається, – 65-72%. При більш високій вологості додають подрібнену солому ярих і бобових культур з розрахунку доведення вологості сировини до 70%. Розрахунок проводять методом квадрата Пірсона.

• Довжина різання зеленої маси залежить від фази стиглості при збиранні:
• У воскову (з дробленням 95% зерна на частинки менше 5 мм) до 1 см;
• У молочно-воскову – 2-3;
• У молочну стиглість – 4-5 см.

Висота скошування – 10-12 см. У фазу воскової стиглості зерна висота скошування вища, щоб збільшити вміст поживних речовин у зеленій масі.

Використовують комбайни КСК-100А, Полісся-3000, КДП – 3000 Полісся, Ягуар, Марал, Гігант-400 та інші спеціальні силосозбиральні комбайни.

Оптимальний термін збирання кукурудзи з відділенням качанів – при вологості зерна 40% і нижче. Використовують комбайни КСКУ-6, ККП-3 або кукурудзозбиральні приставки до зернозбиральних комбайнів.

Качани подрібнюють на стаціонарних подрібнювачах ІРМ-50, «Блок-700», ІПК-10. Сгодовують у свіжому вигляді або силосують у траншеях. Зберігання качан шаром 20-30 см – не більше 3 -4 діб, у дощову погоду – не більше 1 доби.

Для отримання зерна качан очищають від обгорток, сушать до вологості 25-30% при температурі не вище 70-800С. Після обмолоту зерно очищають та доводять до стандартної вологості.

Збирання кукурудзи з обмолотом зерна в полі проводять за вологості зерна менше 30% комбайнами «Дон-1500», «Бізон», КЗР-7, «Полісся-Ротор» та ін. з відповідними приставками.

Вологе зерно подрібнюють і силосують або сушать на зерносушарках або агрегатах АВМ-1,5, СБ-1,5 та ін. – До 350С. Вологе зерно повинне бути оброблене протягом 4 годин після обмолоту та закладено на зберігання при вологості 14%.

1. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБЛЕННЯ КУКУРУЗИ
2. Вплив прямих витрат за собівартість обробітку кукурудзи за різних рівнях врожайності наведено у таблиці 8.
3. При розміщенні кукурудзи на постійних ділянках поблизу ферм витрати на її обробіток можна зменшити на 1/3 (таблиця 9).
4. Витрати на обробіток кукурудзи на силос та зерно наведено у технологічних картах (додаток А, Б).

Вирощування кукурудзи: технологія вирощування від посіву до збирання

Кукурудзу на зерно за правилами сівозміни можна садити туди, де раніше були зернобобові, пшениця озима або затяті колосові. Допускається висаджувати її як монокультуру два-три роки поспіль в тому самому місці. Найневдалішим попередником кукурудзи є соняшник – він витягає всю вологу з ґрунту, тим самим осушуючи її, і залишає по собі багато падалиці.

У статті перелік робіт з обробітку культури та коротко про технологію, а також поради щодо догляду за нею.

Обробка ґрунту

1. Восени потрібно провести оранку на 25-30 см. Це один із найпростіших та найпоширеніших варіантів базової обробки ґрунту.
2. Якщо ґрунт сильно забруднений бур’янами, то за два тижні до обробітку потрібно провести обприскування. Візьміть Раундап 2-3 л/га та 2,4Д амінну сіль 1 л/га.
3. Навесні, щоб уникнути зайвої вологості, потрібно провести боронування важкими зубними боронами.
4. Обробіток ґрунту перед посівом слід проводити на глибину посіву. Внесіть у землю комплексне добриво. За необхідності використовуйте ґрунтові гербіциди.

Важливо! Земля готова до посіву, коли глибина обробки однакова на всьому полі, грудки від 10 до 50 мм займають 80% від загальної площі поля, а грудок понад 100 мм немає зовсім.

Базові добрива при вирощуванні культури на зерно – це:

Кукурудза харчується добривами на всіх етапах свого розвитку, проте найбільше мінеральних речовин їй потрібно в той час, коли вона викидає волоті і цвіте. Перед посівом необхідно внести гній від 65 до 80 т/га.

Зробіть закладку під кукурудзу безпідстилкового гною з вмістом азоту трохи більше 2ц/га.

Кукурудзу зазвичай висаджують на глибину 5-7 см, але якщо шар на цій глибині недостатньо вологий, виберіть глибину близько 12 см.

Вибір та підготовка насіння

Відповідно до технології обробітку культури для посіву використовують насіння:

Перший клас насіння коштує дорожче, але обіцяє добрий урожай. Обидва види насіння заздалегідь калібрують і труять у них шкідників на спеціальних заводах.

Увага! Найкраще взяти насіння з кукурудзообробних заводів. Таке насіння вже готове до висадки і його не потрібно обробляти самостійно перед посівом.

Якщо ви вирішили садити первісний насіннєвий матеріал, то запасіться терпінням. Його потрібно відібрати, просушити, відкалібрувати та обробити вручну.

Калібрування потрібне для того, щоб відокремити зерна за різними групами за величиною. Згодом це допоможе кукурудзі нормально розвиватися, рости та плодоносити.

Взимку слід іноді провітрювати сіянці та протруювати їх від шкідників.

Перед посадкою зерна потрібно обов’язково продезінфікувати. Для цього підійде гексахлоран (10 г на 1 кг).

Посів

Кукурудзу можна висаджувати, коли температура землі на глибині 10 см від 8 до 12°С. Залежно від клімату та регіону густота посіву варіюватиметься.

• У спекотних та посушливих районах 20-25 тисяч майбутніх рослин на 1га.
• У степу, де вода є непостійно, потрібно садити 30-40 тисяч на га.
• У місцях, де забезпечення водою гарне – 40-60 тисяч.
• У південних регіонах із постійним забезпеченням водою 50-55 тисяч на га.

Детальну інформацію про норми висіву, посадку та догляд за цією сільськогосподарською культурою ви знайдете в іншій статті.

Догляд

Рослини вимагають постійної обробки, поки вони не досягли 15 см. Щоб захистити їх від бур’янів, проводять післясходове боронування. Коли у кукурудзи 2-3 листки, страждає 10% рослин, коли листя більше чотирьох, то рослини практично невразливі, а до 80% бур’янів поблизу гине.

Далі потрібно лише обробляти місце між рядами на глибину 10-12 см. Під час останньої обробки можете використовувати підгортник, але якщо у вашому регіоні надлишок вологи. Докладніше про посадку та догляд за кукурудзою ми писали в цьому матеріалі.

Боротьба зі шкідниками та хворобами

Жуки-чорнята та всілякі види дротівників – найбільші шкідники кукурудзи. Личинки цих комах можуть ушкоджувати проростки та коріння. Боротьба з ними проводиться за допомогою інсектицидних препаратів, які мають тривалу системну дію.

Стебловий метелик ушкоджує листя та качан кукурудзи. Щоб позбутися його, потрібно розкидати трихограму з малої авіації або мотодельтаплану.

• Вперше 100тис/га, коли кукурудза починає цвісти.
• Другий 200тис/га, коли починають утворюватися зерна на качанах.

Увага! Хімічні засоби найефективніші. Карате або Децис 0,1л/га та Бі-58 або Данадим 1л/га допомагають впоратися зі шкідниками. Але це не безпечно в екологічному плані і набагато дорожче.

При висадженні кукурудзи на тому самому місці більше двох років поспіль, її можуть вразити такі хвороби як:

У качанах кукурудзи можуть накопичитися такі шкідники, як метелики та сірий довгоносик.

Щоб уникнути зустрічі з цими хворобами та шкідниками, необхідно регулярно обприскувати рослини гербіцидами, що розчиняються у воді.

Боротьба з бур’янами

Кукурудза погано самостійно бореться з бур’янами, тому на початкових етапах вегетації культури з’являються всі умови проростання будь-яких типів бур’янів. Більшість бур’янів проростають раніше за кукурудзу, що погано впливає на її зростання та розвиток. Багаторічні бур’яни, осот і польовий берізка найбільше вражають культуру. Вони знижують урожайність від 20 до 70%.

Щоб уникнути цього потрібно обов’язково проводити боронування. До сходів та після. А в регіонах із середньою та високою вологістю можна проводити напівпарову обробку. Так ви позбавитеся від 70% багаторічних бур’янів і від 40% однорічних.

Довідка. Захистити посіви кукурудзи можна, якщо внести до ґрунту основні та страхові гербіциди.

Прибирання

Прибирати кукурудзу рекомендують, коли 70-75% всього качана дозріло. Прибирати її можна двома способами:

Найкращі умови, щоб збирати качан 40% вологості зерна. Якщо збирати зерна, то вологість має становити 32%. Кукурудзозбиральні комбайни використовують тоді, коли збирають качани. До зернозбиральних комбайнів використовують спеціальну приставку, щоби зібрати кукурудзу з обмолотом. Після збирання кукурудзи її потрібно очистити і просушити, щоб вологість становила 14%.

Виростити кукурудзу на зерно не складно. Головне – все робити вчасно та помічати появу хвороб чи шкідників, щоб вчасно їх нейтралізувати. Дотримуйтесь норм підготовки землі і зерен, описаних у цій статті, і кукурудза порадує вас великим урожаєм. Усі секрети високої врожайності з 1 га ви дізнаєтесь в окремій статті.

Технологія вирощування кукурудзи Як виростити добрий урожай кукурудзи

Головна » Ділимося досвідом

• лущення стерні та оранка
• ранньовесняне боронування та культивація
• внесення органічних та мінеральних добрив
• посів
• боронування та міжрядна культивація
• внесення засобів захисту рослин (ЗЗР)
• прибирання

*Якщо за ними вирощують проміжні культури**Через небезпеку підвищення ураження шкідниками та захворюваннями***Через слабке використання кукурудзою позитивної дії цих попередників

Вкажіть інформацію, що Вас цікавить, і наш менеджер зв’яжеться і проконсультує Вас!

Технологія вирощування кукурудзи на зерно

Кукурудза потребує найбільш родючих ділянок з гарним запасом вологи. Слід розширювати посіви на зрошуваних землях.

У посушливих умовах Поволжя важливо проводити заходи щодо накопичення та збереження вологи в грунті. У польових сівозмінах найкращі попередники – озимі, ярі зернові, зернобобові та просапні, картопля. У кормових сівозмінах – після зернобобових, однорічних бобових сумішей та коренеплодів. Беззмінні посіви кукурудзи.

Під оранку вносять 20-40 т гною, 2/3 фосфорних добрив. Азотні добрива (N60) вносять під передпосівну культивацію та підживлення в період вегетації з листової діагностики. При сівбі в рядки вносять фосфорні добрива (Р10).

Слідом за прибиранням попередника проводять лущення стерні (6-8 см). На сильно засмічених полях (кореневищні, коренеотпрысковие бур’яни) проводять повторне лущення на глибину 10-12 см, пізніше, ніж 15 днів до оранки.

• Під кукурудзу застосовують глибоке оранку (28-30 см), глибина залежить від потужності орного горизонту.
• У районах схильних до ерозії грунту застосовують плоскорізну обробку грунту.
• Взимку проводиться снігозатримання при висоті снігового покриву не менше 20 см, проводять поперек схилів та панівних вітрів.
• Передпосівна обробка ґрунту
• Навесні заходи спрямовані на збереження вологи, покращення повітряного та теплового режимів.
• У міру дозрівання ґрунту можна провести вирівнювання ґрунту (вирівнювачі або культиватори з боронами).

Перед посівом проводиться щонайменше 2-3 культивацій. Перша культивація проводиться на глибину 8-10 см, передпосівна на глибину закладення насіння (6-8 см). Поряд із агротехнічними заходами, у боротьбі з бур’янами, велику роль відіграють гербіциди.

Для знищення бур’янів застосовують:

1. Під передпосівну культивацію вносять ґрунтові гербіциди Довсходові гербіциди – із закладенням у ґрунт (Еродікан, Алерокс, Тримекстра, Агелон тощо); або без закладення в ґрунт (Харнес, Раундап). Норма витрати із закладенням – 7-10л/га, без закладення – 2-3л/га.

2. Посхідні – у разі, коли ґрунтові гербіциди не спрацьовують (Діа-лен, Аммінна сіль, Дезормон, Луваран, Ковбой) з нормою – 1-3л/га, а Дефізан та Ков-бій – 100-200г/га. Титус (проти злакових бур’янів) – 30-50г/га. Всі хімічні обробки по сходах проводяться у фазу 2-5 справжніх листків.

Підготовка насіння до посіву

Насіння кукурудзи калібрують. Проводять повітряно-тепловий обігрів (підвищення схожості, енергії проростання). Проводять обігрів на сонці протягом 4-5 днів шаром 3-5 див.

Інкрустування. Цей метод обробки полягає в тому, що на оболонку насіння наносять водний розчин полімерного плівкоутворювача – полівінілового спирту, який, крім протруйників, введені речовини, необхідні для активації проростання і росту.

Протруюють насіння (ТМТД, вітотіурам, вітовакс – 2 кг/т, з плівкоутворюючими речовинами). Рекомендується обробляти насіння мікроелементами або ростовими речовинами. Плівкоутворюючі речовини дозволяють проводити посів на 5-7 днів раніше.

Посів проводять у оптимальні терміни, коли ґрунт прогрівається до 10ºС. Як ранні посіви, і пізні призводять до зниження схожості насіння, до недружним сходам. Спосіб посіву пунктирний широкорядний з міжряддями 70 см (СПЛ-6М, СУПН-

Глибина загортання насіння залежить від типу ґрунту. Як правило, у нашій зоні кукурудзу сіють на 6-8 см. Тяжкі ґрунти – 5-6 см, легкі до 10 см, каштанові – 6-8 см.

Норма висіву кукурудзи невелика 12-25 кг/га. Важливо забезпечити таке розміщення рослин, при якому формується оптимальна площа живлення та освітлення рослин. Рекомендована густота стояння рослин при вирощуванні кукурудзи на зерно в богарних умовах – 50-60 тис. шт./га, на зрошенні – 70-80 тис. шт./га. При обробітку на силос до 100 тис. шт./га.

1. Догляд за посівом
2. Слідом за посівом проводять прикочування кільчасто-шпоровими котками.
3. Довсходове боронування проводять на 4-5 день після посіву поперек рядків.

По сходове боронування проводиться у фазі 3-4 листя (за наявності ниток бур’янів). Ці операції проводять легкими зубними боронами пасивному положенні зуба при малій швидкості агрегату поперек посіву.

Довсходове боронування проводять тільки на полях, де закладення насіння становить не менше 5см. Післясходове боронування починають з появою 2 аркуша, а закінчують після появи 5 аркуша.

Найкращі результати дає боронування в сонячну погоду, в середині дня, коли тургор культурних рослин падає, а “білі нитки” проростків бур’янів швидко висихають.

Міжрядні обробки починають з фази 3 листя і проводять до змикання рядків (або відростання кукурудзи вище кліренсу культиватора), поєднуючи їх із стрічковим внесенням гербіцидів у рядки та підживленням азотними добривами.

При використанні технології вирощування кукурудзи, що виключає механічні засоби боротьби з бур’янами, застосовують гербіциди вибіркової дії. Обприскування рослин проводять за наявності 3-5 листків. При сильному засміченні посівів застосовують гербіциди (аналоги 2,4 Д у фазі 3-5 листків).

• Проводять 2-3 міжрядні культивації.
• Перша – при чіткому позначенні рядків (на глибину 10 см).
• Друга – при висоті трохи більше 35-40 див (на глибину 8 див).
• Може проводитись третя культивація (на глибину 6 див).
• У фазу 5-6 листя кукурудзу можна підгортати.
• Підживлення вносять одночасно з культивацією, при зрошенні з поливною водою: перша-висота рослин 35-40 см, друга – у фазу появи мітелок (з поливною водою).

Кукурудза уражається багатьма хворобами та шкідниками, які різко знижують її врожайність. Найбільш шкідливі: личинки дротівників, хибнодротівників, гусениці озимої совки, шведська муха, кукурудзяний метелик, попелиця, бавовняна совка.

Хвороби: кореневі та стеблові гнилі, фузаріоз насіння та качанів, запорошена і пухирчаста голівня.

1. проти дротяників і хибнодротів – дотримання сівозміни, глибока зяблева оранка і протруювання насіння.

2. Проти озимої совки – глибока зяблева оранка та протруювання насіння, передпосівна та міжрядні культивації, боротьба з бур’янами та своєчасні терміни посіву.

3. Проти стеблового метелика – раннє збирання, у фазі молочної стиглості; а насіннєві ділянки чи ділянки на зерно прибирають із низьким зрізом

4. Проти бавовняної совки – дискування, глибоке зяблеве оранка, культивації.

5. Проти хвороб – дотримання агротехнічних прийомів.

Фізіологічна стиглість кукурудзи настає за вологості 40%. Кукурудзу на зерно прибирають двома способами: у качанах при вологості зерна 40% з негайним досушуванням активним вентилюванням і наступним обмолотом у зручний час у стаціонарних умовах. та з обмолотом зерна при вологості зерна 30%.

(Комбайни Херсонець 7, Херсонець 200 або зерновими комбайнами зі спеціальними приставками ППК-4 та транспортерами). Зерно досушують та закладають на зберігання.

Висота зрізу при збиранні кукурудзи на зерно по можливості має бути мінімальною, це полегшує підготовку поля під наступну культуру у сівозміні та є частиною інтегрованого методу захисту від шкідників та хвороб.

Кукурудза, що зберігається в качанах, повинна мати вологість не більше 16%, а в зерні не більше 13%.

Обробіток кукурудзи на зерно без гербіцидів – сучасні наукомісткі технології (науковий журнал)

1 Семикін В.А. Пігорьов І.Я. Оксененко І.А

Обробіток кукурудзи на зерно, як у нашій країні, так і у світовому землеробстві, останніми роками стало найважливішим завданням сільського господарства. Крім продовольчих цілей, цю культуру широко почали використовуватиме переробки на біологічне паливо.

Серед інших зернових культур кукурудза є найбільш урожайною, а тому розширення посівних площ, як у традиційних, так і тільки регіонах країни, що освоюються, є найбільш швидким і найдешевшим способом збільшення валового збору зерна. У 2008 року у Української задоволення зростаючих потреб намічено виробити щонайменше 85 млн.

тонн зерна, а перспективі його виробництво планується довести до однієї тонни душу населення.

Потенційна врожайність зерна сучасних сортів та гібридів кукурудзи досягає 10-12 тонн з гектара, або у 2-3 рази більше, ніж при вирощуванні інших зернових культур.

Велика потреба у зерні кукурудзи виникає у зв’язку з розвитком тваринництва. Це одна з найкращих зернофуражних культур: в одному кілограмі зерна вона містить 1,34 кормових одиниць та 78 г перетравного протеїну, а по збору білка з посівної площі кукурудза наближається до пшениці.

Вирощування кукурудзи на зерно вигідне і тим, що при перестій дозріле зерно не обсипається і в обгортках качанів воно не втрачає своїх поживних якостей. Його можна прибирати протягом тривалого осіннього періоду.

Кукурудза цінна і тим, що при її обробітку підвищується родючість ґрунту: з пожнивними та кореневими залишками по собі на гектарній площі вона залишає близько 14 тонн органічних речовин, при мінералізації яких у ґрунті накопичується до 52,5 кг. азоту, 12,8 – фосфору та 79,1 – калію.

Крім того, кореневі виділення в процесі зростання кукурудзи пригнічують розвиток у ґрунті патогенної (гнильної) мікрофлори та активізує життєдіяльність азотфіксуючих бактерій, що також підвищує родючість.

Тому кукурудза в сівозмінах є найціннішим попередником для зернових культур, що також збільшує виробництво зерна.

Треба відзначити і те, що рослини кукурудзи через листову поверхню виділяють особливі хімічні речовини, які захищають її та сусідні з нею культури від ураження цілим рядом хвороб.

Враховуючи велике значення кукурудзи у землеробстві, її посівні площі в Курській області почали збільшуватися: у 2007 році на зерно було посіяно 20 тисяч гектарів, а на 2008 планується її розмістити на площі 25 тисяч гектарів. Одночасно з розширенням посівних площ намічено довести врожайність зерна до 100 і більше центнерів з гектара, покращити і якість продукції, що вирощується на основі впровадження нових технологій вирощування.

Для вирішення поставлених завдань нами розроблено та рекомендується для впровадження у виробництво нова безгербіцидна технологія вирощування кукурудзи, що забезпечує отримання високих, стійких урожаїв зерна з мінімальними витратами. Але важливо отримати не лише високі врожаї зерна, а й екологічно безпечну продукцію для використання в їжу та на корм худобі.

Для цього в агротехніці вирощування кукурудзи на зерно передбачається до мінімуму скоротити застосування хімічних засобів захисту рослин від бур’янів, хвороб та шкідників.

У пропонованій нами технології вирощування кукурудзи у боротьбі з бур’янами головне значення приділяється впровадженню спеціалізованої сівозміни з наступним чергуванням культур: чорна пара, озиме жито чи тритикале, озиме жито чи тритикале, кукурудза. Пара необхідна для боротьби з бур’янами без гербіцидів, внесення добрив, закладення пожнивних та стеблових залишків кукурудзи.

Насичення сівозміни озимим житом або культурою тритикале як найкращими сороочисниками та санітарними культурами призначене для максимальної боротьби з бур’янами без гербіцидів, підвищення родючості ґрунтів та одночасного збільшення виробництва зерна жита, яке широко використовується як для хлібопечення та годівлі худоби, так і для виробництва біо.

Жито не вимерзає, дає стійкі врожаї зерна з найменшою собівартістю, тому що вона мало вимагає добрив, не потребує підживлення рослин, слабко уражається хворобами та шкідниками, добре витримує монокультуру і не вимагає глибокого оранку ґрунту.

Для боротьби з накопиченням у зерні кукурудзи нітратів або шкідливих солей важких металів у передбачуваній сівозміні в ґрунт (у пару) вносять лише органічні добрива (перегнивши гній, компости, сидерати). Мінеральні добрива, мікроелементи та ростові речовини під жито чи кукурудзу застосовують у малих дозах при посіві у рядки.

При низькому вмісті в листі азоту (менше 3%) та фосфору (менше 0,5%) високоефективне та підживлення кукурудзи азотно-фосфорними добривами у малих дозах при утворенні 3-5 листків.

При вирощуванні кукурудзи без гербіцидів важливе місце у сівозміні відводиться правильній системі обробки ґрунтів. Обробку ґрунту під кукурудзу починають із дискового лущення стерні.

Слідом за збиральним комбайном обробні диски культиваторів підрізають підпокровні бур’яни, закладають стерню, провокують проростання насіння бур’янів, покращують якість подальшої зяблевої обробки ґрунту. Однак пізнє лущення стерні (через 6-8 днів після збирання) практично неефективне.

Через 10-12 днів після лущення проводять відвальне лущення плугом ППЛ-10-25 в момент появи бур’янів і особливо розеток осота.

Кукурудза вимоглива до повітряного режиму ґрунту: при малому вмісті у ґрунті кисню (менше 5%) зростання та розвиток коренів та стебел у нього зупиняються. Найкращий розвиток кукурудзи спостерігається за наявності в орному шарі ґрунту не менше 20% кисню.

У зв’язку з цим для отримання високих урожаїв під кукурудзу з осені проводять глибоке оранку – на 28-30 см як під цукровий буряк. Її проводять упоперек схилу різними плугами, але на ґрунтах з малим гумусовим горизонтом, глибину оранки зменшують, а для допоглиблення ґрунту встановлюють ґрунтовиглиблювачі.

Після оранки розвальні борозни закладають безвідвальними знаряддями. Для якісної оранки зябля застосовують оборотні плуги. Навесні для попереднього знищення бур’янів ґрунт обробляють двічі: у момент його дозрівання та перед посівом. Першу обробку проводять на велику глибину – до 10-15 см з одночасним боронуванням та прикочуванням.

Друга — передпосівна обробка ґрунту — проводиться на глибину закладення насіння боронами ВНІС-Р або буряковими культиваторами УСМК-5,4.

Для обробітку кукурудзи на зерно використовують високоврожайні сорти та гібриди з найкоротшим вегетаційним періодом. У Курській області на зерно висівають середньостиглі сорти та гібриди кукурудзи: Колективний 181 СВ, Бемо 182 СВ, Катерина СВ, Докучаєвський – 250 МВ, Зорро, Корсар та інше насіння. Протруюють методом інкрустації з додаванням мікроелементів та стимуляторів росту.

Посів кукурудзи на зерно розпочинають раніше звичайних термінів, коли ґрунт у посівному шарі прогрівається до 5-6 °C.

Норма висіву насіння за всіх способів посіву має бути однаковою — 4-5 схожих зерен на один погонний метр рядка. При сівбі із шириною міжрядь 70 см на кожний гектар висівається 70 тисяч штук насіння, на 60 см – 95 і на 45 см – 112.

Найбільш високорослі сорти кукурудзи сіють пневматичними сівалками пунктирно з шириною міжрядь 70 см, а найнижчі — 45 см. Швидкостиглі сорти кукурудзи на зерно найбільші врожаї дають при посіві на 45 і 60 см. При цьому прискорюється і дозрівання качанів.

З міжряддями на 45 або 60 см посів кукурудзи проводять буряковими сівалками. Нові висівні диски є універсальними. Вони призначені і для посіву соняшника, сої, гречки, кормових бобів та інших просапних культур.

Найбільш ефективним за новою технологією є смуговий посів кукурудзи з соєю: перша сівалка висіває насіння кукурудзи, слідом за нею друга сівалка – сою. Ширина міжрядь обох культур однакова – 45 чи 60 див.

При смуговому посіві кукурудзи покращується інтенсивність освітлення рослин, що активізує процеси фотосинтезу, формування та дозрівання качанів.

У проведених нами дослідах на полях ТОВ «Курське поле» Горшеченського району Курської області врожайність зерна кукурудзи (сорт Воронезька) у смугах становить у середньому 75,8 ц/га, а на чистих суцільних посівах кукурудзи зібрали лише по 54,8 ц/га.

При суцільному загущеному посіві в нижні яруси стебел кукурудзи не проникає короткохвильова ефективна сонячна радіація, від якої в основному і залежить активність фотосинтезу не тільки верхнього, а й нижнього листя, тобто. величина врожайності кукурудзи.

Перевага смугових посівів кукурудзи з соєю полягає не лише у високих зборах зерна кукурудзи, але й у збільшенні виробництва зерна сої як високобілкового корму для худоби та як сільськогосподарської культури, що сприяє підвищенню родючості ґрунту.

Важливою перевагою смугових посівів кукурудзи є можливість здійснення сенікації або десикації рослини наземними обприскувачами замість дорогої та небезпечної для навколишнього середовища авіадисекції.

Сенікація (обробка посівів розчинами азотних добрив) або десикація (досушування рослин шляхом обприскування рослин реглоном або хлоратом магнію) є обов’язковими прийомами при вирощуванні кукурудзи на зерно і особливо в тих кліматичних зонах, де повне дозрівання качанів не настає.

При вирощуванні кукурудзи на запливаючих ґрунтах — сірих лісових або дерново-підзолистих в районах з коротким літом позитивний результат дає спосіб вирощування кукурудзи на гребенях, коли висів насіння здійснюють на поверхню ґрунту, а формування над рядком гребенів здійснюють дисками і стрілчастими лапами. СУПН-8 (патент № 145429).

Гребеневий посів кукурудзи покращує тепловий і повітряний режими ґрунту, створює більш сприятливі умови для рослин кукурудзи та підвищує її врожайність, а витрати скорочуються в 1,5 – 2 рази порівняно із традиційними способами посіву. Він дозволяє посів кукурудзи проводити у більш ранні терміни, що забезпечують гарантоване дозрівання рослин.

По догляду за посівами кукурудзи на зерно велике значення мають боронування сходів та обробка міжрядь після випадання опадів стрілчастими лапами з одночасним легким підгортанням (присипанням у захисних зонах бур’янів).

Найбільш небезпечним для кукурудзи є ушкодження молодих сходів шведською мухою. При появі сходів вона відкладає яйця на листові пластинки, з них виходять личинки, які заповзають у піхву листя і підгризають згорнуте трубкою молоде листя.

Пошкоджені шведкою листя склеюються, набувають потворної форми, а стебла усихають або утворюють пасинки. На уражених шведською мухою посівах спостерігається великий випад рослин, затримується утворення та дозрівання качанів.

Тому запізнення з хімічною обробкою посівів кукурудзи в початковий період появи сходів може призвести до різкого зниження врожаю зерна, зниження ефективності вирощування високоврожайної культури.

Прибирають кукурудзу при повній стиглості качанів зернозбиральними комбайнами з приставками. При невисокій вологості (не більше 16%) зерно досушують у сушарках та відправляють на зберігання або його реалізують безпосередньо у полі. При високій вологості (більше 19-20%) збиране зерно кукурудзи консервують і зберігають для зимової годівлі худоби.

Бібліографічне посилання

Семикін В.А., Пігорєв І.Я., Оксененко І.А ВИРОБЛЕННЯ КУКУРУЗИ НА ЗЕРНО БЕЗ ГЕРБІЦІДІВ // Сучасні наукомісткі технології. – 2008. – № 4. – С. 58-60;
URL: http://top-technologies.ru/ru/article/view?id=23741 (дата звернення: 03.10.2019).

Технологія вирощування кукурудзи на зерно

Кукурудзу на зерно необхідно розміщувати після озимої пшениці, ярих колосових, кукурудзи, зернобобових культур. Сучасні технології допускають вирощування кукурудзи як монокультури 2-3 роки поспіль. Дуже невдалим попередником для кукурудзи є соняшник – він висушує ґрунт після себе і дає велику кількість падалиці.

Добриво

На кожну тонну зерна кукурудзи в середньому виносить із ґрунту 24,6 кг азоту; 9,9 кг фосфору та 25,5 кг калію.

Традиційно основним добривом для кукурудзи є органічні добрива [Розкидачі гною], які розкидають перед зяблевою оранкою [Плуги]. Ефективність внесення добрив підвищується із зменшенням родючості ґрунту.

Якщо у вас дерново-підзолисті ґрунти, то азотні добрива рекомендують розподіляти по полю [Роторні розкидачі] під закладення весняним обробітком ґрунту, фосфорно-калійні восени під зябь. Виділення з основного добрива частини фосфорних та калійних добрив у підживлення – знижує ефект від їх використання. Також із позитивного боку себе виявило передпосівне внесення добрив.

Разом із посівом зазвичай вносять гранульований суперфосфат.

На полях де немає проблем із забезпеченням водою, підживлення дає підвищення врожаю, особливо, у фазі 2-3-х листків. Пізніше, з появою 6-7 листя, має сенс підгодовувати лише азотними добривами.

Щоб підвищити вміст білків та зерна кукурудзу, перед збиранням урожаю застосовують спосіб позакореневого обприскування сечовиною.

Обробка ґрунту

Основна обробка ґрунту під посів кукурудзи розрахована на боротьбу з бур’янами насамперед багаторічними.

Рекомендується виконувати 2-3-х кратне дискування [Борони дискові] на різну глибину або лущення плугом [Плуги], якісне оранка, а також передпосівна обробка [Агрегати передпосівні], виконана вчасно – дозволяють позбутися від 70% кореневідпорних бур’янів і до 40% від бур’янів однорічників.

• Дуже ефективно для боротьби з бур’янами використовувати гербіциди [обприскувачі штангові].
• Виконання передпосівної обробки починаю після закладення гербіцидів комбінованими ґрунтообробними знаряддями [Агрегати передпосівні] – ці агрегати за один прохід по полю виконують відразу кілька операцій: кришення ґрунту, вирівнювання та коткування.
• Поле вважається підготовленим до посіву кукурудзи за наявності: рівної поверхні, гарного насіннєвого ложа, грудок фракція від 10 до 50 мм має бути більше 80% по масі в обробленому пласті, грудок більше 100 мм не повинно бути зовсім, а глибина обробки повинна бути однаковою. усьому полі.

Підготовка насіння до посіву, посів

Для підготовки насіння кукурудзи розроблено кукурудзообробні заводи, які готують насіння до посіву. Отримане із заводу насіння не вимагає обробки перед посівом.

1. Час посіву визначається відповідно до температури грунту, який на глибині 10 см повинен становити 10-12 °С.
2. На норму висіву впливатиме розмір приготовленого до посіву насіння і може становити від 10 до 25 кг/га.
3. Різні природно-кліматичні умови вимагають відповідної їм густоти посіву, так у посушливих районах – 20-25 тисяч рослин на 1 га, у степових районах з нестійким забезпеченням водою – 30-40 тисяч рослин на 1 га, у районах із гарним забезпеченням водою 40 60 тисяч, а південних районах на зрошуваній землі – 50-55 тисяч рослин на 1 га.
4. Глибина закладення зазвичай вибирають 5-7 см, при недостатній вологості поверхневого шару її збільшують до 12-13 см.

Паростки кукурудзи вимагають обробки, поки вони у висоту менше 15 см. Для їх захисту від бур’янів проводять післясходове боронування [Борони пружинні]. З рослин кукурудзи з 2-3 листами пошкоджується до 10%, а 4-5 листя, що досягли, практично не страждають, в той же час гине до 80% бур’янів.

Надалі лише обробляють міжряддя на глибину 10-12 см [Культиватори для міжрядної обробки]. Під час останньої обробки може використовуватися окучник, застосовувати його рекомендують лише у районах із надлишком вологи.

Збір врожаю

Рекомендують прибирати кукурудзу при досягненні 65-70% качанів воскової стиглості. На сучасному етапі існує два способи збирання – у качанах і в зерні. Найкращі умови для збирання качанів 40% вологості зерна, для обмолоту в зерно 32%.

• Для збирання кукурудзи в качанах використовують кукурудзозбиральні комбайни.
• Для збирання кукурудзи з обмолотом качанів на зерно використовують спеціальну приставку [Жатки струмкові] до зернозбиральних комбайнів [Комбайни зернозбиральні].